Сутність професійної етики аудиторів

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………...3

1.Сутність професійної етики аудиторів………………………………………....4

2. Загальні принципи професійної етики …………………………………...12

3. Принцип незалежності в професійній діяльності аудиторів…………...19

4. Напрям удосконалення етики аудитора…………………………………28

Висновки та пропозиції…………………………………………………………..33

Список  використаної літератури…………………………………………..…..35

Вступ

Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач», тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

Cутність  аудиту полягає в перевірці  бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів  та іншої інформації, що стосується  фінансово-господарської діяльності  підприємства з метою висловлення  думки аудитора про її достовірність  в усіх суттєвих аспектах і  відповідність вимогам законів  України та національним положенням  бухгалтерського обліку.

Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов’язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв’язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.

Але святий обов’язок аудитора - зробити все, що в його силах з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства: пояснити, попередити, розказати.

Найважливішою умовою, від якої залежить подальша доля аудиторської професії в Україні, є забезпечення і підтримка впевненості суспільства у тому, що послуги виконуються на високому фаховому рівні. Аудит повинен базуватись на добросовісній та якісній роботі, адже недобросовісність одного аудитора призводить до недовіри до аудиту взагалі.

1. Сутність професійної етики аудиторів

Професійна етика - це прикладна соціально-філософська дисципліна, яка вивчає походження, сутність, специфіку, суспільні функції морально-професійних норм і стосунків, закономірності їх розвитку на різних історичних етапах. Із цього визначення випливає, що об'єктом вивчення професійної етики є специфічні, морально-професійні норми, стосунки, а також норми, принципи, заповіді пануючої у суспільстві моралі, трансформовані до особливостей того чи іншого виду професійної діяльності, що регулюють поведінку професіоналів при виконанні ними функціональних обов'язків, санкціонованих громадською думою і особистими переконаннями професіоналів.

Морально-професійні кодекси, що стали частковим еквівалентом суспільної моралі, виковують такі соціальні функції:

- пізнавальну, яка реалізується  у відображенні об'єктивних процесів  суспільно-професійного розподілу  праці за конкретних історичних  умов;

-  регулятивну (забезпечується  взаємозв'язок спеціалістів з  суспільством; набір специфічних  прийомів праці);

- ціннісно-орієнтаційну (даються уявлення  про моральний ідеал професіонала, професійні обов'язок, честь, совість, справедливість тощо).

Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної діяльності людей відповідно до уявлень про професійний обов'язок, благо, добро і зло, справедливість, совість, честь та інші моральні цінності.

Слід підкреслити, що професійна етика розвивається на перетині теоретичного, нормативного і прикладного складників (компонентів) етики, її зміст визначається специфічними завданнями конкретного виду професійної діяльності. На теоретичному рівні розглядаються сутність, специфіка морально-професійних відносин, їх місце і роль у житті суспільства, сучасний стан і тенденції розвитку.

Завдання професійної етики в тому, щоб вивчити складний процес віддзеркалення професійних стосунків у моральній свідомості, у морально-професійних нормах, провести чітку межу між морально-професійними явищами і явищами професійної майстерності, вивчити суспільні завдання, цілі професії і їх значущість у соціальному прогресі, саме цим сприяючи їх успішному виконанню.

Нормативний рівень концентрує в собі вивчення та обгрунтування практичних рекомендацій, конкретних моральних норм. При цьому важливо підкреслити, що професійна етика не створює норм, особливих нормативів для спеціалістів тієї чи іншої професії. У такому разі вона перестає бути наукою, перетворюється на моралізаторство.

Завдання професійної етики щодо свого об'єкта - морально-професійних стосунків на прикладному рівні полягає у сприянні й втіленні гуманістичних імперативів у специфічні умови професійної діяльності, встановленні меж бажаного, дозволеного і неприпустимого, обгрунтуванні морально-професійного ідеалу та певного зразку, еталону, взірця поведінки, нормативного ідеалу в конкретній сфері професійної діяльності.

Професійна етика далека від дріб'язкової регламентації поведінки людей. Вона своїми рекомендаціями виробляє у працівників здатність до максимальної моральної орієнтації, до встановлення моральних кордонів застосування творчих прийомів, тим самим визначаючи лише основні моральні норми і принципи професійної поведінки. Спосіб же поведінки у кожному окремому випадку визначається самою особистістю, стає справою її морального досвіду, професійного такту.

У професійній етиці можна простежити зв'язок тих чи інших видів діяльності й морально-психологічних якостей, поєднання суспільних інтересів із спрямованістю, інтересами і покликанням окремої особистості. Потреби практики визначають ціль тієї чи іншої професії і вимагають від працівників відповідного профілю необхідної кваліфікації (професіоналізму, компетенції), з одного боку, її етичної підготовки, що передбачає теоретичне освоєння норм і принципів моралі для застосування їх у професійній практиці, — з іншого. Кожна людина в силу обставин життя постійно тією чи іншою мірою втягується у рольове спілкування з різними професіоналами, наприклад, з лікарем, юристом, педагогом тощо. При цьому вона очікує від них не тільки кваліфікованого виконання їх обов'язків щодо задоволення її потреб, інтересів, а й уважного, увічливого до неї ставлення. Тому професійна етика покликана дати рекомендації професіоналам, посадовим особам, у тому числі й керівникам, щодо моральної складової у виконанні професійних функцій.

Внаслідок цього моральна характеристика працівника не може обмежуватися його широкими соціальними позиціями, а за необхідності має поширюватися на його суто професійні властивості, розглядатися завжди під кутом зору стосунків, що формуються у рамках даної професії, її місця і ролі у житті суспільства.

Призначення професійної етики полягає не тільки в тому, щоб розкрити об'єктивні причини виникнення, закономірності й тенденції розвитку морально-професійних відносин, не тільки конкретизувати зв'язки моральних норм, принципів та оціночних суджень сучасної моралі, уявлень про добро, справедливість відповідно до особливостей професійної діяльності, а й показати сам характер впливу цих загальнолюдських моральних норм і принципів на практику професійних стосунків, розкрити те, як вони відбиваються у свідомості представника тієї чи іншої професії та втілюються в його поведінці, ставленні до людини як споживача професійних послуг.

Професійну етику не меншою мірою цікавлять і «антиномії професійних вчинків», які виявляються у конфліктних формах поведінки, і в зв'язку з цим -  розкриття засобів розв'язання конфліктів у рамках конкретної професії. На підставі цього вона пропонує практичні рекомендації з урахуванням конкретних історичних умов і суспільних завдань. Професійна етика покликана також дати рекомендації щодо розкриття причин деформації морально-професійної свідомості, і шляхів, методів її викорінення.

Існують певні ознаки того, що звичайно називають професією. Теоретично професії сформувались на основі оволодіння деякої групи людей певними знаннями чи навичками — юриспруденція, архітектура, медицина, бухгалтерія та ін. Професії являють собою визнані суспільством монополістські групи. Таким чином, тільки професійно кваліфікований бухгалтер, який пройшов певний курс теоретичної і практичної підготовки, може стати зареєстрованим аудитором.

Право на монопольну практику надається державою професійним організаціям тільки в обмін на обов'язкове виконання таких умов: розроблення програми з підготовки і перепідготовки спеціалістів, а також здійснення контролю за впровадженням цих програм у життя; складання правил професійної поведінки, які звичайно називають етичним кодексом; дотримання правил і процедур, що гарантують дійсне покарання тих, хто недотримується професійних вимог. Таким чином, усі професійні організації мають у своєму складі й слідчі, й дисциплінарні комітети, які розглядають всі порушення і приймають рішення щодо покарання (письмова догана, штраф, позбавлення ліцензії і/чи права членства в професійній організації).

В професійній сфері існує два етичних аспекти

— загальна етика (духовний аспект) і професійна етика (практичний аспект). Етика поведінки аудиторів і представників іншої професії є частковим застосуванням понять етики поведінки, розроблених філософами для всіх людей. Загальна теорія етики є джерелом етичних норм і для аудиторів.

Загальна етика є галуззю філософії, яка займається систематичним вивченням проблеми людського вибору понять про добре і погане, якими людина керується, і змісту, що зрештою вкладається.

Етична проблема виникає, коли необхідно зробити вибір. При цьому етичною поведінкою буде така, яка принесе більше користі, відповідає моральним нормам і принципам.

Кодекс професійної етики дає відповідні рекомендації, які конкретно визначають критерії поведінки, специфічні для цієї професії. В кодексах професійної етики, на відміну від загальної етики, можна знайти вирішення конкретних проблем. Крім того, там містяться і професійні вимоги. З точки зору певної професії кодекс є декларацією твердих норм поведінки і сприяє виконанню цих норм. Без цього професійна дисципліна була б неможливою.

Хоч одна з основних цілей етики — бути керівництвом при прийнятті рішень, слід врахувати, що функції осіб, які приймають рішення, не вичерпуються повністю їх професійними обов'язками. Кожна людина не тільки окрема особистість, а й представник якої-небудь професії і член суспільства. Так, незалежні громадські бухгалтери і аудитори є також спостерігачами (за рішеннями, які приймають їх колеги), консультантами (спільно з колегами), викладачами (навчання студентів і молодих співробітників), експертами (в дисциплінарних комітетах професійних організацій). Всі ці функції досить важливі з точки зору професійної етики.

Зарубіжний досвід свідчить про значну увагу, яка приділяється питанням професійної етики аудиторів. Так, у Великобританії зазначені проблеми регулюються Актом про компанії 1985р. та 1989 р., Інструкцією Асоціації присяжних бухгалтерів, Правилами професійної поведінки Асоціації присяжних бухгалтерів (1992 р.).

Теоретично упорядковані і зведені в один документ питання професійної етики в США. В 1988 р. Американським інститутом присяжних бухгалтерів був прийнятий Кодекс професійної поведінки. Цей кодекс складається з загальних положень, які визначають ідеальні форми поведінки, а також із конкретних правил, в яких наводяться недопустимі форми поведінки В Україні принципи професійної етики викладені в Кодексі професійної етики аудиторів України, затвердженому рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, професійні права та обов'язки — в ст. 22—24: Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р.

Запозичення зарубіжного досвіду є одним із шляхів вдосконалення методики та практики проведення аудиту в Україні. У зв'язку з цим проведено порівняльний аналіз національних положень професійної етики та розвинених зарубіжних країн.

Найважливішими принципами професійної етики, якими має керуватись у своїй діяльності кожен аудитор України, визнані такі:

- незалежність;

- об'єктивність;

- компетентність;

- конфіденційність;

- доброзичливість.

Зазначені принципи в основному збігаються з аналогічними принципами зарубіжних країн, але потребують належного тлумачення та пояснення. Так, Кодекс професійної етики присяжних бухгалтерів (аудиторів) США складається з чотирьох частин: концепцій, правил поведінки, пояснень та етичних норм. При цьому концепції описують ідеальні стандарти поведінки; правила наводяться в порядку зростання рівня їх конкретності; етичні норми найбільш конкретні.

Перевага загальних формулювань полягає в особливій увазі до бездоганної діяльності: вони вимагають високого рівня професіоналізму. Їх недолік у тому, що дуже важко змусити людей відповідати ідеалам. Ідеальнії стандарти етичної поведінки — це, скоріше, філософські роздуми, ніж тверді правила. Перевага ретельно сформульованих конкретних правил полягає в тому, що вони можуть примусити спеціаліста дотримуватись мінімальних норм і стандартів професійної діяльності. При цьому деякі спеціалісти мають схильність розглядати ці правила як максимальні, а не мінімальні стандарти, якими вони насправді є.

Потреба в публікації пояснень до правил поведінки виникає тоді, коли перед практикуючими аудиторами постають питання щодо тих чи інших конкретних правил. Пояснення не можна примусити виконувати, але аудитору було б важко обгрунтувати у разі дисциплінарних розглядів відступи від цих пояснень.

Етичні норми — це відповіді на питання щодо правил поведінки в реальних конкретних обставинах. Вони не обов'язкові до виконання, але вимагають обґрунтованого відходу.

Аудитори в ряді випадків можуть отримувати і спеціальні юридичні повноваження від державних органів на здійснення своєї діяльності. При виявленні фактів порушень законодавства і зловживань, господарсько-адміністративних порушень, нестач і крадіжок аудитори зобов'язані сповіщати про це правоохоронні органи незалежно від наявності у них спеціальних юридичних повноважень. Тому однією з головних характеристик професійного бухгалтера-аудитора має бути розуміння його відповідальності перед суспільством. Довіра суспільства, уряду, ділових кіл до змісту фінансових звітів та порад з проблем бізнесу, важливість зазначеного для економічного і суспільного аспектів життя накладають особливу відповідальність на аудиторів. Тому представники бухгалтерської професії — аудитори — вважають за необхідне розробку відповідних етичних норм і забезпечення їх обов'язкового дотримання.

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:

- перша  частина - п'ять принципів етики;

- друга  частина - обговорення цих принципів.

Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:

Роз'яснення правил поведінки. Потреба у роз'ясненні правил поведінки виникає тоді, коли від аудиторів-практиків надходять запитання щодо застосування якогось окремого правила. Відділ професійної етики Американського інституту дипломованих бухгалтерів дає необхідні роз'яснення з цього приводу, які перед набуттям статусу офіційних розсилаються до багатьох аудиторів-практиків, щоб отримати їхній відгук.

Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для реалізації Цієї мети необхідно дотримуватись чотирьох основних вимог суспільства до професії аудитора - вірогідність (потреба в користуванні достовірною інформацією), професіоналізм, якість послуг і довіра. Для досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися таких фундаментальних засад етики: чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми. Аудитор, котрий успішно склав іспити в аудиторській палаті України, після одержання сертифіката зобов'язаний виголосити клятву, у якій він присягається суворо виконувати свої професійні обов'язки і закони України і вимагати цього від інших.

Клятва адресована керівникові атестаційної комісії аудиторської палати України. Після усного виголошення клятви аудитор підписує її текст.

Текст клятви:

"Я, (ім'я, прізвище) виголошую клятву аудитора  й урочисто обіцяю виконувати  свої професійні обов'язки з  честю і гідністю, дотримуватися  законів України, Національних нормативів  аудиту. Кодексу професійної етики  аудиторів України і вимагати  дотримання їх іншими"

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що сенс і призначення професійної етики пов'язані з гуманізацією суспільної праці. Закладені в традиційних морально-професійних кодексах, кодексах честі лікаря, юриста, педагога, журналіста та ін., гуманістичні імперативи мають загальнолюдське значення. У наш час, завдяки технічній могутності та ефективності, людина виявляється здатною скоїти (через неуважність, некомпетентність, безвідповідальність) багато зла, внаслідок чого гинуть люди, матеріальні й духовні цінності. Зростає диспропорція між скоєним людиною і її здатністю нести моральну відповідальність. Це стає однією з передумов виникнення морально-професійних чи етичних кодексів широкого кола сучасних професій.

2. Загальні принципи професійної етики

Професія аудитора має свої особливості і визначається взяттям на себе відповідальності як стосовно клієнта, так і широкого кола користу-вачів результатів його роботи. Оцінка достовірності фінансової звітності, що містить інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства вимагає неухильного дотримання аудиторської етики.

Аудиторська перевірка фінансової звітності вимагає від аудитора доримання відповідних норм та визначених принципів для підготовки обґрунтованого й об'єктивного аудиторського висновку. За будь-яких умов, при здійсненні аудиторської перевірки аудитори повинні дотримуватись принципів професійної етики, які визначені Міжнародними стандартами аудиту, забезпечення впевненості та етики і Положеннями з міжнародної аудиторської практики, які в Україні застосовуються у якості національних. Цей важливий документ впроваджує у практику аудиту багато нових положень, умов, обмежень, які раніше не розглядались в Україні. Тай й сам Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів зазнає змін у зв'язку із зростанням вимог до аудиторських перевірок, особливо в частині, яка стосується незалежності аудиторів (розділ 8) при виконанні завдань з надання впевненості. Вимагає вирішення проблема дотримання норм аудиторської етики та розробка механізмів контролю за цим. Вирішення поставлених завдань певною мірою залежить від повного розуміння положень Кодексу етики професійних бухгалтерів.

Відповідно до зазначених вище МСА, аудитори повинні дотримуватись фундаментальних принципів аудиту.

Принцип об'єктивності зобов'язує всіх професійних аудиторів бути справедливими, чесними і вільними від конфлікту інтересів, адже, вони виконують багато різних функцій та повинні демонструвати свою об'єктивність за різних обставин. Чесність передбачає не просто чесність, як моральну рису людини, а й справедливе ведення справ та яравдивість. Незалежно від послуг, які надають аудитори, вони повинні зберігати об'єктивність у всіх своїх судженнях.

При виборі ситуацій та методів роботи, на які треба звернути увагу з погляду етичних вимог щодо об'єктивності, слід належним чином розглянути такі фактори:

а)  аудитори стикаються із ситуаціями, що передбачають здійснення на них тиску, який може знизити об'єктивність;

б)  укладаючи договір на проведення аудиту та надання інших послуг,

аудитору  слід враховувати ситуації взаємовідносин,  які ймовірно можуть зашкодити об'єктивності;

в) аудитору слід уникати стосунків, які можуть призвести до не 
об'єктивності, упередженості або впливу інших осіб;

г) аудитори не повинні приймати подарунки чи розваги, які 
ймовірно, можуть усвідомлюватися як такі, що здійснюють значні^ 
вплив на їхнє професійне судження та можуть зашкодити професійній 
репутації аудиторів.

 Час від часу аудитори  стикаються із ситуаціями, в яких  виникає конфлікт інтересів. Вважається, що можуть виникати конкретні фактори, коли відповідальність аудитора вступає у конфлікт із тими чи іншими внутрішніми або зовнішніми вимогами. Отже:

• може існувати загроза тиску з боку управлінського персоналу, директора чи партнера, або у випадках, коли стосунки мають сімейний чи особистий характер;
• до аудитора можуть звернутись з проханням діяти всупереч технічним та/або професійніш стандартам;
• конфлікт може, виникнути в разі опублікування інформації, яка вводить в оману, що може бути вигідно роботодавцеві чи клієнтові та вигідно (або невигідно) для аудитора.

Застосовуючи стандарти професійної етичної поведінки, аудитори можуть зіткнутися з проблемою визначення того, що є неетичною поведінкою, або з проблемою розв'язання етичного конфлікту. За наявності серйозних етичних проблем вони для розв'язання цих конфліктів повинні дотримуватися політики, прийнятої в організації, яка їх наймала. Якщо така політика не допомагає розв'язати проблему, слід розглянути такі варіанти:

- обговорити конфлікт з безпосереднім клієнтом;

- звернутися за конфіденційними порадами та консультаціями до незалежного консультанта або професійної організації, щоб одержати уяву про можливі заходи;

-  у крайньому випадку (у разі серйозних проблем, наприклад, шахрайства), відмовитися від виконання завдання та подати доповідну.

Професійна компетентність та належна ретельність. Аудитору слід виконувати послуги  з  належною ретельністю, компетентністю та старанністю. Він повинен постійно підтримувати  професійні знання  та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві  професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні методи роботи,  тенденції  у практиці, сучасне законодавство.

  Вимоги до професійної компетентності аудитора передбачені у ст.12 і 13 Закону України "Про аудиторську діяльність" і відповідних положеннях Аудиторської палати про сертифікацію аудиторів та ліцензування аудиторської діяльності. Від міжнародної практики ці вимоги відрізняються тим, що передбачають підтвердження професійної компетентності шляхом повторної сертифікації аудиторів через кожні 5 років. У зарубіжних країнах це забезпечується обов'язковим навчанням (стажуванням) протягом трьох років за навчальною програмою не менше 120 годин. Тривалість стажування встановлюється залежно від базової освіти (економічної, технічної, гуманітарної тощо) та вимог кваліфікаційного іспиту.

  Якщо  аудитор не має необхідної  компетенції для надання професійних  послуг, то він може звернутися  за технічними консультаціями  до експертів, наприклад, інших аудиторів, юристів, інженерів, геологів, оцінювачів  та інше. Але користуючись їхніми  послугами, аудитор повинен вжити  всіх заходів, для забезпечення  того, щоб таким фахівцям були  відомі  етичні вимоги.

Аудитор повинен постійно підтримувати рівень своєї компетентності:  вивчати закони, стандарти, інструкції, набувати досвіду роботи.

Професійну компетентність можна поділити на дві різні фази:

а)досягнення професійної компетентності.

Типова модель здобуття кваліфікації професійного бухгалтера (за Кодексом етики) полягає в тому, що він повинен отримати  загальну освіту, за якою повинна йти спеціальна освіта, навчання та складання іспитів  за фахом, а також термін роботи за спеціальністю.

В Україні критерії відповідності кваліфікації аудитора відповідають цим вимогам. Так, відподно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» аудиторами можуть бути особи, що мають сертифікат аудитора. Право на отримання сертифікату мають особи з вищою освітою (не нижче рівня магістра та спеціаліста), стаж роботи не менше 3 років підряд та склали іспит, що підтверджують достатність їх знань та вміння використати знання на практиці.

           б) підтримування професійної компетентності.

Підтримка професійної компетентності вимагає постійної обізнаності з подіями в бухгалтерській професії, в тому числі з міжнародними та національними положеннями з бухгалтерського обліку і аудиту, законодавчими та нормативними документами.

Професійний бухгалтер повинен прийняти програму, розроблену для забезпечення контролю якості за виконанням професійних послуг відповідно до міжнародних та національних стандартів.

В Україні підвищення професійної компетентності досягається тим, що аудитори щорічно обов’язково проходять перепідготовку по 40-годинній програмі із проходженням тестування за результатами перепідготовки. А також через самопідготовку та самоудосконалення в процесі роботи.

Конфіденційність.  Аудитор має доступ до великого обсягу  конфіденційної інформації про справи клієнта, що не розкривається громадськості.

 Сутність  поняття конфіденційності визначена Законом "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р., де згідно із ст. 30 до комерційної таємниці підприємства відносяться відомості щодо виробництва, технологічної інформації, управління, фінансові відомості тощо, що не є державними таємницями, розголошення (передача) яких може завдати шкоди інтересам підприємства.