Документування призначення допомог і пенсій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ  СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

 

КАФЕДРА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА 

ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

«Документування призначення

допомог і  пенсій»

 

                      Курсова робота з дисципліни  «Кадрове діловодство»

 

_______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

_______________________________________________________________

(шифр та найменування напряму підготовки)

 

 

                    

                                                                    

 

 

 

                                                                   

                                                                   

 

Завідувач кафедри __________________ проф. Ю.І. Палеха

                                           

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1.Поняття, предмет  дослідження соціального забезпечення ………

1.1. Теоретичні основи соціального захисту непрацюючих громадян …….

1.2. Основні риси права  соціального забезпечення …………………………

1.3. Основні форми й  ті види соціального забезпечення ……………………

РОЗДІЛ 2. Документування призначення пенсії ………………………….

2.1. Форма і порядок  заповнення подання ……………………………………

2.2. Форма і порядок  заповнення довідки про заробіток  для обчислення пенсії …………………………………………………………………………….

2.3. Порядок призначення  пенсій та допомоги учасникам  бойових дій …

РОЗДІЛ 3. Призначення  всіх видів соціальних допомог та пільг ……………

3.1. Поняття і підстави призначення соціальних пенсій ……………………

3.2. Види допомоги та обставини  їх призначення. ……………………………

3.3. Поняття і загальна  характеристика правового статусу  ветеранів війни, праці та інших осіб похилого віку ………………………………………………….

3.4. Пільги громадянам  з обмеженою працездатністю і  гарантії їх соціального захисту ………………………………………………………………..

3.5. Переліки документів  для отримання пільг та допомог ………………..

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Соціальне забезпечення громадян є складовою держави, що розвивається. У нашій країні таке питання стоїть дуже гостро, оскільки “розбазарювання” грошей на нездійсненні проекти виділяються, а допомоги людям, які потребують соціальний захист грошей завжди бракує.

Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави, що складається у ринковому народному господарстві України є діяльність із соціальний захист усіх верств суспільства і з виробленні стратегії ефективної соціальної політики. Формою його реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений у соціальну політику, що охоплює всі сфери економічних взаємин у країні.

У цій роботі розглянуті такі немалозначні проблеми, як нестабільність ринку праці і неспроможність охопити соціальний захист усі верстви населення, зумовлені відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими труднощами, які ґрунтуються на сформованій політико-соціальній атмосфері нашого несформованого в зароджуваних ринкових відносин і криміногенної ситуації суспільства, яка погіршилася з кризою у структурі державної влади.

Основною метою соціальної політики найближчим часом є неприпустимість подальшого збідніння більшості населення за умов кризового стану економіки. І тому необхідно, насамперед, знайти діючі стимули активізації працездатних людей виробництва, створити їм умови, що дозволяють своєю працею і підприємництвом забезпечити добробут сім'ї.

Обєктом курсового дослідження являється документація при оформленні пенсій та допомог.

Предметом курсового дослідження виступає процес документування при оформленні пенсій та допомог громадянам України.

Методи дослідження покликані вирішити наступні завдання, поставлені до курсового дослідження:

• проаналізувати систему пенсійного забезпечення громадян України;
• ознайомитися із процесом документування призначення пенсій і допомог;
• охарактеризувати основні документи, що необхідні для отримання пенсійного забезпечення та для виплати допомог;
• зробити висновки щодо процедури отримання пенсійного забезпечення.

У ході виконання курсового дослідження  була зясована наукова новизна, яка визначає аналіз документування пенсійного забезпечення та отримання допомог.

Практичне значення дослідження – представлені матеріали можна використати для інформування населення щодо пенсійного забезпечення та щодо виплати допомог.

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1. Поняття, предмет дослідження соціального забезпечення

1.1. Теоретичні  основи соціального захисту непрацюючих громадян

Соціальна захищеність  громадянина – це система норм права, державних пільг і гарантій, які забезпечують здійснення найважливіших  права і свободи, ступінь задоволення  матеріальних й духовних потреб людини. Теоретичне обґрунтування необхідності соціальної допомоги та захисту громадян розроблено майже в усіх країнах наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, під час інтенсивного процесу індустріалізації і збільшення чисельності найманих працівників. Це збільшення призводить до змін вікової структури працездатного населення: у складі стає більше частка престарілих, потребують їх соціальної допомогу й соціального захисту.

У багатьох країнах соціального  забезпечення змінювало своїх функцій, форми і схеми фінансування, але  мета не змінилася – поліпшення життя людей.

Уперше термін “соціальна захищеність” чи “соціальна безпека” виник навіть поступово почав поширюватися переважають у всіх західні країни. Він мав для позначення системи заходів, захищають кожного громадянина від економічної та соціальній деградації, внаслідок безробіття, хвороби, народження дитини, професійного захворювання, виробничої травми, старості, втрати годувальника. Сторони, що у фінансуванні соціального захисту – це:

1. працездатний громадянин, потенційний одержувач пенсії;

2. роботодавець;

3. держава.

Однак у країнах пострадянського  простору що працює соціальний захист, де головний суб'єкт фінансових ресурсів – держава. Але це система йтиметься  далі реформуватися відповідно до економічної  незалежністю країн, зокрема й України.

Саме таке схема дісталася  від колишнього СРСР, але вона реформована. Уже мічені основні етапи його розвитку.

У ст. 46 Конституції закріплено право громадян на соціальний захист. Воно гарантується і забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з допомогою страхових внесків громадян, підприємств, установ і закупівельних організацій, і навіть бюджетних та інших джерела фінансування. Універсальним методом фінансування соціального захисту є соціальна страхування працівників.

Ідея про нові комплексні галузі права соціального забезпечення як визначеною системою правових норм виникла, під час активних наукових дискусій учених-юристів і економістів в середині п'ятдесятих років. Саме тоді СРСР розроблено й прийнято законодавчі акти, які поклали початок створенню єдиної державної пенсійної системи соціального забезпечення.

На погляд, термін “соціальний  захист” відноситься до функції держави, що означає піклування про матеріальне забезпеченні непрацездатних громадян. Для цієї функції створено спеціальну орган державної виконавчої — Міністерство праці та соціальної політики України. Його статус визначено

 
1.2. Основні риси соціального  забезпечення

Для кожної самостійної  галузі основне значення має тут дослідження її вихідних понятійних категорій, до яких належить предмет і метод правовового регулюванням.

Теоретичне обґрунтування предмета права соціального забезпечення був із з'ясовуванням питання у тому, що таке соціальне забезпечення, який його обсяг, мета, завдання й т.д. Слід сказати, що в умовах ринкових відносин характер і зміст соціального забезпечення не змінюється, але змінюється його об'єм і умови забезпечення.

Основним видом громадських відносин, складових предмет права соціального забезпечення є пенсійні відносини. Крім корінних відносин соціального характеру у предмет права соціального забезпечення входять деякі похідні, процедурні відносини, які нерозривно пов'язані з основними загальними відносинами.

Динамічний розвиток права соціального забезпечення залежить від багатьох чинників. Визнаючи право соціального забезпечення з усіма юридичними ознаки самостійною галуззю права, необхідно відділити його від суміжних галузей, і від трудового, адміністративного і фінансового права. Проте, право соціального забезпечення, як будь-яка інша галузь права, має власну галузеву специфіку регулювання громадських відносин, визнану в юридичній літературі. І все-таки треба сказати, що характерними признаками розмежування суміжних галузей права прийнято вважати предмет і метод регулювання.

У трудових відносинах учасниками є працівник і роботодавець, а у соціальному забезпеченні — непрацездатний громадянин з однієї сторони, і орган соціального захисту населення — з іншого. Трудові відносини входять до числа виробничих відносин суспільства, натомість взаємини із соціального забезпечення — до соціально-забезпечуючих. За природою вони близькі, але не ідентичні.

Відносини соціального  забезпечення виникають при реалізації громадянином свого конституційного права на соціальний захист при втраті працездатності. У межах ж трудових відносин громадянин реализує конституційне декларацію про працю, у тому числі можливість заробляти собі працею на життя, що він вільно обрав чи на яку вільно погодився.

 

1.3. Основні  форми та види соціального забезпечення

Україна має є такі форми соціального забезпечення

1) обов'язкове державне  пенсійне страхування;

2) обов'язкове державне  соціальне страхування працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;

3) забезпечення рахунків коштами соціальних фондів підприємств, творчих об'єднань, добродійних організацій і приватних добровільних пожертв;

4) утримання непрацездатних громадян у державних, комунальних та інших установах соціального призначення;      

5) адресні соціальні допомоги малозабезпеченим сім'ям, непрацездатним громадянам рахунок коштів державного устрою і до місцевих бюджетів;

6) недержавне пенсійне  забезпечення громадян за договорами працівників з роботодавцями, недержавними пенсійними фондами й навіть приватними пенсійними системами.

Обов'язкове Державне пенсійне страхування, здійснюване державою, Пенсійним фондом України, є системою матеріального забезпечення непрацездатних громадян пенсіям, допомогами, іншими видами забезпечення і обслуговування, передбачених законодавством. Пенсійне страхування має державно-обовязковий характер: кожне підприємство, установа, організація, фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю підлягають обов'язкової реєстрації як страхувальнка, проте працівники найманої праці з моменту вступу на роботу вважаються застрахованими.

Пенсійне забезпечення здійснюється з допомогою Пенсійного фонду, утвореного з зборів страхувальників на обов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких порівнянний з сумою виплаченої заробітної плати й на інші види доходів.

За рахунок коштів Пенсійного фонду виплачуються пенсії по старості, за інвалідністю, із нагоди втрати годувальника, соціальні пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” і “Про статус і захист громадян, потерпілих у результаті Чорнобильської катастрофи”, пенсії військовослужбовцям термінової служби, допомоги сім'ям з дітьми, решта видів соціальних виплат, передбачені законодавством.

Другою суміжною формою соціального забезпечення є обов'язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності. Джерелом фінансування тому випадку служить Фонд соціального страхування України.

Фонд України соціального  захисту інвалідів э державною організацією соціальної допомоги. Його створено у відповідносты до Законому України “Про основи соціального захисту інвалідів у Україні” від 21 березня 1991 р. Бюджет формується за рахунок коштів держбюджету, благодійних внесків підприємств і громадян, інших надходжень. 

Порядок й умови витрати  коштів регламентується Положенням про фонд, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 1991 року № 92.

Ряд функцій соціального забезпечення свого часу виконували творчі спілки (літераторів, художників, музикантів та інших.), але сьогодні практично втратили ці можливості.

Також набуло розвитку надомне  обслуговування непрацездатних. Це з  найпоширеніших зараз форм надання  послуг людям похилого віку і хворим. Наданням таких послуг займаються патронажні медичні сестри суспільства Червоного Хреста, соціальних працівників територіальних центрів і відділень соціальної допомоги вдома. Вони допомагають вдома самотнім старим хворим, у першу чергу ветеранам війни та праці.

Адресні соціальні допомоги малозабезпеченим сім’ям і непрацездатним громадянам за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Недержавна пенсія відрізняється  від державної тим, що воно можна встановлюватись за власним бажанням. Вона залежить від того, скільки грошей людина сплатила у фонд як внески. Вкладники засобів у недержавні фонди не позбавляються державних пенсій, а лише отримують до них добавки.

Головний критерій цієї форми забезпечення — її надійність, вірність зобов'язанням, узятим перед страховиками у недержавні фонди. За недержавним сектором пенсійного забезпечення повинно бути встановлено ефективну систему держконтролю. Держава повинна дуже ретельно ознайомитися з діяльністю фондів, те, куди вони вкладають гроші своїх клієнтів, одержані від них же в вигляді внесків.

 

 

РОЗДІЛ 2. Документування призначення пенсій

 

Одним із питань соціального  кадрового діловодства, яким доводиться займатися працівникам кадрових служб, є оформлення документів для призначення пенсій.

Оформлення документів для призначення пенсій — справа не одного дня, готувати їх треба завжди заздалегідь.

При оформленні документів для призначення пенсій слід враховувати такі положення:

• власник або уповноважений  ним орган розглядає заяву  та оформляє документи для призначення  трудової пенсії тільки працівникам (членам їх сімей, у випадку втрати годувальника) даного підприємства, установи, організації;

• заява про призначення  трудової пенсії іншим громадянам (членам їх сімей, у випадку втрати годувальника), соціальної пенсії, а також про  призначення пенсій неповнолітнім  подається вказаними особами (батьками чи опікунами неповнолітніх або  непрацездатних) безпосередньо в районний (міський) відділ соціального захисту населення за місцем проживання заявника;

• заява про переведення  з однієї пенсії на іншу, про перерахунок  пенсії або про поновлення виплати  раніше призначеної пенсії подається  до відділу соціального захисту населення за місцем проживання заявника, а при потребі — за місцем проживання його законного представника (батька чи опікуна);

• звернення за призначенням пенсії може здійснюватись в будь-який час після настання права на пенсію без будь-яких обмежень. При цьому пенсія за віком (по інвалідності) призначається незалежно від того, припинена робота до часу звернення за пенсією чи продовжується. Пенсії за вислугу років, а також державним службовцям призначаються при залишенні роботи.

1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються:

а) документи, які засвідчують  трудовий стаж (загальний і спеціальний);

б) довідка про заробіток.

Крім того, при потребі  подаються документи:

в) про народження дитини та виховання її до восьмирічного  віку;

г) про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства  або дитиною-інвалідом;

ґ) про перебування  на утриманні у заявника непрацездатних членів сім'ї;

д) про визнання заявника одиноким;

е) про визнання заявника учасником війни;

ж) про наявність у  заявника захворювання, передбаченого ст. 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При призначенні пенсій інвалідам війни відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та при підвищенні їм пенсій відповідно до ст. 77 цього Закону до заяви потрібно додати виписку з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), яка надсилається відділу цією комісією.

2. До заяви про призначення  пенсії по інвалідності повинні  додаватися:

а) документи, які засвідчують  трудовий стаж (загальний і спеціальний);

б) довідка про заробіток.

Якщо інвалідність настала  внаслідок трудового каліцтва, то подається також акт або інший  офіційний документ (про нещасний випадок).

Крім того, у разі потреби  подаються документи:

в) про перебування  на утриманні в інваліда непрацездатних членів сім'ї;

г) про визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги;

ґ) про визнання заявника учасником війни.

Відділ соціального  забезпечення додає до заяви одержану ним від медико-соціальної експертної комісії виписку з акта огляду в МСЕК.

До заяви про призначення  пенсії по інвалідності військовослужбовцям  строкової служби повинна бути додана копія свідоцтва про захворювання, завірена й видана військовим комісаріатом, який зняв військовослужбовця з військового  обліку, або довідка військово-лікарської комісії. Якщо інвалідність настала після звільнення з військової служби, то замість копії свідоцтва про захворювання подається довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстави звільнення з військової служби.

Документи, зазначені  в підпунктах "а" і "б" цього  пункту, подаються в тому випадку, якщо військовослужбовець до призову  на військову службу працював робітником, службовцем або був членом колгоспу.

3. До заяви про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника повинні бути додані:

а) свідоцтво про народження або паспорт особи, на яку призначається  пенсія;

б) документи, які засвідчують  родинні стосунки члена сім'ї  з померлим годувальником;

в) свідоцтво органу запису актів громадянського стану (загсу) про смерть годувальника або документ про визнання його безвісно відсутнім;

г) документ про вік  годувальника (якщо вік не зазначений у свідоцтві про смерть);

ґ) документи, які засвідчують  трудовий стаж (загальний і спеціальний) годувальника;

д) довідка про заробіток  годувальника. Крім того, при потребі  подаються:

е) довідка житлових органів  або сільських (селищних) рад народних депутатів (або інші документи) про  склад сім'ї годувальника, які  перебували на його утриманні;

ж) довідки професійно-технічних  училищ, середніх спеціальних або  вищих навчальних закладів про те, що члени сім'ї у віці від 18 до 23 років навчаються;

з) довідка житлових органів  або сільських (селищних) рад народних депутатів про те, що один із батьків або з подружжя, дід, баба, брат або сестра померлого, які доглядають дітей, братів, сестер або внуків померлого, що не досягли 8 років, не працюють.

Якщо смерть годувальника настала внаслідок трудового  каліцтва, то подається також акт (або інший офіційний документ) про нещасний випадок.

Відділ соціального  забезпечення додає до заяви одержані ним від медико-соціальної експертної комісії виписки з актів огляду тих дорослих членів сім'ї, яким право  на пенсію у зв'язку із втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Якщо одному з батьків  або з подружжя померлого пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається внаслідок втрати ними джерела засобів до існування, повинно бути винесено рішення органу соціального забезпечення про встановлення цього факту.

До заяви про призначення  пенсії сім'ї військовослужбовця строкової  служби повинен бути доданий документ, одержаний від військової частини  або районного (міського) військового  комісаріату чи іншої військової установи, який би засвідчував факт смерті, а також дату та причини смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, то як документ, що засвідчує факт смерті, подається свідоцтво органів записів, актів громадянського стану (загсу) про смерть годувальника, а крім того, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати й підстави звільнення з військової служби.

Якщо годувальник помер  по закінченні 3 місяців після звільнення з військової служби і смерть його настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, які мали місце в період проходження військової служби, то відділ соціального забезпечення додає до заяви також виписку із висновку медико-соціальної експертної комісії про причину смерті.

Документи, зазначені  в підпунктах "ґ" і "д" цього  пункту, подаються в тому випадку, якщо військовослужбовець до призову  на військову службу працював робітником, службовцем або колгоспником.

До заяви про призначення пенсії сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані документи, зазначені в підпунктах "а" — "в" і "е" цього пункту, а в разі потреби також документи, зазначені в підпунктах "ж" і "з" цього пункту. Заробіток пенсіонера визначається по документах, які є в його пенсійній справі.

Якщо померлий пенсіонер  мав право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому ст. 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення , але не звернувся за таким перерахунком, то подається відповідна довідка  про заробіток пенсіонера після призначення або попереднього перерахунку його пенсії.

4. До заяви про призначення  пенсії за вислугу років повинні  бути додані:

а) документи, які засвідчують  спеціальний трудовий стаж;

б) довідка про заробіток.

Крім того, при потребі  подаються документи:

в) які засвідчують  загальний трудовий стаж;

г) про звільнення з  льотної роботи за станом здоров'я  або захворювання (пункт "а" ст. 54 Закону);

ґ) про перебування  на утриманні заявника непрацездатних членів сім'ї;

д) про визнання заявника одиноким;

е) про визнання заявника учасником війни.

При підвищенні пенсій інвалідам  війни відповідно до ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відділ соціального забезпечення додає  до заяви одержану ним від медико-соціальної експертної комісії виписку з акта огляду.

5. До заяви про призначення  соціальної пенсії, залежно від  категорії заявника, повинні бути  додані:

а) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається  соціальна пенсія;

б) медичний висновок установи охорони здоров'я на дитину-інваліда;

в) документи, які засвідчують  родинні стосунки дітей, братів, сестер або внуків з померлим годувальником;

г) посвідчення органу запису актів громадянського стану (загсу) про смерть годувальника сім'ї (або документ про визнання його безвісно відсутнім);

ґ) документ про присвоєння почесного звання "Мати-героїня". Відділ соціального забезпечення додає  до заяви свій висновок про відсутність  права на трудову пенсію, а за необхідності — одержану ним від  медико-соціальної експертної комісії  виписку з акта огляду.

Приватним підприємцям  та працівникам малих або приватних  підприємств додатково до наведених  документів необхідно представляти довідки з додаткової інспекції  та Пенсійного фонду про сплату внесків  до фонду.

Працівник, у якого  наступило право призначення пенсії, пише заяву і подає її у відділ кадрів підприємства. Заява пишеться на спеціальному бланку, де працівник указує;

• від кого, місце роботи, паспортні дані, місце прописки;

• указує вид пенсії, кількість членів сім'ї на утриманні  і чи отримує іншу пенсію;

• ставить дату і свій підпис.

Зворотний бік заповнюють спеціалісти кадрової служби і відділу  соцзахисту.

Підготувавши інші документи, разом із заявою пенсійна справа здається в районний відділ соцзахисту.

Працівник кадрової служби на підтвердження, що пенсійна справа здана, отримує розписку, яка відрізається від бланку заяви, де вказується дата прийняття справи, номер реєстрації з підписом інспектора відділу соцзахисту.

 

 2.1. Форма і порядок заповнення подання 

 

Подання заповнюється на спеціальному бланку працівниками кадрової служби і додається до інших документів.

Дати в поданні проставляються трьома парами арабських цифр, розділених крапками,— 01.02.91; суми записуються  у вигляді — 150,20.

Відповідальність за правильність заповнення подання несуть працівник підприємства, установи, організації, кооперативу, на якого покладено обов'язок підготовки і подання документів для призначення пенсій, та посадові особи, які підписали подання. У відповідних рядках заповнюються такі реквізити заголовної частини: найменування області, району, міста; найменування районного (міського) відділу соціального захисту населення, в який адміністрація підприємства (кооперативу) спільно з профспілковою організацією представляють до призначення пенсії робітника чи службовця (члена кооперативу); номер подання та дата його реєстрації на підприємстві (в кооперативі); найменування підприємства (кооперативу), його адреса та поштовий індекс, відповідні телефони; вказується вид пенсії, до призначення якої представляється заявник (сім'я померлого годувальника), його прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання.

Необхідні відомості  про склад сім'ї заявника (померлого  годувальника) і про стаж роботи заповнюються по розділах 1-4 подання.