Зовнішньоторговельний контракт: поняття, структура, механізм укладання і виконання
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра зовнішньоекономічної
діяльності підприємств
Курсова робота
З дисципліни «Основи ЗЕД»
НА ТЕМУ:
«Зовнішньоторговельний контракт: поняття, структура, механізм укладання і виконання»
студентки 4 курсу 1 групи
ф-ту аграрного менеджменту
спец. «Менеджмент ЗЕД»
Краснобокої Анни
Житомир – 2011
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
- Поняття та види зовнішньоторговельного контракту…………………...4
- Структура зовнішньоторговельного контракту………………………...12
- Механізм укладання і виконання зовнішньоторговельного контракту.....................
.............................. .............................. .....................30
Висновок…………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………..
Словник термінів…………………………………………………………
Додатки……………………………………………………………
ВСТУП
Міжнародне економічне співробітництво
є одним із головних чинників впливу
на рівень розвитку економіки кожної
окремої країни і світового прогресу
в цілому. Складовим елементом
такого співробітництва є
З вище зазначеного витікає, що тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.
Метою курсової роботи є детальне дослідження зовнішньоторговельного контракту. Задля досягнення цієї мети необхідно визначити сутність зовнішньоторговельного контракту, його структуру, основні види та механізм його укладання і виконання.
Національне законодавство України зобов'язує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності формалізовувати торговельні операції з іноземними партнерами шляхом укладення контрактів купівлі-продажу (договорів) виключно у письмовій формі, що є також підставою для здійснення митного, валютного та податкового видів контролю.
Необхідно пам'ятати, що норми законодавства наголошують на виключному праві укладення будь-яких договорів (контрактів) на розсуд резидента України з іноземним партнером, а визнання зовнішньоекономічної угоди недійсною може бути здійснено тільки за рішенням суду. Водночас, норми державного регулювання визначають більш жорсткі правила щодо змісту та умов виконання угод, чим і потрібно керуватися під час планування, узгодження та здійснення торговельних операцій.
- ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ
У розвитку економічних зв'язків та співробітництва українських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).
Зовнішньоторговельний договір (контракт) — це договір постачання матеріальних благ, прийнятий у міжнародній торгівлі, що укладається між експортером та імпортером, спрямований на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоторговельній діяльності.
Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоекономічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шляхом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеться насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, а з другого — іноземний контрагент.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
— юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність.
Іноземними суб'єктами господарської діяльності визнаються ті суб'єкти, які мають постійне місцезнаходження (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для фізичних осіб).
Однією з необхідних умовою
дійсності
Недодержання форми і порядку підписання зовнішньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компетентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контрагентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.
Застосовувані в зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, що служить предметом купівлі-продажу, що визначають особливості комерційні угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін по операціях, що забезпечує виконання контракту.
Усі умови контракту можна класифікувати таким чином:
- з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;
- точки зору їх універсальності.
- З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові.
До обов'язкових умов відносяться:
- Найменування сторін - учасників угоди;
- Предмет контракту;
- Якість і кількість;
- Базисні умови поставки;
- Ціна;
- Умови платежу;
- Санкції та рекламації (штрафи, претензії);
- Юридичні адреси та підписи сторін.
До додаткових умов відносяться:
- Здавання-приймання товару;
- Страховка;
- Відвантажувальні документи;
- Гарантії;
- Упаковка та маркування;
- Форс-мажорні обставини;
- Арбітраж;
- Інші умови.
Обов'язковими ці умови ( "conditions") називаються тому, що, якщо одна із сторін не виконує ці умови, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.
- З погляду універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні та універсальні.
До індивідуальних, тобто тим, які притаманні тільки одному конкретному контракту, відносяться:
- Найменування сторін у преамбулі;
- Предмет контракту;
- Якість товару;
- Кількість товару;
- Ціна;
- Строки поставки;
- Юридичні адреси та підписи сторін.
До універсальних умов відносяться:
- Здавання-приймання товару;
- Базисні умови поставки;
- Умови платежу;
- Упаковка та маркування;
- Гарантії;
- Санкції та рекламації;
- Форс-мажорні обставини;
- Арбітраж.
У міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторговельних контрактів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують. Найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір міжнародної купівлі-продажу. У зв’язку з цим пропоную розглянути види міжнародних контрактів купівлі-продажу більш детально.
В залежності від принципів, які кладуться в основу класифікації, контракти купівлі-продажу можна поділити за наступними видами:
1. Разові
2. З періодичною поставкою
3. З оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково)
4. Попередні
5. Термінові
Разові контракти можуть бути з коротким строком поставки (сировинні товари) та з довгостроковими поставками ( на комплексне устаткування 3-5 та більше років).
Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в ньому кількості товарів на протязі встановленого строку. Цей строк може бути коротким ( 1 рік ) та довгим (5-10 років). Такі контракти переважно укладаються на промислову сировину та полу фабрикати.
Контракт з оплатою в грошовій формі передбачає оплату в узгодженій між сторонами валюті із застосуванні обумовлених в контракті способів платежу та форми розрахунку.
Контракти з оплатою цілком в товарній формі укладаються при продажі одного чи декількох товарів з одночасною ув’язкою з покупкою іншого товару та розрахунки в іноземній валюті не проводяться (бартер).
Попередній контракт – це договір, за яким сторони зобов’язуються укласти в майбутньому договір щодо передачі товарів на умовах, які передбачені в попередньому договорі. На сторону, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору, який передбачений таким договором, накладається відшкодування збитків іншій стороні, які були викликані шляхом ухилення.
Ще одним різновидом міжнародних контрактів є термінові контракти. Ці договори укладаються, коли покупцю необхідно отримати придбаний товар саме в обумовлений строк, а інші умови мають менше значення. Наприклад, насіння до посівної. При порушенні строку покупець анулює договір із застосуванням санкцій.
Проблемам уніфікації умов угод в міжнародній торгівлі приділяється багато уваги з боку спеціалізованих міжнародних організацій. Розробкою типових контрактів та введенням їх в практику займається Європейська економічна комісія ООН. Під її наглядом розроблено більш ніж 30 варіантів типових контрактів та загальних умов купівлі продажу.
Типовий контракт (standard contract) - це заздалегідь підготовлений текст контракту або ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі з урахуванням звичаїв та звичок, характерних для даної сфери діяльності чи торгівлі, та прийнятих сторонами контракту після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди.
Текст конкретного типового контракту може використовуватись лише до суворо визначених видів угод або видів торгівлі чи при наданні послуг. Часто типові контракти розробляються та наказуються до обов'язкового використання галузевими відомствами або спілками підприємців.
Існують у міжнародній торговій практиці два основних напрямки у розвитку типових контрактів та проформ:
1. Використання у звичайних зовнішньоторговельних контрактах стандартних умов та застережень. Наприклад, використання у зовнішньоторговельному контракті базисних умов поставки, які побудовані на міжнародних комерційних термінах INCOTERMS. Такі умови зазначаються у зовнішньоторговельному контракті абревіатурою терміна, який у розширеному тлумаченні викладений в основному документі, що не входить у зовнішньоторговельний контракт та його додатки.
2. Використання формулярів, проформ та бланків. Існують контракти, які оформлені у вигляді формулярів або бланків. Якщо такі форми містять необхідний мінімальний набір атрибутів, вони можуть замінювати текст контракту.
Проформи контрактів можуть бути:
• текстові;
• бланкові, які мають чіткі та спрощені форми, зведені у таблиці. Тексти в цих проформах зведені до мінімуму, а суттєві умови у вигляді текстових статей винесені в окрему або особливу частину на звороті документа. Загальна (особлива) частина не змінюється.
Уніфіковані або зразкові
тексти контрактів, на відміну від
типових, більш різноманітні, чисельні
та відтворюють галузевій
Контракт може бути представлений
у вигляді заздалегідь
Часто використовується комбінована форма типового контракту, яка складається із двох частин:
• частини, що узгоджується;
• уніфікованої частини (загальних умов).
Такі контракти видаються на бланках друкарським способом. На першому аркуші друкуються індивідуалізовані умови угоди, а на звороті або на решті аркушів - загали умови. При необхідності, у деяких пунктах зовнішньоторговельного контракту залишають місце для уточнення умов що узгоджуються, або просто залишають вільні графи у розділі "Інші умови".
Типовий контракт або проформа може використовуватись двома способами:
• беззастережною згодою (приєднанням) однієї із сторін, що домовляються, умовами та положеннями форми типового контракту, запропонованою іншою стороною. Ця форма не повинна змінюватись, за винятком деяких, апріорі встановлені атрибутів, які вписуються або вдруковуються у порожні графи;
• застосуванням типового або зразкового контракту як зразка, який може бути незначно (для типового) або суттєво (для зразкового) змінений сторонами згідно умовами конкретної угоди.
Отже, ми можемо сказати, що
в міжнародній комерційній
- СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ
Зовнішньоторговельний контракт включає в себе такі розділи:
- преамбула (визначення сторін);
- предмет контракту;
- кількість (або ціна та кількість);
- базові умови поставки товарів;
- ціна та загальна сума контракту;
- якість товару;
- строк та умови поставки;
- умови платежу;
- умови передавання-приймання товару;
- гарантії, претензії;
- пакування та маркірування товару;
- відвантажування товару;
- санкції;
- страхування;
- форс-мажорні обставини;
- арбітраж;
- інші умови;
- юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.
Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші. Розглянемо більш детально кожен з елементів зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу.
1.Преамбула (визначення сторін) — це вступна частина контракту, в якій зазначаються номер, місце і дата підписання контракту, визначаються сторони (організації, фірми), від імені яких укладається договір, та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору.
В преамбулі подається:
• назва та реєстраційний номер контракту (посередині сторінки);
• місце (нижче ліворуч) та дата його укладення (нижче праворуч);
• визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).
Кожна із перерахованих характеристик є обов'язковою, тому що у деяких країнах контракт, який не має однієї з них, може бути визнаний недійсним.
Номер ЗТК привласнюється за згодою сторін, зазвичай за порядком реєстрації документів однієї із сторін (за місцем здійснення угоди), але може бути і подвійний номер, тобто містити реєстраційні дані обох сторін.
Місце укладення контракту визначає закон, який застосовується до угоди, тобто визначає права та обов'язки сторін. Це положення діє тоді, коли інше не визначено угодою сторін. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контракті або ж, у крайньому разі, зробивши застереження у контракті про те, що він вважається укладеним на території відповідної країни. Згідно з українським законодавством права та обов'язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. Якщо таке узгодження між країнами відсутнє, то до контракту застосовується право країни, де розташована або має основне місце діяльності сторона, яка є:
• продавцем у контракті купівлі-продажу;
• комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);
• довірителем - у договорі доручення;
• перевізником - у договорі перевезення.
Слід врахувати, що коли контракти підписуються на території іншої країни, то в інтересах вітчизняного учасника домовитись про застосування права своєї країни, особливості якого відоміші.
Дата укладення угоди юридичне означає момент набуття договором чинності, з якого виникають права та обов'язки сторін за контрактом (якщо спеціально не зазначений інший строк набуття контрактом чинності).
Слід мати на увазі, що порядок написання дати відрізняється в Україні та за кордоном.
Визначення сторін (спочатку продавця, потім покупця) містить:
• їх повні та скорочені юридичні назви (фірмові назви),тобто ті назви, під якими вони зареєстровані в торговому (державному) реєстрі у своїх країнах (із зазначенням номерів їх реєстраційних свідоцтв та місця реєстрації);
• місцезнаходження (назва країни та міста);
• їх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду ліцензії на даний вид діяльності;
• назви сторін у тексті контракту як контрагентів ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").
У ЗТК доцільно точно вказати
особу (посаду, ПІБ), яка підписує його
від імені даної сторони, але
іноді обмежуються лише описом особи,
яка підписала ЗТК, у кінці
контракту, нижче підпису. У практиці
укладення ЗТК виникають
2. Предмет контракту містить розгорнуту характеристику товару (із зазначенням точного найменування, марки, сорту), який реалізується за цим контрактом. Якщо номенклатура товарів досить велика, цей розділ може виноситися за текст контракту у вигляді специфікацій, які є невід'ємною частиною того самого контракту і що обумовлюється в тексті самого контракту.
У цьому розділі зазначається:
• описання предмета контракту;
• назву об'єкта угоди (товару);
• характеристика об'єкта угоди (товару).
Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки.
Предметом контракту може бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технології тощо, тобто вид зовнішньоторгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).
Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у міжнародній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.
Вид товару має важливе значення при визначенні не тільки виду ЗТК, а й правової регламентації, наприклад, при отриманні пільг, встановленні розміру мит та зборів, квотування продукції тощо.
Характеристика товару містить визначення основних його параметрів. У випадках, коли предметом контракту є товари з різними якісними характеристиками або різного асортименту, вони перераховуються у специфікації, яка додається до контракту, про що робиться відповідне застереження. Може бути посилання на розділ "Інші умови".
3.Кількість (або ціна та кількість).
Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість". Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:
• одиниці вимірювання кількості;
• порядок визначення кількості;
• систему мір та ваги;
• застереження "близько" та "за опціоном";
• чи включаються тара та упакування у кількість товару;
• які організації визначають кількість товару;
• якими документами
засвідчується кількість
Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому разі твердо фіксована у контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кількість товару на тих самих умовах. Це право виражається словами "за опціоном покупця (продавця) " або "за виробом покупця (продавця) ". Будь-який опціон (продавця чи покупця), як правило, не перебільшує 10% від основної кількості товару.
У контракті обумовлюється також, чи входить тара й упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють:
1) масу брутто – масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками;
2) масу нетто — масу товару без будь-якої упаковки;
3) "масу брутто за нетто"-у тих випадках, коли маса товару становить не більш як 1 -2% від маси товару і ціна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.
У цьому розділі контракту часто зазначається, які організації визначають кількість товару та якими документами вона засвідчується. Кількість товару може вказуватися як в основному тексті контракту, так і в Додатку чи Додатках до нього, які мають бути невід'ємною частиною контракту.
4.Базисні умови постачання визначають вид транспорту й обов'язки контрагентів щодо поставки товару, визначають момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої (табл. 1).
Найчастіше визначення базисних умов поставки (БУП), так само як і кількість, не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість (або загальна сума контракту)" або "Предмет та кількість".
Стосовно до обов'язків продавця сукупність умов ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року поділяється на чотири групи:
група Е — відвантаження товару;
група F— основні видатки з перевезення не оплачено;
група С — основні видатки з перевезення товарів оплачено;
група D — постачання товару.
Таблиця 1

- Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу послуг
- Зовнішня діяльність ТОВ "Тандем"
- Зовнішня колоніальна політика Російської імперії в 1870-1910р
- Зовнішня торгівля ДОнбасу
- Зовнішня трудова еміграція з України: причини, масштаби, наслідки
- Зовнішьекномічна діяльність України
- ЗОЖ как целостная система деятельности
- Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області
- Зовнішньоекономічні зв’язки України із Росією
- Зовнішньоекономічні зв'язки України: стан та особливості розвитку
- Зовнішньоекономічні операції між українськими та угорськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу
- Зовнішньоекуономічний договір
- Зовнішньополітичні зв’язки Івана Мазепи
- Зовнішньоторговельний контракт на імпорт кави