Державний бюджет та особливості його формування і використання в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

фінансово-економічний  ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра економічної  теорії

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія»

на тему «Державний бюджет та особливості його      формування і використання в Україні»

 

 

Науковий керівник:		Виконала: Студентка ІІІ курсу групи  ЗБОСК-115
Кобко В.І.
Результат рецензування: “На доопрацювання”		Табаченко Л.І. фінансово-економічного факультету денної форми навчання
"____"_____________ 2012 р.		№    залікової  книжки __________
Допущено до захисту   "____"_____________ 2012 р.		"____"_____________ 2012 р.
		_________________ (підпис студента) Робота доопрацьована " 31 " грудня   2012 р.
Захищено з  оцінкою "____"_____________ 2012 р.		_________________ (підпис студента)
Комісія:

 

Черкаси – 2012 р.

 

 

 Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………………3

1. Бюджетна система України: склад і структура…………………………………5

1.1. Бюджетна  система України: поняття та сутність………………………….…5

1.2. Склад та структура бюджетної системи України………………………….…7

1.3. Принцип побудови бюджетної системи України…………………………...9

2. Особливості  формування та використання бюджету  України…………...…..14

2.1. Формування доходів державного бюджету……………………………….…14

2.2. Видатки державного бюджету…………………………………………….….21

2.3. Стан державного  боргу…………………………………………………….….22

3. Шляхи удосконалення бюджетної системи України……………………..…...24

3.1. Основні напрямки  удосконалення бюджетного процесу…………………...24

3.2. Зарубіжний  досвід в формуванні та використанні бюджету………………..27

Висновки…………………………………………………………………………….30

Список використаних джерел……………………………………………...……...32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

      Актуальність  теми.  Бюджет  –   це  план  утворення   і   використання

фінансових  ресурсів для забезпечення  функцій,  які здійснюються  органами

державної влади  України,  органами  влади  Автономної  Республіки  Крим  та

місцевими органами самоврядування.

      Державний бюджет України –  це загальнодержавний фонд коштів,  з  якого

органи державної влади отримують  кошти  для  матеріального  опосередкування свого функціонування. Але це визначення  бюджету  застосовується,  коли  йде мова про фінансування державних потреб. На практиці величезна  маса  коштів, про яку йдеться в Законі України «Про Державний бюджет  України»,  ніколи  в цілісному вигляді не існує, оскільки відразу  після  надходження  коштів  на бюджетний рахунок вони використовуються на  фінансування  державних  потреб.

Бюджет –  це лише форма утворення,  план  формування  централізованого  фонду коштів і його використання. Це великий кошторис, розпис доходів і  видатків, який повинен бути узгоджений по термінах надходження й використання  коштів.

      Бюджет має і політичне значення, оскільки законодавчий орган  за  своїм

волевиявленням затверджує об'єм видатків і  доходів  бюджету  на  планований

рік і цим  ставить уряд під свій контроль. Те  ж  саме  слід  сказати  і  про

місцеві бюджети,  які  затверджуються,  згідно  з  статтею  143  Конституції

України, територіальними  громадами або через утворені ними органи  місцевого самоврядування. Районні і обласні бюджети  затверджують  районні  і  обласні ради.

      Головна мета економічного розвитку  України – подолання кризових  явищ і

зупинення  спаду  виробництва,  зміцнення  фінансово-кредитної  і   грошової

системи. У соціальній сфері  держава  намагається  не  допустити  подальшого

спаду  життєвого  рівня  населення,  поступово  запровадити  нові   елементи

соціального    забезпечення,    удосконалити    форми    надання    допомоги

малозабезпеченим  громадянам.  Суверенна  держава  піклується  про   оборону

країни і  фінансує витрати, пов'язані із здійсненням  цієї  функції.  Держава

фінансує видатки, пов'язані з  існуванням  правоохоронних  органів,  органів

державної виконавчої влади.

      Для виконання цих завдань  потрібні величезні суми коштів, які  держава

в першу чергу  може  одержати  з  бюджету.  Ці  завдання  визначають  витрати

бюджету. Перехід  до ринкової економіки  робить  основним  доходним  джерелом бюджету  податкові  платежі,  особливо  надходження  податку  на   добавлену вартість, акцизного збору, податку  на  прибутки  підприємств,  на  прибуток населення, а також інших обов'язкових платежів.

      Виходячи  з  вищевикладеного,  бюджет  держави  можна   визначити   як

установлений  нормами  закону,  прийнятого  Верховною  Радою  або  рішеннями місцевих рад, план утворення і використання  централізованого  (для  держави або певної території) фонду коштів, необхідного для здійснення їх завдань  і функцій держави в цілому і органів місцевого самоврядування.

      У більшості країн  бюджет  установлюється  на  один  рік.  Період  дії

бюджету має  назву бюджетного періоду.  Подовження  періоду  дії  бюджету  за

межі одного року зменшує його достовірність, послабляє  вплив і  контроль  за

ним законодавчого  органу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Бюджетна  система України: склад і структура

 

1.1. Бюджетна  система України: поняття та  сутність

 

      Бюджет – це план утворення   і  використання  фінансових  ресурсів  для

забезпечення  функцій, які здійснюються  органами  державної  влади  України,

органами  влади   Автономної   Республіки   Крим   та   місцевими   органами

самоврядування.

      Державний бюджет України –  це загальнодержавний фонд коштів,  з  якого

органи державної  влади отримують  кошти  для  матеріального  опосередкування свого функціонування. Але це визначення  бюджету  застосовується,  коли  йде мова про фінансування державних потреб. На практиці величезна  маса  коштів, про яку йдеться в Законі України «Про Державний бюджет  України»,  ніколи  в цілісному вигляді не існує, оскільки відразу  після  надходження  коштів  на бюджетний рахунок вони використовуються на  фінансування  державних  потреб.

      Для успішного  функціонування  кожній  державі  необхідно   запланувати

можливе одержання доходів для покриття  першочергових  видатків.  Можливості планування на далеку перспективу обмежені,  тому  фінансовий  план  повинний бути пристосований до певного проміжку часу.  Складання  періодичного  плану достатньо повного,  доволі  чітко  і  правдиво  складеного,  дає можливість привести  в  рівновагу  доходи  і  видатки,  зібрати  заплановані  доходи  і ефективно  фінансувати  витрати,  необхідні  для  виконання   завдань,   які Конституцією покладені на державу. Все це стосується бюджету як  економічної категорії.

      Бюджет у кожній державі відіграє  і правову роль,  оскільки  він   всюди

затверджується  законом.  Законом  про  бюджет  на  орган  виконавчої  влади

покладається  обов'язок зібрати певну суму коштів  і  дозволяється  витратити

ці кошти  на видатки, пов'язані з безперервним  її  функціонуванням.  Правове

призначення  бюджету  полягає  в  тому,  що  він  надає  владі,   яка   його

затверджує, вище і постійне керівництво у веденні  фінансового  господарства,

а також попередній періодичний нагляд  і  контроль  над  діяльністю  органів

виконавчої  влади.  Постійнодіючі  закони,  що  регулюють  видатки,  податки,

збори, мито, самі  по  собі  не  дають  можливості  забезпечувати  нагляд  і

контроль  над  діяльністю  органів  виконавчої  влади,  оскільки   вони   не

встановлюють  межі, якої треба досягти при  зборі  коштів,  і  можливості  їх

витрачання. Бюджет надає  фінансовій  діяльності  органів  виконавчої  влади

обов'язковий  характер, оскільки приписи закону про бюджет мають в  основному конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи  їх  виконувати.  Закон про бюджет періодизує результати ведення фінансової діяльності  і  надає  їм форми  звітності  по  бюджету,  а  це  робить  можливим  контроль   над   їх доцільністю. В правовому призначенні бюджету полягає  і  одна  з  важливіших гарантій  закономірності  і  необхідності  управління  в  країні,   оскільки виконання  будь-якої  дії,   будь-якого   управлінського   рішення   вимагає витрачання коштів. Правового значення бюджет набуває тільки  в  країнах,  де існує  волевиявлення  представницького  органу  влади,  де  парламент   може затверджувати бюджет у формі закону.

      Бюджет має і політичне значення, оскільки законодавчий орган  за  своїм

волевиявленням  затверджує об'єм видатків і  доходів  бюджету  на  планований

рік і цим ставить уряд під свій контроль. Те  ж саме  слід  сказати і про

місцеві бюджети,  які  затверджуються,  згідно  з  статтею  143  Конституції

України, територіальними  громадами або через утворені ними органи  місцевого самоврядування. Районні і обласні бюджети  затверджують  районні  і  обласні ради.

      Сутність  бюджету  будь-якої   країни   визначається   її   соціально-

економічною будовою, завданнями і функціями держави.

      Виходячи  з  вищевикладеного,  бюджет  держави  можна   визначити   як

установлений  нормами  закону,  прийнятого  Верховною  Радою  або  рішеннями місцевих рад, план утворення і використання  централізованого  (для  держави або певної території) фонду коштів, необхідного для здійснення їх завдань  і функцій держави в цілому і органів місцевого самоврядування.

      У більшості країн  бюджет  установлюється  на  один  рік.  Період  дії

бюджету має  назву бюджетного періоду.  Подовження  періоду  дії  бюджету  за

межі одного року зменшує його достовірність, послабляє вплив і  контроль  за

ним законодавчого  органу.

      Стаття 96 Конституції України встановила, що Державний бюджет  України

затверджується  щорічно Верховною Радою України  на період з  1  січня  по  31

грудня, а з  особливих обставин – на інший період, тобто бюджетний  період  в

Україні збігається з календарним роком.

      У більшій частині  європейських  держав  (Франція,  Іспанія,  Австрія,

Греція тощо) початок бюджетного періоду і  кінець його збігаються з  початком

і кінцем календарного  року,  але,  наприклад,  в  Англії,  Данії  бюджетний

період продовжується  з 1 квітня по 31 березня, в Італії, Норвегії, Японії  –

зі липня  по  30  червня.  Вибір  для  початку  і  кінця  бюджетного  періоду

строків,  які  не  збігаються  з  початком  і  кінцем   календарного   року,

пояснюється строками бюджетних парламентських  сесій.  Палати  не  встигають розглянути бюджет  до  початку  календарного  року,  тому  бюджетний  період починається після прийняття закону про державний бюджет [23, с. 132].

      Не всі бюджетні рахунки можуть  бути зведені за час бюджетного  періоду,

особливо по капіталовкладеннях, тому законодавство  багатьох  країн  дозволяє

використовувати  бюджетні  асигнування  минулого  року  на  протязі  певного

періоду,  який  має  назву  пільгових  строків.  Час,  який  складається   з

бюджетного  періоду і пільгових строків, має назву рахункового періоду.

 

 

1.2. Склад  та структура бюджетної системи  України

 

      Бюджетна система України складається  з державного бюджету та  місцевих

бюджетів .  Бюджетами місцевого   самоврядування   визнаються   бюджети

територіальних  громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими  бюджетами

визнаються  бюджет Автономної  Республіки  Крим,  обласні,  районні  бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

      Зведений бюджет є сукупністю  показників бюджетів, що  використовуються

для аналізу  і прогнозування економічного і  соціального розвитку держави.

      Зведений бюджет України включає  показники Державного бюджету  України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених  бюджетів  областей та міст Києва і Севастополя [1]. Зведений бюджет Автономної Республіки  Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених  бюджетів  її районів  та  бюджетів  міст  республіканського  значення.  Зведений   бюджет області включає показники обласного бюджету,  зведених  бюджетів  районів  і бюджетів міст  обласного  значення  цієї  області.  Зведений  бюджет  району включає показники  районних  бюджетів,  бюджетів  міст  районного значення, селищних та  сільських  бюджетів  цього  району.  Зведений  бюджет  міста  з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів,  що входять  до  його  складу.  У  разі,  коли  місту   або   району   у   місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села,  зведений  бюджет

міста або району в місті включає показники  бюджетів цих міст, селищ  та  сіл

[1].

      Бюджетна система України складається   з  державного  бюджету  України,

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.  У фінансово-правовій літературі існує однозначне визначення бюджетної  системи – це заснована на економічних відносинах, врегульованих  правовими  нормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території  держави  [23,  с.  126-128].

      Кожна держава має свою  бюджетну  систему  і  встановлює  принципи  її

побудови, з  тим щоб власний бюджет мала сама держава, її  частини  (якщо  це

федерація) і  всі  адміністративно-територіальні  одиниці,  тобто  бюджетний

устрій в  державі визначається формою державного  устрою  і  включає  в  себе

організацію  бюджетної   системи,   принципи   її   побудови,   повноваження

законодавчих  та  виконавчих  органів  державної  влади,  органів  місцевого

самоврядування  та їх виконавчих органів. Бюджетний  устрій –  це  організація

і принципи побудови  бюджетної  системи,  її  структури,  взаємозв'язок  між

окремими ланками  бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається  з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу.

      Бюджетно-правові  норми  установлюють  види  бюджетів,  які  діють   на

території держави, місце їх у бюджетній системі, взаємозв'язок  між  ними  і

принципи функціонування.

      Зведеними (консолідованими) бюджетами в Україні є:  Державний  бюджет,

бюджет  Автономної  Республіки  Крим;  бюджети  областей;  бюджети  районів; бюджети міст, які мають районний поділ.

      Бюджет Автономної Республіки  Крим об'єднує республіканський  бюджет  та бюджети  районів  і  міст   республіканського   підпорядкування   Автономної Республіки   Крим.   Хоча   в   бюджеті   Автономної   Республіки   Крим   є республіканський і місцеві бюджети, це не робить  бюджетну  систему  України трирівневою,  оскільки  стаття  134  Конституції  України   установила,   що Автономна Республіка Крим є  невід'ємною  складовою  частиною  України  і  в межах  повноважень,  визначених  Конституцією  України,   вирішує   питання, віднесені до її відання. У статті 137  Конституції  України,  де  закріплені питання,  які  нормативно  регулює  Автономна  Республіка  Крим,   бюджетно- фінансових питань немає.

      Бюджет області об'єднує обласний  бюджет  та  бюджети  районів   і  міст

обласного підпорядкування.

 

1.3. Принцип  побудови бюджетної системи України

 

      Єдність бюджетної системи виявляється  у взаємодії бюджетів усіх  рівнів

з питань доходів. Взаємодія йде шляхом розподілу  між  бюджетами  регулюючих доходних джерел,  утворення  і  часткового  перерозподілу  цільових  фондів.

Єдність бюджетної системи  дозволяє  проведення  єдиної  фінансової,  в  тому числі податкової політики.

      Принцип повноти полягає  у   відображенні  у  бюджеті   всіх  доходів  і

видатків, які  на підставі законодавства включаються  в  нього  і  за  рахунок

яких повинні  покриватися всі витрати, що фінансуються з нього.

      Правове значення цього принципу  полягає в тому, що органи держави   при

складанні і  затвердженні бюджету зобов'язані  включати всі доходи і  видатки,

передбачені законодавством.  Законодавство  забороняє  витрачання  бюджетних коштів поза бюджетом.

      Принцип достовірності – це  формування бюджету на реальних  показниках,

науково обґрунтованих  нормативах  та  відображення  у  звіті  про  виконання

бюджету, тільки тих доходів і видатків, які є результатом  кінцевих  касових

операцій банку. Це дуже важливий принцип, але в нашій  бюджетній  системі  –

це принцип  майбутнього,  бо  стан  економіки  поки  що  не  дає  можливості

формування  бюджету  на  реальних  показниках.  Наприклад,  в  1996  році  до

Державного  бюджету  надійшло  тільки  82,2  %  до  затверджених   на   рік,

недоотримання запланованих доходів  негативно  впливало  на  стан  виконання

видаткової  частини. Непрофінансовані видатки  на  4918  млн.  гривень.  І  це

сталося не тому,  що  при  складанні  бюджету  застосовувалися  недостовірні

дані, а тому що при виконанні бюджету в 1996 році  знизилися  практично  всі

макропоказники  економічного і соціального розвитку України через  погіршення технічного і технологічного  стану,  кризи  платежів,  пасивну  інвестиційну діяльність, втрату традиційних ринків збуту продукції,  повільну  структурну перебудову тощо. Ось після подолання цих причин принцип  достовірності  буде життєздатним.

      Принцип гласності означає обов'язковий  відкритий розгляд бюджетів усіх

рівнів на сесіях представницьких органів  –  Верховній  Раді  України  і  на рівнів на сесіях представницьких органів  –  Верховній  Раді  України  і  на

радах місцевих органів самоврядування. Другою,  нерозривною  частиною  цього принципу  є   публічність,   тобто   обов'язкове   обнародування   бюджетних матеріалів. Цей принцип витримується. Правда, тепер в законах про  Державний бюджет з'явились статті, які не публікуються,  але  в  звіті  про  виконання бюджетів даються повні показники, включаючи і статті,  які не  підлягають опублікуванню.

      Принцип  наочності  передбачає  відображення  показників  бюджетів   у

взаємозв'язку із загальноекономічними показниками  в Україні та за її  межами

шляхом  використання  засобів   максимальної   інформативності   результатів

порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій  економічного розвитку.

      Всі ланки бюджетної системи  є самостійними. Самостійність,  згідно  із

Законом України  «Про бюджетну  систему  України»,  забезпечується  наявністю власних  доходних  джерел  і  правом  визначення  напрямів  їх  використання відповідно до законодавства України.

      Однією  з  головних  ознак   самостійності  кожного  виду   бюджету   є

конституційне  право  кожного  органу   представницької   влади   самостійно

затверджувати бюджет.

      Отже, бюджетна система України  ґрунтується на таких принципах  [1]:

      1) принцип єдності  бюджетної   системи  України  -  єдність   бюджетної

системи  України  забезпечується  єдиною  правовою  базою,  єдиною  грошовою системою,  єдиним  регулюванням   бюджетних   відносин,   єдиною   бюджетною класифікацією,   єдністю   порядку    виконання    бюджетів    та    ведення бухгалтерського обліку і звітності;

      2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету

повинні відповідати  обсягу надходжень до бюджету  на  відповідний  бюджетний період;

      3) принцип самостійності - Державний  бюджет України та місцеві  бюджети

є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за  бюджетні  зобов'язання  органів  влади  Автономної  Республіки  Крим  та органів місцевого самоврядування. Органи влади  Автономної  Республіки  Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних  бюджетів  не  несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також  за  бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням  за ними  відповідних  джерел  доходів,  правом  відповідних  органів  державної влади,  органів  влади  Автономної  Республіки  Крим  та  органів  місцевого самоврядування на визначення  напрямів  використання  коштів  відповідно  до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  та відповідних рад  самостійно  і  незалежно  одне  від  одного  розглядати  та затверджувати відповідні бюджети;

      4) принцип повноти -  до  складу  бюджетів  підлягають  включенню   всі

надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються  відповідно  до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади  Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

      5)  принцип  обґрунтованості  -  бюджет  формується  на   реалістичних

макропоказниках економічного і соціального розвитку держави  та  розрахунках надходжень до бюджету і витрат  бюджету,  що  здійснюються  відповідно  до затверджених методик та правил;

      6) принцип ефективності - при   складанні  та  виконанні   бюджетів  усі

учасники бюджетного процесу мають  прагнути  досягнення  запланованих  цілей при  залученні мінімального   обсягу   бюджетних   коштів   та   досягнення максимального  результату  при  використанні  визначеного  бюджетом   обсягу коштів;

      7) принцип субсидіарності -  розподіл  видів  видатків  між  державним

бюджетом та місцевими бюджетами, а також між  місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання  суспільних  послуг до їх безпосереднього споживача;

      8) принцип цільового використання  бюджетних коштів  -  бюджетні  кошти

використовуються  тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

      9) принцип справедливості і неупередженості  - бюджетна система України

будується на засадах  справедливого і  неупередженого  розподілу  суспільного

багатства між  громадянами і територіальними  громадами;

      10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет  України та

місцеві бюджети  затверджуються,  а  рішення  щодо  звіту  про  їх  виконання

приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною  Радою  Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

      11) принцип відповідальності  учасників   бюджетного  процесу  -  кожен

учасник  бюджетного  процесу  несе  відповідальність   за   свої   дії   або

бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості  формування та використання бюджету України

 

2.1. Формування  доходів державного бюджету

 

      Кожний бюджет можна поділити  перш за все у горизонтальному  відношенні.

      По горизонталі бюджет поділяється  на доходну і видаткову   частини.  Як

правило, спочатку йде доходна, за нею  видаткова  частини.  Доходна  частина

має матеріальний характер, тобто доходи  класифікуються  і  систематизуються

переважно за економічною  і правовою природою джерела.

      Видаткова  частина  являє   собою  об'єднання  кошторисів  міністерств,

відомств, утримання  органів  законодавчої  влади,  судової  влади.  Тепер  у

нашому бюджеті  в межах видатків  провадиться  поділ  на  поточні  і  видатки

розвитку.

      Стаття  95  Конституції  України   встановила:   держава   прагне   до

збалансованості бюджету України. Ця  конституційна  вимога  і  повинна  бути

покладена в  основу  розподілу  доходів  і  видатків  бюджетів  на  території