Значення правового виховання молоді та правового інформування населення

Вступ

У Конституції України  проголошено дію і принцип  верховенства права в нашій незалежній, демократичній державі. Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено  Національну програму правової освіти населення. У ній підкреслюється необхідність суттєвого підвищення правосвідомості громадян, їх правової культури, неухильного дотримання ними вимог законодавства, кваліфікованого  його застосування. Програмою визначено  завдання створення належних умов для  здобуття громадянами знань про  свої права, свободи і обов’язки, широке інформування населення про  правову політику держави і законодавство, забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації, вдосконалення  системи правової освіти.

Все життя людини у суспільстві, в державі відбувається в межах  правових та соціальних норм. Людина від  народження наділена правами. А з  часом набуває здатності мати обов’язки і нести відповідальність за свої дії.

Зараз Україна перебуває  на шляху розбудови правової держави, і надзвичайно важливим є формування у молоді та населення нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони і вміння використовувати ці закони в повсякденному житті. Молоді люди не повинні бути осторонь зазначених процесів, оскільки молодь – це та сила, яка в змозі здійснити перетворення на краще і забезпечити більш гідне майбутнє своїй державі. 

Необхідність правової просвіти сьогодні не викликає сумніву. Становлення  правової держави, до чого прагне Україна, неможливе без формування правової культури її громадян. Над цією проблемою  працюють різні інститути, але найбільш важлива роль в цьому напрямі  повинна належати саме бібліотеці, що має необхідні інформаційні ресурси  і можливості донести до розуму і  почуттів кожної людини правові цінності, перетворити їх на особисті переконання  і внутрішній орієнтир поведінки.

На сьогодні роботу у справі підвищення правової грамотності населення  можна представити таким чином:

1. Забезпечення вільного доступу користувачів до інформаційних ресурсів, мережі Інтернет.
2. Формування фонду документів по місцевому самоврядуванню несекретного характеру, виявлення і вивчення інформаційних ресурсів з цієї тематики, вивчення ринку інформаційних видань по розділу «Місцеве самоврядування», усебічне професійне розкриття документального фонду по цьому розділу, формування інформаційної бази даних. Використання традиційних і інноваційних методів і форм роботи з документами правового характеру.
3. Інтеграція дій з адміністрацією міста, місцевими співтовариствами, політичними партіями і їх інформаційна підтримка.

Поза сумнівом, що застосування нових інформаційних технологій в обслуговуванні користувачів не лише підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користувача  до інформації правового характеру, але і підвищує престиж бібліотеки.

Актуальність  вибору теми курсової роботи визначається усіма вищевикладеними фактами, які дозволяють стверджувати про важливість і доцільність вивчення цього питання.

Мету даної курсової роботи можна визначити як вивчення форм і методів роботи з формування правової культури у населення публічних бібліотек: вітчизняний та закордонний досвід.

Задачі курсової роботи співвідносяться і обумовлюються метою:

1. Проаналізувати сучасні форми і методи роботи бібліотек з формування правової культури у населення.
2. Виділити основні переваги роботи з правового інформування в умовах інформатизації.
3. Вивчити основні напрямки діяльності бібліотек України, Донецької області та Росії по правовому інформуванню населення.
4. Розглянути особливості вдосконалення форм і методів роботи публічних бібліотек.

Об’єктом розгляду у даній курсовій роботі слугує діяльність публічних бібліотек з формування правової культури населення.

Предметом розгляду, у свою чергу, можна назвати форми і методи здійснення правового інформування з точки зори системи.

Глава I. Значення правового виховання молоді та правового    інформування населення

У всьому розмаїтті напрямів виховання для створення образу гармонійно розвиненої особистості  особливо актуальним в останні десятиліття  стало правове виховання дитини як громадянина сучасного суспільства. Разом із безумовними досягненнями, проголошенням інтересів дітей  пріоритетними для держави, можна  відзначити і недостатню обізнаність  дітей і дорослих зі своїми правами, відсутність глибокої переконаності  в значущості морально-правових категорій, а часом і зневіру в можливості відстояти інтереси своєї дитини, сім’ї.

Залучення підростаючого  покоління до правової культури не тільки збагачує духовне життя, воно є життєво необхідним у сучасних, часто несприятливих умовах. Знання дітьми та підлітками своїх прав та обов’язків розширює можливості їх реалізації. Правова компетенція зміцнює  життєву позицію, підвищує громадянську активність, формує почуття непримиренності  до негативних соціальних явищ [17].

Розуміння того, що від рівня  освіти і виховання цього покоління  залежить майбутнє держави, в українське суспільство прийшло. Саме молодим, як найбільш активній і мобільній частині населення необхідно допомогти сьогодні сформувати правосвідомість й отримати впевненість в завтрашнім дні.

• 1. Правове виховання користувачів – один із важливих напрямків    сучасної бібліотеки

Дитяча бібліотека повинна  розглядатися як система гарантій для  кожної дитини у набутті досвіду  входження у національне та світове  інформаційне середовище. Своєю чергою, такі гарантії породжують низку зобов’язань  та викликів для бібліотеки перед  дитиною, її батьками та суспільством у цілому.

Вирішення проблем пошуку та використання інформації неможливо  без такого компонента, як інформаційна культура особистості. У підготовці людини до життя особливе місце має  відводитися її формуванню.

Сьогодні об’єктивною  реальністю є більш високий рівень інформатизації шкіл у порівнянні з  бібліотеками, тому перед бібліотеками постають актуальні проблеми і завдання, які потребують вирішення найближчим часом: участь бібліотек у наданні  вільного доступу до інформації, особливо для дітей та підлітків як майбутніх  громадян інформаційного суспільства, в перспективі – суспільства  знань; освоєння світових інформаційних  ресурсів у аспекті відбору і  надання їх юним користувачам, а  також навігації в інформаційних  мережах; участь у розвитку кіберпростору  для дітей [10].

Основні шляхи подолання  цих проблем це:

• інвестування у розвиток матеріально-технічної бази бібліотек;
• створення комфортного інтелектуально-емоційного середовища, застосування нових інформаційних технологій;
• навчання бібліотекарів інформаційним технологіям;
• комбіноване застосування ресурсів бібліотек: книг, медіа та інтерактивних програмних продуктів.

Правову культуру становлять: свідоме ставлення громадянина  до своїх прав та обов’язків; глибока  повага до законів і правил людського  співжиття; готовність дотримуватися  й виконувати закріплені в них  вимоги, що виражають волю та інтереси народу; активна участь в управлінні державними справами.

Правове виховання не має  на меті озброїти дітей досконалим і повним знанням чинного законодавства. Задовільним результатом можна  вважати, якщо учні знатимуть основні  принципи законодавства і керуватимуться ними у своєму житті, спираючись на глибоку переконаність у їхній правильності та необхідності.

Формування правової культури, порівняно з іншими напрямками роботи з дітьми, має свою специфіку. Передусім  це визначається соціально-правовим статусом дітей у нашому суспільстві. Тому діти мають засвоїти правові знання, що регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і ті правові норми, якими їм доведеться керуватися у  своєму майбутньому.

Рекомендовано бібліотекам, що обслуговують дітей:

• активізувати роботу щодо розвитку соціального партнерства бібліотек з питань формування правової компетенції підростаючого покоління;
• здійснювати міждисциплінарний підхід до процесу становлення правової культури особистості;
• розкривати культурно-історичні, психологічні та етичні компоненти ключових правових ідей та понять;
• сприяти родинному правовому вихованню, порушуючи питання сімейного права та захисту прав дитини у заходах, інформаційних та бібліографічних матеріалах, призначених для батьків;
• створювати умови для вивчення інтересів та рівня знань дітей та підлітків у сфері права шляхом проведення соціологічних досліджень;
• здійснювати інформаційну підтримку правової освіти;
• запроваджувати у практику дискусійні форми роботи: актуальні діалоги, форуми, ток-шоу тощо;
• сприяти створенню у бібліотеках правових клубів;
• застосовувати комплексні форми роботи: дні права, тижні правової освіти;
• активізувати висвітлення питань права у контексті популяризації художньої літератури.

Проблеми прищеплення  правового мислення і виховання  громадян відповідно до викликів часу обумовлюють важливість роботи дитячих  бібліотек у цьому напрямі. Лише у нерозривному зв’язку з вихованням як трансляцією досвіду, цінностей  від старшого покоління до молодшого, підтримкою сімейного виховання  ця робота буде корисною. Адже весь позитивний ефект може зійти нанівець без  урахування складних психологічних  аспектів, бо навіть на заняттях із найменшими психологи радять такі вправи, що не підсилюють природний егоцентризм  дитини; не лише «озброюють» її знаннями про власні права, а й нагадують, що такі самі права є й у кожної людини навкруги. У протилежному випадку дитина буде вважати, що всі навколо – її боржники, особливо гостро це позначиться на руйнації стосунків із батьками, яким також потрібна правова просвіта, допомога. Саме бібліотека може підтримати батьків, надати їм методичну допомогу з питань виховання, щоб, наприклад, проблема фізичних покарань і порушення прав дитини не призвела до знищення сім’ї.

• 2. Сучасні форми і методи роботи бібліотек у формуванні правової культури населення

Форми бібліотечного обслуговування в бібліотеках з правового інформування вельми різноманітні. Серед них можна виділити як традиційні, так й інноваційні, в тому числі категорії, розраховані на все населення регіону і на всіх користувачів бібліотеки, на конкретні групи користувачів; на конкретних користувачів.

Бібліотеки використовують самі різні форми індивідуальної і масової роботи в правовому  вихованні підростаючого покоління: виставки, огляди і презентації книг, випуск інформаційних і рекомендаційних  посібників, в тому числі електронних, зустрічі з юристами, ділові і ситуаційні ігри, правові тренінги, дискусії, Круглі столи [4].

Бібліотеки ведуть велику роботу з правового всеобучу населення, організуючі «Школи правового всеобучу», випускаючи інформаційні листівки, буклети  і бюлетені, організовуючи книжкові виставки і стенди правової інформації, проводячи «дні правової інформації», навчаючі семінари і тому подібне.

З метою наочної популяризації  правової інформації бібліотеки працюють над оформленням цільових книжкових  виставок, стендів, інформаційних табло, наприклад: «Право на право», «Правовий  навігатор», «Подорож країною закону», «Знати закон – бути освіченим», «Бібліотечний адвокат».

Ефективною формою формування правової культури населення є День правової інформації. Він включає  виставку нових надходжень за темою, лекцію фахівця, консультації з різних юридичних питань. Наприклад, Тема Дня  правової інформації «Права громадянина» може бути розкрита за допомогою виставки документів «Грані спадкового права», огляду нормативних актів «Про комунальні платежі», фахового коментаря Закону України «Про основи соціальної захищеності  інвалідів», юридичних консультацій «Нормативно-правове регулювання  усиновлення», «Поділ майна подружжя».

З метою підвищення правової культури користувачів, сприяння їх юридичній освіті та самоосвіті, а також кращої орієнтації в потоці інформації бібліотеки видають та використовують інформаційні бюлетені, дайджести, порт фоліо, тематичні досьє, путівники в різних галузях права, рекомендаційні списки та покажчики літератури, веббібліографічні списки. Їх тематика різноманітна: «новини законодавства», «Судова реформа», «Захист прав споживачів», «Житло моє», «Родина в дзеркалі закону», «Права та обов’язки неповнолітніх», «Право в мережі Інтернет», «Юридичні навчальні заклади України».

На підвищення правової грамотності  населення спрямовані і Дні правової культури, під час проведення яких бібліотечні працівники за допомогою  фахівців не лише допомагають учасникам  заходу оволодіти знаннями з різних правових питань, а й сприяють формуванню вмінь реалізовувати свої права  в різних життєвих ситуаціях.

Форми бібліотечного обслуговування також багатоманітні. Пріоритетною увагою при цьому користуються незахищені верстви населення: пенсіонери, люди з обмеженими фізичними можливостями, тимчасово непрацездатні. Їм пропонують теки-накопичувачі: «Все про пенсію», «Консультує юрист», «Закон захищає інваліда», «На допомогу безробітним».

Застосовується також  у практиці бібліотек індивідуальне  обслуговування. Бібліотекарі надають  користувачам постійну або епізодичну допомогу, здійснюють оперативне довідкове-бібліографічне обслуговування.

Для ефективної діяльності використовують також рекламу:  листівки, розміщення інформації на стендах бібліотеки, на сторінках міських газет, покажчики та банери.

Найбільш важлива робота з формування правової культури здійснюється бібліотеками з дітьми та підлітками. Бібліотеки  організовують цикли  заходів, наприклад: юридичний лекторій «Підліток та закон», факультатив  правових знань або цикл уроків права «Школа громадянина», цикли інформін «Юридичний компас», «Правовий орієнтир», «Юридичне прес-агенство» й тощо.

Для підлітків цікавий  комплекс заходів «Подумай про себе», який включає в себе бесіду «Про обов’язки і про честь» та урок моралі і права «Совість. Порядність. Відповідальність», в програму якого  входить бесіда бібліотекаря «Ти  живеш серед людей», літературно-музична  композиція «Скажи, хто твій друг…», бесіда інспектора з справ неповнолітніх  «Хочу і потрібно…». Також підліткам  цікавий курс «Уроки толерантності», який не стільки вчить, а ставить  їх в таку ситуацію, коли вони отримують  досвід взаємодії в цьому світі  й самі вчаться відбудовувати  відносини з оточуючими на принципах  толерантності [11].

 Із заходів  також  популярні слідуючи форми:

• ситуативні ігри, під час яких підлітки засвоюють правила безпечної поведінки;
• турнір знавців закону і права або турнір юних правознавців;
• брейн-ринг «Юні правознавці»;
• правовий лабіринт «Як я знаю свої права», «За допомогою Феміди і Аріадни»;
• літературна гра-подорож «Мандри до країн Закону, Права і Моралі»;
• ток-шоу «Зупинитись на межі», «Дозволене й заборонене»;
• різноманітні рольові ігри, наприклад, гра-імітація «Суд над пачкою цигарок».

Серед наочних форм інформування та рекомендації літератури для користувачів використовують:

• виставки-плакати;
• виставки-реклами;
• виставки-пошук, яка за своєю формою нагадує виставку-вікторину;
• виставку-сповідь.

Для поглибленого вивчення літератури правознавчого характеру  в бібліотеках працюють клуби  за інтересами, в яких приймають  участь ті діти, що мають інтерес  до права, зорієнтовані на вибір майбутньої професії в області юриспруденції.

Одним з самих важливих ділянок роботи є довідково-бібліографічне обслуговування: проведення тематичних Днів інформації, бібліографічні огляди, інформ-дайджести, прес-досьє, експрес-інформація.

• 3. Особливості і переваги роботи бібліотек з правового інформування в умовах інформатизації

З розвитком суспільного  прогресу бібліотеки переходять на нові форми бібліотечної роботи, які дозволяють ефективніше задовольняти інформаційні потреби користувачів. Однією з таких  форм є створення і функціонування центрів регіональної інформації та куточків інформації при бібліотеках.

Соціальна роль центрів правової інформації при бібліотеці сьогодні дуже велика. Вона полягає насамперед в створенні умов для вільного і повного задоволення інформаційно-правових запитів громадян.

Проблема доступу до правової інформації існувала завжди. У радянські  часи коло осіб, які мали доступ до неї, був вельми обмежений. Правова інформація в основному розповсюджувалась  серед співробітників органів управління та професійних юристів. Сьогодні така ситуація стала неприйнятною, тим  паче що більшість громадян України  не в змозі оплачувати дорогі юридичні консультації.

Програма дає  визначення інформаційним центрам  як спеціалізованим, відповідним чином  оснащеним приміщенням в бібліотеках, де збираються, обробляються, зберігаються інформаційні матеріали (в т.ч. про  діяльність громадських організацій  в регіоні), які передаються до цих центрів організаціями-учасницями Програми, та до яких забезпечено відкритий  доступ. У рамках центрів планується (а в деяких вже існують) відкрити комп’ютеризовані місця публічного доступу в Інтернет для користувачів [19].

Інформаційний портал – віртуальний регіональний інформаційний  ресурс в мережі Інтернет. Інформаційне наповнення: нормативно-законодавчі  документи обласних державних адміністрацій; блоки інформації про економічний  стан, події в регіоні; з краєзнавства; про діяльність громадських недержавних  організацій; інформаційні довідково-аналітичні бази даних; відомості про бібліотеку, включаючи електронний онлайновий каталог; посилання на веб-ресурси  організацій – учасниць проекту, корисна інформація та ін.

Процеси становлення правової держави висунули на перший план важливе  завдання – створення єдиного  інформаційно-правового поля, що забезпечує доступність законодавчої інформації будь-якій зацікавленій особі. Тому актуальним сьогодні є створення публічних центрів правової інформації на базі бібліотек, у тому числі сільських.

Вперше держава створює  дієвий механізм реалізації конституційних прав громадян на доступ до правової інформації, в тому числі до офіційних текстів  юридичних документів. В сьогоднішніх умовах , коли переважна частина друкованих видань не доходить до муніципальних створень, особливо сільських, цей механізм має особливу соціальну цінність.

Надзвичайно важлива діяльність  центрів правової інформації у якості посередників між владними структурами  та населенням. Вона здатна стимулювати  підвищення правової культури населення, зріст громадянської самосвідомості людей і сприяти залученню  їх в активне суспільне життя. Крім того, здійснюючи вільний доступ до правової інформації місцевого значення ЦПІ сприяють «прозорості» місцевої влади, що сьогодні вельми актуально.

З іншого боку, вивчення питання  показує, що на муніципальному рівні  часто ні суд, ні прокуратура, ні юридична консультація не мають комп’ютерної техніки і електронних баз  даних. І саме бібліотека як соціальний інститут повинна заповнити виникаючу  інформаційну нішу [6].

ЦПІ сьогодні особливо яскраво  реалізують одну з важливіших родових  функцій бібліотеки як соціального  інституту – соціалізуючу, тобто допомагають особистості адаптуватися у суспільстві, вирішувати свої життєві проблеми, здійснювати інформаційно-правовий захист особистості.

Особливо виразно соціалізуючий характер діяльності проявляється при обслуговуванні соціально незахищених категорій користувачів: безробітних, мігрантів, інвалідів, безпритульників, пенсіонерів та ін.

Основними напрямами роботи ЦПІ при бібліотеках усіх видів  визначені:

• формування правової культури і розвиток правосвідомості населення;
• забезпечення загальнодоступності правової та іншої офіційної інформації всіх рівнів;
• оперативне, якісне обслуговування населення, муніципальних утворень, суб’єктів малого підприємництва, управлінських структур та ін.;
• популяризація знань в області прав людини;
• підвищення якості і зміни форм інформаційно-довідкового обслуговування в області права.

Користувачами правових центрів  є як організації (особливо ЦПІ при крупних бібліотеках), так і звичайні громадяни.

Багато правових центрів створюють бази та банки даних з проблем дітей та молоді (наприклад, «Права та обов’язки неповнолітніх»).

Ресурси, які знаходяться  у розпорядженні ЦПІ при достатньо  крупних бібліотеках, дозволяють пропонувати  користувачам наступі види услуг:

• пошук правових актів в електронних базах даних;
• надання інформації на дисплеї для короткого ознайомлення;
• видача довідки про місце та час надрукування документа;
• тематичні довідки;
• надання тексту документа;
• переніс інформації на паперові та магнітні носії;
• пошук правової та юридичної літератури в електронному каталозі бібліотеки;
• отримання заказів на пошук правового акту по телефону, факсу, електронній пошті;
• підбірка законодавчих актів з теми запиту;
• виконання усіх видів довідок: фактографічних, бібліографічних, анотованих, аналітичних;
• надання аудіо - та відео - матеріалів з право ведення;
• надання правової інформації на CD-ROM;
• сканування;
• комп’ютерний переклад тексту с/на іноземну мову;
• роздрукування правових актів в чорно-білому та кольоровому варіантах;
• оперативне інформування про нові надходження за допомогою електронної пошти;
• надання електронних дисків, які отримує бібліотека, як додаток до книг та журналів;
• консультація самостійної роботи з правовими базами;
• надання ПК для самостійної роботи;
• ознайомлення з віртуальними виставками на правову тематику.

Звичайно, невеликі сільські бібліотеки не в змозі надавати всі  ці послуги. Однак дуже важливо, щоб  бібліотекарі знали про ці можливості і орієнтували б на них своїх  користувачів.

Багато з них безкоштовні, але інші не можуть бути зовсім безвідплатними. Оплачуються, насамперед, ті послуги, які  потребують  застосування розхідних матеріалів: паперу, дискет та ін.

Деякі правові центри прагнуть до розширення, диверсифікації своєї  діяльності, пропонуючи комплекси якісних  унікальних послуг платоспроможним  користувачам, які потребують інформації: місцевим властям, пресі й тощо. До таки послуг можна віднести: заказане проблемно-орієнтоване бібліографічне обслуговування, обмін виданнями, захист інтересів місцевих співтовариств, інформаційно-аналітичну підтримку законотворчості, заказні аналітичні роботи, комп’ютерну розвідку, дистанційну підготовку персоналу іншої бібліотеки й тощо. Усі вони надаються на платній основі [18] .

Таким чином, інформатизація бібліотек  значно розширює можливості надання великої кількості нових  послуг, які співпадають з вимогами сучасності. Адже саме в наш час  людина прагне до самоосвіти, насамперед правової, щоб не залишатись беззахисною перед перешкодами, які трапляються на життєвому шляху. Відкриття центрів вільного доступу до Інтернету сприяє оперативному отриманню інформації, в тому числі й правової та відкриває нові можливості для користувачів.

Глава II Досвід роботи бібліотек по створенню бібліотечно-інформаційного правового поля

Одним із основних завдань  бібліотек України на виконання  Програми правової освіти населення  є популяризація юридичної літератури серед різних верств населення та надання допомоги користувачам в  процесі реалізації конституційного  права кожного громадянина України  в доступі до джерел офіційної  правової інформації та створенні інформаційного орієнтиру у світі права і  закону. Робота ведеться згідно Конституції  України, Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, інших  нормативних актів, з врахуванням  зростаючої ролі бібліотек в житті  громади міста.

Діяльність бібліотек  спрямована на запровадження в практику роботи інновацій, вдосконалення форм бібліотечного обслуговування, подальший  розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, залучення позабюджетних  коштів, реалізацію програм “Поповнення  бібліотечних фондів на період до 2010 року”, “Бібліотека і користувач”, “Правова освіта”, “Профілактика злочинності”, “Українська родина”, “Діти України”, “Культура. Дозвілля.”.

В полі зору бібліотек постійно перебувають питання формування правової культури читачів, їх активної життєвої, громадської позиції. Для  успішної реалізації цих завдань  у бібліотеках використовується широкий спектр форм і методів  роботи, виходячи з можливостей кожної бібліотеки зокрема. Важливе місце  у популяризації юридичної літератури серед різних верств населення займає бібліографічна, інформаційна та масова робота.

Бібліотека є комунікаційною ланкою між особистістю та суспільством, державою. Для багатьох тип стосунків  з бібліотекою є впливовим  фактором у справі власного становлення  як особи і громадянина.

Свою діяльність бібліотеки здійснюють у рамках Національної та обласних програм правової освіти населення, що дозволяє організовувати цілеспрямовану роботу з правової освіти серед різних верств населення, профілактики правопорушень, формування здорового, морального способу  життя.

• 1. Форми і методи формування правової культури   населення в бібліотеках України

В полі зору бібліотек постійно перебувають питання формування правової культури читачів, формування у них активної життєвої позиції, громадянської активності. На допомогу формуванню правової свідомості користувачів у бібліотеках використовується широкий спектр форм і методів роботи, виходячи з можливостей кожної бібліотеки зокрема. Важливе місце займає довідково-бібліографічна, інформаційна та масова робота, наочна пропаганда літератури.

Пропагуючи Конституцію  України, законодавчі документи  першочергова увага приділяється формуванню в користувачів любові до своєї держави, її народу, готовності брати активну  участь у процесах державотворення.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності бібліотек є співпраця з місцевою владою. Населення в бібліотеках отримує інформацію як щодо рішень органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, так і з питань культури, економіки, фінансової та банківської системи, охорони здоров’я, комунальних послуг, соціального захисту тощо. Бібліотеки вивчають інформаційні потреби населення, надають йому інформаційні послуги, а також створюють умови для спілкування влади з населенням [15].

Бібліотеки не тільки надають  вільний доступ до інформації, але  й забезпечують органи місцевої влади  та місцевого самоврядування інформацією  із загальнодержавних і регіональних питань.

Щоб більш детально розглянути діяльність бібліотек України з  формування правової культури населення  мною був взятий досвід роботи Волинської ОУНБ ім. О.Пчілки.

На Волині рішенням обласної ради від 19 жовтня 2007 року затверджено  обласну Програму правової освіти населення  на 2007-2011 роки. Прийняття цих документів значно активізувало роботу бібліотек  з організації заходів, спрямованих  на правову освіту населення, та із забезпечення потреб користувачів у  правовій інформації.

Правове інформування є важливим аспектом діяльності Волинської ОУНБ ім. Олени Пчілки. З квітня 2000 року у відділі читальних залів  виокремлено сектор юридичної літератури, який проводить значну роботу з організації фонду літератури правової тематики та його ефективного використання для задоволення інформаційних, освітніх та інших запитів відвідувачів бібліотеки. Крім того, інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування з цієї тематики здійснюють працівники інформаційно-бібліографічного відділу, Інтернет-центру. А у відділі краєзнавчої роботи пропонуються місцеві матеріали правового змісту.