Аналіз потенціалу підприємства, його сутність

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

Кафедра менеджменту організації

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему:

«Аналіз потенціалу підприємства, його сутність»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу 1 групи

Спец. «Менеджмент  ЗЕД»

Ражик Ірина

 

Перевірила:

Муляр Т. С.

 

 

 

 

Житомир - 2012

ЗМІСТ

          ВСТУП

1. Сутність потенціалу підприємства.

2.Методичні та організаційно-економічні засади формування   потенціалу.

          3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства.

Висновок

Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний економічний  розвиток свідчить про необхідність використання нових теоретичних  підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання  складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та дасть змогу своєчасно адаптуватися до нього.Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб'єктів господарювання необхідно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу.

Це зумовлює виключну увагу керівників підприємницьких  структур до ефективного управління технологічними й організаційними змінами, а особливо до алгоритмів визначення та використання їхніх потенційних соціально-економічних можливостей.                   

   Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю. Вперше про цей термін згадано в 1924 році Воблиєм К.Г.                                                                                      У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим терміном розуміє „приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов”.

Таким чином  термін „потенціал” означає наявність  у кого-небудь прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності  діяти у відповідних сферах.

 

 

 

1. Сутність  потенціалу підприємства

Вивчення еволюції наукового розуміння терміна  «потенціал» дає змогу зробити  висновок, що його запровадження в  економічні дослідження було пов'язане  з розробкою проблем комплексної  оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.

Еволюція трактування  науковою думкою терміна „потенціал”  в економіці є такою:

1) Воблий К.Г. 1924 рік – Потенціал виробничих сил – потенційна можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення.

2) Вейц В. 1927 рік – Потенційні виробничі сили – не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні і умови, за яких здійснюється виробничий процес.

3) Струмилін С. Г. 1954 рік – Економічний потенціал – сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства.

4) Нємчинов В. С. 1967 рік – Потенціал розширеного виробництва – ресурсні можливості національної економіки для здійснення економічного зростання.

5) Анчишкін 0. І. 1973 рік – Виробничий потенціал – сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми факторів виробництва.

7) Абалкін Л. І. 1981 рік – Потенціал – це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив'язана до місця й часу.

8) Архангельський В. М. 1983 рік – Потенціал – засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання певної задачі.

Загальна  характеристика потенціалу підприємства.

Перехід до нового механізму господарювання значно підвищив актуальність дослідження тих ринкових ознак потенціалу, котрі якнайповніше виражають, на нашу думку, поняття «потенціал підприємства».

Потенціал, що об'єднує  в собі як просторові, так і тимчасові  характеристики, концентрує одночасно  три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття «потенціал» фактично набуває значення поняття «ресурс».

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв».

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і  відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, понять, як «ресурс» і «резерв».

Основний зміст  поняття «потенціал підприємства»  полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей  економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні  закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.

Перши риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.

Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта  риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

- обсягом та  якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями  керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;

- можливостями  менеджменту оптимально використовувати  наявні ресурси підприємства (професійною  підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);

- інформаційними  можливостями, тобто можливостями  підприємства генерувати і трансформувати  інформаційні ресурси для використання  їх у виробничій, комерційній  та управлінській діяльності;

- інноваційними  можливостями підприємства щодо  оновлення техніко-технологічної  бази виробництва, переходу на  випуск пової конкурентоспроможної  продукції, використання сучасних  форм і методів організації  та управління господарськими  процесами;

- фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний  та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

Структура потенціалу підприємства.

З урахуванням  викладеного можна чіткіше уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.

Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами.

Структуру потенціалу підприємства складається з об'єктних та суб'єктних складових.

Об'єктні  складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування. До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.

 

2. Методичні  та організаційно-економічні засади  формування потенціалу

Під час формування ринкової економічної системи набувають  особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств  довгострокового й поточного  характеру.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Розгляньмо докладніше суть процесу формування потенціалу підприємства з урахуванням того, що він є складною економічною системою з притаманними тільки їй певними властивостями.

Властивості потенціалу підприємства як інтегрованої економічної  системи:

- цілісність потенціалу  – це єдине ціле, яке має певні властивості;

- полі структурність потенціалу  – потенціал складається з  певних частин (підсистем);

- складність потенціалу  – потенціал визначається неоднорідністю  складових, ієрархічними зв’язками  між ними;

- не стаціонарність потенціалу  – потенціал має мінливі параметри, характеризується стохастичністю поведінки;

- унікальність потенціалу  – потенціал має в будь-який  час притаманні лише йому можливості  і властивості;

- адаптивність потенціалу  – потенціал має здатність  до адаптації під впливом факторів зовнішнього середовища;

- синергічність потенціалу  – для потенціалу характерний  ефект посилення елементів при  їх взаємодії;

- протиентропійність –  це можливість протидіяти руйнівним  тенденціям.

Ці властивості економічних систем уможливлюють формування загальних постулатів, які слід ураховувати за формування потенціалу підприємства:

- потенціал підприємства  – це складна система пересічних  характеристик його елементів,  причому останні можуть тією  чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;

- потенціал підприємства  не можна сформувати на базі  механічного додавання елементів,  оскільки він є динамічним  угрупованням;

- під час формування  потенціалу підприємства діє  закон синергії його елементів;

- потенціал підприємства  у вищих формах його виявлення  може самостійно трансформуватися  з появою нових складових елементів;

- елементи потенціалу  підприємства мають функціонувати  одночасно і в сукупності, бо  закономірності розвитку можливостей  підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;

- усі елементи  потенціалу об'єктивно пов'язані  з функціонуванням і розвитком  підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого - вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;

- складові потенціалу  підприємства мають бути адекватними  характеристикам продукції і  послуг, що виробляються на підприємстві.

Ці постулати  визначають загальнотеоретичну модель формування потенціалу підприємства де кожен з елементів підпорядковується  досягненню загальних цілей потенціалу підприємства, тобто, якщо існують засоби виробництва, кадри, приміщення з певними  характеристиками та інші ресурси, то потенціал підприємства як економічна система здатний задовольнити постійно мінливі потреби потенційних споживачів.

Слід зазначити, що базою загальносистемного потенціалу будь-якого підприємства є виробничий (операційний) потенціал. Проблеми дослідження саме цієї складової традиційно присвячували свої праці вітчизняні науковці.

Залежно від  ролі того чи іншого фактора (ресурсу) у досягненні цільових орієнтирів розвитку підприємств усі види бізнесу  можна умовно розділити на машино-, трудо-, матеріало- та енергодомінаційні.

Сучасна практика господарювання досить багатогранна, що унеможливлює однозначне встановлення ключових факторів довгострокового  успіху підприємств. Наприклад, у видобувних галузях, де в основному відбуваються капіталодомінаційні процеси, зміна вмісту корисних мінералів у породі може стати головним джерелом істотних змін продуктивності праці та ефективності використання основного капіталу.

При формуванні потенціалу сучасних підприємств слід враховувати фактор розташування, який відіграє вирішальну роль у певних сферах бізнесу (наприклад, туристичному, підприємствах ринкової інфраструктури). Як правило, за таких умов організацію орієнтовано на надання стандартних послуг широкому колу споживачів за допомогою традиційних технічних засобів з використанням звичайних матеріалів, а вибір такої організації споживачем здійснюється на підставі його міркувань щодо територіальної віддаленості, рівня якості стандартних послуг та інших (можливо, й неформальних) чинників.

У цілому проблема територіального розташування підприємства розв'язується з урахуванням: 1) витрат на поставку сировини; 2) витрат на збут готової продукції; 3) специфіки технологічного процесу. Останнє обумовлює і конкретне місце розташування підприємства – ближче до споживача чи до постачальника сировини. Наприклад, якщо в процесі виробництва вага готових виробів зменшується проти ваги сировини і матеріалів, то підприємство вочевидь буде розташоване поблизу постачальника, бо витрати на доставку сировини перевищуватимуть витрати на збут продукції (доставку до споживача). Навпаки, якщо виробничі процес призводить до зростання ваги готової продукції проти сировини і матеріалів, то таке підприємство буде розташоване поблизу споживачів. Прикладом можуть служити броварні чи заводи безалкогольних напоїв, де в процесі виробництва пива чи напоїв до води додаються сухі компоненти та концентрати.

У цілому проблему місця розташування бізнесу доцільно розв'язувати з урахуванням системи  таких факторів:

- можливості  забезпечення трудовими ресурсами;

- можливості  забезпечення матеріальними ресурсами;

- комунікаційні  можливості;

- можливості  обслуговування бізнесу;

- урядове регулювання  підприємництва за регіональною  ознакою;

- ринкові можливості (віддаленість ринків збуту, наявність торгівельних установ.

Оптимальним місцем розташування підприємства буде таке, котре забезпечить найліпший  компроміс між перевагами та недоліками цих основних факторів. З метою  формалізації управлінського вибору можна  рекомендувати використання математичних методів та експертних систем.

В рамках кожної галузі формування потенціалу підприємства пов’язано з такими особливостями:

- галузевий розподіл  підприємств, що має традиційний  характер для певної галузі  економіки;

- специфіка технологічних  процесів у рамках кожної галузі;

- особливості  організації виробництва;

- особливості  у кваліфікаційно-професійній структурі  персоналу;

- відмінності  у характері і структурі інформації, яка забезпечує функціонування  потенціалу підприємства;

- відмінності  у характеристиках кінцевого продукту та ресурсів для його виробництва.

 

3. Конкурентоспроможність  потенціалу підприємства

Конкурентоспроможність  потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.

Конкурентоспроможність  потенціалу підприємства – комплексне, багатопрофільне поняття, оскільки передбачає врахування взаємодії всіх його складових (виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та ін.).

Конкурентоспроможність  потенціалу підприємства має кілька особливостей, а саме:

1. Конкурентоспроможність  не є іманентною якістю підприємства (тобто його внутрішньою, природною якістю). Вона може бути виявлена й оцінена тільки за наявності конкурентів (реальних або потенційних).

2. Це поняття  є відносним, тобто воно має  різний рівень стосовно різних  конкурентів.

3. Конкурентоспроможність  потенціалу підприємства визначається продуктивністю використання залучених до процесу виробництва ресурсів.

4. Рівень конкурентоспроможності  потенціалу підприємства залежить  від рівня конкурентоспроможності  його складових (передовсім продукції), а також від загальної конкурентоспроможності галузі та країни.

Залежно від  глобалізації цілей дослідження  виділяють такі рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства:

1) світове лідерство;

2) світовий стандарт;

3) національне  лідерство;

4) національний  стандарт;

5)галузеве лідерство;

6) галузевий  стандарт;

7) пороговий  рівень.

Якщо підприємство перебуває нижче за пороговий  рівень, то його потенціал вважається зовсім не конкурентоспроможним.

Методи  оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в зарубіжному бізнесі використовуються різноманітні методи.

За напрямком  формування інформаційної бази можна  виділити критеріальні та експертні  методи оцінки.

Критеріальні  методи за інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. За належного інформаційного забезпечення ці методи є найточнішими.

Експертні методи прості у використанні, не потребують збирання повної інформації про конкурентів, оскільки базуються на думці досвідчених фахівців. Проте перевага таких методів є водночас і їхнім недоліком, бо іноді суб'єктивізм експертів може спотворювати результати оцінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 Ми визначили  поняття потенціалу, яке має не  тільки важливе наукове, а й  практичне значення, оскільки уявлення  про його зміст визначає підхід  до його оцінки вимірювання  і управління. Також розглянули  еволюцію наукового розуміння  терміна „потенціал”, його класифікацію, загальні характеристики і структуру. Найбільш повне визначення потенціалу підприємства дав 0.І. Олексик „Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень”.Також дізналися про методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу. Визначили, що формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. Також розглянули властивості потенціалу підприємства.

З'ясували, що конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів. Розглянули методи оцінки конкурентоспроможності підприємства.

 Розглянули  теоретичні основи оцінки потенціалу  підприємства. Визначили, що оцінка  вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу.

 

 

 

Використана література:

1. Внутрішній  економічний механізм підприємства: навч. посібник./ За редакцією М.Г.Грещака – К.:КНЕУ, 2001.

2. Голов С.  Принципи і проблеми обліку  ділової репутації фірми (гудвіл) // Бухгалтерський облік і аудит.—  1995.— №3.—С. 14—16.

3. Економіка  виробничого підприємництва. Навчальний  посібник./ За ред. Й.М. Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. — 405 с.

4. Економіка  підприємства: Структурно-логічний  навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного.—К.:КНЕУ,2001.—С.95—110.

6. Економічний  аналіз діяльності суб’єктів  господарювання: Підруч. для ВНЗ. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Попович П.Я. — Т., 2001. — 456 с.

7. Економічний  аналіз. Збірник завдань і тестів: Навч. посіб. для ВНЗ. Рекомендовано  Мін. освіти і науки України  / Мец В.О. — К., 2001. — 236 с.