Фінансовий менеджмент. 2

14

  Зміст

Вступ..................................................................................................................2

1.            Поняття «Фінанси» та їх роль в процесі суспільного відтворення…...3

2.            Сутність і завдання фінансового менеджменту………………………..6

3.            Функції та механізми фінансового менеджменту.................................10

Висновок...........................................................................................................13

Список використаної літератури.................................................................14

Вступ

Сучасний етап розвитку нашої країни відрізняється динамізмом та змінами у всіх сферах громадського життя. Процес оновлення торкнувся усіх без виключення політичних, соціальних та економічних  інститутів.

У період переходу до ринкової економіки приймаються пакети законів і постанов, спрямовані на розвиток ринкових відносин, а також на стимулювання і регулювання діяльності підприємств різних форм власності. На  даному  етапі  суттєвого  розширення  прав підприємств  у галузі фінансово-економічної діяльності нормальне їх функціонування в подібних економічних умовах практично неможливе без вирішення ними фінансових проблем. Аналіз доцільності вибору способу розв’язання завдання, прийняття остаточного управлінського рішення в оцінці напрямків використання фінансових ресурсів потребує спеціальних знань, які і одержали назву «Фінансовий менеджмент».

На сучасному етапі розвитку економіки спостерігається неухильне підвищення ролі фінансового менеджменту на підприємствах, фірмах. Це дає їм можливість уникати значних помилок і пов'язаних із ними втрат. Без аналізу та прогнозу фінансових показників підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально–технічної бази, здійснювати певні витрати, отримувати прибутки. З цієї причини тема даної роботи на даний час є дуже актуальною.

Метою роботи з питання «Фінансового менеджменту» є дослідити та вивчити теорію управління фінансами підприємств, формування стратегії та тактики фінансового забезпечення підприємств.

В даній роботі будуть висвітлені питання, що стосуються поняття «Фінансів», буде розкрита їх роль в процесі суспільного відтворення; будуть розглянуті сутність та зміст фінансового менеджменту; а також будуть описані функції та механізми фінансового менеджменту.

1. Поняття «Фінанси» та їх роль в процесі суспільного відтворення

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, яка характеризує економічні відносини в процесі створення і використання коштів. Їх виникнення мало місце в умовах переходу від натурального господарства до регулярного товарно-грошового обігу і було тісно пов’язане з розвитком держави та її потребою в ресурсах.

Фінанси - важлива, складна та багатогранна економічна категорія. Поняття "фінанси" походить від лат. Finansia - "платіж". Вперше цей термін був застосований в Італії у XIII ст., зокрема у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим поняттям позначалися платежі та внески, що здійснювалися на користь держави. Надалі поняття набуло поширення в інших країнах і використовувалося у зв'язку з системою грошових відносин між державою і населенням з приводу формування централізованого фонду грошових коштів. Як об'єктивна економічна категорія фінанси - абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов'язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних.

Найвищого розвитку фінанси досягли в XX столітті, коли функції держави розширились і вдосконалились, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Функціонування фінансів визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. А економічне життя постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує діяльність та фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. фінанси галузь ринок кредит

Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця, громадянина є гроші. Без використання грошей не існували б і фінанси. Тобто фінанси як економічна категорія знаходяться у сфері грошового обігу і не виходять за межі грошових відносин. Але не всі грошові відносини належать фінансам. Наприклад, якщо людина купує продукти харчування, предмети, отримує заробітну плату, то ці відносини є грошовими, але не фінанси. А коли людина сплачує податки, коли власник створює відповідний фонд і вкладе його у цінні папери, в результаті чого матиме певний дохід, коли формується та використовується бюджет держави - ці відносини належать до сфери фінансів. Тобто ми можемо сказати, що фінанси - це економічні відносини, що існують у сфері грошового обігу і обслуговують рух грошових потоків. Щоб визначити суть та роль такої економічної категорії як фінанси необхідно чітко розкрити причини виникнення фінансів:

1) розподіл праці як результат закономірностей розвитку виробництва і суспільства;

2) існування товарно-грошових відносин;

3) необхідність розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою дотримання пропорцій відтворювання;

4) утримання невиробничої сфери, управління, оборони країни тощо.

Фінанси присутні у всіх суспільно-економічних формаціях та обумовлені певним принципами: наявністю держави та розвитком товарно-грошових відносин. Історичний характер фінансових відносин базується на певній послідовності і підпорядкованості розвитку суспільства. Розвиток товарних відносин відбувається одночасно з розвитком товарного виробництва.

Потреба підприємств в ресурсах, які забезпечують їхню діяльність, задовольняється за рахунок фінансів. Фінанси допомагають забезпечити задоволення відтворюваних потреб, що постійно змінюються.

Процес суспільного відтворення включає такі основні стадії:

1.                  Виробництво

2.                  Розподіл

3.                  Обмін 

4.                  Споживання.

Сферою виникнення та функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, коли відбувається розподіл вартості суспільного продукту в її грошовій формі.

Таким чином, фінанси являють собою економічні відносини, що виникають  у суб’єктів господарювання і держави  з приводу формування, розподілу та використання коштів для забезпечення умов розширеного відтворення, стимулювання та задоволення соціальних потреб товариства.

Фінанси - це система економічних відносин, що функціонують у сфері грошового обігу, носять розподільчий характер, пов'язані з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту.

Із визначення економічної суті фінансів, можна виділити наступні характерні ознаки:

1)     фінанси обслуговують сферу грошового обігу, мають грошову форму вираження;

2)     фінанси завжди носять розподільчий характер;

3)     фінанси мають матеріального носія - фінансові ресурси, створюють і використовують доходи і фонди грошових засобів різноманітного призначення у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту.

Призначення фінансів - забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. А це досягається шляхом організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного окремого громадянина.

Фінанси як розподільча категорія пов’язані з кінцевим результатом господарської діяльності. Сфера виробництва є основною ланкою фінансової системи. У цій сфері створюється суспільний продукт, дохід та чистий прибуток. Створений у сфері матеріального виробництва чистий прибуток є основним елементом та джерелом подальшого розподілу, перерозподілу та формування централізованих фондів держави.

В умовах ринкової економіки зростає значущість управління фінансовими ресурсами, тому що це єдиний вид ресурсів,що перетворюються в будь-який інший вид ресурсів (трудовий, матеріальний).

Роль фінансів важлива на різних рівнях управління (стратегічному, оперативному, тактичному). Проте особливе місце вони займають в стратегії розвитку підприємства. У зв’язку з цим в умовах ринкової економіки набуває ключового значення фінансовий менеджмент.

2.          Сутність і завдання фінансового менеджменту

Поняття “менеджмент” можна розглядати з трьох сторін:

1)     як систему економічного управління,

2)     як орган управління (апарат управління),

3)     як форму підприємницької діяльності.

Менеджмент ( англ. Management – управління) в загальному вигляді можна визначити як систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління

Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

В умовах ринкової економіки управління різними аспектами діяльності підприємства неможлива без вирішення проблем фінансового характеру. Аналіз доцільного вибору засобів вирішення завдання, прийняття остаточного управлінського рішення потребує сукупності спеціальних знань, що одержали назву «фінансовий менеджмент».

За період існування фінансового менеджменту істотно розширилося коло досліджуваних проблем. На початку його виникнення вивчалися фінансові питання створення нових фірм та компаній, а у процесі становлення та розвитку – проблеми управління фінансовими інвестиціями і різні напрямки управління фінансами підприємства.

Фінансовий менеджмент підприємницької структури можна визначити як систему управління процесами формування й використання фінансових ресурсів для фінансового забезпечення господарської діяльності.  Це система принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять розроблення і реалізація фінансової політики підприємства, інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства), оцінка інвестиційних проектів і формування портфеля інвестицій, поточне фінансове планування і контроль.

Фінансовий менеджмент – це специфічна сфера діяльності, яка може здійснюватися лише за умов наявності законодавства, яке визначає поведінку підприємства в умовах ринку, існування різних форм власності, фінансового ринку, конкурентного середовища, створення стабільного економічного становища в державі, призупинення темпів інфляції та знецінення національної грошової одиниці.

До головних завдань фінансового менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямів інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Основною метою фінансового менеджменту на підприємстві є створення необхідних передумов стабільної його роботи та розвитку в умовах конкурентної боротьби й обмеженості фінансових ресурсів і капіталів. Конкретно це повинно знаходити своє вираження в таких загальноекономічних і фінансових характеристиках, як забезпечення зростання виробництва і реалізації продукції, зниження валових витрат, мінімізація фінансових ризиків, зростання обсягів прибутку й рівня рентабельності.

Успіх фінансового менеджменту повинен  бути спрямований на досягнення високих рівнів платоспроможності, ліквідності, рентабельності. А це, в свою чергу, потребує розробки сучасної відповідної ринковим відносинам системи планування, контролю й управління рухом фінансових ресурсів, проведення постійної комплексної оцінки фінансового стану підприємства, детального аналізу спрямування  й витрат коштів, визначення джерел їх мобілізації для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства.

Фінансовий менеджмент полягає у прийнятті сукупності рішень з формування та підтримання оптимальної структури фінансових ресурсів організації з метою максимізації її прибутків. У зв’язку з цим фінансовий менеджмент включає в себе два напрямки фінансової діяльності – збільшення прибутку і досягнення фінансової стійкості організації, тобто її здатності підтримувати свої фінансові зобов’язання перед іншими організаціями і підприємства ми – платоспроможності.

В умовах ринкової економіки цей напрям загального менеджменту повинен здійснюватися фахівцями, тобто людьми, професійно здатними управляти фінансами підприємств. Фінансовий менеджер повинен професійно розбиратися не тільки у фінансових питаннях, а й в мікро - і макроекономіці, орієнтуватись в питаннях економічної теорії й економічної політики держави. Крім того, він повинен володіти основними методами статистичного аналізу, знати особливості функціонування фінансових інституцій.

У цілому фінансовий менеджер має справу з тими питаннями, які зачіпають грошові ринки і ринки капіталів, з макро- і мікрофінансовими показниками. Він зобов’язаний аналізувати ризик, мати тісні зв’язки з фланговими посередниками: банками, брокерськими компаніями, поза- банківськими установами, дилерами.

Прибуток і ризик являють собою дві ключові ланки фінансового менеджменту. Співвідношення цих змінних на кожний момент визначає зміст конкретних рішень фінансового менеджменту організації.

Фінансовий менеджер приймає рішення і виконує операції тільки у тому випадку, коли їх результати будуть вищими за витрати. Причому, якщо є кілька альтернативних варіантів здійснення операцій, фінансовий менеджер обирає максимальний не з погляду прибутку, а виходячи із співвідношення ризику та прибутку. Отже, фінансовий менеджер постійно вирішує протиріччя, які виникають між цілями підприємства і фінансовими можливостями їх реалізації.

Управляючи активами, фінансовий менеджер повинен визначити, які фінансові активи краще мати, та як і в який момент потрібно змінити їх кількісний та якісний склад. Якщо фонди, вкладені в активи організації, можна продуктивно використати інакше, то це свідчить, що вони використовуються неефективно.

Фінансовий менеджер, розробивши фінансову стратегію, своїми повсякденними діями повинен сприяти її реалізації. Для цього він має володіти спеціальним фінансовим інструментарієм, використовувати як власні кошти організації, так і запозичені.

Отже, у фінансового менеджера досить широке поле діяльності, а вміле функціонування у цій сфері, використання спеціальних методів фінансового менеджменту може дати вагомі результати для підприємств, зокрема ефективне управління фінансовими ресурсами дозволить розробити варіанти різноманітних заходів для покращення фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджмент відіграє на сьогодні вкрай важливу роль у діяльності підприємств. Він дозволяє ефективно досягати виробничих (здійснення програми виробництва і збуту, забезпечення якості матеріальних, фінансових ресурсів), економічних (підвищення прибутку, рентабельності, оптимізація структури витрат), фінансових (підвищення рівня платоспроможності, ліквідності, забезпечення фінансування) цілей суб’єктів господарювання.

3.          Функції та механізми фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету та основні задачі шляхом здійснення певних функцій. Функція являє собою зовнішній прояв властивостей якогось об’єкта в певній системі відносин. З погляду економіки функції означають прояв їхньої сутності в реальній дійсності, специфічні способи вираження притаманних категорії властивостей.

Функції фінансового менеджменту умовно можна поділити на такі види:

1.      Функції фінансового менеджменту як керуючої системи:

-         розробка фінансової стратегії підприємства

-         створення організаційних структур, що забезпечують прийняття управлінських рішень

-         формування інформаційної системи підприємства для обґрунтування цілей управлінських рішень

-         створення комплексу технічних засобів доля забезпечення діяльності інформаційної системи фінансового менеджменту.

2.      Функції фінансового менеджменту як керованої системи

-         управління джерелами фінансування

-         управління капітальними вкладеннями та оцінкою їхньої ефективності

-         управління оборотним капіталом

-         управління фінансовим плануванням

-         аналіз фінансової діяльності та фінансовий контроль.

Функції і методи фінансового менеджменту можна поділити на два блоки:

1.      Управління зовнішніми фінансами.

2.      Внутрішньовиробничий облік і контроль.

Управління зовнішніми фінансами складається з управління оборотними активами (рухом грошових коштів, розрахунками з клієнтами, управління матеріально-виробничими запасами та ін.) та залучення коротко- та довготермінових зовнішніх джерел фінансування.

Внутрішньовиробничий облік і контроль передбачає:

-                     складання і аналіз фінансової звітності підприємства;

-                     оцінку поточного стану підприємства та перспективне планування;

-                     збирання й оброблення даних бухгалтерського обліку для управління фінансами;

-                     складання кошторису витрат, сплата податків тощо.

Рішення із фінансових питань приймають у процесі інвестування в активи підприємства та при виборі джерел фінансування інвестиційних проектів. Інвестиційні рішення (довготермінові та короткотермінові) приймають для:

      раціоналізації структури активів, визначення необхідності їх зміни та ліквідації;

      розроблення й оцінки інвестиційних проектів;

      визначення потреби у фінансових ресурсах;

      управління портфелем цінних паперів.

Вибір джерел фінансування інвестиційних проектів здійснюють за допомогою:

-         вироблення і реалізації політики раціонального поєднання власних і позичених коштів для забезпечення ефективного функціонування підприємства;

-         вироблення і реалізація політики залучення капіталу на найвигідніших умовах;

-         дивідендної політики;

-         оцінки операцій злиття і поглинання підприємств.

До кола конкретних питань, які мають вирішуватись у фінансовому менеджменті, відносяться:

1)     Розробка фінансової стратегії підприємства визначення і формування мети або системи цілей, яких прагне досягти в планову періоді підприємство.

2)     Створення організаційних структур, які забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень по всім аспектам фінансової діяльності підприємства – організація фінансових служб на підприємстві.

3)     Формування ефективних інформаційних систем, які забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень – результати оцінки інформації використовуються як основа для стратегічного фінансового аналізу та визначення можливих варіантів фінансової стратегії підприємства.

4)     Здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства.

5)     Здійснення планування фінансової діяльності підприємства по основним її напрямкам.

6)     Розробка дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в галузі фінансової діяльності.

7)     Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень.

Процес управління фінансовою діяльністю підприємства передбачає розробку певного механізму фінансового менеджменту, що має включати систему основних показників, за допомогою яких можна оцінити з достатнім ступенем точності його поточні та стратегічні можливості.

Поточна й оперативна фінансова робота на підприємстві супроводжується в практичній діяльності організацією фінансового забезпечення виробничої діяльності, постійною підтримкою платоспроможності на необхідному рівні.

Висновок

Основою життєдіяльності кожного підприємства та забезпечення його розвитку в сучасних умовах господарювання є достатнє забезпечення підприємства необхідними фінансами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності  та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Роль фінансів важлива в стратегії розвитку підприємства. Саме тому набуває величезного значення фінансовий менеджмент.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов’язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу.

В умовах ринкової економіки саме фінансовий менеджер стає однією з ключових фігур на підприємстві. Він відповідає за постановку проблем фінансового характеру, аналіз доцільності вибору того чи іншого способу їх рішення, а іноді за прийняття кінцевого рішення вибору найбільш прийнятного варіанту дії, здійснює оперативну фінансову діяльність, контролює грошові потоки підприємства

Застосування фінансового менеджменту на підприємствах дає змогу зберегти міцні ринкові позиції будь-якому виробникові. Базуючись на зіставленні певних фінансових результатів, розраховуючи відповідні фінансові показники, підприємство здатне оцінити ефективність свого господарювання, визначити своє місце серед підприємств галузі, планувати ефективну діяльність на майбутнє.

Список використаної література

1.      Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Учебное пособие.-М. “Финансы и статистика”,- 1998.

2.      Бланк И.А. Финансовый менеджмент. Учебный курс., К.: «Ника-Центр – Эльга», 1999.

3.      Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000.–416с.

4.      Крайник О. П., Клепикова З. В. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. – Львів: Інтелект; К.: Дакор, 2000.

5.      Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент. 2-ге вид.: Підручник. – Київ: Центр учбової літератури, 2009.

6.      Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент: Підручник/ Поддєрьогін А.М., Невмержицький Я.І. – К.: КНЕУ, 2005.