Аналіз прибутку та рентабельності підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. Завдання аналізу прибутку та рентабельності………………………………….4
2. Аналіз розподілу прибутку………………………………………………………5
1. Аналіз прибутку, що оподатковується……………………………………...5
2. Аналіз податків………………………………………………………………..9
3. Аналіз чистого прибутку……………………………………………………10
3. Аналіз рентабельності…………………………………………………………..16

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...21 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

Аналіз - логічний метод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні єдиного цілого на складові частини й вивчення їх у всій багатоманітності суттєвих взаємозв'язків.

Предметом фінансового аналізу є фінансові  ресурси підприємства і їх потоки.

Фінансовий  аналіз - це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Актуальність даної теми полягає в тому що, аналіз фінансових результатів є важливим елементом фінансового менеджменту і аудиту. Користувачі фінансових звітів підприємств і фірм використовують методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільного фінансового стану.

 Введення  нового плану рахунків бухгалтерського  обліку, приведення форм бухгалтерського  обліку в більшу відповідність  з вимогами міжнародних стандартів  зумовлюють необхідність розробки  методики фінансового аналізу,  яка б відповідала сучасним  вимогам ринкової економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Завдання  аналізу прибутку та рентабельності

Фінансовим  підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, яка, як відомо, характеризується абсолютними  і відносними показниками.

 Абсолютний показник прибутковості — це сума прибутку.

Відносний показник прибутковості — це рівень рентабельності.

 У  збільшенні прибутку та високій  рентабельності зацікавлені і  підприємства, і держава, оскільки, з одного боку, це є прямим  джерелом виробничого і соціального  розвитку підприємства, а з другого  — вони забезпечують сталі  й зростаючі надходження до  державного бюджету.

 Разом  з тим відомо, що приросту прибутку  можна досягти не лише шляхом  збільшення внеску трудового  колективу підприємства, а і в  результаті певних порушень державної  дисципліни (найчастіше — порушенням  порядку встановлення цін), іншими  протиправними діями, що тягнуть  за собою карну відповідальність, бо викликають негативні явища  в розвитку економіки держави.

 З  огляду на це на кожному  підприємстві необхідно систематично  проводити аналіз формування, використання  і розподілу прибутку, щоб знати  величину чистого прибутку, його  складові частини і основні  тенденції їх зміни.

 Основними цілями аналізу прибутку є:

1. Перевірка  обґрунтованості і напруженості  планового прибутку.

2. Загальна  оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.

3. Визначення  відхилення фактичного прибутку  від передбаченого планом (розрахунком,  прогнозом). Вивчення динаміки прибутку  за ряд звітних періодів.

4. Вивчення  впливу на зміну суми прибутку  факторів, які одночасно є і  складовими частинами прибутку.

5. Визначення  суми резервів зростання прибутку  і розробка рекомендацій щодо  використання їх у виробництві.

6. Вивчення  основних напрямків розподілу  прибутку.

 Окрім  перерахованого, в процесі аналізу  прибутку можуть досліджуватися  і інші питання, що пов’язані  з прибутковістю підприємств.

  Інформаційною базою  для аналізу прибутку  та рентабельності  є:

• Бізнес-план.
• Фінансовий план.
• Баланс підприємства (ф1).
• Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та звітний періоди (ф2).
• Декларація про прибуток підприємства.
• Доходи від реалізації товарів (робіт і послуг) (додаток А).
• Зведена таблиця основних показників (ф22).
• Матеріали маркетингових досліджень.

 У роботі підприємства використовуються наступні показники прибутку:

 •  балансовий прибуток;

 •  оподаткований прибуток;

 •  неоподатковуваний прибуток (пільговий);

 •  прибуток, який залишається у  розпорядженні підприємства;

 •  чистий прибуток.

Балансовий  прибуток характеризує фінансовий результат  усієї діяльності підприємства, інші ж показники потрібні тоді, коли виникає необхідність проаналізувати формування податків і розподіл прибутку.

2. Аналіз розподілу прибутку
1. Аналіз прибутку, що оподатковується

Розподіл  прибутку підприємства проводиться  згідно з Законом про податки  і збори, які стягуються до бюджету, з інструктивними та методичними  вказівками Мінфіну, а також відповідно до статуту підприємства.

 Завдання  аналізу розподілу прибутку залежать  від того, який аналіз треба  провести — внутрішній чи зовнішній.

 При  внутрішньому аналізі основне  завдання — пошук резервів  збільшення чистого прибутку. В  процесі такого аналізу вивчаються:

1. Формування  оподатковуваного прибутку.

2. Фактори  формування і динаміка податків.

3. Пропорції  та конкретні напрямки розподілу  прибутку, а також шляхи більш  раціонального розміщення одержаного  прибутку.

4. Фактори  формування, розподілу і використання  чистого прибутку.

 Балансовий  прибуток розподіляється за двома  напрямками:

 на  потреби суспільства,

 на  потреби підприємства.

 Балансовий  прибуток, який спрямовується на  потреби суспільства, є оподатковуваним  прибутком, і складається з  двох частин:

1. Перша  частина — це податки:

 на  нерухомість;

 на  прибуток за встановленою ставкою;

 за  перевищення нормованої величини  коштів, які спрямовуються на  споживання, та ін.

2. Друга  частина — це прибуток, одержаний  понад допустимий рівень рентабельності (щодо підприємств-монополістів).

 Прибуток, який залишився в розпорядженні  підприємства, відраховується за  такими напрямками:

 благодійні  фонди;

 виплата  економічних санкцій (за завищення  цін і відхилення від стандартів, за викид речовин, що забруднюють  навколишнє середовище понад  установлені ліміти, перевищення  установлених лімітів добутку  природних ресурсів та ін.)

 Балансовий  прибуток за мінусом перелічених  вище відрахувань і є чистим  прибутком підприємства, який використовується  в таких цілях:

• Відрахування до резервного фонду.
• Відрахування до фонду виробничого і соціального розвитку.
• Відрахування до фонду споживання:
• на колективне споживання;
• на індивідуальне споживання.
• Відрахування на інші цілі.

 Аналіз  розподілу балансового прибутку  починається з аналізу оподатковуваного  прибутку.

 Методика  аналізу.

 Порівнюються  звітні дані з плановими, розраховуються  відхилення цих даних і вплив  факторів на зміну оподатковуваного  прибутку.

 Факторами  зміни цього прибутку є складові  частини балансового і оподатковуваного  прибутку.

 Для  аналізу оподатковуваного прибутку  використовується інформація із  спеціальних джерел: «Декларація  про прибуток підприємства», «Розрахунок  суми податку на прибуток»  та ін.

 З  метою аналізу оподатковуваного  прибутку складається така аналітична  таблиця:

Як видно  з даних аналітичної таблиці, сума оподатковуваного прибутку збільшилась  на 19102, сума податку на прибуток за діючою ставкою збільшилася на 5731.

 То  які ж фактори привели до  збільшення оподатковуваного прибутку?

 За  даними наведеної вище інформації (табл. 10) розрахуємо вплив факторів  на зміну оподатковуваного прибутку.

Таким чином, оподатковуваний прибуток збільшився на 182887 – 163785 = 19102; баланс факторів за проведеним аналізом прибутку: 8800 + 5300 + 6062 – 101 – 989 = 19102. Тобто в основному зменшився  податковий прибуток за рахунок збільшення пільгового прибутку, тому в процесі  аналітичних досліджень необхідно  детально вивчати зміст пільгового прибутку.

2. Аналіз податків

Для аналізу  податків використовуються такі джерела  інформації: форми 2 річного звіту, декларація про прибуток, планові розрахунки, дані аналітичного обліку.

 В  аналітичній таблиці 13 подається  інформація про фактично внесені  податки до бюджету з прибутку  минулого року, а також планові,  розрахункові і фактично внесені  до бюджету суми податку за  звітний період. Ці дані дають  можливість проаналізувати внески  за окремими видами податків  до бюджету, виявити заборгованість  перед бюджетом та встановити  причини, які сприяли виникненню  цієї заборгованості.

За даними аналітичної таблиці видно, що підприємство повинно внести до бюджету податки  на суму 59287 (26% балансового прибутку), що перевищує планову суму платежів з прибутку на 5832 тис. грн. Це викликано  перевиконанням плану по балансовому  прибутку на 20192 тис. грн. (+9,7%). В порівнянні з минулим роком абсолютна  сума податку зменшилася на 15149 тис. грн., питома вага в балансовому прибутку зменшилася на 7,8%; за рахунок збільшення податку на прибуток на 0,6% загальна сума податку збільшилася. Загальна сума заборгованості підприємства по платежах до бюджету з прибутку за звітний період — 22847 тис. грн.

3. Аналіз чистого прибутку

Одним з важливих показників кінцевих результатів  для підприємства є чистий прибуток.

 Чистий  прибуток — це різниця між  балансовим прибутком і сумою  перерахованих податків до бюджету,  та прибутком, відрахованим до  благодійних фондів.

 На  зміну чистого прибутку впливають  ті ж фактори, що і на зміну  балансового прибутку. Проаналізувавши  чистий прибуток, необхідно проаналізувати  використання фондів, які утворюються  в результаті одержання чистого  прибутку.

 За  даними аналізу розробляються  рекомендації з удосконалення  розподілу прибутку і найбільш  раціонального використання створених  фондів.

 За  рахунок чистого прибутку створюються  фонди: резервний, накопичення,  споживання (індивідуальне, колективне). Частина чистого прибутку може  бути використана і на інші  цілі, наприклад, для поповнення  власних оборотних коштів, створення  централізованих фондів та інше.

 Аналіз  розподілу прибутку проводиться  шляхом порівняння фактичних  даних з плановими по основних  напрямках розподілу прибутку, розраховується  питома вага кожного напрямку  розподілу прибутку в загальній  сумі прибутку, а також відхилення  і з’ясовуються причини невиконання  планових завдань з розподілу  прибутку.

За даними підприємства, що аналізується, розподілу  підлягало 227947 тис. грн. балансового  прибутку, в т.ч. 20192 тис. грн. понад  планового прибутку. Структура виплат з прибутку до бюджету була близькою до планової і змінилася незначно: знизилася питома вага податку на нерухомість на 0,14 пункту і на 0,42 пункту збільшилася питома вага податку  на прибуток.

 Водночас  при дотриманні планових пропорцій  чистий прибуток міг би бути 169251 тис. грн. (227497 * 0,7425). Фактично він склався в сумі 168065 тис. грн., що на 646 тис. грн. менше; ця сума одержана в результаті зміни планової структури виплат з прибутку до бюджету.

 Далі  необхідно проаналізувати фонди,  які створюються з чистого  прибутку. Джерелами інформації  слугують: ф2, розрахунки та кошториси  використання фондів.

 Підсумки  аналізу фондів повинні дати  відповідь на такі питання:

1. Як  змінилася загальна сума коштів, відрахована до цих фондів?

2. Які  фактори вплинули на зміну  цієї суми?

3. На  які цілі вона використана?

4. Які  зміни відбулися в динаміці  нарахування і використання коштів  цих фондів?

5. Як  збільшилася зацікавленість колективу  підприємства в кінцевих підсумках  господарської діяльності?

 Для  оцінки виконання динаміки фондів  складається аналітична таблиця  за формою № 7.

В графі  «Показники» необхідно показати залишок коштів на початок періоду, суму, нараховану за звітний період, суму, використану (по основних напрямках), залишок коштів фондів на кінець періоду.

 Кошти  фондів мають цільове призначення  і витрачаються згідно з кошторисом. Виходячи з цього, важливим  напрямком аналізу є вивчення  погодженості фактичних витрат  з витратами, передбаченими в  кошторисі, причин відхилення  за кожною статтею кошторису,  ефективність заходів, що здійснюються  коштами фондів, та ін.

 Які  ж фактори впливають на зміну  фактичних відрахувань від планових  до фондів, наприклад, накопичення  і споживання?

 В  практиці аналітичної роботи  розраховується вплив двох факторів:

1. Зміна  суми чистого прибутку (ЧП).

2. Зміна  коефіцієнту відрахувань від  чистого прибутку (Кі).

 Рівень  їх впливу на зміну суми  відрахувань до цих фондів  розраховується за формулою:

 ДФн.і. = ДПч.і. * Ко ,де:

 ДФн.і. — приріст фонду накопичення (споживання) за рахунок і-го фактора;

 ДПч.і. — приріст суми чистого прибутку;

 Ко — плановий коефіцієнт відрахувань від чистого прибутку до конкретного фонду.

Сума  відрахувань прибутку до фондів підприємства дорівнює Фі = = ЧП ´ Кі,

 де:

 ЧП  — чистий прибуток;

 Кі — коефіцієнт відрахувань від чистого прибутку.

 Використовуючи  наведену в таблиці інформацію, можна розрахувати вплив цих  двох факторів на розмір відрахування  до фондів підприємства.

Далі  необхідно розрахувати вплив  факторів зміни чистого прибутку на розмір відрахувань до фондів підприємства.

 Для  цього приріст прибутку за  рахунок кожного фактора необхідно  помножити на плановий коефіцієнт  відрахувань до відповідного  фонду. Для цього застосовується  формула:

 Фі = ЧПхі * Кіпл, де:

 Пхі — приріст прибутку за рахунок факторів;

 Кіпл — плановий коефіцієнт відрахувань до фондів.

 Аналізуючи  дані таблиці, можна з’ясувати  причини збільшення суми відрахувань  до фондів підприємства та  зробити висновки і розробити  заходи, спрямовані на збільшення  суми прибутку, а також фондів  накопичення і споживання.

 Після  розрахунку впливу факторів на  розмір відрахувань до фондів  підприємства необхідно проаналізувати  питання: як використовуються  кошти фондів накопичення і  споживання.

 Відомо, що фонди накопичення використовуються  в основному для фінансування  витрат на розширення виробництва,  технічне переоснащення, впровадження  нових технологій і т.д. 

Фонд  споживання може використовуватися  на колективні потреби (наприклад, на утримання  об’єктів культури, проведення різних оздоровчих заходів) і на індивідуальні  потреби (матеріальна допомога, вартість путівок в санаторії і т.д.).

 Кошти  цих фондів витрачаються згідно  з кошторисом, в процесі аналізу  фактичні витрати порівнюються  з кошторисними, з’ясовуються причини  відхилень по кожній статті, вивчається  ефективність заходів, які здійснювалися  завдяки цим коштам.

3. Аналіз рентабельності

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують доходність підприємства з різних позицій  і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу  та ринкового обміну.

 Показники  рентабельності є важливими для  характеристики складових формування  прибутку і доходів підприємства. При аналізі виробництва показники  рентабельності використовуються  як інструмент інвестиційної  політики і ціноутворення. Вони  більш повно, ніж прибуток, характеризують  кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує  співвідношення між наявними  та використаними ресурсами.

 На  підприємствах розглядаються і  аналізуються такі показники  рентабельності:

1. Загальна  рентабельність виробництва (рентабельність  фондів).

2. Рентабельність  товарної продукції.

3. Рентабельність  реалізованої продукції (рентабельність  продажів).

4. Рентабельність  одиниці продукції.

 Основні  джерела інформації для аналізу  рентабельності: форма 2, форма 22, форма 6, форма 5с.

 Показники  рентабельності можна розрахувати,  використовуючи такі формули:

Факторна  модель аналізу рентабельності може бути представлена в такому вигляді:

Р : (F : Е) = (Р : N) : (Р : N + Е : N) = (1 – S : N) : (F : N + Е : N) = (1 – U : N + М : N + А : N): (F : N + Е : N),  де:

U : N —  витратомісткість продукції;

 М  : N — матеріаломісткість продукції;

 А  : N — амортизаційномісткість продукції;

F : N —  фондомісткість продукції по  основних виробничих фондах;

 Е  : N — фондомісткість продукції  по оборотних коштах (коефіцієнт  закріплення оборотних коштів);

 Р  — балансовий прибуток;

F —  середня вартість основних фондів;

 Е  — середні залишки матеріальних  оборотних коштів;

 Р  : N — рентабельність продукції;

S : N —  витрати на 1 грн. продукції за  повною собівартістю.

 На  зміну рентабельності виробництва  впливають такі фактори:

1. Зміна  частки прибутку на 1 грн. реалізованої  продукції.

2. Зміна  фондомісткості або фондовіддачі.

3. Зміна  коефіцієнта закріплення матеріальних  оборотних коштів, тобто зміна  оборотності оборотних коштів.

 З  метою аналізу рентабельності  виробництва складається така  аналітична таблиця:

За даними підприємства, що аналізується, рівень рентабельності за звітний період зменшився  на 44,2 пункту (91,6 — 135,8).

 Методом  ланцюгових підстановок розраховується  вплив основних факторів на  зміну рівня рентабельності. Розрахунки  проводяться з використанням  таких алгоритмів:

1. Вплив  зміни частки прибутку на 1 грн.  реалізованої продукції:

 а)  х1 = ряд.8 гр.2 : (ряд.6 гр.1 + ряд.7 гр.1) * 100;

 б)  х1 — ряд.9 гр. 1;де:

 х1  — умовний рівень рентабельності.

 Тобто: а) 29,74 : (11,67 + 3,82) * 100 = 191,9 б) 191,9 – 135,8 = 56,1 пункту.

 Таким  чином, за рахунок збільшення  частки прибутку на 1 грн. реалізованої  продукції рівень рентабельності  збільшився на 56,1 пункту.

2. Вплив  зміни фондомісткості або фондовіддачі  основних виробничих фондів:

 а)  х2 = ряд.8 гр.2 : (ряд.6 гр.2 + ряд.7 гр.1) * 100;

 б)  х2 – х1,

 тобто:

 а) 29,74 : (25,24 + 3,82) * 100 = 102,3;

 б) 102,3 – 191,9 = – 89,6 пункту.

 Таким  чином, за рахунок збільшення  фондомісткості виробництва (зниження  фондовіддачі) рівень рентабельності  зменшився на 89,6 пункту.

3. Зміна  коефіцієнта закріплення матеріальних  оборотних коштів, тобто зміна  обігу оборотних коштів:

 ряд.9 гр.2 – х2 , тобто

91,6 –  102,3 = –10,7 пункту

 За  рахунок збільшення коефіцієнта  закріплення оборотних коштів  рівень рентабельності зменшився  на 10,7 пункту.

 Таким  чином, загальне зниження рентабельності  за факторами складає 44,2 пункту (56,1 – 89,5 – 10,7), що відповідає  загальному зниженню рентабельності  порівняно з даними минулого  року.

 Після  аналізу рівня рентабельності  виробництва на підприємстві  продовжують аналізувати рентабельність  всієї товарної продукції і  одиниці продукції з метою  одержання інформації про рентабельність  продукції для прийняття управлінських  рішень, направлених на усунення  причин, які спричиняють випуск  нерентабельної продукції.

 Вплив  зміни факторів на рівень рентабельності  розраховується методом ланцюгових  підстановок або інтегральним  методом оцінки факторного впливу.