Фінансовий контроль, що здійснюється податковими органами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Національний технічний  університет України

«Київський політехнічний  інститут»

Факультет соціології і права

Реферат

з дисципліни „Фінансове і  банковське право ”

на тему: «Фінансовий контроль, що здійснюється податковими органами»

Виконала:

 студентка групи СП-02,  ІV-курс

Морєва Катерина Ігорівна

Науковий керівник:

Кравчук Олексій Олегович

Київ – 2013 рік

ЗМІСТ

Вступ

1.Загальна характеристика фінансового контролю, що здійснюється податковими органами

2. Об’єкт і предмет фінансового контролю органів ДПС

3. Класифікаціф видів податкового контролю

4. Податкова перевірка в системі податкового контролю

5. Завдання, органів державної податкової служби у сфері контролю

Висновок 

Список літератури

Вступ

Фінансовий контроль – одна з  найважливіших функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи. Об’єктом фінансового контролю є всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів на цілі економічного і соціального розвитку.

Оскільки фінансові ресурси  не є невичерпними, то виникає органічна  необхідність у існуванні фінансового  контролю, який спрямований, передусім, на раціональне використання бюджетних  коштів і коштів централізованих  і децентралізованих фондів цільового  призначення, фінансової дисципліни в  господарських структурах.

Як специфічна об’єктивно необхідна  функція держави контроль розподіляється між різними частинами економічної системи відповідно до місця їх у цій системі і з урахуванням особливостей сфер суспільного життя, в яких вона здійснюється. На сучасному етапі стратегічна лінія розвитку політичної системи суспільства полягає у вдосконаленні демократії, у більш повному здійсненні самоуправління народу на підставі активного і дійового впливу трудящих у вирішенні питань державного і громадського життя.

Розвиток вільного економічного підприємництва з різними формами власності в Україні зумовив формування нового виду економічного контролю – незалежного аудиторського. На відміну від фінансового контролю, який здійснюється від імені держави різними контролюючими органами, аудиторський контроль проводять незалежні організації на договірних засадах. Спочатку аудит був лише знаряддям перевірки і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітів, а потім він став системно орієнтованим видом у фінансовому контролі.

1. Загальна характеристика фінансового контролю, що здійснюється податковими органами

Податковий контроль є самостійним  напрямом державного фінансового контролю. Характерним для нього є певна стадія фінансової діяльності — стадія мобілізації коштів до публічних грошових фондів. Забезпечення режиму суворого додержання приписів норм податкового законодавства зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин є головною метою податкового контролю. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Податковий контроль слід розглядати як функцію державного управління податковою системою. Діяльність контролюючих органів щодо забезпечення додержання податкового законодавства значною мірою визначає ефективність реалізації податкової політики держави та функціонування всієї податкової системи.

Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки  цілей, серед яких важливо виокремити такі:

- забезпечення додержання податкового  законодавства суб'єктами» що  реалізують податковий обов'язок  або забезпечують його реалізацію;

- попередження правопорушень у  податковій сфері;

- виявлення порушень податкового  законодавства та застосування до винних осіб відповідних заходів юридичної відповідальності.

Указані цілі загалом визначають зміст податкового контролю, який слід визначити як діяльність спеціально уповноважених державних органів щодо забезпечення додержання зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин чинного податкового законодавства.

Таким чином, податковий контроль слід розглядати як особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб'єктами, що забезпечують реалізацію податкового обов'язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

2. Об’єкт і предмет фінансового контролю органів ДПС

  Щодо об’єкта податкового контролю, то, якщо одні науковці його об’єктом вважають грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси, декларації, договори, контракти, накази, ділове листування, а також інші документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податків, обов’язкових платежів до бюджету і позабюджетних фондів, то інші стверджують, що його об’єктом є сукупність податкових відносин як імперативних грошових відносин, у процесі яких утворюються грошові фонди держави. Бен Дж. М. Терра під об’єктом податкового контролю розуміє діяльність платника податків щодо виконання ним своїх податкових обов’язків [2, с. 6–7]. На думку М.П. Кучерявенка, податковий контроль як частина фінансового відрізняється від інших форм контролю тим, що його об’єктом є різні види податків, організація функціонування системи сплати податків [12, с. 282–283]. В.А. Онищенко до об’єкта податкового контролю відносить правильність обчислення податкового платежу, своєчасне й повне його перерахування, здійснення інших дій, безпосередньо пов’язаних із виконанням платником своїх податкових обов’язків (постановка на облік в органах ДПС, складання та подання податкової звітності тощо) [21, с. 11].          Деякі науковці об’єктом податкового контролю вважають правильність нарахування податків, повноту і своєчасність їх сплати, інші до цього переліку додають ще законність первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності.

  На нашу думку, заслуговує на увагу визначення, яке дає О.А. Лукашев [23, с. 190]: об’єктом податкового контролю є фінансово-господарська діяльність платника податків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що використовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документах, незалежно від способу надання інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. 
 
 На нашу думку, об’єкт контролю органів ДПС можна визначити як дію чи бездіяльність платників податків, що оцінюється з погляду законності додержання ними податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, а також суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення контрольної функції органами ДПС України. 
 
 Контроль органів ДПС є основним напрямом діяльності податкової служби України щодо наповнення бюджетів усіх рівнів, за дотриманням податкової дисципліни суб’єктами підприємницької діяльності. Здійснення фінансового контролю податковими органами – це складний комплексний процес. Належне законодавче забезпечення контролю сприяє ефективності контрольної діяльності та удосконаленню механізму контролю. ДПС активізувала свої дії як щодо контролю за дотриманням податкового законодавства і своєчасною сплатою податків, так і стосовно гласності – широкого інформування населення через засоби масової інформації про стан та зміни у податковій політиці.  
 
 Що ж до предмета контролю, то у сучасних дослідженнях він згадується лише в поодиноких роботах. Існують різні підходи щодо його визначення. Якщо одні науковці вважають, що предметом фінансового контролю є поведінка об’єктів з погляду дотримання ними своїх обов’язків як учасників фінансової діяльності, то інші відносять до нього конкретний вид діяльності (певні фінансово-господарські операції) об’єкта, на який спрямовано контрольні дії. Предметом же фінансового контролю є, фактично, первинна документація (бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо), що засвідчує рух контрольованих грошових фондів і підтверджує їх.

3. Класифікаціф видів податкового контролю

З точки зору теоретичного аналізу податкового контролю важливого значення набуває класифікація його видів. Відповідно до обраного критерію, податковий контроль можна класифікувати за кількома підставами.

Залежно від часу проведення контрольних  заходів слід розмежовувати попередній, поточний та наступний податковий контроль відповідно до Податкового Кодексу, Розділу 8.

Попередній податковий контроль у  часі передує здійсненню фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид контролю охоплює взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби та органах фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. З метою організації ефективного попереднього податкового контролю створюються різні державні реєстри платників податків, які містять систематизовану інформацію про них та забезпечують єдиний державний облік.

Поточний контроль здійснюється в  процесі фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид передбачає використання різних методів, серед яких слід виділити облік податкових надходжень до бюджетів та державних цільових фондів, перевірку правомірності використання податкових пільг, проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування.

Наступний контроль здійснюється за підсумками звітного податкового періоду. Державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Залежно від джерел отримання контролюючими  органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль.

Проведення документального контролю передбачає отримання інформації щодо виконання податкового обов'язку на підставі аналізу документів (облікових, розрахункових документів, документальних форм додаткової звітності), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Фактичний податковий контроль зумовлює використання контролюючими органами специфічних прийомів і способів, що дозволяють встановити фактичні дані щодо кількісних та якісних показників об'єктів оподаткування, їх відповідності даним податкового обліку. Органи державної податкової служби мають право обстежувати будь-які виробничі» складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридичні адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходу.

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути камеральним (за місцезнаходженням податкового органу) або виїзним (за місцезнаходження платника податків або приміщень чи територій, відповідних об'єктів оподаткування).

Поряд із вказаними, фахівці виділяють  й такі види податкового контролю: комплексний і тематичний, плановий і позаплановий, обов'язковий та ініціативний та ін.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання  підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 8172 виїзні перевірки, що здійснюються органами виконавчої влади, уповноваженими від імені держави на проведення перевірок фінансово-господарської діяльності (контролюючими органами), поділяють на планові та позапланові.

Контролюючими органами, що мають  право проводити планові і позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є податкова міліція.

Враховуючи, що суб'єкти підприємницької  діяльності відповідно до законодавства виступають платниками податків, передбачені зазначеним Указом Президента України виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють органи державної податкової служби та митні органи, слід вважати податковими перевірками.

Плановою виїзною податковою перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків, яка передбачена в плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Право на проведення планової виїзної  перевірки надається лише у тому разі, якщо платнику податків не пізніше, ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, що не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності принаймні однієї з таких обставин:

а) за результатами зустрічних перевірок  виявлено факти, які свідчать про порушення норм законодавства;

б) платником податків не подано в  установлений термін документи обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) у встановленому порядку подано скаргу про порушення законодавства  посадовими особами контролюючого  органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

ґ) у разі виникнення догреби у  перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо останній не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

д) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Комплексна перевірка — це документальна  перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, якою охоплюються питання повноти нарахування та своєчасності сплати всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових та інших платежів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України. При проведенні комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної перевірки. Складовими частинами зведеного акта комплексної перевірки є довідки, які складають посадові особи податкового органу як з окремого питання, так і з кількох питань плану перевірки.

4. Податкова перевірка в системі податкового контролю

Основна форма податкового контролю — податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль та повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового  контролю — це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

 Залежно від видів податкового  контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Серед основних прав органів державної  податкової служби виділяється право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності та у громадян, у тому числі громадян—суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають підчас перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, Що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень стосовно джерела отримання доходів, обчислений і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, отриманої для внесення до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта — платника додатків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських квитах,

Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обов'язки. Як і в інших податкових правовідносинах, уповноважений суб'єкт (посадова особа податкового чи іншого контролюючого органу) наділений владними повноваженнями відносно підконтрольного суб'єкта (платника податків, податкового агента). Розкриваючи особливості змісту контрольних податкових правовідносин, О.А. Ногіна вказує на базове положення, яке полягає в тому, що «праву уповноваженої сторони (контролюючого суб'єкта) перевіряти дотримання своєчасності, правильності й повноти сплати податків і зборів та виконання інших установлених податковим законодавством обов'язків кореспондує обов'язок іншої сторони (підконтрольного суб'єкта) створювати необхідні умови для здійснення контрольної діяльності та виконувати вимоги уповноваженого органу».

Права податкових органів щодо проведення податкових перевірок передбачені у Податковому Кодексі України. Поряд з цим, закріплюючи обов'язки платників податків, законодавець встановив, що останні «зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів». Відповідно до Податкового Кодексу «керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки» що проводиться державним и податковим й: органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки».

З урахуванням вказаних особливостей змісту контрольних податкових правовідносин що виникають, при проведенні податкових перевірок, вирішального значення набуває питання зміцнення законодавчих гарантій забезпечення прав платників податків, а також дотримання посадовими особами контролюючих органів встановленого законодавством порядку здійснення окремих форм податкового контролю. При вирішенні цієї проблеми слід виходити, насамперед, з вимог частини другої ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

5. Завдання, органів  державної податкової служби  у сфері контролю

Найважливішим завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. 3 метою організації ефективної контрольної діяльності органів державної податкової служби в Україні створюються загальнодержавні системи обліку платників податків, формується база нормативно-правових актів, що визначають методику ведення бухгалтерського (податкового) обліку фінансово-господарських операцій платників податків, а також форми документів податкової звітності, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Також до основних завдань відноситься:

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо  
вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у       випадках,       передбачених       законом,  
нормативно-правових  актів  і  методичних  рекомендацій  з  питань  
оподаткування;

- формування  та  ведення  Державного  реєстру  фізичних осіб -  
платників податків та Єдиного банку даних про платників податків -  
юридичних  осіб; 

-   надання  податкових  консультацій; 

- запобігання злочинам  та  іншим  правопорушенням,  віднесеним  
законом   до   компетенції   податкової   міліції,  їх  розкриття,  
припинення,   розслідування   та   провадження   у   справах   про  
адміністративні правопорушення.

Серед основних завдань податкової перевірки слід виділити такі:

— всебічне дослідження обставин фінансово-господарської діяльності особи, яку перевіряють, це має значення для формування висновків щодо правильності обчислення й повноти та своєчасності перерахування до бюджетів і державних цільових фондів установлених податків і зборів;

—виявлення перекручень і невідповідностей у змісті доку ментів, що досліджуються, фактів порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та податкових декларацій;

—аналіз впливу викритих порушень на формування податкової бази за різними видами податків і зборів;

—формування доказової бази за фактами  викритих податкових правопорушень  і забезпечення документального відбиття цих порушень;

—донарахування сум податків і  зборів, не сплачених повністю або  сплачених частково в результаті заниження платником податків податкової бази або неправильного обчислення податків;

—формування пропозицій щодо усунення викритих порушень та притягнення платників податків до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

 
Висновок

Фінансовий контроль – одна з  форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за закономірністю і обґрунтованістю  виконання фінансових операцій з  визначення результатів господарської  та управлінської діяльності, створення  і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального  розвитку держави.

Передумовою виникнення потреби у  застосування фінансового контролю є обмеженість фінансових ресурсів і потреба ретельного нагляду за раціональністю їх витрачання.

На нашу думку, з метою здійснення ефективного податкового контролю підприємств, запобігання та руйнування схем мінімізації податків, доцільним  є приділити велику увагу виявленню  суб єктів господарювання (транзитних фірм), які створені підприємствами, які створенні з метою мінімізації  податкових зобов язань та відстеженню  усіх угод між ними.

Зарубіжний досвід показую, що проведення фінансового контролю органами державної  податкової служби не тільки забезпечує надходження до бюджетів усіх рівнів, але і змінює психологію самого платника податків. Адже кожен знає, що якщо не сплачувати податки, це тягне за собою  відпорне покарання.

Проте наряду з примусовими заходами, одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної податкової служби залишається пропаганда податкової політики держави, виховання сумлінних платників податків, своєчасне і всебічне забезпечення платників податків інформацією стосовно найбільш складних питань податкового законодавства.

Для удосконалення фінансового  контролю, що здійснюється органами ДПС  на даному етапі, необхідно: 
 
– чітко визначити місце контрольної функції органів ДПС серед інших функцій; 
 
– удосконалити принципи, напрями здійснення контролю та сам механізм його здійснення; 
 
– приділити належну увагу ефективності контролю; 
 
– врегулювати зв’язки між окремими контролюючими органами; 
 
– підвищити рівень організації контролю; 
 
– уніфікувати та чітко виписати процедури й операції контролю, його об’єкт і предмет.

 Все це дуже важливо, адже раціональне господарювання неможливе без застосування систематичного і діяльного контролю з боку держави за виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і використанням як живої, так і уречевленої суспільної праці.

Література

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. Податковий кодекс, ВВР/ред. від 01.10.2013

3. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2000. – 288 с. 
4. Бен Дж. М. Терра. Введення у податок на додану вартість у ЄС. – Paris: ОЕСД, 1995. – С. 5.

5.Білуха М.Т. Теорія фінансового-господарського контролю і аудиту. –К.: Вища школа, 1994. –364 с.

6. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. –1998. –№3. –с.71.-75. 
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: Перун, 2002. – 1440 с. 
8. Воронова Л.К., Кучерявенко М.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003.– 360 с. 
9. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с. 
10. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах / Под. ред. И.И. Кучерова. – М.: АО “Центр Юр Инфор”, 2001. – 256 с. 
11. Налоговое право: Учебное пособие / Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: ИДФБК-ПРЕСС, 2000. – 385 с. 
12. Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: ”Аналитика – Пресс”, 1997. – 600 с. 
13. Налоги и налогообложение. / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 544 с. 
14. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М.: Руск. яз., 1990 – 917 с. 
15. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. “Вісник податкової служби України”, 2002. – 432 с. 
16. Податкове право: Навч. посібн./ Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильник та ін. За заг. ред. проф. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400 с.

17.ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260