Дидактична гра, як засіб активізації пізнавальної діяльності

1. Структура кредитно - інвестиційного портфелю за станом на 01.12.2014 р.

Розглянемо структуру кредитно-інвестиційного портфелю п’яти великих банків України станом на 01.11.2014 року наведену в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

    Структура кредитно - інвестиційного портфелю за станом на 01.11.2014 р.

З приведених даних в таблиці 2.1 видно місце яке займає ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» серед великих банків України, за показниками КІП він займає друге місце поступаючись лише ПриватБанку, питома вага в загальному обсягу – 7,224%, за обсягом кредитування юридичних і фізичних осіб  банк на 3 місці. Для наочності  побудуємо діаграму обсягу наданих кредитів банками на 01.11.2014 р. (рис.2.1)

Рис. 2.1. Обсяг наданих кредитів банками на 01.11.2014 р.

Так в таблиці 2.1 приведені дані, які характеризують кредитно-інвестиційний портфель ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в порівнянні з загальними показниками КІП банків України за період 2012-2014 рр.

Таблиця 2.2

Динаміка обсягу і структури кредитно - інвестиційного портфелю

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та банків України за період 2012-2014 рр.

Загальна сума кредитного портфелю ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на початок 2012 р. склала 38278,54 млн. грн., що на 16288,84 млн. грн. більше ніж на початок 2013 року і на 24424,9  млн. грн. більше ніж на початок 2014 року, за три роки КІП банку збільшився майже в три рази. Для наочності побудуємо діаграму структури КІП ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (див. рис.2.2).

Рис. 2.2. Структура КІП ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період 2012-2014 рр.

Розглянемо динаміку обсягів кредитів, виданих фізичним  і юридичним особам. Для наочності за даними таблиці 2.2 побудуємо графік основних показників кредитної діяльності за аналізуємий період (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Динаміка основних показників кредитної діяльності ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період 2012-2014 рр.

Як видно з графіку, з кожним роком збільшується обсяг виданих кредитів банком, питому вагу в структурі кредитного портфеля займають кредити, надані суб’єктам господарювання і фізичним особам, майже в рівних долях. Позитивним є то, що за три роки, завдяки вдалої кредитної політики, банк зміг майже втричі збільшити обсяг наданих кредитів, при цьому більш стрімкими темпами зростали споживчі кредити.

Формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку. За станом на 1 січня 2014 р. кредитний портфель банку сформовано за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземних валютах, включаючи депозити, кредити іншим банкам, суб'єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі), цінними паперами, наданими гарантійними зобов'язаннями та поручительствами. Основною нормативною базою тут є Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279 з доповненнями, та оцінка фінансового стану позичальників, здійснювана згідно з діючою Методикою оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» затвердженою постановою Правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.07.03 № 260 з доповненнями.

2. Аналіз кредитних продуктів  для малого бізнесу 

Середня процентна ставка по кредитах, які надавались в гривнях склала - 15 %, в Євро - 11,1 %, в доларах США - 11,5 %, в російських рублях - 16,9 %.

Таблиця 2.3

Рух резервів під заборгованість за кредитами

(тис.грн.)

Сума простроченої та сумнівної заборгованості по всім кредитам наданих клієнтам становить відповідно 206 235 тис.грн. та 201 797 тис. гривень або складає 1,9 % від загальної суми кредитного портфелю. Інформація наведена в таблиці 2.3.

                                                                                                                Таблиця 2.4

       Кредитний портфель банку за станом на 31 грудня 2014 року

   «Райффайзен Банк Аваль»

(тис.грн.)

Відрахування в резерви під заборгованість за кредитами в 2013 році склали 129295 тис. грн., в тому числі під нестандартну 115971 тис.грн. і стандартну 133240 тис. грн. В наслідок поліпшення якості кредитного портфелю та часткового погашення кредитів відбулося зменшення резервів під нестандартну заборгованість в сумі 767472 тис. грн.

Аналізуючи структуру кредитів за видами економічної діяльності слід відмітити, що пріоритетними галузями кредитування залишаються: сільське господарство та пов’язані з ним послуги; виробництво харчових продуктів; виробництво гумових та пластмасових виробів; металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів; виробництво машин і устаткування; виробництво автомобілів, причепів; будівництво; торгівля автомобілями, їх технічне обслуговування та ремонт; оптова та роздрібна торгівля; кредитування фізичних осіб. В додатку А представлена структура кредитів за видами економічної діяльності за станом на 31 грудня 2014 року «Райффайзен Банк Аваль», а в таблиці 3 представлено склад кредитного портфелю «Райффайзен Банк Аваль».

Визначаємо коефіцієнт питомої ваги кредитів у загальних активах банку за формулою:

В динаміці частка кредитних операцій у загальних активах банку зростала. Банк здійснював активну кредитну політику. В боротьбі за клієнтів в 2012 – 2013 роках банк перевищив оптимальний показник в 65% і переобтяжений позиками.

Визначимо темпи зростання та приросту кредитних вкладень.

Темп зростання визначається як співвідношення суми кредитних вкладень на кінець звітного періоду та суми на початок періоду:

Темп приросту кредитних вкладень розраховується за формулою:

Темпи зростання та приросту кредитних вкладень підтвердили, що банк проводив активну кредитну політику.

Визначимо питому вагу нових кредитів відносно залишку позикової заборгованості на кінець звітного періоду (коефіцієнт надання), коефіцієнт погашення кредитів за звітний період, співвідношення дебетових та кредитових оборотів, достатність резерву на можливі втрати за позиками, розмір прострочених відсотків.

Коефіцієнт надання розраховується за формулою:

Якщо в 2012 році залишалось непогашеними 25% виданих в 2011 році кредитів, то в 2013 – 2014 роках, сума залишків позикової заборгованості банку яка не має руху та переходить з кварталу в квартал вже дорівнювала 43 – 44%.

Коефіцієнт погашення кредитів розраховується за формулою:

Коефіцієнти свідчать про низьку питому вагу погашення раніше виданих кредитів в кожному році.

Загальна оцінка дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками характеризується даними:

Отже, дебетовий оборот незначно перевищував кредитовий, що свідчить про виважену політику банку з нарощування видачі позик за, в основному, своєчасного їх повернення. Про що також відмічалося в аудиторських висновках за результатами діяльності.

Відповідно до загальної методики оборотність позик аналізуємо за допомогою таких показників:

1. Швидкість обертання позик, або кількість оборотів кредитних коштів:

При цьому кредитний оборот являє собою суму погашених позик або дохід від реалізації кредитів.

Отже, в досліджуваний період кредити щорічно здійснювали два обороти.

2. Тривалість одного обороту в днях:

 або  ,

де t — тривалість одного обороту в днях;

D — кількість днів в аналізованому  періоді;

N — кількість оборотів позики  за період (швидкість обертання  позики);

 — середній залишок позики;

Ок — кредитний оборот (дохід від кредитної операції).

Отже, в досліджуваний період оборотність кредитів збільшилась на 17% і відповідно зменшилась тривалість одного обороту на 14%.

3. Оцінка кредитування  підприємств аграрної сфери

Кредитування аграрного сектора має свої особливості, які визначаються залежністю  відтворювального процесу в галузі  від природних умов. А це обумовлює, по-перше, чітку періодизацію процесу виробництва та унеможливлює перерви в ньому, що викликає потребу в забезпеченні надання кредитів для товаровиробників галузі в чітко визначений час і в повному обсязі; по-друге, уповільнений оборот капіталу потребує збільшення термінів залучення кредитних ресурсів та зниження плати за кредит; по-третє, нееквівалентність обміну та низький рівень прибутковості сільськогосподарського виробництва потребують  зниження плати за кредит; по-четверте, низький рівень технічної оснащеності виробництва при високому рівні зносу техніки та використанні застарілої технології вимагає значного обсягу кредитного забезпечення інвестиційного характеру; по-п’яте, підвищений рівень ризикованості галузі потребує застосування адекватного рівня страхового захисту. Саме специфіка сільськогосподарського виробництва робить аграріїв неконкурентоспроможними на кредитному ринку й обумовлює необхідність їх державної підтримки.

Починаючи з 2000 року,  одним із напрямів державної політики був механізм часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами комерційних банків для підприємств АПК, спрямований на підтримку короткострокового кредитування. Його недоліком була відсутність пільгового довгострокового кредитування. Слід зазначити, що 64 % сільськогосподарських підприємств потребують саме довгострокових кредитів, а 16 % – середньострокових, і лише 10 % – короткострокових. При цьому короткостроковими кредитами підприємства агропромислового комплексу нині забезпечені лише на 40 % від потреби, а довгостроковими ще гірше – на 15 %..

А тому у 2014 році необхідність аграрних підприємств у довгострокових кредитних ресурсах була врахована в Постанові Кабінету Міністрів України[41]. Умовою надання пільгових кредитів на конкурсній основі підприємствам-позичальникам було обмеження ціни кредитних ресурсів, яка не перевищувала 20 % – по довгострокових, 21 % – по короткострокових, 27% – по кредитах кредитних спілок. Це обмеження було викликане необхідністю не допустити подорожчання пільгових кредитів.

У 2013 році було змінено механізм надання компенсацій кредитних ставок по кредитах банків для сільськогосподарських підприємств. З цього моменту відсоткова ставка відшкодовується не комерційним банкам, а на конкурсній основі – підприємствам АПК за обсяги використаних ними протягом року кредитних ресурсів.

Цей механізм поширюється лише на кредитні ресурси, ціна яких не перевищує 18% річних у національній валюті, 23 % річних – для кредитів, наданих кредитними союзами в національній валюті, та 12 % річних – в іноземній валюті. По середньострокових кредитах ця межа не повинна перевищувати 17 % річних у національній валюті та 11 % річних – в іноземній валюті. При цьому знімалося  обмеження на закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. У 2008 році механізмом здешевлення кредитів передбачалися різні компенсації по коротко-, середньо- та довгострокових кредитах.

За даними Міністерства аграрної політики, з кожним роком, починаючи з 2000-го, збільшувалися обсяги отриманих пільгових кредитів, сума часткової компенсації ставки за кредитами та кількість позичальників. Якщо за період з 2000  по 2004  рік пільгове кредитування підприємств АПК виросло відповідно з 818 млн. грн. до 3644 млн., а сільськогосподарських підприємств – з 455 млн. до 3207 млн. грн..,  то вже у 2013 році ці показники збільшилися майже у 2 рази і склали відповідно 7647 млн. і 6279 млн. грн. У 2013 році підприємства АПК одержали пільгових кредитів на загальну суму 10 млрд. грн.., а сільськогосподарські підприємства – 7,8 млрд. грн.., сума компенсації з бюджету дорівнювала 607 млн. грн.. .

З цієї статистики можна  констатувати, що програма фінансування здешевлення кредитів сприяла суттєвому поліпшенню динаміки кредитних надходжень в аграрний сектор. Але, поряд з цим, питома вага кредитних ресурсів, спрямованих комерційними банками в сільське господарство, становить 3,1 % від ВВП країни, в той час як частка продукції сільського господарства в структурі ВВП перевищує 20,9 %.

У структурі кредитного портфеля кредити сільськогосподарським товаровиробникам складають лише 10,7 % .

Так у 2014 р. відповідно до Закону України «Про національну програму розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р. і розпорядження КМ України «Про затвердження плану заходів з виконання у 2014 р. Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва від 22.02.2008 р. було виділено на програму часткової компенсації ставок за кредитами для всіх областей тільки 29,3 млн. грн., в середньому трохи більше 1 млн. грн. на область. У 2012-2013  рр. програми компенсації процентних ставок реалізувалися тільки регіональними органами влади за рахунок місцевих бюджетів.

Як відомо, можливості місцевих бюджетів є дуже скромними, тож ефективність державної підтримки невисока. Через що орієнтація суб’єктів малого підприємництва на велику роботу – нарощування обсягів виробництва, укладання додаткових контрактів, розширення ринків збуту вітчизняної продукції без допомоги в цьому напрямку, перш за все держави і регіональних органів влади, є на наш погляд, справою малоуспішною, особливо для малого підприємництва у аграрному секторі, де і природні ризики вищі, ніж у інших галузях, і власних фінансових ресурсів менше, і рівень економічної підготовленості підприємців часом нижче, ніж у місті.

Реальна дійсність теж  свідчить про негативні тенденції у сфері державної підтримки сільгоспвиробництва. Процентні ставки на кредити комерційних банків для аграріїв помітно зросли, а бюджетні засоби для компенсації цих ставок просто не виділялися. Через це сільгоспвиробник не зміг навіть провести необхідні агротехнічні заходи.

Без такої політики в кризові періоди значна кількість малих підприємств розорюється або різко скорочує свої масштаби діяльності.

Види  фінансування,  які в різній мірі можуть бути доступними малому бізнесу – це кредити банків (вітчизняних, міжнародних) на загальних чи пільгових умовах, цільове фінансування і субсидування із фондів та за рахунок бюджетного фінансування, цільове надання гарантій, страхування, лізинг, франчайзинг. Найбільш реальними і відчутними за обсягами джерелами фінансування малих підприємств в Україні є все ж кредити вітчизняних і міжнародних банків у  рамках підтримки розвитку малого бізнесу, кошти державного та місцевих бюджетів, а також кошти  українських  фондів  підтримки  підприємництва областях. 

Кредити комерційних банків для малого підприємництва також не завжди доступні через високі відсоткові ставки, через вимогу відповідної застави. Розраховувати на пільговий кредит для сільського господарства у докризовий період могли хіба що великі агроформування, які його потребували менше всього. Це при тому, що надавали такі кредити лише поодинокі комерційні банки. Малі ж підприємства не могли претендувати на такі умови з багатьох причин. Серед них незацікавленість комерційних банків у видачі невеликих за розмірами кредитів — мікрокредитів. До того ж складною є сама процедура прийняття банками відповідних рішень – від проведення аналізу кредитоспроможності позичальника – малого підприємства за умови відсутності фінансової звітності, до оцінки вартості застави і до прийняття остаточного рішення щодо можливості кредитування . Та й відсутність у суб'єктів малого підприємництва майна, що може бути заставою при отриманні мікрокредиту, також є вагомою причиною відмов. При тому існує думка, що зважаючи на економічну кон'юнктуру, зокрема, на ринку банківських кредитів, сподіватися на поліпшення цієї ситуації найближчим часом не варто.

Проте існує й інша думка, її дотримується Могильницький Р., за умови, що банкам вдасться знизити вартість трудомісткої процедури на визначення платоспроможності малих позичальників, зменшити ступінь ризику неповернення кредитів через взаємне розв’язання проблемних кредитів, і досягти поступового збалансування попиту та пропозиції на ринку банківських кредитів, що призведе до зниження кредитних ставок, у найближчі 3-4 роки можна все ж розраховувати на покращення ситуації на ринку кредитів для суб’єктів малого підприємництва. Вважаємо останню позицію достатньо реалістичною.

Аналізуючи результати досліджень Міністерства економіки України щодо виявлення причин, які заважають розвитку малого підприємництва в Україні, слід зазначити, що проблеми фінансової підтримки малого підприємництва до першочергових чинників, які гальмують його розвиток, підприємці і не відносяться. На перше місце вони виносять недосконалість системи оподаткування, на друге - незадовільне законодавство, на третє – складну систему кредитування, на четверте – незнання кон’юнктури ринку.

Аграрний сектор потребує значної кількості інвестицій і, на думку деяких вітчизняних вчених, потреба в інвестиціях може зрости. У подоланні проблем фінансування малого бізнесу аграрної сфери, Україні доцільно орієнтуватися на практичний  досвід західних сусідів, які мають багаторічних досвід і схожі умови функціонування малого підприємництва. В Польщі, наприклад, банки, що співпрацюють з Агенцією Реструктуризації і Модернізації сільського господарства в ІІ кварталі 2014 року надали аграріям і переробним підприємствам інвестиційних кредитів з преференційними відсотковими ставками на суму близько 1,07 млрд. злотих (близько 250 млн. євро).