Захист прав на винахід - корисну модель. Проблеми національного й міжнародного характеру

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України 

Національний  технічний університет України  «Київський політехнічний інститут»

 

 

Факультет соціології і права

 

Кафедра адміністративного, господарського і фінансового права

 

 

Курсова робота

з дисципліни: «Захист права інтелектуальної власності за національним та Європейським законодавством»

на тему: Захист прав на винахід (корисну модель). Проблеми національного й міжнародного характеру.

 

 

 

Виконала:

студентка 5-го курсу

групи СПм – 71

Радчук В. А.

Перевірила:

Цирфа Г. О.

 

 

 

 

Київ

2012

 

План:

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Право на винахід (корисну модель)…………………………………………….5

1.1. Суб’єкти права на  винахід (корисну модель)………………………………..5

1.2. Суб’єктивні  права на винахід (корисну модель)…………………………….6

1.3. Міжнародне  патентування винаходу (корисної  моделі)……………………8

2. Правова охорона  на винахід (корисну модель)……………………………….17

2.1. Правове забезпечення  і принципи охорони винаходу (корисної  моделі)………………………………………………………………………………17

2.2. Вимоги надання правової охорони на винахід (корисну модель)………………………………………………………………………………21

3. Захист прав  на винахід (корисну модель)……………………………………..25

Висновки……………………………………………………………………………27

Список використаних джерел……………………………………………………..29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Питання, які стосуються охорони та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, сьогодні вийшли на перший план, тому що у сучасному світі об'єкти права інтелектуальної власності відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг на ринку і є визначним фактором економічного розвитку.

Сьогодні, в загальному, вже сформувалася глобальна система правової охорони та захисту інтелектуальної власності. За останні роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад десяти міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері.

Україна також вже створила власну систему законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері інтелектуальної власності, й має на меті вжити заходів щодо удосконалення власного законодавства про інтелектуальну власність, виходячи при цьому із того, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність усе більше набувають пріоритетного значення у соціально-економічному розвитку суспільства. В умовах ринкової економіки інтелектуальна діяльність і її результати все більше визначають стратегію і тактику прогресу держави в цілому. Зростання ролі й значення інтелектуальної власності зумовлює необхідність належного забезпечення не лише її правової охорони, а й захисту.

Актуальність теми даної  роботи зумовлена тим, що належний механізм захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема й захисту прав на винаходи (корисні моделі), сприятиме більш глобальному й швидшому розвитку у даній сфері правового регулювання.

Проблеми, пов’язані  з дослідженням інтелектуальної  власності, зокрема різним аспектам охорони прав на об’єкти інтелектуальної  власності, її експертизи, досліджувалися вітчизняними й зарубіжними вченими  і були висвітлені в роботах: Ч.Н. Азімова, Б.С. Антімонова, Л.М. Головченко, А.П. Закалюка, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Н.А. Райгородського, О.Д. Святоцького, О.П. Сергєєва, В.І. Серебровського, К.А.Флейшиць, Р.Б.Шишки та інших.

Метою даної роботи є  розкрити основні аспекти правового захисту винаходів і корисних моделей в Україні і сформулювати пропозиції щодо його вдосконалення.

Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають у процесі надання правового захисту винаходу і корисній моделі.

Предметом дослідження є система правового захисту прав на винаходи і корисні моделі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Право  на винахід (корисну модель)

1.1. Суб’єкти  права на винахід (корисну модель)

 

Поняття суб'єкта права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок стосується як автора результату, так і його правонаступників – будь-який фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб'єктивне майнове право на результати творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або інші особи, а в окремих випадках – держава.

Суб'єктами права на винахід (корисну модель) можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єктивне право авторів переходить за договором або заповітом.

Держава може стати  суб'єктом зазначених прав у чітко  визначених законом випадках.

Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох співавторів. У такому разі складаються відносини, які прийнято називати співавторством. Але співавторство має місце лише тоді, коли воно має творчий характер. За законодавством про промислову власність, відносини між співавторством визначаються угодою між ними. Склад співавторів може бути змінений патентним відомством України на підставі поданої співавторами заяви [7].

Нове законодавство про інтелектуальну власність істотно підняло роль ще одного суб'єкта права на результат творчої праці. Йдеться про роботодавця, з яким автор перебуває у трудових відносинах за договором найму.

Закони про охорону прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки містять норми, відповідно до яких право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід, корисну модель чи промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором не передбачене інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду авторові відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від використання зазначених об'єктів промислової власності.

 

1.2. Суб’єктивні  права на винахід (корисну модель)

 

Слід мати на увазі, що іноді сам автор результату не спроможний скласти чітко і  ясно опис винаходу корисної моделі чи промислового зразку.

Права, які надаються суб'єктам права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, прийнято поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

Особисті немайнові  права складають: право авторства, право на ім'я, право на подання  заявки та одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових прав і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

Слід звернути увагу на те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва та авторів науково-технічних досягнень не збігаються. Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які дає право власності на будь-який інший об'єкт.

Право власності  на винахід, корисну модель чи промисловий  зразок засвідчується патентом.

Права, що надаються  патентом, набувають чинності від  дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту [9].

Використання  винаходу, корисної моделі та промислового зразку визначається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у  господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання у зазначених цілях продукту, що охороняється патентом.

Право попереднього користування належить лише особі, яка  незалежно від винахідника чи автора промислового зразка самостійно зробила і почала використовувати  винахід, корисну модель чи промисловий  зразок, тобто це правило не відчування.

Використанням визнається також ввезення з-за кордону продукту, виготовленого на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, що охороняється патентом. Використанням визнається навіть зберігання продукту, виготовленого на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, з метою його продажу чи якогось іншого використання.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого  промислового зразка, якщо при цьому  використано всі істотні ознаки промислового зразка.

Отже, не є порушенням патентних прав, якщо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка має місце за таких умов:

• винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується у транспортному засобі іноземної держави;
• цей транспортний засіб іноземної держави опинився в повітряному просторі, водах чи на території України випадково або перебуває тимчасово;
• винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовуються лише для потреб цього транспортного засобу.

Не визнається порушенням патентних прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, якщо зазначені об'єкти використовуються без комерційної мети, тобто тільки для задоволення своїх власних потреб [7].

Винахід, корисна  модель та промисловий зразок, які стали товаром і тому можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. На підставі договору власник патенту може передати право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, якщо стає правонаступником власника патенту. Отже, винахід, корисна модель та промисловий зразок можуть бути відчужені будь-яким способом: даруванням, міною, продажем тощо.

Власникові  патенту належить право будь-яким чином використовувати винахід, корисну модель та промисловий зразок.

Договори на передачу права власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок і ліцензійні договори набувають чинності лише за умови, що вони складені у письмовій формі, підписані сторонами і зареєстровані у патентному відомстві України [8].

Права, що надаються  патентом його власникові, у визначених законом випадках можуть бути примусово відчужені. Керуючись громадськими інтересами та інтересами національної безпеки Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації.

 

1.3. Міжнародне  патентування винаходу (корисної  моделі)

 

Винаходи (корисні моделі), їх авторство і монопольне право на використання закріплюється державним свідченням - патентом, який діє тільки на території країни, де він виданий.

У міжнародній  практиці термін "патент" означає  охоронну грамоту, що свідчить про надання  її власнику охороняється законом виключного права на об'єкт промислової власності, в межах території держави, що видала патент і протягом терміну, встановленого законодавством цієї держави. Таке право являє собою сукупність монопольних прав на використання цього об'єкта у виробничій та торговельній сферах діяльності.

У виробничій сфері - це виключне право на виготовлення запатентованого виробу. Патент, отриманий на спосіб, надає монополію на застосування запатентованої технології.

У торговельній та комерційній сферах - це виключне право на введення запатентованого  об'єкта в господарський оборот. Під введенням в господарський оборот мається на увазі продаж об'єкта або пропозиція до продажу, зберігання об'єкта з цією метою, а також його ввезення на територію країни.

Патент надає  охорону винаходу на конкретній території, тобто в конкретній країні. У всіх інших країнах дане технічне рішення може безперешкодно використовуватися будь-якою особою.

Можна сформулювати основну мету отримання правової охорони винаходу, це - захист винаходи від несанкціонованого використання і, відповідно, одержання максимального  комерційної вигоди від його реалізації.

Існує можливість підвищити рівень захисту своєї  ідеї, отримавши патенти на винахід  або корисну модель в різних країнах  світу, зокрема в основних країнах  виробництва і збуту продукції [10].

Існує декілька систем для отримання патенту  на винахід або корисну модель в різних країнах світу:

- традиційна  система патентування винаходу або корисної моделі;

- регіональна  система патентування винаходу або корисної моделі;

- патентування  по системі РСТ (Patent Corporation Treaty).

Відповідно  до традиційної системи патентування заявнику необхідно подавати заявки до кожної країни окремо, дотримуючись формальних вимог щодо подачі відповідної країни. При цьому всі заявки мають бути подані в строк 12 місяців від подачі першої заявки на винахід або корисну модель. Така система є досить клопіткою і потребує багато часу.

Відповідно до регіональної системи патентування отримати патент на винахід або корисну модель можна в декількох країнах подаючи лише одну заявку.

Справа в  тому, що ряд країн, наприклад, Європи, СНД, Азії, Африки підписали договори про одержання одного єдиного патенту, який буде діяти у всіх тих країнах, які підписували договір. Наприклад Європатент охоплює всі країни Євросоюзу, Євроазійський патент охоплює ряд країн СНД, патенти ARIPO та OAP охоплюють більшість країн Африки.

Отже, подаючи  лише одну заявку і отримуючи лише один патент на винахід або корисну  модель Ви може забезпечити собі захист у декількох країнах одночасно.

Ряд країн, кількість  яких значно перевищує кількість  учасників регіональних угод, підписали Договір про патентну кооперацію (РСТ). Система РСТ передбачає спрощену процедуру патентування, оскільки заявник подає лише одну заявку із вказаними країнами, які його цікавлять, а також ця система включає Міжнародний пошук і Міжнародну попередню експертизу, що дозволяє більш виважено підійти до вибору країн і до попереднього визначення всіх недоліків технічного рішення. Така система значно скорочує час на отримання патенту та економить кошти.

Патентування винаходів за кордоном може бути здійснено з використанням наступних процедур патентування:

Для збереження конвенційного пріоритету, не пізніше, ніж через 12 місяців з дня подачі української заявки, власник об’єкту патентування повинен подати заявку в Національне Відомство тієї країни, в якій хочете отримати патентний захист свого винаходу.

Відповідно  до Договору, що набув чинності в 1978 році, являє собою спеціальну міжнародну угоду в рамках Паризької конвенції. Договір регулює права і обов'язки як держав-учасників, так і заявників, які подають міжнародні заявки. Його основними положеннями є положення про міжнародну заявці і міжнародний пошук (глава I Договору), а також міжнародної попередньої експертизи (розділ II Договору) [11].

Процедура патентування винаходів відповідно до Договору складається з двох фаз - міжнародної і національної.

Міжнародна фаза включає в себе подання міжнародної заявки, проведення пошуку, міжнародну публікацію і міжнародну попередню експертизу.

Національна фаза являє собою процедуру розгляду міжнародних заявок в патентних відомствах тих держав, які були вказані або обрані з урахуванням міжнародного пошуку та міжнародної попередньої експертизи.

Подача міжнародної  заявки супроводжується сплатою  мита на користь Міжнародного бюро ВОІВ ("міжнародна мито"), міжнародного пошукового органу ("мито за пошук") і одержує відомства ("мито за пересилання").

Міжнародне  мито складається з основного  збору і мита за вказівки. Всі  зазначені мита стягуються отримують  відомством і сплачуються у валюті, визначеній цим відомством. Для України як такої валюти визначені долари США.

При переході на національну фазу розгляд міжнародної  заявки проводиться в патентних  відомствах тих держав, в яких заявник  має намір одержати правову охорону  на винахід. При цьому враховуються звіт про міжнародний пошук і висновок міжнародної попередньої експертизи.

На національної фазі необхідно представити в  національні патентні відомства  переклади міжнародної патентної  заявки на національні мови (якщо це вимагається згідно з законодавством) і сплатити національні патентні мита. Вимоги, які можуть пред'являтися до міжнародних заявок національними патентними відомствами, визначаються Інструкцією до Договору.

Національна фаза починається зазвичай після закінчення 30-ти (31) місяців з дати подання  заявки або від дати пріоритету, якщо він витребуваний.

Заявка на патентування відповідно до Договору РСТ подається  або в Патентне Відомство України, а потім у міжнародне бюро Всесвітньої  організації інтелектуальної власності (заявка із заявою пріоритету) або відразу  в міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності. При цьому слід зазначити, що результатом подання міжнародної заявки РСТ не є одержання патенту. Подана й прийнята до розгляду РСТ-заявка має силу поданої заявки в кожній з Договірних держав, що підписали Договір про патентну кооперацію і дозволяє заявнику уникнути додаткових витрат на підготовку матеріалів заявки на одне і те ж винаходу для подачі в різних країнах і / або регіонах [10].

Безпосередня  видача патентів здійснюється національними  та / або регіональними відомствами обраних країн та / або регіонів. Після чого обране відомство проводить експертизу і приймає рішення про видачу або відмову у видачі патенту.

Національні патентні відомства не пред'являють будь-які  додаткові вимоги до форми чи змісту заявки, але проводять експертизу відповідно до національних критеріями патентоспроможності. Тому заявнику при подачі заявок за процедурою РСТ необхідно враховувати вимоги національних законодавств, наприклад що стосуються винятків з правової охорони (способи лікування, лікарські препарати, харчові продукти, що розщеплюються, і т.п.).

Європейська патентна конвенція або Конвенції про видачу європейських патентів (ЄПК)

Європейський  патент (ЄП) в кожній Договірній Державі, для якого він виданий, має  ту ж дію і підпорядковується тим же положенням, що і національний патент, виданий в даній державі. Територія дії європейського патенту на її запит для одного, кількох або всіх договірних держав. Термін дії європейського патенту - 20 років, рахуючи з дня подачі заявки.

Європейські патенти  видаються на винаходи, які є новими, промислово придатний і заснування на винахідницької діяльності.

Заявка на європейський патент може бути подана в Європейське  патентне відомство в Мюнхені, його філія в Гаазі, а також у  національні патентні відомства Договірних держав. Подача заявки може здійснюватися безпосередньо в ЄПВ або поштою без участі патентного повіреного. Всі інші дії здійснюються тільки через патентного повіреного в одному з Договірних держав, зареєстрованого в ЄПВ. Заявка подається на одному з офіційних мов ЄПВ (англійською, французькою, німецькою) із зазначенням країн, в яких просять патентна охорона.

Пріоритет встановлюється за датою подання заявки в патентне відомство. У разі, якщо винахід створено різними особами незалежно один від одного, право на європейський патент надається особі, чия заявка має більш ранню дату подання.

Заявка може подаватися з вимагання конвенційного  пріоритету протягом 12-ти місяців з  дати подання першої заявки.

Обсяг охорони  європейського патенту та заявки на європейський патент визначається змістом формули винаходу.

За заявкою  на європейський патент слід сплачувати заявочні мито. Мито сплачується протягом місяця після подання заявки. Якщо мито не буде сплачена в зазначений термін, заявка вважається відкликаною.

Заявка на європейський патент повинна відноситися тільки до одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних між собою єдиною винахідницької ідеєю. Заявка повинна розкривати суть винаходу достатньо ясно і повно, щоб винахід міг бути здійсненне фахівцем.

За вказівку держав сплачується мито протягом 12 місяців з моменту подачі заявки на ЄП, або якщо був дістану конвенційний пріоритет - то з дати пріоритету. Вказівка договірних держав може бути відкликане до видачі ЄП. Якщо відгукуються всі держави, то це вважається відкликанням заявки на європейський патент. Збору за зазначення держав не повертаються.

Якщо заявка на ЄП містить більше десяти пунктів  формули, то за кожен пункт, наступний  за десятим, має сплачуватися мито за додаткові домагання, причому не пізніше закінчення місячного терміну, починаючи з дати подачі заявки. У разі несплати у встановлений термін мита за додаткові домагання, вважається, що заявник відмовився від цього пункту.

Звіт про  європейський пошуку пересилається  заявнику разом з копіями всіх посилальних документів. Після одержання звіту про міжнародний пошук заявник має право за своєю ініціативою змінити опис винаходу, формулу винаходу та креслень, але таким чином, щоб предмет заявки не виходив за межі первинної заявки.

Заявка на європейський патент разом з матеріалами міжнародного пошуку публікується через 18 місяців  з дня її подачі або, якщо дістану  пріоритет, з дати пріоритету. Проте  за клопотанням вона може бути опублікована до закінчення цього терміну.

З дати публікації настає тимчасова охорона винаходу. Тимчасова охорона за опублікованими європейським заявками наступає тільки у випадку, якщо діловодство в конкретній країні ведеться на одній з трьох офіційних мов. Для отримання тимчасової охорони в інших державах - учасницях ЄПК необхідно направити в патентні відомства цих держав переклад формули винаходу на національну мову.

Протягом 6-ти місяців  з дня публікації заявки заявник  може подати клопотання про проведення повної експертизи. Експертиза проводитиметься  тільки після сплати мита. Проте, допускається можливість подачі клопотання до додатковий (слідом за цим) 2-місячний термін, відповідно зі сплатою мита. Якщо протягом зазначеного строку клопотання не подано і мито не сплачено, заявка вважається відкликаною.

Експертиза проводиться на відповідність критеріям патентоздатності: новизни, промисловій придатності та винахідницької діяльності. В процесі експертизи виносяться рішення, на які заявник відповідає у встановлені терміни. Якщо матеріали заявки задовольняють вимогам експертизи, то виноситься попереднє рішення. У разі винесення позитивного рішення пункти формули переводяться на два інші офіційні мови, сплачується мито за видачу патенту і публікацію.

Цей етап проходить  за три місяці. Після винесення  експертизою рішення про видачу патенту опис до європейського патенту публікується в бюлетені ЄПВ і треті особи можуть протягом 9-ти місяців подати протест проти видачі патенту з відповідними обґрунтуваннями. За протестом виноситься рішення або дозволяє, або відхиляють рішення про видачу патенту.

Після опублікування  повідомлення про видачу патенту  ЄПВ видає власник прав патентну грамоту, до якої додається опис.

Європейська патентна грамота засвідчує, що патент на винахід  видано для держав, зазначених в  описі.

У процесі видачі європейського патенту виникає необхідність у призначенні національних професійних представників у кожній з обраних країн і в перекладі матеріалів заявки на національні мови обраних країн, оплату офіційних зборів за видачу патентів [2].

При цьому, слід звернути увагу на додаткові можливості щодо економії коштів на переклад матеріалів заявки, оплату послуг іноземних патентних повірених і оплаті національних офіційних мит, які стали доступні завдяки укладанню Лондонського угоди, яка набула чинності з 1 травня 2008р.

Так, відповідно до даної угоди:

• подача заявки Європейської англійською мовою забезпечує автоматичне визнання дії Європейського патенту у Великобританії, Німеччині, Франції, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Монако без необхідності надання національних переказів і призначення місцевих патентних повірених.

у разі подачі заявки англійською мовою в таких  країнах як Голландія, Швеція, Хорватія, Данія та Ісландія необхідно надавати переклад лише формули винаходу і  немає необхідності витрачати додаткові кошти на переклад опису.

при отриманні патенту  в Латвії та Словенії європейської заявки, поданої на будь-якому з  офіційних мов Європейського  Патентного Відомства, необхідно надавати лише переклад формули винаходу.

Євразійська патентна конвенція (ЕАПК)

Територія дії євразійського  патенту на її запит для одного, кількох або всіх договірних держав. Термін дії євразійського патенту - 20 років, рахуючи з дня подачі заявки. Отримання патенту ЕАПО доцільно, якщо Ви хочете отримати патент захист на території декількох країн СНД оскільки Євразійський Патент надає правовий захист винаходу одночасно в 9 країнах колишнього СРСР (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан).

Євразійські патенти видаються  на винаходи, які є новими, промислово придатний і заснованими на винахідницької діяльності.

Угоди Африканської організації інтелектуальної власності (ОАРI) і Африканської регіональної організації з охорони промислової власності (АRIPO).

Положення та вимоги регіональних угод Африканської регіональної організації інтелектуальної власності (ОАПІ) і Африканської регіональної організації промислової власності (АРІПО) в основному аналогічні вимогам та положенням РСТ [2].

Заявка, подана в Центральне бюро ОАПІ, вважається національною для всіх держав-учасників угоди. Якщо в міжнародній заявці (РСТ) зазначено хоча б одна держава-учасниця ОАПІ, то заявка діє як національна у всіх державах учасниках ОАПІ, які є членами РСТ.

В даний час  учасниками ОАПІ є 13 держав Африканського континенту: Бенін, Буркіна Фасо, Габон, Камерун, Конго, Кот д `Івуар, Мавританія, Малі, Нігер, Сенгегал, Таго, ЦАР, Чад.

АРІПО дає можливість отримати охорону в деяких або  у всіх 9-ти договірних державах шляхом подачі однієї заявки англійською мовою та сплати мита в доларах США безпосередньо у відомство АРІПО.

Відомство, що одержує може бути патентне відомство однієї з Договірних держав. Заявка складається англійською мовою на спеціальному бланку АРІПО. Мито в доларах США вноситься безпосередньо у відомство АРІПО.

Якщо відомство  АРІПО приймає рішення про  видачу патенту, вона повідомляє про  це зазначені держави, які можуть протягом 6-ти місяців подати заперечення  проти того, щоб дія реєстрації поширювалася на їх території. Після закінчення цього терміну відомство АРІПО видає і публікує патент, який негайно вступає в силу в зазначених державах, які не подали заперечень. Термін дії патентів на винаходи для кожного зазначеної держави регулюється національним законодавством.