Аналіз постійної частини фонду оплати праці

Вступ 

У процесі переходу до ринкових відносин у результаті формування багаторівневої економіки  принципово міняється економічна природа  і сутність заробітної плати. 

Відповідно до економічних законів у ринкових умовах заробітна плата з частки працівника в національному доході перетворюється у витрати на відтворення робочої сили, як складову частину витрат виробництва, гарантовані з однієї сторони державою, а з іншого боку – доходами підприємства. У наслідок цього, ринкова модель оплати праці ґрунтується на визначенні заробітної плати як ціни специфічного товару «робоча сила», формованої на базі встановлюваного мінімуму заробітної плати, з урахуванням об'єктивної оцінки складності праці і кваліфікації робочої сили; попиту та пропозиції на робочу силу; результатів діяльності підприємства і т.д. 

Перехід до ринкових відносин в Україні обумовило  необхідність формування ринкового  механізму регулювання заробітної плати на основі теорії вартості (ціни) робочої сили. 

Заробітна плата  являє собою один з основних факторів соціально-економічного життя кожної країни, колективу, людини. У системі стимулювання праці вона так само займає ведуче місце. Оскільки зарплата складає від 30 до 70% у доходах працівників, це головне джерело підвищення їхнього добробуту.  

По кодексі  законів про працю заробітна плата – сукупність винагород у грошовій чи формі (і) натуральній формі, отриманих працівником за фактично виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час. 

В умовах ринкової економіки на величину заробітної плати впливають ряд ринкових і неринкових факторів, у результаті чого складається визначений рівень оплати праці.

3. АНАЛІЗ ФОНДУ  ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ 
 

 До складу  заробітної плати включаються  нараховані підприємством, установою,  організацією суми оплати праці  в грошовій і натуральній формах за відпрацьований і невідп рацьований час, що стимулюють доплати і надбавки, компенсаційні виплати, зв'язані з режимом роботи й умовами праці, премії й одноразові заохочувальні виплати, а також виплати на харчування, житло, паливо, що носять регулярний характер. 

 Суми, нараховані  за щорічні і додаткові відпустки,  включаються у фонд заробітної  плати звітного місяця тільки  в сумі, що приходиться на дні  відпустки в звітному місяці. Оплата праці являє собою грошове  вираження, тієї частини праці працівників у суспільному продукті, що надходить в особисте споживання. Підприємства самостійно установлюють форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників. 

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому засобу на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.  

У зв'язку з цим  аналіз використання засобів на оплату праці на кожнім підприємстві має  велике значення. У процесі його варто здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії засобів за рахунок росту продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції. 

 Фонд заробітної  плати по діючій інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, относимый до поточного витратам підприємства, але і виплати за рахунок засобів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Зведення про використання засобів, що направляються на споживання, представлені в таблиці 2.1. 

Як видно з  таблиці 2.1. найбільша питома вага в  складі засобів, використаних на споживання, займає фонд оплати праці, що включається  в собівартість продукції. 

Далі в першу чергу необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової. Абсолютне відхилення (∆ФЗПабс) визначається порівнянням фактично використаних засобів на оплату праці (ФЗПср) із плановим фондом заробітної плати (ФЗПпл) у цілому по підприємству. 

∆ФЗПабс = ФЗПср  – ФЗПпл 

З розрахунку виходить абсолютне відхилення дорівнює –117 тис. грн. 

Однак варто  мати на увазі, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, тому що цей показник визначається без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції. 

Відносне відхилення розраховується як різниця між фактично нарахованою сумою зарплати і  плановим фондом, скоректованим на коефіцієнт виконання плану по виробництву  продукції. Відсоток виконання плану по виробництву продукції складає 104%. 

Однак, необхідно  враховувати, що коректується тільки перемінна  частина фонду заробітної плати, що змінюється пропорційно обсягу виробництва  продукції. Це зарплата робітників за відрядними розцінками, премії робітником і управлінським персоналом за виробничі результати і сума відпускних, відповідній частці перемінної зарплати. 

Постійна частина  оплати праці не змінюється при чи збільшенні спаді обсягу виробництва (зарплата робітників по тарифних ставках, зарплата службовців по окладах, усі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних). Дані для розрахунку представлені в таблиці 2.2. 

 Вид оплати 

 Сума, тис.  грн. 

1999 

2000 

2001 

 Відхилення  від плану 

 план 

 факт 

1. Змінна частина  оплати праці робочих 

4438 

5597 

7398 

7260 

-138 
 
 

2. Постійна частина  оплати праці 

1718 

2006 

2602 

2613 

+11 
 
 
 
 
 

3. Всього оплата  праці робочих без відпускних 

6156 

7603 

10000 

9873 

-127 

 Оплата відпусків робочих 

484 

566 

630 

622 

-8 
 
 

5. Оплата праці  службовців 

813 

936 

1216 

1224 

+8 

6. Загальний  фонд оплати праці 

7463 

9119 

11856 

11739 

-117 
 
 

7. Питома вага  в загальному фонді оплати  праці, %  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

На підставі дані таблиці 2.2. визначається відносне відхилення по фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану по виробництву продукції: 

∆ФЗПотн = ФЗПф – ФЗПск = ФЗПф – (ФЗПпл.пер ×Квп + ФЗПпл.посада), (1) 

де ∆ФЗПотн  – відносне відхилення по фонду  заробітної плати; 

ФЗПф – фонд заробітної плати фактичний; 

ФЗПск - фонд заробітної плати плановий, скоректований на коефіцієнт виконання плану по випуску  продукції; 

ФЗПпл.пер і  ФЗПпл.посада – відповідно перемінна  і постійна сума планового фонду  заробітної плати; 

Квп – коефіцієнт виконання плану по випуску продукції. 
 

∆ФЗПотн = 11739 – (7776 ×1,04 + 4080) = - 428 тис. грн. 

Отже, на ремонтно-механічному  заводі мається відносна нестача  у використанні фонду заробітної плати в розмірі 428 тис. грн. Це відбулося через те, що планувалося на 5 працівників більше, ніж виявилося фактично. 
 

3.1. Аналіз перемінної  частини фонду заробітної плати 
 

Перемінна частина  фонду зарплати залежить від обсягу виробництва продукції (VВП), його структури (УДi), питомої трудомісткості (УТЕi) і рівня среднечасовой оплати праці (ОТi). 

Для визначення впливу цих факторів на абсолютне  і відносне відхилення заробітної плати  використовуємо дані таблиці 2.1.1.. 

Результати розрахунків  свідчать про те, що на ремонтно-механічному  заводі мається нестача перемінної заробітної плати. Вона відбулася внаслідок того, що планувалося прийняти на роботу на 6 чоловік робітників-відрядників більше, ніж відробило фактично. 

Але в цілому, аналізуючи перемінну частину фонду  заробітної плати за три роки, можна зробити висновок, що підприємство працює стабільно. Темпи росту продуктивності праці робітників-відрядників були на рівні темпів росту оплати їхньої праці. 

Потім варто  проаналізувати причини зміни постійної  частини фонду оплати праці. 
 

3.2. Аналіз постійної частини фонду оплати праці 

До постійної  частини фонду оплати праці відносять: 

зарплата рабочих-повременщиков; 

зарплата службовців; 

усі види оплат. 

Фонд заробітної плати цих категорій працівників  залежить від середньоспискової  чисельності і середнього заробітку за відповідний період часу. Для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по фонду погодинної зарплати потрібно дані, передбачені в таблиці 2.2.1. 

Категорія робітників 

Кількість відпрацьованих днів одним робітником 

Середня тривалість однієї зміни, год. 

середньочасова 

зарплата, грн. 

1999 

2000 

2001 

1999 

2000 

2001 

1999 

2000 

2001 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 
 

220  

222  

220  

7,94  

8,00  

7,95  

6,9  

10,1 
 

220  

222  

220  

7,94  

8,00  

7,95  

6,3  

9,7 
 
 
 

категорія робітників 

Середньорічна зарплата, грн. 

Відхилення від  планової середньорічної зарплати працівника, грн. 
 
 
 

1999  
 
 

2000  

2001  
 
 

всього 

в том числі  за рахунок змін 
 

план  

факт 

Кількості відпрацьованих днів 

Тривалості зміни 

Середньочасової зарплати 

Робочі-сдельщики  

12052  

14453  

17938  

18015  

+77  

-163  

-110  

+350 

Робочі-повременщики  

10990  

12763  

17207  

17159  

-48  

-156  

-108  

+216 
 

З таблиці 2.2.3. видно, що зростання середньорічної зарплати викликаний в основному збільшенням середньочасової зарплати, що у свою чергу залежить від рівня перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, різними доплатами і преміями. 

Варто також  установити відповідність між темпами  росту середньої заробітної плати і продуктивністю праці. 

Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом, що розраховується по формулі: 

де I сз - індекс зміни середнього заробітку; 

СЗф - середня зарплата фактично; 

СЗпл - середня  зарплата за планом. 

Аналогічним образом  розраховується індекс продуктивності праці (Iгв). 

У 2002 році індекс зміни середнього заробітку склав 1,004 (18015/17938), індекс продуктивності праці  склав 1,058 (142,9/135,1). 

Приведені дані показують, що на ремонтно-механічному  заводі темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту  оплати праці. Коефіцієнт випередження (Кіп) дорівнює 1,05378. 

Для визначення суми чи економії перевитрати фонду  зарплати в зв'язку зі зміною відповідностей між темпами росту продуктивності праці і його оплати можна використовувати наступну формулу: 

Э = ФЗПф ×  

Э = 11739× = -631 тис. грн. 

Одержуємо суму економії в 2002 році 631 тис. грн. Таким  чином, більш високі темпи росту  продуктивності праці в порівнянні з темпами росту оплати праці сприяли економії фонду зарплати на суму 613 тис. грн. 

Далі варто  провести аналіз ефективності використання фонду заробітної плати. 

Для оцінки ефективності використання засобів на оплату праці  необхідно застосовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції в діючих цінах, виторг, суму валового, чистого, реінвестованого прибутку на карбованець зарплати. 
 

3.3 Аналіз ефективності  використання фонду заробітної  плати 
 

Проведемо факторний  аналіз виробництва продукції на карбованець заробітної плати. 

Для факторного аналізу виробництва продукції  на карбованець заробітної плати  можна використовувати наступну модель: 
 

ЧВ × П ×Д ×УД : ГЗП,  
 

де ВП – випуск продукції в діючих цінах; 

ФЗП – фонд заробітної плати персоналу; 

Т – кількість  годин, витрачених на виробництво продукції; 

∑Д і Д  – кількість відпрацьованих днів відповідно всіма робітниками й  одним робітником за аналізований період; 

ЧР – среднесписочная  чисельність робітників; 

ППП – среднесписочная чисельність промислово-виробничого персоналу; 

ЧВ – среднечасовая  вироблення продукції; 

П – середня  тривалість робочого дня; 

УД – питома вага робітників у загальній чисельності  персоналу; 

ГЗП – середньорічна  зарплата одного працівника. 
 

 Показник  

1999  

2000 

2001 

 Відхилення  від плану 

 план 

 факт 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Для розрахунку впливу факторів може використовуватися  спосіб ланцюгової підстановки. Використовуючи даної таблиці 20, довідаємося за рахунок яких факторів змінилося  виробництво продукції на карбованець заробітної плати: 

ВП / ФЗПпл = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДпл / ГЗПпл = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,738 / /17207 = 5,79 коп. 

ВП / ФЗПусл 1 = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДпл / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,738 / /17159 = 5,81 коп. 

ВП / ФЗПусл 2 = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДф / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,735 / /17159 = 5,78 коп. 

ВП / ФЗПусл 3 = ЧВпл × Ппл × Дф × УДф / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 220 × 0,735 / /17159 = 5,73 коп. 

ВП / ФЗПусл 4 = ЧВпл × Пф × Дф × УДф / ГЗПф = 76,0 × 7,95 × 220 × 0,735 / /17159 = 5,69 коп.  

ВП / ФЗПф = ЧВф × Пф × Дф × УДф / ГЗПф = 81,8 × 7.95 ? 220 ? 0,735 / 17159 = 6,13 

Зміна виробництва  продукції на карбованець заробітної плати загальне: 

6,13 – 5,79 = +0,34 коп. ; 

у тому числі  за рахунок зміни: 

середньорічного заробітку одного працівника підприємства 

5,81 – 5,79 = +0,02 коп. ; 

питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу 

5,78 – 5,81 = -0,03 коп. ; 

кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік 

5,73 – 5,78 = -0,05 коп. ; 

середньої тривалості робочого дня 

5,69 – 5,73 = -0,04 коп. ; 

среднечасовой вироблення робітника 

6,13 – 5,69 = + 0,44 коп. 

Проведений аналіз показує, що позитивний вплив на випуск продукції на гривню заробітної плати  роблять середньорічний заробіток  одного працівника, через підвищення тарифних ставок, і середньочасове вироблення.  

 Висновки 
 

 Актуальним  завданням економічної науки  в сучасних умовах є всебічне  дослідження проблем оплати праці  з точки зору подолання кризи  і стимулювання економічного  зростання в Україні. Від наукового  обґрунтування змісту реформи оплати праці, правильного вибору шляхів реформування заробітної плати багато в чому залежать перспективи майбутніх економічних перетворень у нашій країні. Реформування оплати праці є важливою складовою курсу реформ у національній економіці України. 

 Необхідність  і суть реформи оплати праці 

 З огляду  на кризовий характер сучасної  економіки України процес реформування  оплати праці повинен характеризуватися  справді глибоким змістом, охоплювати  всі економічні та інституціональні  структури, пов’язані зі сферою формування і розподілу доходів. Все більше стає очевидним, що реформа оплати праці – це не одноразовий захід, а тривалий процес, синхронний за змістом і часом загальному ходу економічних реформ. 

 Реформа оплати  праці є комплексом взаємопов’язаних заходів еволюційного характеру, які здійснюються як на макроекономічному (державному), так і на мікроекономічному (підприємство) рівнях, мета яких в сучасній економіці України – забезпечити ефективне матеріальне стимулювання розвитку національного виробництва. Реформа в цьому випадку є свідомим цільовим спрямованим впливом держави на систему оплати праці на підприємствах (фірмах). Наріжне питання реформи: чи вдасться досягнути високої мотивації до праці і економічного зростання й одночасно не допустити надмірної інфляції. При цьому важливо правильно визначити не тільки стратегічний напрямок проведення реформи оплати праці, але й виділити невідкладні антикризові (тактичні) заходи, яких необхідно вжити. 

Написання цієї роботи пов’язано з актуальністю проблеми формування і ефективного використання фонду оплати праці в сучасних трансформаційних умовах розвитку в Україні.  

У цій роботі було розглянуто такі питання, як значення підвищення оплати праці в умовах трансформаційної економіки; форми  і системи оплати праці; державне регулювання механізму оплати праці; аналіз фонду заробітної плати; аналіз перемінної частини фонду заробітної плати; аналіз постійної частини фонду оплати праці; аналіз ефективності використання фонду заробітної плати; закордонний досвід застосування сучасних форм і систем оплати праці. 

 Це дало  змогу закріпити отримані знання  на протязі навчального процесу  в інституті. 

 Список використаних  джерел 
 

Організація заробітної плати. Досвід, проблеми, рекомендації. / Л.Ф. Алексеенко, А.Н. Заикин, В.Г. Локтев і ін.; Під ред. В.И. Матусевича – Мн.: НДІ праці, 2002. 

 Воробьёва  Е.В. Заработная плата в 2001 году  с учётом требований налоговых  органов. – М. 2001. – 749с. 

 Н.М.Ткаченко  “Бухгалтерський облік на підприємствах  з різними формами власності”; Київ, ВТОВ “А.С.К.”, 1996 р. 

 Кондраков  Н.П. Бухгалтерский учёт: Учебное  пособие. – 2-е изд., перераб.  и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 584с. 

 Савицкая  Г.В. «Анализ хозяйственной деятельности  предприятия» - Минск ООО «Новое  знание», 1999. – 686с. 

 Харитонов А.Т. Расчёты с персоналом по оплате труда в среде «1С Зарплата и кадры». – М. 1999г. 

 Методические  указания по составу, оформлению  и изложению курсовой и дипломной  работы / составитель В.В.Целищев  – Киров: ВятГТУ, 1999. . 

 Автоматизация  учётных и аналитических задач и определение её экономической эффективности: Методические указания по выполнению дипломной работы / составитель В.В.Целищев – Киров: ВятГТУ, 2000.