Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави

ЗМІСТ

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Аналіз ринку кави……………………………………………………...5

Розділ 2. Правове обґрунтування  можливостей здійснення

зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави …………………………….….13

Розділ 3. Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави.………………....20

Висновок………………………………………………………………………….31

Використана література…………………………………………………………33

Додатки…………………………………………………………………………...35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність  теми дослідження. Економічний розвиток будь-якої держави, зокрема й України, вирішальною мірою залежить від її залучення до міжнародного співробітництва, основною формою якого є експорт-імпорт товарів та послуг. Україна відчуває потребу в багатьох видах продукції, які виготовляються в інших країнах, але не можуть бути виготовлені на її території взагалі чи в достатньому обсязі. Тому вона змушена купувати ці товари в країнах-виробниках, відповідно укладаючи зовнішньоторговельні контракти на їх імпорт. Одним з таких товарів є кава – продукт широкого вжитку, який набув великої популярності серед громадян України.

Іншою причиною актуальності досліджуваної  теми є розвиток українського бізнесу. Спочатку гроші заробляли на продажу дорогих автомобілів та вишуканих імпортних меблів, згодом - на будматеріалах та сантехніці тощо. В міру того, як задовольнявся попит обмеженого кола людей, які могли купувати такі товари, бізнес наштовхувався на стіну відсутності збуту. Тому був вимушений поступово звернути увагу на продукт, який потрібен усім і щодня. Водночас виявилось, що, вкладаючи кошти в товари щоденного попиту, за рахунок масовості можна досягти результатів не гірших, ніж при торгівлі, приміром, престижними авто. Саме так дійшла черга й до кавового бізнесу, адже в сучасних умовах кава являється популярним та широко відомим тонізуючим напоєм, що в свою чергу робить її одним із видів бізнесу для багатьох компаній з різних куточків світу.

Мета дослідження. Метою дослідження даної роботи є аналіз дослідження світового та національного ринку кави.

Завдання дослідження:

- Аналіз ринку кави

- Правове обґрунтування  здійснення зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави

- Складання  зовнішньоторговельного контракт на імпорт кави

Об’єктом дослідження є закономірності та особливості імпортування кави в Україну, а також аналіз процесу підготовки та укладення зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави до України.

Предметом дослідження особливості укладання та реалізації зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави.

У даній курсовій роботі використовувалися такі методи дослідження:

Аналізу і синтезу; індукції та дедукції; системний метод; порівняльний; статистичний; математичний аналіз.

Інформаційну  базу дослідження складають матеріали наукових конференцій, монографії, збірники наукових праць, спеціальна періодична література, публікації з Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

АНАЛІЗ РИНКУ КАВИ

 

 

Кава – cтародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Кава являється популярним напоєм у всьому світі, і виступає як вид бізнесу для багатьох компаній з різних країн світу. Існує багато легенд і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію.

Каву вирощують для  продажу майже в 60 країнах світу. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%.

Ринок кави характеризується слабкою сезонністю: спостерігається щорічне тимчасове зниження продажів в літні місяці – на 2-4% у натуральному вираженні – з відновленням у вересні. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найприбутковіший сезон для ринку кави припадає на зимовий період. 

Найбільшим експортером кави є  Бразилія. У 2010 році ця країна підтвердила  свій лідерський статус, забезпечивши поставками 32% світового ринку. Так  за даними національної Ради експортерів  кави, бразильцям належить 46% світового  ринку цінного сорту кави арабіка. Близько 18% поставок ароматних зерен на світовий ринок забезпечив В'єтнам, який утричі збільшив обсяги експорту кави, що допомогло йому за останні 10 років ввійти в трійку лідируючих країн по експорту кави і на третьому місці Колумбія, на яку припало 8% світового кавового експорту.

Не втрачаючи своїх  лідируючу позицію в Бразилії валовий експорт кави протягом  2011 року дещо знизився. Так валовий  експорт кави перших 6 місяцях сезону 2010 – 2011 років склав 1 058 622 мішки, що на 18% нижче, ніж у той же час минулого сезону, а саме – 1 301 675 мішків. Що стосується Колумбію, то там навпаки відбувається зростання експорту кави. Так валове виробництво кави за перші 6 місяців сезону 2010 – 2011 років склало 5 401 млн. мішків, що на 38% вище, ніж у той же час минулого року, а саме – 3 917 млн. мішків. У березні 2011 року країна експортувала 884 000 60-кг мішків, що на 53% більше, ніж у той же час минулого року, а саме – 576 000 мішків[6].

В 2011 році обсяг експорту кави в порівнянні з іншими роками продовжує зростати. Валовий експорт кави за перші 5 місяців сезону 2010, 2011років склав 42.3 млн. мішків, що на 14% вище у порівнянні з показником минулого року в той же час – 37.1 млн. мішків. Причина такого зростання – покращення умов вирощування врожаю у країнах виробниках, особливо це стосується Африки та Центральної Америки. Також, причину такого зростання пов’язують із високими цінами, що панують на ринку[7].

Варто   зауважити, що кумулятивний експорт за останні  12 місяців з березня 2010 року по лютий 2011 сягнув рекордної позначки, а саме – 99.1 млн. мішків кави. Причина – зростання рівня виробництва та експорту арабіки.

Що стосується ринкових цін на зерно арабіки і робусти, то вони зазнали змін у 2011 році. У звітному періоді ціни на каву арабіка і робуста зросли. Так, арабіка з поставкою у травні 2011 року в Нью-Йорку подорожчала на 1,6%, а робуста з поставкою у травні 2011 року в Лондоні зросла в ціні на 4,9%[16].

Ріст цін на каву пояснюється  тим, що найбільші експортери кави - Бразилія, В'єтнам та Індонезія – переживають найсильніші за останні 15 років дощі та посуху.

Що стосується споживання кави в натуральному виразі, то в 2010 – 2011 роках значна доля була відведена  країнам Євро Союзу, також значна доля споживання кави відведена США, Бразилії, Японії(див. рис.1.1.).  

Рис 1.1. Доля країн в  світовому споживанні кави[20].

Що стосується продажу  кави на українських ринках, то кава, без сумніву, дуже популярний напій  в Україні. В Україні 85% споживаної кави – розчинна, 15% – натуральна.

В більшості країнах світу попит на каву уже стабілізувався а в Україні він навпаки продовжує зростати. Протягом останнього десятиліття в Україні спостерігається зростання попиту на каву. У результаті країна стала рекордсменкою за темпами зростання споживання кави: за період з 2000 по 2010 роки середньорічне зростання споживання кави склало 23%, що майже в 10 разів вище світового показника (2,5%).

 Обсяг споживання натуральної кави на території України в 2005 році склав 16,7 тис. тонн. В 2007 р. Цей показник дещо знизився, після чого до 2009 р. включно має місце щорічний приріст обсягу споживання продукту. У 2009 р. даний показник склав 20,2 тис. тонн.

У І півріччі 2010 р. по відношенню до аналогічного періоду 2009 р. обсяг  споживання українцями натуральної  кави зріс на 10,5%[15].

У 2011 році ситуація змінилася - фінансові труднощі кризових років  і подорожчання продукції призвели до того, що ринок кави в Україні  в натуральному вираженні скоротився на 20%. Але це не відбилася на фінансових обсягах ринку, які продовжили зростання і за підсумками 2011 року склали понад 200 млн. доларів[12].

Як і в усьому світі, в нашій країні існують два  основні сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку, – рітейл, тобто продаж напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку. Тут значна частка продукту припадає на розчинну каву, на 80% представлену найбільшими транснаціональними корпораціями. Другий головний сегмент ринку кави, 25 -30%, – HoReCa (hotel, restaurant, cafe) кава, яку клієнт споживає в публічних місцях. Окрім цього виділяють, так зване "офісне споживання", 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати, продаж в яких – менше 1%(див. рис.1.2.).  

Рис 1.2. Сегменти споживання кави[9].

Що стосується споживання кави по регіонах України, то доцільно відзначити, що на заході країни каву п'ють більше, ніж на сході.

 В Україні представлена кава з багатьох країн. Найбільша кількість кави поставляється до України з Сінгапуру (у імпорті частка такої продукції складає до 26 %). Також чай доставляють до нас з Російської Федерації, Польщі, Німеччини (див. рис.1.3.).  

Рис 1.3. Частка імпортерів кави на українському ринку[20].

Аналізуючи тенденції розвитку ринку натуральної кави за 1 квартал 2011 рік, то можна зробити висновок, що у 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року імпорт натуральної кави на територію України скоротився на 24%. У той же час у порівнянні з 1 кварталом 2010 року спостерігається приріст імпорту даного виду продукції, темп якого склав 9%.

З іншого боку тенденції  розвит ринку кави свідчать про те, що Експорт натуральної кави в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 8%. У той же час у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року спостерігається істотний приріст експорту даного виду продукції, темп якого досяг 61%.

Обсяг виробництва натуральної  кави за даними досліджень агентства  СоюзІнформ, в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 32%. Темп скорочення цього показника  в порівнянні з 1 кварталом 2010 року склав 8%. Продукція компанії продається не лише по всій Україні, а і експортується у Молдову, Білорусь, Казахстан, Грузію (див. рис.1.4.)[13].

Рис 1.4. Частка експорту кави з українського ринку[20].

Основними операторами  ринку кави в Україні лишаються  наступні компанії:

•    ТОВ «Nestle-Україна» (ТМ Nestle) - в Україні «Nestle» реалізує продукцію під торговими марками «Nescafe», «Nesquik», «Coffee-mate».

•    ЗАТ «Крафт Фудз Україна» - представлена такими торговими марками як «Jacobs», «Maxwell House», «Carte Noire»

•    СП «Галка»

•    Tchibo GmbH

Що стосується українських  виробників кави, то найбільшим виробником натуральної і розчинної кави в Україні залишається СП ТОВ  «Галка Лтд» (50% ринку серед вітчизняних  виробників). Однак колишні успіхи «Галки» в сегменті розчинної кави залишилися в радянському минулому, оскільки з приходом світових імпортерів на ринку відбулися серйозні структурні зміни не на користь українських виробників. Другим за величиною виробництва цього виду продукції є ТОВ «Віденська кава»  (41% ринку). Частка решти українських компаній не настільки значна, так, «ОдесПіщеКомбінат» займає близько 2% ринку серед українських виробників, працюючи в основному в південних регіонах країни, а продукція Дніпропетровського комбінату харчових концентратів орієнтована на споживача східних областей України. Також на ринок кави вийшов новий виробник натуральної кави ТОВ «Укркофе», виробничі потужності якого розташовані в Іллічівську Одеської області (інвестиції склали 120 млн. гривень). Незважаючи на заявлені маркетингові плани в 5-8% ринку реальна частка «Укркофе» склала 2%. Також на ринку кави в Україні функціонують й інші виробники кави (див. рис.1.5.).

Рис 1.5. Структура виробництва  натуральної кави в Україні[17].

Українським виробникам вкрай складно конкурувати з такими світовими лідераме, як Nestle, Kraft Foods і Strauss Group. На думку експертів, для того щоб українська компанія змогла конкурувати з міжнародними виробниками, вона повинна піти в низький ціновий сегмент і інвестувати значні кошти в рекламну і маркетингову кампанію[14].

Що ж стосується тенденцій, то світові аналітики прогнозують  подальше зростання цін. За прогнозами провідних світових аналітиків, ціни на кавові зерна зростуть у середньому на 10-12%. При цьому попит на напій буде тільки зростати. Це пов’язано із зменшенням обсягів виробництва через неврожай кави сорту "Арабіка" і зростаючим попитом на високоякісний кавовий напій в країнах що розвиваються: Індії, Китаї, Бразилії, Індонезії. Ціна на каву за останні сім місяців збільшилася вдвічі. Очікується подальше зростання через  скорочення світових запасів ароматних зерен. У Колумбії, в 2011 р. обсяги виробництва скоротилися на 12%, до 7,81 млн. мішків. Це був найнижчий рівень виробництва з 1976 р.

В 2010 році попит на такий  вид кави як “робуста” виріс на 5%, причому в світовому споживанні на нього припадає 41% в 2011-2012 рр. А в 2012-2013 рр. цей показник продовжить зростати до 42%. Кава сорту “робуста” вже подорожчала на 14%  на біржі в Лондоні, оскільки фермери у В'єтнамі притримували ароматні зерна, а країни-виробники імпортували більше з південно-східної азіатської держави. Виконавчий директор Міжнародної організації кави, що базується в Лондоні заявив, що світовий попит на каву залишається стійким, в основному за рахунок країн, що розвиваються[4].

Що ж стосується України, варто відзначити, що розвиток національного  ринку кави постійно знаходиться  під впливом світових тенденцій  розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ  ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ НА ІМПОРТ КАВИ

 

Практично весь український  ринок кави базується на ввізній сировині і залежить від світової ціни. Вартість кави не стабільна, на неї впливають: врожаї, кліматичні фактори, внутрішній попит у країнах-експортерах тощо.

Для захисту державного ринку держава повинна забезпечувати регулювання зовнішньоекономічної діяльність в країні. основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

    Згідно з  даним законом до суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності  належать:

         • фізичні особи, які мають  цивільну правоздатність і дієздатність, а також постійно проживають на території України;

         • юридичні особи, зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне місцезнаходження  на території України;

         • об'єднання фізичних, юридичних,  фізичних і юридичних осіб;

         • структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності;

         • спільні підприємства;

         • Україна в особі її органів;

         • інші держави та ін. [1,с.3]

 В регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держава використовує широкое коло засобів, кількість яких постійно зростає.

Класичним засобом регулювання  зовнішньої торгівлі являються митне регулювання, адже необхідною умовою перетинання митного кордону України при імпорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.

Згідно із законом “Про Єдиний митний тариф”:

 Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію  України або вивозяться за  межі цієї території обкладаються  митом. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України [5,с.8].

Отже при ввозі товару в Україну  імпортер повинен сплатити єдиний митний тариф. Згідно з Закуоном України ВР № 2829-VI від 21.12.2010 Про внесення змiн до Закону України "Про Митний тариф України” пільгова та повна ставка на імпорт кави склала 0%.

Також при ввезенні на територію  України кави несмаженої з кофеїном здійснюється обов'язковий санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України.

Згідно Постанови КМУ № 452 від 21.05.2012 Про внесення змiн до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 2011 р. N 1031. Під час імпорту кави несмаженої з кофеїном в Україну товар підлягає санітарно-епідеміологічному контролю, який здійснюється посадовими особами органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України в зонах митного контролю на митній території України. 

Завершення митного оформлення імпорту в Україну продукції можливе лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Факт позитивного висновку підрозділу МОЗ України засвідчується штампом "Санiтарно-епiдемiологiчний контроль здiйснено" на товаросупровідних документах. При цьому, в графі 44 ВМД під кодом 5501 зазначається код документу згiдно з Класифiкатором документiв, у якому цей штамп проставлено, та його дата.

Якщо говорити про імпорт кави несмаженої з кофеїном або без для переробки  то тут діє Наказ МінАПК № 297 від 07.10.1998 
Про затвердження Перелiку видiв сiльськогосподарської продукцiї, яка ввозиться на митну територiю України як сировина для подальшої переробки. Тому ввезення зазначеного вище виду кави в Україну можливе без подання митниці на кордоні сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання). 
           Умовами пропуску на митну територію України є ввезення товару у якості сировини для здійснення подальшої переробки, перебування його пiд митним контролем для здiйснення обов'язкової сертифiкацiї та представлення письмового зобов'язання про вивезення цього товару за межi України у разi вiдмови у видачi сертифiката-вiдповiдностi.

Вказані вимоги стосуються сировини, яка ввозиться безпосередньо  переробним пiдприємством або поставляється  до нього прямими посередниками  на пiдставi вiдповiдних договорiв (контрактiв).

Також згідно з Законом України ВР № 771/97-ВР від 23.12.1997 
Про безпечнiсть та якiсть харчових продуктiв, ввезені продукції в тому числі і кави неможливе маркування. державною мовою України, що мiстить iнформацiю про:

• загальну назву харчового продукту; 
• номiнальну кiлькiсть харчового продукту;
• склад харчового продукту, iз зазначенням перелiку назв використаних при виготовленні iнших продуктiв харчування, харчових добавок;
• харчову та енергетичну цiннiсть;
• кiнцевий термiн реалiзацiї або дату виготовлення i термiн придатностi; 
• умови зберiгання; 
• найменування та адресу виробника i мiсце виготовлення; 
• умови використання (якщо такi передбаченi);
• наявнiсть компонентiв з генетично модифiкованої сировини (якщо використання компонентiв передбачено нормативними документами на даний харчовий продукт);
• застереження щодо вживання харчового продукту певними категорiями (групами) населення (дiти, вагiтнi, люди похилого вiку, спортсмени, хворi тощо);
• iншу iнформацiю, передбачену нормативними документами.

Для харчових продуктів, що містять генетично модифiкованi органiзми та/або мiкроорганiзми в кiлькостi бiльш як 0,9 вiдсотка, крім вищезазначеної інформації, обов'язкове зазначення кількісного та якісного складу цих компонентів в продукті.

Маркування нефасованих  харчових продуктiв здiйснюється  державною мовою України у  встановленому для певних харчових продуктiв порядку. 
У маркуваннi забороняється наводити iнформацiю про їх лiкувальнi властивостi без дозволу МОЗ України[19].

    При ввезенні  товарів на Украіїну здійснення  платежів у іноземній валюті, що регулюється Декретами Кабінету  Міністрів України “Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю”, також Законом України  «Про порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

    Згідно з  Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” імпорт є валютною операцією, бо імпорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу [11,с.7].

    Відповідно  до вищезазначених законодавчих актів імпортер повинен здійснювати розрахунки з іноземними партнерами лише застосовуючи банки, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій, сплачуючи при цьому необхідну суму, що є чітко визначеною, або за рахунок надання банком кредиту чи шляхом здійснення процесу обміну національної валюти (гривні) на іноземну валюту.

    Розрахунки  з продавцем здійснюються згідно  з “Принципами здійснення безготівкових  розрахунків”, що передбачають наявність  у імпортера рахунку в банку.  Банк переказує  гроші  за  кордон  за  відповідними  документами,  серед  яких контракт  на  постачання. Сума  переказу  вказана  в  контракті. Існує певне обмеження: протягом 90 днів від дня виведення валюти за кордон  повинен бути або поставлений товар, або повернена сума, якщо товар не  поставлено.

    При виборі  базисних умов постачання підприємства  користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних  правил інтерпретації комерційних  термінів". Ці правила викладено  у ІНКОТЕРМС-2010.

    Стосовно нетарифних  інструментів регулювання, то це ряд заходів та засобів адміністративного обмеження та впливу на умови міжнародної торгівлі та конкуренції з боку держави.

    Найбільш поширеним  засобом впливу на міжнародну  торгівлю є кількісні та валютно-цінові  обмеження, які переважно застосовуються щодо ввезення товарів. Передусім це – контингентування та ліцензування.

    Порядок квотування  і ліцензування імпорту визначає  Декрет Кабінету Міністрів України  “Про квотування і ліцензування  імпорту товарів (робіт, послуг)”,  згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування імпорту (експорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму [10,с.8]; а також щорічні Постанови “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню”.

    В основу  законодавчої бази страхування  імпортних (експортних) операцій  покладено Декрет Кабінету Міністрів України “Про страхування”.

    Що ж до тарифного регулювання, то тут варто зазначити, що політику підтримки національного товаровиробника в умовах ринкової економіки традиційно асоціюють передусім з обмеженням імпорту. Адже такі обмеження дають змогу розширити національним виробникам внутрішні ринки збуту, заощадити (завдяки менш жорстокій ціновій конкуренції) кошти на інвестиції, технічне переозброєння.

Важливу роль в  імпортуванні кави відіграє перевезення, тому варто пам’ятати, що під час перевезення кави автомобілем виділяють такі правила як:

• Автомобілі,  які  готуються  під завантаження кавою,

повинні бути чистими  і сухими.

• Кава  сприймає  вологу  й сторонні запахи тому перед перевезенням потрібно оглянути автомобіль і визначити його комерційну придатність.

Також необхідно враховувати  те, що зазвичай кава в зернах транспортується в мішках,  молота  або натуральна розчинна - у фанерних ящиках, кавові напої - у фанерних або картонних ящиках[8].

Транспортування здійснюється згідно правил Інкотремс 2010. 16 вересня 2010 Міжнародна торговельна палата - Всесвітня організація бізнесу (ІСС) оголосила про випуск нової редакції Правил щодо використання національних і міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС-2010 , які наберуть чинності 01.01.2011 р.

Отже в кінці можна  зробити висновок про те, що для  успішної зовнішньоекономічної діяльності пов’язаною з імпортом кави необхідно  брати до уваги велику кількість  факторів і чинників. Адже успіх  залежить не тільки від ступеня нормалізації конкуренції на внутрішньому ринку, але й від знання законодавчих баз, що діють на території країни. Тут важливим є дослідження тарифних та не тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, митні процедури які відбуваються при перетині товару кордонів між країнами імпортерів та експортерів. Також потрібно враховувати особливості транспортування товару ну і звичайно важливу роль відіграє знання валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в рамках тієї чи іншої країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНТРАКТ

 

КОНТРАКТ № 5687/675

м. Київ                                                                         27 листопада 2012 р.

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Будинок кави» Україна, що у подальшому зветься „Покупець”, в особі генерального директора Сидоренко О.Р., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і приватне підприємство «SSN», Кенія, що іменується у подальшому „Продавець”, в особі директора Кім Т.О., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей контракт про наступне:

 

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ.

1.1Продавець зобов'язується продати каву арабіку в зернах смажену з кофеїном сорту екстра прима (далі - Товар), а Покупець - купити Товар по номенклатурі та в кількості, вказаній в Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного контракту.