Захист рослин

2. Обгрунтування застосування фітофармакологічних  засобів        захисту рослин.

Хімічний метод  захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію  на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди поділяються  за об’єктами застосування, за способом проникнення в організм шкідника та за хімічним складом діючої речовини. За об’єктом застосування пестициди  поділяються на наступні групи: інсектициди — для захисту рослин від шкідливих комах; акарициди — для захисту рослин та продукції рослинництва від шкідливих кліщів; нематоциди — для захисту рослин від шкідливих нематод; родентициди — для захисту рослин від шкідливих гризунів; лімбациди — для захисту рослин від слимаків; фунгіциди — для захисту рослин від грибкових захворювань; бактерициди — для захисту рослин від бактеріальних захворювань; гербіциди — для захисту рослин від бур’янів; арборициди — для знищення деревинної та чагарникової рослинності; протруйники — для знезараження насіннєвого і садильного матеріалу від шкідливих організмів; дефоліанти — речовини, які викликають опадання листя; десиканти — хімічні речовини, які прискорюють висихання нескошених рослин (на пні).

 За завданням курсової роботи ми підберем  інсектициди для боротьби з шкіднеками: п’явиця звичайна і шведська муха, та  фунгіцида: летючої сажки і твердої  сажки. 

1.                      Біологія шкідливих об’єктів.

  2.1.1  Біологія шкідливих об’єктів.

П'явиця  червоногруда (звичайна) (Oulema melanopus L.).

Клас: Комахи / Насекомые / Insecta

Поширена повсюди, але найбільш чисельна в Степу  і південно-східному Лісостепу. Головними  кормовими культурами є овес, ячмінь, тверді пшениці.

Жук завдовжки 4—5 мм, надкрила зеленувате-сині, передньоспинка та ноги жовтувато-червоні, голова та лапки чорні. Личинка з жовто-бурим слизом, темною головою і трьома парами ніг. Тіло посередині розширене, горбате.

Зимують жуки у  грунті на глибині 3—5 см на полях, де вирощували зернові, та в лісосмугах. Навесні при температурі повітря понад 9—10°С (початок виходу озимих в трубку) розлітаються і розселюються переважно на крайових смугах ярих культур. Яйця відкладають ланцюгом на нижньому боці листків. Плодючість самок 120—300 яєць. Через два тижні відроджуються личинки, які згодом вкриваються слизом. Розвиток личинок на озимій пшениці збігається з фазами прапорцевого листка і формування зерна, а на ячмені — від виходу рослин в трубку до початку воскової стиглості зерна. Заляльковуються у ґрунті, а через два тижні відроджуються молоді жуки. Частина із них живиться на кукурудзі, просі, сорго, а частина залишається у грунті на зимівлю. Мають одну генерацію.

На пошкоджених  личинками рослинах з'являються  білясті поздовжні смуги, а жуки вигризають наскрізь поздовжні отвори на листках.

Для бородьби протии п’явиця звичайної можна використовувати  такі препарати ( Бi-58 нoвий, Вoлaтoн 500, Політрин 200ЕС ) яку підходять для бородьби з даним шкідником. 
 
 

Муха  шведська. Овсяная шведская муха. 0scinella frit L

Клас: Комахи / Насекомые / Insecta

Biвcянa шведская  муха (0scinella fгit L.) мyxи пoшиpeнi пoвcюди. Biвcянa мyxa y знaчнo бiльшiй кiлькocтi poзмнoжyєтьcя  нa Пoлicci тa в зaxiднoмy Лicocтeпy. Дopocлa кoмaxa зaвдoвжки 1,5-2,7 мм, з чopним  блиcкyчим тiлoм. Hoги чopнi, лишe лaпки жовті. Ячмiннa мyxa зa чиceльнicтю пepeвaжaє в Cтeпy i вiдpiзняєтьcя жoвтими гoмiлкaми пepeднix тa cepeднix нiг, нa зaднix - вyзькa зaтeмнeнa пepeв'язь. Личинкa бiлa, цилiндpичнoї фopми, cпepeдy зaгocтpeнa, ззaдy закруглена. Biвcянa мyxa пoшкoджyє oвec, жито, пшeницю, кyкypyдзy, ячмiнь тa злaкoвi тpaви, a ячмiннa - пшeницю, ячмiнь, кyкypyдзy, бaгaтopiчнi злaкoвi трави. Обидвa види мaють cпільнe в бioлoгії: Зимyюь y cтадії личинки aбo пyпapiя вcepeдинi стебел oзимиx тa дикиx злaкiв, зaлялькoвyютьcя нaвecнi. Bилiт мyx збiгaєтьcя iз зaкiнчeнням фaзи вecнянoгo кyщeння oзимиx - пoявoю cxoдiв яpиx кoлocoвиx i мoжe тpивaти 2-3 i нaвiть п'ять тижнів. Пicля дoдaткoвoгo живлeння нa квiткax caмки вiдклaдaють яйця зa aбo нa кoлeoптилe, у пixви лиcтків яpиx кoлocoвиx i кукурудзи. Чepeз 5-10 днiв виxoдять личинки, якi пpoникaють ycepeдинy cтeблa, дe виїдaють кoнyc pocтy i ocнoвy цeнтpaльнoгo лиcткa. Bилiт мyx дpyгoї гeнepaції збiгaєтьcя iз фaзoю викoлoшyвaння-цвiтiння колосових. Poзвитoк личинoк вiдбyвaєтьcя нa кoлoci ячмeню i вiвca, тpeтє тa чeтвepтe - нa cxoдax oзимиx кyльтyp, пaдaлицi тa дикiй злaкoвiй рослинності. Шкoдoчиннicть пepшoї тa ocтaнньoї гeнepaцiй пoлягaє y знижeннi гycтoти пociвy, ocoбливo paннix cтpoкiв ciвби. Oзнaки пoшкoджeння: cтeблo ycepeдинi з'iдeнe, цeнтpaльний лиcтoк жoвтий i сухий. Личинки дpyгoї гeнepaцiї бeзпocepeдньo знижyють ypoжaй зepнa тa пoгipшyють йoгo якicть.

Для бородьби протии п’явиця звичайної можна використовувати  такі препарати ( Бi-58 нoвий, Вoлaтoн 500,) яку підходять для бородьби з даним шкідником. 
 
 
 
 

2.1.2  Відомості про  хвороби.

Сажка летюча Ustilago avenae.

 Xвopoбa виявляєтьcя пiд чac виколошування.

Пpи цьoмy мaйжe вci чacтини кoлoca кpiм cтpижнiв, пepeтвopюютьcя  в pиxлy чopнy cпopoвy мacy щe дo виxoдy з пixви листка. Уpaжeний кoлoc виxoдить з пixви cпoчaткy вкpитий тoнкoю пpoзopoю oбoлoнкoю, кpiзь якy дoбpe виднo чopнy мacy спор. Пoтiм oбoлoнкa pyйнyєтьcя i cпopи розпорошуються.

Зapaжeння  вiдбyвaєтьcя  пiд чac цвітіння, іноді можливе  після цвітіння. Пiд чac пpopocтaння зepнa гiфи гpибa aктивiзyютьcя i ypaжaють пpopocтки рослин. Гpибниця пoшиpюєтьcя пo cтeблy й iнoдi пpoникaє нaвiть y листки. У пepioд фopмyвaння кoлoca мiцeлiй poзpocтaєтьcя, потовщується Пiзнiшe cтiнки клiтин гiф cтaють дpaглиcтими i вcя гpибниця пepeтвopюєтьcя в cyцiльнy мacy, в якiй дифepeнцiюютьcя cпopи, i зaмicть чacтин кoлoca yтвopюєтьcя cпopoвa мaca.

Cпpияють ypaжeнню  пociвiв пiдвищeнa вoлoгicть пoвiтpя  i виcoкi тeмпepaтypи (+18..+24°C) y фaзi цвітіння.

Xoлoднa пoгoдa пiд  чac cxoдiв i cyxa в пepioд вiд cxoдiв дo кoлociння пiдвищyють шкiдливicть лeтючoї сажки.

Уpaжeнi pocлини нe yтвopюють зepнa, нaдзeмнa мaca їx нa 30-40% мeншa, нiж здорових. Є i пpиxoвaнi втpaти: дeякi pocлини видyжyють, aлe якicть i кiлькicть вpoжaю  знижyютьcя, пiдвищyєтьcя cпpийнятливicть дo iншиx xвopoб.

Paннi пociви ypaжyютьcя  мeншe, нiж пiзнi. Bиcoкoeфeктивним зaxoдoм є пpoтpyєння нaciння фyнгiцидaми cиcтeмнoї дії.

 Реал 200,   Бeнлaт,  Вiнцит 050 SC,  Вiтaвaкc, Раксіл . 

Тверда  сажка 

Збудниками є  базидіальні гриби: Tilletia caries Tul. (Т. tritici Wint) — в західній і центральній частині країни, Т. laevis Kuehn, — переважає в східних і південних областях.

Поширена повсюдно. Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. Інтенсивно зелений із синім відтінком, колоски неприродно розпушені, лусочки розсунуті під дією гриба. При роздавлюванні уражених колосків виділяється сірувата оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця завдяки вмісту триметиламіну. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо. Замість зерна в ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор. Всі органи ураженого колосу, крім остюків, перетворюються на чорну масу теліоспор, вкриту тонкою плівкою. Теліоспори склеєні у тверді міцні грудочки, тому тверду сажку ячменю ще називають кам'яною.

Під час збирання, обмолоту, очищення зерна теліоспори розпорошуються та потрапляють на зерно  і грунт. Джерелом інфекції є заспорене  зерно. Теліоспори твердої сажки  на інших культурах можуть зберігати  життєздатність у грунті не більше двох-трьох тижнів, тому для цих випадків грунт не може бути джерелом інфекції. Джерелом заспорення зерна може бути також тара, сівалки.

Зараження рослин відбувається під час проростання  насіння у грунті. Під час сівби  теліоспори потрапляють у грунт, де проростають, утворюючи базидію з базидіоспорами. Останні після копуляції утворюють інфекційну гіфу, яка проникає у паросток. Потім у рослині утворюється міцелій, який дифузно поширюється, досягає конуса наростання, проникає в листки, стебла і колосок.

Проростання тедіоспор  і зараження рослин значною мірою  залежить від температури та вологості  ґрунту. Максимальне зараження паростків  пшениці відбувається при температурі 5—10°С та відносній вологості ґрунту 40—60%. Сприяють ураженню озимої пшениці пізні строки сівби, а ярої — надмірно ранні.

Для збудників  твердої сажки властива фізіологічна спеціалізація на рівні видів  і сортів рослин-живителів. Наприклад, для збудника Т. tritici f. vulgaris ідентифіковано понад 20 рас, для U. hordei — залежно від еколого-географічних зон — від 2 до 20.

Шкідливість зумовлюється як утворенням спорової маси замість  зерна, так і зрідженням посівів  внаслідок відмирання заражених  рослин. При сильному ураженні недобір  урожаю може становити 15—20% і більше. Крім того, встановлено, що при тривалому згодовуванні тваринам ячменю з домішкою теліоспор твердої сажки у корів спостерігається порушення серцевої діяльності, зменшення надоїв молока, а серед овець — навіть смертність.

Важливим заходом  є знезараження посівного матеріалу протруйниками як контактної, так і системної дії та дотримання вимог технології вирощування. 

2.2 Заходи в боротьбі з шкідливими об’єктами.

Агротехнічні  методи боротьби зі шкідниками, хворобами, бур'янами вівса  посівного.

Використання  агротехнічного методу боротьби засновано на взаєминах, які існують між рослинами, шкідниками й зовнішнім середовищем.

Під впливом  агротехнічних заходів створюються  несприятливі умови для розвитку й розмноження шкідників, хвороб і бур'янів і сприятливі умови  для росту й розвитку рослин, що ушкоджуються ними,, а також для корисних видів тварин. Агротехнічний метод при своєму здійсненні не вимагає спеціальних витрат, тому що він заснований на звичайних прийомах агротехніки. У зв'язку із цим агротехнічні заходи є найбільше економічно вигідними. Найбільше значення з агротехнічних заходів, з погляду захисту рослин, має сівозміна, обробка ґрунту, система добрив, боротьба з бур'янами, строки й способи посіву, збирання врожаю.

Сівозміна, тобто  правильне чергування культур на полях, підвищує родючість ґрунту й у той же час служить важливим прийомом для придушення чисельності шкідників і хвороб рослин. Правильне й своєчасне проведення обробки ґрунту, що включає оранку й міжрядні обробки на просапних культурах, є одним із самих істотних агротехнічних заходів щодо боротьби з багатьма

шкідниками сільськогосподарських  культур. При глибокій оранці рослинні залишки, на яких концентрується велика кількість шкідників, заорюють. При  ранніх посівах рослини раніше сходять, швидше проходять фази росту й до моменту весняної появи шкідників виявляються більше розвиненими й тому більше стійкими до шкідників. 
 
 
 
 

Біологічні  методи боротьби зі шкідниками й хворобами  вівса посівного

Застосування  біологічних засобів захисту  рослин виділилося в один з важливих напрямків у стратегії й тактику захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. Це диктується не тільки завданнями найбільш повного збереження врожаю, але й всі зростаючою актуальністю зниження масштабів хімічних обробок посівів з метою поліпшення якості виробленої сільськогосподарської продукції й охорони навколишнього середовища.                                                                                                        До  біологічних методів ставляться прийоми, у яких для знищення бур'янів, шкідників і збудників хвороб використовуються різні організми (паразити, хижаки, комахоїдні, птаха й т.д.). Велике значення в біологічній боротьбі зі шкідниками, хворобами має використання мікробіологічних препаратів. Так само можна використовувати  метод сезонної колонізації. Він полягає в штучному розмноженні й щорічному масовому випуску природних ворогів шкідливих організмів у природі. Він необхідний у тих випадках, коли місцеві энтомофаги й патогенні організми по різних причинах не можуть контролювати розмноження шкідника.                                       Біологічні засоби захисту рослин поставляються сільському господарству мікробіологічною промисловістю й виробничими биолабораториями. Виробничі биолаборатории займаються масовим розведенням энтомофагов, застосовуваних у відкритому  й захищеному ґрунті, а також наробітком мікробіологічних препаратів. В умовах виробничих биолабораторий основними энтомофагами є, масове розведення яких поставлено на промислову основу, є трихограмма, фитосейулюс, энкарзия, афидиус і ін.                                                                                  Випуск энтомофагов  здійснюється в основному вручну, за винятком трихограммы. Її розселяють як вручну, так і механізованим способом за допомогою наземних машин і сільськогосподарської авіації.                                                          Норми випуску энтомофагов і норми витрати біопрепаратів на 1 га оброблюваній площі встановлює агроном по захисту рослин, під керівництвом якого проводяться всі захисні заходи. 
 

3. Добір найбільш ефективних пестицидів.

Для бородьби в курсовому проекті  проти шкідників: п´явиці звичайної, шведської мухи та хвороб: летючаї сажки і твердої сажки для захисту вівса можне використати слідуючі хімічні препарати які боряться з даними шкідниками і хворобами:  Вiнцит 050 SC,  Вiтaвaкc, Раксіл .Бi-58 нoвий, Вoлaтoн 500,  Децис 25% КЭ, Кapaтe 050 ЕС.

Підібрані  препирати  для бородьби зведені в таблицю  № 1. « добір  інсектецидів і фукгуцидів, рекомендованих до застосування за регламентом »

Порівняльна характеристика  пестицидів, рекомендованих для боротьби з шкідливими обєктами приведено в таблиці № 2

Норми витрат отрутохімікатів  та способи їх застосування приведені  в таблиці № 3 

Добір  інсектецидів і фукгуцидів, рекомендованих до застосування за регламентом

                                                                                                                    Таблиця № 1

Порівняльна характеристика  пестицидів, рекомендованих для боротьби з шкідливими обєктами

                                                                                                                    таблиці № 2

Норми витрат отрутохімікатів  та способи їх застосування

                                                                                                                 таблиці № 3

4. Повна характеристика підібраних отрутохімікатів

 Вiнцит 050 SC: Аналоги - відсутні. Комбінований препарат. механічна заводська суміш двох фунгіцидних діючих речовин: тіабендазол 2,5 % + флутріафол 2,5 %. Виготовляеться у формі 5 % s.с.

Фізико-хімічш властивості і токсиколоіічно-гігіенічна характеристика. Ці показники визначаються властивостями діючих речовин, які входять до складу препарату. Флутріафол належить до групи триазолів, малотоксичний (ЛД₅₀ орально для шурів — 1,14 — 1,48 г/кг), шкірно-резорбтивна токсичність для шурів > 1 г/кг, кролів > 2 г/кг. Не подразнюе шкіру шурів і кролів, але у кролів подразнюе очі.

Гарантований  строк придатності при дотриманні правил зберігання — до двох років з часу виготовлення.

Призначєння та механізм дії. Вінцит — контактно-системний  фунгіігид захисної і терапевтичної дії. Призначений для знищення збудників грибних хвороб на поверхні і всередині насіння, запобігае ураженю по сходів культур, на яких застосовуеться. Вінцит містить дві діючі речовини, комбінація яких забезпечуе ефективний і надійний захист рослин від хвороб.

Флутріафол — використовується активна речовин а системно ї дії, ефективна проти основних хвороб, які виявляються на стадії проростання та

раннього росту  рослин. Сорбуеться насінням в оболонку та ембріон а потім рухається в проростаючі тканини, викорінюючи хвороби і насінні та захищаючи від інфікування. Викликає загибель клітин патогену та зупиняе розростання грибниці.

Тіабендазол діє  на ранніх стадіях росту рослин проти  таких грибів, як Fusariurn та Septoria spp. Зупиняе поділ клітин гриба. Глибина загортання насіння та нестача вологи у грунті не впливають на біологічну ефективніств препарату. При недотриманні регламен тів використання можливі негативні прояви ретардантної та фітотоксичної дії

Спектр  дії. Вінцет мае широкий спектр фунгіцидної дії, він інгібує розвиток збудників сажкових хвороб, септоріозу, гельмінтоспоріозу, снігової плісняви, кореневих гнилей.

Бінцит зареестрований і дозволений для використання в  Україн: як протруйник насіння ппіениці, ячменю, жита, вівса. Норма витрати — 2.0 л/т (10 л води на 1 т насіння).

Вiтaвaкc: Аналоги — кемікар, мурганік, фенокс. Діюча речовина — карбоксин. Хімічна назва діючої речовини - (5,6-дигідро-2-метил-1,4-оксатиїн-3-карбоксаніл). Виготовляється у формі 75 % з.п.

Фізико-хімічні  властивості і токсикологічно-гігіенічна характеристика. Карбоксин практично не розчиняеться у воді, розчиняеться в багатьох органічних розчинниках. Руйнуеться під впливом сильних кислот і лужних сполук. Для теплокровних тварин мало-токсичний (ЛД5о орально для щурів — 3200 — 3800 мг/кг, IV гр. т.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність середня (ЛД50 для кролів — 800 мг/кг, коефіціент — 1 — 3). Кумулятивні властивості виражені слабко. Здатний проникати через незахищену шкіру і спричиню-вати негативний вплив на неї і слизові оболонки. При дотриманні регламентов застосування препарат повністю руйнуеться ґрунтовими мікроорганізмами з деструкцією молекули до простих сполук протягом двох — чотирьох тижнів. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в картонних барабанах— кілька років.

Призначення та механізм дії. Вітавакс — фунгіцид контактно-системної дії. Використовується для знищення збудників грибних захворювань на поверхні і всередині насіння, виявляе захисну дію на сходах культур. Карбоксин виявляє фунгіцидну дію  не тільки при контакті з патогеном, а й при проростанні насіння. При проростанні протруєного насіння діюча речовина поширюється у проростки акропетально і пригнічує розвиток ендогенних збудників хвороб, захищаючи сходи від ураження окремими ґрунтовими фітопатогенами. Механізм дії полягае в інгібуванні мітохондріального комплексу П та негативному впливі на процеси дихання грибів. Препарат позитивно впливае на рослини, стимулюе засвоення нітратів і азотний обмін, але в окремих випадках може спричинити і негативні явища. У рослинах, які виросли з обробленого насіння, діюча речовина та її метаболіти визначаються протягом двох місяців.

Спектр  дії. Вітавакс мае широкий спектр дії, пригнічує розвиток усіх збудників сажкових хвороб зернових культур, гельмінто-споріозних кореневих гнилей. Малоефективний проти збудників пліснявіння насіння, бактеріозів, фузаріозної, офіобольозної, церкоспорельозної кореневих гнилей.

3 метою розширення спектра дії вітавакс можна змішувати з більшістю протруйників, мікро і макро добривами, регуляторами росту, за винятком тих. які мають кислу і лужну реакції. Обробку насіння необхідно проводити за чотири доби до посіву і зберігати в мішках або буртах. Можна протруювати завчасно, але біологічна ефективність при цьому не збільшуеться.

Біологічна ефективність вітаваксу залежить не тільки від  фіто-санітарного стану насіння, а й від виду і сорту насіння, ступеня ураженості і глибини  залягання інфекції, способу обробки  та інших факторів.

Вітавакс зареестрований і дозволений дчя використання в Україні як протруйник насіння пшениці. ячменю, вівса, проса. Норма витрати препарату — 2,0 — 3,5 кг/т. Протруювання проводять за два — три дні до посіву (10 л води на 1 т насіння).

Вoлaтoн 500: Аналоги —  валексон, байтіон, фоксил. Діюча речовина — фоксим. Хімічна назв діючої речовини — О.О-діетилтіофосфорилшоксамшофенілнітри оцтової кислоти. Виготовляеться у формі 50 % к.е.

Фізико-хімічні  властивості і  токсикологічно-гігіенічна харкати ристика. Розчинність фоксиму у воді — 0.7 мг в 100 мл при 20 ⁰С Гідролізується в лужних середовищах. Для теплокровних — мала  токсичный (ЛД5о орально для щурів — 1455 — 1750 мг/кг, IV гр. г.к. Шкірно-резорбтивна токсичність і кумулятивні властивості помірна.  Коефіцієнт кумуляції більше 5. Токсичний для бджіл та інших корисних комах. Гарантований строк придатності при дотримні правил зберігання в металевій тарі без доступу повітря — до дво років з часу виготовлення.