Кредиторська заборгованість: сутність, класифікація та оцінка

МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Імені В. ГЕТЬМАНА»

Кафедра облiку, аналiзу та аудiту в АПК

 

Реферат на тему:

“Кредиторська заборгованість: сутність, класифікація та оцінка”

 

Виконав : студент 3-го курсу, 1-ої групи

Спеціальності 6509/1

Карпенко О. Д.

Перевірив:

Викладач

Ткач І. В.

Київ 2010

 

План

 

Вступ

1. Економічна сутність та види зобов’язань
2. Довгострокові зобов’язання
3. Поточні зобов’язання. Непередбачені зобов’язання

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Давно відомо, що фінансовий стан фізичної або юридичної особи  не можна оцінювати за активами, які перебувають у його розпорядженні. Наявність шикарного офісу, автомобіля та іншої атрибутики процвітаючого  бізнесмена (підприємства) ще нічого не значить. Якщо джерелом придбання всіх цих активів є непогашені зобов’язання підприємства перед іншими особами (кредиторами), то все це видиме багатство їм (кредиторам) і належить. У зв’язку із цим інформація про зобов’язання підприємства є однією з найважливіших в оцінці його фінансового стану.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі.

З урахуванням відзначених  ознак кредиторську заборгованість можна було б визначити як частина майна організації, що є предметом виниклих з різних правових основ боргових зобов'язань організації-дебітора (боржника) перед уповноваженими обличчями кредиторами, що підлягає бухгалтерському обліку і відображенню в балансі як борги організації - балансоутримувача.

 

 

 

 

 

 

1. Економічна сутність та види зобов’язань

Перефразовуючи відомий  вираз, можна сказати, що жити із зобов’язаннями погано, але й без них не виходить. Наявність зобов’язань є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації (далі - підприємства). Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання (заборгованість) перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності (постачальників, покупців, акціонерів й ін.). З огляду на це, найважливішого значення набуває відповідність прийнятим стандартам і точність формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання підприємства та розкриття інформації про них у його фінансовій звітності. Коли ми говоримо про відповідність стандартам, то маємо на увазі відповідність вимогам П(С)БО 11, про які ми сьогодні й поговоримо.

В першу чергу необхідно  зазначити, що вимоги даного П(С)БО поширюються  на всі підприємства, незалежно від  форми власності та виду діяльності (крім бюджетних установ), і застосовуються з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, установлених іншими П(С)БО.

Далі необхідно визначитися  із взаємозв’язком між поняттям зобов’язань  і кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк. Таким чином, кредиторська заборгованість – це один з видів зобов’язань підприємства.

Для того щоб зобов’язання підприємства були визнані й одержали своє відображення у фінансовій звітності, необхідно:

1) існування можливості  достовірно їх оцінити; 

2) існування ймовірності  їхнього погашення та зменшення,  у зв’язку із цим, економічних  вигід у майбутньому.

Якщо не буде дотримано  хоча б однієї із цих умов, то кредиторську заборгованість підприємства, його гарантії та інші зобов’язання підприємства перед  іншими особами вже не можна визнати  такими (не можна визнати зобов’язаннями).

У той же час, якщо за раніше визнаними зобов’язаннями відбудуться зміни, в результаті яких такі зобов’язання перестануть відповідати другій умові, тобто на дату балансу будь-які зобов’язання підприємства стануть такими, що їх уже не треба буде погашати, то їхня сума включається до складу доходів звітного періоду [1].

Зобов’язання дійсно бувають різні  і з причин їхнього виникнення, і за строками погашення. Не можна  їх всі "звалювати в купу" та показувати загальною сумою. Для  користувача фінансовою звітністю  підприємства дуже важливо не тільки яка сума зобов’язань підприємства, але й причина їхнього виникнення, строки погашення та перед ким вони, ці зобов’язання, виникли. Погодьтеся, що існує значна різниця між зобов’язаннями, які необхідно погасити негайно (протягом дня) або найближчим часом (протягом поточного місяця), і зобов’язаннями, які необхідно погасити протягом декількох років. Також значна різниця існує між зобов’язаннями перед юридичними особами або працівниками підприємства й зобов’язаннями перед бюджетом. Ці порівняння можна продовжити, але й зазначених уже досить, щоб зрозуміти необхідність у класифікації й окремому обліку різних зобов’язань підприємства. Відповідно до вимог П(С)БО 11 зобов’язання підприємства повинні бути розділені на:

• довгострокові;
• поточні;
• забезпечення;
• непередбачувані зобов’язання;
• доходи майбутніх періодів.

 

2. Довгострокові зобов’язання

Загальновідомо, що до довгострокового  відносяться зобов’язання, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців з дати балансу. Але існують  нюанси. З’ясуємо, які ще зобов’язання в тлумаченні П(С)БО 11 відносяться до довгострокових.

Зобов’язання, на яке  нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців  з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше, ніж дванадцять місяців і до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

Наступний нюанс стосується довгострокових зобов’язань за кредитним  договором, за яким існує зобов’язання підприємства погасити його на вимогу кредитора в найкоротший термін у випадку, якщо підприємство порушує певні умови кредитування, які стосуються його фінансового стану. Як такий, такий договір відноситься до довгострокових, але у випадку порушення підприємством умов його кредитування в кредитора з’являється право зажадати негайного погашення підприємством кредиту. Ми не знаємо, скористається кредитор своїм правом вимоги негайного погашення кредиту, чи ні, але в такій ситуації формально, за строком погашення, такий кредит не відповідає критеріям довгостроковості. Як бути? Відповідно до вимог П(С)БО 11 такий договір продовжує значитися як довгостроковий, якщо:

• позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;
• не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Всі довгострокові зобов’язання в П(С)БО 11 розділені на чотири групи:

1) кредити банків;

2) інші фінансові зобов’язання;

3) відстрочені податкові  зобов’язання;

4) інші зобов’язання.

Таке групування довгострокових зобов’язань не відповідає тому групуванню, що дане в Плані рахунків, затвердженому  на два місяці раніше П(С)БО 11. Нагадаємо, що в Плані рахунків для відображення довгострокових зобов’язань виділений найменший за кількістю рахунків п’ятий розділ. Він має шість рахунків і тринадцять субрахунків. У таблиці 1 даний розподіл рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків відповідно до групування довгострокових зобов’язань підприємства, запропонованого П(С)БО 11. 

Таблиця 1

Групування довгострокових зобов’язань відповідно до П(С)БО 11	Рахунок або субрахунок Плану рахунків
Кредити банку	501 "Довгострокові кредити банків  у національній валюті"
	502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"
	503 "Відстрочені довгострокові  кредити банків у національній  валюті"
	504 "Відстрочені довгострокові  кредити банків в іноземній  валюті"
Інші фінансові зобов’язання	51 "Довгострокові векселі видані"
	52 "Довгострокові зобов’язання  за облігаціями"
Відстрочені податкові зобов’язання	54 "Відстрочені податкові зобов’язання"
	55 "Інші довгострокові зобов’язання"
Інші зобов’язання	505 "Інші довгострокові позики  в національній валюті"
	506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті"
	53 "Довгострокові зобов’язання  з оренди"
	55 "Інші довгострокові зобов’язання"

 

Зверніть увагу на те, що рахунок 55 присутній у двох групах за класифікацією, даною П(С)БО 11. Справа в тому, що відповідно до Плану  рахунків по рахунку 55, крім усього іншого, відображається: відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів)...

А оскільки в П(С)БО 11 не сказано, що в групі "Відстрочені  податкові зобов’язання" відображається тільки податок на прибуток, що оплачується в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оціненням цих активів або зобов’язань, що використовується з метою оподаткування. Отже, в даній групі будуть відображені зобов’язання з інших податків, зборів (платежів).

Оскільки зобов’язання підприємства, в тому числі й довгострокові, відносяться до його пасивів, то, природно, що всі вони відображаються по кредиту  зазначених рахунків і субрахунків  п’ятого розділу Плану рахунків. Погашення довгострокових зобов’язань або переведення їх, у зв’язку з наближенням строку погашення, до короткострокових відображається по дебету цих же рахунків.

Дуже важливим є питання  визначення вартості зобов’язань, за якою вони відображаються в балансі. Особливо це стосується довгострокових зобов’язань, по яких нараховуються відсотки. В п. 10 П(С)БО 11 з цього приводу сказано, що такі зобов’язання відображаються в балансі за теперішньою їхньою вартістю.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Погашення довгострокових зобов’язань - це завжди дострокове погашення, оскільки довгострокові - значить ті, що мають термін погашення, як мінімум, через дванадцять місяців, а якщо вони погашаються зараз, то, відповідно, це дострокове погашення. Це нехарактерна ситуація у взаєминах підприємства й кредитора. Більш характерним є погашення зобов’язань відповідно до умов договору кредитування (за графіком погашення). А в цьому випадку ніякого погашення довгострокових зобов’язань не відбувається, вони переводяться спочатку в поточні зобов’язання, а потім погашаються в момент настання відповідної дати.

Ось так, розглядаючи  відображення в обліку довгострокових зобов’язань, ми природно перейшли до поточних зобов’язань підприємств.

 

 

 

 

 

3. Поточні зобов’язання. Непередбачені зобов’язання

Розгляд поточних зобов’язань  підприємства почнемо з їхнього групування, що дане в П(С)БО 11.

І в цьому випадку  воно не збігається з тим, яке дане в шостому розділі Плану рахунків.

У таблиці 2 це наочно видно.

Таблиця 2

Групування поточних зобов’язань відповідно до П(С)БО 11	Рахунок або субрахунок Плану рахунків
Кредити банку	601 "Короткострокові кредити  банків у національній валюті"
	602 "Короткострокові кредити  банків в іноземній валюті"
	603 "Відстрочені короткострокові  кредити банків у національній  валюті"
	604 "Відстрочені короткострокові  кредити банків в іноземній валюті"
Поточна заборгованість з довгострокових зобов’язань	61 "Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов’язаннями"
Короткострокові векселі видані	62 "Короткострокові векселі видані"
Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги	63 "Розрахунки з постачальниками  й підрядниками"
Поточна заборгованість за розрахунками за отриманими авансами, за розрахунками з бюджетом і позабюджетними платежами, за розрахунками зі страхування, з оплати праці, з учасниками та за внутрішніми розрахунками	64 "Розрахунки по податках  і платежам"
	65 "Розрахунки по страхуванню"
	66 "Розрахунки по оплаті праці"
	67 "Розрахунки з учасниками"
	681 "Розрахунки по авансах  отриманим"
	682 "Внутрішні розрахунки"
Інші поточні зобов’язання	605 "Прострочені позики в національній валюті"
	606 "Прострочені позики в іноземній  валюті"
	683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
	684 "Розрахунки по нарахованих  відсотках"
	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

 

Що стосується поточних зобов’язань підприємств, то в П(С)БО 11 про них сказано вкрай мало, а саме:

• поточні зобов’язання відображаються в балансі в сумі погашення.

От і все. Можна додати тільки те, що сума погашення - не дисконтована сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Непередбачені зобов’язання

Непередбачене зобов’язання в тлумаченні П(С)БО 11 - це:

1) зобов’язання, що може  виникнути внаслідок минулих  подій й існування якого буде  підтверджено тільки тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих  подій, але не визнається, оскільки  малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання необхідно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна вірогідно визначити.

Непередбачені зобов’язання відображаються в обліку на забалансовому  рахунку 042 "Непередбачені зобов’язання" за обліковою ціною.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

До складу майна підприємства, як майнового комплексу входять  усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи його борги. В  іншій правовій нормі - при перерахуванні  об'єктів цивільних прав борги, чи кредиторська заборгованість, не названі в числі інших видів майна, до яких віднесені речі, включаючи гроші і цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права. Це явна непогодженість у законодавстві. Якщо в числі об'єктів цивільних прав названі майнові права, то варто було б вказати і кореспондуючі їм майнові обов'язки, чи, більш конкретно, кредиторську заборгованість.

Економічна сутність кредиторської заборгованості полягає  в тому, що це не тільки частина майна  організації, як правило кошти, але і товарно-матеріальні цінності, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредиті. Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна організації, що є предметом обов'язкових правовідносин між організацією і її кредиторами. Організація володіє і користається кредиторською заборгованістю, але вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неї. Дана частина майна суть борги організації, чуже майно, чужі кошти, що знаходяться у володінні організації-боржника. Таким чином, кредиторська заборгованість має двоїсту юридичну природу: як частина майна вона належить організації на праві володіння, чи навіть праві власності щодо отриманих позичково грошей чи речей, визначених родовими ознаками; як об'єкт зобов'язальних правовідносин - це борги організації перед кредиторами, тобто обличчями, уповноваженими на витребування чи стягнення від організації зазначеної частини майна.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. П(С)БО 11 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання" від 31.01.2000 р. № 20.
2. План рахунків - Наказ Мінфіну "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку й Інструкції про його використання" від 30.11.1999 р. № 291.
3. http://www.dtkt.com.ua