Фінансова та інвестиційна діяльність суб’єкта господарювання

 

ТЕМА 8. ФІНАНСОВА  ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

План

1. Сутність, види  і характеристика фінансових  інвестицій підприємства 

2. Довгострокові  та поточні фінансові інвестиції 

3. Вкладення  в корпоративні права інших  підприємств. Контрольний пакет корпоративних прав

4. Методи оцінки  фінансових інвестицій в бухгалтерському  обліку

5. Управління інвестиційним портфелем підприємства

 

1. Сутність, види  і характеристика фінансових  інвестицій підприємства

Інвестиції являють собою вкладення капіталу у всіх його формах з метою забезпечення його росту в майбутньому періоді, одержання поточного доходу або рішення певних соціальних завдань.

За об’єктами  вкладення інвестиції поділяються  на реальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції - вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і в інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці й побуту персоналу. Прямі інвестиції реалізуються шляхом нового будівництва основних фондів, розширення, технічного переозброєння або реконструкції діючих підприємств.

Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» та П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств».

Відповідно  до П(С)БО 2 «Баланс» фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Характеристика фінансових інвестицій наведена на рис.1.

Цілі фінансових інвестицій:

• формування й збільшення капіталу; залучення позикових коштів;
• одержання доходів і приросту капіталу;
• підтримка ліквідності;
• балансування активів і зобов'язань; виконання майбутніх зобов'язань;
• участь в управлінні діяльністю емітента; перерозподіл прав власності й ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Характеристика фінансових інвестицій

Об’єктами фінансових інвестицій є цінні папери різних емітентів та частка (пай) у статутному фонді іншого підприємства. Фінансові інвестиції можуть здійснювати фізичні і юридичні особи і держава.

Переваги та недоліки фінансових інвестицій в порівнянні з реальними наведено на рис. 2.

Отже, фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти, головним чином у цінні папери, з метою одержання доходу. Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення,  а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Переваги та недоліки фінансових інвестицій

До найважливіших специфічних  властивостей цінних паперів варто  віднести: правове визнання, оборотність (здатність бути об'єктом вільної купівлі/продажу на ринку), стандартність (наявність законодавчо встановленого переліку обов'язкових реквізитів), ліквідність (здатність перетворюватися в готівку), ризик (очікуваний у майбутньому дохід не завжди може бути відомий) і ін. (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

Різноманіття  видів цінних паперів визначає множинність  їхньої класифікації (рис. 4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Класифікація цінних паперів

 

2. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції

В бухгалтерському  обліку для цілей фінансової звітності  фінансові інвестиції поділяються  на довгострокові та поточні фінансові  інвестиції. Довгострокові фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Довгострокові фінансові інвестиції поділяються на: інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі, інші інвестиції пов’язаним сторонам і інвестиції непов’язаним сторонам.

Поточні фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Поточні фінансові інвестиції включають в себе еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та інші поточні інвестиції. Головними напрямками поточних фінансових інвестицій для компанії є:

• розміщення коштів на короткострокових банківських депозитах;
• покупка депозитних сертифікатів банку;
• покупка високоліквідних ринкових цінних паперів;
• конвертування коштів у національній валюті в іноземну валюту і її інвестування зазначеними вище способами.

Довгострокові та поточні фінансові інвестиції поділяються на дві великі групи (рис. 5):

1) інвестиції, що  надають право власності інвестору; 

2) інвестиції, що  не надають право власності  інвестору. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вкладення в корпоративні права інших підприємств та контрольний пакет корпоративних прав

Інвестиції в корпоративні цінні папери можна розділити на чотири основні категорії (рис. 6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6. Категорії інвестицій в корпоративні права

Контрольним називається пакет акцій, у який входить 50% всіх акцій плюс одна акція.

Вартість акції  при покупці контрольного пакета більше вартості акції, що купується  окремо, на величину премії. Вартість контрольного пакета залежить також від ліквідності акцій.

Якщо пакет  не є контрольним, то його ціна Р визначається за формулою:

де S - ринкова  вартість оцінюваного підприємства;

Q - кількість  випущених підприємством акцій  за винятком акцій, не розміщених на ринку;

q - кількість  акцій в пакеті.

Премія за контрольний  пакет обумовлена тим, що її власник  може впливати на капітал підприємства і його доходи через:

• проведення трансферних угод за трансферними цінами (за трансферними цінами обмінюються активи підприємства та продукти між відділеннями й філіями; наприклад, при передачі активу або продукту через границю трансферні ціни можуть бути встановлені таким чином, що більшу частину прибутку фірма буде одержувати в країнах з більш низьким рівнем оподатковування);
• завищення своєї заробітної плати, якщо інвестор є найманим робітником підприємства або контролює підприємство через третю особу;
• одержання в зручний для себе момент вільного від боргів залишку майна при добровільній ліквідації підприємства при наполяганні контролюючого його інвестора;
• рішення питання продажу в зручний для себе час або здачу в оренду нефункціонуючих активів підприємства на шкоду обсягу операцій підприємства.

Величина премії за контрольний пакет акцій залежить від методу оцінки бізнесу.

Якщо здобувається контрольний пакет акцій бізнесу, то відповідно до міжнародної статистики його ціна збільшується на 30-40% від розрахункової.

4. Методи оцінки фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку

Під час придбання  всі інвестиції оцінюються за собівартістю, яка залежно від способу набуття інвестицій визначається по-різному (рис. 7).

Для оцінки фінансових інвестицій на дату балансу використовують один із трьох методів:

1. за справедливою вартістю;
2. за амортизованою собівартістю;
3. за методом участі в капіталі.

Оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю, порядок якої встановлено пунктами 8 та 9 П(С)БО 12, полягає в тому, що фінансова інвестиція на дату балансу оцінюється за вартістю, що дорівнює сумі, за якою може бути здійснена реалізація фінансової інвестиції в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції достовірно визначити  неможливо, вона відображається за собівартістю з урахуванням зменшення її корисності. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Амортизована собівартість фінансової інвестиції — собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії). За амортизованою собівартістю відображаються на дату балансу фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Метод ефективної ставки відсотка —  метод нарахування амортизації  дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Ефективна ставка відсотка (ЕСВ) визначається за наступною формулою:

Сума амортизації дисконту або  премії нараховується одночасно  з нарахуванням відсотка (доходу від  фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших  фінансових доходів або інших  фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

Приклад 1. Підприємство «Глория Джинс» 25 березня 2010 року придбало облігації за 46282 грн. Номінальна вартість облігації складає 50000 грн., виплата відсотка відбувається щорічно в кінці року за ставкою 9 процентів річних. Дата погашення облігації відбудеться через 5 років. Розрахувати амортизовану собівартість інвестиції на кінець кожного року.

Рішення

Номінальна сума відсотка, визначена  як результат множення номінальної вартості облігації та фіксованої ставки відсотку, складає:

НСВ = 50000 × 9 % = 4500 грн.

Річна сума дисконту:

Д = (50000 - 46282) : 5 = 734,6 грн.

Розрахуємо  ефективну ставку відсотка

Сума відсотка за ефективною ставкою на кінець року визначається як добуток ефективної ставки відсотка та вартості інвестицій на кінець попереднього року

на 31.12.2010: СЕСВ = 46282 × 0,11 = 5091 грн.

Сума амортизації дисконту визначається за формулою:

∑АД  = СЕСВ - НСВ

СЕСВ - сума відсотка за ефективною ставкою, грн.

НСВ - номінальна сума відсотка, грн.

на 31.12.2010: ∑АД = 5091 – 4500  = 591

Амортизована  собівартість інвестиції на кінець року визначається наступним чином:

АС = І₀ +∑АД,

де АС - амортизована собівартість інвестиції на кінець року;

І₀ -  вартість  інвестицій на попередню дату

∑АД -  сума амортизації  дисконту за звітний період.

 на 31.12.2010 АС = 46282 + 591 = 46873 грн.

Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації

Дата	Номінальна  сума відсотка, грн.	Сума відсотка за ефективною ставкою, грн.	Сума амортизації  дисконту, грн.	Амортизована  собівартість інвестиції, грн.
1	2	3	4	5
25.03.2010				46282
31.12.2010	4500	5091	591	46873
31.12.2011	4500	5156	656	47529
31.12.2012	4500	5228	728	48257
31.12.2013	4500	5308	808	49065
31.12.2014	4500	5435	935	50000

 

 

За методом участі в капіталі (в порядку, встановленому пунктами 12—14 П(С)БО 12) на дату балансу обліковуються фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи.

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням  зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора  в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.

Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об'єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об'єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об'єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об'єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Приклад. Підприємство «ROSHEN» 12 січня 2009 року придбало частку (35 %) у власному капіталі підприємства «АВК» за 370 тис. грн. За 2009 р. асоційоване підприємство отримало прибуток у розмірі 50 тис. грн., сума нарахованих дивідендів становила 20 тис. грн. В складі отриманого чистого прибутку 8 тис. грн. складає прибуток за реалізовані підприємству «ROSHEN» товари.

Внаслідок дооцінки необоротних  активів в 2009 р. відбулося також  зростання додаткового капіталу (табл.). На основі даних таблиці визначити вартість фінансової інвестиції підприємства «ROSHEN» за методом участі в капіталі.

Вихідні дані для  визначення вартості фінансової інвестиції підприємства «ROSHEN»

Статті власного капіталу асоційованого підприємства «АВК»	На 01.01.2009	На 31.12.2009	Зміни у власному капіталі
Статутний капітал	750	750	—
Резервний капітал	120	120	—
Додатковий  капітал	210	230	20
Нерозподілений  прибуток	70	100	30
РАЗОМ	1150	1200	50

Рішення

Вартість фінансової інвестиції підприємства «ROSHEN» становить:

370 + (50 – 8) × 0,35 = 384,7 тис. грн.

5. Управління інвестиційним портфелем підприємства

Портфель фінансових інвестицій (інвестиційний портфель) - це сукупність фінансових інструментів, що належать інвесторові на праві власності, з різними строками погашення, неоднаковою ліквідністю та рівнем фінансового ризику. Портфельні інвестиції безпосередньо пов'язані з формуванням портфеля і являють собою придбання цінних паперів і інших фінансових активів з метою одержання доходу від них. Принципи та головна мета формування портфеля наведено на рис. 8.

Фундаментальну основу сучасної теорії портфельного інвестування становлять підходи, методи й моделі, розроблені в результаті дослідження  інвестиційних процесів на ринку  капіталу. Основними об'єктами інвестування або активами на даному ринку є  цінні папери - акції, облігації й т.п. Тому методи управління інвестиційним портфелем доцільно розглянути на прикладі цінних паперів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління портфелем - це створення оптимального набору фінансових інструментів, їхній аналіз і оцінка, а також зміна складу й структури портфеля відповідно до фактичної динаміки тих або інших фінансових активів.

У портфель можуть бути включені цінні папери одного типу (звичайні акції) або декількох типів (привілейовані  акції, державні й корпоративні облігації, депозитні сертифікати, векселі, станові свідоцтва, страховий поліс і т.д.).

Послідовність управління портфелем фінансових інвестицій складається з наступних етапів (рис. 9.)

1 етап. Визначення  цілей інвестування та вибір  адекватного типу портфеля, здатного  забезпечити їхнє досягнення.

Цілі портфельного інвестування на ринку капіталу можуть бути різними:

• одержання оптимального доходу (дивіденду, відсотка, дисконту) при мінімальному рівні фінансового ризику;
• збереження і збільшення капіталу щодо цінних паперів зі зростаючою курсовою вартістю;
• спекулятивна гра на коливаннях курсу цінних паперів в умовах нестабільного фондового ринку;
• підтримка ліквідності;
• балансування активів і зобов'язань;
• виконання майбутніх зобов'язань;
• перерозподіл власності;
• участь у керуванні діяльністю емітента;
• заощадження накопичених коштів;
• доступ до дефіцитної продукції, майнових і немайнових прав;
• страхування від ризиків шляхом придбання державних облігацій з гарантованим доходом і ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 9. Етапи управління  портфелем фінансових інвестицій:

В залежності від  поставлених цілей обирається тип  і структура портфеля. Тип портфеля - це узагальнена характеристика портфеля з позицій завдань його формування або видів цінних паперів, що входять у портфель. Відповідно до  цілей інвестиційної діяльності виділяють:

• портфелі росту, формовані з активів, що забезпечують досягнення високих темпів росту вкладеного капіталу та характеризуються значним ризиком;
• портфелі доходу, формовані з активів, що забезпечують одержання високої прибутковості на вкладений капітал;
• збалансовані портфелі, що забезпечують досягнення заданого рівня прибутковості при деякому припустимому рівні ризику;
• портфелі ліквідності, що забезпечують у випадку потреби швидке одержання вкладених коштів;
• консервативні портфелі, сформовані з малоризикових і надійних активів і ін.

На практиці переважають  змішані портфелі, що відображають весь спектр різноманітних цілей  інвестування в умовах ринку.

2 етап. Здійснення  фінансового аналізу, вивчення  окремих видів і груп цінних  паперів з метою виявлення випадків їхньої недооцінки ринком.

Сутність аналізу або  оцінки фондових активів полягає  у визначенні й дослідженні характеристик  тих з них, які найбільшою мірою  сприяють досягненню переслідуваних цілей.

В умовах кризової економіки України й недоліку об'єктивної інформації про діяльність промислових акціонерних товариств прийняття правильного інвестиційного рішення вимагає від вкладника вірної оцінки емісійних цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку. Тому перед кожним інвестором стоїть проблема оцінки інвестиційної привабливості акціонерного промислового підприємства та ефективності емітованих ним цінних паперів.

Під інвестиційною привабливістю розуміють наявність економічного ефекту (доходу) від вкладення коштів у фінансові активи при мінімальному рівні ризику.

Показники інвестиційної  привабливості цінних паперів емітента підрозділяють на дві групи:

1. Акції, пропоновані вперше (первинна емісія).
2. Акції, які тривалий час обертаються на фондовому ринку.

У першому випадку  оцінку інвестиційної привабливості корпорації здійснюють інвестори, кредитори, рейтингові агентства (фірми), фінансові аналітики з використанням традиційних показників:

• фінансової стійкості;
• прибутковості активів і власного капіталу;
• ліквідності балансу й платоспроможності;
• оборотності активів і власного капіталу;
• забезпеченості власними оборотними коштами й чистими активами й т.д.

У другому випадку  оцінку доповнюють рядом нових показників, найбільш важливі з яких наведені в табл. 1. Показники, наведені в табл. 1, характеризують ефективність попередніх випусків акцій акціонерного товариства.

Таблиця 1

Показники, що характеризують ефективність первинної емісії акцій

Показник	Призначення	Порядок розрахунку
1. Коефіцієнт віддачі  акціонерного капіталу	Характеризує суму чистого  прибутку, що приходить на акціонерний капітал	Чистий прибуток (після  оподатковування), ділений на середню  вартість акціонерного капіталу за розрахунковий  період
2. Балансова вартість  однієї акції	Відображає величину акціонерного капіталу, що приходить  на одну акцію, тобто забезпеченість АТ власними коштами	Сума акціонерного капіталу, ділена на загальну кількість акцій  АТ на певну дату
3. Коефіцієнт  дивідендних виплат	Характеризує частку дивідендних виплат в чистому прибутку за звітний рік	Сума дивідендів, виплачених товариством у розглянутому періоді, ділена на суму його чистого прибутку за цей період
4. Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами	Відображає величину чистих активів, що приходить на одну привілейовану акцію; чисті активи = активи, прийняті до розрахунку по балансу - зобов'язання по пасиву (за винятком статті «Доходи майбутніх періодів») - цільове фінансування (розділ II пасиву балансу)	Чисті активи товариства на певну дату, ділені на кількість  привілейованих акцій, що перебувають в обігу
5. Коефіцієнт покриття  дивідендів по привілейованих  акціях	Дозволяє оцінити, якою мірою чистий прибуток товариства забезпечує виплату дивідендів акціонерам по привілейованим акціям	Чистий прибуток товариства за розрахунковий період, ділений на суму дивідендів, передбачену до виплати по привілейованим акціям у розрахунковому періоді

Оцінка характеру обігу  акцій на ринку цінних паперів  пов'язана насамперед з показниками  їхньої ринкової вартості, прибутковості  й ліквідності. Найбільш важливі із цих параметрів наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Показники, що визначають характер обігу акцій на організованому ринку (або фондовій біржі)

Показник	Призначення	Порядок розрахунку
1. Дивідендна  норма прибутковості	Показує співвідношення між сумою дивіденду на акцію і її номіналом	Сума дивіденду  на акцію, ділена на її номінальну вартість
2. Поточна норма  прибутковості	Відображає  співвідношення між сумою дивіденду  на акцію та ціною її придбання	Сума дивіденду  на акцію, ділена на піну її придбання
3. Коефіцієнт співвідношення ціни та прибутковості акції	Показує співвідношення між ціною акції та доходом  по ній. Чим вище це співвідношення, тим привабливішою є акція  для інвестора	Ціна акції  на початок розглянутого періоду, ділена на сукупний дохід, отриманий по акції в розглянутому періоді
4. Коефіцієнт  ліквідності акцій на фондовій  біржі	Характеризує  можливість швидкого перетворення акцій  у грошові кошти якщо буде потреба  їхнього продажу	Загальний обсяг  продажу акцій на біржових торгах (або за період в цілому), ділений на загальний обсяг їхньої пропозиції на біржових торгах (або за період в цілому)
5. Коефіцієнт  співвідношення котируваних цін  пропозиції та попиту на акції	Виражає співвідношення між ціною пропозиції та попиту на акцію	Середній рівень цін пропозиції на торгах, ділений на середній рівень цін попиту на акції на даних торгах
6. Коефіцієнт  обігу акцій	Показує обсяг  їхнього обігу, а також рівень ліквідності за результатами біржових торгів	Загальний обсяг  продажів розглянутих акцій на торгах за період, ділений на загальну кількість акцій підприємства, помножену на середню ціну продажу однієї акції в розглянутому періоді

Заключним етапом вивчення інвестиційних якостей акцій та облігацій є оцінка умов їх емісії. Предметом вивчення є:

• ціна емісії;
• умови й періодичність виплати дивідендів або відсотків по облігаційних позиках;
• ступінь участі окремих власників в управлінні акціонерним товариством і інші важливі для інвестора відомості, які містяться в емісійному проспекті.