Зовнішня торгівля ДОнбасу

7

ЗМІСТ

ВСТУП

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і знижувати темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Україна має ряд переваг для розширення зовнішньоекономічної діяльності, однією з яких є наявність спільного кордону з країнами-членами СНД та з країнами-членами Європейського Союзу.

Особливу роль у зовнішньоекономічній діяльності України відіграють її регіони, адже специфіка їхньої участі у зовнішній торгівлі безпосередньо впливає на формування зовнішньополітичної стратегії країни в цілому.

Метою даної роботи є характеристика зовнішньоекономічних зв’язків Донбасу в умовах розширення сучасних євроінтеграційних процесів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

- ознайомитися з теоретико-методичними аспектами дослідження зовнішньоекономічних зв’язків регіону;

- проаналізувати зовнішньоторговельну діяльність прикордонного регіону України, а саме, виявити особливості динаміки показників експорту, імпорту товарів та послуг;

- визначити проблеми та перспективи подальшого залучення Донбасу у зовнішньоекономічну діяльність країни.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки Донбаського регіону, а предметом – суспільно-географічні особливості його експортно-імпортної діяльності.

Важливість наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельних зв’язків прикордонних регіонів підкреслюється значним масивом публікацій з даної тематики. Зокрема, питаннями теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів займаються такі вітчизняні та закордонні науковці, як А. Балабанов, І. Балабанов, А. Голіков, М. Долішній, О. Жулканич, В. Колосов, О. Кирюхін, Ю. Макогон, П. Луцишин, Н. Мікула, І. Сторонянська П. Черномаз та ін.

В роботі застосовано ряд загальнонаукових методів дослідження. В основу дослідження покладено системний, порівняльно-географічний та проблемний підходи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ДОНБАСУ

1.1. Сутність і класифікація зовнішньоекономічних зв'язків

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сучасному етапі переживають період важливих якісних перетворень, обумовлених здійсненням ринкових реформ і пошуком шляхів оптимальної інтеграції у світову економіку [12].

Поняття „зовнішні економічні зв’язки держави ” зустрічається у авторів різних галузей науки і цей термін трактується по-різному (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Визначення поняття «зовнішньоекономічні зв’язки» за різними джерелами

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сьогоднішній день мають досить значну розгалужену структуру, що, в свою чергу, пов’язано з найрізноманітнішими формами співробітництва між країни світу, в якому активну участь приймає Україна.

Таблиця 1.2

Структура зовнішньоекономічних зв’язків

При цьому кожна група зв’язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, туристські тощо.

Форми зовнішніх економічних зв’язків України різноманітні:

Таблиця 1.3

Форми зовнішньоекономічних зв’язків

Виходячи з цього, обсяг і структура зовнішньоекономічних зв’язків не тільки характеризують ситуацію в країні як на макро-, так і на мікрорівні, але і багато в чому визначають економічний стан і перспективи розвитку національної економіки, оскільки здатні зробити значний вплив на динаміку і стійкість розвитку національної економіки, формування її структури і ефективність функціонування.

Зовнішньоекономічні зв’язки мають значний вплив на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів, враховуючи особливості економіко-географічного положення даних територій.

1.2. Методи дослідження

Дослідження особливостей участі Донбаського регіону України у зовнішньоекономічній діяльності країни спирається на застосування системного підходу, який буває двох видів: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють між собою. Системний синтез передбачає рух розумових і практичних операцій від визначення елементів системи, налагодження зв’язків між ними. А системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системи спочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го рівнів і так аж до отримання елементів системи [13, с. 411].

В роботі застосовувався порівняльно-географічний метод, який дає змогу оцінити подібність чи відмінність географічних об’єктів, що є основою для наступної систематики та класифікації цих об’єктів. У суспільно-географічних дослідженнях поширені просторово-часові порівняння, що використовувалися під час аналізу показників зовнішньоторговельної діяльності за певні періоди, виявлення змін та динаміки даних показників.

У дослідженні використовувалися методи статистичного аналізу для обробки даних та опису й аналізу статистичної інформації. На сонові статистичних даних виявлені особливості динаміки експорту, імпорту, сальдо зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельного обороту прикордонного регіону України.

В роботі проводилися розрахунки за такими формулами:

                  зовнішньоторговельний оборот регіону на душу населення - це сума об’єму експорту та імпорту розділена на кількість населення

                                                        (1.1)

де: ЗТО - зовнішньоторговельний оборот;

- це об’єм експорту;

              - це об’єм імпорту.

                  сальдо торговельного балансу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.

                                                                                    (1.2)

де : С - сальдо зовнішньої торгівлі;

Е - експорт товарів;

І - імпорт товарів.

                  коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі, який показує співвідношення сальдо зовнішньої торгівлі до зовнішньоторговельного обороту.

                                                                                    (1.3)

де К- коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності;

С – зовнішньоторговельне сальдо;

Т з –зовнішньоторговельний оборот;

У даній формулі К є функцією двох змінних (Е і І). Вона має максимум, що дорівнює 1 при І = 0 і Е > 0 і мінімум, що дорівнює -1 при E = 0 і І > 0. Нульового значення функція набирає при І = Е. Таким чином, при збалансуванні обсягів експорту і імпорту коефіцієнт збалансування зовнішньоторговельної діяльності стає близьким до нуля. При наявності односторонності відносин, тобто коли значно розрізняються обсяги експорту і імпорту, значення коефіцієнта в залежності від знаку зовнішньоторговельного сальдо наближаються до плюс або мінус одиниці. Значення коефіцієнта рівні плюс або мінус одиниці говорять про повну односторонність зовнішньоторговельних зв’язків, тобто ці зв’язки представлені або лише експортними або лише імпортними поставками. При значенні К рівному нулю їх слід вважати повністю збалансованими.

                  Експорт на душу населення:

Vексп../Населення                                                                      (1.4)

                  Імпорт на душу населення:

Vімп../Населення                                                                       (1.5)

У дослідженні застосовано метод лінійного шкалювання статистичних показників та визначення індексів зовнішньоторговельної діяльності областей України. Нормовані статистичні показники мають різні числові значення, які у вибірковій сукупності відрізняються на декілька порядків. Тому їх порівняння та аналіз потребують застосування процедури лінійного шкалювання, тобто трансформації вибіркових даних таким чином, щоб вони мали числові значення – індекси в інтервалі 0-1.

У суспільно-географічних дослідженнях індексне представлення показників дозволяє зводити до одного масштабу різні за абсолютними значеннями величини, що значно полегшує їх аналіз. Обчислення індексів представляє подвійну операцію: спочатку від всіх вибіркових елементів віднімається найменше значення, потім вираховуються частки кожного вибіркового елементу відносно найбільшого значення. Отримані відносні величини мають однаковий інтервал існування (від 0 до 1)незалежно від вихідних абсолютних значень показників. В узагальненому вигляді формула для обчислення індексів має наступний вигляд

                                                        (1.6)

де - індекс j-того показника;

- поточне значення j-того показника;

- найбільше значення j-того показника у ряду спостережень;

- найменше значення j-того показника у ряду спостережень;

У формулі індекси i, j символізують відповідно номер даного вибіркового елементу у варіаційному ряду і номер даного показника у масиві вихідних даних.

У дослідженні використано метод ранжування прикордонних регіонів і визначення їхнього рейтингу. Ранжуючі об’єкти дослідження у порядку зменшення середнього індексу, отримують послідовність, у якій місце певного об’єкту однозначно визначає його положення серед інших об’єктів за станом розвитку. Надійність визначення рейтингу залежить від обсягу вибіркової сукупності, тобто від кількості статистичних показників, які використовуються для аналізу.

Групування у дослідженні полягає у визначенні груп прикордонних регіонів за схожістю окремих ознак (статистичних показників). Змістовна інтерпретація отриманих груп визначається конкретними ситуаціями [7].

Графічний метод застосовано у роботі для наочного відображення динаміки процесів, що відбуваються в зовнішньоторговельній діяльності України. Були побудовані графіки та діаграми динаміки таких показників, як експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг [10].

У роботі був застосований картографічний метод для відображення результатів дослідження на картосхемах, а саме групування прикордонних регіонів за показниками зовнішньої торгівлі (додаток А).

1.3. Особливості суспільно-географічного дослідження прикордонного регіону

Говорячи про прикордонний регіон як про об’єкт дослідження тієї чи іншої галузі науки, перш за все необхідно визначитися з самим поняттям «регіон».

У науковій літературі існує значна кількість визначень поняття «регіон», але у широкому розумінні – «регіон – це певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними тощо)» [3, с. 1020]. Відповідно до завдань, що ставить перед собою наука, використовуються різні підходи щодо виокремлення регіонів.

Головною рисою, яка відрізняє прикордонні регіони від решти інших, є безпосередня їхня приналежність у територіальному відношенні до держаного кордону, який виконує одночасно роль бар’єру, фільтру та контакту. У зв’язку з цим, прикордонні регіони мають забезпечувати розвиток торгово-економічних взаємозв'язків із суміжними регіонами за рахунок вільного руху капіталу, інформації, товарів та послуг через кордон. Крім цього, кордон має бути бар’єром на шляху небажаної міграції робочої сили, контрабанди, насичення внутрішнього ринку країни низькоякісною продукцією тощо.

Таким чином, виходячи із наведеного визначення поняття «регіон» та враховуючи фактор наявності кордону, І. Студенніков зазначає: «прикордонний регіон – це адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться на рівні, наступному після державного, і розташована безпосередньо уздовж державного кордону» [4, с.139].

В останній час активною формою залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни є створення нового інструменту співпраці – єврорегіонів.

Дослідження діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва представлені у працях Голікова, М. Долішнього, О. Жулканича, В. Колосова, О. Кирюхіна, П. Луцишина, Ю. Макогон, Н. Мікули, І. Студеннікова та ін.

Єврорегіон - це територіальне об’єднання, яке створене з метою покращення економічного , соціального розвитку суміжних територій суверенних країн. На рис.1.1 наведені головні ознаки єврорегіонів.

Ознаки єврорегіонів

Рис.1.1. Головні ознаки єврорегіонів

Функціонування єврорегіонів як форми транскордонного співробітництва характеризується наступними особливостями:

        створення єврорегіону не призводить до виникнення нового адміністративно-територіального утворення зі статусом юридичної особи;

        правове регулювання на території кожного з членів єврорегіону здійснюється відповідно до чинного законодавства держави, у склад якої він входить;

        організаційна структура єврорегіону виконує координаційні функції і не має владних повноважень, а також не може підмінювати органи влади, що діють на території кожного з його членів;

        у політичному сенсі єврорегіони не діють супроти національних інтересів держави; не є наднаціональним утворенням;

        у своїй діяльності єврорегіони не підмінюють зовнішньополітичні функції держав, прикордонні території яких є членами єврорегіонів;

        необхідною умовою ефективного функціонування єврорегіонів є наявність чітко визначених спільних інтересів їх членів, зокрема, у розв’язанні таких проблем:

        зміцнення взаємної довіри та безпеки;

        вироблення спільної стратегії охорони довкілля;

        вироблення спільної стратегії просторового розвитку транскордонного регіону;

        спільного використання енергетичних ресурсів;

        узгодження розвитку прикордонної інфраструктури;

        розвитку спільної підприємницької та інформаційної інфраструктури;

        ефективного використання людських ресурсів шляхом взаємного визнання їх професійної кваліфікації, створення єдиного ринку праці;

        підтримки спільних місцевих ініціатив органів місцевого самоврядування, громадських організацій. В окремих випадках відносини між територіальними органами влади [17].

Участь прикордонних регіонів у складі єврорегіонів дає змогу оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури з залучення зовнішніх інвестицій для будівництва та удосконалення транскордонної інфраструктури, налагоджувати прикордонну торгівлю, туризм, розширювати співробітництво в культурній, соціальній, природоохоронній сфері .Все це позитивно сприяє розвитку не тільки прикордонних регіонів, але і країні в цілому.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ДОНБАСУ

2.1. Аналіз експорту та імпорту товарів і послуг

На південному сході України розташований Донбас (Донецька і Луганська обл.) з добре розвинутою вугільною, металургійною, хімічною промисловістю, машинобудуванням, із значним робітничим населенням.

Експорт продукції та послуг є одним із найважливіших показників, який характеризує стан соціально-економічного розвитку держави і її конкурентоспроможність в системі міжнародних економічних зв’язків. В сучасний період величезний експортний потенціал України використовується ще далеко не в повній мірі. Це обумовлено серйозними проблемами, як технічного і технологічного характеру, так і організаційно-кадровими, які мають місце в державі. Експортний потенціал країни в цілому складають експортні потенціали окремих регіонів, що є активними самостійними структурними одиницями у зовнішньоекономічних відносинах. В загальному плані конкурентоспроможність економіки країни полягає в можливості її економічної системи ефективно функціонувати на світовому ринку в умовах світового поділу праці та вільного міжнародного товарного обміну. Від рівня конкурентоспроможності напряму залежить рівень експортних можливостей держави. Саме тому, для зростання експортного потенціалу необхідно визначати і активно впливати на фактори, які обумовлюють рівень конкурентоспроможності.

На сьогоднішній день, важливу роль для підвищення конкурентоспроможності мають вітчизняні підприємства, особливо ті, що розташовані в Донбаському регіоні. Адже, близькість до ринків Росії, підвищує роль коопераційних зв’язків та надає перспектив для збільшення об’ємів експорту та імпорту прикордонного регіону.

Проаналізувавши, динаміку експорту товарів і послуг Донбасу за 20 років (період 1991-2010 рр.) ми склали табл. 2.1. та 2.2.

Таблиця 2.1

Показники зовнішньої торгівлі товарами по областях Донбасу