Аналіз діяльності підприємства

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Економічний факультет                                            Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання з фінансового аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ЕкоМ-52

Задорожний Іван

 

 

 

 

 

 

Львів 2011р. 

ЗМІСТ

1.Вступ…………………………………………………………………………………

2.Аналіз активів підприємства………………………………………………….

3.Аналіз пасивів підприємства…………………………………………………

4.Аналіз фінансової стійкості  підприємства…………………………….…

5.Аналіз платоспроможності підприємства……………………

6.Аналіз прибутковості  підприємства……………………………………….…

Додатки 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного  стану підприємства є його фінансова  стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Визначення фінансової стійкості  підприємств відноситься до числа  найбільш важливих економічних проблем  в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість  може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і , в кінцевому підсумку, до банкрутства, а "надмірна" стійкість буде  гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості  підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Об’єктом дослідження  даної роботи є товариство з обмеженою  відповідальністю “Інтерконтракт”.

Мета аналізу полягає  не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в  тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно  вести цю роботу. У відповідності  з цим результати аналізу дають  відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану  підприємства в конкретний період його діяльності.

             Разом з тим, фінансовий стан - це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність  підприємства,   його  потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується. Умовно їх можна поділити на три групи:

а) особи, безпосередньо пов'язані  з підприємництвом, тобто менеджери  та працівники управління підприємством;

б) особи, які можуть не працювати  безпосередньо на підприємстві, але  мають пряму фінансову зацікавленість, - акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції (послуг), різноманітні кредитори. Таким чином фінансовий стан підприємства є головним критерієм для банків при рішенні питання про доцільність або недоцільність надання йому кредиту, а при позитивному рішенні цього питання - під який відсоток та на який строк;

в) особи, які мають непрямий фінансовий інтерес,- податкові служби, різноманітні фінансові інститути (біржі, асоціації ), органи статистики та інші.

Усі ці користувачі фінансової звітності ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства .

Метою даної роботи є розглядання  економічної сутності аналізу фінансового  стану підприємства, метод аналізу, а також аналіз діяльності ТзОВ"Інтерконтракт" та розробка шляхів підвищення фінансового стану підприємства.                           

Для досягнення цієї мети необхідно  розглянути такі завдання :

1) теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства ;

                                                     

2) методику проведення  аналізу активів та пасивів  підприємства ;

З) основні фінансово - економічні показники діяльності ТзОВ              "Інтерконтракт" ;                                     

4) проаналізувати    фінансовий    стан   ТзОВ   "Інтерконтракт" ;

  5) визначити шляхи  підвищення фінансового стану     підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Підприємства різних  форм власності, різних сфер  діяльності мають у

своєму розпорядженні  певну суму фінансово-господарських  засобів, які

забезпечують здійснення господарського обороту. Правильність вкладення

фінансових засобів в  активи є однією з найважливіших  ознак стійкості

фінансового стану підприємства.

 Активи являють собою  ресурси, контрольовані підприємством,  використання яких призводять  до збільшення економічних вигод  у майбутньому. До них відносяться  всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти,  що належать підприємству на  певну, а також їх розміщення  та використання.

 Згідно ПcБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи.

 Оборотні активи - це  грошові кошти та їх еквіваленти,  що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені  для реалізації чи споживання  протягом операційного циклу,  чи протягом дванадцяти місяців  з дати балансу.

 Операційний цикл - це  проміжок часу між придбанням  запасів для здійснення господарської  діяльності та отримання коштів  від реалізації виробленої з  них продукції або товарів  і послуг.

 У балансі активи  підприємства розміщені у трьох  розділах:

I розділ- необоротні активи;

II розділ – оборотні  активи;

III розділ- витрати майбутніх періодів.

 До необоротних активів  належать: нематеріальні активи; незавершене  будівництво; основні засоби; довгострокові  фінансові інвестиції; довгострокова  дебіторська заборгованість; відстрочені  податкові активи; інші необоротні  активи.

 До оборотних активів  належать: запаси (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та  відгодівлі, незавершене виробництво,  готова продукція, товари); векселі  одержані; дебіторська заборгованість  за товари, роботи, чиста реалізаційна  вартість, первісна вартість, резерв  сумнівних боргів); дебіторська заборгованість  за розрахунками ( з бюджетом, за  виданими авансами, з нарахованих  доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові  кошти та їх еквіваленти ( в  національній валюті, в іноземній  валюті); інші оборотні активи.

До активів відносяться  всі види майна підприємства, що належить йому на

правах власності і  використовуються для здійснення статутної  діяльності.

Саме розуміння активів  як джерела отримання грошових потоків  і є основою

політики управління активами будь-якого підприємства.

Аналіз фінансого стану логічно розпочинати з розгляду балансу, а саме  з вивчення його активів та пасивів. Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.

Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 1.1.1

Таблиця 1.1.1

Аналіз складу, структури та динаміки активу балансу ТзОВ “Інтерконтракт"

Розміщення майна	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний період (+ , -)
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	% до  початку року
І. Необоротні активи
Основні засоби	3520,0	82,29	3346,5	76,26	-173,5	-4,93
Незавершене будівництво	42,2	0,99	42,2	0,96	-	-
Всього по I розділу	3562,2	83,28	3388,7	77,22	-173,5	-4,87
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	218,2	5,10	215,8	4,92	-2,4	-1,10
Незавершене виробництво	16,9	0,40	33,7	0,77	+16,8	+99,41
Готова продукція	431,9	10,10	581,3	13,25	+149,4	+34,59
Товари	38,6	0,90	6,5	0,15	-32,1	-83,16
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	4,2	0,10	143,6	3,27	+139,4	+3319,05
Дебіторська заборгованість по розрахунках: - з бюджетом	-	-	3,7	0,08	+3,7	-

 

- по внутрішніх розрахунках	-	-	2,9	0,07	+2,9	-
Інша поточна дебіторська  заборгованість	4,9	0,11	10,7	0,24	+5,8	+118,37
Грошові кошти та їх еквіваленти	0,5	0,01	0,7	0,01	+0,2	+40
Витрати майбутніх періодів	-	-	0,7	0,02	+0,7	-
Всього по II розділу	715,2	16,72	999,6	22,78	+284,4	+39,77
Баланс	4277,4	100,00	4388,3	100,00	+110,9	+2,59

 

З таблиці 1.1.1 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась  на 110,9 тис. грн. або на 2,59%. Це свідчить про зміцнення економічного потенціалу підприємства, його ваги на ринку.

 В складі майна частка  необоротних активів зменшилась  на 173,5 тис. грн. (4,87%). Це спричинено  зменшенням долі основних засобів  – на 173,5 тис. грн. Розмір незавершеного  будівництва в звітному році  не змінився.

Оборотні ж активи за звітний  період збільшились на 284,4 тис. грн. (39,77%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків готової продукції (на 149,4 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 139,4 тис. грн.). Це свідчить про те, що продукція не користується попитом. Ймовірною  причиною цього може бути висока собівартість продукції. Тому слід переглянути цінову політику підприємства та доцільність надання знижок для негайної оплати. Виробничі запаси зменшились на 2,4 тис. грн. (1,10%), але все рівно становлять значну суму – 215,8 тис. грн. Варто подумати про продаж частини виробничих запасів задля збільшення грошових коштів, тим паче, що грошові кошти та їх еквіваленти за звітний рік зменшились на 0,5 тис. грн. і на кінець періоду взагалі були відсутні. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості за товари (на 139,4 тис. грн.), по розрахунках з бюджетом (на 3,7 тис. грн.), по внутрішніх розрахунках (на 2,9 тис. грн.) та іншої поточної дебіторської заборгованості (на 6,5 тис. грн.). Дані зміни свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності. Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок року складає відповідно 83,28% та 16,72%. На кінець року зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст оборотного склав 284,4 тис. грн. (39,77%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини – основних коштів. На початок та кінець року основний капітал повністю покривався власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. За рахунок даних джерел покривалось 81,24% поточних активів (загальної суми оборотного капіталу) на початок року і 66,84% – на кінець року. Такий стан склався, в основному, за рахунок випередження темпів росту загальної суми оборотного капіталу.

Таблиця 1.3.1

Динаміка показників оборотності  активів, тис. грн.

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
Виручка від реалізаціі продукції	631,8	957,0	+ 352,2
Середня величина оборотних активів	715,2	857,05	+141,85
Коефіцієнт оборотності	0, 88	1,12	+0,24
Тривалість 1 обороту	413,18	326,88	-86,3
Коефіцієнт  закріплення оборотних коштів	0,89	1,14	0,25

 

Аналіз даних свідчить, що за аналізований період оборотність  активів зрослі в 0,24 рази. Якщо в  минулому році коефіцієнт оборотності  становив 0,88, то у звітному році він  дорівнює 1,12. Відповідно змешилась і тривалість 1 обороту.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз пасивів підприємства

Крім господарських засобів у балансі знаходять своє відображення і

різноманітні джерела їх формування. Для відображення та аналізу цих

джерел, в бухгалтерському балансі виділено таку складову як пасив. Всі

джерела формування активів підприємства в балансі розділені на власні

(власний капітал) та запозичені (довгострокові та поточні зобов’язання).

Таким чином пасив містить інформацію про обсяг коштів, залучених

підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються по мірі

зростання терміновості виконання зобов’язань.

Загальна сума пасивів складається у кожного окремого підприємства з

таких елементів:

- власний капітал: статутний (пайовий) капітал, додатково вкладений

капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток

тощо;

- забезпечення наступних витрат та платежів;

- довгострокові зобов’язання;

- поточні зобов’язання.

Будь-яке підприємство покриваю потребу своїх активів за рахунок  власних і залучених джерел ( капіталу), які визначаються як його пасиви. Почнемо  аналіз пасивів підприємства з загальної  характеристики джерел покриття активів  підприємства.

Таблиця 2.1.1

Аналіз джерел фінансування активів підприємства

Показники	На початок року		На кінець року		Зміна за рік
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
1. Власний  капітал	4047,2	94,62	3976,1	90,61	-71,1	-1,76
2. Забезпечення  наступних витрат і платежів	96,0	2,24	80,7	1,84	-15,3	-15,94
3. Довгострокові зобов’язання	-	-	-	-	-	-
4. Поточні зобов’язання	134,2	3,14	331,5	7,55	+197,3	+147,02
5. Доходи  майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-
Всього	4277,4	100	4388,3	100	+110,9	+2,59

 Отже, основну частину  у структурі джерел фінансування  даного підприємства займає власний  капітал (90,61 % на кінець року). Проте разом з тим спостерігається  зниження його величини на  кінець року на 1,76 %. Проте на  кінець року спостерігаємо зростання  джерел фінансування активів,  яке відбулося за рахунок збільшення  залученого капіталу, а саме поточних  зобов’язань. Отже, проаналізуємо  динаміку складу та структури  власного та залученого капіталу( детальна характеристика їх основних  складових)за даними Балансу в  таблиці 2.1.2

З таблиці 2.1.2 бачимо, що зростання  джерел формування майна підприємства за 2000 рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59% обумовлено зростанням суми залучених  коштів на 197,3 тис. грн. (147,02%). Разом с  цим власний капітал зменшився  на 86,4 тис. грн. або на 2,09%. Зменшення  власних

 

коштів зумовлено збитками звітного року в розмірі 84 тис. грн. та  зменшенням цільового фінансування на 15,3 тис. грн.

Таблиця 2.1.2

Аналіз складу та структури  джерел коштів  ТзОВ “Інтерконтракт"

Джерела коштів	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний  період (+ , -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал	56,4	1,32	56,4	1,29	-	-
Додатковий капітал	3949,6	92,34	3962,5	90,30	+12,9	+0,33
Резервний капітал	41,2	0,96	41,2	0,94	-	-
Цільове фінансування	96,0	2,24	80,7	1,84	-15,3	-15,94
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	-	-	-84,0	-1,91	-84,0	-
Всього по I розділу	4143,2	96,86	4056,8	92,45	-86,4	-2,09
III. Залучені кошти
Кредиторська заборгованість за товари, послуги	41,8	0,98	109,1	2,49	+67,3	+161,00
Поточні зобов'язання: - по отриманих авансах	6,4	0,15	1,2	0,03	-5,2	-81,25
- по позабюдж. платежах	1,9	0,04	13,3	0,30	+11,4	+600,00
- з бюджетом	28,0	0,65	46,8	1,07	+18,8	+67,14
- по страхуванню	22,8	0,53	28,9	0,66	+6,1	+26,75
- по оплаті праці	31,9	0,75	67,0	1,53	+35,1	+110,03
Інші поточні зобов'язання	1,4	0,03	65,2	1,49	+63,8	+4557,14
Всього по III розділу	134,2	3,14	331,5	7,55	+197,3	+147,02
Баланс	4277,4	100,00	4388,3	100,00	+110,9	+2,59

 

Збільшення залучених  коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань по отриманих  авансах, які зменшились на 5,2 тис. грн.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають додатковий капітал та цільове фінансування. Доля додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зросла на 12,9 тис. грн., або на 0,33%, а доля цільового фінансування зменшилась на 15,3 тис. грн. (15,94%). Розмір статутного фонду не змінився і становив 56,4 тис. грн.

Велике значення мають  власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця  між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

• на початок року: 4143,2 – 3562,2 = 581,0 тис. грн.;
• на кінець року: 4056,8 – 3388,7 = 668,1 тис. грн.

Тобто за рік сума власних  обігових коштів зросла з 581,0 тис. грн. до 668,1 тис. грн., тобто на 87,1 тис. грн.

Короткострокові кредити  підприємство не залучало. Більшу частину  обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний  кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання  об'єму даної заборгованості в  звітному році свідчить про фінансові  ускладнення на підприємстві. Про  це свідчить і зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За рік збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 18,8 тис. грн. (67,14%), по страхуванню –  на 6,1 тис. грн. (26,75%), по позабюджетних  платежах – на 11,4 тис. грн. (600,00%), інша заборгованість – на 63,8 тис. грн. (4557,14%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для точної оцінки  фінансового  стану підприємства безумовно важливим є визначення самого поняття “фінансовий стан підприємства”. Здатність підприємства успішно діяти в умовах комерційного розрахунку знаходить своє відображення у його фінансовому стані. Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому, як у дзеркалі, знаходять відображення, у вартісній формі, загальні результати роботи підприємства, в тому числі і роботи з управління фінансовими ресурсами, тобто фінансової роботи. Бо, як уже підкреслювалося, для отримання доходу, прибутку підприємство повинне бути на належному рівні, з найменшими витратами організовувати виробництво, збувати продукцію, раціонально розпоряджатися наявними власними і позиковими ресурсами.

Найчастіше фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

— прибутковість (рентабельність) роботи підприємства;

— оптимальність з точки  зору економічного становища підприємства розподілу прибутку, що залишається  в його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових відрахувань;

— наявність власних фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів) не нижче від мінімально необхідного  рівня для організації виробничого  процесу і процесу реалізації продукції;

— раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних  і позикових), недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, яке тривалий час не монтується і не використовується, понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва, в дебіторську  заборгованість, інші позапланові і  непродуктивні витрати;

— платоспроможність;

— ліквідність.

Якщо підприємство досягає  в цих напрямах необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового  потенціалу, матеріально – речової  й вартісної (грошової) структур виробництва  і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально – речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами  його діяльності.

Зовнішню щодо суб’єкта господарювання стійкість слід визначати  на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним  макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови  стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов’язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально – культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.