Зміст, значення та основні категорії системи «витрати - випуск-прибуток»

ВСТУП

Становлення ринкових відносин в Україні стало причиною скоєного нового підходу до управління підприємствами. Власникам, керівникам та менеджерам вітчизняних підприємств доводиться самостійно приймати управлінські рішення і метою цього процесу є отримання достатньої величини прибутку для фінансування поточної діяльності та забезпечення можливостей зростання. Вирішувати виробничі і фінансові завдання на сьогоднішній день, діючи методом «проб і помилок», найчастіше інтуїтивно, стає все важче і важче. Грамотно управляти підприємством, покладаючись на невеликий практичний досвід, здоровий глузд і інтуїцію зараз уже не досить.

Світова практиці ведення бізнесу накопичила у своєму арсеналі достатній інструментарій для прийняття рішень в частині оптимізації управління підприємством. Використання зарубіжних методик і адаптація їх до вітчизняної практики господарювання є на сьогоднішній день одним із пріоритетних завдань економіки підприємства. Методикою подібного роду, широко використовуваної в зарубіжному менеджменті є система «витрати - випуск-прибуток», що отримала назву маржинального аналізу. У цьому зв'язку вивчення цієї системи аналізу і планування результатів діяльності підприємства є досить актуальною і своєчасною.

Метою роботи є висвітлення теоретичних передумов системи аналізу і планування результатів діяльності підприємства «витрати - випуск - прибуток». Для досягнення поставленої мети в роботі передбачається вирішити ряд завдань, до числа яких можна віднести наступні:

- Визначення поняття, значення  та умов використання в практиці  господарювання системи «витрати - випуск - прибуток»;

- Вивчення методики поділу  витрат на постійні і змінні  витрати, а також визначення основних  категорій, що використовуються  в маржинальному аналізі.

- Визначення сутності  та алгоритму розрахунку показників, що використовуються в процесі  аналізу і планування результатів  діяльності підприємства з використанням  системи «витрати - випуск - прибуток».

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що в даний час для ефективного управління підприємством фахівцеві необхідні глибокі економічні знання в організації виробництва, вміння визначати вимоги ринку, розраховувати як заплановані обсяги виробництва, витрати і ціни на товар вплинуть на прибутковість підприємства.

Тому метою курсової роботи є придбання практичних знань щодо основних аспектів розвитку підприємства як господарюючого суб'єкта в умовах ринкової економіки, а саме: складу матеріальних, трудових ресурсів підприємства; основних показників діяльності підприємства.

Практична частина курсової роботи складається з семи розділів. У роботі представлені розрахунки кошторису витрат, собівартості продукції, ціноутворення, формування прибутку, розподіл прибутку, а так само розрахунки зниження собівартості продукції та ефективності діяльності підприємства.

1 АНАЛІЗ СИСТЕМИ  «ВИТРАТИ-ВИПУСК-ПРИБУТОК»

1.1 Зміст, значення та основні  категорії системи «витрати - випуск-прибуток»

Велику роль в обгрунтуванні управлінських рішень у бізнесі відіграє маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами показників "витрати - обсяг виробництва (реалізації)-прибуток» - і прогнозування критичної і оптимальної величини кожного з цих показників при заданому значенні інших. Даний метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу.

В основу цієї методики покладено розподіл операційних витрат в залежності від зміни обсягу діяльності підприємства на змінні і постійні витрати і використання граничних величин.

Граничні (додаткові, додаткові, маржинальні) величини показують характер і швидкість зміни середніх питомих величин. Їх розраховують як різницю попередніх і наступних середніх питомих величин, пов'язаних з виробництвом додаткової одиниці продукції. У підсумку маржинальний аналіз дозволяє встановити, як змінюється середній рівень питомих показників при збільшенні (зниженні) обсягу виробництва продукції на одиницю.

Використання даної методики дозволяє на основі вивчення співвідношення «витрати - обсяг виробництва (реалізації) - прибуток»:

- Більш точно обчислити  вплив факторів на зміну суми  прибутку і рівня рентабельності  та на цій основі більш ефективно  управляти процесом формування  і прогнозування фінансових результатів;

- Визначити критичний  рівень обсягу виробництва (реалізації), постійних витрат, ціни при заданій  величині відповідних факторів;

- Встановити зону безпеки (зону беззбитковості) підприємства;

- Обчислити необхідний  обсяг продажів для отримання  заданої величини прибутку;

- Обгрунтувати найбільш  оптимальний варіант управлінських  рішень, що стосуються зміни виробничої  потужності, асортименту продукції, цінової політики, варіантів обладнання, технології виробництва, придбання комплектуючих деталей та інші з метою мінімізації витрат і збільшення прибутку.

Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. У ній концентрується ефект всієї господарської діяльності підприємства. Прибуток є основним власним внутрішнім фінансовим джерелом для їх розвитку підприємства на принципах самофінансування. Таким чином, система «витрати - випуск - прибуток» дозволяє виявити роль окремих факторів (обсягу виробництва, витрат, ціни та норми рентабельності) у формуванні прибутку і за рахунок цього забезпечити ефективне управління цим процесом. Пов'язуючи ці два орієнтири можна сказати, що маржинальний аналіз являє собою простий і ефективний механізм управління (планування, оптимізації) прибутком, на основі взаємозв'язку зазначених факторів.

Механізм управління формуванням суми прибутку підприємства з використанням системи «витрати - випуск - прибуток» побудова на її залежності («чутливості») від таких основних факторів:

а) Обсягу реалізації товарів у вартісному та натуральному вираженні;

б) Сума та рівня чистого доходу (чистої виручки від реалізації продукції, робіт і послуг);

в) Суми та рівня змінних витрат підприємства;

г) Суми постійних витрат підприємства;

д) Співвідношення постійних і змінних витрат;

е) Сума податкових платежів, здійснюваних за рахунок прибутку

Ці показники можуть розглядатися як основні фактори формування прибутку підприємства, впливаючи на які можна одержати необхідні результати.

Ще одним завданням, розв'язуваної з використання системи «витрати-випуск-прибуток» є підвищення гнучкості фінансових планів шляхом урахування можливих змін: у витратах матеріалів, праці, накладних витратах, реалізаційних цін, в обсягах реалізації. Це істотно знижує фінансовий ризик в діяльності господарюючого суб'єкта.

Проведення маржинального аналізу вимагає дотримання тотожності виробництва і реалізації продукції в рамках розглянутого періоду часу, тобто запаси готової продукції істотно не змінюються.

Для застосування маржинального аналізу в діяльності підприємства існує ще одна вимога, яке полягає в тому, що виникає необхідність поділу витрат на дві частини - змінні і постійні по відношенню до динаміки обсягу виробництва продукції.

Критерій поділу витрат підприємства за ступенем еластичності до обсягу виробництва або реалізації продукції є основою системи «витрати - випуск - прибуток». Розглянемо особливості даної класифікації видатків (малюнок 1.1).

Малюнок 1.1 - Класифікація витрат підприємства в системі «витрати - випуск - прибуток»

Змінні витрати залежать від зміни обсягів виробництва або реалізації продукції підприємством. При цьому ступінь цієї залежності різна. Вона може носити пропорційний характер, при якому сума змінних витрат окремих видів зростає або скорочується пропорційно до росту або зниженню обсягів виробництва або реалізації продукції. Прикладом пропорційного характеру змінних витрат є втрати сировини, матеріалів, товарів від природних втрат. Дегресивними характер змінних витрат виявляється в тому, що сума змінних витрат окремих видів зростає меншими темпами, ніж зростає об'єм виробництва і реалізації, наприклад, витрати на рекламу при ефективному її здійсненні. Прогресивний характер змінних витрат - сума змінних витрат окремих видів розрахунку більш високими темпами, ніж збільшується обсяг виробництва і реалізації, наприклад, витрати на заробітну плату менеджерів з продажу при відрядно-преміальній системі праці. Таким чином, наявність змінних витрат обумовлено процесом виробництва і реалізації на підприємстві.

Постійні витрати не залежать від зміни обсягу виробництв і реалізації, тобто вони мають місце навіть в тому випадку, якщо підприємство тимчасово припинило свою діяльність. При цьому в складі таких витрат виділяють абсолютно постійні витрати (наприклад, витрати на оренду виробничих і торгових приміщень) і умовно постійні витрати обігу (знос малоцінних і швидкозношуваних предметів). Розглядаючи постійні витрати, слід мати на увазі, що вони є такими тільки в короткому періоді діяльності підприємства. Таким чином, постійні витрати не змінюються в межах релевантного (значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, який встановлений виходячи з виробничої потужності підприємства та попиту на продукцію.

       Залежність постійних і змінних витрат підприємства від обсягу виробництва (реалізації) продукції схематично представлена ​​на малюнке1.2.

 змінні витрати

Малюнок 1.2 - Характеристика залежності окремих видів витрат підприємства від обсягу виробництва (реалізації) продукції

Важливим моментом у системі «витрати - випуск - прибуток» є визначення сутності категорії маржинальний прибуток (маржа покриття). Маржинальний прибуток (маржа покриття, сума покриття) - це виручка мінус змінні витрати. Вона включає в себе постійні витрати і прибуток. Чим більше її величина, тим більше вірогідність покриття постійних витрат і одержання прибутку від виробничої діяльності. Під маржинальної, валовий (балансовий) і чистим прибутком підприємства розуміють різну ступінь «очищення» одержаних підприємством чистих доходів від понесених ними витрат

   Валовий прибуток - це  сума чистого доходу (чистої виручки  від реалізації) за вирахуванням  всіх витрат - постійних і змінних. Чистий прибуток - це сума валового  прибутку, зменшена на величину  податкових платежів з прибутку. На малюнку 1.3 наводиться взаємозв'язок  між категоріями, формуючими прибуток  підприємства.

Малюнок 1.3 - Схема формування прибутку підприємства за ступенем «очищення» від витрат 

Таким чином, система «витрати - випуск - прибуток» широко поширена в зарубіжній практиці управління підприємством. Вона грунтується на вивченні впливу різних факторів: суми витрат підприємства, обсягу реалізації, ціни реалізації на величину прибутку підприємства. Система «витрати - випуск - прибуток» має безліч назв в економічній теорії, одне з яких полягає у визначенні даної системи як системи маржинального аналізу. Дана назва пов'язане з тим, що в системі «витрати - випуск - прибуток» використовується категорія маржинальний прибуток або сума покриття виручки від реалізації величини постійних витрат підприємства. Обов'язковими і необхідною умовою застосування маржинального аналізу для планування величини прибутку і обгрунтування сум витрат, ціни та обсягів виробництва (реалізації) є поділ витрат підприємства на постійні та змінні. Критерієм поділу витрат є ступінь їх еластичності, чутливості до обсягу виробництва (реалізації) продукції. Постійні витрати не залежать від обсягів виробництва, змінні - змінюються при його зміні.

1.2 Сутність і алгоритм  розрахунку показників методики  маржинального аналізу

Як було зазначено вище, методика маржинального аналізу - система «витрати-випуск - прибуток», широко використовується в західних країнах. На відміну від традиційної методики розрахунку величини прибутку, застосовуваної на вітчизняних підприємствах, вона дозволяє вивчити взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Проведемо порівняльний аналіз вітчизняної та зарубіжної методики розрахунку величини прибутку. 
За методикою факторного аналізу прибутку, що застосовується у вітчизняній практиці, зазвичай використовують наступну модель:

                         П = V*(p-c),                                                                       

де V - фізичний обсяг продажів, од.; 
р-ціна одиниці продукції, грн.; 
з-собівартість продукції, грн.

При цьому виходять із припущення, що всі наведені фактори змінюють самі по собі, незалежно один від одного. Дана модель не враховує взаємозв'язку обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. Зазвичай при збільшенні обсягу виробництва (реалізації) собівартість одиниці продукції знижується, так як зростає сума змінних витрат, а сума постійних витрат залишається без зміни. І, навпаки, при спаді виробництва собівартість виробів зростає через те, що більше постійних витрат припадає на одиницю продукції. 
У зарубіжних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини використовують наступну модель:

П =   V*(p-b) – А,

де b - змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість одиниці продукції);            
А - постійні витрати на весь обсяг виробництва (продажів) даного виду продукції у звітному періоді.         

Ця формула є основною в системі «витрати - випуск - прибуток» і застосовується для аналізу прибутку від реалізації окремих видів продукції. Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількостей виробленої (реалізованої) продукції, ціни, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Дана формула є вихідною в системі маржинального аналізу.

Однак, у практиці господарювання досить рідко зустрічаються підприємства, що виробляють та реалізують тільки один вид своєї продукції. Як правило, для утримання ринкових позицій і скорочення підприємницького ризику підприємство прагне диверсифікувати випуск продукції - освоює не один її вид, а кілька - 2-3 і більше.

Методика визначення прибутку в маржинальному аналізі дещо ускладнюється в умовах багатопродуктового виробництва, коли, крім розглянутих факторів, необхідно враховувати і вплив структури реалізованої продукції. Для вивчення впливу факторів на зміну суми прибутку від реалізації продукції по підприємству в цілому можна використовувати наступну модель:                   

П = ∑[V*Удi(pi-bi)]-А,

де Уд - питома вага виробництва (реалізації) окремого виду продукції в структурі продажів,% 
За методикою маржинального аналізу прибуток в більшому ступені залежить від обсягу і структури продажів, так як ці фактори впливають одночасно і на собівартість продукції: через зменшення загального обсягу виробництва і реалізації продукції більше постійних витрат припадає на одиницю продукції. Перевага методики маржинального аналізу прибутку від традиційної моделі безсумнівно. Система «витрати - випуск - прибуток» дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності. Використання цього методу у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дозволить більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів. 
Відомо, що прибуток в діяльності підприємства є ключовим показником, але вона, будучи абсолютним показником, не може оцінити ефективність діяльності підприємства. Дилема виникає в тому випадку, якщо 2 різних підприємства у звітному періоді одержують прибуток у розмірі: 1000 тис. грн., То як визначити, яке з даних підприємств спрацювало краще, чий ефект вище. Виникає потреба в розрахунку відносних показників прибутковості, прибутковості, ефективності. В економіці підприємства ці показники прийнято називати рентабельністю. Рентабельність має безліч видів і в традиційному підході розраховується як величина отриманого ефекту (чистого прибутку) до суми ресурсів (витрат), використаних для її отримання.

Основними видами рентабельності, розраховуються для визначення ефективності діяльності підприємства є: 
- Рентабельність діяльності (відношення «прибуток / витрати»); 
- Рентабельність продажів (відношення «прибуток / виручка від реалізації); 
- Рентабельність сукупного капіталу (відношення «прибуток / активи»). 
У системі «витрати - випуск - прибуток» рентабельність знаходить дещо інше відображення, хоча методологія її визначення не змінюється. Рентабельність діяльності визначається виходячи з наступної факторної моделі (для багатопродуктового виробництва):

де З-сума загальних витрат підприємства (постійних і змінних) 
 
Аналогічним чином розраховується рентабельність продажів (обороту), для чого використовується наступна факторна модель:

де В - виручка від реалізації продукції, 
 
Розрахунок рентабельності сукупного капіталу здійснюється за наступною факторної моделі:

Розрахунок і аналіз показників рентабельності з використанням системи «витрати - випуск - прибуток» більш об'єктивно, ніж за традиційною методикою, так як тут враховується взаємозв'язок елементів моделі, зокрема обсягу виробництва (реалізації), витрат і прибутку. Це забезпечує більш точне літочислення впливу факторів і як наслідок - більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів.

1.3 Поняття точки беззбитковості  та зони безпеки. Способи розрахунку  даних показників

Іноді в економічній літературі, присвяченій питанням використання системи «витрати - випуск - прибуток» для позначення даної методики використовують поняття аналіз беззбитковості. Це визначення є однією з ключових характеристик зазначеної системи. Беззбитковість - такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Виручка покривається тільки витрати, фінансовий результат дорівнює нулю. Беззбитковий обсяг продажів можна виразити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно виробити (продати), щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.

Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції та беззбитковим обсягом продажів продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства. 
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства є основоположними показниками при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємства, визначати і аналізувати які повинен уміти кожний бухгалтер, економіст, менеджер і власник підприємства.

Для визначення точки беззбитковості, іноді її називають поріг рентабельності або точка нульової прибутку, можна використовувати два способи - графічний (з використанням графіків) та аналітичний (з використанням формул).

Сутність графічного методу визначення точки беззбитковості підприємства полягає в побудові графіка згідно приводиться нижче алгоритму (рисунок 3.1):

1 У системі координат  по осі Х показується обсяг  реалізації. Одиниці виміру можуть  мати різне вираження - у відсотках  від виробничої потужності, у  натуральних одиницях (якщо випускається  один вид продукції), чи в грошовій  оцінці (якщо графік будується  для декількох видів продукції);

2 У даній системі координат  по осі Y відкладається собівартість  проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку  від реалізації. Одиниці виміру - грошові.

3 На підставі інформаційних  даних в даній системі координат  відображається сума постійних  витрат. Її величина залишається  постійною при будь-якому обсязі  реалізації, тому лінія постійних  витрат завжди паралельна осі Х.

4 Графік доповнюється  лінією змінних витрат. Методика  графічного відображення даної  лінії полягає в тому, що сума  змінних витрат при нульовому  обсязі реалізації дорівнює нулю. Вісь Y лінія змінних витрат перетинає  в точці постійних витрат. Друга  точка відповідає загальній сумі  змінних витрат при кожному  обсязі реалізації. Через 2 точки  на площині проводиться лінія, яка має похилий характер і є лінією змінних витрат.

5 Залежність виручки від  реалізації від обсягу реалізації  відображається також похилою  лінією, початок якої лежить в  точці 0 системи координат: при нульовому  обсязі реалізації виторг дорівнює нулю.

6 Точкою беззбитковості (поріг рентабельності, точка нульової  прибутку) знаходиться на перетині  лінії виручки від реалізації  та лінії змінних витрат підприємства. Перпендикуляр, опущений з цієї  точки на вісь Х - обсяг - відображає  той випуск (реалізацію) продукції  в натуральному або вартісному  вираженні, досягнення якого дозволить  підприємству досягти стану рівноваги  між величиною витрат і виручки, тобто стану нульового прибутку.

За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації. Вона і є точкою беззбиткового обсягу реалізації продукції, або порогу рентабельності, або точки окупності витрат, нижче якої виробництво продукції буде збитковим. Малюнок 4 відображає, що критична точка реалізації розташована на рівні 50% можливого обсягу реалізації. Якщо підприємство буде виробляти і реалізовувати більше 50% від його виробничої потужності, то буде прибуток. Якщо ж реалізація буде менше 50% від фактичної виробничої потужності, то підприємство буде збитковим і збанкрутує.

        500      1000

Малюнок 3.1-Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції та її собівартістю 

Зона безпеки - це різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів. Якщо підприємство повністю використовує свою виробничу потужність, випустить і реалізує 1000 одиниць, то зона безпеки (запас фінансової міцності) складе суму, рівну площі трикутника. Запас фінансової міцності - це розмір можливого зниження обсягу реалізації продукції у вартісному виразі при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку, який дозволяє підприємству здійснювати прибуткову діяльність. Межа безпеки визначає можливі межі маневру підприємства, як в ціновій політиці, так і в зниженні натурального обсягу виробництва і реалізації продукції в процесі здійснення господарської діяльності в несприятливих ринкових умовах (зниження попиту, посилення конкуренції і т.д.).

Крім графічного методу, для визначення точки беззбитковості і запасу міцності можна використовувати й аналітичний метод. При цьому аналітичний спосіб розрахунку більш зручний по порівнянню з графічним, так як не потрібно креслити кожен раз графік, що досить трудомістко. Можна вивести ряд формул і їх допомогою розрахувати дані показники. Крім того, аналітичний спосіб дозволяє одержувати більш точні значення, ніж використання графічного.

Для одного виду продукції беззбитковий обсяг реалізації можна визначити в натуральному вираженні за формулою:

,

де СМП - рівень маржинальної прибутку до обсягу реалізації продукції,% 

Для розрахунку обсягу реалізації продукції для отримання певної (цільової) суми прибутку формула буде мати вигляд:

,

Для визначення зони беззбитковості аналітичним методом за вартісними показниками використовується наступна формула:

,

Для одного виду продукції зону безпеки можна знайти за кількісними показниками:

,

При визначенні точки беззбитковості, як в принципі і при використанні маржинального підходу в цілому, діє правило короткострокового періоду.

Тобто аналіз і планування результатів діяльності підприємства з використанням системи «витрати - випуск - прибуток» доцільно виробляти на невеликому часовому ділянці. Це пов'язано з тим, що операційна діяльність господарюючого суб'єкта в тривалому періоді порівняно з коротким періодом перетерплює наступні основні зміни:

а) із зростанням обсягу реалізації продукції періодично зростають і постійні витрати. Це пов'язано зі збільшенням парку використовуваних машин і устаткування (що призводить до зростання амортизаційних відрахувань, що входять до складу постійних витрат), підвищенням чисельності працівників апарату управління (що призводить до зростання адміністративних витрат) і т.п.

б) з насиченням ринку в результаті росту обсягу реалізації продукції підприємство змушене знижувати рівень цін, що призводить до відповідного зменшення темпів зростання виручки від реалізації;

в) за рахунок більш економного використання сировини і матеріалів, зростання продуктивності праці виробничого персоналу, укрупнення партій закуповуваної сировини і продукції, що відвантажується поступово знижується рівень перемінних витрат на одиницю продукції.

Всі ці зміни в силу взаємозв'язку розглянутих факторів з прибутком суттєво впливають на формування її суми. Це можна простежити за даними графіка (малюнок 3.2).

  ТБУ3

            ТБУ1

  Vтбу1                                              Vтбу2                                                                                           Vтбу3

Малюнок 3.2 - Графік формування точки беззбитковості підприємства в тривалому періоді 

З приведеного графіку видно, що в силу трансформації умов діяльності підприємства точка беззбитковості постійно змінює своє значення, тобто потребує набагато більшого обсягу реалізації порівняно з попереднім періодом (Vтбу1 <Vтбу2 <Vтбу3). Відповідно змінюється і сума прибутку, одержуваної підприємство в силу мінливих умов діяльності на кожному етапі. Якщо на перших двох етапах ця зміна суми прибутку викликалося в основному зростанням суми постійних витрат, то на третьому етапі основний вплив на зміну суми цього прибутку впливало зниження рівня виручки від реалізації.

Кожен етап змін умов діяльності підприємства в тривалому періоді являє собою початок цієї діяльності в короткому періоді, закінчення якого характеризується новими зміною умов. Іншими словами, тривалий період діяльності підприємства може бути розкладений на ряд коротких її періодів (із незмінними умовами), що дозволяє використовувати при розрахунках алгоритми, характерні для короткого періоду діяльності підприємства. У цьому зв'язку, наступні завдання формування прибутку підприємства з використанням систему «витрати - випуск - прибуток» будуть розглядатися в рамках короткострокового періоду часу діяльності підприємства. 
Наведені графіки та аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін потрібно менше реалізовувати продукції, щоб одержати необхідну суму виторгу для компенсації постійних витрат підприємства, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих перемінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки. Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат.