Аналіз доходів і витрат банку

1. АНАЛІЗУ ДОХОДІВ  І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ:  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 

_______________________________________4-8  

1.1. Сутність  і значення аналізу доходів  та витрат комерційногобанку.  Його місце в складі аналізу  фінансових результатів діяльностікомерційних банків.  

1.2. Оцінка основних  методик аналізу доходів та  витрат комерційнихбанків у складі  аналізу фінансової діяльності  комерційних банків.  

2. ОСНОВНІ МЕТОДИКИ  ОЦІНКИ ДОХОДІВ І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНИХ 

БАНКОВ_______________________________________________9-25  

2.1. Методика, розроблена  Панової Г.С.  

2.2. Методика, розроблена  фахівцями Фінансової академії  при 

Уряді РФ.  

2.3. Методика, розроблена  Батракової Л.Г.  

3. УМОВНИХ АНАЛІЗ  ДОХОДІВ І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНОГО 

БАНКА__________________________________________________________________26-

28  

 ЗАКЛЮЧЕНІЕ______________________________________________________29  

 ЛІТЕРАТУРА______________________________________________________30-31  

 ВСТУП  

 У зв'язку  зі зростаючою роллю банківської  системи регіону в обслуговуванніекономічних суб'єктів, розширенням зовнішньоекономічних і міжрегіональнихзв'язків, тривалим процесом становлення та ліквідації окремихкомерційних банків зростає роль і значення аналізу фінансовогостану банку, складовою частиною якого виступає аналіз доходів івитрат комерційного банку. Російські банки змушені працювати вумовах підвищених ризиків, частіше ніж їхні закордонні партнери опиняються вкризових ситуаціях. Перш за все це пов'язано з недостатньою оцінкоювласного фінансового становища, доходів і витрат, надійності тастійкості обслуговуваних клієнтів. Зарубіжні методики аналізу доходів тавитрат банку в умовах Росії практично не застосовуються або недостатньоефективні, оскільки існують певні протиріччя між російськоюсистемою ведення бухгалтерського обліку і складанням фінансової звітностіі використовуються в західних країнах системами. У вітчизняній практиціаналізу банківської діяльності також не існують єдині методичнірекомендації, банки та територіальні підрозділи ЦБ РФ орієнтовані навласні розробки та основні показники, встановлені Центробанком ввигляді обов'язкових рекомендацій і нормативів. Тому для російських банківдосить актуальним є питання розробки і застосування ефективних методів аналізудоходів і витрат, відповідних місцевих умов.  

 З огляду  на важливість обраної теми  в курсовій роботі розглянутозначення  аналізу витрат і доходів банку,  зазначені основні методики,застосовуються  вітчизняними банками для аналізу  зазначених складових,визначено  їх переваги та недоліки. Детально  розглянуті новітніметодики оцінки доходів і витрат банку. Наведено умовний приклад аналізудоходів і витрат.  

 Як зазначено  вище аналіз доходів і витрат  банку виступає основноюскладовою  фінансового стану банку. Автор,  при описі конкретнихметодик,  свідомо залишає осторонь питання оцінки прибутковості тарентабельності комерційних банків, зосереджуючи аналіз виключно нарозгляді дохідних і видаткових статей з метою показати значення івизначальну роль даних показників.  

1. АНАЛІЗУ ДОХОДІВ  І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  

1.1. Сутність  і значення аналізу доходів  та витрат комерційногобанку.  Його місце в складі аналізу  фінансових результатів діяльностікомерційних  банків.  

 Аналіз доходів  і витрат банку дає можливість  вивчення результатівдіяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективностійого як комерційного підприємства. Аналіз результативності банківськоїдіяльності починається з аналізу доходів і витрат, а закінчуєтьсядослідженням прибутку. Аналіз фінансової діяльності банку проводитьсяодночасно з аналізом ліквідності балансу банку, і на підставіотриманих результатів робляться висновки щодо надійності банку вцілому.  

 У процесі  аналізу фінансових результатів  банківської діяльностівикористовуються  різні прийоми і методи:економічно  обгрунтовані групування доходних і витратних аналітичнихрахунків балансу банку;структурний аналіз;оцінка динаміки показників фінансових результатів діяльності банку заквартальних та річних даними;виявлення ступеня залежності показників фінансових результатівдіяльності банку від впливу різних факторів;економічна оцінка кількісного впливу окремих факторів та їхзміст;зіставлення отриманих показників з рекомендованим рівнем.  

 Метою аналізу  банківської діяльності з точки  зору її фінансовихрезультатів  є виявлення резервів росту прибутковості банку і на ційоснові формулювання рекомендацій керівництву банку по проведеннювідповідної політики в області пасивних і активних операцій.  

 Всі виробничі  витрати і отримані доходи  враховуються прорезультативним  рахунках банку, які інакше називаються рахунками прибутків ізбитків. Схема побудови такого результативного рахунка, як правило,визначається державними контрольними органами і різна в різнихкраїнах.  

 Так у США  результативний рахунок має наступну  структуру:відсотки отримані (за всіма видами операцій) (1);відсотки сплачені (з усіх видів операцій) (2);чисті доходи за відсотками (1 - 2);резерви на покриття можливих збитків за кредитами;чисті доходи за відсотками після вирахування резервів для покриття можливихзбитків за кредитами (3);інші операційні доходи:плата за розрахунково-касове обслуговування;комісії за надані послуги;доходи з валютних операцій;інші доходи;разом інших операційних доходів (4);чисті доходи за відсотками та інших операційних доходах (3 +4) (5);інші операційні витрати:зарплата і витрати на утримання штату;чисті господарські витрати;амортизація на придбані активи;інші;разом інших операційних витрат (6);доходи до обкладення податком і до включення доходів (втрат) на цінніпаперу (5 - 6);податок на доходи;дохід до включення доходів (витрат) на цінні папери;доходи (витрати) на цінні папери;чистий прибуток.  

 Система побудови  результативного рахунка, при  якій він будується неза балансовою  формі (з розбивкою витрат і  доходів на дебет і кредит), аза формою послідовно рахунку, дозволяє відразу оцінити результат відосновної діяльності банку (кредитування), який потім коригується насуми інших доходів і витрат. Отриманий результат обкладається податком надохід, а потім до нього додається результат від вкладень у цінні папери,який або взагалі звільняється від сплати податків, або оподатковується заокремої ставкою (аналогічно ситуації в Російській Федерації).  

 Результативні  рахунки німецьких і французьких,  а також російськихкомерційних  банків будуватися за балансовому  принципом. При використанніцього принципу спочатку обчислюється загальна сума витрат, потім загальна сумадоходів. Далі визначається результат від діяльності комерційного банку.  

 Зарубіжні  і російські фахівці розробили  різні методикианалізу результатів  діяльності комерційного банку, в основі якихлежить дослідження високорентабельною банківської діяльності.  

 Отже, яким  же чином здійснюється аналіз  доходів і витраткомерційних  банків у нашій країні?  

1.2. Оцінка основних  методик аналізу доходів та  витрат комерційнихбанків у складі аналізу фінансової діяльності комерційних банків.  

 На відміну  від країн з розвинутою ринковою  економікою, де широкоінформують  громадськість не тільки про  розміри прибутку банків, а й  проджерелах її формування, в  Росії недоступні результати роботи банків,їх прибуткових і витратних складових і навіть іноді методики визначення їхрейтингів. До теперішнього часу питаннями оцінки фінансового станукомерційних банків (у тому числі доходів і витрат) або займаються самібанки, або спеціальні організації без участі ЦБ РФ, Міністерствафінансів, податкової інспекції. Рейтинги оцінки доходів і витраткомерційних банків, що служать в міжнародній практиці засобомдержавного нагляду, в Росії подібної ролі не грають.  

 Наші методики  оцінки доходів і витрат комерційних банків відрізняютьсявеликою різноманітністю, у відповідності з існуючою практикою аналізуфінансового стану. За цільовим призначенням їх можна розділити на групирейтингової оцінки, ранжування за одним із показників діяльностібанку, розрахунку нормативів, оцінки іміджу. Алгоритми методик зовсімрізні.  

 Так, в  основі методики, розробленої експертами  під керівництвом В. 

Кромонова [1], лежить наступний алгоритм: об'єднання доходів  і витрат в однорідні групи; обчислення коефіцієнтів, що описують закономірності балансів; розрахунок поточного індексу надійності банків; порівняння і розстановка різних банків у рейтингу.  

 Методика  міжнародного промислового банку  ( МПО) [2] сроіться напопередньо заданих  загальних принципах комплексності,  обгрунтованості,коректності та узгодженості. Методика дозволяє отримати рейтинговутаблицю, де вказані значення показників, що характеризують доходи і витратитого чи іншого банку. З інформації про банки інвестор отримуєуявлення про конкретному банку і порівнює його з даними про іншібанках, щоб вибрати найбільш надійний.  

 Алгоритм  методики ІЦ «Рейтинг» [3] включає  етап розгляду балансівкомерційних  банків та їх подальшого аналізу  експертами. По закінченніетапу  консультацій проводиться експертна  оцінка і публікується рейтинг.  

 Фірма «ІНЕКС»  [4] намагається адаптувати до  українських умовамериканську методику  «CAMEL». Підсумковий рейтинг методикою  не передбачено,але для кожного  розрахункового коефіцієнта встановлені  нормативи,невідповідність яким  свідчить про наявність проблем у банку.  

 За методикою  журналу «Експерт» [5] банки характеризуються  по рядупоказників. Підсумком дослідження  є таблиця, в якій для будь-якогобанку  за кожним з показників встановлюється  його приналежність допевної  категорії.  

 Методика  «Оргбанка» носить закритий характер. Вона включає три етапианалізу: формальний, математичний і експертний, за отриманими результатамибанку присвоюється категорія відповідно до його кредитоспроможністю.  

 Зведені таблиці,  що розробляються за методикою  «Інтерфакс-АиФ» [6], даютьінформацію про кожний з банків за показниками. На її підставі споживачсамостійно робить оцінки і висновки.  

 Отже, наведені  методики оцінки російських комерційних  банківпоряд з позитивними якостями  мають і суттєві недоліки, щоможе  призвести до невідповідності між станом справ у банку і місцем,займаним ним у рейтингу. Нерідко при розрахунку окремих показниківвиявляються методологічні помилки. Через недоступності методик багатозацікавлені особи не можуть зрозуміти принципів розрахунку тих чи іншихпоказників, і отже, робити висновки про якість методик.  

 Для проведення  робіт зі складання якісних  методик та усуненнянедоліків  наявних необхідно створити незалежне  агентство за участюфахівців  ЦБ РФ, Міністерства фінансів  РФ, податкової служби РФ, якемає розробити єдину науково-обгрунтовану та перевірену практикоюметодику оцінки.  

 Порівняльна  характеристика розглянутих методик  наведено в таблиці 

1.2.1.  

 Таблиця 1.2.1.  

 Порівняльна  характеристика методик 

| Методика | Переваги | Недоліки |

| В. Кромонов | Зручна в роботі. Повністю | На достовірність результату |

| | Доступна. Широко | впливають суб'єктивні оцінки |

| | Представлена  у пресі. | експертів. Недостатньо  |

| | | Коректна  з-за |

| | | Неузгодженість |

| | | Показників. |

| Міжнародний | Формулюються найважливіші | Недостатньо коректна. |

| промисловий  | характеристик і пропонується | Складений розрахунок. |

| банк | загальний  рейтинг. | |

| «Інтерфакс-АиФ» | Представлення найбільш | Недостатньо  достовірна. |

| | Повної інформації про | Відсутність власних |

| | Російських  банках. | коефіцієнтів. |

| ІЦ «Рейтинг»  | Зручність в роботі. | Недоступність  - має |

| | Угрупування. | закритий характер. Віддає |

| | | Перевагу  суб'єктивним |

| | | Оцінками  експертів. |

| | | Конфіденційність вихідної |

| | | Інформації. |

| «ІНЕКС» | Спроба  адаптації | Незручність в роботі. |

| | Міжнародної  методики до | |

| | Російських  умов. | |

| Журнал «Експерт»  | Висока доступність. | Незручність  в роботі. |

| | Представляється  можливість | |

| | Прогнозу. | |

| МБО «Оргбанк»  | Зручність користування для  | Закритість методики. |

| | Порівняння  різних банків. | Використання суб'єктивних |

| | | Методів оцінки. |  

2. ОСНОВНІ МЕТОДИКИ  ОЦІНКИ ДОХОДІВ І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНИХ  БАНКІВ  

2.1. Методика, розроблена Панової Г.С.  

 Аналіз доходів  банку  

 Для початку  необхідно розрахувати загальну  суму доходів банку, отримануза  період, з наступним поділом на  види доходів, які надійшли  відпроведення різних видів банківських  операцій.  

 Валові доходи банку прийнято розділяти на процентні і непроцентні:

До процентних доходів належать:

9. нараховані  та отримані відсотки по позичках  в рублевому вираженні: 

10. нараховані  та отримані відсотки по позичках  в іноземній валюті.  

 Структура  процентних доходів банку може бути представлена в такомувигляді:  

- процентні  доходи, отримані по міжбанківських  позичках;  

- процентні  доходи, що надійшли по комерційних  позичках;

Непроцентні доходи становлять:

11. доходи від  інвестиційної діяльності (дивіденди  по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій тощо);

12. доходи від  валютних операцій;

13. доходи від  отриманих комісій і штрафів; 

14. інші доходи.  

 При аналізі  банківських доходів визначається  питома вага кожного видув їх загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка дохіднихстатей може зрівнятися з попередніми періодами, у тому числі і зкварталами. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить пройого нормальній роботі і про кваліфікованому управлінні.  

 Після проведення  аналізу структури доходів банку  по укрупненихстаттях варто більш  детально вивчити структуру доходів,  що формуютьукрупнену статтю, що  займає найбільшу питому вагу  в загальн обсязідоходів. (Для  російських банків це, як правило,  процентні доходи.)  

 Аналізуючи  одночасно доходи конкретного  банку і динаміку структуриактиву  балансу, зробимо висновок, що  не всі активи банку приносять  йомуадекватний дохід. Це відноситься  до активів, які зазвичай не  приносятьдоходу (наприклад кошти  в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в

Центральному  банку і власні основні засоби), а також до такихактивів, як цінні  папери й інші права участі, придбані банком,спільна діяльність і нематеріальні  активи. Це означає, що якістьспільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активівє вкрай невисоким.  

 Отже, доход  комерційних банків залежить  від норми прибутку по позиковимінвестиційних  операцій, розміру комісійних платежів, що стягуються банкомза послуги,  а також від суми і структури  активів.  

 Наступний  етап аналізу - якісний, який  дозволяє з'ясуватипричини, що викликають  зміна факторів, що впливають  на рівень доходів банку.  

 Найбільш  важливим джерелом валового доходу  комерційних банківє надання  позик (включаючи відсотки за  рахунками «Ностро »).  

 Усі банки  при розробці кредитної політики  враховують такий чинник,як прибуток. Банки, які відчувають гостру  потребу в прибутку, будутьдотримуватися  більш агресивної кредитної політики  в порівнянні з банками,для  яких фінансові ресурси їх  діяльності не мають вирішального значення.

Така політика може провялятся у відносно високій  частці термінових іспоживчих позик, які  зазвичай приносять банку більш  високий дохід запорівнянні з  короткостроковими позиками промисловим  підприємствам.  

 У процентних  ставках за позиками відображаються як специфіка кожноїокремо виданої банком позики, так і відношення попиту та пропозиції напозики на ринках позичкових капіталів. На рівень процентної ставки по позикахвпливає ступінь ризику, яка властива даній позиці, її розмір, термін, спосібпогашення і т.д. Крім того, процентні ставкиі залежать від рівняконкуренції між банками та іншими джерелами коштів, а також відвстановленого законом максимального розміру процентної ставки та оцінкибанками та позичальниками перспектив економічного розвитку (ефект очікування).  

 Для аналізу  процентних доходів банку доцільно  зробитикласифікацію наданих позик,  наприклад, за групами позичальників:  приватніособи, промислові та  сільськогосподарські підприємства, торговіорганізації, фінансово-кредитні установи і т.д. По кожній групіпозичальників банк аналізує дані про суми наданих позик, наявність іЯк забезпечення, погашення заборгованості, процентних платежах, рівніпроцентної ставі і т.д. Такий підхід дозволяє оцінити доцільністьнадання позик позичальникові з позицій визначення співвідношення «ризик --дохідність ».  

 При аналізі  процентних доходів банку використовуються  також відносніпоказники, які  дозволяють оцінити середній  рівень прибутковості позичковихоперацій  у цілому і кожної групи  позичок окремо. Такими показникамиє: відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіхпозичковими рахунками; відношення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніхзалишкам за короткостроковими позиками; відношення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніхзалишкам по довгострокових позиках; відношення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніхзалишків по досліджуваній групі і т.д.  

 Динаміка  цих показників дає можливість  оцінити, за рахунок якихпозичкових операцій зростуть процентні доходи.  

 Аналіз непроцентних  доходів дозволяє визначити. наскільки  ефективнобанк використовує некредитні  джерела одержання доходів. При  цьому їханалізують по видах  операцій і в динаміці.  

 Важливим  за значенням джерелом доходів  комерційного банку єдоходи, отримані  від операцій з цінними паперами. Розмір доходів даноговиду залежить  від розміру і структури портфеля  інвестицій і прибутковостірізних  видів цінних паперів. Банки  систематично зіставляють можливістьотримання доходу від цінних паперів з поточною ліквідністю. Як вже зазначалосявище, кошти для проведення операцій з цінними паперами виділяються післятого, як задоволена потреба в ліквідних коштах. Таким чином,підлеглий характер інвестиційних операцій ускладнює управління ними іпосилює нерівномірність доходів від фондових операцій.  

 Крім того, труднощі в управлінні інвестиційними  операціямиобумовлені також і  тим, що дохід з цінних паперів  виступає у форміпроцентних та  дивідендних і приросту вартості активів (який може бутиі негативним).  

 Ставку доходу  за облігаціями з фіксованим  доходом можна виразити ввигляді  купонною ставки, поточного доходу  і доходу з урахуванням терміну  погашення.  

 Купонна ставка - це відсоток до номіналу, що  сплачується емітентом.

Поточний дохід  отримують шляхом ділення купонного  доходу на ринковувартість. Цей показник частіше використовується для оцінки зміниприбутковості привілейованих акцій, ніж облігацій, тому що в ньому  невраховується вартість при погашенні  і передбачається, що виплата відсотківбуде проводитися тривалий термін. Дохід з урахуванням строку погашенняявляє собою найбільш вдалий показник дохідності інвестицій зфіксованим доходом. При цьому враховується купонна ставка, вартість припогашенні, купівельна ціна і термін, що залишився до погашення.  

 Формула розрахунку  прибутковості з урахуванням  строку погашення виглядає такимтак:  

 Прибутковість  Щорічний номінальний - (+) Щорічне  збільшення  

 до моменту  = дохід 

(щорічне списання) (2.1.1) погашення (Поточна ринкова вартість + Номінал)/2  

 Щорічне збільшення  або списання розраховується  як величина накидкиабо знижки (різниця між ринковою ціною  і номіналом), поділена накількість  років до погашення.  

 Наведена  формула звичайно дає досить  точний результат, якщопродажна (ринкова) ціна близька до номіналу. Однак необхідно мати наувазі, що при великих відхиленнях ринкової вартості від номіналу може бутидопущена суттєва помилка, оскільки в цій формулі не враховуєтьсянаростаючий ефект від того, що з плином часу купонні доходівпоступово відшкодовують накидку або накопичують знижку.  

 Ціни на  облігації і доходи по них  знаходяться у зворотній залежності,тобто  якщо ціни низькі, то доходи  високі, і навпаки. Так, інвестори,що  купують облігації в період  низького рівня процентних ставок, ризикуютьзіткнутися з фактом зниження вартості в разі підвищення ставок.  

 На відміну  від процентних платежів за  позиками доходи та збитки  від ціннихпаперів, пов'язані  зі зміною ринкової вартості  останніх, не виділяютьсяяк самостійна стаття операційних доходів у звіті про доходи. Причинацього полягає в тому, що прибутки та збитки не розглядаються від випадку довипадку і залежать від зовнішніх умов, які, як прищепило, не піддаютьсявпливу з боку керівництва банку.  

 Вважається, що збитки від операцій з цінними паперами єрезультатом невдалого інвестування. Однак необхідно врахувати, що банкизазвичай мають у своєму розпорядженні вільними коштами для інвестування в періоди,коли рівень процентних ставок низький, а курс цінних паперів високий, і нерідкозмушені продавати їх (щоб залучити кошти для задоволення попитуна позики) у разі, якщо ставки високі, а курс низький.  

 Дійсно, наявність  збитку означає, що вартість  даного активустала нижче, але  на такий збиток банки йдуть  для того, щоб «переключити»кошти з облігацій в більш дохідні позички в період високих процентнихставок та нестачі коштів. Отже, цей збиток компенсуєтьсявищим прибутком за іншою статтею.  

 До інших  доходів банку відносяться комісійні.  Щоб відшкодувативитрати, пов'язані  з обслуговуванням рахунків клієнтів, більшість банківстягують плату. Комісійні можуть нараховуватися у відсотках від суми кожноїоперації, проведеної за рахунком клієнта, або у твердій сумі, що сплачуєтьсяперіодично. Банки можуть застосовувати пільги, скажімо скасовувати плату за послугидля тих клієнтів, по чиїх рахунках залишки не знижуються за встановлениймежа. За депозитами, строковими, ощадними рахунками плата за розрахунковеобслуговування не стягується, тому що нараховуються за цими рахунками відсотки вжепередбачають компенсацію витрат, пов'язаних з обслуговуванням цихрахунків. За міжнародними операціями банків розмір комісійних платежівдиференційований по видах операцій і залежить від розміру плати, що стягується зааналогічні операції банками-кореспондентами. Впровадження автоматизованихсистем переказу коштів та ідентифікації платіжних документів, а такожстворення комп'ютерних мереж усередині банку дозволяє підвищити швидкістьобробки документів, полегшують зведення та аналіз даних і ведуть до зниженнявитрат. Результатом такого зниження витрат є скороченнякомісійних обертів. Наприклад, в даний час не стягується плата заінкасацію деяких видів чеків, так як операції інкасуванняпроводяться автоматично шляхом зчитування даних надісланих чеків іреквізити банку-відправника з реєстру спеціальної форми.  

 Валютні операції  банку також у значній мірі  впливають на йогоприбуток. Для  аналіз прибутковості валютних  операцій необхідно встановитиобсяг  следок кожного виду, суму доходів  і витрат по них. Прибуток  банкувід валютних операцій визначається як співвідношення сумарного доходу поданому виду угод за період до загального обсягу угод.  

 Банки отримують  також дохід: від послуг з  проведення консультаційногообслуговування, від продажу страхових полісів,  акцептованих векселів, операційпо заставних, зборів за резервування позик, трастових операцій та ін Усідоходи у російських банків складають порівняно невелику частину валовогодоходу. Тому в рахунку прибутків і збитків вони часто не деталізуються.  

 При аналізі  доходної частини важливо виявити, який питома вага в нійзаймають операційні доходи. Їхня частка повинна прагнути до 100%, а темпиприросту бути рівномірними. При зменшенні приросту цих доходів загальнезбільшення останніх може бути забезпечене за рахунок інших видів доходівбанку.  

 При ритмічному  темпі приросту прибутку банку  особливу увагу слідзвернути  на зміну питомої ваги різних  груп доходів, отриманих відпобічної  діяльності і не зароблених  банком в минулому році. Такеположення  свідчить про погіршення управління  активними операціямибанку, а також про нездатність керівництва банку знайти більш правильнерішення у зв'язку зі зміною кон'юнктури. Зіставлення цих даних зстановищем аналогічних банків дасть можливість виявити, чи єстановище, що склалося з доходами особливістю даного банку або вонохарактерно для всієї банківської системи (або окремого регіону). Наявністьпобічних доходів за умови збереження темпів зростання операційних доходівможе свідчити про доіспользованіі іммобілізованих активів. Банкможе поправити свою дохідну позицію за рахунок повного або частковогонадходження коштів до відшкодування списаних резервів, що будерозглядатися як позитивне явище. Таким чином, можна зробитивисновок, що наявність у банку достатніх вільних резервів, якідозволяють йому вирівнювати в певні періоди темпи приросту прибутку абопідтримувати її на стабільному рівні, є позитивним результатомуправління фінансовим станом банку.  

 Розглянемо  позицію прибутковості операцій  банку (див. таб. 2.1.1 .).  

 Для порівняльного  аналізу прибутковості різних операцій використовуютьпозицію прибутковості. Позиція прибутковості передбачає зіставленняотриманих та сплачених відсотків, комісійних платежів, винагород тарізниці за позиками, депозитним, валютним та іншими операціями. Усі банківськіоперації групуються за основними видами, і проводиться порівняння доходів івитрат банку за певний період по кожній групі взаємозалежнихоперацій і окремо по проведених видів операцій. По закінченні місяцявиводиться сальдо по кожному виду операцій і по всіх операціях в цілому.