Аналіз і оцінка економіко-фінансового стану з використанням моделі Du Pont на прикладі (ВАТ “Хмельниччина-Авто”)

 

 

 

 

Кафедра державного управління та місцевого самоврядування

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

“Теорія економічного аналізу”

на тему:

Аналіз і оцінка економіко-фінансового  стану з використанням моделі Du Pont

на прикладі (ВАТ “Хмельниччина-Авто”)

 

 

 

 

Хмельницький

2011

 

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти  визначення економіко-фінансового  стану підприємства

1.1.Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства

   1.2.Основні  показники аналізу фінансового стану підприємства

1.3.Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств

   1.4.Модель Du Pont як вид факторного аналізу рентабельності підприємства

РОЗДІЛ 2. Аналіз і оцінка економіко-фінансового стану ВАТ “Хмельниччина-Авто” з використанням моделі Du Pont

   2.1.Загальна характеристика підприємства “Хмельниччина-Авто”

   2.2.Аналіз рентабельності підприємства за допомогою моделі Du Pont

   2.3.Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д. А це можливо лише за рахунок ретельного аналізу підприємства з усіх сторін. В іншому випадку вони можуть опинитися на межі банкрутства.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Визначення  фінансової стійкості підприємств  відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню. Її також відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і , в кінцевому підсумку, до банкрутства, а "надмірна" стійкість буде  гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Мета аналізу  полягає не тільки і не стільки  в тому, щоб встановити та оцінити  фінансовий стан підприємства, а також  і в тому, щоб постійно проводити  роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз економіко-фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

             Разом з тим, фінансовий стан - це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність  підприємства,   його  потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується. Умовно їх можна поділити на три групи:

а) особи, безпосередньо пов'язані  з підприємництвом, тобто менеджери  та працівники управління підприємством;

б) особи, які можуть не працювати  безпосередньо на підприємстві, але  мають пряму фінансову зацікавленість, - акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції (послуг), різноманітні кредитори. Таким чином фінансовий стан підприємства є головним критерієм для банків при рішенні питання про доцільність або недоцільність надання йому кредиту, а при позитивному рішенні цього питання - під який відсоток та на який строк;

в) особи, які мають похідний фінансовий інтерес - податкові служби, різноманітні фінансові інститути (біржі, асоціації та інші), органи статистики та інші.

Усі ці користувачі фінансової звітності  ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства .

Метою даної роботи є розглядання  економічної сутності аналізу  і оцінка економіко-фінансового стану з використанням моделі Du Pont, а також інших фінансових показників діяльності ВАТ “Хмельниччина-Авто”.                     

Для досягнення цієї мети необхідно  розглянути такі завдання :

1) теоретичні основи аналізу економіко-фінансового стану підприємства ;                                             

2) методика проведення аналізу рентабельності підприємства ;

З) основні фінансово - економічні показники діяльності ВАТ “Хмельниччина-Авто” ;                                     

4) проаналізувати    фінансовий    стан    ВАТ “Хмельниччина-Авто” ;

Об'єктом дослідження  даної роботи є ВАТ “Хмельниччина-Авто”. Предметом є аналіз рентабельності та інших економіко-фінансових показників діяльності на базі ВАТ “Хмельниччина-Авто”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти визначення економіко-фінансового стану підприємства

1.1 Фінансовий  стан та його роль у ефективності  господарської діяльності підприємства

За умов переходу економіки України  до ринкових відносин значно зростає  роль своєчасного та якісного аналізу  фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Тому особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності.

Оскільки дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності, то необхідний систематичний аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. [15,с 321]

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають  усі ці види діяльності підприємства.

Фінансова діяльність підприємства має  бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства .

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної  оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану  підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення  комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання  ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба  систематично й усебічно оцінювати  з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Завдяки цьому можна отримати критичну оцінку фінансових результатів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Основними завданнями аналізу фінансового  стану є: [15,с 331]

  • дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
  • дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
  • об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
  • оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
  • аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
  • визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Аналіз фінансового стану - це частина  загального аналізу господарської  діяльності підприємства, який складається  з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають  спільну інформаційну базу (рис. 1.1).

Традиційна практика аналізу фінансового  стану підприємства опрацювала певні  прийоми й методи його здійснення. Можна назвати такі основні прийоми  аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз; вертикальний (структурний) аналіз; трендовий аналіз; аналіз відносних показників (коефіцієнтів); порівняльний аналіз; факторний аналіз.

Предметом фінансового аналізу  підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для  досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають  змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Отже, аналіз фінансового стану  підприємства зумовлений потpебою систематичного аналiзу та вдосконалення роботи за pинкових вiдносин, пеpеходу до самоокупностi, самофiнансування, потребою в поліпшенні викоpистання фiнансових pесуpсiв, а також пошуком pезеpвiв зміцнення фiнансової стабiльностi підпpиємства.

 

1.2. Показники фінансового стану підприємства

Основними складовими фінансового аналізу підприємства є: [13,ст. 371]

  • аналіз майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
  • аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
  • аналіз ліквідності;
  • аналіз ділової активності;
  • аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);
  • аналіз рентабельності.

Для порівняння значень  розрахованих показників (коефіцієнтів у разі, якщо останнім звітним періодом, за який подається звіт про фінансові результати, є квартал, а всі попередні періоди, за як здійснюється розрахунок, є річними, необхідно дані квартального звіт про фінансові результати помножити на коефіцієнт К:

К = 4 : N,

де N — порядковий номер останнього звітного кварталу.

Оцінка майнового  стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсі! підприємства.

Для оцінки майнового  стану доцільно розрахувати такі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства суму господарських засобів (валюта балансу); питому вагу активної частини необігових активів у структурі необігових активів; коефіцієнт знос основних засобів, коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів. [15,с 373]

За результатами аналізу робиться висновок щодо абсолютної величини та структури балансу, динаміки зміни вартості активів підприємства, окремих статей балансу підприємства порівняно з попередніми періодами, зазначивши позитивні та негативні тенденції таких змін. Особливу увагу треба приділити наявності та структурі простроченої заборгованості підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

За результатами аналізу  робиться висновок щодо прибутковості  або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Аналіз ліквідності  підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної ліквідності; чистого обігового капіталу.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється заданими балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії); коефіцієнта забезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності власного капіталу. [10,с 170]

Аналіз ділової  активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкість обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта обіговості активів; коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості; коефіцієнті обіговості кредиторської заборгованості; тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей; коефіцієнта обіговості матеріальних запасів; коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі) коефіцієнта обіговості власного капіталу.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу; коефіцієнта рентабельності діяльності; коефіцієнта рентабельності продукції.

На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства за вище наведеними значеннями фінансових коефіцієнтів можна зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату й оцінку динаміки його зміни та скласти рекомендації щодо подальшого покращання фінансової діяльності. Такий висновок не є єдиним і безумовним критерієм оцінки діяльності підприємства.

Так, якщо підприємство є  прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01), або показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться позитивний висновок про діяльність підприємства. Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або є меншим ніж 0,01), або за останній звітний період підприємство отримало чистий збиток, але показник (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності, плато спроможності (фінансової стійкості) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Однак при цьому доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства, проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства.

1.3 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств

Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового  стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності  і оперативних даних.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: [15,с 336]

  • балансу (форма № 1);
  • звіту про фінансові результати (форма № 2);
  • звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
  • звіту про власний капітал (форма № 4);
  • дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Відкритою є інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності.

До закритої інформації відносять розроблені підприємством свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

У цілому бухгалтерський баланс складається  з активу та пасиву і свідчить про  те, як на певний час розподілено  активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою  власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності:

  • оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;
  • оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;
  • прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Дані, які використовуються для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства повинні відповідати певним правилам, вимогам і нормам, бути зрозумілими та прийнятними для користувачів. Так, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

З цією метою підприємство повинно  розробити свою фінансову облікову політику, яка підпорядковується  потребам внутрішнього менеджменту.

Загальні вимоги до фінансової звітності  викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. [15,с 338]

П(С)БО 1 треба застосовувати  за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Фінансова звітність  визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська  звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.

Саме ці зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до звітів.

Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва групі, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.

Складові фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про  власний капітал та звіт про рух  грошових коштів, складаються зі статей, які об'єднуються у відповідні розділи.

Фінансова звітність  повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів  діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу. Вона має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки в наданні звітної інформації вона може втратити свою актуальність.

Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану.

 

1.4.Модель Du Pont як вид факторного аналізу рентабельності підприємства

Розробки в області аналізу  чинника, які ведуться з початку 20 століття, мають велике значення для  розширення можливостей використання аналітичних коефіцієнтів для внутрішньо фірмового аналізу і управління.

Перш за все  це відноситься до розробки в 1919 році схеми аналізу чинника, запропонованої фахівцями фірми Дюпон (The DuPont System of Analysis).Так саме їхня факторна модель отримала найбільш широке розповсюдження при аналізі рентабельності.

Призначення моделі ─ визначити  чинники, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Оскільки існує велика кількість показників рентабельності, аналітики цієї фірми обрали один. На їх думку найбільш важливий ─ рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Схематичне зображення моделі фірми „DuPont” зображено на рис. 1.2.

З зазначеної моделі можемо зробити висновок, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовіддачі та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. Важливість зазначених показників пояснюється тим, що вони в деякому значенні узагальнюють усі боки фінансово-господарчої діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий ─ актив балансу, третій ─ пасив балансу.

 

Рисунок 1.2 Схема факторного аналізу фірми „DuPont”

Математичне представлення факторної моделі Дюпон має вигляд:


 

де Рек – рентабельність власного капіталу;

ЧП - чистий прибуток;

А - сума активів  організації;

ВР - (об'єм виробництва) виручка від реалізації.

СК - власний капітал організації.

Тепер охарактеризуємо  кожний з основних показників, що входять  в модель Дюпон.

Рентабельність  власного капіталу.

Рентабельність  власного капіталу розраховується по формулі:

 


де СКнп, СКкп величина власних  засобів на початок і на кінець періоду.

У практиці аналізу застосовується безліч показників ефективності роботи підприємства. Показник рентабельності власного капіталу вибраний тому, що він є найбільш важливим для акціонерів компанії. Він характеризує прибуток, який власники отримують з рубля вкладених в підприємство засобів. Цей коефіцієнт враховує такі важливі параметри, як платежі по відсотках за кредит і податок на прибуток.

Оборотність активів (ресурсовіддача).

Формула для розрахунку показника  має вигляд:


де ВР – виручка від реалізації за розрахунковий період;

Анп, Акп – величина активів на початок і кінець періоду.

Цей показник можна інтерпретувати двояко. З одного боку, оборотність  активів відображає, скільки разів  за період обертається капітал, вкладений  в активи підприємства, тобто оцінює інтенсивність використання всіх активів  незалежно від джерел їх освіти. З іншого боку, ресурсовіддача показує, скільки рублів виручки підприємство має з рубля, вкладеного в активи. Зростання даного показника говорить про підвищення ефективності їх використання.

Рентабельність продажів.

Рентабельність продажів також є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії. Він розраховується як:

Аналіз і оцінка економіко-фінансового стану з використанням моделі Du Pont на прикладі (ВАТ “Хмельниччина-Авто”)