Аналіз сучасного стану міжнародного кредитування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра міжнародних

 економічних відносин

 

 

 

Індивідуальне завдання з міжнародної економіки на тему:

«Аналіз сучасного  стану

 міжнародного  кредитування»

 

Варіант №16

 

Виконала 

студентка 1 курсу 11 групи ФЕФ

Чернокнижна К.М.

Перевірив

викл. Кравченко Є. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса – 2013

ПЛАН

Вступ

1. Міжнародне кредитування

1. Сутність міжнародного кредиту
2. Форми та види міжнародного кредиту
3. Функції міжнародного кредиту

2. Аналіз стану міжнародного кредитування

3. Вплив міжнародного кредитування на Україну

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Кредит, безперечно, необхідний у функціонуючому товаровиробництві. З розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом світового господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок міжнародної спеціалізації на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок.

Актуальність даної  роботи полягає в тому, що кредит є одним з найважливіших та найвпливовіших фінансових інструментів у світі та аналіз стану сучасного кредитування надає змогу краще зрозуміти тенденції, які на даний момент панують у світі в сфері кредитування.

Об’єктом дослідження  є закономірності розвитку міжнародного кредитного ринку.

Предметом є сучасні  особливості розвитку міжнародного кредитного ринку у сучасних умовах.

Метою даної роботи є  розгляд усіх аспектів, пов'язаних з міжнародним кредитуванням та його аналізом.

Для досягнення зазначеної мети, в роботі було поставлено та вирішено наступні задачі:

1. Розкрити теоретичні основи дослідження, міжнародного кредиту;
2. Розглянути сучасні особливості розвитку міжнародного кредитного ринку;
3. Проаналізувати перспективи розвитку міжнародного кредитного ринку в сучасних умовах.
4. Виявити особливості міжнародного кредитування в Україні.

 

 

І. Міжнародне кредитування

Термін “кредит”, що походить від латинського сrеdо, означає  “вірю”. Коли ж однієї довіри недостатньо, оскільки існує великий ризик щодо своєчасного та повного повернення кредиту, необхідні певні гарантії того, хто має відповідні кошти, або страхової компанії. В даний час кредит обслуговує більшість видів зовнішньоекономічних зв'язків – обмін послугами, зовнішню торгівлю, зарубіжну інвестиційну діяльність, науково-технічні і виробничі зв'язки і так далі.

Міжнародний кредит став невід'ємною складовою процесів фінансової глобалізації та інтеграції національних фінансових систем країн світу, які набули поширення у 1990-ті роки минулого століття. В умовах фінансової глобалізації кількість фінансових альтернатив для підприємств і банків — реципієнтів іноземного капіталу зростає, а вартість залучення капіталу знижується, розширюється база потенційних інвесторів та підвищується ліквідність фінансових інструментів.

Міжнародне кредитування - це рух позичкового капіталу за національними кордонами держав між суб'єктами міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та виплати відсотка. Це один з механізмів руху матеріальних і грошових коштів в розвиненому процесі міжнародних економічних відносин. Його форми, функції і сутність визначаються економічними і соціальними умовами, в яких він застосовується. Кожна країна є експортером і імпортером капіталу. Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях, опосередковуючи перехід його з однієї форми в іншу (грошову - у виробничу, виробничу — у товарну, а товарну знову в грошову).

Міжнародне кредитування торгівлі служить засобом збільшення конкурентоспроможності національних компаній, зміцнює фінансові позиції  підприємств і організацій країн, надає стимулюючу дію на розширення зовнішньоекономічної діяльності, створюючи на ринку додатковий попит для підтримки кон'юнктури.

В якості позичальників  і кредиторів виступають підприємства, банки, міжнародні фінансові інститути, держави. Умови міжнародного кредиту  використовуються для вирішення  завдань держави і економічних агентів ринку, відбиваючи його зв'язок з економічними законами ринку. Нерідко також використовується країнами-кредиторами для політичного та економічного тиску на країни, які є кредиторами. В ході зовнішньоекономічної діяльності організації та підприємства одночасно виступають, як правило, і в якості кредиторів і як боржники, надаючи і залучаючи необхідні кредити.

 

1. Сутність міжнародного кредиту

Міжнародний рух капіталу подекуди ототожнюється з міжнародним  кредитом, який визначається як позика у грошовій або товарній формі, яка надається кредитором країни позичальникові іншої країни на умовах терміновості повернення та виплати відсотків.

Економічний зміст міжнародного кредиту можна розглядати як відносини  між суб´єктами міжнародної економічної діяльності з приводу надання, використання та повернення позики. Безумовно, що головною метою будь-якого кредиту є отримання прибутку шляхом пересування капіталу з менш прибуткового економічного простору в більш прибутковий.

Значення міжнародного кредиту в розвитку світової економіки полягає в тому, що завдяки кредиту відбувається перерозподіл капіталів між країнами у відповідності до потреб і можливостей більш прибуткового застосування.

Такими складовими частинами (елементами) виступають основні принципи міжнародного кредиту. До них належать: терміновість, обов´язкове повне повернення, платність, матеріальна або гарантійна забезпеченість, цільовий характер, що підтверджується бізнес-планом або іншими документами, що містять економічне обґрунтування майбутнього кредиту. Принципи міжнародного кредиту виражають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для досягнення поточних стратегічних завдань суб'єктів ринку і держави.

Важливе значення для  поняття сутності міжнародного кредиту  має чітке визначення його об´єктів та суб´єктів. Суб´єктами кредитування зазвичай виступають: банки, приватні фірми, урядові кредитні установи, міжнародні кредитні установи та міжнародні організації, транснаціональні корпорації, страхові компанії. Подекуди суб´єктами кредитування виступають змішані установи або організації. До об´єктів міжнародного кредиту належать грошові кошти та товари, а також види підприємницької діяльності та послуг.

До факторів поширення  кредитних відносин у міжнародній  сфері є: інтернаціоналізація виробництва і капіталу, активізація міжнародних економічних зв'язків, зміцнення позицій ТНК, НТР, досягнення у сфері комунікаційних технологій.

Отже, основною сутнісною  ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

 

1.2 Форми та види міжнародного кредиту

Різноманітні форми  міжнародного кредиту загалом можна  класифікувати за кількома головними  ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин. За видами кредити можна розглядати як підсистему, до складу якої входять кредити:

1. за цільовим призначенням:

Зв'язані кредити - надаються  на конкретні цілі, обумовлені в  кредитній угоді. Вони можуть бути:

- комерційні - які надаються  для закупівлі певних видів  товарів і послуг;

- інвестиційні - для будівництва  конкретних об'єктів, погашення  заборгованості, придбання цінних  паперів;

- проміжкові - для змішаних  форм вивезення капіталів, товарів  і послуг, наприклад, у вигляді  виконання підрядних робіт (інжиніринг).

Фінансові кредити - це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі;

2. за формами надання:

- фінансові (готівкові)  кредити - зараховуються на рахунок  боржника та надходять в його  розпорядження;

- акцептні кредити - застосовуються у формі акцепту тратти імпортером або банком;

- депозитні сертифікати - документи,  які свідчать про вкладення  грошових коштів, поміщення їх  на депозитний рахунок у банк  під оголошену ставку відсотка;

- облігаційні позики та ін.;

3) за характером забезпечення:

- забезпечені кредити - кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою;

- бланкові кредити не мають забезпечення, а надаються під зобов'язання імпортера погасити кредит або у визначений строк, або в разі настання певних умов. Такі кредити експортери надають імпортерам при поставках товарів із розрахунком за відкритим рахунком;

4) за терміном використання:

Надстрокові - добові, тижневі, до трьох місяців.

Короткострокові - до 1 року.

Середньострокові - від 1 до 5 років.

Довгострокові - понад 5-7 років.

За джерелами розрізняються  внутрішнє, іноземне та змішане кредитування й фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно взаємозв'язані й обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, включаючи виробництво експортного товару, перебування його в шляху і на складі, у тому числі за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва і споживання. Чим ближче товар до реалізації, тим сприятливіші, як правило, для позичальника умови міжнародного кредиту.

Традиційно потоки міжнародного кредиту ще розділяються на приватні й державні.

Приватне кредитування в основному направлене на придбання  власності. Це є, перш за все, пряме інвестування підприємницької діяльності. Приватне кредитування відбувається у вигляді довгострокових вкладів на придбання облігацій, акцій, використання патентів, авторських прав тощо. Також існує  пряме і  портфельне інвестування.

Державне кредитування здійснюється тільки за рішенням державних установ і джерелом його є державні бюджети країни.

Характерною особливістю  сучасних кредитних відносин є виникнення таких нових форм кредитування, як факторинг, форфейтинг та лізинг.

Факторинг — купівля  спеціалізованою фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасація, тобто збирання боргу з покупця.

Форфейтинг — це купівля  банком-форфейтором на повний строк  і за заздалегідь встановленими  умовами векселів, інших боргових і платіжних документів.

Лізинг — це кредитування у формі оренди устаткування, автомобілів, суден, літаків тощо строком від 3-х до 15 років. Міжнародні лізингові операції впливають і на стан платіжного балансу країни. Сплата орендних платежів іноземним лізинговим компаніям збільшує зовнішні витрати країни, а їх надходження збільшують доходи.

Традиційні форми міжнародного банківського кредиту дедалі більшою  мірою замінюються випуском цінних паперів (акцій, облігацій тощо) —  фінансовий кредит. Процес цей називається  сек´юритизація — (securities — цінні папери). Як основний посередник між позичальниками і безпосередніми кредиторами-інвесторами, які вкладають свої кошти в цінні папери, виступають транснаціональні банки (ТНБ). Вони можуть надавати позики під цінні папери брокерам і дилерам фондових бірж, фінансових компаній та інших кредитно-фінансових установ.

Міжнародний кредит в сучасних умовах здійснюється і за допомогою так  званих нових фінансових інструментів. До них належать євроноти — короткострокові  та середньострокові зобов´язання з  плаваючою відсотковою ставкою, а також регулярно відновлювані гарантії розміщення цінних паперів. Серед короткострокових фінансових інструментів помітне місце займають євро-комерційні папери - зобов´язання приватних корпорацій, що випускаються на строк 3—6 місяців з невеликою маржею і відповідною базовою ставкою міжнародного грошового ринку.

Найбільш поширеним видом міжнародного кредиту нині є синдиковані єврокредити, джерелом яких є ресурси євровалютного  ринку. Як правило, такі кредити організовують  великі комерційні банки, які очолюють консорціуми і погоджують з позичальниками умови кредитування. Строк позики найчастіше становить від 5 до 10 років, єврокредити зазвичай надаються на умовах «ролл овер». Це означає, що відсоткова ставка не фіксується на весь термін кредиту, а регулярно переглядається (кожні 3 або 6 місяців) у відповідності до змін вартості позикових коштів на міжнародному грошовому ринку.

 

1.3Функції міжнародного  кредиту

Для характеристики міжнародного кредиту важливе значення має  чітке визначення його функцій. Вони відображають специфіку руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. На даний момент можна виділити наступні основні функції міжнародного кредиту:

 • забезпечення перерозподілу  фінансових та матеріальних ресурсів  між країнами;

• сприяння більш ефективному використанню фінансових та товарних ресурсів;

• сприяння накопиченню фінансових та матеріальних засобів та їх раціональне  використання;

• прискорення процесу реалізації товарів, розширення сфери і напрямків  міжнародної торгівлі;

• забезпечення сприяння удосконалення  методів конкурентної боротьби на світовому  ринку;

• сприяння вирішенню програм структурної  перебудови економіки окремих країн;

• зниження платоспроможності країн-постачальників та підвищення рівня їхньої заборгованості кредиторам.

 Значення функцій міжнародного  кредиту нерівноцінне і змінюється  в міру розвитку національного  і світового господарства. У сучасних  умовах міжнародний кредит виконує  функцію регулювання економіки  і сам є об'єктом регулювання.

 

ІІ. Аналіз стану  міжнародного кредитування

Однією з головних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних  розрахунків у кредит. Причому  ця тенденція значно посилилась останніми  десятиріччями. Так, якщо в 1937 р. на умовах розрахунків у кредит експортувалося лише 1,5 % машинно-технічних товарів, то на початку 60-х — 50 %, а на початку 90-х років —

75 % експорту цієї продукції  у світі. Надання кредитів імпортерам  є сьогодні досить звичним  засобом реалізації продуктів на світовому ринку, однією з найпоширеніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи строки поставок.

Глобальне зростання кредитування в минулому 2012 році становить 3,6%, тобто залишається на рівні 2011 року і дещо впало з рівня в 4% в 2010 році. Це значно нижче темпів, які змогли б викликати кризу перекредитування економіки, резюмує Fitch Ratings в звіті Macro-Prudential Risk Monitor. Реальне зростання кредитування в розвинених країнах склало всього 0,5%. У ряді держав темпи отримання позик знизилися, і значних ознак, які говорили б про посилення зростання кредитування, поки немає. У свою чергу, в країнах, що розвиваються відзначений загальний спад, однак зростання кредитування в Латинській Америці та Азії склав близько 7,5%, Африка і Близький Схід показали темпи в 5,5%, а кредитування в країнах, що розвиваються Європи піднялося всього на 1%. Тим не менш, в деяких країнах, що розвиваються був зафіксований сильний ріст кредитування, тому вони опинилися в категорії з підвищеним ризиком. До переліку таких країн потрапила Росія.

Останнім часом в  інституційній структурі міжнародного кредиту істотно зросло значення міжнародних валютно-кредитних організацій .Серед них центральне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Коли МВФ розпочинав свою діяльність (березень 1947 р.) у його складі було тільки 39 держав; сьогодні їх вже близько 180. Датою входження України до складу МВФ вважається 3 вересня 1992 Одночасно з МВФ було засновано Світовий банк (традиційна назва - Міжнародний банк реконструкції та розвитку). Діяльність Світового банку безпосередньо пов'язана з міжнародним кредитом - наданням довгострокових позик країнам-учасницям для сприяння розвиткові їхньої економіки. Членами Світового банку можуть бути тільки країни, які вступили в МВФ. . Причому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а і як координатори міжнародного кредиту. ЄБРР створено в 1991 р. з метою допомогти країнам Центральної і Східної Європи перейти від централізовано-планової економіки до ринкової.

Сучасний стан міжнародного кредитування і міжнародних кредитних  відносин можна розцінювати як гостре кризове явище. Практика свідчить про наявність недовіри між учасниками кредитних відносин. Деякі позичальники виявились неспроможними відповідати за зобов´язаннями, і найбільші інституції - кредитори часто опиняються перед загрозою неповернення своїх коштів.

Досконалість кредитного ринку підривається факторами, що спричиняють  кризу заборгованості — одну з  найактуальніших міжнародних економічних  проблем. У випадку анулювання боргу  боржником (default) неможливо домогтися  виплат за зобов´язаннями, якщо боржником є суверенний уряд. Такі борги безумовно призводять до зниження ефективності міжнародного кредиту. Для найкращого розуміння розглянемо сучасні приклади країн, які проілюструють зміст і мету міжнародних кредитів у взаємодії з МВФ.

Така країна як  Кіпр,  на даний момент перебуває у край важкому положенні, через низку причин, які призвели економіку країни у преддефолтний стан. У зв’язку з цим, Міжнародний валютний фонд виділить Кіпру кредит у розмірі 1 млрд. євро на три роки в рамках угоди уряду країни з трійкою міжнародних кредиторів - Євросоюзом (ЄС), Європейським Центробанком (ЄЦБ) і Міжнародним валютним фондом (МВФ) - про надання 10 млрд. євро фінансової допомоги, повідомила директор-розпорядник фонду Крістін Лагард, за інформацією Reuters.  Кіпр отримає кредит у розмірі 10 млрд. євро в обмін на проведення жорсткої програми реструктуризації економіки. Також Росія покращила умови кредиту для Кіпру, виданого йому в розмірі 2,5 млрд. дол.. в 2011 році, збільшивши термін погашення кредиту на 2 роки і знизивши процентну ставку з 4,5% до 2,5%. Отже, центральні валютно-фінансові організації не тільки надають дорогу, країнам, які її потребують, а і регулюють економічний стан у світі.

 Ще одним яскравим  прикладом може слугувати криза у Греції, яка є частковим продовженням фінансової кризи, що почалася у 2007 році. Греція повинна вжити заходів щодо скорочення дефіциту бюджету і зробити свою економіку конкурентоздатною, ось умова фінансової допомоги, що складається з 240 мільярдів євро. Зазначимо, що починаючи з 2010 року, Афіни вже отримали близько 200 мільярдів євро рятувальних кредитів від

 ЄС / МВФ.

       На  даний момент, Європейський центральний  банк (ЄЦБ) знизив облікову ставку  до нового історично низького рівня – із 0,75% до 0,5%, через складне економічне положення країн Єврозони.

Розвиток міжнародної  кредитної системи визначається могутнім стимулюючим впливом з  боку великих позичальників, посередників та інвесторів. Світовий кредитний ринок - це особливий сегмент світового ринку позикових капіталів, де здійснюється рух капіталу між країнами на умовах терміновості, зворотності і плати відсотків. Даний ринок складається з двох підсегментів - світового грошового ринку та світового ринку капіталів, що мають певні особливості.

Отже, стан сучасного міжнародного кредитування має тенденцію до поступового занепаду, через значну кількість країн-позичальників та їх неспроможність до сплати кредитів. Аналізуючи вищезазначене, необхідно зауважити, що значний розвиток нових форм міжнародного кредиту та їх модернізація і контроль можуть скоротити негативні тенденції у світі і допомогти світовому кредитуванню стабілізувати свій стан.

 

ІІІ. Вплив міжнародного кредитування на Україну

 

Спостережуваний в даний  час процес змін в Україні проник у всі сфери політичного та економічного життя. Ринкова економіка безповоротно увійшла в наше життя і створила найширші можливості для валютної самостійності фірм і здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

 

Підприємства усіх форм власності все частіше відчувають потребу для здійснення своєї діяльності та отримання прибутку від залучення позикових коштів. Міжнародне кредитування відіграє у розвитку товарообігу різних країн важливу роль. Створюючи на ринку умови додаткового попиту з боку позичальників, він сприяє значному збільшенню обсягів торгівлі світового ринку. Експортне кредитування є важливим вирішальним фактором у конкурентній боротьбі держав і окремих фірм за ринки збуту.

На сьогоднішній день, міжнародні інвестори вважають Україну надійним позичальником. Саме про це свідчить зниження процентних ставок при розміщенні українських євробондів. У той же час значні обсяги залучення валюти на зовнішніх ринках знімають гостроту питання про відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, що дає додаткові гарантії стабільності курсу гривні. Про це розповіли експерти, коментуючи розміщення 10-річних єврооблігацій на суму $ 1,25 млрд. із прибутковістю 7,5%,До цього Україна розміщувала євробонди на початку лютого на $ 1 млрд. під 7,625% річних, а в листопаді 2012 року євробонди на суму $ 1,25 млрд. були розміщені під 7,8% річних. Таким чином, менш ніж за півріччя ставки запозичень для України знизилися на 0,3%. Але надмірне залучення зовнішніх позик може породжувати загрози для макроекономічної стабільності, оскільки підвищує вразливість національної фінансової системи до дії зовнішніх шоків. Адже нарощування зовнішньої заборгованості супроводжується підвищенням валютних ризиків і ризиків рефінансування боргу. Обсяги короткострокового боргу і боргу в іноземній валюті вважаються основними індикаторами вразливості фінансової системи країни до дії зовнішніх чинників. Для зваженого управління борговими ризиками варто уникати заходів внутрішньої економічної політики, які заохочують надмірні запозичення за кордоном. Зокрема в Україні застосовується дискримінаційний підхід щодо ресурсів, залучених банками на внутрішньому ринку, порівняно з ресурсами, залученими на міжнародному ринку позикових капіталів. Так, строкові вклади, а також вклади на вимогу і кошти на поточних рахунках банків підлягають частковому резервуванню у розмірі 4 % і 6 %, а кошти, залучені українськими банками за кордоном у вигляді синдикованих банківських кредитів, а також кошти від розміщення єврооблігацій резервуванню не підлягають. У таких умовах для дестимулювання нарощування зовнішніх боргів слід поширити нормативи обов'язкового резервування на кошти, залучені банками з-за кордону у вигляді кредитів іноземних банків.

Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру« Forex Club», прокоментував результати боргового стану нашої країни наступним чином: «Позитивно позначилося те, що ми справно платимо за всіма боргами. Без затримок Україна погашає зовнішні та внутрішні позики, єврооблігації, кредити МВФ, своєчасно оплачує російський газ. Відповідно, ми як платники досить стабільні ». Олена Бєлан, головний економіст інвестиційної компанії «Dragon Capital», зазначає, що останнє розміщення єврооблігацій повністю забезпечило потреби уряду у валюті для майбутніх виплат за боргами перед Міжнародним валютним фондом.

Можна зробити висновки, що положення України на арені міжнародного кредитування є незначним, але наша країна має ряд переваг та позитивних тенденцій щодо розвитку.  Для покращення  стану кредитування необхідно використовувати нові форми для надання та отримання кредитів, проводити необхідну для даної ситуації економічну політику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

На даному етапі розвитку світового  господарства міжнародний кредит є одним з  основних факторів розвитку виробництва. Власних коштів подекуди не вистачає для нормального функціонування, тоді постає питання про додаткові джерела фінансування. Міжнародний кредит у цьому випадку може мати вирішальне значення. Проте міжнародний кредит використовується не тільки у практиці ведення приватного бізнесу, але й для налагодження функціонування держави в цілому. Масштабні державні проекти насамперед потребують масштабного фінансування, тоді коли сама держава не може забезпечити належного фінансування. У цьому випадку держава має звернутися до світової спільноти. Об'єктивною основою розвитку міжнародного кредиту стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення обсягів, подовження і диференціацію термінів міжнародного кредиту.

Основною сутнісною  ознакою міжнародного кредиту є  те, що він являє собою форму  руху позичкового капіталу у сфері  міжнародних економічних відносин.

Існує багато форм та видів  міжнародного кредиту, із різним призначенням, ознаками і класифікацією, завдяки чому залишається задоволеним не тільки кредитор, а й позичальник.

Стан сучасного міжнародного кредитування потребує значної уваги і розв’язку існуючих проблем. Найактивніші країни – кредитори повинні мати змогу оплачувати свої боргові забов’язання у певний термін і в повному обсязі, для вирішення цього питання кожна країна має підвищувати рівень своєї економіки. Нові форми міжнародного кредитування повинні діяти не тільки в розвинутих країнах, але і в країнах, що тільки вступили до стадії розвитку.

Україна, що відноситься до країн  які розвиваються, має значні перспективи  до статусу країни, яка надає кредити, але для цього необхідно значно покращити сучасний стан та рівень економіки у країні. Проблема зовнішніх боргових забов’язань має позитивну тенденцію, але нові кредити та борги можуть не тільки підірвати стабільність у сфері кредитування, яка вже була порушена у 2008 році, але і позбавити Україну можливостей до майбутнього розвитку у сфері міжнародних кредитів.

Аналіз стану міжнародного кредиту показує, що він виступає як один з елементів ринку позичкового капіталу , надає можливість для кращого розуміння проблем та стану міжнародного кредиту у різних країнах, має свої особливості, проблеми та перспективи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка[навч.-метод. посіб. ] / За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В.- Київ: ЦУЛ. 2004.-167с.
2. Філіпенко А.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини / А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, Д.Сікора; за ред А.С.Філіпенка.- К.:Либідь,1997.-192с.
3. Савлук М. І., Мороз А. М., та ін. Гроші та кредит: Підручник /. – К.: Либідь, 1998.–123-182.
4. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми : Навчальний посібник/ Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г.
5. http://newsland.com
6. http://www.bank.gov.ua