Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

Аналіз  інвестиційної діяльності підприємства (курсова)

Зміст

ВСТУП3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА5

1.1. Економічна  сутність інвестицій. Їхні види.

1.2. інвестиційні проекти та їх види

1.3. інвестиційні  ресурси підприємства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (назва  підприємства*)19

2.1. Загальна  характеристика (назва підприємства*) аналіз структури інвестицій, які здійснюються підприємством

2.2. аналіз інвестиційних ресурсів підприємства; аналіз інвестиційних проектів, які реалізує підприємство.

Аналіз основних показників фінансово-господарської  діяльності (назва підприємства*)21

2.3. Аналіз інвестиційної  діяльності (назва підприємства*)23

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (назва підприємства*)27

3.1. Факторний  аналіз валового прибутку підприємства27

3.2. Вдосконалення  управління інвестиційною діяльністю  підприємства28

ВИСНОВКИ34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ36

ДОДАТКИ

У сучасних ринкових умовах господарювання ді-яльність підприємств часто характеризується нестачею ресурсів для забезпе-чення виробничо-господарського процесу. Для подолання цього під-приємствам потрібно вести інвестиційну діяльність. Окрім таких об'єктивно необхідних явищ, які є наслідком дії негативних чинників як на рівні під-приємства, так і на рівні держави загалом, мотивами інвестиційної діяльності є підвищення конкурентоспроможності підприємства, що відбувається шляхом зростання вартості, освоєння нових ринків збуту, покращення іміджу тощо.

Отже, для підприємств  інвестиції створюють низку вигод: вони сприяють збільшенню доходів та прибутків, нормалізації фінансового  стану, активізації виробництва, впровадженню новітніх технологій та досягнень

НТП тощо [1]. Для економіки країни інвестиції також мають певні переваги. Вони пришвидшують розвиток ринку товарів та послуг, сприяють макроеко-номічній стабілізації, розвитку ринкової інфраструктури, дають змогу вирішувати багато соціально-економічних проблем. Для досягнення економічного зростання та інших переваг інвестиційної діяльності підприємствам потрібно забезпечити економічно обґрунтоване управління нею. З цією метою важливо дослідити поняття стратегії і тактики інвестиційної діяльності.

Аналіз останніх наукових досліджень

У Податковому кодексі України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (на під-

ставі прийняття  якого припинена дія Закону "Про  оподаткування прибутку

підприємств") зазначено, що інвестиція – це господарська операція, яка пе-

редбачає придбання  основних фондів, нематеріальних активів, корпоратив-

них прав та цінних паперів в обмін на кошти або  майно [7]. Також у кодексі

здійснено поділ  інвестицій на капітальні, фінансові  та реінвестиції.

Отже, інвестиції – це вкладення коштів у об'єкти інвестування. Інвес-

тиційну діяльність можна розглядати у кількох аспектах: залежно від середо-

вища інвестиційну діяльність можна розглядати на макро- та мікрорівні; зва-

жаючи на методи створення капіталу (приросту вартості на мікрорівні інвес-

тиційної діяльності); залежно від об'єктів вкладення  капіталу та їх результа-

тивності. Незважаючи на те, що інвестиційна діяльність широко висвітлена в

економічній літературі та опрацьована вітчизняними та зарубіжними  автора-

ми, суперечливими  залишаються не лише поняття інвестицій, а і питання

стратегії і тактики інвестиційної діяльності.

Метою даної курсової роботи є дослідження  інвестиційної діяльності інвестиційної діяльності підприємства.

Завданнями роботи можна визначити  слідуючі: висвітлення економічної  сутності інвестиційної активності підприємств; визначення факторів, умов формування та методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства; аналіз інвестиційної діяльності конкретного підприємства; обґрунтування пропозицій і рекомендацій по стимулюванню інвестиційної активності підприємств в Україні.

Об’єктом даної курсової роботи є процес інвестування як на загальнодержавному рівні так і на рівні підприємства.

Предметом даної роботи є закономірності впливу інвестиційної активності підприємств  на економічне зростання в Україні та особливості руху коштів на ВАТ “Турбоатом” у результаті інвестиційної діяльності.

Питання теорії і практики інвестицій, інвестиційної діяльності, формування джерел її фінансування та визначення напрямів інвестування вивчали зарубіжні вчені Г. Александер, Г. Бірман , Д. Бейлі, Л. Гітман , М. Джонк, Д. Норткотт, У. Шарп, С. Шмідт, М. Яхяєв та інші дослідники. Вагомий внесок у теорію інвестиційної діяльності, оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості підприємств, а також в управління фінансовим забезпеченням інвестиційного про-цесу зробили вітчизняні науковці: І.О. Бланк, В.П. Галушко, О.І. Гуторов, М.С. Герасимчук, С.О. Гуткевич, Т.В. Майорова, А.С. Музиченко, Г.М. Підлісецький, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, П.А. Стецюк, В.П. Савчук, В.Г. Федоренко, А.В. Чупіс та інші вчені-економісти. Але значна частина питань, що дасть змогу найбільш ефективно вкладати фінансові ресурси суб’єктів господарювання, ще залишається не розкритою, або потребує удосконалення.

Ефективна діяльність підприємств у перспективі, забезпечення високих темпів їх розвитку і зростання конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки залежить від рівня їх інвестиційної активності і діапазону інвестиційної діяльності. Однак залучення інвестицій не є єдиним показником ефективної перебудови економіки. Важливе значен-ня має раціональність використання залучених ресурсів. Відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності вимагають глибоких теоретичних і практичних знань для ефективного здійснення різних видів інвестиційних ресурсів.

1. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

Розгляньте  теоретичні основи інвестиційної діяльності підприємства: інвестиції й їхні види; інвестиційні проекти та їх види; інвестиційні ресурси підприємства.

Зробіть аналіз структури інвестицій, які здійснюються підприємством; аналіз інвестиційних ресурсів підприємства; аналіз інвестиційних проектів, які реалізує підприємство.

На підставі проведеного аналізу запропонуйте заходи щодо вдосконалення інвестиційної  діяльності підприємства.

Розрахунки необхідно супроводжувати графічним матеріалом (графіками, діаграмами).

9.1. Аналіз інвестиційної  діяльності підприємства за даними  фінансової звітності

За реальних умов функціонування всі підприємства в тій чи іншій  мірі пов’язані зі здійсненням інвестиційної  діяльності. Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями вважають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Отже, під інвестиціями розуміють діяльність із вкладання грошових коштів на відносно тривалий час у виробничі проекти, цінні папери, нерухомість, статутні фонди інших підприємств, колекції, дорогоцінні метали та інші об’єкти, ринкова вартість яких постійно зростає і дає власникові дохід у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиціями називають довгострокове вкладення коштів (на період понад 1 рік).

Актуальність інвестиційної активності підприємств в економічному аспекті полягає в тому, що в умовах розвитку ринкових відносин інвестування є не тільки джерелом одержання майбутніх вигод підприємствами, а й являється основним фактором зростання економіки країни в цілому.

Існують різні точки зору по визначенню інвестиційної діяльності підприємств. Ковалев В.В. вважав, що це цілеспрямований вклад на визначений термін капіталу в усіх його формах у різноманітні об'єкти (інструменти) для досягнення індивідуальних цілей інвесторів[13]. За Липсицом І.В. – це потік оплат і виплат (витрати), що починаються з виплат (витрат)[15]. Макконел К.Р. зазначав, що інвестиції – витрати на виробництво та накопичення засобів виробництва і зростання матеріальних запасів. Безумовно перелічені визначення є вірними, але вони не повною мірою висвітлюють сутність досліджуваного явища. Кожне з перелічених визначень носить в собі суб’єктивний характер. Тому для об’єктивного визначення потрібно об’єднати та знайти єдність у різноманітних трактуваннях.

Узагальнюючи думки багатьох дослідників, можна сказати, що інвестиційна діяльність підприємства - це багатоаспектні вкладення капіталу, що можуть реалізуватися у різних формах і характеризуватися різними особливостями. Також це об'єктивний процес, що має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від сьогочасного споживання заради одержання прибутків у майбутньому.

Основними класифікаційними ознаками інвестицій є: об`єкти вкладан-ня, характер участі в інвестуванні, мотиви й завдання здійснення , період ін-вестування, форма власності на інвестиційні ресурси, регіональна ознака, на-прямок дії тощо. Згідно із Закону України «Про інвестиційну діяльність» під інвестиційною діяльністю розуміється сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Дійсність інвестиційної  діяльності, як на мікро- так і на макрорівні , ви-значається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. У цьому пла-ні вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвести-ційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, здатність до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл, оку-пність і віддачу інвестиційних ресурсів.

За об’єктом вкладень інвестиції поділяються на фінансові  та реальні.

Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти, такі як цінні папери, депозити, цільові банківські вклади, паї, частки, вкладення в статутні фонди інших підприємств.

Реальні інвестиції — це вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи. До матеріальних об’єктів інвестування належать: будинки, споруди, обладнання, дорогоцінні метали, колекції, інші товарно-матеріальні цінності. До цієї групи включають інвестиції у відтворення й приріст основних фондів, які здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиції в нематеріальні  активи включають вкладення в  патенти, ліцензії, «ноу-хау», в технічну, науково-практичну, технологічну та проектно-кошторисну документацію; у майнові права, що випливають з авторського права; в інтелектуальні цінності; у права користування землею, водою, ресурсами, спорудами, обладнанням (оренда); в інші майнові права. Із цієї групи інвестицій іноді виділяють інновації — вкладення у нововведення, а також інтелектуальну форму інвестування — вкладення у творчий потенціал суспільства. Інвестиційна діяльність підприємств регламентується чинним законодавством, згідно з яким у більшості країн суб’єкти господарювання можуть здійснювати як фінансові, так і реальні інвестиції.

Водночас у процесі  розвитку та становлення фондового  ринку менеджери вітчизняних  підприємств все більше уваги  приділяють саме фінансовій формі інвестування, у результаті чого формується портфель цінних паперів, тобто сукупність усіх придбаних підприємством цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснено за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів. Перелік цінних паперів, що перебувають в обігу на конкретному ринку, регламентується чинним законодавством кожної країни, в Україні це — Закон «Про цінні папери та фондову біржу». Значна кількість цінних паперів в обігу, різноманітність їх характеристик, зокрема таких як дохідність і ризик, правила емісії, обігу й оподаткування, багатофункціональність портфеля цінних паперів значно ускладнюють процес його формування та управління ним.

Для зовнішніх щодо підприємства суб’єктів завдання аналізу полягає  в оцінці інвестиційної привабливості  цього підприємства. У такому разі об’єктом аналізу є насамперед реальні  інвестиції, що дає можливість зробити  прогнози щодо майбутньої діяльності підприємства. У процесі аналізу підприємства як об’єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю інтересують і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення. Об’єктами такого аналізу можуть бути:

• виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;
• технологічна структура капітальних вкладень — співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи (пасивна частина капітальних вкладень) і на придбання обладнання, машин, інструментів (активна частина);
• відтворювальна структура капітальних вкладень: співвідношення між вкладеннями в нове будівництво; у розширення діючих потужностей; у технічне переозброєння та реконструкцію.

Аналіз цих аспектів діяльності підприємства уможливлює оцінювання перспектив його розвитку та стабільності.

Для внутрішніх суб’єктів  аналізу найважливішим завданням  є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення коштів у реальні та фінансові інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання. Методика аналізу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від специфіки об’єктів дослідження, тобто від того, виробничі це проекти, чи фінансові інструменти. Як правило, кожне завдання можна розв’язати кількома методами. Тому в процесі аналізу постає завдання вибору оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б найточніше відповідали потребам підприємства.

Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту (капітальні вкладення) почалася або були придбані певні цінні папери, завдання аналізу полягає у виявленні можливих відхилень від запланованого сценарію та обґрунтуванні коригуючих управлінських рішень. На цьому етапі аналіз характеризується як оперативний.

Після завершення інвестиційної операції необхідно проаналізувати її фактичну ефективність та виявити причини відхилень від запланованої або очікуваної ефективності. Результати такого аналізу допоможуть підприємству в майбутньому адекватно оцінювати свої можливості та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Отже, в процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства застосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспективний.

Основною проблемою  інвестування в перехідних економіках є дефіцит інвестиційних ресурсів.

У США, Німеччині, Франції та Великобританії іноземний  капітал відіграв активну роль у  розвитку та структурній перебудові економіки. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених  в Україну на 01.01.2012, склав 49362,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу – 39411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Серед країн  ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (12645,5 млн. дол. США), що складає 25,6 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Частка інвестицій, які надійшли в українську економіку  з Німеччини, що посідає друге  місце серед країн ЄС за обсягами інвестицій, становить 7386,4 млн. дол. США, що складає 15,0 відсотків від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Третє місце посідають Нідерланди з обсягом інвестицій 4822,8 млн. дол. США, що складає 9,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. На четвертому місці знаходиться Австрія з обсягом інвестицій 3423,1 млн. дол. США, їх частка у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну становить 6,9 відсотка [6].

За даними Держстату  у січні – вересні 2012 року в  економіку України іноземними інвесторами вкладено 4,3 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить 91,07 відсотка до відповідного періоду 2011 року. Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 жовтня 2012 р. становив 52673,8 млн. дол. США, що на 5,2 відсотка більше обсягів інвестицій на початок

2012 р. (рис. 1).

Рисунок 1. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну

Збільшення  обсягів іноземного капіталу має  позитивний вплив на економічний розвиток України. За підсумками рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу 2013» (Doing Business 2013) Україна не тільки покращила свої позиції на 15 пунктів (до 137 місця із 185 країн), а й увійшла до списку із 23 країн світу – найбільших реформаторів умов ведення бізнесу у 2011 – 2012 роках, які оцінює даний рейтинг.

Україна також  увійшла до списку країн-лідерів  зростання у рейтингу серед країн  СНД поряд із Вірменією (+18 позицій  до 32 місця) і на 9 позицій скоротила  своє відставання від Росії, яка зайняла 112 місце у рейтингу Doing Business 2013 [7].

• метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення її інтеграції в європейську і світову економічні системи, забезпечення права приватної власності й права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України.

• 1 січня 2013 року набуває чинності Закон України від 06.09.2012 № 5205 «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» [8], який визначає основи державної політики в інвестиційній сфері протягом 2013 – 2032 років щодо стимулювання залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки та спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою створення нових робочих місць, розвитку регіонів. Залучення іноземних інвестицій дає можливість формувати конкурентоспроможну ринкову систему економічних відносин в Україні.

РЕСУРСИ

Формування  інвестиційних ресурсів визначається інвестиційною при-вабливістю підприємства. Інвестиційна привабливість підприємства характе-ризується сукупністю показників його фінансово-економічного стану, на ос-нові аналізу яких потенційний інвестор може прийняти управлінське рішення щодо доцільності вкладення вільних коштів у розвиток цього підприємства без значного ризику їх втрати або неотримання очікуваного доходу на інвес-тований капітал [2].

Інвестиційні  ресурси, що формуються підприємством  у процесі здійс-нення інвестиційної  діяльності, характеризуються низкою особливостей: 1) основна вихідна  умова здійснення інвестиційного процесу; 2) зв’язок з процесом початкового накопичення капіталу; 3) можливість використання реін-вестованого капіталу; 4) безпосередній зв’язок із всіма стадіями життєвого циклу підприємства; 5) безпосередній зв ’язок із всіма стадіями інвестиційно-го процесу; 6) безперервність процесу; 7) детермінованість та урегульова-ність параметрів процесу; 8) прямий зв’ язок з метою та напрямами інвести-ційної стратегії підприємства; 9) зв’язок з часовою перевагою власників під-приємства; 10) умова забезпечення фінансової стійкості; 11) висока ступінь взаємозв’язку з досягнутою структурою капіталу, а також вартістю його за-лучення та можливостями ефективного використання.

Формування  інвестиційних ресурсів є важливою складовою інвести-ційної та загальної  фінансової стратегії підприємства, а також вихідною умо-вою здійснення інвестиційного процесу на всіх його стадіях. Інвестиційна ді-яльність може здійснюватись за рахунок власних фінансових ресурсів інвес-тора (прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових заощаджень грома-дян та юридичних осіб), позичених фінансових коштів інвесторів (облігацій-них позик, банківських та бюджетних кредитів), залучених фінансових кош-тів інвестора (коштів, отриманих від продажу акцій, пайових та інших внес-ків громадян та юридичних осіб), а також бюджетних інвестиційних асигну-вань [5].

Вибір джерел фінансування інвестицій дозволяє розрахувати пропорції  в структурі визначених джерел формування інвестиційних ресурсів. Залежно  від виду коштів існують такі методи фінансування інвестиційної діяльності, як самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.

Найпривабливішим  методом фінансування інвестиційних  проектів є самофінансування, яке  здійснюється виключно за рахунок власних  внутрі-шніх коштів підприємства, до яких відносять: чистий прибуток; амортиза-ційні відрахування; страхові суми відшкодування збитків; іммобілізовані надлишки основних та оборотних коштів, нематеріальних активів тощо. Та-кий метод фінансування включає можливість підприємства не тільки відшко-довувати затрати, а й здійснювати за рахунок отриманого прибутку матеріа-льне стимулювання працівників, вирішувати питання соціального розвитку і, головне, здійснювати розширене відтворення та розвиток підприємства [4].

Основною метою  формування інвестиційних ресурсів підприємства є задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимі-зація їх структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвести-ційної діяльності. Проблема формування джерел інвестиційної діяльності в Україні посилюється дефіцитом інвестиційних ресурсів для структурної пе-ребудови економіки. Це в свою чергу можна пояснити високим рівнем інвес-тиційних ризиків, на які не погоджуються ні вітчизняні, ні іноземні інвесто-ри.

Користуючись  статистичними даними, можна проаналізувати показни-ки інвестиційної діяльності в Україні за період 2007-2010 років (табл. 1).

Проаналізуємо інвестиційну діяльність безпосередньо  малих підприємств. Так, розглянувши  структуру вкладень інвестиційної  діяльності малих підприємств (табл. 1), бачимо, що більше ніж 95 % усіх валових капітальних інвестицій протягом 2001-2010 рр. становили інвестиції в матеріальні активи. Коливання інвестицій в нематеріальні активи становило від 3,8 % у 2001 р. до 2,5 % у 2010 р.

Табл. 1. Структура валових капітальних інвестицій малих підприємств

у 2001-2010 рр.

Валові  капітальні інвестиції, % 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Інвестиції  в матеріальні активи 96,2 98,2 95,7 98,5 98,3 95,0 97,9 98,8 98,1 97,5

Інвестиції  в нематеріальні активи 3,8 1,8 4,3 1,5 1,7 5,0 2,1 1,2 1,9 2,5

Джерело: побудовано автором на основі даних [3].

Найбільшу питому вагу інвестицій в матеріальні  активи становлять ін-

вестиції  в будівництво (включаючи поліпшення будівель та споруд, капіталь-

ні  витрати та поліпшення земель, багаторічні насадження), які у 2006 р. ста-

новили 43,4 %, а у 2010 р. – 52,9 % усіх валових  капітальних інвестицій,

здійснених  малими підприємствами [3]. На наш погляд, одним із чинників

розвитку  малого підприємництва повинна стати  інноваційна-спрямованість

його  інвестицій. Тому вважаємо, що саме вкладення  у інновації повинні бути

одним із найважливіших напрямів інвестиційної  діяльності малого під-

приємництва.

Висновки. Підвищення ефективності управління інвестиційною діяль-ністю аграрних підприємств обмежується рядом чинників, зокрема умовами соціального та політичного середовища, рівнем кваліфікації та внутрішнім опором реструктуризації господарств. Усунення негативного впливу цих чинників є передумовою підвищення ефективності інвестиційного менедж-менту та інвестиційної привабливості аграрного сектора. Врахування цих чинників дозволяє об ’єктивно оцінювати інвестиційну діяльність у сільсько-му господарстві. При аналізі процесів входження у сільське господарство ін-весторів з інших сфер АПК необхідно враховувати високий рівень трансак-ційних витрат, які пов’язані з високим ризиком контрактних відносин з агра-рними підприємствами у зв’язку з обмеженою дією законодавства щодо за-хисту прав кредиторів і державною аграрною політикою.

Оцінка процесу здійснення інвестиційної діяльності підтвердила відсу-тність жорсткої лінійної послідовності його етапів, що викликано особливос-тями структури управління аграрних підприємств, розмірами проектів, непо-

177

внотою і  значною вартістю інформації. Врахування цих чинників дозволяє об’єктивно оцінювати інвестиційну діяльність у сільському господарстві. Удосконалення процесу входження зовнішніх інвесторів у сільське господар-ство за сучасних умов , пов’язане з покращанням ефективності прийняття рі-шень щодо залучення нових джерел інвестиційних ресурсів власниками гос-подарств, визначенням напрямків співпраці інвесторів і власників землі та майна, а також інформаційною підтримкою і правовим захистом сторін.

У процесі аналізу  інвестиційної діяльності підприємства інформаційними джерелами є форма 1 «Баланс» та форма 3 «Звіт про рух грошових коштів». Результати інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін на статтях першого розділу балансу «Необоротні активи», статті «Поточні фінансові інвестиції» другого розділу балансу та на окремих статтях форми 2 «Звіт про фінансові результати» («Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»). Рух коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності відображається на відповідних статтях другого розділу форми 3 «Звіт про рух грошових коштів». Приклад аналізу структурних змін у інвестиційній діяльності підприємства протягом звітного періоду наведено у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1

Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень підприємства