Фінансова політика Кіпру

Міністерство  освіти і науки, молоді і спорту Украіни

Тернопільський  національний економічний  університет

Івано-Франківський інститут менеджменту 
 
 
 
 
 
 
 
 

Комплексне  практичне наукове  завдання з дисципліни «міжнародні фінанси» на тему:

«Фінансова політика Кіпру» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               Виконала

                                                                                                                          Студентка гр МЕМТі-31

                                                                                                                          Бойчук Ірина

                                                                                                                          Перевірив викладач

                                                                                                                           Михайлинин Л.І.

План 

Вступ

1. 1.Загальна характеристика фінансової системи Кіпру

2. Особливості діяльності офшорних компаній на Кіпрі

3. Зміни в оподаткуванні на Кіпрі — вимога часу

Висновок 

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ  
 
   Вигідне розташування Кіпру, чудова комерційна інфраструктура, політична стабільність, переваги податкової політики і європейський стиль життя – ось тільки декілька факторів, які сприяють перетворенню острова у важливий фінансовий центр. 
   Політика заохочення іноземної участі в економіці острова підтримується офіційними особами і владою, а також самими мешканцями Кіпру. Такий ліберальний підхід уже має результати і сприяє поширенню обізнаності серед іноземних юридичних і фізичних осіб про унікальні можливості використання Кіпру в якості бази для підприємницької діяльності. 
   Сьогодні Кіпр є відомим регіональним фінансовим центром, також головним чином завдяки тому, що в усіх галузях адміністративного управління Кіпру, а також у самому образі життя встановились західні традиції. Значною мірою вони були успадковані від англійців, які контролювали Кіпр, поки він ще не став в 1960 р. незалежною суверенною республікою. 
   Навіть вторгнення Туреччини в 1974 р. і окупація близько 37% північної частини острова не змогли значною мірою вплинути на ріст, розвиток торгівлі й підвищення ділової активності після набуття островом незалежності. Не дивлячись на те, що політика влади спрямована на розвиток економіки і сприяння приватному підприємництву, соціальна й політична безпека продовжує залишатися головним питанням для кіпрського суспільства. Дійсно, хоч проблема Кіпру ще не вирішена, принципи законності і політичної стабільності гарантовані ефективними діями демократичних інститутів і динамічним економічним розвитком. 
   Сьогодні влада все більш ясно, ніж коли-небудь раніше, демонструє те, що докладаються всі зусилля для вдосконалення й розширення законодавства стосовно гарантій іноземній участі в економіці країни. Таким чином, створені надзвичайно сприятливі умови для всіх форм ділової активності й іноземного інвестування на острові з метою забезпечення максимального використання інфраструктури для успішного розвитку бізнесу і росту. Завдяки такій сприятливій політиці питання реєстрації міжнародних компаній завжди швидко й оперативно розглядаються відповідними інстанціями. 
   Кількість інтернаціональних компаній, які щорічно реєструються на Кіпрі, продовжує зростати, так само як і число компаній, які відкриті за кордоном і зареєстрували свій бізнес чи філіал на острові. На сьогодні на Кіпрі зареєстровано більш 20 000 інтернаціональних організацій і приблизно 1200 із них мають на острові діючі офіси. 
   Враховуючи викладене, можна припустити, що Кіпр буде і далі розвиватися й розквітати  
як важливий інтернаціональний бізнес-центр.(1,2)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Загальна характеристика фінансової системи Кіпру

Острів Кіпр багато століть існував як єдина  держава. У1974 р. у результаті політичних колізій він поділився на дві частини: північна частина перебуває під контролем Туреччини, південна — це власне республіка Кіпр. Найбільше місто острова — Ні косі я — є одночасно столицею двох частин.

Республіка Кіпр — суверенна країна з президентською системою управління. Основні доходи бюджету країни надходять від флоту, туризму та офшорних компаній. Вона володіє третім у світі за розміром комерційним флотом. Завдяки розвинутому туризму рівень життя тут значно вищий, ніж на півночі. Фінансовий стан домогосподарств характеризується такими даними. Річний прибуток на одну особу становить в еквіваленті приблизно 12 ООО дол. США. Мінімальна зарплата — близько 450 дол. США, середня — 1000—1200 дол. США.

Кіпр знаходиться  на третьому місці у світі за кількістю  фахівців з вищою освітою на тисячу жителів.

Парламент Республіки Кіпр 15 березня 2007 р. схвалив пропозицію про перехід з 1 січня 2008 р. на єдину  європейську валюту, яка замінить національну валютну одиницю  — кіпрський фунт. Це рішення  підтримали 36 депутатів, 15 проголосу вали проти. Серед противників переходу на евро була провідна партія правлячої коаліції — Прогресивна партія трудового народу Кіпра (АКЕЛ).

У травні 2007 р. Європейський центральний банк і Європейська  комісія повинні були зробити  висновки, чи відповідає Республіка Кіпр фінансово-економічним критеріям зони евро. Висновок був позитивним.

Система індивідуального  прибуткового оподаткування на Кіпрі  стимулює участь фізичних осіб в офшорній діяльності. Так, при ставках індивідуального  прибуткового оподаткування від 0 до 20 % за зниженою фіксованою ставкою 5 % оподатковуються закордонні інвестиційні прибутки і пенсії, що перераховуються на Кіпр нерезидентами, які не здійснюють діяльності на території Кіпру. Суми, що перераховуються кіпріотами, які постійно проживають за кордоном та перераховують на Кіпр свої закордонні інвестиційні прибутки, також оподатковуються за ставкою 5 %.

Стандартна ставка ПДВ становить 8 %. Нульова ставка застосовується щодо деяких послуг, таких  як фінансові послуги, рента і  продаж нерухомості.

Податки на нерухомість  стягуються за прогресивною шкалою обкладання, найвища ставка якої становить 45 %.

Розмір податку  на оборону — 2—3 % від прибутку. Існують  також податок з капіталу і  гербовий збір.(3)

Юридична система  ґрунтується на англійському праві, більшість законів офіційно перекладено на англійську мову. У 1975 р. було створено офшорну зону після розколу Кіпру ва грецьку і турецьку зони, хоча більшість турків-кіпріотів хочуть об'єднання і вступу до ЄС. Але проти цього виступає більшість греків-кіпріотів.

Юридичні основи офшорного бізнесу — Закон "Про  компанії", доповнення до Закону "Про  прибутковий податок" (1975 р.), Закон "Про валютний контроль", положення  Центрального банку "Основні принципи і напрямки створення і діяльності офшорних банківських відділень на Кіпрі" (1981 р).

Сприятливою для  закордонних інвесторів є, насамперед, грецька частина Кіпру, яка і  є загальновизнаною юрисдикцією  офшорних компаній, що використовуються в міжнародному податковому плануванні. Кіпр спеціалізується на холдингових, страхових, сервісних, судноплавних, торгово-закупівельних компаніях, банківських інститутах. Будучи країною з помірним рівнем податків для офшорних компаній, Кіпр має ще і досить значну мережу міжнародних податкових угод.

Для здійснення закордонних інвестицій в економіку Кіпру потрібно одержати дозвіл на валютні операції в Центральному банку Кіпру та міністерстві, яке займається відповідним видом діяльності.(4)

Мережа міжнародних  податкових угод Кіпру надає додаткові  можливості у сфері міжнародного планування, що вже давно відзначено багатьма країнами, які з успіхом використовують Кіпр як незамінну юрисдикцію місцезнаходження численних офшорних компаній, поєднуючи бізнес і офшорний туризм.

Закон "Про  компанії" практично ідентичний Закону Великої Британії "Про компанії" (1948 р.) та визначає приватні і публічні компанії. На Кіпрі можливі три форми організації підприємств:

— товариство (партнерство), статутний капітал якого має  становити 1000 кіпрських фунтів. При  цьому 5 % від заявленого статутного капіталу має бути сплачено. Товариство повинно мати одного директора і секретаря (кіпрського або іноземного), а також від 2 до 20 акціонерів (фізичних або юридичних осіб). Таке товариство звільняється від податку з прибутку і використовується для накопичення капіталу;

— публічні і  приватні акціонерні компанії з обмеженою  відповідальністю. Публічні компанії повинні мати від 7 до 200 акціонерів, не менше двох директорів і секретаря, призначати аудитора тільки з числа  дипломованих фахівців, разом з річним звітом додавати баланс і звіт про прибуток і збитки за звітний рік. Така компанія не може бути офшорною. Приватні компанії можуть мати від 2 до 50 акціонерів (частіше за все). Така компанія не може продавати свої акції широкому загалу і не може випускати акції на пред'явника;

— філії закордонних  компаній, режим створення яких визначається переговорами з Центральним банком Кіпру. Філії мають ту саму юридичну форму, що й материнська компанія, і не є самостійними юридичними особами. Філії офшорних компаній, які управляються за межами Кіпру, звільняються від сплати податку з прибутку. Філії іноземних компаній, які управляються і контролюються в межах Кіпру, оподатковуються податком за ставкою 4,25 %.(5,6)

2. Особливості діяльності офшорних компаній на Кіпрі

   Офшорна компанія може бути зареєстрована з будь-якою назвою, зазначеною в регістрі. Назва компанії не може включати таких слів як "Global", "National", "Impererial", "Com-monwealth", "Cooperative" i "Worldwide". Усі назви мають закінчуватися словом Limited, що вказує на обмежену відповідальність. Назва компанії може містити слово Кіпр у дужках.                                                                                                                                                        Офшорні компанії, створення яких допускається на Кіпрі, можуть користуватися сприятливим податковим кліматом країни і бути надзвичайно корисними для міжнародного податкового планування. Офшорні компанії, які реєструються на Кіпрі, мають повністю (на 100 %) контролюватися закордонними резидентами і здійснювати всі операції за межами Кіпру. Проте офшорним компаніям дозволяється мати власний офіс на Кіпрі, і з нього можна керувати офшорною діяльністю фірми. Офшорні компанії за організаційно-правовою формою можуть бути й акціонерними товариствами, і компаніями на гарантіях, і партнерствами, і філіями закордонних фірм.

Зареєстровані на Кіпрі компанії, які управляються і контролюються з території  острова, оподатковуються податками  за принципом резидентства. Компанії, які зареєстровано на Кіпрі, але які управляються і контролюються з інших юрисдикцій, сплачують податок на прибуток тільки з прибутків, отриманих ними з джерел на території Кіпру.

Ставка податку  на прибуток корпорацій становить 20 % для  прибутків до 40 тис кіпрських  фунтів і 25 % — для прибутків, що перевищують цю цифру.

Офшорні компанії сплачують податки за зниженою ставкою 4,25 %. Офшорні філії закордонних  компаній, які управляються і контролюються  з іноземних юрисдикцій, звільняються від сплати податку на Кіпрі. Тоді, коли органи їх управління і контролю знаходяться на Кіпрі, діє ставка податку на прибуток 4,25 %.

Дивіденди, що виплачуються компанією, яка зареєстрована на Кіпрі або яка управляється і  контролюється з території Кіпру, оподатковуються податком на розподіл прибутку за ставкою 20 %. Офшорні компанії повністю звільняються від податку.

На практиці ставки податку на розподіл прибутку на всю суму дивідендів, які виплачуються на користь закордонної компанії, можна знизити до нуля в результаті застосування національного законодавства: до 5 % — для фільмів і телевізійних роялті; до 5 %, якщо одержувач платежу — компанія, яка безпосередньо контролює не менше 25 % активів платника; податок відсутній при виплатах на користь Уряду іншої держави, якщо одержувач платежу — компанія, що контролює не менше 50 % голосуючих акцій платника; для літературних, артистичних, наукових, кінематографічних і телевізійних роялті; при виплатах на користь уряду, банківських або фінансових інститутів.

Кіпр може бути корисною юрисдикцією для створення базових холдингових компаній, які можуть користуватися мережею двосторонніх податкових конвенцій. Холдингові компанії мають бути зареєстровані як кіпрські офшорні компанії. У такому разі вони будуть сплачувати податок на свої глобальні прибутки за ставкою 4,25 %, а податок на розподіл прибутку у формі дивідендів на користь акціонерів холдингової компанії — відсутній. Крім того, приріст ринкової вартості капіталу на Кіпрі також не оподатковується, що дає змогу кіпрській холдинговій компанії уникати оподаткування прибутків, які з'являються від реалізації частини своїх активів.    (7,9)                                                                                            Кіпр — найважливіший центр місцезнаходження торгово-закупівельних компаній, які проводять свої операції у Східному Середземномор'ї та Близькосхідному регіоні. Кіпрська торгово-закупівельна компанія звичайно реєструється як офшор-на компанія та оподатковується податком на прибуток за ставкою 4,25 %. На відміну від деяких інших юрисдикцій, де дозволяється створювати торгово-закупівельні компанії, кіпрська компанія може мати на острові свій офіс і персонал, але усі її операції при цьому залишаються офшорними.

Судноплавним  компаніям, зареєстрованим на Кіпрі, гарантується повне звільнення від сплати податків незалежно від реальної власності суден, що робить кіпрський прапор привабливим для інших держав, які мають морський флот. Дивіденди, які виплачуються акціонерам судноплавних компаній, також звільняються від сплати податку на розподіл прибутку.

Як зазначалось, закордонні прибутки компаній, які  управляються і контролюються з  території Кіпру, відповідно до принципу резиденства оподатковуються прибутковими податками на Кіпрі незалежно  від подальшого розподілу таких  прибутків. Офшорні компанії при цьому сплачують податок за скороченою податковою ставкою 4,25 %.

Для резидентів Кіпру, які мають статус локальної  кіпрської компанії, зменшення подвійного юридичного оподаткування можна одержати шляхом застосування системи податкових кредитів (незалежно від наявності відповідних двосторонніх податкових угод). Офшорні компанії мають право користуватися податковими кредитами тільки за умови, що їхній прибуток буде створено в країні, з якою є податкова конвенція. В іншому випадку можна використовувати систему податкових заліків.(10,11)

Прибуток, що репатріюється  на Кіпр у формі дивідендів та інших  платежів як прибутків від комерційної  діяльності за кордоном, може на 90 % звільнятися від сплати прибуткових податків за умови, що в активах компанії — одержувача прибутку є не менше 15 % частки участі громадянина або резидента Кіпру. Щодо дивідендів або прибутку, які належать до оподатковуваного закордонного прибутку, можна застосовувати тільки податковий кредит.

Від оподаткування  також звільняються 60 % суми іноземної  валюти, перерахованої в країну як прибуток від надання професійних  послуг.

Для стимулювання розвитку місцевої експортної промисловості  прибуток, отриманий на Кіпрі в результаті експорту товарів місцевого виробництва, оподатковується за зниженою на 0,25% ставкою податку на прибуток.(12-14)

Для іноземців, зайнятих в офшорному бізнесі  на Кіпрі, діють спеціальні правила  оподаткування. Іноземні службовці офшорних компаній, які працюють на Кіпрі, сплачують прибутковий податок у розмірі однієї десятої від нормальної податкової ставки (від 0 до 4 %). Якщо їх професійні послуги експортуються, то прибутковий податок скорочується до 0,25 % нормальної податкової ставки. Якщо прибутки перераховуються іноземцями в інші країни, то такі прибутки повністю звільняються від кіпрського прибуткового податку. Податки на соціальне страхування іноземні службовці офшорних компаній на Кіпрі не сплачують.

Кіпр має дуже суворе законодавче регулювання дотримання конфіденційності та нерозголошення інформації. Центральний банк Кіпру вимагає, щоб йому повідомлялися імена власників акцій офшорних компаній. Проте відповідно до Закону "Про Центральний банк Кіпру", який регулює роботу банку, ні директор, ні жоден чиновник банку не мають права розголошувати інформацію, що є кримінальним злочином. Працівники банку зобов'язані після призначення на роботу дати клятву про дотримання конфіденційності. Інформація не може надаватися третій особі.

Турецька частина  — це "податкова пустеля", оскільки високе оподаткування відлякує від  цієї території місцевих та іноземних  інвесторів. Однак великою популярністю в міжнародних ділових колах  користується південна (грецька) частина  острова з населенням близько 500 тис. осіб.

Багато підприємців  справедливо вважають Кіпр "податковим раєм", де процвітає офшорний бізнес. Це правильна оцінка, але варто  зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він належить до країн з  помірним оподаткуванням, що стало  підставою для укладення Кіпром низки податкових угод з іншими країнами.

Популярність  Кіпру як офшорного центру в міжнародному бізнесі неухильно зростає. Усе  більша кількість транснаціональних  корпорацій шукає податкові укриття  на цьому острові. У відповідь  на цс урядами США, Канади, Франції та Великої Британії в податкові договори вставлені застереження, які обмежують можливості використання умов податкових угод транснаціональними корпораціями. А останнім часом США і Канада взагалі перестали застосовувати відповідні податкові конвенції відносно кіпрських офшорних компаній.(15-16)

3. Зміни в оподаткуванні на Кіпрі — вимога часу

Протягом тривалого  часу Кіпр був відомий як країна з надзвичайно м'якою системою оподаткування. Наприклад, уряд Кіпру уклав договори з низкою країн про запобігання подвійному оподаткуванню. Перелік цих країн включає Австрію, Велику Британію, Болгарію, Угорщину, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Італію, Канаду, Китай, Кувейт, Норвегію, Польщу, Росію, Румунію, Словаччину, США, Україну, Францію, Чехію, Швецію, колишню Югославію. Головна мета цих обопільних умов — уникнути необхідності сплати податків на прибуток у двох країнах.                                                     Наприклад, громадянин Великої Британії може скористатися цим договором, що існує між урядами двох країн. Це означає, що, одержуючи пенсію чи вкладаючи кошти в підприємство на Кіпрі, він сплачує податки на Кіпрі, тим самим знижуючи їх, оскільки у Великій Британії вони вище. Більшість податкових відрахувань на Кіпрі значно нижча, ніж у багатьох інших країнах, що так само пропонує широкий вибір нерухомості.                        Остання податкова реформа надзвичайно знизила розмір зборів, які беруться із платників податків. Основна причина кіпрських податкових реформ, проведених за останні три роки, — це його прагнення стати учасником процесу європейської інтеграції (вступ цієї держави в Європейський Союз відбувся 1 травня 2004 р,).                                                   Гармонізація податків у ЄС здійснюється з метою скасування податкових кордонів і створення рівних умов конкуренції для суб'єктів господарювання на внутрішньому ринку ЄС шляхом зближення структури податкових систем, переліку основних податків, у тому числі встановлення нижніх меж частини з них. Дотепер найбільш вирішеною є гармонізація непрямих податків (ПДВ та акцизи). У сфері прямих податків співтовариство має розробити ефективну єдину систему оподаткування. Поки що правила ЄС, прийняті в 1990 р., передбачають застосування загальних правил оподаткування: приросту капіталу у випадку злиття, поділу і придбання частки участі в капіталі компаній різних країн-членів, прибутків материнських і дочірніх компаній, а також прибутків пов'язаних між собою підприємств.   (17-19)                                                                                                                                 Тепер, після прийняття нових законів, реформоване податкове законодавство Кіпру, можливо, буде найсучаснішою податковою системою в ЄС, що відповідає всім вимогам Організації економічного співробітництва і розвитку щодо несумлінної податкової конкуренції.                                                                                                                               Ключовою стадією реформи стало прийняття кіпрськими законодавчими органами 17 законопроектів, що встановлюють фактично однаковий режим оподаткування для всіх компаній незалежно від країни походження їхніх капіталів і доходів. Так, у новому законодавстві будуть усунуті розходження між офшорними компаніями (Компаніями міжнародного бізнесу) і внутрішніми (національними) компаніями.                                                 Однією з перших і найзначніших дій у реформуванні системи оподаткування було зобов'язання Кіпру в 2000 р. перед Організацією економічного співробітництва і розвитку ліквідувати до 2005 р. будь-яку негативну податкову практику й ухвалити міжнародні стандарти прозорості, обміну інформацією і податкової конкуренції.                                    Кіпр як потенційний член Європейського Союзу мав привести свої закони і практику у відповідність до асиіз сотти-паиЛіаге ЄС. У податковому законодавстві він мав відповідати Кодексу Європейського Союзу, а також правилам оподаткування в бізнесі, що стало фундаментальною реформою його податкової системи.                                               Згідно з вимогами Європейського Союзу парламент Кіпру 1 липня 2002 р. ухвалив пакет податкових законів. Тоді на Кіпрі було введено нову систему оподаткування, основною характеристикою якої стала інтеграція корпоративного податку і податків, що віднімаються (withholding taxes) з податком на прибуток від розподілених доходів. Така система інтеграційного типу містить як один з основних елементів єдину (10 %) ставку податку на прибуток, що застосовується однаково до локальних і міжнародних бізнес-компаній, починаючи з 1 січня 2003 р. Міжнародні компанії, що знаходяться на острові і ведуть активну діяльність, могли сплачувати податок на прибуток за ставкою 4,25 % до кінця 2005 р. за умови, що вони мали прибуток, отриманий за межами Кіпру в 2001 р. і одержували його протягом наступних чотирьох років — так звані перехідні положення. У разі вибору ставки податку 4,25 % до кінця 2005 р. компанія мала право на віднесення збитків, що виникли до 2000 p., у рахунок майбутніх періодів тільки до закінчення 2005 р.(20,21) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                   
 
 
 
 

   Висновок

 Кіпр суттєво відрізняється від усіх інших країн, які підлягають аналогічній юрисдикції, за цілим рядом переваг. Багато з них притаманні цій країні у зв`язку з її географічним положенням, інші ж створені виключно для задоволення вимог іноземних інвесторів і міжнародних організацій, в результаті чого з`явилась ціла низка пільг, що охоплює всі сторони ділової активності.(22) 
    Серед цих пільг велику роль грають реєстраційні процедури, конструктивне адміністративне регулювання, вражаючий список країн, із якими існують договори про звільнення від подвійного оподаткування і дуже м`яка податкова політика. В той же час владі успішно вдалося встановити такий баланс, при якому сприятливе середовище для комерційної діяльності не зашкоджує репутації міжнародних організацій і іноземних інвесторів.  
     Насправді, зрозумілим є той факт, що Кіпр – це країна з низькими податками, а не зона, звільнена від податків, тому податкова політика Кіпру не викликає підозри з боку департаментів державних зборів і податкових служб. Стрімкий зріст числа іноземців, які беруть участь в кіпрській економіці, є достатнім доказом великої привабливості острова для інвесторів усього світу. (24)

     Усі інтернаціональні організації на Кіпрі звільнені від валютного контролю на підставі їх статусу нерезидентів Кіпру. Острів має ідеальні умови для зберігання, переводу й конверсії грошових засобів. Цьому сприяє наявність прекрасної телекомунікаційної системи й ефективних міжнародних банківських послуг.

      Конфіденційність всіх ділових операцій – це принцип, якого підтримується влада Кіпру стосовно діяльності практично всіх комерційних секторів економіки. Законодавча база і процедури, які регулюють всі фінансові і ділові сторони діяльності, також слугують неухильному дотриманню й захисті цього принципу. По цій причині реєстрація інтернаціональних компаній на Кіпрі може здійснюватися через номінальних акціонерів, які володіють акціями на користь бенефіціаріїв, завдяки чому імена останніх залишаються в суворій таємниці. Данні про істинних власників акцій повідомляються лише Центральному Банку Кіпру, який гарантує нерозголошення отриманих відомостей. Нерозголошення відомостей про структуру і склад трастів, а також про їх операції і види діяльності досягається завдяки відсутності будь-яких спеціальних вимог до реєстрації чи звітності, і також ім`я засновника при необхідності може зберігатися в таємниці. Більш того, головним принципом банківської політики Кіпру є забезпечення конфіденційності інформації, що стосується клієнтів і операцій, що ними здійснюються.(23) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2004. — 300 с.

2. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2005. — 704 с.

3. Карлін MJ. Фінанси зарубіжних країн. — К., 2004. — 384 с.

4. Квасовський O.P. Зарубіжний досвід застосування спрощених систем оподаткування для малого бізнесу в країнах з перехідної економікою // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. — 2002. — № 2. — С. 253—258.

5. Киріенко Н. Податки в Чехії // Вісник податкової служби України. — 2003. — Квітень — травень. — С. 40—45.

6.. Ким А. Мальта: да здравствует фигор // Финансовая газета. — 2004. — № 17—18. — 10 мая.

7 Кисельов А. Кіпр: нові обрії оптимізації // Податкове планування. — 2002. — № 10. — С. 9—11.

8.Ключковський Я. Чи може польський досвід становлення місцевого самоврядування бути корисним Україні // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

9.Князев В.Г. Тенденции развития налоговых систем в зарубежных странах // Налоговый вестник. — М., 1998. — № 9. — С. 10—16.

10. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой//Вопросы экономики. — 2000. — № 10. — С. 3—12.

11. Комінюк H.В. Міжбюджетні відносини в Англії // Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 2002. — Т. 2. — С. 245—247.

12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. — М., 1993. — 620 с.

13.. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. — М., 2000. — 380 с.

14. Кучеров ИЛ. Налоговое право зарубежных стран: Курс лекций. — М.: ЮрИнфоР, 2003. — 260 с.

15. Кучеров И.И. Налогообложение зарубежных стран. — М.: ЮрЛекс, 2005. — 320 с.

16.Кынина H.A. Решение межбюджетных проблем в России, Италии и Китае: сравнительный анализ // Региональная экономика: теория и практика. — 2004. — № 1. — С. 72—74.

17. Лазутова МЛ., Слезнева H.A., Субетто АЛ. Сравнительный анализ законов об образовании государств — участников СНГ и государств Балтии. — М.; СПб., 2000. — Ч. 1.

18.Ламперт X. Социальная рыночная экономика. Германский путь. — М., 2006. — 178 с.

19. Лісниченко С. Нормативне регулювання непрямих податків у ЄС // Право України. — К., 2002. — Х° 2. — С. 147—150.

20.Литвиненко Я.В., Якушин ІД. Податкові системи зарубіжних країн. — К., 2004. — 208 с.

21.Мадневский С. Социальная помощь в Германии // МЭ и МО. — 2003. — № 10. — С. 42—44.

22. Макконнелл К., Брю С. Економикс: принципы, проблемы и политика. — М., 1992. — Т. 1. — 520 с.

23. Міжнародне оподаткування: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Сміла. — К., 2003. — 550 с.

24. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. — К., 2003. — 240 с.

Фінансова політика Кіпру