Фінансова звітність за міжнародними стандартами

    ЧЕРКАСЬКИЙ  ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

    УНІВЕРСИТЕТУ  БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

    НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНУ (м. Київ) 
 
 

    Кафедра фінансів 
 
 
 

    Реферат

    з дисципліни “Фінансова статистика”

    на  тему:

    “Фінансова  звітність за міжнародними стандартами” 
 
 
 
 

    Виконав студент

    фінансово-кредитного факультету

    групи ФК-108

    Литвин  Олександр 
 

    Перевірила:

    ст. викладач Рогожнікова Н.В. 
 
 
 
 
 

    Черкаси–2011

    ПЛАН

    Вступ……………………………………………………………………………...3

    1. Розробка та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності………………………………………………………………………………...4

    2. Статус МСФЗ та їх застосування………………..……………………...........5

    3. Характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності……………6

    Список  використаних джерел………………………………………………….13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Економічна  ситуація, що склалася за період становлення незалежності нашої держави та входження її в світову спільноту, потребує значних структурних змін, а також зумовлює закономірну необхідність масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.

    Реформування  бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні.

    Міжнародні  стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Розробка  та впровадження міжнародних  стандартів фінансової звітності.

    Економіка кожної країни має індивідуальні  характеристики, що приводить до розбіжностей у обліку та звітності. В той же час розширення міжнародних зв’язків, виникнення світових ринків капіталу, створення міжнародних компаній зумовлюють необхідність впровадження єдиних правил і процедур ведення фінансового обліку і складання фінансової звітності. Саме тому виникла необхідність розробки таких єдиних правил і процедур.

    Для забезпечення гармонізації фінансового  обліку і фінансової звітності 29 червня 1973 року був створений Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на підставі угоди фахових організацій бухгалтерів Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Сполучених Штатів Америки, Франції та Японії. З 1983 року КМСБО об’єднує всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів МФБ. На сьогоднішній день до роботи комітету залучаються багато різних організацій.

    Відправною  точкою впровадження МСФЗ в Україні стало прийняття Кабінетом Міністрів України  Програми реформування системи бухгалтерського обліку.

    Поняття «Міжнародні стандарти фінансового  обліку» об’єднує сукупність таких  документів:

    - Передмову до положень МСФЗ;

    - Принципи підготовки і подання  фінансової звітності;

    - Міжнародні стандарти фінансового  обліку;

    - Роз’яснення до МСФЗ.

    Усі перелічені документи взаємопов’язані  і створюють єдину систему.

    У Передмові до положень МСФЗ викладена  мета і порядок діяльності КМСБО, роз’яснюється порядок використання МСФЗ. Принципи підготовки і надання фінансової звітності визначають основи підготовки, надання і використання фінансової звітності. Самі принципи не є стандартами, але сприяють їх розробці, перегляду і використання.

    Міжнародні  стандарти фінансового обліку – це система прийнятих положень, які рекомендовані для впровадження хоч і не є обов’язковими.

    У Розв’язаннях до МСФЗ наведені тлумачення понять, особливо неоднозначних, що забезпечує одноманітність використання стандартів та порівнювальність фінансової звітності.

    Суттєве значення для розуміння і практичного  застосування МСФЗ має Концептуальна  основа, яка містить виклад концепцій  фінансової звітності. Але вона не входить  до складу МСФЗ. Тому при виникненні протиріч між концептуальною основою  та тим чи іншим стандартом пріоритет віддається останньому.

    Більшість МСФЗ стосуються підприємств усіх видів  діяльності, в тому числі банків, фінансових установ. В той жде  час для врахування специфіки  діяльності банків та фінансових установ  видано МСФЗ 30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ».

    Принципи  та терміни, які використовуються у  МСФЗ орієнтовані передусім на приватні підприємства. Однак з метою гармонізації фінансової звітності державних  підприємств створено Комітет державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів, який розробив і видав Керівництво для фінансової звітності державного сектору. На його основі розробляються Міжнародні стандарти фінансового обліку у державному секторі. Значною мірою вони аналогічні МСФЗ, проте мають розбіжності. 

    2. Статус МСФЗ та їх застосування

    Дослідження свідчать, що багато країн або безпосередньо застосовують МСФЗ, або їхні національні стандарти грунтуються на Міжнародних стандартах фінансової звітності.

    При цьому більшість положень національних стандартів розвинених країн (США, Великої Британії, Канади, Німеччини, Японії), що мають автономні стандарти, збігаються з МСФЗ.

    МСФЗ є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, які створюють національні стандарти (Китай та інші країни Азії, Центральної Європи, СНД).

    Міжнародні стандарти прийняті багатьма фондовими біржами, в тому числі Лондонською, Франкфуртською. Римською, Амстердамською, Гонконзькою, Цюрихською.

    На деяких фондових біржах (Нью-Йоркській, Йоганнесбурзькій) дозволяється подання фінансової звітності згідно з МСБО. але вимагається також її узгодження з місцевими стандартами.

    Водночас фондові біржі в багатьох країнах ше не дозволяють застосовувати МСФЗ місцевим компаніям-емітентам.

    Проте ситуація поступово змінюється в результаті зростання підтримки МСФЗ з боку впливових міжнародних організацій.

    Зокрема, в 2000 р. Європейська комісія виступила з ініціативою, схваленою згодом Європейським парламентом, про перехід до 2005 р. всіх європейських компаній, чиї цінні папери обертаються на біржах, до складання та подання консолідованої звітності за МСФЗ, а також усунення розбіжностей між Директивами ЄС в галузі обліку та Міжнародними стандартами.

    Згідно з регламентом (ЄС) №1606/2002 Європейського парламенту та Ради від 19 липня 2002 року держави-члени можуть дозволяти або зобов'язувати застосовувати МСФЗ також щодо:

1. річної звітності компаній, які здійснюють публічну підписку;
2. консолідованої та/або річної звітності компаній, які не здійснюють публічної підписки.

    На сьогодні Фінляндія, Німеччина, Ірландія, Польща, Нідерланди, Швеція, Велика Британія, Ісландія, Люксембург дозволяють застосовувати МСФЗ для річних звітів лістингових компаній, а Греція, Італія, Чехія, Естонія, Литва, Словакія і Словенія вимагають це.

    Поряд з тим, Данія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Італія, Ірландія, Естонія, Словенія дозволяють застосування МСФЗ іншими компаніями. 

    3. Характеристика міжнародних  стандартів фінансової  звітності

1. МСФЗ 1 – перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності.

    Мета – забезпечити, щоб перші фінансові звіти суб’єкта господарювання, складені за МСФЗ, та його проміжні фінансові звіти за частину періоду, охопленого цими фінансовими звітами, містили високоякісну інформацію, яка: є прозорою для користувачів і порівняльною в усіх відображених періодах; забезпечує прийнятну відправну точку для обліку за МСФЗ; потребує додаткових зусиль, які не перевищують вигоди для користувачів.

    Суб'єкт  господарювання застосовує цей МСФЗ:

    a) у своїх перших фінансових  звітах, складених за МСФЗ;

    б) у кожному проміжному фінансовому  звіті (якщо такий звіт складається), який він подає за частину періоду, охопленого його першими фінансовими  звітами за МСФЗ.

    Перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, є першими річними  фінансовими звітами, у яких суб'єкт господарювання приймає МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно висловлює в цих фінансових звітах відповідність МСФЗ.

    Суб’єкт господарювання складає баланс за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для його обліку за МСФЗ. Суб’єкт господарювання не подає свій баланс за МСФЗ на початок періоду у своїх перших фінансових звітах, складених за МСФЗ. 

2. МСФЗ  2 – платіж на основі акцій.

    Метою цього МСФЗ є визначення вимог до фінансової звітності суб’єкта господарювання, що виконує операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій. Зокрема, він вимагає від суб’єкта господарювання відображати вплив операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, на його прибутки або збитки та на фінансовий стан, в тому числі відображати витрати, пов’язані з операціями, за якими опціони на акції надаються працівникам.

    Суб’єкти  господарювання повинні застосовувати  даний МСФЗ для обліку всіх операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, зокрема для таких:

    a) операції, платіж за якими здійснюється  на основі акцій з використанням  інструментів власного капіталу; 

    б) операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій з використанням  грошових коштів, за якими суб’єкт  господарювання купує товари або  послуги;

    в) операції, в яких суб’єкт господарювання отримує або купує товари чи послуги  на умовах, відповідно до яких суб’єкт  господарювання або постачальник цих  товарів чи послуг може вибрати розрахунок за операцію грошовими  коштами (чи іншими активами), або шляхом випуску інструментів власного капіталу. 

3. МСФЗ 3 – об’єднання бізнесу.

    Об’єднання  бізнесу –  це поєднання окремих  суб’єктів господарювання чи бізнесів в один суб’єкт господарювання, що звітує. Результатом практично  всіх об’єднань бізнесу є отримання контролю одним суб’єктом господарювання – покупцем – над одним чи кількома бізнесами – об’єктами придбання.

    Мета  цього МСФЗ полягає у визначенні фінансової звітності суб’єкту господарювання, який набуває форми об’єднання бізнесу. Зокрема, він встановлює, що всі об’єднання бізнесу треба обліковувати із використанням  методу придбання. Таким чином, покупець визнає ідентифіковані активи, зобов’язання та непередбачені зобов’язання об’єкту придбання за їх справедливою вартістю на дату придбання, а також визнає гудвіл, який згодом не амортизується, а перевіряється на зменшення корисності.

    За  винятком певних випадків, суб’єкти господарювання повинні застосовувати цей МСФЗ до обліку об’єднання бізнесу.

    Цей МСФЗ не розглядає:

    a) об’єднання бізнесу, за якими  окремі суб’єкти господарювання  чи бізнеси поєднуються для  створення спільного підприємства.

    б) об’єднання бізнесу, що пов’язані з суб’єктами господарювання чи бізнесами під загальним контролем.

    в) об’єднання бізнесу, що пов’язані  з двома чи більше взаємними суб’єктами господарювання.

    г) об’єднання бізнесу, за якими окремі суб’єкти господарювання чи бізнеси  поєднуються для створення суб’єкту господарювання, що звітує, виключно на контрактних засадах без отримання частки власності. 

4. МСФЗ 4 – страхові контракти.

    Мета  цього МСФЗ полягає в  тому, щоб  визначити фінансову  звітність  по відношенню до страхових контрактів суб’єкта господарювання, який надає такі контракти (описаного в цьому МСФЗ як страховик), поки Рада не завершить другий етап проекту з страхових контрактів. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

    a) проведення обмежених вдосконалень  до обліку страхових контрактів  страховиками.

    б) розкриття інформації, яка визначає та пояснює суми в фінансових звітах страховика, що походять від страхових  контрактів, та допомагає користувачам цих фінансових звітів зрозуміти  суму, строки та невизначеність майбутніх  рухів грошових коштів від страхових контрактів.

    Суб’єкт господарювання повинен застосовувати  цей МСФЗ до:

    a) страхових контрактів (включаючи  договори перестрахування), які він   надає, та договорів перестрахування,  які він утримує. 

    б) фінансових інструментів з умовою дискреційної участі, які він емітує.

    Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку страховиками, такі як облік фінансових активів, утримуваних страховиками, та фінансових зобов’язань, випущених  страховиками. 

5. МСФЗ 5 – непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність.

    Мета  МСФЗ полягає у визначенні бухгалтерського  обліку активів, утримуваних для  продажу, та подання і розкриття  інформації щодо припиненої діяльності. Зокрема, МСФЗ вимагає, щоб: 

    а) активи, які задовольняють критеріям, що дозволяють класифікувати їх  як утримувані для продажу, оцінювалися за балансовою вартістю чи справедливою вартістю мінус витрати на продаж, дивлячись, яка з них нижча, та  щоб амортизація цих активів була припинена; 

    б) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати  їх як утримувані для продажу, надавалися окремо у балансі, а результати припиненої діяльності - у звіті про прибутки та збитки.

    Вимоги  цього МСФЗ щодо класифікації та подання  застосуються до всіх визнаних непоточних активів та ліквідаційних груп суб’єкту господарювання. 

6. МСФЗ 6 – розвідка та оцінка запасів корисних копалин.

    Мета  цього МСФЗ полягає у встановленні фінансової звітності щодо розвідки та оцінки запасів корисних копалин. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

    а) обмежених удосконалень до існуючих облікових практик для видатків на розвідку та оцінку;

    б) оцінювати такі активи на зменшення  корисності відповідно до цього МСФЗ та оцінювати будь-яке зменшення  корисності відповідно до МСБO 36 "Зменшення  корисності активів" від суб'єктів  господарювання, які визнають активи розвідки та оцінки;

    в) розкривати інформацію, яка ідентифікує  та пояснює суми у фінансових звітах суб'єкта господарювання, що виникають  від розвідки та оцінки запасів корисних копалин і допомагають користувачам цих фінансових звітів розуміти суми, час та визначеність майбутніх грошових потоків від визнаних активів розвідки та оцінки,

    Суб'єктові господарювання слід застосовувати  цей МСФЗ до видатків на розвідку та оцінку, які він несе.

    Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку суб'єктами господарювання,  які  займаються  розвідкою  та  оцінкою  запасів  корисних копалин.

    Суб'єктові господарювання не слід застосовувати  цей МСФЗ до понесених видатків:

    а) раніше, ніж видатки на розвідку та оцінку запасів корисних копалин, такі як видатки, понесені до того, як суб'єкт господарювання отримав юридичні права розвідувати конкретну територію;

    б) після аналізу технічної здійсненності  та комерційної життєздатності розвідування, запаси корисних копалин вважаються доведеними. 

7. МСФЗ 7 – фінансові інструменти: розкриття.

    Мета  цього МСФЗ – вимагати від суб'єктів  господарювання надавати розкриття  інформації в їхніх фінансових звітах, яка дає змогу користувачам оцінити:

    а) значимість фінансових інструментів для  фінансового стану і результатів  діяльності суб'єкта господарювання;

    б) характер та рівень ризиків, що виникають  унаслідок фінансових інструментів, яким суб'єкт господарювання доступний  протягом періоду та на звітну дату, та як суб'єкт господарювання управляє цими ризиками.

    Цей МСФЗ застосовуватиметься всіма суб'єктами господарювання до всіх типів фінансових інструментів, за винятком:

    а) тих часток у дочірніх, асоційованих та спільних підприємствах, що їх обліковують  відповідно до МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства» або МСБО 31 «Частки у спільних підприємствах»;

    б) прав та зобов'язань працедавця, що виникають унаслідок програм  виплат працівникам, до яких застосовується МСБО 19 «Виплати працівникам»;

    в) контрактів для непередбаченої компенсації при об'єднанні бізнесу. Це звільнення від вимог застосовується лише до покупця;

    г)   страхових контрактів, визначених у  МСФЗ 4 «Страхові контракти». Проте  цей МСФЗ застосовується до похідних інструментів,  убудованих  у страхові контракти, якщо МСБО 39 вимагає від суб'єкта господарювання обліковувати їх окремо;

    ґ)  фінансових інструментів, контрактів та зобов'язань щодо операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, до яких застосовується МСФЗ 2 «Платіж  на основі акцій», за винятком того, що цей МСФЗ застосовується до контрактів у межах сфери застосування параграфів 5-7 МСБО 39.

    Цей МСФЗ застосовується до визнаних і  невизнаних фінансових інструментів.

    Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансових звітів  оцінити значимість фінансових інструментів для його фінансового стану та результатів діяльності. 

8. МСФЗ 8 – операційні сегменти.

    Підприємство  повинне розкривати інформацію, щоб  надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер і фінансовий результат діяльності, в якій бере участь, і економічне середовище, в якому діє.

    Цей МСФО повинен застосуватися до:

1. окремої або індивідуальної фінансової звітності підприємства:

• чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на відкритому ринку

• що складає, або в процесі складання, фінансову звітність з комісією цінних паперів або іншою регуляторною організацією з метою випуску  класу  інструментів  на відкритому ринку;

2. консолідованої фінансової звітності групи разом з материнським підприємством: 

• чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на  відкритому ринку;
• що складає, або знаходиться в процесі складання, консолідовану фінансову звітність з комісією цінних паперів або іншою регуляторною організацією з метою випуску класу інструментів на відкритому ринку.

    Якщо  підприємство, яке не потребує застосовування цього МСФЗ, обирає розкриття інформації за сегментами, яка не  підпадає під  дію цього МСФЗ, то підприємство не  повинно описувати таку інформацію як сегментну.  
 

    Висновок

    Забезпечення  прозорості суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для  діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їх ризики.

    Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для  суб’єктів господарювання, які складають  фінансову звітність, так і для  зовнішніх користувачів являються:

    -    можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

    -    забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

    -    можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;

    -    престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

    -    у багатьох випадках велика надійність інформації;

    -    прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності.

    Отже, переваги складання фінансової звітності  за міжнародними стандартами дійсно є і вони незаперечні для більшості  користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв’язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України. 
 
 

    Список  використаних джерел:

1. Войтенко Т. Демократизація бухгалтерського обліку: перехід на МСФЗ обов'язковий і добровільний. [Текст] / Т.Войтенко // Податки та бухгалтерський облік. – № 63. – 2011. – с. 8-12.
2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. / С.Ф.Голов, В.М.Костюченко – К.: Лібра, 2004. – 880 с.
3. Мальчик М.В., Галашко С.І., Пелех А.І. Фінансова статистика. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 184 с.
4. Міжнародні стандарти фінансової звітності [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main ?art_id=92410&cat_id=92408
5. Шустіков А. А. Фінансова статистика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 290 с.