Аналіз фінансово-господарського стану підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра економіки і маркетингу

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

на тему : «Аналіз фінансово-господарського стану підприємства»

 

 

 

 

 

Виконав

студент гр.ЄПМ-07з   _______________________   Гритченко Ю.С.

 

   

Перевірив            _______________________         Мізіна О. В.

 

                               

 

 

 

ДОНЕЦЬК 2011

Лист оцінювання курсової роботи (проекту) студента групи_____ЭПМ-07З______

Гритченко Ю.С


                                             (П.І.Б)

 

Вид роботи

Оцінка максимальна (бал)

Оцінка роботи  (бал)

1

Виконання календарного графіка роботи

5

 

2

Визначення предмета й об’єкта дослідження

5

 

3

Формулювання мети і задач роботи

5

 

4

Відповідність теоретичного розділу предмету і об’єкту роботи. Наявність обов’язкових елементів (опис предмета дослідження, методологія розрахунків, характеристика умов, в яких розвивається предмет дослідження тощо)

15

 

5

Коректність розрахунків

15

 

6

Наявність власних висновків, їх правильність (адекватність інтерпретації отриманих результатів)

25

 

7

Логіка та аргументація тексту пояснювальної записки, стиль написання пояснювальної записки, наявність граматичних і стилістичних помилок

8

 

8

Використання літератури, цитування, наявність посилань, їх коректність

5

 

9

Відповідність розділу ВИСНОВКИ до розділу ВСТУП

8

 

10

Оформлення тексту пояснювальної записки

9

 
 

Оцінка за 100-балльною шкалою

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка до курсової роботи: стор., табл., джерел

Мета роботи – оволодіння методикою проведення фінансово-економічного аналізу для виявлення основних резервів поліпшення його фінансово-господарського стану, підвищення ефективності використання його засобів і зниження ризику його банкрутства. 

Завдання: визначення теоретичних аспектів аналізу фінансового стану підприємства, методичних основ аналізу, оцінки фінансового стану підприємства та оцінки стану конкретного виробничого підприємства.

Предмет: фінансово-господарська діяльність підприємств.

Об'єктом дослідження при виконанні роботи є шахта ім.Скочинського та фінансові показники її роботи за 2008 - 2009 роки.

Курсова робота призначена для закріплення теоретичних знань по основним темам дисципліни “Економічний аналіз” та опанування прийомів і методів фінансово-економічного аналізу до конкретних завдань підприємства.

 

 

 

 

 

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА, РИНКОВА УСТАЛЕНІСТЬ, ФІНАНСОВА УСТАЛЕНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, БАНКРУТСТВО, ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК.

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, цілі та значення  оцінки фінансового стану підприємства

1.2 Оцінка фінансового  стану фірм – досвід економічно  розвинених країн

1.3 Інформаційне та нормативно-правове  забезпечення фінансового аналізу

Висновки по розділу

2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ  ТА ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна оцінка майна  підприємства та визначення його  ринкової усталеності

2.2 Аналіз взаємозв'язку  активу і пасиву балансу: показники  фінансової усталеності, визначення  типу фінансової усталеності

2.3 Показники інтенсивності  та ефективності використання  капіталу підприємства

2.4 Аналіз платоспроможності. Методи прогнозування кризового  розвитку підприємства

Висновки по розділу

3 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Характеристика майнового  стану підприємства та оцінка  його ринкової стійкості

3.2 Оцінка фінансової усталеності

3.3 Оцінка ділової активності  підприємства та ефективності  використання капіталу

3.4 Оцінка ліквідності  активів підприємства. Визначення  ризику кризового розвитку

Висновки по розділу

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

 

Сучасний процес переходу до ринкової економіки ставить нові вимоги до підприємств та організацій. Зараз ефективність роботи підприємства у  значній мірі залежить від постійного забезпечення конкурентоздатності продукції, що випускається, на основі максимального зниження витрат та підвищення якості продукції, що випускається.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції вимагає постійного пошуку потенційних внутрішніх резервів на основі проведення всебічного комплексного економічного аналізу усієї системи виробниче-господарської діяльності підприємства. Головний зміст такого аналізу складає виявлення і вивчення всіх причинно-слідчих зв'язків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства

Отже, загальний та детальний аналіз основних техніко-економічних показників конкретного промислового підприємства, пошук причин, які призводять до зниження ефективності роботи підприємства та виявлення потенційних внутрішніх резервів і становить мету написання цієї роботи.

У подальших розділах даної  курсової роботи буде наведена загальна характеристика промислового підприємства, розглянута його виробнича структура, будуть наведені основні техніко-економічні показники роботи цього підприємства за два роки у фактичних та порівнянних одиницях вимірювання. Також буде зроблений загальний аналіз цих показників, визначені основні тенденції у динаміці та структурі найбільш важливих показників протягом періоду, що розглядається. Будуть визначені основні причини, що призвели до погіршення даних техніко-економічних показників. Також буде зроблений детальний аналіз обсягу випуску продукції та її реалізації, а також загального стану та ефективності використання основних фондів підприємства, підчас якого будуть встановлені основні причини, що викликали погіршення цих техніко-економічних показників, визначено кількісний вплив кожної з цих причин.

За результатами аналізу будуть зроблені висновки, визначені потенційні резерви підвищення ефективності роботи підприємства та запропоновані заходи щодо усунення виявленим негативних явищ і причин, що призводять до погіршення основних техніко-економічних показників роботи підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Сутність, цілі  та значення оцінки фінансового  стану підприємства.

За ринкових умов господарювання дослідження фінансового стану підприємств та визначення шляхів його поліпшення набуває особливого значення, оскільки стійкий фінансовий стан окремих господарюючих суб’єктів є передумовою добробуту робітників підприємства, своєчасного і в повному обсязі виконання бюджету, стабілізації економіки країни в цілому. Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників оцінювання. За результатами оцінки фінансового стану зацікавлені особи можуть оцінити минулий, поточний та перспективний стан підприємства, й підготувати ефективні управлінські рішення по всіх напрямах його діяльності.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов’язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

Починаючи з 2007 року, світова економіка зазнала системної глобальної нестабільності, яка згодом переросла в масштабну кризу. Незважаючи на безпрецедентні антикризові зусилля, на сьогодні важко спрогнозувати початок стабілізації світових ринків та оздоровлення національних економік.

Логічним наслідком збитковості багатьох підприємств є катастрофічне зростання кредиторської і дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання, в тому числі простроченої. Негативні наслідки кризи миттєво позначилися на основних показниках діяльності українських підприємств, спровокувавши нову хвилю їх банкрутств. За таких умов зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Тому регулярна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств повинна набувати першочергового значення. Оскільки, незалежно від форми власності підприємства, кожне підприємство орієнтоване на отримання прибутку і жоден власник не повинен нехтувати потенційними можливостями його збільшення, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану.

Проблема аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки є актуальною, оскільки з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, тобто його досягнення, а з другого боку – визначає передумови розвитку підприємства.

Фінансовий стан — це важлива характеристика економічної діяльності підприємства у зовнішньому середовищі. Він значною мірою визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин. Цілі, з якими здійснюють аналіз та оцінку фінансового стану підприємства, будуть різними, у них та кредиторів й інвесторів.

Якщо підприємство, здійснює оцінку свого фінансового стану з метою виявлення резервів підвищення ліквідності, платоспроможності та прибутковості, розробки прогнозів фінансового стану на перспективу чи його оздоровлення, то кредитори й інвестори оцінюють фінансовий стан з метою мінімізації своїх ризиків.

Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан в свою чергу справляє позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Коли вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов’язань перед найманими працівниками, власниками та державою.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних та якісних показників господарювання.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності, та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

 

1.2 Оцінка фінансового  стану фірм – досвід економічно  розвинених країн.

Ринкова економіка сприяє не тільки посиленню, але і якісній зміні ролі фінансового аналізу, що перетворюється в основний метод оцінки фінансового стану підприємства. Він дозволяє виявити ефективність використання ресурсів, оцінити рентабельність і фінансову стабільність господарюючого суб'єкта, установити його положення на ринку, а також кількісно виміряти ступінь ризикованості діяльності й конкурентноздатність.

Практика використання прийомів фінансового аналізу українськими підприємствами недостатня з погляду сучасних вимог економіки. Тим часом, західний досвід фінансового аналізу досить багатий. Тут є своє “ноу-хау”, налагоджені й апробовані технології.

Фінансовий аналіз на західних промислових підприємствах включає аналіз фізичних показників виробництва й дослідження безпосередньо грошових потоків компанії, які базуються на її вартості. Проте, лише сполучення цих двох складових здатно дати реальну оцінку стану фірми.

В основі фізичних показників лежить кількість продукції, що випускають, а також відношення цієї кількості до максимально можливої продуктивності заводу й чисельності виробничого персоналу.

Для оцінки ефективності виробництва в західних країнах використовують індекс EIU. Його сутність складається відносно кількості зробленої продукції за певний період часу до усередненого за цей же період чисельності персоналу, у т.ч. невиробничого. Цей показник дозволяє оцінити динаміку розвитку й вартість виробництва, однак не враховує якісні характеристики й складність продукції, що випускають.

Для детального аналізу більше підходить показник IMVP, за допомогою якого можна привести у відповідність параметри різних підприємств, зрівняти час виробництва продукції з базовою величиною й, в остаточному підсумку, зіставити результати діяльності будь-якихподібних підприємств..

Для всеосяжної оцінки стану компанії й підвищення безпеки її діяльності в майбутньому фізичні показники доповнюються фінансовими, серед яких найбільше значення має індекс “вартості трансформації”. Цей показник включає в розрахунок вартість виробничого й невиробничого персоналу, суму непрямих виробничих витрат, розмір податків і зборів, а також величину амортизації. Відношення загальної суми цих витрат по підприємству за рік до кількості випущеної продукції утворить вартість трансформації одиниці продукції, тобто одніого усередненого виробу. Аналізуючи співвідношення складових частин вартості трансформації й саму її суму, менеджери мають можливість краще й точніше планувати подальший розвиток підприємства. Скажемо, надмірна вартість персоналу говорить про занадто великий час виробництва одиниці продукції, а значна величина амортизації - про невисоку ефективність даного проекту в цілому.

Правила фінансового обліку різних західних країн регламентуються своїми специфічними стандартами. І в той же час, між ними є багато загального, так що бухгалтер або фінансовий менеджер Великобританії без особливої праці зможе зрозуміти й оцінити інформацію, представлену американським бухгалтером. У дійсному розділі ми будемо керуватися тими принципами й правилами, які становлять основу Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP - Generally Accepted Accounting Principles) США й основними положеннями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Дійсні навчальні матеріали розглядають наступне комплексне завдання:

  • викласти основні принципи й особливості МСБО,
  • описати формати балансу й звіту про прибуток у вигляді, найбільш зручному для проведення діагностики,
  • дати інтерпретацію основних статей балансу й звіту про прибуток,
  • знайти відповідність між основними статтями балансу й звіту про прибуток в українських і міжнародних стандартах,
  • викласти методику складання звіту про рух грошей,
  • указати шляхи використання балансу й звіту про прибуток для цілей діагностики підприємства.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану за звітний період провадиться зіставлення зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності за звітний період. Із цією метою зіставляють темпи зміни наступних показників: виторгу від виробництва й інших послуг (робіт), балансового прибутку й величини активів підприємства (авансованого капіталу).

Економічний зміст цього ключового моменту в загальній оцінці динаміки й структури статей бухгалтерського балансу полягає в тому, що після оцінки динаміки зміни балансу доцільно встановити відповідність динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва й виторги від перевезень й інших послуг (робіт), а також прибутку підприємства. Більш швидкий темп росту обсягу виробництва, виторгу від перевезень (робіт, послуг) і прибутку в порівнянні з темпом росту суми балансу вказує на поліпшення використання коштів. Так, оптимальним є наступне співвідношення, що базується на взаємозв'язку названих вище основних показників:

ТБП >ТОР> ТА >100%

де ТБП ,ТОР ,ТА – відповідно темпи зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, суми активів (авансованого капіталу).

Дане співвідношення означає:

  • по-перше, прибуток збільшується більше високими темпами, чим обсяг реалізації, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва й обігів;
  • по-друге, обсяг реалізації зростає більше високими темпами, чим активи (майно) підприємства, тобто ресурси підприємства використаються більш ефективно;
  • по-третє, економічний потенціал підприємства зростає в порівнянні з попереднім періодом.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву "золоте правило економіки підприємства». Необхідно мати на увазі, що якщо діяльність підприємства вимагає значного вкладення коштів (капіталу), які можуть окупитися й принести вигоду лише в більш-менш тривалій перспективі, то ймовірні відхилення від цього «золотого правила». Тоді виниклі відхилення не слід розглядати як негативні. До причин виникнення таких відхилень ставляться: додаток капіталу в сферу освоєння нових технологій виробництва (видів перевезень), модернізації й реконструкції діючих підприємств й ін. Для більш докладного аналізу структури балансу підприємства складаються окремі таблиці вертикального й горизонтального аналізу для активів і для пасивів. Активи розташовуються по убуванню ступеня ліквідності, починаючи з коштів і закінчуючи нематеріальними активами. Пасив балансу починається з найбільш затребуваної її частини й закінчуючи власними коштами. Такий порядок подання активів і пасивів балансу, з одного боку, прийнятий у багатьох західних стандартах обліку, з іншої, концентрує увага аналітика на найбільш важливі для фірми статтях, тому що кошти й короткострокові пасиви найбільшою мірою впливають на оцінку майна фірми і її фінансовий стан. На противагу цьому, нематеріальні активи, як правило, взагалі неможливо продати, а власні кошти не є затребуваними.

 

 

1.3 Інформаційне  та нормативно-правове забезпечення  фінансового аналізу.

Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України) розроблено відповідно до Державної програми приватизації, затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації”, з метою встановлення єдиного порядку та основних методичних засад проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації.

Аналіз фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством. Цим Положенням установлюються порядок розрахунку показників (коефіцієнтів), що характеризують фінансовий стан підприємства, та їх нормативні значення, які застосовуються при проведенні аналізу фінансового стану підприємства за спрощеною схемою. Якщо проведення фінансового аналізу за спрощеною схемою відповідно до вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, не дає змоги зробити висновки щодо фінансового стану підприємства, то проводиться поглиблений фінансовий аналіз згідно з вимогами, встановленими цим Положенням. Фінансовий аналіз проводиться відповідно до цього Положення загальноприйнятими методами.

Фінансовий аналіз проводиться державним органом приватизації у двотижневий термін з дня отримання відповідного запиту. У разі потреби державний орган приватизації може залучати незалежних консультантів та експертів, порядок оплати послуг яких визначається Фондом державного майна України.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджено наказом Міністерства економіки України) розроблені з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності, а також приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств.

Відповідність розрахованих, згідно з цими методичними рекомендаціями, економічних показників фінансового стану підприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом з питань банкрутства, арбітражним керуючим, підприємством, власником його майна (органом, уповноваженим управляти майном підприємства), інвестором, кредитором за власною ініціативою, а також у визначених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” випадках, при проведенні експертизи фінансового становища підприємства.

Джерелами інформації для проведення розрахунків економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності чи банкрутства є вибіркові показники з документів фінансової звітності підприємства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України (дійсний з 1 січня 2004 року). Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва.

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу передбачає уперед за все використання наступних форм звітності: ф.1 “Баланс підприємства”; ф.2 “Звіт про фінансові результати”; ф.3 “Звіт про рух грошових коштів”; ф.4 “Звіт про власний капітал”.

Баланс підприємства складається із двох частин: активу й пасиву. Основними розділами активу є: необоротні, оборотні активи та витрати майбутніх періодів. Пасив балансу підприємства складається з таких розділів: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання. Аналіз бухгалтерського балансу зв'язаний з розглядом кожної статті активу з позиції її ліквідності; статті пасивів оцінюються з погляду терміновості вимог до погашення зобов'язань і можливих джерел їх погашення. Інформація про власний капітал розглядається з позиції здатності підприємства зберігати свою фінансову стійкість.

Використовуючи баланс підприємства можна розрахувати такі показники, які характеризують виробничий потенціал підприємства: коефіцієнт зносу, оновлення, вибуття основних засобів. Також можна розрахувати показники ліквідності підприємства: коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та чистий обіговий капітал. Аналіз платоспроможності (фінансової усталеності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників: коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Використовуючи форми “Баланс підприємства” та “Звіт про фінансові результати” можна розрахувати показники (коефіцієнти) ділової активності підприємства: коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, тривалість обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддачу) та коефіцієнт оборотності власного капіталу. Також можна розрахувати показники (коефіцієнти) рентабельності підприємства: коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.