Міжпредметні звязки на уроці. Інтеграція навчального матеріалу – вимога сьогодення

Науково-методичний центр  професійно-технічної  освіти

та  підвищення  кваліфікації  інженерно-педагогічних працівників

у Хмельницькій області

РЕФЕРАТ

на  тему:

«Міжпредметні звязки на уроці. Інтеграція  навчального матеріалу  – вимога сьогодення».

                                                                                  Виконав:   слухач КПК,

                                                                                                                       майстер  в/н ПТНЗ

                                                                                                                     ПІБ_____________

                                                                        Консультант:             ПІБ _____________

Хмельницький  – 2011

План 

Взаємозв’яок  предметів за змістом  і місцем  у навчальному процесі

об’єктивна  і суб’єктивна  сторони міжпредметних  зв’язків

цілі  реалізації між предметних зв’язків

Внутрішньопредметні зв’язки 

Шляхи інтеграції  знань  учнів

Інтеграція  змісту: інтегровані  курси, предмети, теми.

Інтегровані форми  навчання

Інтегровані методи навчання.

Взаємозв’яок  предметів за змістом  і місцем  у навчальному процесі

Об’єктивна і суб’єктивна сторони міжпредметних зв’язків

Міжпредметні  зв’язки – це необхідність відображення у навчальному процесі взаємозв’язку явищ природи і суспільства.

Міжпредметні  зв’язки розвиваються завдяки функціонуванню паралельних понять та категорій  різних предметів. В педагогічному  процесі вони являються необхідною умовою процесу інтеграції.

Інтеграційні  процеси базуються на трьох підпорах:

² методологічний

² психологічний 

² дидактичний 

Методологічний  підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.

Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характерезує якість засвоєння знань.

Дидактичний підхід – це система теоретичних і  практичних підходів до процесу навчання.

Насамперед міжпредметні зв’язки передбачають включення  в урок запитань і завдань з  матеріалу інших предметів.

Ці завдання мають допоміжні значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди  весно з радістю» (3 клас) вчитель  актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику – у даному разі маємо справу з міжпредметними зв’язками уроків природознавства і малювання.

Якщо зміст  уроку за темою «художній образ  весни зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу весни, то це вважаємо, - урок інтегрованого змісту. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів. Точніше сказати, це урок з елементами інтеграцій на відміну від тих, що побудовані за програмою інтегрованих курсів і уроків з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів, які за навчальним планом викладаються як окремі.

Під час проведення інтегрованих уроків вчительові доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Міжпредметні  зв'язки в учбово-виховному процесі  усувають протиріччя, які існують  у багатопредметній системі викладання, між розрізненими знаннями з практики в окремих предметах і необхідністю синтезу і комплексного застосування цих знань з практики. Важливу роль вони грають в усуненні дубликации учбового матеріалу, в заощадженні учбового часу.

Правильне встановлення і уміле використання міжпредметних зв'язків позитивно впливає на формування системи знань учнів, на освоєння основних понять; загальних законів; активізує процес навчання, розвиває пізнавальний інтерес учнів до предметів; сприяє формуванню у них наукового світогляду і виробленню оцінних умінь (аргументації, докази, критики і ін.). Але все таки міжпредметні зв'язки, як один з аспектів інтеграції, не можуть забезпечити необхідного рівня цілісності змісту освіти.

Об'єктивно за формальними ознаками усі предмети, об'єднані певними міжпредметними зв'язками, а фактично, усі ці зв'язки дуже умовні, оскільки критерієм їх реалізації є дотримання певної послідовності вивчення учбового матеріалу, узгодження програм, підручників, взаємозв'язане вивчення окремих предметів.

Навпаки, як стверджують дослідники, прагнення учителів на практиці одні і ті ж самі питання споріднених учбових предметів розглядати одночасно і погоджено, були пов'язані з деякими недоліками. Незважаючи на прагнення учителів, багато учнів не усвідомлюють необхідності глибокого засвоєння міжпредметних зв'язків. Це пов'язано з тим, що інформація необхідна для практичної діяльності розміщується в окремих предметах і розчиняється в інформаційно узагальненому потоці.

І це не дивно, оскільки учені стверджують, що "в процесі вивчення будь-якого предмета учні на 50% нагромаджені матеріалом, необхідним для логіки викладу, проте абсолютно непотрібним потім в житті". [30].

Цілі реалізації  міжпредметних зв’язків

Обидві діяльності мають загальну структуру: цілі, мотиви, зміст, засоби, результати, контроль, проте зміст діяльності учителя і учнів має відмінність.[9, С. 20]

1. На цільовому  етапі учитель ставить загальнопредметну  мету. Учні під керівництвом учителя  повинні усвідомити міжпредметну  суть, здійснити відбір необхідних  знань з різних предметів, направивши увагу, думку не лише на засвоєння узагальнених знань, але і на розвиток умінь перенесення і синтезу, якостей особи, здібностей і інтересів.

2. На мотиваційному етапі учитель стимулює учнів до світоглядних знань, до узагальнення понять з різних предметів. Учні мобілізують вольове зусилля, направляючи їх на пізнавальний інтерес до світоглядних узагальнених знань.

3. На етапі  змістовної сторони діяльності  учитель вводить новий учбовий  матеріал, одночасно притягаючи  опорні знання з інших предметів на рівні інтеграційних фактів, зрозуміти, комплексних проблем. Учні засвоюють загальнопредметні поняття, проблеми на рівні узагальнених знань.

4. На етапі  вибирання засобів учитель визначає  наочні посібники, підручники, таблиці,  схеми, запитальники і завдання, практичні завдання, сприяючі узагальненню знань різних предметів. Учні виконують дії перенесення, синтезу, узагальнення при рішенні інтеграційних завдань за допомогою наочних посібників.

5. Наступний  етап - результативний. Учитель застосовує педагогічні уміння здійснювати інтеграцію в цілях освіти, розвитку, виховання. Учні, використовуючи системність знань, уміння узагальнювати, застосовують знання з практики.

6. На етапі  контролю учитель здійснює взаємнооцінку,  взаємоконтроль підготовленості учнів по зв'язуваних один з одним предметах, оцінює якість засвоєння. Учні проявляють самооцінку знань і самоконтроль по різних предметах, а також уміння їх синтезувати.[9, C.20]

Автори визначають міжпредметні зв'язки як дидактичну умову, причому у різних авторів ця умова трактується неоднаково. Наприклад: міжпредметні зв'язки виконують роль дидактичної умови підвищення ефективності учбового процесу (Ф.П. Соколова); міжпредметні зв'язки як дидактична умова, що забезпечує послідовне відображення в змісті шкільних природничонаукових дисциплін об'єктивних взаємозв'язків, діючих в природі (В. Н. Федорова, Д.М. Кирюшкин).[14, С. 28]

Внутрішньопредметні зв’язки

    Внутрішньопредметній  інтеграції відповідає і концепція  укрупнення дидактичних одиниць (УДО), розроблена в середині 20ст. вченими П.М.Ерднієвим, апробована на практиці вчителями – новаторами В.Ф.Шаталовим і С.М.Лисенковою, досвід яких широко використовується в сучасній початковій школі. Технологія навчання укрупнення дидактичних одиниць розкриває і приводить у дію великі психофізіологічні резерви головного мозку в учнів. Розуміння принципів внутрішньопредметної  інтеграції – УДО дасть змогу вчителеві конструювати уроки на базі поєднання знань. Переваги внутрішньопредметної інтеграції – УДО перед загальною методикою навчання обґрунтовуються з психологічної точки зору – опорою на закономірності продуктивного мислення. Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм. Навчальні плани сучасної початкової школи за останні роки поповнюються інтегрованими курсами, які реалізуються в практиці початкової школи. Інтегрований курс “ Я і Україна” (1 - 4), автори В.І.Ільченко, К. Гуз, спрямований на розв’язання інтегрованих завдань з природознавства, суспільствознавства, українознавства. Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ – про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції.

    Інтегровані курси в початковій школі поступово  зменшують кількість обов’язкових навчальних предметів і таким чином запобігають перевантаженню учнів. Уроки, побудовані за змістом інтегрованих курсів, передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття.

Інтеграція змсту:  інтегровані курси, предмети,, теми

Інтеграція учбових предметів може грунтуватися на таких дидактичних потенціалах:

- супідрядність  функцій окремих учбових дисциплін, наприклад, історія і суспільствознавство - на вивченні закономірностей розвитку держави;

- економічність  - зміцнення і концентрація учбового  матеріалу, усунення дублювання  в його вивченні (узагальнене  вивчення закономірностей явищ, геометричних побудов і ін.)

- постійність  інтегрованого базису, інтеграція  двох учбових предметів на  основі одного з них (інтегрувати  декілька предметів треба на  основі того, який ширше і глибоко  вивчає певні закони або процеси);

- наявність достатнього об'єму учбового матеріалу, який може бути вивчений на базі іншої дисципліни (основою для здійснення цієї умови є об'єм наявних зв'язків між спорідненими учбовими предметами

що інтеграція учбових предметів - далеко не механічний процес, а інтегрований учбовий курс - це не випадкове об'єднання окремих дисциплін. Адже, що об'єднали два або декілька предметів можна порушити логіку і внутрішньопредметну спадкоємність тієї дисципліни, на основі якої здійснюється інтеграція. Окрім цього обов'язково слід враховувати, що зміст предметів, які підлягають інтеграції зобов'язані знаходитися на однаковому інформаційному рівні.

Інтеграція - це не зміна діяльності і не просте перенесення знань або дій, які  засвоїли діти з одного предмета в  інший для ліквідації стомливих повторних пояснень вже відомого, або для прискорення процесу навчання, або для закріплення перенесення знань, умінь і навичок. Процес такого роду традиційно називається в педагогіці і в методиці використанням усередині- і міжпредметних зв'язків у бучении, що, звичайно ж, є прояв тенденцій, передумов до майбутньої інтеграції, але ніяк не сама інтеграція.

Інтеграція - це створення нового цілого на основі виявлених однотипних елементів  і частин в декількох раніше різних одиницях (учбових предметах, видах  діяльності і так далі), а потім пристосування цих елементів і частин і їх об'єднання в моноліт особливої якості, що не існував раніше. Інтеграція - це завжди обмеження загальної освіти за рахунок його спеціалізації. 

Висновки

Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому наша мета була розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.

З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня  знань учнів пропонуємо вимоги до проведення інтегрованих уроків.

Серед загальних  вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

1. Використання  нових досягнень науки, передової  педагогічної практики, побудови  уроку на основі закономірностей  навчально-виховного процесу. 

2. Інформація  на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення  належних умов для продуктивної  пізнавальної діяльності учнів  з врахуванням їх інтересів  здібностей і потреб.

4. Зв’язок з  раніше засвоєними знаннями і  вміннями, опора на досягнутий  рівень розвитку учнів.

5. Мотивація  і активізація розвитку всіх  сфер особистості. 

6. Логічність  і емоційність всіх етапів  навчально-виховної діяльності.

7. Ефективність  використання педагогічних засобів. 

8. Зв’язок з  життям, особистим досвідом учнів. 

9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10. Формування  вміння вчитися, потреби постійно  поповнювати об’єм знань. 

11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і  планування кожного уроку. 

Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:

² чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;

² раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація  інтегрованого змісту з урахуванням  соціальних і особистих потреб;

² раціональне  поєднання різноманітних форм і  методів;

² творчий підхід до формування структури уроку;

² забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

- визначення  виховних можливостей навчального  матеріалу, діяльності на урок;

- постановку  тільки тих виховних завдань,  які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

- формування  життєво необхідних якостей: охайності,  відповідальності, самостійності, уважності,  чесності, колективізму та ін;

- увага і гуманне  відношення до учнів, до тримання  вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

- формування  і розвиток в учнів позитивних  мотивів навчально-пізнавальної  діяльності, інтересів, творчої ініціативи  і активності;

- вивчення та  врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

- проведення  інтегрованого уроку на випереджаючому  рівні, стимулювання нових якісних  змін у розвитку.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

Список використанної літератури

кімова Т.А. Попередній розподіл навчальних посібників ІІ Рідна  школа. – 1991 - №11

2. Баженова Н.А. Педагогічний пошук –м. Просвіта, 1989. – 300с.

3. Балютіна К.О.  Педагогічні проблеми гуманізації  початкової освіти та шляхи  їх вирішення ІІ Початкова  школа. – 1999 - №10с.46 – 49.

4. Баранов С.П.  Педагогіка. –К,: Либідь. 1991 – 350с. 

5. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе, М. -1992 -151с.

6. Боровой В.О.  и не только игра ІІ народное  образование. -1994 - №2. – с. 12 – 16.

7. Варзацька Л.О.  Типи інтегрованих уроків мови  та мовлення ІІ Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14

8. Василюк А.М.  Школа і вчитель: вчора і  завтра. Причини і тенденції змін  у світовій освіті ІІ Рідна  школа – 1999. - №3. – с.78 – 79.

9. Вакуленко М.С.  Інтегрування завдань з рідної  мови й читання. ІІ Початкова  школа – 1994. - №6 –с.8 – 11.

10. Вахтеров В.О.  Психологія мистецтва. – К., 1998 – 315с. 

11. Бап’юк Г.В.  Нестандартні завдання з математики  ІІ Початкова школа. – 1991 №12. – с.34 – 36.

12. Державна національна  програма «Освіта» (України ХХІ  століття): Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993р. №196 – к.: Райдуга. 1994 – 61с.

13. Доренська Л.І.  Нестандартні заняття з трудового  навчання школа. – 1992. - №1. –  с.29 – 33.

14. Дубинчук О.С.  Орієнтуймося на нові тенденції  математичної освіти ІІ Рідна школа. – 1998. - №9. – с. 9 – 12

15. Закон України  «Про освіту» Підписаний президентом  України 23 березня 1996року. – К.  Генеза. 1996. – 37с. 

16. Зінзура А.М.  Нові підходи в навчально виховній  роботі. ІІ Початкова школа. 1995. -. №10 - 11. – с. 23-24.

17. Ільченко В.Р.  Мислення учнів школи майбутнього  ІІ Постметодика. – 1996. №2. – с. 22.

18. Єфремов С. Українознавство.  К.: 1920 - с.3.

19. Коберник О.  Проектування навчально-виховного  процесу в школі ІІ Рідна  школа. – 1999. - №3. – с.54 – 67.

20. Каменський Я.Л.  Учителю о псиихологии детей  шестилетнего возраста. – м. Просвещение. 1988. – 250с. 

21. Калягін Ю.М.  Інтеграція шкільного навчання  ІІ Початкова школа.- 1990. - №9 –  с. 28 – 31.

22. Комар О.А., Лобановська  О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки ІІ Початкова школа – 1996. - №1. – с. 16 – 18.

23. Каменський Я.А.  Велика дидактика. – К.: Радуга. 1955 – 420с. 

24. Кондратюк А.П.  Педагогіка. – К.: Вища школа. 1986. – 200с. 

25. КононенкоП.Т. Костенко  Т.П.Матеріал до основних проблем базового змісту навчання інтегрованого курсу. «Українознавство» ІІ Початкова школа – 1995. - №1- с. 37 – 41.

26. Константинов М.О.  Смирнов Б.З. Історія педагогіки. К; «Радянська школа», 1970 – 260 с. 

27. Кузин Л.А. Методика  преподавания изобразительного искуства в школе – М., 1994. – 160с.

28. Кузин Л.А. Психология  искуства. М., 2000., 230с. 

29. Лактай Л.К. Нестандартний  урок ІІ Початкова школа. -1992. №3. – с. 31

30. Лисенко Г. Інтегрований  урок вивчення правил дорожнього  руху ІІ Початкова школа. –  1999 №2 – с. 14 – 17.

31. Олійник В.Ф.  Забезпечення міжпредметних зв’язків  на заняттях ІІ Початкова школа.  – 1998. - №10 – с. 14 – 17.

32. Пастушенко Р.  Загальна історична освіта: необхідні  якісні зміни ІІ Рідна школа. 1999 - №3. – с.8 – 11.

33. Побірченнко Н. Інтеграція економічних знань у початковій школі ІІ Початкова школа. 1999. - №7 – с. 22 – 24

34. Присяжнюк Н.І.  Інтегровані уроки ІІ Рідна  школа – 1997. - №8. с. 27 – 32

35. Савченко О.Я.  вимоги до якості педагогічної  освіти ІІ Початкова школа.  – 1995 - №1 – с. 4 – 7.

36. Савченко О.Я.  Дидактичні особливості інтегрованих  уроків ІІ Початкова школа.  – 1992. - №1 с. 2 – 9.

37. Савченко О.Я.  Урок у початкових класах. –  Х. : Освіта. 1993. – 225с. 

38. Светловичная Н.К.  Об интеграции как методическом  явлении и ее возможностях в начальном обучении ІІ Народное образование. – 1985г. №7 с. 7 – 11

39. Титароенко Н.  Уроки творчості серед природи.  ІІ Початкова школа. – 1998. №6  с. 40 – 42.

40. Скрипненко Н.Ф.  Концепсія літературна Освіта. К. 1993. – с. 7

41. Шпак В.Ю. Митник О.А. Народження нестандартного уроку ІІ Початкова школа. – 1997. - №2 – с. 8 – 13.

42. Юсипчук С.В.  Нова методика уроку ІІПочаткова  школа. – 1995. - №1. – с. 59 – 60.

43. Якилянск В.Ф.  Інтеграція математичної та природознавчої  освіти. ІІ Рідна школа. – 1999. - №3. с. 55 – 56.