Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Процес підготовки води для потреб енергетики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра ХТНР К та Е

КУРСОВАЯ РАБОТА

Тема:

«Процес підготовки води для потреб енергетики »

Виконав:

ст. гр. Н-17а

Шевченко К.А Перевірила:

Панчева А.М

ХАРКІВ 2011

ЗМІСТ

Вступ 3

Характеристика сировини, напівфабрикатів, готової продукції і вимоги до них……………. 4
Короткий аналітичний огляд літературних джерел з обґрунтуванням методу виробництва ………………………………………………………………………5
Іоний обмін 5
Зворотній осмос ………………………………………………… 7

2.3Ультрафільтрація 7

3 Фізіко - хімічні основи виробництва 9

Дисоціація гідроксиду Са 9
Коагуляція води при її вапнуванні 10
Натрій - катіонування води 11
Технологічна схема виробництва 13
Хіміко - технологічні розрахунки 16

5.1 Натрій - катіонітові фільтри II ступеня……………………………………...15

5.2 Натрій - катіонітові фільтри І ступеня ……………...17

Освітлювач……………………………………………………………………..19

6 Розрахунок основного апарату ……………...21

Висновки………………………………………………………………………………25

Перелік джеред інформації……………………………………………………….26

ВСТУП

Питання обробки води для потреб паросилових установок, які буди на початку 20-го століття малозначною приватною проблемою, що переслідував в основному боротьбу з кальцієвої жорсткістю в парових котлах, перетворилася в теперішній час у самостійну науково-технічне завдання. Вона охоплює великий комплекс фізико-хімічних процесів, без належного вивчення яких неможливо домогтися надійної та економічної роботи енергетичних установок і великої кількості промислових об'єктів

На електростанціях у теперішній час хімічний цех є одним з основних цехів. Надійність і економічність експлуатації є основними вимогами, що пред'являються до будь-яких котельних установок незалежно від тиску, продуктивності та типу котлів. Основним чинником такої роботи є правильний водяний режим усього теплосилового господарства. При аналізі причини аварій парових котлів встановлено, що на 30-45% вони повинні бути віднесені за рахунок незадовільного водяного режиму головним чином за рахунок утворенні накипу. Важливі також економічні втрати обумовлені причиною

З перших років розвитку теплофікації в країні основним теплоносієм міст і підприємств була обрана вода. Застосування води дозволило найбільш повно використовувати теплоту відпрацьованого пара високого тиску й одержати максимальну комбіновану вироблення електроенергії і тепла. Важливим моментом у цьому комплексі є правильна і раціональна організація водно-хімічного режиму теплових мереж і водопідготовки, які повинні забезпечити попередження виникнення всіх видів відкладень на внутрішніх поверхнях водогрійного обладнання, трубопроводах та опалювальних приладів. При цьому повинні бути враховані вимоги надійності, економічності теплових мереж.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ВИМОГИ ДО НИХ

Сировиною для очищеної води ,яка потрібна для тепломережі, може бути природна вода з поверхневих джерел. Таку поверхневу воду обрано для очистки в схемі, що подана в даній курсовій роботі.

При хімічній обробці води використовуємо такі реагенти, як вапняне молоко, розчин сульфату заліза(||)

Для приготування цих реагентів використовується:

1) вапно з вмістом СаО 95% (ТОСТ 9179-59)

2) сульфат заліза (||) з вмістом FеS0₄ 97%(ГОСТ 6981-94)

Для регенерації Nа катіонітових фільтрів використовується поварена сіль (СТУ 43-717-65), концентрація NaСl в розчині повинна дорівнювати 6% мас.

Очищена вода повинна мати якість, яка б дозволила використовувати її в котельних та на електростанціях з барабанними даровими котлами.

2 КОРОТКИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ОБГРУНТУВАННЯМ МЕТОДУ ВИРОБНИЦТВА

2.1 Іонний обмін

Зниження жорсткості води методом катіонного обміну засновано на здатності деяких природних або штучних речовин, що практично розчині у воді, обмінювати іони Nа⁺ та Н⁺, що входять до їх складу, на іони Са²⁺ і Мg²⁺ що обумовлюють жорсткість води[5]. Процес обміну катіонів розглядається у теперішній час як зворотна гетерогенна каталітична хімічна реакція, що протікає на поверхні твердої фази катіоніту, їх обмін відбувається у еквівалентних співвідношеннях. Енергія входження різних катіонів у катіоніт по величині їх динамічної активності може бути охарактеризована для однакових умов таким рядом:

Na⁺ < NH ⁺₄ < К⁺ < Мg²⁺< Са²⁺

Тобто, чим більше заряд катіонітів, тим більше їх входження в катіоніт. Для катіонітів однакової валентності енергія входження залежить від ступеня їх гідратації. Відносно енергії входження іона водню в катіоніт, то вона у 17 разів більша, ніж у натрію та в 4 рази більша,ніж у кальцію.

Швидкість обміну катіонів залежить від їх дифузії до поверхні розділу катіоніт вода і визначається структурою катіоніта. При компактній структурі катіоніта обмін відбувається швидко і головним чином на зовнішніх поверхнях - екстра міцелярний обмін. Але при цьому сорбційна ємність катіоніта використовується неповністю. У випадку пористої структури катіоніта, коли розміри капілярних каналів більше діаметра гідратованих іонів, обмін відбувається на внутрішніх поверхнях - інтерміцелярний обмін. Швидкість його дещо менша,а обмінна здатність більша. Швидкість реакції обміну іонів в катіонітах і досягнення повної рівноваги досить великі.

За даними ВТИ і ВОДГЕО навіть у пористих катіонітах реакція обміну Са²⁺, Мg²⁺, Nа⁺ на іони водню досягає 90-98% в продовж долей хвилини, а рівноваги встановлюється за 5-6 хв.. Завдяки цьому допускаються великі швидкості фільтрування води, що пом'якшується, через катіоніти.

Пом'якшення води методом іонного обміну здійснюється шляхом фільтрування її через шар катіоніту, завантаженого на дренажну решітку металевого фільтра. При цьому можна раз граничити такі зони у фільтруючому фарі: верхній шар виснаженого катіоніта, робочий шар, у якому відбувається пом'якшення води і шар непрацюючого катіоніта. В момент проскоку іонів, що визначають жорсткість води, у фільтрат шар працюючого катіоніту зникає і фільтр підлягає регенерації розчину повареної солі або кислоти.

Процес обробки води на катіонітових фільтрах складається з наступних послідовних операцій:

фільтрування води, що пом'якшується, через шар катіоніту до моменту досягнення гранично допустимої концентрації у фільтраті (швидкість фільтрації в межах 10-25 м/год.);
спушування шару катіоніту піднімаючогося потоком непом'якшеної (інтенсивність потоку 3-4 л/(сек·м²));

3) спуск водяної подушки для запобігання розбавлення регенерую чого розчину;

регенерація катіоніта шляхом фільтрування відповідного розчину (швидкість фільтрації 3-5 м/год.);
обмивка катіоніта непом'якшеною водою (швидкість фільтрування 8-10 м/год.).

На регенерацію катіоніту звичайно витрачається приблизно 2 год.,з них на спушування 10-15 хв. ,на фільтрування регенеруючого розчину 15-30хв. , і на обмивку 30-60 хв.

2.2 Зворотній осмос

Зворотній осмос застосовується, коли потрібно відокремити з розчинника низькомолекулярні розчинені речовини, такі, як неорганічні солі або органічні молекули, наприклад, глюкозу. Відмінність від мікрофільтрації і ультрафільтрації визначається розміром розчинених часток. Отже, потрібні більш щільні мембрани, володіючі набагато більшим гідродинамічним опором. Настільки малі молекули розчиненої речовини будуть вільно проходити через ультрафільтраційні мембрани. Дійсно, мембрани для зворотного осмосу можуть розглядатися як проміжні між типом мембран з відкритими порами (мікрофільтраціонно-ультрафільтраційними) і щільними непористими мембранами (первапораціонними або газороздільними). Внаслідок їх більшого гідроденамічного опору необхідно прикладати більш високий тиск для проходження певної кількості розчиника через мембрану. Розчини низько малекулярних речовин мають більш високий осмотичний тиск, ніж розчини високомалекулярних з'єднань, для яких придатна ультрафікація. Осмотичний тиск морської води, наприклад, дорівнює 25 бар.

2.3 Ультрафільтрація

До основи мембранних процесів,що нині успішно використовуються для розділення рідинних систем, утім числі й очищення вод, належать:зворотній осмос нанофільтрування, ультрафільтрування, мікрофільтрування, діаліз, первопорація, мембранна дистиляція, електор діаліз та ін.

У будь - якому з перекислених мембранних процесів розчин, що підлягає розділенню, обов'язково контактує з напівпроникною мембраною з одного її боку внаслідок напівпроникності мембрани розчин, що проходить крізь неї, збагачується на один із компонентів (як правило, розчинником - водою). Часом процес відбувається настільки ефективно, що отриманий фільтрат практично не містить домішок. Водночас, використовуючи той чи ін. мембранний процес, можна отримати в розчині над мембраною концентрат без домішок речовин, здатних проникати крізь мембрани.

Рушійною силою мембранних процесів є різниця з обох боків мембрани робочого тиску в так званих баромембранних процесах (зворотній осмос, ультрафільтрування, нанофільтрування, мікрофільтрування).

Найважливішими функціональними характеристиками будь яких синтетичних мембран є коефіцієнт затримування (селективності ) розчиненої речовини .

R_C = 1 – С_ф / С_о або R_c · (1 – С_ф / С_о) · 100% (2.1)

Та продуктивність (об'ємний потік ) крізь мембрану

J_o = Δq / SΔτ (2.2)

де С₀ і С_Ф - відповідно концентрації розчиненої речовини в початковому розчині і фільтраті;

Δq - об'єм фільтрату, що пройшов крізь мембрану площею Б за інтервал часу Δτ.

Для бакалаврського проекту обрано метод іонного обміну. Він має переваги перед іншими методами, бо вже застосовується кілька десятиліть, має можливість регенерації іонітів,досить дешевими засобами. В той час коли метод ультрафільтрації і зворотного осмосу потребує досить дорогих мембран які не регенеруються. Окрім того тиск під яким поступає вода досить високий, тому витрати електроенергії великі

З ФІЗИКО - ХІМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Дисоціація гідроксиду Са

Са(0Н)₂ ↔ Са²⁺+20Н^-

Гідратація вільного вуглекислого газу і дисоціації утворюючихся молекул вугільної кислоти

СО₂ + Н₂О + 2ОН^- → Н₂СО₃ + 2ОН^- → Н⁺+ НСО₃^- + 2ОН ^-→ Н₂O + +НСО₃^-- + ОН^- → Н₂O + Н⁺ +СО₃^2- + ОН ^- → 2Н₂О + С0₃^2- (3.1)

Сумарно, опускаючи проміжні стадії:

С0₂+2ОН^- → С0₃^2-+ Н₂О (3.2)

Дисоціація бікарбонату - іонів, раніше присутніх у воді і обумовлюється лужністю:

НСО₃^- → Н⁺+ СО₃^2- (3.3)

Враховуючи кінцевий результат, рівняння Н⁺+ ОН^-→ Н₂О і НС0₃ → С0₃^2-+ Н₂О при зміщені рівноваги утворення ОН^-, можуть бути записані у вигляді одного сумарного

НСО₃^--+ ОН^- → С0₃^2-+ Н₂О (3.4)

Із - за підвищення концентрації карбонат - іонів досягається добуток розчинності СаС0₃. Це визначає випадіння в осад іонів С0₃^2- і Са²⁺ (як містившихся у вихідній воді, так і введених з вапном) Са²⁺+ С0₃² → СаС0₃

Виділення іонів вапна в кількості, більше, ніж це необхідно для зв'язування вільної вугільної кислоти і розкладені бікарбонат - іонів, у воді з'являється надлишкова концентрація гідроксильних іонів, в результаті чого досягається добуток розчинності і для гідроокисі магнію, яка також випадає в осад, що приводить до часткового зниження магнієвої жорсткості води:

Мg₂⁺+2OН → Мg(OН)₂

3.2 Коагуляція води при її вапнуванні

При введенні у воду на ряду з вапном розчину залізного купоросу відбувається його гідроліз, подальше окиснення заліза розчиненим у воді киснем до окисненого і утворення гідроокисі заліза. Процеси, що відбуваються зображуються наступними реакціями:

FеSO₄ → Fе²⁺+ SO₄^2-

Fе²⁺+2OН^-→ Fe(OH)₂ (3.5)

Fe(OH)₂+ 2Н₂О + O₂→ 4Fe(OH)₄+ 4SO₄^2-

сумарно:

4Fe(OH)₄+8OН^- + 2Н₂О + O₂→ 4Fe(OH)₄+ 4SO₄^2- (3.6)

Гідроокис заліза утворює спочатку колоїдну систему, частки якої заряджені позитивно і коагулюють негативно заряджені колоїдні домішки вихідної води, а потім і пластівці, яки механічно захоплюють природну завись і дрібні частки осаду який утворюється при вапнуванні води.

Дозу коагулянту визначають экспериментально шляхом пробної коагуляції одночасно з вапнування води в лабораторних умовах і далі уточнюють по даним спостережень результатів обробки води в промислових умовах.

3.3 Натрій - катіонування води

Обробка води шляхом натрій - катіонування полягає у фільтруванні її через шар катіоніту, що містить в якості обмінних іонів катіони натрію. При цьому катіоніт поглинає з води іони Са²⁺ і М^²⁺, зумовлюючи її жорсткість, а у воду переходить з катіоніту еквівалентне кількості іонів Nа⁺. Протікають при цьому реакції можуть бути записані таким чином:

2Nа +Кт^- + Са ²⁺ → Са²⁺ + Кт₂ ^- +Na⁺

2Nа +Кт^- + Mg²⁺ → Мg²⁺ + Кт₂+ 2Nа⁺

де Кт^- означає складний комплекс катіоніту (або його «нерухомий аніон»), практично нерозчинний у воді.

Таким чином, концентрації аніонів, що містяться у вихідній воді після її Nа-катіонування, залишаються практично незмінними.

Перетворення карбонатної жорсткості води в бікарбонат натрію обумовлює високу натрієву лужність води, так як у котлі МgНСO₃ перетворюється на соду і їдкий натр. Ця обставина є головним недоліком катіонування води.

Як вказувалося вище, процеси іонного обміну оборотні. Тому при високій концентрації іонів Nа⁺ у розчині, що стикається з катіонітом, що містить іони Са²⁺ і реакція йде у зворотньому напрямку (справа на ліво). Цей процес використовується для регенерації виснаженого катіоніта (тобто по суті Са²⁺ і Мg²⁺ - катіоніта) шляхом витіснення з нього раніше поглинених іонів кальція і магнія концентрованими розчином кухонної солі (NаСl). Реакції, що відбуваються у процесі регенерації, можна зобразити наступним образом:

nМg⁺+ Кт₂^-Са²⁺ → Са²⁺+ Кт^-2Nа⁺ + (n-2)Nа⁺

(3.8)

mNа⁺+ Кт₂^-Мg²⁺→ Мg²⁺+ Кт^- 2Nа⁺ + (n-2)Nа⁺

де n - величина, що враховує застосування для регенерації деякого надлишку повареної солі проти кількості, необхідного згідно стехіометричного розрахунку.

Основні технологічні показники процесу Nа-катіонування води - робоча обмінна ємність даного катіоніту ОЕ_р і ефект пом'якшення їм воду (залишкова жорсткість фільтрату) - залежать від складу пом'якшеної води та режиму (повноти) регенерації іоніту (кількість реагента, концентрація і ступінь забруднення регенераційних розчина кальцієм і магнієм і т. д.

Аналогічну дію надає наявність противноіонів в регенераційному розчині внаслідок забруднення регенеруючого агента - повареної солі - сполуками кальцію магнію, в результаті чого зменшується ефект регенерації катіоніту і падає його робоча обмінна ємність

4 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОБНИЦТВА

Технологічна схема підготовки природних вод до можливості використання у тепло мережах подано на рис. 4.1

Природна вода с басейна подається у освітлювач для попередньої очистки від солей кальцію, магнію та зважених частинок. Для цього в нижню частину освітлювача насосами дозаторами і подаються суспензія вапняного молока та розчин коагулянту.

Вапняне молоко потрібної концентрації готується у збірнику куди подається концентроване вапняне молоко та технічна вода; розчин коагулянту готується у збірнику; в якій нагнітається концентрований розчин коагулянту зі складу та технічна вода.

Процес очистки води в освітлювачі йде безперервно. Шлам відводиться з нижньої частини освітлювача. З верхньої частини освітлювача очищена вода надходить у збірник. З нього насосом ця вода поступає на механічні двох камерні фільтри, де з неї видаляється залишки осаду. Частина освітленої води від насоса нагнітається у збірник промивної води і використовується для промивки механічних фільтрів. Профільтрована вода проходить подальшу очистку від іонів кальцію та магнію у двухступеневих натрій - катіонітових фільтрах.

Вода після останнього натрій - катіонітового фільтру направляється на бойлерні котли де нагрівається і подається у тепло мережу.

Натрій — катіонітові фільтри час від часу потребують регенерації яка здійснюється розчином хлориду натрію.

Для його приготування частина профільтрованої на механічних фільтрах води направляється у збірник. Сюди ж подається зі складу твердій хлорид натрію. Утворений розчин при регенерації натрій - катіонітових фільтрів подається у відповідний фільтр, який відключений на регенерацію

Рис 4.1

5 ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ ТА РОЗРАХУНКИ ОБЛАДНАННЯ ВОДОПІДГОТОВНИХ УСТАНОВОК

5.1 Натрій - катіонітні фільтри другого ступеня d =2000 мм

Через ці фільтри повинно пропускатись 180 т/год з жорсткістю 0,035мг-екв/л. Допустима швидкість фільтрування 30-60 м/год. Отже, необхідна сумарна площа фільтрування цих фільтрів повинна бути рівною:

: = 3 - 6 м².

Зазвичай установлюють два фільтри. В даному випадку з існуючих стандартних фільтрів досить встановити два фільтри d = 2000 мм з площею фільтрування кожного 3,14 м² та висотою шару катіоцита 1,5 м. Регенерація фільтрів буде здійснюватись 1 раз на протязі

= 15 днів.

В даному розрахунку величина 250 означає обмінну емність крупного сульфо - вуглецю (в г-екв/м³)

Питомий вихід харчової солі на регенерацію сульфовуглецю в цих фільтрах приймаєтся завищений до 300 г/г-екв обмінної ємності. Отже, вихід солі на регенерацію одного фільтра буде досягати

3,14 · 1,5 · 250 · 300 · 0,001 = 353 кг.

З ціллю економії солі можна направляти регенерацінний розчин із вторинного натрій - катіонітного фільтра в первинний, синхронізовуючи регенерації обох фільтрів.

Вихід освітленої води на одну регенерацію буде дорівнювати:

а) на розпушування сульфовуглецю з інтенсивностю 4 л/м²·сек и тривалістю 15 хв:

3,14 ·4 · 60 · 15 · 0,001 = 11,3 м³;

б) на приготування 6%-ного розчину солі:

= 5,9 м³;

в) на післярегенераційну відмивку сульфовуглецю з швидкістю 8 м/г і тривалістю 45 хв:

= 19 м³.

Всього на одну регенерацію фільтра витрачається освітленої води 11,3 + 5,9 + 19 = 36,2 м³. Ця вода, очевидно, буде піддаватися і первинному натрій - катіо нуванню.

5.2 Основні (первинні) натрій - катіонітні фільтри d =3000мм

Через ці фільтри в середньому будуть пропускатись = 202 м³/г (округлено) з урахуванням середньогодинної витрати первинної натрій - катіоніонованої води на регенерацію одного з двох вторинних натрій - катіонітних фільтрів (в ті дні, коли ця регенерація має місце).

Освітлена вода, спрямована на пом'якшення в основних натрій - катіонітних фільтрах, буде мати загальну жорсткість, рівну:

Ж ^вих_нк + К + К₁ + Л_зал = 2 + 0,5 + 0,3 + 0,5 = 3,3 мг-экв/л. (5.3)

Тут Ж^вих_нк - вихідна некарбонатна жорсткість оброблюваної води мг-экв/л. При указаній жорсткості і наявності вторинного натрій - катіонування швидкість фільтрування через основні натрій - катіонітні фільтри допускається в межах 15 - 30 м/год. Отже, необхідна площа фільтрування повинна бути рівна:

: = 13,4 - 6,7 м².

Із існуючих стандартних фільтрів вибираємо фільтри d = 3000 мм, площею фільтрування 7 м², кожний з висотою шару сульфовуглецю 2,5 м і приймаємо їх до установки в кількості 3 шт., з таким розрахунком, щоб в найгіршому випадку один з них був в корисній роботі, один - в регенерації і один, не загружений сульфовуглецем, служив для гідроперегрузки вуглецю і заміни катіонітного фільтра, виключеного на ремонт або ревізію. Нормально, таким чином, будуть працювати два фільтри з середньою швидкістю фільтрування = 14,4 м/год і тільки на періоди регенерації буде залишатись в роботі один фільтр з середньою швидкістю фільтрування = 28,8 м/год.

Загальне число регенерацій основних натрій-катіонітних фільтрів протягом доби буде дорівнювати:

= 2(округлено).

де 320 - обмінна ємність сульфовуглецю, г-екв/мг

4 - витрата освітленої води на відмивання, м³/ м³ катіоніту;

0,5 - коефіцієнт, що враховує ступінь пом'якшення відмивної води.

Витрата солі на одну регенерацію при питомій витраті солі у розмірі 150 г/ г - екв буде дорівнювати:

7 · 2,5 · 320 · 150 · 0,001 = 840 кг.

Витрата освітленої води, що забирається безпосередньо з трубопроводу після механічних фільтрів, на одну регенерацію основного натрій - катіонітного фільтра буде дорівнювати:

а) на розпушування сульфовуглецю з інтенсивністю 4 л/м²-сек і тривалістю 15 хв:

7 · 4 · 60 · 15 · 0,001 = 25,2 м³.

б) на приготування 6%-ного розчину кухонної солі:

= 14 м³.

в) на відмивання сульфовуглецю зі швидкістю 8 м / год і тривалістю 45 хв:

= 42 м³.

Всього на одну регенерацію основного натрій - катіонітного фільтра використовується освітленої води:

25,2 + 14 + 42 = 81,2 м³.

5.3 Освітлювачі об´ємом 380 м³

Площа поперечного перерізу кожного освітлювача у вихідний зоні 64 м². Зазвичай встановлюються два освітлювача на половинне навантаження, кожний для забезпечення безперервної роботи установки в моменти зупинки одного з освітлювачів на продувку. При середньогодинному навантаженні освітлювачів, рівного, з урахуванням промивання механічних фільтрів 208+400/24 =225м³/год, час перебування оброблюваної води в освітлювачах дорівнює:

= 3,2 ч.

Швидкість підйому оброблюваної води у вихідній зоні:

= 1,84 м/ч.

Кількість опадів, що виділяються в освітлювачах з кожного кубічного метра оброблюваної води, дорівнюватиме:

50 ∙ (2 · Ж_к^вих + СО₂^вих) + 29,17 · Ж_Mg^вих + 35,6К + 15 ∙ 100 / 75 + SiO₂ ^виx + +SiO₂ ^вих + 0,75 Орг^вих = 50 ∙ ( 2 ∙ 7 + 0,5) + 29,17 ∙ 2,5 + 35,6 ∙ 0,5 + 15 ∙ (100 / 75) ∙ ·30 + 30 + 0,75 ∙ 32 = 1457,05 м³, округленно 1460 г з кожного кубічного метра оброблюваної води. (5.4)

де Ж_к^вих - вихідна карбонатна жорсткість оброблюваної води, мг-екв / л;

Ж_{Mg вих} - вихідна магнієва жорсткість оброблюваної води, мг-екв / л;

СО_{2 вих}- концентрація вільної вуглекислоти в оброблюваній воді, мг-екв/л;

К - доза коагулянту (сірчанокислого заліза), г-екв/м³;

SiO_{2 вих}- вихідна концентрація кремнієвої кислоти в оброблюваній воді, мг/л;

Орг_вих - початковий зміст в оброблюваній воді органічних забруднень, мг/л

Утворені опади будуть виводитися з освітлювачів шляхом безперервної продувки їх (з шламозбірників). Концентрація опадів у продувній воді буде досягати приблизно 100000 г/м³. Отже, витрати продувної води з обох освітлювачів буде дорівнювати:

= 3м³/год.

З урахуванням безперервної продувки на освітлювачі, має подаватися 225 + 3 = 228 м³ / год початкової води. Крім того, освітлювачі щодня продуваються 1 раз через нижні продувні засувки.

6. РОЗРАХУНОК ОСНОВНОГО АПАРАТУ

Всього необхідно встановити два освітлювача об'єму 580 м³, з площею поперечного перерізу у вихідній зоні 64 м².

Середньогодинна потужність освітлювачів визначається за формулою:

G''" = . (6.1)

де G''" — потужність освітлювачів, м /год;

G'' — потужність механічних фільтрів, м /год;

V_пром - об'єм води на промивку механічних фільтрів, м³/добу;

24 - коефіцієнт переводу доби на години.

G''" =

= 144,5 м³/ год.

Час перебування води, що обробляється, у освітлювачах визначається за формулою:

τ_осв= (6.2)

Процес підготовки води для потреб енергетики 📙 Реферат → 🆔 226786