Аналіз платоспроможності підприемства

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу ліквідності та платоспроможності підприємтва 5

1.1. Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємств 5

1.2. Мета та основні функції ліквідності та платоспроможності 14

РОЗДІЛ 2. Аналіз ліквідності та платоспроможності на матеріалах підприємства ПАТ «Фармак» 26

2.1. Загальна характеристика ПАТ " Фармак" 26

2.2. Розрахунок та оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства 27

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства  37

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44

ДОДАТКИ 47

ВСТУП

Метою даної курсової роботи є вивчення теоретичних основ  та практичних методик розрахунку ліквідності  та платоспроможності. В першому  розділі досліджується теоретичні аспекти: даються визначення ліквідності  та платоспроможності, обґрунтовується  важливість раціонального розбиття активів та пасивів на групи, наводяться методики розрахунку основних показників ліквідності та платоспроможності. В другому розділі дається  організаційно-економічна характеристика ПАТ “Фармак”, аналіз ліквідності та платоспроможності якого проведено у розділі шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства. Також, визначаються причини, що вплинули на зміну ліквідності та платоспроможності і наведено можливі шляхи покращення ситуації. Тобто, поряд з теоретичними розробками подається практичний матеріал, що дозволяє всебічно розглянути і дослідити тему роботи.

Об`єктом курсової роботи виступає фінансово-господарська діяльність ПАТ «Фармак».

Предметом даної роботи є  теоретичні та методологічні основи оцінки  платоспроможності ПАТ «Фармак».

Процес ринкової трансформації  започаткований в Україні зі здобуттям  незалежності, зумовив появу різних форм власності та суб’єктів господарювання. Незважаючи на суттєві труднощі та перешкоди поступово впроваджуються такі ринкові механізми як конкуренція, вільне підприємництво, ринкове ціноутворення.

В складних умовах жорсткої конкуренції економічний аналіз, дає можливість правильної, точної та оперативної оцінки реального  стану підприємства та орієнтують на прийняття оптимальних і ефективних рішень у сфері операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

На сьогоднішній день розроблено та відпрацьовано достатньо методів  проведення економічного аналізу стану  підприємства. Цей розвиток проходив в основному в країнах з  розвинутою ринковою економікою.  

Водночас, вітчизняна наука  вносить свій вклад в дану область, пристосовуючи інструменти фінансового  аналізу до вітчизняних умов, що характеризуються досить високими темпами  інфляції, нестабільністю податкового  законодавства та інше.

Все вище сказане визначає актуальність теми курсової роботи: «Аналіз платоспроможності підприємства». Дослідження кредитоспроможності проводиться на прикладі Публічного акціонерного товариства «Фармак».

Для досягнення поставленої  мети в роботі необхідно виконати наступні задачі:

1. розглянути економічну сутність та значення оцінки платоспроможності суб’єкту господарювання;
2. дослідити етапи проведення оцінки платоспроможності підприємства;
3. провести характеристику методичного інструментарію оцінки платоспроможності підприємства;
4. оцінити платоспроможність  ПАТ «Фармак»;
5. дослідити напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом удосконалення методики оцінки платоспроможності позичальника

При написанні роботи використовувались  загальні та спеціальні наукові методи: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, логічні, графічні, тощо.

Інформаційну базу курсової роботи склали наукові праці вітчизняних  та зарубіжних авторів, норми чинної законодавчої бази України, статистичні  збірники, звітність підприємства, посібники, підручники, періодичні видання, публікації в мережі Інтернет 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства

1.1 Теоретичні основи аналізу  платоспроможності підприємств 

Об'єктивними умовами забезпечення стабільної діяльності та фінансової стійкості підприємств є їх ліквідність  і платоспроможність, що визначає реальні  фінансові можливості підприємств, здатність фінансувати свою діяльність, своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання. Як свідчить практика, саме від ліквідності та платоспроможності залежить саме існування  підприємств, адже підприємства припиняють свою діяльність здебільшого внаслідок  нестачі грошових коштів, а не через  недостатню рентабельність.

Ліквідність і платоспроможність  підприємств є об'єктивними складними  та багатогранними економічними явищами. Вони підвласні дії багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, мають високу чутливість до різноманітних впливів і змін, що породжує високий рівень їх залежності від внутрішнього та зовнішнього середовища (будь-які негативні зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємств, в першу чергу, призводять до змін у їх ліквідності і платоспроможності, які неминуче відображаються на інших аспектах діяльності), непередбачуваності та випадковості. Все це надзвичайно ускладнює процес управління ними та пред'являє надзвичайно високі вимоги до його інформаційно- аналітичного забезпечення.

Ліквідність і платоспроможність  підприємств є одним із найбільш вживаними поняттями фінансової науки і найбільш популярними  об'єктами фінансового аналізу й  управління. Вони розглядаються переважною більшістю зарубіжних і вітчизняних  авторів підручників, навчально- методичних посібників і монографій присвячених проблемам фінансів підприємств, фінансового менеджменту, економічного та фінансового аналізу, а також широко представлені публікаціями у фахових періодичних виданнях, більшість з яких присвячені розкриттю сутності ліквідності і платоспроможності підприємств (Ю.Ю.Журавльова, Є.Є.Іонін, Н.О.Власова, О.А.Максута, Г.М.Дутчак, Л.А.Лахтіонова, Н.О.Власова та ін.), визначенню методики й організації їх аналізу (оцінки) (Д.Климов, А.В.Слуцький, М.Сорокін, М.П.Почекутов, Ю.Ю.Журавльова, А.В.Грачов, Н.О.Власова, В.В.Томчук, А.Р.Ванієва, Н.Б.Кащена, Г.Г.Лисак, Є.М.Івашевська, М.М.Гаркуша, Є.Є.Іонін, В.Громов, Б.Л.Дугінський, О.Б.Харченко, С.Ярощук та ін.), а також розкривають проблеми управління ними  (Л.Ремньова, Н.М.Давиденко, Н.М.Моцак, І.П.Зайцева, Ф.Е.Поклонський, Є.Є.Іонін, Г.М.Азаренкова, П.І.Кудь та інші). Проте, ще не сформувалось єдиного підходу щодо визначення поняття ліквідності та платоспроможності підприємств, а також організації і методики їх аналізу, який би відповідав об'єктивній економічній сутності даних явищ, забезпечував отримання об'єктивної, багатогранної, точної та достовірної інформацію про них та забезпечував розробку і прийняття оптимальних управлінських рішень.

У даній роботі на основі детального аналізу різних підходів до визначення сутності, методів і технологій аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств визначені основні проблеми організації та методики їх аналізу, а також шляхи їх вирішення.

У науковій літературі найбільш поширеними є підходи, що зводять аналіз ліквідності  і платоспроможності до вирішення  певного набору послідовних задач. Наприклад, аналіз ліквідності та платоспроможності І.Ф.Прокопенко, В.І.Ганін, В.Москаленко [19] обмежують розрахунком та аналізом основних показників ліквідності; Н.П.Шморгун, І.В.Головко [32] - аналізом ліквідності балансу; З.Мошенький, О.В. Олійник [17], В.О.Подольська, О.В Яріш [18], Д.Климов [13], Н.М.Давиденко [5], Г.О.Швиданенко, А.І.Дмитренко, О.І.Олексюк [31] розглядають аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства через призму двох задач - це аналіз ліквідності балансу (побудова та аналіз балансу ліквідності) і розрахунок та оцінка коефіцієнтів (показників) ліквідності і платоспроможності. Останній підхід є настільки поширеним, що його можна назвати традиційним підходом аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств. Бочаров В.В. [1] крім двох традиційних задач, які він називає методами, виділяє аналіз чистого оборотного капіталу та грошових фінансових потоків. Тарасенко Н.В. [22] аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства пропонує розпочинати зі складання і аналізу платіжного календаря, після цього здійснювати аналіз ліквідності балансу, розрахунок та оцінку коефіцієнтів (традиційних) ліквідності і завершувати аналіз аналізом причин фінансових ускладнень та можливості відновлення (втрати) платоспроможності. Серед подібних підходів найбільш комплексним є підхід Л.С.Васильєвої [2], яка розглядає аналіз ліквідності і платоспроможності як: аналіз ліквідності активів; аналіз зобов'язань за ступенем терміновості оплати; оцінка ліквідності балансу з урахування фактора часу (за групами) (розраховуються абсолютні і відносні відхилення за кожною групою); аналіз ліквідності балансу за допомогою фінансових коефіцієнтів ліквідності; розрахунок показників неплатоспроможності (банкрутства) підприємства; поглиблений аналіз неплатоспроможності на основі аналізу платіжного календаря; прогнозування платіжних можливостей підприємства.

Поширеними є також підходи, в яких аналіз ліквідності і платоспроможності  розглядають як дві взаємопов'язані  задачі аналізу (В.О.Мец [16], Н.МДєєва, ОХДедіков [6], Г.В.Савицька [20], Ю.С.Цал-Цалко [29], М.Д.Поддєрьогін [27,7,25, 26]. Вони розрізняються за методикою вирішення. Наприклад, В.О.Мец [16] розглядає аналіз ліквідності за традиційною схемою, а аналіз  платоспроможності - як аналіз платіжного календаря, грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності; Н.М.Дєєва, О.І.Дедіков [6] при аналізі ліквідності, крім традиційних етапів пропонує здійснювати аналіз зміни в складі коштів та джерел коштів і їх розміщенні в порівнянні з початком періоду аналізу, а також індексу ліквідності, а при аналізі платоспроможності дотримуються попереднього підходу; Г.В.Савицька [20] розглядає аналіз ліквідності підприємства як аналіз ліквідності балансу, а аналіз платоспроможності визначає як аналіз платіжного календаря, а також визначення причин зміни показників платоспроможності (аналіз виконання плану з надходження і витрачання коштів); Ю.С.Цал-Цалко [29] аналіз ліквідності розглядає як аналіз ліквідності активів, при цьому, за методикою він мало відрізняється від традиційного аналізу ліквідності і включає групування активів за ступенем їх ліквідності, розрахунок інтегрального показника ліквідності активів, визначення швидкості та щоденної суми трансформації дебіторської заборгованості і товарних запасів у грошові кошти, визначення термінів погашення кредиторської заборгованості, а аналіз платоспроможності включає групування зобов'язань за терміном їх погашення, порівняння відповідних груп активів і пасивів за традиційними нерівностями, розрахунок абсолютного надлишку (нестачі) активів, відносних показників платоспроможності (які відповідають трьом основним показникам ліквідності), інтегрального показника платоспроможності за трьома попередніми, факторний аналіз платоспроможності (загального показника платоспроможності), оцінку можливості відновлення та збереження платоспроможності, визначення можливих термінів погашення зобов'язань та їх суми, визначення поточної платоспроможності; М.Д.Поддєрьогін [27] розглядає аналіз ліквідності як аналіз процесу надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та цільовими фондами, а також виплати дивідендів, аналіз структури кредиторської заборгованості, визначення чи є вона «стійкою», чи є простроченою, порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів (розрахунок та аналіз основних показників ліквідності), аналіз платоспроможності як аналіз поточної та перспективної платоспроможності; автори [7] виділяють якісну оцінку ліквідності, що виконується як аналіз ліквідності балансу, та кількісну оцінку ліквідності за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, аналіз платоспроможності визначають здійснюють за допомогою відносних показників; автори [25] аналіз ліквідності розглядають за традиційною схемою, а аналіз платоспроможності обмежують аналізом платіжного календаря; автори [26] аналіз ліквідності також здійснюють за традиційної схемою, а аналіз платоспроможності розглядають як аналіз поточної платоспроможності на основі платіжного календаря, визначення причин фінансових ускладнень, аналіз перспективної платоспроможності.

Переважна більшість авторів розглядають  аналіз ліквідності і платоспроможності  як необхідну умову розробки і  прийняття оптимальних управлінських рішень щодо управління ними або можливостей кредитування й інвестування. В обох випадках важливим є не тільки ступінь ліквідності і платоспроможності, а й фактори, що його зумовлювали. Проте про необхідність факторного аналізу наголошують лише окремі автори, зокрема, Г.В.Савицька [20] та Р.О.Костирко [14], Ю.С.Цал-Цалко [29] при цьому зосереджуючи увагу на факторному аналізу тільки одного показника. Отже, за більшістю методик аналіз ліквідності та платоспроможності мало придатний для розробки і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Отже, виділяється три основні проблеми аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств - це обмеженість більшості технологій аналізу ліквідності і платоспроможності, особливо в частині факторного аналізу, відсутність загальновизнаного універсального підходу до організації аналізу та його методики.

Крім цих проблем достатньо  гострою є проблема методики вирішення окремих задач аналізу. Наприклад, найбільш часто аналіз ліквідності і платоспроможності здійснюють за допомогою відносних показників (коефіцієнтів). Проте, мабуть немає в практиці фінансового аналізу більш невизначено переліку показників, як ті, що пропонують використовувати для аналізу ліквідності і платоспроможності, не говорячи вже про критерії їх оцінки. Єдине, що об'єднує всі методики це використання трьох основних коефіцієнтів ліквідності, які часто називають по-різному, що ускладнює проведення аналізу особливо початківцями - це: коефіцієнта загальної ліквідності (загальний коефіцієнт ліквідності [14,25], загальний коефіцієнт покриття [14,17,33,8], коефіцієнт покриття [15,4,23], коефіцієнт поточної ліквідності [6,30,20,4,7,5], коефіцієнт загальної платоспроможності [29], середній коефіцієнт ліквідності [30]); коефіцієнта швидкої ліквідності (коефіцієнт термінової ліквідності

 [14, 18,7], проміжний коефіцієнт ліквідності [14,13], коефіцієнт проміжної ліквідності [33,15], коефіцієнт критичної ліквідності [14], коефіцієнт термінової платоспроможності, коефіцієнт «критичної оцінки», коефіцієнт критичної ліквідності [30], суворий [13], коефіцієнт проміжного покриття [23]); коефіцієнта абсолютної ліквідності (коефіцієнт платоспроможності [6, 32], коефіцієнт швидкої ліквідності [1], коефіцієнт грошової (готівкової) платоспроможності [30], миттєвий [15]). Проте майже «трагічним» є невизначеність критеріїв їх оцінки. Відомо принаймні одинадцять підходів до визначення рекомендованих (нормативних) значень коефіцієнта загальної ліквідності (> 1 [23, 8], > 2 [14, 12, 17, 30, 5, 32, 13, 18), десять - коефіцієнта швидкої ліквідності (=1 або 1:1 [6, 30], < 1 [14, 20, 8, 23, 32, 25], ~0,6-1,5 [13]), тринадцять - коефіцієнта абсолютної ліквідності (> 0 [23, 13], >0,2 [17,18, 12], 0,2:1 [6, 32, 1,  30, 25, 8, 5, 14]). Необ'єктивна оцінка однозначно призведе до прийняття неоптимального, а може і помилкового управлінського рішення.

Критерії оцінки коефіцієнтів ліквідності  залежать від складу і якості активів, виду діяльності, тривалості операційного циклу та інших особливостей. Тому кожен критерій оцінки, який ми обираємо, повинен бути науково- обґрунтованим. Тільки тоді аналіз буде об'єктивним. Проте лише в окремих роботах піднімається проблема формування нормативів коефіцієнтів ліквідності (Д.Климов [13], Л.С.Васильєвої, М.В.Петровської [2]).

Крім трьох основних коефіцієнтів ліквідності використовують і інші відносні показники ліквідності, наприклад, коефіцієнти ліквідності запасів [18], ліквідності коштів у розрахунках [18], ліквідності при мобілізації  засобів [14], забезпеченості власними оборотними засобами [14], маневреності власних  оборотних коштів (капіталу, що функціонує) [6, 32] або мобільності активів [18], частка оборотних (обігових) коштів (активів) у активах [6, 32], коефіцієнт власних обігових коштів [32], частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі [6], коефіцієнт забезпеченості поточної діяльності власними оборотними коштами [10], частка запасів в оборотних (поточних [32]) активах [6, 32], частка власних оборотних коштів у покритті запасів [6], коефіцієнт покриття запасів [6], частка чистих обігових активів у покритті запасів [32], коефіцієнт захищеного періоду [32] або співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості [18], коефіцієнт співвідношення активів [18] та інші. Всі вони характеризують різні ознаки ліквідності, проте у більшості робіт представляється єдиним переліком, що ускладнює їх якісну інтерпретацію. Для того щоб добитися якісної визначеності аналізу, всі показники повинні бути систематизовані і представлені у вигляді системи.

Існування багатьох підходів до аналізу  ліквідності та платоспроможності  підприємств пов'язана з відсутністю  цілісної теоретичної концепції  аналізу, яка б ґрунтувалась на знаннях  про об'єктивну економічну сутність даних явищ, що дозволило б виділити реальні об'єкти, відповідні їм задачі аналізу та методики їх вирішення. Отже, визначальною проблемою аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств є розробка цілісності об'єктивної теоретичної концепції аналізу. Вона вирішується шляхом наукового обґрунтування сутності ліквідності та платоспроможності підприємств як об'єкта аналізу та узгодження з нею його методики.

На сучасному етапі розвитку науки не сформувалось загальновизнаного  підходу до визначення сутності ліквідності і платоспроможності. Часто їх ототожнюють або підміняють; розглядають як взаємопов'язані але специфічні за змістом поняття не вказавши на об'єктивні відмінності, або недостатньо їх обґрунтувавши; платоспроможність визначають як ширше поняття ніж ліквідність; ліквідність визначають як більш містке поняття.

Ліквідність та платоспроможність  підприємств є складним, багатогранним, цілісним об'єктом аналізом, зміст  якого необхідно визначати відповідно до об'єктивної сутності даних економічних  явищ. При визначенні сутності ліквідності  необхідно враховувати, що:

• ліквідність (від лат. Ііциііїт - рідкий, такий, що розтікається) означає здатність змінювати свою форму, в економіці - це здатність активів підприємства за будь- яких обставин перетворюватися на гроші без втрати ринкової вартості для здійснення платежів, які пов'язані, насамперед із покриттям своїх зобов'язань;

• різні за строками зобов'язання можуть бути погашені тільки за рахунок активів відповідної ліквідності а також активів і з більш високою ліквідністю, тому потрібно постійно забезпечувати баланс за обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, а також підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в гроші та обсягами і строками погашення зобов'язань для попередження накопичення тимчасово вільних грошових коштів на рахунках, накопичення непогашених зобов'язань з причин затримки перетворення відповідних активів у гроші та зниження їх оборотності;
• ліквідність підприємства хоча і залежить від структури і якості активів, тобто можливості перетворення в гроші, проте визначається реальною здатністю підприємства перетворювати активи в гроші в результаті ділової та ринкової активності підприємства, адже, навіть найбільш ліквідні активи не перетворяться в гроші самостійно, а тільки в результаті їх реалізації на ринку;
• підприємство повинно здійснювати не тільки платежі за вже створеними зобов'язаннями, а й оплачувати свою діяльність, тобто витрачатися на придбання товарів, необхідних для здійснення своєї діяльності, виконання робіт та надання послуг, для забезпечення безперебійної діяльності та розширеного його відтворення, тобто створювати нові зобов'язання та нові можливості для їх погашення, а також оплачувати непередбачені борги;
• підприємство може погашати всі свої зобов'язання не тільки за рахунок власних джерел, а й зовнішніх, що забезпечує більші можливості щодо фінансування своєї діяльності, а також більші гарантії погашення своїх зобов'язань в строк і в повному обсязі.

Отже, ліквідність підприємства за змістом є комплексним поняттям і включає:

• ліквідність активів - можливість перетворення активів підприємства в гроші за будь-яких умов без втрати ринкової вартості для забезпечення спроможності фінансувати свою діяльність і погашати свої зобов'язання в строк та в повному обсязі;
• ліквідність балансу - можливість активів за будь-яких умов, при їх перетворенні в гроші за певний строк, погашати відповідні за термінами зобов'язання в строк і в повному обсязі, а також фінансувати свою діяльність і погашати непередбачувані борги;
• ліквідність підприємства - здатність підприємства за будь-яких умов перетворювати свої активи в гроші без втрати своєї ринкової вартості, а також залучати кошти із зовнішніх джерел для виконання всіх своїх зобов'язань в строк і в повноту обсязі, фінансувати свою діяльність і погашати непередбачені борги; постійно підтримувати баланс між обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, а також рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в гроші, а також обсягами і строками погашення зобов'язань.

Платоспроможність означає спроможність платити, тобто в повному обсязі та в строк погашати всі свої зобов'язання, фінансувати свою діяльність, покривати непередбачувані борги за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Проте платоспроможність підприємства залежить не тільки від здатності підприємства перетворювати відповідні активи в гроші в строк і в певному обсязі, а й від якості самих зобов'язань, тобто їх оптимальної структури та відсутності прострочених боргів. Наявність необґрунтованих зобов'язань та прострочених боргів відволікає додаткові кошти на їх погашення, які можуть бути використані більш ефективно, порушує баланс між обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, що неминуче призведе до порушення фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність підприємства залежить не тільки від структури активів та її відповідності структурі пасивів, а й якості активів. Наявність простроченої безнадійної дебіторської заборгованості та її значна частка в структурі оборотних активів може істотно погіршити платоспроможність підприємства. Оскільки платоспроможність - це здатність плати, тобто відповідати за свої зобов'язання, вона значною мірою визначається здатністю юридичної або фізичної особи своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, нести відповідальність за їх порушення. Отже, платоспроможність підприємства - це здатність підприємства в повному обсязі та в строк погашати всі свої зобов'язання, фінансувати свою діяльність та покривати непередбачувані борги за рахунок внутрішніх і зовнішніх коштів, забезпечувати оптимальну структуру зобов'язань та належну їх якість, відповідно до структури активів та їх якості, виділених за здатністю перетворення в гроші, а також брати на себе юридичну відповідальність за свої зобов'язання та їх порушення.

1.2 Мета  та основні функції ліквідності  та платоспроможності 

Метою аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є інформаційно-аналітичне забезпечення розробки і прийняття оптимальних управлінських рішень щодо забезпечення оптимальної ліквідності та платоспроможності підприємств.

Основними функціями аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є: визначення відповідності цільовим параметрам і потенційним можливостям, виявлення тенденцій, локальних і закономірних змін та їх інтенсивності, впливу факторів на ці зміни; визначення різного роду відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, можливостей виникнення несприятливих і ризикових ситуацій, їх інтенсивності та динаміки, а також факторів, що на них впливають; виявлення потенційних можливостей зміни та розвитку ліквідності та платоспроможності підприємств, притаманних їм явищ і процесів, попередження та нейтралізація відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, несприятливих і ризикових ситуацій, виявлення кола регульованих факторів, шляхів і засобів їх реалізації; контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень, ефективністю використання ресурсів та дотриманням соціальних норм і стандартів.

При визначенні ліквідності та платоспроможності  підприємств як об'єкта аналізу необхідно  розглядати їх як сукупність аспектів та ознак, які деталізуються доти, доки не будуть безпосередньо представлені у вигляді показників. Таким чином  формальна модель перетвориться  в логічну і обґрунтовану систему  показників, що забезпечиться узгодженість теорії та методології аналізу.

Відповідно до визначеної сутності ліквідності та платоспроможності  підприємств та враховуючи можливості вимірювання ознак за даними балансу  виділяються наступні їх об'єкти: ліквідність активів: структура та якість активів за рівнем ліквідності; ліквідність балансу: обсяги та ступінь покриття активами відповідних груп зобов'язань; ліквідність підприємства: наявність та рівень робочого капіталу; оборотність активів; рух грошових коштів; платоспроможність підприємства: структура та якість зобов'язань; платіжний календар, оборотність зобов'язань та її відповідність оборотності активів. Відповідно до об'єктів виділяються основні задачі аналізу.

Аналіз ліквідності і платоспроможності  повинен бути динамічний, тобто, поряд  із статистичним аналізом, методику якого  пропонує переважна більшість авторів, необхідно здійснювати аналіз, який полягає, принаймні, в аналізі динаміки показників, що розраховуються. Такий  підхід, певною мірою, реалізують Васильєва  Л.С. і Петровська М.В. [2]. Також для  забезпечення можливості використання результатів аналізу для розробки і прийняття управлінських рішень необхідно здійснювати факторний  аналіз всіх показників ліквідності  і платоспроможності, які включаються  в аналіз. Оскільки переважна більшість  показників ліквідності і платоспроможності  є відносними показниками, інтерпретація  динаміки яких неоднозначна, оскільки залежить від зміни складових, рекомендуємо здійснювати інтерпретацію динаміки тільки після її розкладання за допомогою  методів детермінованого факторного аналізу.

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства починають із групування активів за ступенем ліквідності та пасивів за терміновістю погашення. Проте його, здебільшого, розглядають як перший етап аналізу ліквідності балансу, деколи - як перший етап аналізу ліквідності активів і платоспроможності ([29]), аналізу ліквідності активів та оцінки зобов'язань за ступенем терміновості оплати, який розглядають як окремий етап аналізу ліквідності і платоспроможності ([2]), якісної оцінки ліквідності [7], показників ліквідності [25], платоспроможності [15]. На нашу думку, даний етап необхідно розглядати як окремий (перший) етап аналізу ліквідності і платоспроможності, оскільки він є базовим для всього подальшого аналізу.

Традиційно виділяють чотири групи  активів і пасивів. Але є розходження  у віднесенні тих чи інших активів (пасивів) до певних груп, особливо за даними Балансу згідно П(С)БО 2. Це пов'язано  із ігноруванням об'єктивної логіки ліквідності, а також терміновості, що призводить до самих різних припущень щодо групування. Особливо це стосується віднесення до певних груп витрат та доходів майбутніх  періодів, забезпечень наступних  витрат і платежів, дебіторської заборгованості. Проте, переважна більшість авторів  ігнорують дану проблему і пропонують кожен своє групування без належного  обґрунтування. І лише окремі автори ставлять і намагаються окреслити  шляхи вирішення даної проблеми, зокрема Д.Климов [13] та Р.О.Костирко [14]. Вихід один - не вірити окремим необгрунтованим групуванням, а самостійно уважно переглянути весь Баланс зверху до низу, зупиняючись на кожній статті, і чітко визначитися які активи (пасиви) відносити до яких груп.

При групуванні активів і пасивів  необхідно враховувати, що необхідною складовою аналізу ліквідності і платоспроможності є факторний аналіз всіх показників, що використовуються для аналізу. Тому групування необхідно представляти у вигляді ієрархії.

Крім зазначених груп окремо виділяють  найбільш важливі для ліквідності  і платоспроможності активи і  пасиви, насамперед грошові кошти, запаси, дебіторську й кредиторську заборгованість.

Після групування активів і пасивів  традиційно здійснюють кількісний і  якісний аналіз ліквідності балансу. Проте, відповідно до визначеної сутності ліквідності вона визначається спочатку ліквідністю активів, а вже потім  ліквідністю балансу. Тому другим етапом аналізу ліквідності повинен бути аналіз ліквідності активів, який здійснюється для визначення можливості перетворення активів підприємства в гроші за будь-яких умов без втрати ринкової вартості. Він рідко розглядається в науковій літературі [2], тому методика такого аналізу розроблена слабо. Васильєва Л.С. [2] пропонує під час аналізу ліквідності активів здійснювати групування активів, визначення вартості активів за групами та її динаміки, аналіз структури активів (частки кожної групи в загальній вартості активів). Цал- Цалко Ю.С. [29] - групування активів за ступенем їх ліквідності, розрахунок інтегрального показника ліквідності активів, визначення швидкості та щоденної суми трансформації дебіторської заборгованості і товарних запасів у грошові кошти, визначення термінів погашення кредиторської заборгованості.