Аналіз та розкриття конкретної виробничої ситуації за першим чи третім питанням практичної роботи

Аналіз та розкриття конкретної виробничої ситуації за першим чи третім питанням практичної роботи

АУДИТ ОБЛІКУ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

1. Коротка характеристика  підприємства

Розглянемо особливості  підприємства ЗАТ "Уряд звуку", на базі якого проводилися практичні  дослідження проблем аудиту обліку імпортних операцій.Організаційно-правова  форма даного підприємства - акціонерне товариство закритого типу, яке здійснює свою діяльність на підставі Статуту  та Установчого Договору. У Договорі в якості основного виду діяльності передбачена оптова торгівля імпортними товарами - компакт-дисками та аудіокасетами, виробленими в США.На поставки компакт-дисків та аудіокасет був укладений контракт з однією з провідних фірм - виробників даного виду товару.Конкурентна здатність  підприємства ЗАТ "Уряд звуку" забезпечується відповідним вибором напрямку в  сучасному музичному мистецтві (стиль "New Age"), який мало представлений  на внутрішньому ринку.

Даний напрямок в музиці цікаво для будь-якої вікової категорії, так як цей стиль включає в  себе блюзові, джазові та інші композиції.Цінова політика підприємства побудована за принципом спрямованості на потенційного споживача з невисоким рівнем достатку, але це не означає, що особи  з достатком вище середнього не можуть бути покупцями продаваного підприємством  товару.Напрямок цінової політики обрано з урахуванням того, що на даний  момент фактор ціни залишається в  ряду значущих, але це не означає, що підприємство торгує продукцією низької  якості.Для реалізації товару підприємством  задіяний канал збуту: ЗАТ "Уряд звуку" - підприємства роздрібної торгівлі. Для розширення мережі реалізації залучаються регіональні дилери.

Одним з факторів інтенсивного просування товару на ринок є реклама. Стиль реклами витриманий таким  чином, щоб покупець звернув увагу  на реалізований товар. Підприємство працює по 5-денному робочому тижні при 8-годинному робочому дні. Необхідна кількість осіб, зайнятих реалізацією товару, становить 3.

Специфіка даної роботи припускає високу кваліфікацію співробітників в областях, безпосередньо пов'язаних з характером продаваного товару, каналів його отримання і реалізації.Система управління підприємства побудована за принципом лінійної організаційної структури, яка дозволяє вести ефективний контроль за роботою підприємства в цілому.

Робота директора спрямована на координацію роботи всіх співробітників. Дану посаду займає людина, зацікавлений у стійкій роботі підприємства, так як він є одним з його засновників. Оскільки посаду фінансового директора відсутня, директор повинен розбиратися у фінансових питаннях підприємства і вміло розподіляти фінансові ресурси, проводити оцінку стану ринку фінансів, відати юридичними питаннями, а також мати знання в області маркетингу. Він же займається питаннями реалізації товару і рекламною діяльністю.Головний бухгалтер і касир (в одній особі) повинен мати знання, відповідні його посади, особливо в області обліку імпортних товарів.Матеріально відповідальна особа призначено наказом, і з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

2. Особливості  методики аудиту імпортних операцій

Видами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є:експорт товарів  і послуг,імпорт товарів і послуг,реекспорт  товарів (експорт імпортних товарів),реімпорт (імпорт експортних товарів),бартерні операції,компенсаційні операції,комбіновані  операції.Зовнішньоекономічна угода  оформляється контрактом, що містить  права, обов'язки та відповідальність партнерів за угодою, які згруповані в особливих розділах:визначення сторін;предмет договору;ціна товару або послуги і загальна сума контракту;вид  і строки поставки товару;умови платежу  і форма розрахунків;упаковка і  маркування товарів;гарантія продавця;штрафні  санкції при порушенні умов контракту і відшкодування збитків;страхування;обставини непереборної сили, арбітраж.

У контракті можуть міститися  й інші розділи в залежності від  характеру товару та умов поставки.Виходячи з особливостей зовнішньоекономічної діяльності, при перевірці необхідно  встановити: права підприємства на здійснення ЗЕД;відповідність відомостей, зазначених у паспорті угоди, умовами контракту; правильність даних, зазначених у вантажній митній декларації;правильність визначення повної імпортної вартості товару. Вона складається з його контрактної ціни і накладних витрат по товару, оплачених в іноземній валюті і грнлях. До накладних витрат в інвалюті відносяться: перевезення, перевалка, страхування вантажу, зберігання на складах, природний спад у межах норм, брокерські і комісійні витрати , митні збори в інвалюті.

 До накладних витрат  в гривнях відносяться: перевезення, перевалка, зберігання, природне зменшення в межах норм, мита, акцизи, ПДВ і митні збори в грнлях. Митна вартість товару включає в себе контрактну вартість товару і накладні витрати в інвалюті, оплачені за кордоном;правильність визначення оподатковуваної бази щодо сплати ПДВ на митниці України. Оподатковувана база складається з митної вартості товару, мита та акцизу по товару; правильність оформлення операцій з імпорту товарів (послуг) через посередника. У цьому випадку з посередником укладається договір комісії. Комісійна винагорода посередника встановлюється або у вигляді певного відсотка від імпортної або внутрішньої ринкової вартості товару, або у вигляді різниці між ринковою та імпортної вартістю товару. Накладні витрати в гривнях і ПДВ з митної вартості товару оплачує саме підприємство-імпортер або посередник з подальшим відшкодуванням цих витрат підприємством-імпортером;правильність оформлення операцій з реалізації імпортних товарів з консигнаційних складів України. Іноземна фірма-експортер може продавати товари через консигнаційні склади України.

У цьому випадку фірма  укладає договір комісію з  консигнаційних складом. У договорі зазвичай встановлюється певний термін реалізації товару, визначена ціна реалізації за іноземну валюту, а іноді  і за гривні, комісійна винагорода консигнатора (складу) у вигляді  певного відсотка від валютної або  грошової виручки за товар або у вигляді різниці (або частини різниці) між договірною ціною за договором комісії і ціною, за якою консигнатор зможе реалізувати товар. Можливі кілька варіантів реалізації імпортного товару з консигнаційного складу; правильність оформлення операцій з імпорту за рахунок централізованих валютних та кредитних ресурсів. Іноземні уряди, що раніше отримали державні кредити, погашають свою заборгованість поставками імпортних товарів. Поставки імпортних товарів (крім кредитних закупівель) можуть здійснюватися за рахунок централізованих валютних коштів, тобто готівковою іноземною валютою. Записи операцій на валютних рахунках ведуть у валюті платежу і його грошовому еквіваленті, діючому на дату надходження коштів.

При проведенні аудиту операцій на валютних рахунках необхідно встановити: законність відкриття валютних рахунків; відповідність сум за виписками банку сумам, зазначеним у доданих до них первинних документах; правильність застосування форми розрахунків при зовнішньоекономічній діяльності.

Перевірка по рахунках розрахунків  повинна здійснюватися за такими основними напрямками: перевірка наявності та правильності оформлення документів, що визначають права і обов'язки сторін з постачання матеріальних цінностей (робіт, послуг); перевірка правильності оплати або отримання сум за отримані чи відвантажені матеріальні цінності; перевірка повноти оприбуткування і списання отриманих цінностей. Особливості розрахунків з постачальниками в іноземній валюті. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками ведеться звичайним порядком. Аналітичний облік ведеться по кожному постачальнику роздільно у валюті платежу (доларах США, німецьких марках і т.д.) і його гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату виникнення зобов'язань.При перевірці слід звернути увагу на наступне:наявність договорів на поставку продукції (виконання робіт, послуг) і правильність їх оформлення;встановлення дати виникнення і причин утворення дебіторської і кредиторської заборгованості (при їх наявності);наявність заборгованості з простроченим терміном позовної давності, заходи до її стягнення;наявність цінностей, на які не отримані розрахункові документи (невідфактуровані поставки).

Необхідно перевірити, не значаться  ці надійшли цінності як оплачені, але  знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, і чи не числиться вартість цих цінностей  як дебіторська заборгованість;проведення інвентаризації розрахунків. Необхідно проаналізувати її результати, а може бути - провести зустрічну перевірку розрахунків;перевірка повноти оприбуткування матеріальних цінностей.

Слід зіставити дані про  їх кількість і вартість за платіжними документами з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, книгами складського обліку, звітів руху продуктів і матеріалів;перевірка  правильності встановлення цін на матеріальні  цінності. Слід переконатися, що вони відповідають цінам, вказаним в договорах поставки;перевірка  правильності списання витрат з кредиту  розрахунків з дебіторами і кредиторами  на собівартість продукції (робіт, послуг);перевірка  того, пред'являлися чи штрафні санкції  постачальникам у разі порушення  договірних зобов'язань;перевірка правильності списання заборгованості зі строком  позовної давності;перевірка того, пред'являлися чи претензії постачальникам і підрядникам у разі невідповідності  цін і тарифів, обумовлених договорами, а також при виявленні арифметичних помилок в рахунках; при виявленні  невідповідності якості стандартам або технічним умовам; за недостачу  вантажу в дорозі понад норм природного убутку; за шлюб і простої, що виникли  з вини постачальників або підрядників;перевірка  того (при перевірці розрахунків  з підрядниками), чи забезпечені  об'єкти джерелом фінансування; чи мається проектно-кошторисна документація на об'єкти, що будуються; немає приписок обсягів виконаних робіт (при необхідності провести контрольний обмір виконаних робіт);перевірка правильності ведення аналітичного і синтетичного обліку за рахунками  "Розрахунки з дебіторами і кредиторами". Провести відповідність даних журналів-ордерів по цих рахунках даним, зазначеним у головній книзі і балансі;перевірка правильності складання бухгалтерських проводок по рахунках розрахунків.

У ряді випадків аудит пов'язаний з вивченням великого потоку документації і бухгалтерських записів. Тому перевірка  документів і записів в облікових регістрах не може бути суцільний. У практичній роботі аудитори використовують різні варіанти вибіркової перевірки документів:перевірка частини документів за досліджуваний період;перевірка однорідних операцій за декілька місяців, за останній місяць кожного кварталу, за останній квартал або навіть за останні два місяці.

Кожна господарська операція оформляється відповідними документами. Ними ж обгрунтовуються записи в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. На основі регістрів бухгалтерського обліку складаються бухгалтерський баланс і звітність. Тому аудитори для оцінки достовірності здійснених господарських операцій насамперед удаються до використання методичних прийомів перевірки документів і записів у регістрах бухгалтерського обліку.В залежності від змісту контролю і стану бухгалтерського обліку використовуються різні методичні прийоми перевірки документів. Серед них слід виділити формальну, арифметичну, експертну, логічну, економічну, нормативно-правову, зустрічну перевірку, контрольне звірення, зворотний рахунок, оцінку документів за даними кореспондуючих рахунків, аналітичну (рахункову) перевірку звітності і балансів, порівняння та ін

3. Аудит бухгалтерської звітності за імпортними операціями

На підприємстві використовується журнально-ордерна система обліку. Основними особливостями журнально-ордерної форми обліку є:застосування для обліку господарських операцій журналів-ордерів, запис в яких ведеться тільки по кредитовому ознакою;поєднання в ряді журналів-ордерів синтетичного і аналітичного обліку;об'єднання в журналах-ордерах систематичного запису і хронологічної;відображення в журналах-ордерах господарських операцій в розрізі показників, необхідних для контролю і складання звітності;скорочення кількості записів завдяки раціональній побудові журналів-ордерів і Головної книги.

Застосування журнально-ордерної форми обліку дозволяє значно зменшити трудомісткість обліку. Це досягається за рахунок поєднання в одному регістрі синтетичного й аналітичного обліку, систематичних і хронологічних записів, скасування ряду регістрів (меморіальних ордерів, реєстраційного журналу, оборотній відомості за синтетичними рахунками, ряду оборотних відомостей по аналітичних рахунках). Крім того, журнально-ордерна форма обліку підвищує контрольне і пізнавальне значення обліку, полегшує складання звітів.До недоліків журнально-ордерної форми обліку слід віднести складність і громіздкість побудови журналів-ордерів, неповну пропрацьованість питань органічного поєднання аналітичного і синтетичного обліку та дотримання принципів взаємозв'язку і взаємоконтролю регістрів, утрудненість механізації та автоматизації обліку.Тим не менш, дана форма обліку є найменш трудомістким при ручній техніці обліку і в даний час - найбільш поширеною.Обов'язки співробітників бухгалтерії розподілені у відповідності з посадовими інструкціями.

Положення про облікову політику повністю розкриває методичні питання  з ведення та організації бухгалтерського  обліку.Матеріально відповідальна  особа призначено наказом, і з  ним укладено договір про повну  індивідуальну матеріальну відповідальність.Інвентаризація проводиться один раз на рік до 1 листопада поточного року.

Далі детальніше розглянемо порядок ведення бухгалтерської звітності аналізованого підприємства за 2007 рік.

Річний баланс був зданий 24 березня 2008, тобто у строки, передбачені для здачі річного балансу.Проведемо аудит бухгалтерської звітності на підставі балансу за 2007 р.

У розділі 1 "Необоротні активи" по статті "Нематеріальні активи" показана залишкова вартість нематеріальних активів, які включають в себе організаційні витрати.

Розділ 2 "Оборотні активи" в підрозділі "запаси" по рядку "Готова продукція і товари для  перепродажу" показані залишки товарів  на кінець звітного періоду.

Залишок товарів відображається за купівельною вартістю незалежно  від варіанту обліку товарів (за роздрібними (продажними) цінами або купівельною  вартістю).При здійсненні організацією закупівель товарів по імпорту (у  тому числі за товарообмінними операціями) обчислення покупної вартості вступників товарів (матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та ін) проводиться виходячи з їх вартості, передбаченої в контракті (договорі) на дату оприбуткування в  організації, митних платежів , транспортних витрат та інших витрат по закупівлі  і транспортуванні.

Більш докладно зупинимося на перевірці формування покупної вартості товару.Організацією були перераховані грошові кошти на митницю для  оплати митних зборів, ПДВ і оформлення митної декларації. Сума перерахування  склала 8228 578-00 гривнів. Ця господарська операція на підставі платіжного документа та виписки з банку була оформлена проводкою:

Дебет 76 - Кредит 31.

При оформленні митної декларації виявилося, що даної суми недостатньо  для оплати митних зборів, ПДВ і  оплати оформлення митної декларації. У зв'язку з цим була проведена  доплата готівкою в касу в розмірі 1407 400-00 грн. З каси видана квитанція, на підставі якої було зроблено проводка:

Дебет 76 - Кредит 71.

При оформленні митної декларації розраховуються мита, ПДВ сума яких зазначається в митній декларації та інвойсі, які видаються на митниці. В інвойсі також вказана сума, виплачена за оформлення митної декларації.На підставі інвойсу, митної декларації та квитанцій, виданих на митниці, були зроблені наступні проводки:

Дебет 43, субрахунок 7 - Кредит 76 - на суму 3,885,177.00 (0,1%.; 0,05%; 20%);

Дебет 19 - Кредит 76 - ПДВ, сплачений  на митниці (5,145,992.00 + 93,960.00);

Дебет 43, субрахунок 7 - Кредит 76 - за оформлення митної декларації 469,800.00 грн.

На підставі отриманого інвойсу від постачальника зроблена наступна проводка:Дебет 15 - Кредит 60 - на $ 3,680.00 за курсом 5,945.00 грн. (21,877,600.00 грн.)

На дату переходу права  власності на товар.Потім вся сума, зібрана на рахунку 15 списується на рахунок 41, а ПДВ, сплачений на митниці, ставиться в залік:

Дебет 68 - Кредит 19.

Усі первинні документи, що стосуються даної операції оформлені  правильно, рахунки-фактури виписані і містять всі необхідні реквізити, підписи і печатку.

Вибіркова перевірка показала, що операція з оприбуткування товару виконана без порушень.За статтею "Витрати  майбутніх періодів" показана сума витрат, вироблених в звітному році, але підлягають погашенню в наступних  звітних періодах шляхом віднесення на витрати виробництва (обігу) або  інші джерела протягом терміну, до якого  вони відносяться.За статтею "Податок на додану вартість" показана сума податку на додану вартість по придбаних матеріальних цінностей (матеріали, МШП, основні засоби, нематеріальні активи) та інших цінностей, робіт і послуг, що підлягає віднесенню в установленому порядку в наступних звітних періодах у зменшення сум податку для перерахування до бюджету або зменшення відповідних джерел їх покриття (фінансування).

За статтею "Дебіторська  заборгованість" відображені залишки  по рахунках бухгалтерського обліку, що відображає розрахунки, в балансі  вони наводяться в розгорнутому вигляді: залишки з аналітичного обліку, по яких є дебетове сальдо, - в активі, а ті, по яких є кредитове сальдо, - в пасиві.

У цьому рядку вказана  сума заборгованості покупців і заборгованість митниці.

За статтею "Інші дебітори" вказана заборгованість податкових органів.У групі статей "Грошові  кошти" за статтями "Каса", "Розрахункові рахунки" і "Валютні рахунки" показується залишок грошових коштів організації в касі, на розрахункових  і валютних рахунках в банках.Вибіркова  перевірка показала, що дані, вказані  за цими статтями, відповідають: "Каса" - залишку по касовій книзі, "Розрахунковий  рахунок" і "Валютний рахунок" - останньої виписки з банку.

При перевірці "Валютного  рахунку" було встановлено, що операції ведуться у валюті платежу і його грнлевому еквіваленті на дату надходження і списання грошових коштів з рахунку, суми за виписками банку відповідають сумам, зазначеним у доданих до них первинних документах. Курсова різниця в обліку визначалася і відбивалася у відповідності з нормативними документами.Бухгалтерські проводки складено правильно, записи у виписках банку відповідають записам у журналі-ордері по рахунку "Валютний рахунок" і в головній книзі.

У розділі 4 "Капітал і  резерви" у групі статей "Статутний  капітал" показаний статутного (складеного) капітал організації, утворений  за рахунок внесків його засновників (учасників) у відповідності з  установчими документами.

У групі статей "Резервний  капітал" відображена сума залишку  резервного фонду, створення якого  за рахунок прибутку, що залишається  в розпорядженні організації, передбачено  установчими документами.Відрахування в резервний капітал з прибутку відображено по кредиту рахунку 86 в кореспонденції з рахунком 81 "Використання прибутку". Використання коштів резервного капіталу враховувалося за дебетом рахунка 86 в кореспонденції з рахунками - споживачами цих коштів.    Наприклад, з рахунком 88 "Нерозподілений прибуток" - в частині сум, що направляються на покриття балансового збитку підприємства за попередній рік.За статтею "Нерозподілений прибуток звітного року" показана нерозподілений прибуток звітного року в сумі нетто, як різниця між виявленим на підставі бухгалтерського обліку всіх операцій організації та оцінки статей балансу, відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітності в Україні, кінцевим фінансовим результатом ( прибутком) і сумою прибутку, спрямованої на сплату податків, та інших платежів до бюджету за відповідними розрахунками.

На звітну дату на суму прибутку, спрямованого у звітному році на сплату податків, та інші платежі до бюджету  за відповідними розрахунками проводиться  зменшення прибутку (робиться запис  з кредиту рахунку 81 в кореспонденції з дебетом рахунка 80 "Прибутки і збитки") і в частині нерозподіленого  прибутку списується з рахунку 80 в  кореспонденції з кредитом рахунка 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)", а в частині збитку - в кореспонденції з дебетом рахунка 88.

При заповненні даного рядка  було враховано, що якщо організація  протягом 2007 року відобразила витрати за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації звітного року з використанням рахунку 81 "Використання прибутку" (крім податків або інших платежів до бюджету), то такі записи повинні бути сторнувати при складанні річної бухгалтерської звітності та віднесені на рахунок 88 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)".

У розділі 6 "Короткострокові  пасиви" відображено суму кредиторської  заборгованості, що підлягає погашенню  протягом 12 місяців після звітної  дати.За статтею "Постачальники і підрядчики" показана сума заборгованості постачальникам за надійшли матеріальні цінності, тобто за поставлений товар.По цій статті була зроблена вибіркова перевірка, яка показала, що контракт на поставку товару оформлена правильно, тобто в ньому конкретно вказано момент переходу права власності на товар, зазначений строк оплати отриманого товару, є реквізити двох сторін, скріплені печатками двох організацій.При перевірці було встановлено, що товар оприбутковано у відповідності з первинними документами, наданими постачальником, розбіжності в кількості надійшов товару за документами і на складі не виявлено. Оплата за отриманий товар вироблялася в термін, обумовлений в контракті, тобто не перевищував 180 днів з дня оформлення митної декларації.Ведеться аналітичний і синтетичний облік за рахунком 60. Дані за цим рахунком відповідають даним, зазначеним у головній книзі і в балансі. Бухгалтерські проводки по рахунках розрахунків велися правильно.Особливість розрахунків з постачальниками в іноземній валюті полягає в тому, що синтетичний і аналітичний облік розрахунків ведеться у валюті платежу і його грнлевому еквіваленті за курсом ЦБ на дату виникнення зобов'язань. Це враховувалося при веденні бухгалтерського обліку і складанні бухгалтерських проводок.Курсова різниця ставилася на рахунок 80 (позареалізаційні доходи або витрати) відповідно до обраної облікової політикою підприємства.За статтею "За оплату праці" показані нараховані, але ще не виплачені суми оплати праці, а за статтею "За соціальному страхуванню і забезпеченню" відображена сума заборгованості за відрахуваннями на державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення та медичне страхування працівників організації, а також в фонд зайнятості.

За статтею "Аванси отримані" показана сума отриманих від сторонніх  організацій авансів за майбутнім  розрахунками за укладеними договорами.За статтею "Інші кредитори" показана заборгованість організації за розрахунками, що не знайшли відображення по інших статтях групи статей "Кредиторська заборгованість". У цьому рядку показана заборгованість за рахунком 67.Далі перейдемо до розгляду звіту про фінансові результати (форма № 2).За статтею "Виручка (нетто) від реалізації товарів продукції робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)" показана виручка від продажу товарів, що обліковується на рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".

За статтею "Собівартість реалізації товарів (продукції, робіт, послуг)" відображена купівельна вартість товарів, виручка від реалізації яких відображена по рядку 010 форми  № 2.Витрати, пов'язані зі збутом продукції, а також витрати обігу в дані рядка 020 не включаються.

За статтею "Комерційні витрати" відображені витрати  обігу, що обліковуються на рахунку "Витрати обігу" і припадають на продані товари.За статтями "Інші операційні доходи" та "Інші операційні витрати" відображені дані по операціях, пов'язаних з рухом майна організації (основних засобів, запасів, грошових коштів, цінних паперів тощо), зокрема відображена купівля валюти.

При купівлі іноземної  валюти її вартість зараховується в дебет рахунку "Валютний рахунок" (субрахунок "Поточний валютний рахунок") в сумі, визначеній шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату зарахування, в кореспонденції з кредитом рахунка "Реалізація інших активів ". В дебет рахунку відносять суми грошових коштів в кореспонденції з рахунками  "Розрахунковий рахунок", "Каса" (або "Переклади в шляху") і витрати, пов'язані з придбанням іноземної валюти, в кореспонденції з рахунками обліку цих витрат.За статтею "Податок на прибуток" показана відображена в бухгалтерському обліку сума податку на прибуток (дохід), обчислена організацією відповідно до встановленого законодавством порядком, що підлягає перерахуванню (перерахована) до бюджету за рахунок прибутку в порядку її розподілу і врахована на рахунку "Використання прибутку".

За статтею "Абстрактні кошти" наведена сума, врахована  протягом звітного року за дебетом "Використання прибутку", сума належних платежів до бюджету за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації.Результати проведеного аудиту і вибіркової перевірки бухгалтерської звітності показують, що перевірені фінансово-господарські операції, що здійснювалися ЗАТ "Уряд звуку", проводилися відповідно до законодавства Україна .

ВИСНОВОК

Представлена ​​робота систематизує, поглиблює та узагальнює теоретичні та практичні знання процесу  аудиту обліку імпортних операцій.При  підготовці теоретичної частини  роботи було проведено всебічне вивчення основ, що складають нормативну базу даного виду аудиту, розглянуто основні  форми валютних розрахунків за імпортними операціями, проведено дослідження  процесу обліку операцій з формування покупної вартості.При аналізі основних форм валютних розрахунків за імпортними операціями встановлено, що для експортерів  найбільш зручна акредитивна форма  розрахунків, що забезпечує великі гарантії оплати за рахунок активної участі банків у здійсненні платежу.Для  імпортера акредитивна форма  розрахунку не вигідна у зв'язку з тим, що у нього відбувається вилучення коштів на весь термін відкриття  акредитива, а також виникають  додаткові витрати за банківськими операціями.Інкасові операції порівняно  прості і починаються (як і банківські) в банку експортера, куди він передає  після відвантаження товару оформлені  згідно з умовами контракту товарні  документи з додатком до них інкасового доручення, що містить повні й  точні інструкції для банків. Після ретельної перевірки правильності оформлення документів (комерційних, фінансових та інкасового доручення) банк пересилає їх инкассирующему банку імпортера. У свою чергу, останній сповіщає покупця і передає йому документи або проти сплати суми валюти (при готівкових розрахунках), або проти акцепту термінової витрати (за умови кредиту і вексельного обігу).Разом з тим, інкасова форма розрахунків має серйозні недоліки, які різко знижують її перевага в розрахунках по експорту. По-перше, має місце досить тривалий розрив у часі між відвантаженням товару, передачею документів у банк і отриманням платежу, що уповільнює оборотність коштів експортера. По-друге, до моменту прибуття документів у банк імпортера він може відмовитися від їх оплати або виявитися неплатоспроможним. До того ж може виникнути ситуація, коли доставка товару випередить надходження документів у банк і отримання його імпортером без товаросупровідних документів, що збільшує ризик неоплати.Згідно Інкотермс 2000 року, всі терміни, що визначають базисні умови поставок, розділені на чотири категорії таким чином, що кожний наступний термін передбачає збільшення обов'язків продавця.Перша група представлена ​​одним терміном T - TXW (франко-завод), відповідно до якого продавець передає товари покупцю в своїх приміщеннях, тобто безпосередньо з підприємства, зі складу і т.д.Терміни другої групи F - FCA, FAS, FOB (франко-перевізник) позначають, що продавець зобов'язується надати товар у розпорядження перевізника, вказаного покупцем.Згідно термінам третьої групи C - CFR, CIF, CIP (вартість і фрахт), продавець зобов'язується оплатити перевезення товарів, але не приймає на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження товарів під час їх перебування в дорозі.Терміни четвертої групи D - DAF, DES, DEQ, DDU, DDP (поставка до кордону) покладають на продавця обов'язок по оплаті перевезення, а також ризик випадкової загибелі товарів до моменту їх прибуття в обумовлений пункт і місце на кордоні країни призначення.Організації, що бажають використовувати зазначені умови поставок, повинні в договорі купівлі-продажу зробити посилання на положення Інкотермс.Слід зауважити, що зазвичай митну очищення вивезених товарів здійснює експортер, а ввозяться - імпортер. Однак згідно термінах EXW (із заводу) і FAS (вільно уздовж борту судна), митне очищення товарів у країні продавця здійснює імпортер, а згідно термінам DEQ (поставка з пристані) і DDP (поставка зі сплатою мита), іноземний продавець бере на себе витрати по митному очищенню товарів, що ввозяться в РФ. При укладенні договору купівлі-продажу на умовах EXW і FAS імпортер повинен переконатися в тому, що він зможе забезпечити виконання експортних процедур. В іншому випадку повинен застосовуватися термін FCA (франко-перевізник).Якщо в договорі купівлі-продажу зазначені терміни DEQ або DDP, то іноземний продавець для здійснення імпортних процедур може залучити митного брокера.Якщо продавець не в змозі забезпечити митне очищення імпортних товарів, то в договорі слід застосовувати терміни DDU (поставка без оплати мита) і DES (поставка з судна).Аудит обліку імпортних операцій і виникаючі при цьому проблеми багато в чому обумовлені недостатньою вивченістю даного виду аудиту, а також деякими прогалинами в чинних нормативних актах, що стосуються цього питання.Систематизація, аналіз теоретичного і зібраного в процесі роботи фактологічного матеріалу та отримані при цьому результати дозволили зробити конкретні практичні рекомендації, що дозволяють зняти деякі існуючі проблеми.Необхідно відзначити, що відповідно до російського законодавства витрати, пов'язані з майном, несе його власник. Тому при укладанні договору купівлі-продажу слід уникати таких умов, коли ризик випадкової загибелі товарів несе покупець, а право власності належить продавцю. У цьому випадку покупець, не будучи власником товару, змушений оплачувати витрати по його доставці. Тому доцільніше, на наш погляд, зафіксувати в договорі перехід права власності в момент переходу ризиків випадкової загибелі або втрати товарів.