Економічна ефективність виробництва та реалізації молочної продукції

ЗМІСТ

ВСТУП

Молочне скотарство одна з найбільш важливих галузей тваринництва. Воно служить джерелом таких коштовних  продуктів харчування як молоко, м'ясо, а так само джерелом сировини для промисловості. Молоко є практично незамінною основою живлення в дитячому віці як людей, так і тварин. У нім містяться всі необхідні живильні речовини. По багатообразному складу з ним не може конкурувати жоден з відомих людині харчових продуктів. У молоці є майже всі відомі в сьогодення вітаміни.

В результаті переробки молока з  нього отримують сметану, кефір, масло, сир, сир і інші продукти харчування. І молоко, і молочні продукти грають важливу роль в живленні людини. Особливостями, які характеризують молочне скотарство, є: повсеместность виробництва молока і молочних продуктів для безперебійного постачання ними населення, необхідність органічного поєднання молочного скотарства з іншими галузями сільського господарства, значна трудомісткість і велика частка продукції цієї галузі у всьому обсязі виробництва сільськогосподарської продукції в більшості регіонів країни. Молочне тваринництво надає великий вплив на економіку всього сільського господарства, тому виробництво молока має велике народногосподарське значення. Проте, обстановка, що склалася, в тваринництві країни викликає велику тривогу і заклопотаність, вимагає серйозного аналізу і визначення стратегії і тактики в розвитку окремих галузей. Основні причини скорочення виробництва продукції - зменшення чисельності худоби, що продовжується, і продуктивності тварин.

Необхідно направити всю увагу на стабілізацію поголів'я молочних корів, на підвищення інтенсивності використання наявного поголів'я, на зростання молочної продукції  за рахунок здійснення комплексу зоотехнічних, організаційних і економічних заходів. Здійснення намічених заходів, можливо, за наявності всесторонньої, об'єктивної, такої, що оперативно поступає інформації. А основним джерелом інформації є дані, що містяться в бухгалтерському обліку.

Облікова інформація займає більше 80% в загальному об'ємі  економічної інформації в сільському господарстві. Всі зміни в галузі реєструються в бухгалтерському  обліку з метою активної дії на результати. Облікова інформація притягується для ухвалення управлінських рішень. Таким чином, роль бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні системи управління досить висока, але інша його важлива роль - забезпечення контролю за збереженням власності підприємства, що особливо важливе в сучасних умовах.

Мета курсової роботи-вивчити практичний досвід організації переробки і реалізації продукції, а також розробити дороги підвищення ефективності переробки молока на ВАТ «Великобурлуцікий сироробний завод»

1. ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА: ЗМІСТ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Виробництво та реалізація молока в Україні належить до провідних галузей сільського господарства, що визвано сприятливими умовами для розвитку молочного скотарства та високою питомою вагою молока і молочних продуктів у структурі споживання харчових продуктів населення. Середньорічне споживання молока і молокопродуктів у перерахунку на молоко досягло 373,2 кг, впритул наблизивши цей показник до раціональних норм харчування.

Заглиблення народного  господарства в стихію ринку спонукає виробників молока до пошуку та впровадження додаткових заходів до зниження собівартості молока, тобто оптимізації затрат на виробництво продукції.

В умовах переходу до ринкової економіки всі вищезазначені  доплати було скасовано. Зважаючи на складний стан у тваринництві, останнім часом Президентом України, Верховною Радою та Урядом України прийнято ряд важливих рішень, спрямованих на поліпшення ситуації в галузі. В останні роки створена необхідна нормативно-правова база. У лютому 2001 року видано спеціальний Указ Президента України "Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001-2002 роках". У 2003р. держава компенсувала селянам країни 647 млн. грн. за здане молоко та м'ясо, або по 14 копійок на кожний кілограм продукції, це не так багато, проте є вагомою державною підтримкою. Уряд зберіг до 1 січня 2004р. діючий порядок виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, забезпечуватиметься механізм пільгового кредитування і фінансування за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Не дивлячись на всі  ці заходи виробництво та реалізація молока залишається збитковими. 

Аналізуючи дані таблиці 1., ми бачимо, що у 2010 році поточні ціни реалізації продукції сирів сичужних і сирів твердих збільшилась на 41,3% в зрівнянні з 2008 роком і склала 33429,12 тис. грн. Це сталося, як завдяки збільшенню об'єму реалізованої продукції, так і завдяки збільшенню реалізаційної ціни на молоко. Підсумовуючи результати від реалізації продукції, бачимо, що найкращі показники були у 2010 році.

 Виробництво продукції   сирів сичужних та сирів твердих  збільшується майже на 24%; всього  вироблено валової продукції  у 2008р. 51545 тис. грн., 2009р.- 88488 тис.грн., 2010р.- 156156 тис.грн.. у порівнянні з 2008 роком виробництво всієї продукції збільшилось на 67%.

                                                                                                                                                                                             Таблиця 1

Визначення  вартості валової продукції у  поточних цінах

2. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ ТА РІВЕНЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Далі необхідно визначити спеціалізацію підприємства. Спеціалізація складається в тому, що кожне підприємство використовує свої ресурси на виробництво певного виду продукції, у найбільшому ступені відповідного конкретним природним і економічним умовам. При цьому важливими факторами являються площа угідь, якість ґрунту і рельєф місцевості розташування по відношенню до місця збуту або переробному підприємству, забезпеченість трудовими ресурсами і основними фондами.

Основним показником спеціалізації підприємства є структура товарної продукції. Обсяг і структуру товарної продукції  ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод " розглянемо в таблиці 2.

Аналізуючи табл.2 ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі  товарної продукції досліджуваного підприємства як в 2008, 2009 так і в 2010 роках займають сири сичужні та сири тверді, друге місце займає з 2008р по 2010р.масло вершкове жирністю 85% –4,96%, 6,45% і 19,81% відповідно, третє в трьох вивчаємих роках займало молоко і вершки сухі: в 2008р. – 2,05%, в 2009р. – 2,29% та в 2010р. – 11,62%. Отже, робимо висновок, що підприємство в 2008р., 2009 і в 2010р. мало молочно-сирну направленість.

Таблиця 2

Обсяг і структура  товарної продукції

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

3.1 ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод '' знаходиться в північно-західній частині Харківської області в селищі міського типу Великий Бурлук.

В управлінській конторі ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод '' розташовані бухгалтерія, економічний відділ, агрономічна служба, інженерна служба, диспетчерська, керівник підприємства. Форма власності на підприємстві – державна.

Розмір підприємства визначається розмірами виробничих ресурсів (площею сільськогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, працівниками) і розмірами виробництва (валовою продукцією, прибутком). Розміри ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод '' показані в таблиці 3.

Таблиця 3

Показники розміру підприємства

Аналізуючи дані таблиці 3. можна зробити висновок, що на підприємстві у 2009р. обсяг валової продукції склав 49397 тис. грн., це вищий показник ніж у попередньому 2008р. на 15,1%. Середньорічна вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів у 2009р. склала 25424 тис. грн., це на 66,8% вище ніж у 2008 р. Показник кількості робітників на підприємстві у 2009р. найменший за останні 3 роки – 217 чоловік, це на 8,1% менше, ніж у 2008р. та на 8,8% менше, ніж у 2010р.

                                                                                                         Таблиця 4

Визначення  шляхи розширеного типу відтворення

Аналізуючи дані таблиці 4 можна зробити висновок, що на підприємстві присутні ознаки звернутого типу відтворення: у 2009р. обсяг валової продукції склав 49397 тис. грн., це нижчій показник ніж у попередньому 2008р. на 15,1%. Капіталовіддача у 2009р. склала 2,06., це на 81,6% менше ніж у 2008 р. Авансовий капітал на підприємстві у 2009р. менший приблизно на 30000 тис.грн ніж в 2008р.

Далі розглянемо показники  забезпеченості, руху та стану основних засобів. Виходячи з показників табл.5 можна зробити наступні висновки: що наявність основних засобів на початок року знизилась майже на 3%, а от на кінець року вона значно зросла і склала  46002 тис.грн.; надійшло за рік основних засобів більше ніж вибуло аж на 93,5%.

Таблиця 5

Показники забезпеченості, руху та стану основних засобів

3.2 ВИРОБНИЧІ ФОНДИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Основні засоби - це засоби праці, які багаторазово, протягом тривалого  часу (більш 365 днів), беруть участь у  процесі виробництва, зберігають при  цьому натуральну форму і поступово  переносять свою вартість на готовий  продукт.

В таблиці 6 наведено розмір та структуру основних засобів

підприємства ВАТ „Великобурлуцький  сироробний завод” за 2008-2010 роки.

Як видно з таблиці 6, основні засоби за вивчаємий період збільшилися майже вдвічі. У підприємства до 2010 року машин та обладнання було приблизно на 10000 грн., а в 2010 році їх вартість збільшилась до 24000 грн. Вартість транспортних засобів поступово збільшувалась від 1013 тис. грн. до 1275 тис.грн.

Таблиця 6

Розмір та структура основних засобів підприємства

Показники розміру, руху і стану необоротних активів на підприємстві розглянемо в таблиці 7. З даних цієї таблиці ми бачимо, що з 2008 по 2010 роки вартість необоротних активів на підприємстві коливається з 10307 тис. грн.  потім становить 9225 тис. грн.  та 33034 тис. грн. відповідно. Також можна відмітити, що в 2010 році в зрівнянні з 2008 роком підвищились такі показники, як чистий доход та середньорічна чисельність працівників.

Однією з найважливіших  характеристик економіки будь-якого  підприємства є забезпеченість його основними фондами, а також ефективність їхнього використання.

До показників забезпеченості підприємства основними фондами  відносяться фондозабезпеченість  і фондоозброєність.

Фондозабезпеченість –  це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 100 га сільгоспугідь.

Фондовоозброєність –  середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення  на 1 середньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується системою показників, основні з який фондовіддача і фондоємкість. Фондовіддача може бути визначена по валовій продукції, по валовому доходу і прибутку. У першому випадку вона обчислюється відношенням основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості валової продукції, у другому - відношенням до неї валового доходу, у третьому – прибутку.

Фондоємкість продукції  представляє середньорічну вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 1 грн валової продукції.

Розглядаючи дані табл.7 бачимо, що середньорічна вартість використання необоротних активів  постійно коливається і в 2010 році становить 33034 тис.грн. Фондоозброєність у 2008 та 2009 роках зростає приблизно на 3%, на відміну від фондовіддачі та фондоємності, які коливаючись знижуються по відношенню до 2010 року на 1,78%; 0,68% та 0,56%; 1,46% відповідно. Припадає в розрахунку на 1 грн. необоротних активів чистого доходу в 2008р. 3296 тис.грн., 2008р.-27416 тис.грн. та у 2010р.-94206 тис.грн.

Таблиця 7

Показники забезпеченості та ефективності використання необоротних  активів

Таблиця 8

Розмір і  структура оборотних активів  підприємства

Показники ефективності використання оборотних активів розглянемо в таблиці 8.

Аналізуючи дані таблиці 8 ми бачимо, що середньорічна вартість оборотних активів на підприємстві з кожним роком зростає, так у 2008 році вона складала 8448 тис. грн, у 2009р. –25424тис. грн., у 2010р. –42868 тис. грн. Розглядаючи інші показники, ми бачимо, що показник завантаження коливається з 0,2 по 0,5, потім становить 0,3 відповідно. Показник матеріаловіддачі на підприємстві у 2008р. становив1,55, у 2009р –1,03, в 2010 –1,03. Що стосується показника матеріалоємкості, то в 2009 році він був на рівні 0,96, це на 66,6% більше ніж у 2008 році. Також необхідно відмітити, що рентабельність оборотних активів є збитковим.

Оборотні засоби –  це предмети праці, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натуральну форму та повністю переносять свою вартість на вироблений продукт. Оборотні засоби здійснюють безперервний кругообіг. В ньому  розрізняють такі стадії:

Оборотні засоби змінюють грошову форму і переходять у  виробничі запаси.

В процесі виробництва  матеріальні оборотні засоби набувають  форми готової продукції.

Продукція реалізується і товарна форма знову набуває  грошової.

Структура оборотних засобів – це питома вага окремих видів засобів у загальній вартості оборотних засобів.

Показники оборотності і ефективності використання оборотних активів розглянемо в таблиці 9.

Аналізуючи дані таблиці 9 ми бачимо, що за 2008-2010 роки валова продукція поступово зросла на 68%. Коефіцієнт оборотності оборотних активів в 2009 році менший на 60,8% ніж у 2008р. та на 37,4% ніж у 2010р.

Таблиця 9

Показники оборотності  та ефективності використання оборотних  активів