Залучення іноземних інвестицій для розвитку та підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання

Зміст

Вступ 3

1. Сутнісна характеристика  інвестицій 6

    1.1 Сутність  та класифікація інвестицій 6

    1.2 Характеристика  іноземних інвестицій 9

    1.3 Державна політика України щодо іноземних інвестицій 16

    1.4 Оцінка ефективності  інвестиційних проектів 19

2. Розрахунок показників  інвестиційних проектів 24

3. Удосконалення механізму  інвестиційних процесів в Україні  з метою підвищення   ццефективності діяльності підприємств 28

Висновки 35

Література 39

КР.29.ЕП111.05.00

Вим

Аркуш

№ Документа

Підпис

Дата

Розроб.

Доскоч Ю.А.

Залучення іноземних  інвестицій для розвитку та підвищення ефективності діяльності суб’єктів  господарювання

Літ.

Арк.

Аркушів.

Перев.

Шулякова  О.В.

н

2

40

ХПК

Н.контр.

Затвер

Вступ

Дослідження проблеми інвестування економіки  завжди знаходилось у центрі уваги  економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Економічна ситуація, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.

Загальновідомо, що ефективне реформування економіки будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним оновленням діяльності підприємств , ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління діяльності підприємств, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі інвестування.

Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення  і ефективних ринкових перетворень.

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

3

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

Крім того інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання  ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене на банкрутство. Тому у розвинутих країнах приділяється серйозна увага інвестиційній діяльності. Органи державного управління у цих країнах використовують широкий спектр методів її стимулювання:

1. прискорена амортизація;
2. раціональна податкова система;
3. кредити та регулювання банківських процентних ставок;
4. заохочення лізингу.

В Україні ж  дотепер не створено обґрунтованої  системи державної підтримки  інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній  діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли брак інвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обґрунтована інвестиційна політика держави.

Питання розвитку та регулювання іноземного інвестування постійно знаходяться в полі зору дослідників. Тема залучення іноземних  інвестицій в Україну знайшла  відображення в дослідженнях, що проводяться  в наукових організаціях та навчальних закладах. Останнім часом видано чимало публікацій щодо залучення іноземних інвестицій в Україну.

Широко відомі дослідження В. Косаревич, В.І. Любімов, Я.Ф. Медвідь, Н.О. Шевченко та інших.

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

4

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

Також проблеми розвитку інвестиційної  діяльності досліджували А. Ачкасов, І. Бланк, П. Бубенко, Г. Волинський, М. Герасимчук, Г. Ковалевський, А. Крушевський, І. Крупка, Р. Ларіна, І. Лисий, Т. Момот, М. Недашківський, А. Пересада, В. Поколенко, С. Покропившій, Я. Рекитар, І. Сергієнко, Г. Стадник, О. Тищенко, В. Торкатюк, Л. Шевченко, О. Шереметта ін.

В цій курсовій роботі будуть досліджуватись питання, що стосуються сучасної державної політики України щодо інвестицій, буде проведено аналіз та розгляд механізмів удосконалення інвестиційних процесів в Україні з метою підвищення ефективності діяльності підприємств та їх конкурентноздатності, буде проведено аналіз різних інвестиційних проектів.

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

5

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

1.1 Сутність  та класифікація інвестицій

Світова практика економічно розвинутих країн свідчить, що для того, щоб успішно розвивалося  народне господарство країни, необхідно 30—35 % від загального обсягу фінансових ресурсів направляти на розвиток промислових підприємств і соціальну інфраструктуру різних галузей економіки країни.

Фінансові кошти, які спрямовуються на розвиток підприємств, називають інвестиціями.

Інвестиції — це довгострокові вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного прибутку.

Юридичні та фізичні особи, що здійснюють капітальні вкладення у ту чи іншу комерційну справу, називаються інвесторами, а  сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуванням).

Є й інші визначення інвестицій. Наприклад, у зарубіжних країнах інвестиціями вважають грошові  кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, технології, машини, обладнання, ліцензії, в тому числі и на товарні знаки, кредити, інтелектуальні цінності, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Об'єктами інвестиційної  діяльності є основні фонди і  оборотні засоби, що заново створюються і модернізуються, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інші об'єкти власності, майнові права і права на інтелектуальну власність.

Як бачимо із визначень, одні інвестиції направлені на збільшення власного капіталу (купівля акцій і вкладення паю з метою отримання дивідендів, вклади на банківські рахунки і купівля акцій для отримання на них відсотків), а інші - на розширення виробництва шляхом купівлі обладнання, нової техніки, технологій і на капітальне будівництво.

У нинішніх ринкових умовах господарювання економіка не може розвиватись без відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

6

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

народного господарства — важлива умова економічного розвитку будь-якої країни і особливо нині — нашої держави, яка зіткнулася зі складними інфляційними процесами і глибокою економічною кризою.

Для сутнісної  характеристики важливе теоретичне і практичне значення має визначення різновидів інвестицій за окремими ознаками, їх функціонально елементний склад (рис. 1.1) [17].

Як видно  з рисунка, інвестиції підприємства мають свої особливості. Залежно  від того, де вкладається капітал (в межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) і зовнішні (іноземні) інвестиції.

Внутрішні і зовнішні інвестиції мають свої специфічні джерела інвестування.

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

7

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

Внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні. Зовнішні ─ на прямі та портфельні.

Фінансові інвестиції - в  умовах ринкової економіки найбільш поширена форма вкладення капіталу в розвиток економіки і придбання  цінних паперів з метою одержання  щорічного дивідендного доходу [15]. За умови такого інвестування відбувається переміщення прав власності, котрі дають право на отримання нетрудових доходів. Слід тільки підкреслити, що капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним капіталом, оскільки він не є реальним багатством і не має дійсної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери і галузі суспільного виробництва). Отже, фінансові інвестиції в основному використовуються для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Реальні інвестиції — це капітальні (грошові) вкладення в різні сфери і галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою розширення й оновлення діючого виробництва, створення нових потужностей, які в кінцевому рахунку забезпечують потреби населення в продуктах і товарах, а вкладнику (інвестору) дають можливість одержати відповідні прибутки. Реальні інвестиції називають виробничими,  частіше — капітальними вкладеннями [15].

Прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном в спорудження певних об'єктів, вартість яких за величиною становить не менше 10 % вартості конкретного продукту, в який вкладаються кошти [15].

Зовнішніми  джерелами інвестування є портфельні інвестиції. Це закордонні інвестиції розміром до 10 % вартості здійснюваного  за їх допомогою капітального проекту.

Постійний аналіз співвідношення прямих і портфельних  інвестицій має практичне значення для оцінювання загальних масштабів  частки залучення іноземного капіталу в сферу розвитку виробництва  і інших напрямків діяльності господарських суб'єктів. Це дуже важливо, оскільки іноземні

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

8

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

інвестиції  необхідно направляти в основному  на розвиток і розширення виробничої сфери, що, по-перше, сприятиме розвитку власного виробництва і зменшення імпорту товарів, а по-друге, коли інвестиції вкладуться в виробництво, є гарантія отримання відповідних прибутків для погашення цих інвестицій і сплати за них відсотків.

У нинішніх умовах господарювання для швидкого економічного розвитку необхідні довгострокові інвестиції, які в основному мають бути внутрішніми. У загальному інвестуванні економічної сфери внутрідержавні інвестиції, як це показує світова практика, мають становити 85-88 % , а зовнішні інвестиції в цілому не більше 12—15 % .

Внутрішні інвестиції є державні та приватні. Від їх співвідношення великою мірою залежить розвиток виробничої і невиробничої сфери. В  період економічного спаду держави  виникають кризові явища і  в інвестуванні. Це підтверджують  останні десять років господарювання в нашій країні, коли інвестування скоротилося в десять разів, а про довгострокові кредити і інвестиції більшість підприємств і суб'єктів господарювання тільки мріють. В умовах ринкової економіки, коли приватна власність на засоби виробництва набуває все більших розмірів, частка приватного сектору постійно зростатиме в інвестуванні народного господарства. Це, безперечно, сприятиме підвищенню рівня ефективності використання як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

1.2 Характеристика іноземних інвестицій

Світова практика переконує, що без широкого залучення  іноземного капіталу неможливо провести структурну перебудову економіки, скоротити  технічну та технологічну відсталість  народного господарства, домогтися  конкурентоздатності вітчизняної продукції на світовому ринку. Крім того, продуктивне використання іноземних інвестицій є органічною частиною світового процесу руху капіталу та реалізується переважно за рахунок

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

9

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

капіталів приватних інвесторів, зацікавлених в одержанні вищого рівня прибутку на вкладені кошти.

Іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності, відповідно до законодавства України. з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

При визначенні іноземних  інвестицій, зазвичай, розрізняють  лише один стрижневий момент їх ідентифікації: суб'єктом інвестування виступають іноземні особи щодо країни вкладання  капіталу. При цьому, для визначення іноземних інвесторів використовується юридичний критерій: є особа резидентом чи нерезидентом цієї країни.

Іноземні інвестори - це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а  саме:

1. юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;
2. фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
3. іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
4. інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України [16].

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, у т. ч. внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних  сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним  курсом валюти України, визначеним Національним банком України.  При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

10

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

1. іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
2. валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування, відповідно до законодавства України, за умови сплати податку на прибуток (доходи);
3. будь-якого рухомого та нерухомого манна та пов'язаних із ним майнових прав;
4. акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
5. грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками та мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
6. будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
7. прав на здійснення господарської діяльності, у т.ч. права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами країни інвестора або міжнародними

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

11

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

торговельними звичаями;

8. інших цінностей відповідно до законодавства України [16].

Основними формами  здійснення іноземних інвестицій є:

1. часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
2. створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
3. придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, у т. ч. будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
4. придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
5. придбання інших майнових прав;
6. господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;
7. в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України [16].

Іноземні інвестиції класифікують за такими ознаками:

1. за суб'єктами інвестицій: приватні, державні, інвестиції міжнародних організацій та змішані;
2. за видами інвестицій: в іноземній валюті, у національній валюті, рухоме та нерухоме майно, цінні папери, грошові вимоги, об'єкти та/або права

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

12

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

інтелектуальної власності, права на господарську діяльність, послуги;

3. за формами: створення підприємства, яке повністю належить іноземному інвестору, часткова участь у підприємстві, придбання рухомого та нерухомого майна, концесії;
4. за розміром: великі, середні, малі;
5. за терміном: короткострокові, середньострокові, довгострокові, безстрокові;
6. за джерелом формування ресурсів: первинні, реінвестиції;
7. за методом інвестування, прямі, непрямі;
8. залежно від об'єктів інвестування:реальні, фінансові, інтелектуальні та інноваційні;
9. за формами створення об'єктів: самостійні, акціонерні та неакціонерні;
10. за призначенням: для створення та розширення підприємств чи їх філіалів, які повністю належать іноземному інвестору; придбання раніше створеного та діючого підприємства, надання довгострокових позик. за сферами діяльності: соціальна сфера та реальний сектор економіки зарубіжних країн [16].

При здійсненні іноземних інвестицій інвестор має врахувати їх специфіку, а саме:

1. Психологічні бар'єри. Психологічні бар'єри обумовлені незнанням економіки, політики та культури інших країн, іноземних мов, метолів торгівлі на фінансових ринках, порядку звітності та інше. Тому іноземні інвестори здійснюють свою діяльність через брокерів відповідних національних ринків.
2. Інформаційні проблеми. У інвестора можуть виникати проблеми з одержанням інформації про іноземні ринки та емітентів. Найчастіше для одержання інформації для іноземних інвестицій використовують такі міжнародні інформаційні системи:

а) інформаційні системи Reuters, Telerate, Tenpore, Forex, які не тільки повідомляють новини, але й приводять ціни по окремим ринкам та цінним

КР.29.ЕП111.05.00

Арк.

13

Вим

А  р  к   у ш

№ Документа

Підпис

Дата

паперам;

2. спеціальні цінові системи Exshare, Telekurs та інші, які дають повну інформацію по усім світовим ринкам, зокрема, дані про рух капіталів та дивідендів;
3. спеціальні пакети комп'ютерних програм (Datastream), які забезпечують дані з котировок цінних паперів та надають допомогу при фінансовому аналізі.
3. Юридичні проблеми. В різних країнах можуть існувати юридичні проблеми для іноземних інвесторів, при розміщенні їх капіталу та повернення його з одержаним доходом, у т. ч. особливості оподаткування. У зв'язку з цим іноземному інвестору слід ґрунтовно вивчити законодавчу та нормативну базу країни, куди вкладатимуться кошти.
4. Додаткові витрати. Іноземні інвестиції, зазвичай, пов'язані з додатковими витратами, які містять: більші комісійні посередникам на іноземних ринках; більшу плату за оформлення угод; більшу плату керуючим портфелем іноземних інвестицій.
5. Ризики іноземних інвестицій. Ризики, пов'язані з іноземними інвестиціями, містять, по-перше, ризики національних ринків, тобто загальні ризики для усіх інвесторів - резидентів та нерезидентів. Наприклад, інвестори з країн з розвиненою економікою можуть зіткнутися з такими ризиками, як політична нестабільність, корупція, недоск<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439_0020_0028_0432_0435_0431_0029__Char" style=" font-size: