Фінансовий менеджмент. 3

Інвестиційні діяльність підприємства</p>

<p>План</p>

<p>1. Поняття  ризику при здійсненні інвестиційної  діяльності підприємством.</p>

<p>2. Методи оцінки  ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки.</p>

<p>3. Особливості  управління системою ризиків  на підприємстві.</p>

<p>4. Напрямки  підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємством.</p>

<p>Поняття ризику  при здійсненні інвестиційної  діяльно-сті підприємством</p>

<p>В практиці  діяльності вітчизняних підприємств економістам часто доводиться оцінювати ефективність виробничо-господарської системи. Залежно від особливостей підприємств (їх галузевої приналежності, форми власності, розміру тощо) економічний зміст ефективності полягає у відношенні отриманих результатів до витрат. При цьому вважається, що результат вже отриманий, а витрати - здійснені.</p>

<p>Такі оцінки  представляють значну цінність  для бухгалтерії, характеризуючи  роботу підприємства за минулий період. Проте набагато важливіше для керівництва визначити ефективність роботи підприємства в перспективі. Але справа в тому, що оцінка перспектив розвитку підприємства з вірогідністю 100% унеможливлюється через виникнення проблем при інвестиційних розрахунках щодо визначення ефективності інвестиційного проекту, коли інвестор змушений визначити для себе, на який ризик вік готовий піти, щоб одержати бажаний результат. Тому критерій прийняття інвестиційних рішень можна сформулювати так: інвестиційний проект вважається ефективним, якщо його прибутковість і ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції.</p>

<p>Під "прибутковістю" слід розуміти економічну категорію, що характеризує співвідношення результатів і витрат інвестиційного проекту, яке можна описати за допомогою показників оцінки інвестиційного проекту, представлених формулою (9.11):</p>

<p>Разом з  тим, у ситуації невизначеності  неможливо з цілковитою впевненістю  говорити про величину результатів  і витрат, оскільки еони ще  не отримані, а тільки очікуються  в майбутньому, тому з'являється необхідність внести відповідні коригування.</p>

<p>Відтак під ризиком слід розуміти можливість настання несприятливої події, що призводить до різних втрат (наприклад, втрата майна, одержання доходів нижче очікуваного рівня тощо).</p>

<p>Існування  ризику пов'язане з неможливістю  прогнозувати майбутнє. Виходячи з цього, основними властивостями ризику є його приналежність до майбутньої невизначеності та залежність від результатів прогнозування і планування, що істотно впливає на обґрунтованість і вмотивованість прийняття управлінських рішень.</p>

<p>Варто відзначити, що категорії ризик і невизначеність  тісно пов'язані між собою і найчастіше вживаються як синоніми. Однак їх слід розрізняти.</p>

<p>По-перше,  ризик має місце тільки в  тих випадках, коли необхідно  приймати рішення (в протилежному випадку немає рації ризикувати). Іншими словами, саме необхідність приймати рішення в умовах невизначеності спричиняє ризикову ситуацію.</p>

<p>По-друге, ризик - поняття суб'єктивне, а невизначеність - об'єктивне.</p>

<p>Наприклад,  ризик, викликаний невизначеністю  внаслідок відсутності маркетингового  дослідження, обертається на кредитний ризик для інвестора (банку, що фінансує інвестиційний проект), а у випадку неповернення кредиту - на ризик втрати ліквідності, далі - на ризик банкрутства, а для реципієнта цей ризик трансформується в ризик непередбачуваних коливань ринкової кон'юнктури.</p>

<p>Невизначеність  може бути сформульована різними способами:</p>

<p>- у вигляді  ймовірнісних розподілів (розподіл  випадкової величини точно відомий,  але невідомо яке конкретне  значення приймає випадкова вепичина);</p>

<p>- у вигляді  суб'єктивних ймовірностей (розподіл  випадкової величини невідомий,  але відомі ймовірності окремих  подій, визначені експертним шляхом);</p>

<p>- у вигляді  інтервальної невизначеності (розподіл  випадкової величини невідомий,  але відомо, що вона може приймати  будь-яке значення у визначеному інтервалі). Природа невизначеності формується під впливом різних факторів, а саме:</p>

<p>- тимчасової  невизначеності, обумовленої неможливістю  передбачити ступінь впливу того  чи іншого фактора в майбутньому;</p>

<p>- невідомості  точних значень параметрів ринкової  системи, яку можна охарактеризувати  як невизначеність ринкової кон'юнктури;</p>

<p>- непередбачуваності  поведінки учасників у ситуації  конфлікту інтересів.</p>

<p>Сполучення  цих факторів на практиці створює  великий спектр різних видів невизначеності. Оскільки невизначеність виступає джерелом ризику, її варто мінімізувати за допомогою отримання повної інформації (якісної, достовірної, вичерпної), намагаючись звести невизначеність до нуля, тобто до повної визначеності. Однак на практиці це здійснити вкрай складно.</p>

<p>Ризик присутній  практично у всіх сферах діяльності, тому точно й однозначно його сформулювати неможливо.</p>

<p>Так, з точки зору періоду здійснення інвестиційного проекту, ризик представляє собою невизначеність, пов'язану з вартістю інвестицій наприкінці періоду.</p>

<p>Як економічне  явище, ризик - імовірність отримання  несприятливого результату, або  можлива втрата, викликана випадковими  несприятливими подіями.</p>

<p>Як несприятливий  феномен, ризик - можлива небезпека  втрат, викликана специфікою тих  чи інших явищ природи і  видів діяльності суспільства.</p>

<p>Ризики інвестиційного  проекту підпадають під вплив надзвичайно широкого кола факторів, зокрема економічних, політичних, технічних, юридичних, природних, соціальних, виробничих тощо. Навіть якщо розглядати ризики, пов'язані з реалізацією тільки економічної складової проекту, перелік їх буде дуже великим: фінансові ризики; ризики, викликані коливаннями ринкової кон'юнктури; ризики коливання ділових циклів.</p>

<p>Найвппивовішими  з точки зору можливих втрат  підприємства є фінансові ризики, оскільки вони пов'язані з реальними грошовими потоками.</p>

<p>Фінансові  ризики - ризики, обумовлені ймовірністю  втрат внаслідок здійснення підприємством  фінансової діяльності в умовах  невизначеності. До фінансових ризиків  відносять ризики коливань купівельної спроможності (інфляційний, валютний).</p>

<p>Інфляційний  ризик інвестиційного проекту  обумовлений непередбачуваністю  інфляції, оскільки помилковий темп  інфляції, закладений у ставку дисконтування може істотно спотворити значення показника його ефективності.</p>

<p>Валютний  ризик - ризик втрат фінансових  ресурсів внаслідок непередбачених  коливань валютних курсів, валютний  ризик може суттєво вплинути  на результати проектів, грошові  потоки в яких розраховані  у вільно конвертованій валюті, тому що навіть самій твердій  валюті властива внутрішня інфляція, а динаміка її купівельної  спроможності в окремій країні може бути дуже нестабільною.</p>

<p>Не можна  не відзначити взаємозв'язку різних ризиків. Так, наприклад, валютний ризик може трансформуватися в інфляційний або навпаки. У свою чергу визначені типи ризику залежать від цінового ризику, що відноситися до ризиків коливань ринкової кон'юнктури, а ризик коливання ділових циклів пов'язаний з інвестиційними ризиками, ризиком зміни процентної ставки.</p>

<p>В зв'язку  з цим, під ризиком варто розуміти рівень фінансових втрат, що виражається у можливості недосягнення поставленої мети, у невизначеності і суб'єктивності оцінки прогнозованого резупьтату.</p>

<p>Методи оцінки  ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки</p>

<p>Існуючі сьогодні  підходи до оцінки ризику можна звести до трьох груп.</p>

<p>Перший підхід полягає в тому, що ризик оцінюється як сума добутків можливих збитків, зважених з урахуванням їх імовірності.</p>

<p>За другим  підходом ризик оцінюється як  сума ризиків від ухвалення рішення і ризиків зовнішнього середовища (незалежних від внутрішніх рішень).</p>

<p>Третій підхід визначає ризик як добуток імовірності настання негативної події та ступеня негативних наслідків.</p>

<p>Усі ці  підходи мають як переваги, так і недоліки. Так, вказані підходи до оцінки ризиків не відтворюють взаємозв'язку і розбіжностей між поняттями "ризик" і "невизначеність"; не визначають індивідуальність ризику, суб'єктивність його прояву; обмежують спектр критеріїв оцінки ризику, як правило, одним показником. Крім того, включення до показників оцінки ризику таких елементів, як альтернативні витрати, упущена вигода є недоцільним, тому що вони здебільшого характеризують прибутковість. Ризик слід розглядати як можливість втрат, що виникають внаслідок необхідності прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності. А ступінь цієї можливості можна охарактеризувати за допомогою різних критеріїв, як-то імовірність настання події; величина відхилення від прогнозованого значення (розмах варіації); дисперсія; математичне очікування; середньоквадратичне відхилення; коефіцієнт асиметрії; ексцес, інші математичні і статистичні критерії.</p>

<p>Оскільки  невизначеність може бути задана  різними способами (імовірнісні розподіли, інтервальна невизначеність, суб'єктивні імовірності тощо), що спричиняє різні прояви ризику, на практиці доводиться використовувати всі вказані критерії. Крім того, при оцінці ризику варто враховувати індивідуальний підхід, що описується кривими індиферентності чи корисності.</p>

<p>При анапізі  ризиків використовуються різні методи їх оцінки.</p>

<p>До найбільш розповсюджених відносять:</p>

<p>- метод коригуввння  норми дисконту;</p>

<p>- метод достовірних  еквівалентів (коефіцієнтів вірогідності);</p>

<p>- аналіз чутливості  критеріїв ефективності (NPV, IRR);</p>

<p>- метод сценаріїв;</p>

<p>- аналіз імовірнісних  розподілів потоків платежів;</p>

<p>- метод дерева  рішень;</p>

<p>- метод Монте-Карло  (імітаційне моделювання) тощо.</p>

<p>Розгпянемо  переваги, недоліки і проблеми  їх практичного застосування, а також удосконалені алгоритми кількісного аналізу ризиків інвестиційних проектів.</p>

<p>Метод коригування  норми дисконту</p>

<p>Перевагами  цього методу є простота розрахунків,  зрозумілість і доступність отримуваних  результатів. До істотних недоліків  слід віднести той факт, що  приведення майбутніх потоків  платежів до дійсного моменту  часу (тобто звичайне дисконтування  за більш високою нормою) не  надає ніякої інформації про  ступінь можливого ризику (можливого  відхилення результатів від запланованого проекту). При цьому отримані результати істотно залежать тільки від величини винагороди за ризик.</p>

<p>Він також припускає збільшення ризику в часі відповідно до постійного коефіцієнта, що навряд чи може вважатися коректним, тому що для багатьох проектів характерна наявність ризиків у початкові періоди з поступовим зниженням їх до кінця реалізації. Таким чином, прибуткові проекти, що не припускають згодом істотного збільшення ризику, можуть бути оцінені невірно і відхилені.</p>

<p>Даний метод  не несе ніякої інформації  про імовірнісні розподіли майбутніх  потоків платежів і не дає  змоги оцінити їх. Нарешті, наслідком  простоти методу є істотне  обмеження можливостей моделювання  різних варіантів, що зводиться до залежності критеріїв NPV. IRR, PI тільки від одного фактора - норми дисконту.</p>

<p>Незважаючи  на визначені недоліки, метод  коригування норми дисконту досить  поширений у вітчизняній практиці оцінки ефективності інвестиційних проектів</p>

<p>Метод достовірних  еквівалентів (коефіцієнтів вірогідності)</p>

<p>Даний метод більш детально, ніж попередній спосіб оцінки, характеризує можливості прояву тих чи інших ризиків. Недоліками цього методу варто визнати:</p>

<p>- складність  розрахунку коефіцієнтів вірогідності, адекватних ризику на кожному етапі здійснення інвестиційного проекту; ,</p>

<p>- неможливість  здійснення аналізу імовірнісних  розподілів ключових параметрів  успіху інвестиційного проекту.</p>

<p>Аналіз чутливості</p>

<p>Даний метод  е наочною ілюстрацією вппиву  окремих вихідних факторів на  кінцевий результат проекту. Але основним недопіком даного методу є передумова про розгляд зміни кожного фактора ізольовано, тоді як на практиці важливого значення набуває розгляд впливу економічних факторів на перебіг інвестиційного проекту.в комплексі, адже між ними виникають кореляційні відносини. З цієї причини застосування даного методу на практиці як самостійного інструмента аналізу ризику досить обмежене.</p>

<p>Метод сценаріїв</p>

<p>У цілому  метод дає досить наочну картину  для різних варіантів реалізації інвестиційних проектів, повну Інформацію про чутливість і можливі відхилення, а застосування програмних засобів Excel дозволяє значно підвищити ефективність подібного аналізу шляхом практично необмеженого збільшення числа сценаріїв і введення додаткових змінних величин.</p>

<p>Для проведення  сценарного аналізу розроблена  методика, що дозволяє враховувати  всі можливі сценарії розвитку, а не три варіанти (оптимістичний, песимістичний, реалістичний), як це зазвичай пропонується.</p>

<p>Алгоритм  сценарного аналізу.</p>

<p>1. Використовуючи  аналіз чутливості, визначаються  ключові фактори інвестиційного  проекту.</p>

<p>2. Розглядаються  можливі ситуації, обумовлені коливаннями  цих факторів. Для цього рекомендується  будувати "дерево сценаріїв". ,</p>

<p>3. Методом  експертних оцінок визначаються  ймовірності кожного сценарію.</p>

<p>4. За кожним  сценарієм з урахуванням його  ймовірності розраховується NPV проекту,  в результаті чого можливо  отримати масив значень NPV.</p>

<p>5. На основі двних масиву розраховуються критерії ризику інвестиційного проекту.</p>

<p>Сценарний  аналіз рекомендується використовувати  із звичайною кількістю сценаріїв та дискретними значеннями факторів. У випадку великої кількості сценаріїв і безперервних значень факторів рекомендується застосовувати імітаційне моделювання. Використовуючи сценарний аналіз, можна розглядати безліч стандартних варіантів подій. При цьому можна сполучити сценарний аналіз з іншими методами кількісного аналізу ризиків, наприклад, з методом дерева рішень чи аналізом чутливості.</p>

<p>Аналіз імовірнісних  розподілів потоків платежів</p>

<p>Застосування  цього методу для аналізу ризиків дає можливість одержати корисну інформацію про очікувані значення NPV і чистих надходжень, а також здійснити аналіз їхніх імовірнісних розподілів.</p>

<p>Разом з  тим його використання передбачає, що ймовірності для усіх варіантів грошових надходжень відомі або можуть бути точно визначеними. Насправді в деяких випадках розподіл імовірностей може бути заданий з високим ступенем вірогідності на основі аналізу минулого досвіду при наявності достатніх обсягів фактичних даних. Проте здебільшого такі дані недоступні, тому розподіли задаються виходячи з припущень експертів, а відтак Тм властивий високий рівень суб'єктивізму.</p>

<p>Метод дерева  рішень</p>

<p>Даний метод  може бути використаним у ситуаціях,  коли прийняті в певний момент  часу управлінські рішення залежать від рішень, прийнятих раніше, і в свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій. Обмеженням практичного використання даного методу є вихідна передумова про те. що проект повинен мати доступне для огляду чи припустиме число варіантів розвитку, тобто бути багатоальтер-нативним</p>

<p>Метод Монте-Карло  (Імітаційне моделювання)</p>

<p>Застосування  даного методу на практиці  демонструє широкі можливості  його використання в інвестиційному  проектуванні, особливо в умовах  невизначеності і підвищеного ризику. Даний метод зручний для практичного застосування тим, що вдало корелює з іншими економіко-статистичними методами, а також з теорією ігор. До того ж він надає більш оптимістичні оцінки порівняно з іншими методами.</p>

<p>Розмаїття  ситуацій невизначеності в практичній  діяльності вітчизняних підприємств уможливлює застосування кожного з описаних методів як дієвих інструментів аналізу ризиків, однак найбільш перспективними для застосування є методи сценарного аналізу й імітаційного моделювання, які в будь-який момент часу можуть бути доповнені чи інтегровані до класичних методів.</p>

<p>Алгоритм  імітаційного моделювання</p>

<p>(інструмент "РИЗИК-АНАЛІЗ") включає такі етапи:</p>

<p>1. Визначення  ключових факторів інвестиційного  проекту.</p>

<p>Для цього  пропонується застосовувати аналіз  чутливості за усіма факторами  (ціна реалізації, обсяг продажів, собівартість продукції тощо), використовуючи спеціалізовані пакети типу Project Expert чи Альт-Інвест для скорочення часу розрахунків.</p>

<p>Ключовими  є фактори, зміни яких найбільш  впливають на відхилення NPV.</p>

<p>2. Визнвчення  максимального і мінімального  значень ключових факторів, вибір характеру розподілу ймовірностей.</p>

<p>3. Проведення  імітації ключових факторів.</p>

<p>Цей етап  здійснюється з урахуванням отриманих  для кожного фактора значень,  на основі чого розраховуються варіанти NPV.</p>

<p>4. Розрахунок  критеріїв, що кількісно характеризують  ризик інвестиційного проекту  (математичне очікування NPV, дисперсія,  середньоквадратичне відхилення  тощо).</p>

<p>Ефективність  застосування викладених технологій  інвестиційного проектування обумовлена  тим, що вони можуть бути  легко реалізовані звичайним  користувачем персональної техніки  у середовищі MS Excel, а універсальність  використовуваних у технологіях  математичних алгоритмів дозволяє  застосовувати їх для різних ситуацій невизначеності, а також модифікувати і доповнювати іншими інструментами.</p>

<p>9.9. Особливості  управління системою ризиків  на підприємстві</p>

<p>Для ефективного  аналізу і управління системою  ризику інвестиційного проекту  пропонується алгоритм ризик-менеджменту,  зміст і завдання якого представлені на рис. 9.6.</p>

<p>Алгоритм  здійснення ризик-менеджменту складається  з чотирьох етапів.</p>

<p>1. Оцінка ризиків,  як правило, починається з якісного аналізу, метою якого є їхня ідентифікація. Здійснення такої оцінки стає можливим в ході вирішення наступних практичних завдань:</p>

<p>- виявлення  всіх ризиків, властивих інвестиційному проекту;</p>

<p>- опис ризиків;</p>

<p>- класифікація  й групування ризиків;</p>

<p>- аналіз вихідних  припущень.</p>

<p>На жаль, переважна  більшість вітчизняних розробників  інвестиційних проектів зупиняються  на цій початковій стадії, яка  є підготовчою фазою повноцінного анапізу.</p>

<p>2. Другою, більш складною, фазою ризик-аналізу є кількісний аналіз, метою якого є обчислення ризику, що вимагає вирішення наступних завдань;</p>

<p>- формалізація  невизначеності;</p>

<p>- розрахунок  ризиків;</p>

<p>- оцінка ризиків.</p>

<p>3. На третьому  етапі ризик-аналіз плавно трансформується  з апріорних, теоретичних суджень, у практичну діяльність з управління ризиком. Це відбувається в момент закінчення проектування стратегії ризик-менеджменту, тобто на початку її реалізації. Цей етап завершується інжинірингом інвестиційних проектів.</p>

<p>4. Четвертий  етап - контроль, який за своєю сутністю є початком реінжинирингу (перепроектування) інвестиційних проектів, завершує процес ризик-менеджменту і забезпечує йому циклічність.</p>

<p>Рис. 9.6.Алгоритм  управління ризиком інвестиційного  проекту</p>

<p>9.10. Напрямки  підвищення ефективності використання Інвестиційних ресурсів підприємством</p>

<p>Стратегія  підприємства щодо інтенсифікації залучення і використання інвестиційних ресурсів повинна ґрунтуватися на оцінці ймо" вірності, надійності інвестицій, і, передусім, на оцінці правильного вибору інноваційних рішень. Для того щоб забезпечити обґрунтований вибір інноваційних рішень, підприємства здійснюють конкурентну боротьбу за:</p>

<p>- найкращих  науковців, фахівців, здатних науково  обґрунтувати управлінські рішення;</p>

<p>- отримання  ліцензії на діяльність;</p>

<p>- найкращий  зразок нової техніки (технології);</p>

<p>- якнайшвидше  впровадження нової техніки (технології);</p>

<p>- модифікацію  застарілих і розробку нових  технологій.</p>

<p>Виходячи  з того, що основними факторами,  які впливають на інвестиційні  ресурси, є обсяги капіталовкладень, строки здійснення інвестиційних  проектів, а також їх прогресивність  та економічність, ефективними  напрямками підвищення ефективності інвестиційної діяльності на підприємстві спір, вважати:</p>

<p>1) здійснення  ретельної експертизи інвестиційних  проектів;</p>

<p>2) концентрацію  зусиль підприємства на скороченні періоду впровадження і здійснення інвестиційного проекту;</p>

<p>3) запобігання  масштабним проектам через їх  низьку мобільність до інновацій;</p>

<p>4) залучення  позик на короткий термін;</p>

<p>5) перевірку і наукове обґрунтування надійності проекту.</p>

<p>Рекомендована  література</p>

<p>1. Господарський  кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.</p>

<p>2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.</p>

<p>3. Положення  (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.</p>

<p>4. Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом: Закон  України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.</p>

<p>5. Про інвестиційну  діяльність: