Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в банківській справі

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

 

Кафедра фінансів та кредиту

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з дисципліни «Корпоративна соціальна відповідальність»

на тему: «Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в банківській справі»

 

 

 

 

 

 

 

Студентки ІІІ курсу, групи БТ-11

напряму підготовки 6.030508 – 

«Фінанси і кредит» 

Федик Г.В.

Перевірив к.е.н., ст. викл. Руденко М.В.

 

 

 

м. Севастополь – 2013 рік

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП3

1. Стратегія корпоративної  соціальної відповідальності як  конкурентна перевага банку 4

2. Реалізація концепції  соціально відповідального бізнесу  в банківському секторі України 10

3. Впровадження КСВ у  банку на прикладі «Райффайзен Банк Аваль»17

ВИСНОВОК21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Як свідчать дослідження  ринку українських банківських  послуг, більшість банків надають  схожий перелік послуг, використовуючи при цьому однакові маркетингові засоби (особливо комунікаційні), що не дозволяє конкурувати з більш потужними та досвідченими іноземними банками, які активно використовують нетрадиційні способи ведення бізнесу.

За таких умов перевагу отримує саме та банківська установа, яка формує сприятливе відношення клієнтів до установи та позитивне її сприйняття на ринку, що і виступає іміджем банку.

Політика багатьох банків сьогодні тяжіє до спроб відійти  від класичної маркетингової  концепції і запровадити концепцію  соціально-відповідального маркетингу або концепцію корпоративної  соціальної відповідальності. Таким  чином, питання корпоративної соціальної відповідальності банківського бізнесу України набуває досить актуального значення в розрізі активного розвитку і модернізації банківської системи.

Вагомий внесок у розвиток соціального маркетингу здійснено  такими зарубіжними та вітчизняними дослідниками, як: Ф. Котлер, Р. Оуен, Ч. Бодвелл, М. Брун, А. Костін, С. Лукаш, Л. Савицька, С. Перегудов, М.Корсакова, С. Захарова, М. Симановська, А. Панкрухін, В. Іванов, О. Лазоренко та інші.

Зважаючи на велику кількість  закордонних досліджень, питання  корпоративної соціальної відповідальності в Україні тільки починає знаходити  своє відображення в працях вітчизняних теоретиків та практиків і розглядається досить фрагментарно.

Мета роботи – дослідження  сутності поняття «корпоративна  соціальна відповідальність» саме в банківській сфері та проблеми впровадження концепції в банках України.

 

1. Стратегія корпоративної  соціальної відповідальності як конкурентна перевага банку

 

 

Поняття "корпоративна соціальна відповідальність" не має загальноприйнятого універсального визначення.

Як його синонім часто застосовуються терміни "соціальна відповідальність бізнесу", "корпоративне громадянство" та ін. Наведемо декілька визначень КСВ, які розроблені як в Україні, так і ті, що використовуються в міжнародній практиці.

За визнанням Форуму соціально  відповідального бізнесу, офіційно оприлюдненому у 2006 р., це є відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

Згідно з визначенням  Європейського Альянсу корпоративної  соціальної відповідальності, КСВ –  це концепція залучення соціальних і екологічних напрямків у  діяльність бізнесу на засадах добровільності та взаємодії між усіма зацікавленими  сторонами[1].

Міжнародна організація  праці у своїй резолюції про  сприяння життєспроможним компаніям  зазначає, що КСВ – це добровільна  ініціатива ділових кіл, яка стосується діяльності, що перевищує просту вимогу дотримання букви закону. КСВ не може підмінити собою правове регулювання, забезпечення дотримання законів та ведення колективних переговорів.

Наприклад, є ціла низка  досліджень, опитувань про те, як у різних національних бізнес-спільнотах трактують та сприймають сутність КСВ. У західних бізнес-компаніях згідно з опитуванням "Глобального бізнес- барометра" найбільше респондентів вважають, що сутність КСВ полягає у врахуванні інтересів зацікавлених представників суспільства під час прийняття бізнес-рішень.

Позиція російського бізнесу, репрезентована Асоціацією менеджерів, містить у собі тлумачення корпоративної  соціальної відповідальності як філософію  поведінки та концепцію, що вибудовується  діловою спільнотою, компаніями та окремими представниками бізнесу відповідно до своєї діяльності. Метою цієї діяльності є сталий розвиток для майбутніх поколінь.

Отже, узагальнене трактування  цього поняття включає:

• корпоративну етику;
• корпоративну соціальну політику стосовно суспільства;
• корпоративну політику у сфері охорони навколишнього середовища;
• принципи і підходи до корпоративного управління та корпоративної поведінки;
• питання дотримання прав людини, включаючи рівні можливості для жінок і чоловіків, осіб, які мають особливі соціальні потреби , для різних вікових груп, у відносинах з постачальниками, споживачами, персоналом.

Враховуючи вищезазначене, вважаємо за доцільне запропонувати  власне визначення поняття КСВ для банківського бізнесу. Отже, корпоративна соціальна відповідальність у банках являє собою добровільну діяльність фінансової установи, спрямовану на прийняття відповідальних та зважених управлінських рішень з метою врахування і задоволення інтересів усіх стейкхолдерів банку[4].

Щоб відповісти на питання  необхідності впровадження практик  КСВ в банках України необхідно проаналізувати досвід національних та міжнародних об’єднань з КСВ. Серед них – мережа Глобального договору ООН, Європейський альянс корпоративної соціальної відповідальності та ін.

Цей досвід дає контури  витоків певних позитивних якісних  ознак їх національного суспільного розвитку, які виявляються спільними для багатьох країн. Саме під цим кутом є сенс аналізувати потенційний зиск, який може мати банк від імплементації КСВ у свою бізнес-практику. Він, зокрема, полягає у:

• поліпшенні управління завдяки запобіганню ризикам;
• покращенні репутаційного менеджменту;
• покращенні маркетингових показників;
• кращій мотивації співробітників;
• покращенні доступу до капіталів та лояльності інвесторів;
• кращому діалозі з партнерами, урядовими структурами та неурядовими організаціями;
• поліпшенні фінансових та економічних показників діяльності.

Отже, аргументуючи ці положення, необхідно враховувати таке:

1. Поліпшення управління завдяки запобіганню ризикам різного ґатунку, найчастіше – це соціальні, економічні, юридичні. Як приклад можна навести ризики конфлікту між акціонерами та менеджерами акціонерного товариства або місцевою владою, збільшення податкового навантаження, проблеми з інвесторами тощо. Наповнення портфеля ризиків, прийняття відповідних рішень за цих умов супроводжують будь-який бізнес і характеризуються особливим типом взаємозв’язку об’єктивних обставин та суб’єктивної діяльності, що сприяє як їх утворенню, так і вирішенню.

Досягнення успіху у прийнятті  сталих рішень у цих умовах залежить не стільки від професійності, скільки від існування та дотримання у суспільстві чітких норм корпоративної соціальної відповідальності. Зокрема КСВ використовується задля управління нефінансовими ризиками.

Нефінансові ризики мають  таку особливість – за значної  вірогідності настання ризикової події вони можуть призводити до великих збитків. Нефінансові ризики більшою мірою індивідуальні і не мають універсального рішення.

Мета управління нефінансовими  ризиками в банку – підтримувати стратегію розвитку в довгостроковій перспективі з урахуванням балансу інтересів зацікавлених сторін.

Принципи управління:

• обов’язковість використання стейкхолдерівського підходу в системі управління ризиками, тобто на базі діалогу із зацікавленими сторонами для розуміння їх інтересів, впливу на їх вибір поведінки, пошук взаємовигідних рішень;
• необхідність спеціальної роботи з формування соціального капіталу компанії у вигляді підвищення потенціалу взаємодовіри та взаємодопомоги.

Процес управління нефінансовими  ризиками є системний і безперервний. У центрі цього процесу знаходяться стейкхолдери, які визначені банком. За результатами діалогу з ними виявляються основні проблеми, ідентифікуються ризики та розробляється план реагування. Цей процес відображено у внутрішньому колі рисунка. Система управління нефінансовими ризиками базується на взаємодії із зацікавленими сторонами від установлення стратегічних цілей до аудиту звітності та подальшого вдосконалення всієї системи. Рух управління нефінансових ризиків наведено у зовнішньому колі рисунка.

2. Покращення репутаційного  менеджменту за результатами  отримання реального сталого публічного визнання, зміцнення позицій власного бренду і загалом іміджу банку. Наприклад, у щорічному переліку “The Fortune Global 500” журналу Fortune International найбільш поважних компаній одним із 8 показників для визначення їх діяльності є соціальна відповідальність.

Рисунок 1.1 - Модель управління нефінансовими ризиками через КСВ.

 

3. Покращення маркетингових  показників, як-то частка ринку,  обсяг збуту послуг тощо відбувається також внаслідок масової підтримки населенням саме тих банків, які постійно публічно дотримуються КСВ. Відповідно до досліджень уподобань споживачів, які проведено у США, 83% опитаних переважно довіряють саме тим компаніям, що роблять внески у різні соціально-доброчинні справи, тобто є суспільно відповідальними. Навіть 89% з них виявило готовність змінити підтримку звичної компанії на іншу тотожну заради реалізації запропонованої нею нової суттєвої соціальної ініціативи, яка небайдужа для споживачів.

4. Розширення можливостей  для залучення, утримання, мотивування співробітників компанії. Не варто оминати те, що 79 % опитаних працівників компаній вказують на своє бажання працювати у соціально відповідальних корпораціях. Адже такий підхід тісно пов’язаний з рівнем оплати праці, наповненістю соціального пакета тощо, тобто з системою розвитку персоналу. Доцільно підкреслити аксіому західного бізнесу про неможливість будувати саме конкурентоспроможний бізнес на невмотивованій робочій силі.

5. Покращення доступу  до капіталів та лояльність  інвесторів. Розмірковуючи над цим напрямком впровадження КСВ, варті суттєвої уваги розроблені ООН “Принципи відповідального інвестування”, які акцентують увагу на дотриманні соціальних стандартів та принципів корпоративного управління у комерційних проектах при їх інвестуванні.

6. Кращий діалог з партнерами, урядовими структурами та неурядовими організаціями являє собою ключ доступу до відкритого широкого діалогу і налагодження солідарної співпраці.

7. Поліпшення фінансових  та економічних показників діяльності. Численні дослідження, проведені в різних країнах, показують практично прямий зв’язок між якістю політики соціальної відповідальності компанії і поліпшенням її фінансових показників[2].

Основні принципи КСВ функціонують у тісному зв'язку з принципами Етичного кодексу банку і являють собою:

• відданість місії , спільним цінностям та баченню банку ;
• надання якісних послуг на основі високого професіоналізму колективу банку ;
• повага цінності та гідності особи ;
• чесність і взаємоповага у відносинах із зацікавленими сторонами;
• справедливість при прийнятті управлінських рішень;
• законність вживаються дій і відповідальність за їх наслідки ;
• прибутковість бізнесу ;
• охорона здоров'я працівників банку ;
• відкритість для взаємин із зацікавленими сторонами.

Невід'ємною частиною КСВ в банках є проектне фінансування , участь суспільства , обізнаність та транспарентність , навколишнє середа .

 

2. Реалізація концепції соціально відповідального бізнесу в банківському секторі України

 

 

Провідні науковці єдині в думці, що КСВ не обмежується лише соціальними програмами банку, а передбачає постійну взаємодію з основними суб’єктами і контрагентами на принципах гармонійного співіснування та постійного діалогу.

Як взаємодіючі суб’єкти розглядаються працівники банку, його клієнти, партнери, держава і суспільство в цілому. КСВ перед працівниками досягається шляхом забезпечення гідних умов та оплати праці, упровадженні програм розвитку персоналу, належної мотивації тощо, проте українські реалії підтверджують, що ці принципи часто порушують: програми підтримки і упровадження системи оплати праці залежно від виробітку (як процент від здійснених операцій, розповсюджених продуктів тощо) в умовах недовіри до банківської системи та високого рівня конкуренції не дозволяє отримувати гідну заробітну плату.

Взаємовідносини з партнерами регламентуються як внутрішньобанківськими кодексами етики, так і нормами в межах банківських об’єднань. Наприклад, однією з умов вступу до Асоціації українських банків є безумовне ухвалення Кодексу банкіра і згода зі Статутом організації. Проте банки все ж використовують нечесні методи боротьби з конкурентами, головним з яких є дезінформування. Часто такі дії призводять до руйнівних наслідків (розповсюдження недостовірної інформації про недоступність коштів вкладників Промінвестбанку 2008 року спричинило «ефект доміно», у результаті чого виникла загроза ліквідності всієї системи), але ефективного інструменту протидії цим порушенням в Україні на сьогодні не існує[3].

Відповідальність перед  суспільством знаходить свій прояв у реалізації проектів, що пов’язані з допомогою дітям, реконструкцією національних історичних пам’яток, фінансуванням гуманітарних проектів, підтримкою національної культури, охороною навколишнього середовища.

У відносинах із державою прояв  КСВ здійснюється шляхом дотримання вимог законодавства, вчасної сплати податків, а також рекомендацій і регламентів НБУ як центрального банку України. З іншого боку, держава реалізує концепцію соціальної відповідальності шляхом участі у статутному капіталі деяких банків (Ощадбанк, Родовід Банк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Банк «Київ»).

Ідентифікація КСВ як цілісної системи взаємовідносин між різними суб’єктами найчастіше існує лише на теоретичному рівні. Так, більшість українських банків ототожнюють КСВ із благодійністю та меценатством або з розкриттям інформації. Принципово відрізняється розуміння цього поняття банками з іноземним капіталом: 45% з них декларують у звітності, що КСВ є не лише соціальна політика та громадянська діяльність, а постійне гармонійне співіснування з різними суб’єктами взаємодії. Особливої уваги заслуговує документ Платинум Банку під назвою «Бізнес із людським обличчям», головною ідеєю якого є безперервна, постійна взаємодія зі співробітниками, державою, клієнтами, суспільством. Попри це, найбільш поширений такий підхід до трактування КСВ у європейських банках– 63%, що значно перевищує показник в Україні.

У практиці українських банків найбільшого поширення набула американська модель КСВ – головними інструментами її реалізації є меценатство і благодійність.

Проте головною проблемою  є те, що, на відміну від європейської моделі, соціальні інвестиції здійснюються виходячи з короткострокових можливостей і потреб банку: у разі погіршення фінансових показників такі програми скорочуються, а їхнє провадження, зважаючи на мінливий характер залежно від стану банку, має на меті головним чином формування в суспільній свідомості позитивної думки в короткостроковій перспективі.

Діалог на тему КСВ у  банках України загалом ведеться на рівні окремих проектів та ініціатив без прив’язки до точних показників, можливості чітко оцінити чи підтвердити досягнутий прогрес. У нашій державі ще не сформовані інститути всебічної оцінки діяльності фінансових посередників, які враховують соціальний, економічний та екологічний вплив їхньої діяльності (як позитивний, так і негативний) та пов’язують такий вплив із національною стратегією сталого розвитку. Одним із результативних показників, що відображає реалізацію принципів КСВ, є вартість бренду. Особливістю бізнесу в Україні є те, що, незважаючи на високу інтенсивність консолідаційних процесів, стаття «Гудвіл» в активах вітчизняних банків найчастіше дорівнює нулю. Таким чином, простежується головна відмінність між поняттям банківської кризи: за кордоном зниження репутації та падіння вартості акцій є ринковим сигналом, що сигналізує про виникнення проблем; в Україні під кризою розуміють уже результат, коли інвестори та кредитори вилучають свої кошти і банк отримує збитки внаслідок залучення ресурсів за неприйнятною ціною[6].

Інформаційна транспарентність є одним із головним індикаторів готовності банків до взаємодії з пов’язаними суб’єктами. За результатами 2011 року, найвищі позиції в рейтингу прозорості посіли банки з іноземним капіталом, великі банки з українським капіталом, з яких три – із державною участю.

Така ситуація є свідченням того, що іноземні банки, які функціонують в Україні, більш відповідально ставляться до питання розкриття інформації про свою діяльність.

 

Рисунок 2.1- Рейтинг українських банків-лідерів за рівнем інформаційної прозорості за результатами 2011 року, %

 

Рівень КСВ окремого банку  знаходить відображення у спеціальних звітах, перший з яких був опублікований Надра Банком за підсумками 2007 року.

На сьогодні така звітність не є уніфікованою внаслідок відсутності державного регулювання цього питання, а її оприлюднення залежить виключно від можливостей та бажання самого банку і здійснюється з метою досягнення рекламних цілей – у разі відсутності соціальних заходів протягом року банки не публікують такі звіти. У цьому проявляється одна з особливостей американської моделі КСВ: соціальні інвестиції не є частиною загальної стратегії діяльності банку, а їхні обсяги еластичні як до зростання, так і до скорочення.

При цьому частково або  повністю втрачається ефект від упровадження концепції КСВ: зростання довіри до фінансового посередника і, як наслідок, стабільності банківської системи в довгостроковій перспективі може не відбуватися, а здійснення соціальних заходів часто є напрямом діяльності з метою досягнення короткострокових цілей, наприклад, із залучення нових клієнтів через формування позитивного іміджу.

Всі підходи до визначення КСВ роблять акцент на соціальну складову ведення бізнесу. Зазначимо, що розглядаючи банківську діяльність до поняття «корпоративна соціальна відповідальність» можна віднести наступні складові:

• корпоративна етика;
• корпоративна соціальна політика щодо суспільства;
• підходи до корпоративного управління;
• дотримання трудового законодавства та законодавства щодо прав людини.

На сучасному етапі  розвитку банківської системи впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності дає ряд переваг:

• покращення ефективності бізнес-процесів. При впровадженні КСВ підприємства виявляють приховані важелі підвищення ефективності;
• підвищення мотивації та продуктивності працівників. Враховуючи, якщо всі працівники водночас є громадянами, то турбота про громаду буде відображатись і на працівниках;
• зростання вартості нематеріальних активів, що викликано підвищенням репутації та іміджу підприємства.

Одним із важливих моментів при впровадженні концепції КСВ  є чітке розмежування кола обов’язків. Тому доцільно розглядати управління соціальним маркетингом на декількох рівнях.

Таблиця 2.1 - Рівні управління соціальним маркетингом у банку

Рівень	Характеристика
Внутрішній	реалізація банком соціальної відповідальності перед персоналом (створення сприятливих умов праці, соціальний розвиток колективу, сприятливий  психологічний клімат, підвищення кваліфікації персоналу, можливість працівників  приймати участь в управлінні банком);
Зовнішній	реалізація соціальної відповідальності перед клієнтами банку (задоволення  потреб клієнтів на найвищому рівні);
Соціальний	реалізація соціальної відповідальності перед громадою, суспільством (в  межах території, на якій працює банк сприяння стійкому розвитку суспільства  через участь у вирішенні соціальних проблем, підвищення рівня культурного  розвитку населення, стимулювання ділової  активності).

Таким чином, перед банками  постає питання визначення департаменту, який повинен бути відповідальним за впровадження та використання концепції КСВ. Згідно з даними досліджень європейської мережі КСВ фахівців «Corporate Responsible Group» (2010 р.) питаннями КСВ в компанії займається ряд департаментів.

Рисунок 2.2 - Підрозділи, що займаються питаннями КСВ, %

Таким чином, на сьогоднішній день КСВ в банку визначається як політика його участі у житті суспільства. КСВ включає в себе як і матеріальну і фінансову допомога суспільству, з метою отримання прибутку, так і участь працівників в підтримці суспільства, активне залучення банку до обговорення і вирішення життєво важливих питань суспільства, проведення соціальних проектів [2].

На сучасному етапі  розвитку одним із головних завдань  банку є швидке та якісне обслуговування клієнтів тому, особливу увагу необхідно  зосередити на секторі «середньозаможного»  клієнта як на найбільш перспективному.

Залучити таку категорію  клієнтів значно простіше, ніж VIP-клієнтів. Як показує практика, на залучення нових клієнтів необхідно в 5–10 разів більше витрат, ніж на утримання постійних [7].

Доведено, що формування іміджу банківської установи безпосередньо  пов’язано із впровадженням та використанням  концепції корпоративної соціальної відповідальності та соціально-етичного маркетингу. Банки як установи, що працюють зі специфічним товаром – грошима, самостійно здійснювати соціальну діяльність не мають можливості, тому вони співпрацюють з рекламними компаніями, ЗМІ, діловими партнерами, суспільними організаціями, науковими центрами та ін.

Проте, цікавим є той  факт, що соціальна відповідальність бізнесу асоціюється в Україні  насамперед із поліпшенням умов праці  персоналу (65,5% опитаних українських  компаній), розвитком персоналу і  його навчанням (63,2 %), благодійною допомогою  громадськості (56 %), етичним ставленням до споживачів (49 %) [8]. Отже, в банківському секторі України спостерігається проблема з розумінням сутності поняття «корпоративна соціальна відповідальність».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Впровадження КСВ у  банку на прикладі «Райффайзен Банк Аваль»

 

 

АТ «Райффайзен Банк Аваль» традиційно приділяє велику увагу сфері корпоративної  соціальної відповідальності, яка базується  на свідомій громадянській позиції  колективу банку.

Відповідальність банківської  установи перед суспільством знаходить  відображення в надійності фінансового  інституту, прозорому веденні бізнесу, забезпеченні  високої якості продуктів і послуг, пропозиції достойних робочих місць для українців, гарантії належних умов праці власному персоналу, а також в екологічній відповідальності та активній благодійній і спонсорській діяльності.

Банк є дочірньою установою  провідної австрійської банківської  групи Райффайзен, яка має бездоганну 125-річну історію успішного банкінгу і будує свою діяльність в Україні  на принципах надійності й довіри.

Райффайзен Банк Аваль – надійний міжнародний банк з українським  майбутнім, що впроваджує кращі світові  банківські практики та гарантує задоволення  потреб українців у новітніх продуктах  та послугах.

Райффайзен Банк Аваль повною мірою  та своєчасно виконує свої зобов’язання, забезпечуючи прозору фінансову  звітність, сплату всіх податків, офіційну заробітну платню персоналу, відкритість  та прозорість у взаємовідносинах із клієнтами, партнерами, співробітниками  та представниками влади.

У своїй діяльності банк чітко  дотримується вимог чинного законодавства України, а також керується високими стандартами ведення соціально відповідального бізнесу, визначеними його материнською компанією – Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ (Австрія). Ці стандарти спрямовані на посилення клієнтської довіри, задоволення інтересів споживачів та підтримку належного іміджу банків Групи Райффайзен у Центральній та Східній Європі. Ділові стосунки та бізнес-етика регламентуються у банку власним Кодексом поведінки працівників.

У 2012 році Райффайзен Банк Аваль продовжував  активну благодійну та спонсорську  діяльність на рівні Центрального офісу  та регіональних дирекцій. Протягом року банк профінансував значну кількість  благодійних та спонсорських проектів.

Пріоритетними напрямками благодійництва банку залишається підтримка  навчально-виховних  закладів для дітей-сиріт та дітей із проблемних сімей, а також дитячих медичних закладів та благодійних фондів, які опікуються дітьми.

Пріоритетними об’єктами для спонсорської підтримки з боку банку є довгострокові  проекти, спрямовані на розвиток української  культури, освіти, мистецтва та пропаганду кращих європейських цінностей.

У минулому році банк підтримав низку  благодійних та спонсорських проектів на загальну суму близько 3,16 млн. грн.

Благодійна діяльність ініціюється  та підтримується адміністрацією та профспілковою організацією працівників  банку.

Традиційно фінансова установа надавала суттєву підтримку дитячим  будинкам та дитячим медичним закладам в Україні. Крім того, в банку активно  реалізувалися такі форми благодійності, як збір благодійних пожертвувань на лікування тяжкохворих дітей  у межах співпраці з благодійним  фондом «Запорука», волонтерство, донорство, придбання подарунків для вихованців дитячих будинків за власні кошти  співробітників тощо.