Економічна ефективність виробництва яєць і шляхи її удосконалення

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 

                Кафедра економіки

                сільського господарства 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВИЙ  ПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИ  ПІДПРИЄМСТВА

З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

«ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ І  ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ» 
 

                                                                               Виконала:

                                                                                            студентка Лаврик 

                                                                                             Наталія Борисівна

                                                                                 група Б 3/6

                                                                                  Перевірила:

                                                                                          Христенко О. А. 
 

Миколаїв  – 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності птахівництва…………...5                

1.1. Суть економічної ефективності виробництва в галузі птахівництва і основні напрями його підвищення………………………………………………5                                                                 

1.2. Показники економічної ефективності виробництва продукції та методика їх визначення……………………………………………………………………...8                                                                                                 

Розділ 2. Стан та економічна ефективність виробництва  продукції птахівництва……………………………………………………………………..13                                                                                                                           

2.1. Організаційно-економічна характеристика господарства……………….13                   

2.2. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції.15

2.3. Економічна ефективність виробництва яєць……………………………..20                                         

Розділ 3. Динаміка та фактори прдуктивності курей………………………....25                                  

3.1. Динаміка  продуктивності  курей…………………………………………..25                                                           

3.2. Фактори  прдуктивності курей……………………………………………..29                                                               

Розділ  4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва……………………………………………………….....33                                                                                 

4.1 Зміцнення  і розвиток кормової бази………………………………………..33                                                     

4.2 Інтенсифікація птахівництва………………………………………………..35                                                                   

Висновки

Пропозиції

Список  використаних джерел

Додатоки 

ВСТУП

    Птахівництво – одна з важливих галузей сільського господарства, яка забезпечує населення цінними продуктами харчування. Яйця, м'ясо молодняку і дорослої птиці курей, качок, гусей, індиків, а також такі продукти переробки, як яєчний порошок, меланж, паштет із печінки, супові набори, субпродукти, консерви – ось далеко неповний перелік продукції, яку дає птахівництво.

    Яйце  містить всі необхідні для  організму поживні речовини: повноцінні білки, які мають всі незамінні  амінокислоти. Вітаміни, сполуки заліза, фосфору, кальцію. Одне яйце задовольняє потребу людини у вітаміні В₂  на 10-12%, D – на 10-40%, А – на 15-16%, В₁₂ – на 50-100%. Яєчний порошок і меланж широко використовується в хлібопекарній, кондитерській, виноробній, а також в текстильній і інших галузях промисловості.

    Вихід м'яса від живої маси птиці  складає 80% і більше, їстівних частин - 70%, а у свиней, великої рогатої  худоби і овець відповідно 60, 44 і 40%.

    Важливе народногосподарське значення має  побічна продукція птахівництва – перо, пух, послід.

    Перо  і пух застосовуються для виготовлення подушок, ковдр. Пташиний послід – цінне добриво і сировина для виготовлення сечової кислоти. Відходи птахівництва, які отримують про забої птиці, відходи інкубації падіж птиці переробляють в цінне кормове борошно, яке додають в комбікорми.

    Проте, останнім часом, а саме з 1991 року обсяги виробництва продукції птахівництва почали зменшуватись. Так, наприклад, виробництво  яєць на душу населення у 1990 році становило 313 штук, у 1995 році вже лише 183 штуки, але у 2005 році спостерігаємо певне зростання яке становило - 274 штуки. Те ж саме стосується і виробництва м'яса птиці. Крім цього, більшість птахофабрик стали збитковими, а деякі взагалі збанкрутіли. Причини цих змін можна виділити і об'єктивні і суб'єктивні. У зв'язку із зміною економічного ладу в країні відбулося багато змін, внаслідок чого порушились зв'язки, з'явився диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, подорожчання кормів, зниження платоспроможності населення та багато інших факторів, які внаслідок їх комплексної дії зумовили занепад птахівництва, поряд із занепадом інших галузей сільського господарства. Також далася взнаки неспроможність більшості керівників господарств ефективно організувати виробництво в нових економічних умовах.

    Тому  першочерговими завданнями. Які стоять перед галуззю птахівництва є  нарощування обсягів виробництва  продукції, а також забезпечення ефективності цього виробництва.

    Основна мета роботи - оцінити економічну ефективність виробництва продукції птахівництва за останні роки, а також виявити  напрями її підвищення у майбутньому.

    Об'єктом  дослідження буде Закрите акціонерне товариство « Росток ». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1

    Наукові основи економічної ефективності птахівництва

    1.1. Суть економічної ефективності виробництва в галузі птахівництва і основні напрями його підвищення 

    Як  відомо, на Україні протягом останніх років відбулося значне зниження обсягів виробництва продукції  птахівництва - яєць та м'яса птиці. Вирішення проблеми забезпечення населення продукцією птахівництва залежить від розвитку галузі зростання її ефективності.

    Ефективність  виробництва - складна економічна категорія, в якій відображується дія об'єктивних економічних законів і висвітлюється  одна з сторін суспільного виробництва - результативність. Вона є формою виразу мети виробництва. Необхідно розрізняти поняття "ефект" і "економічна ефективність". Ефект - це наслідок, результат виробництва в цілому або проведення тих чи інших заходів  у галузі. Наприклад, ефект від  поліпшення годівлі птиці - приріст  її продуктивності. Але ефект не показує, вигідна певна справа чи ні. Тому за ефектом не можна судити про доцільність діяльності. Потрібно зіставити ефект із витратами  на його одержання й визначити, якою ціною він досягнутий. Саме про  це свідчить економічна ефективність.

    Економічна  ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів  і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою  економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва  і праці. У птахівництві - це одержання  максимального обсягу продукції  від 1 гол. птиці з найменшими витратами  засобів і праці. Отже, економічна ефективність галузі птахівництва означає  одержання максимальної кількості продукції від 1 голови птиці при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

    Підвищення  ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції  і доходу. А це має велике значення як для кожного окремого підприємства, так і для всього народного  господарства та населення.

    По-перше, чим менше праці ресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же витратах, і як наслідок продукція буде дешевшою. Тобто підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції  птахівництва і повнішому задоволенню  потреб населення.

    По-друге, ефективність виробництва безпосередньо  впливає на рівень роздрібних цін  на продукти харчування і товари широкого вжитку, сировиною для виготовлення яких є побічна продукція птахівництва. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для  зниження роздрібних цін на ринку.

    По-третє, підвищення ефективності виробництва  впливає на збільшення доходів та рентабельності підприємств. Чим більше вони виробляють і продають продукції, тим вищі їх доходи, тим більше засобів  вони можуть виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці  та поліпшення соціальних умов. Це надзвичайно  важливо в умовах вільного підприємництва, які передбачають розвиток підприємств  в основному за рахунок результатів  власної діяльності.

    Особливого  значення набуває підвищення економічної  ефективності виробництва в умовах ринкових відносин, коли кінцева оцінка діяльності підприємства здійснюється на ринку відповідного товару, бо в  умовах конкуренції виграє той товаровиробник, який має нижчу собівартість продукції та високу її якість .

     В нашій країні проблемам економічного механізму формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції присвятили свої дослідження В.Г. Андрійчук, П.П. Борщевський, В.І. Бойко, Н.Ю. Брюховецька, В.П. Галушко, М.Я. Дем’яненко, М.М. Ільчук, С.М. Кваша, І.І. Лукінов, Б.Й.Пасхавер, П.Т. Саблук, О.М. Шестопаль, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та інші вчені. Безпосередньо економічному механізму формування та функціонування ринку птахівництва присвячені роботи Н.М. Башкирева, О.М. Бевзи, А.І.Вербовікова, Ю.Я. Гапусенка, Т.О. Гуренко, І.А. Іонова, Г.М. Колеснікової, В.А.Лук’янової, О.О. Лук’яненко, Ю.Ф. Мельника, Л.В. Порубанської, В.Г. Савицької, А.І. Свєжєнцова, Н.В. Сеперович, Т.М. Стукач, І.І. Хлюпки, А.В.Шоміна, П.В. Щепієнка, Ф.О. Ярошенка та інших.

    Мірилом, або оцінкою, виробництва є критерій економічної ефективності. Ця ознака пов'язана із збільшенням виробництва споживчих вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання - кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й наскільки воно доцільне. Споживання ж здійснюється за рахунок національного доходу. Отже, вихідним критерієм економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу, максимізація його розміру при найменших витратах засобів і праці. Найголовніше уявлення про нього дає обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення. Цей показник виступає критерієм економічної ефективності всього народного господарства.

    Основний  критерій економічної ефективності застосовується на всіх рівнях - на підприємствах, у галузях, у народному господарстві в цілому і є орієнтиром при виборі найбільш раціональних варіантів використання ресурсів. В окремих галузях цей критерій набуває конкретної форми. У галузі птахівництва ним є збільшення виробництва чистої продукції при найменших витратах засобів і праці на основі раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів. Кінцевим ефектом тут є обсяг волової продукції без споживчих засобів виробництва (амортизаційних відрахувань, вартості кормів тощо).

    Отже, економічна ефективність птахівництва проявляється у збільшенні виробництва  птахівничої продукції і сировини для промисловості в необхідному  асортименті та належної якості на душу населення. Однак необхідно  не тільки збільшувати обсяг виробництва  продукції птахівництва відповідно до зростаючих потреб, а й систематично підвищувати продуктивність праці, знижувати витрати на виробництво  кожної одиниці продукції. З цією метою визначають економічну ефективність виробництва окремих видів продукції  птахівництва - яєць та м'яса птиці.

    У галузі птахівництва, як і в усьому сільському господарстві, економічну ефективність потрібно розглядати в  органічному зв'язку з досягненням  соціального ефекту: поліпшення умов праці, соціально-культурного обслуговування на селі, підвищення оплати праці, тощо. При цьому також велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі.

    1.2. Показники економічної ефективності виробництва продукції птахівництва та методика їх визначення 

    Щоб обґрунтувати напрями та виявити  резерви підвищення ефективності виробництва  продукції птахівництва, необхідно  здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Для цього потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. За допомогою системи цих показників можна провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності виробництва.

    Для оцінки економічної ефективності виробництва  використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної  ефективності виробництва, але є  вихідними для її вимірювання. Адже такий показник, як продуктивність птиці, повною мірою характеризує ступінь  ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображує лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної  ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили  одержання наявної продуктивності птиці, бо один і той самий рівень продуктивності може бути досягнутий при різних витратах або при рівновеликих витратах досягається різна продуктивність птиці. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів  обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

    В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних показників, які повніше  враховують розвиток товарного обігу, сприяють зміцненню економічних  зв'язків та госпрозрахунку.

    Для визначення економічної ефективності виробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти  з виробничими витратами або  ресурсами, що його створили. У процесі  виробництва використовуються засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсів пов'язане з виробничими  витратами. Тому для визначення економічної  ефективності виробництва в цілому по підприємству доцільно використовувати  таку систему показників:

• вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд-год; на 1 грн. основних виробничих фондів; на 1 грн. виробничих витрат; на 1 ц к. од.;
• обсяг валового чистого доходу та прибутку на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд-год; на 1 грн. основних виробничих фондів; на 1 грн.. виробничих витрат; на 1 ц к. од;
• рівень рентабельності та норма прибутку.

       Наведені показники характеризують ефективність використання витрат, кормів та рентабельність виробництва.

    Економічну  ефективність виробництва одного виду продукції птахівництва визначають за допомогою таких показників:

• продуктивність птиці, а саме: річна несучість однієї курки несучки і середньодобовий приріст молодняку на вирощування;
• затрати праці на одиницю продукції: на 1000 шт. яєць або на 1 ц приросту;
• собівартість 1000 шт. яєць або 1 ц. приросту;
• рівень рентабельності виробництва;
• прибуток на одиницю продукції;
• прибуток на 1000 гол. птиці.

    Важливим  показником економічної ефективності виробництва яєць та м'яса птиці  є продуктивність птиці. Для курей-несучок  продуктивність характеризується річною несучістю 1 курки-несучки. Вона визначається шляхом ділення валового збору яєць на поголів'я курей - і таким чином  отримується середньорічна несучість 1 гол. Продуктивність птиці виступає одним з головних показників ефективності, тому що рівень продуктивності і впливає  майже на всі інші показники: із ростом продуктивності зменшуються витрати кормів на 1000 шт. яєць, затрати праці, собівартість 1000 шт. яєць а із зниженням продуктивності ці показники збільшуються. Продуктивність 1 курки-несучки в свою чергу залежить від цілого ряду факторів: породний склад, стан здоров'я птиці, строки використання курей-несучок та вікова структура стада, якість кормів, годівлі та поїння, умови утримання, догляд тощо.

    Продуктивність  молодняку птиці на вирощуванні  виражається у середньодобових  приростах 1 гол. і розраховується діленням загальної кількості приросту за рік на поголів'я молодняку і на кількість днів у році. Також має велике значення, як і продуктивність курей-несучок і залежить від ряду факторів.

    Прямі затрати праці визначаються діленням загальної кількості відпрацьованих люд.- год. на виробництві даного виду продукції на кількість отриманої продукції. Рівень затрат праці також залежить від ряду факторів і знижується з підвищенням продуктивності птиці, підвищенням рівня механізації і автоматизації тощо. Вимірюється цей показник в люд.-год. на одиницю продукції 1000 шт.

    Затрати кормів на одиницю продукції розраховуються шляхом ділення загальної кількості  витрачених кормів на певну групу  птиці на кількість одержаної  продукції від цієї птиці. Вимірюється  в центнерах кормових одиниць  на 1000 шт. яєць чи 1 ц приросту. Знижується із підвищенням продуктивності птиці. З покращенням якості кормів, при зменшенні втрат кормів тощо

    Собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. її обчислюють як відношення витрат підприємства на виробництво даного виду продукції до обсягу виробленої продукції. Собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, у що обходиться кожному виробнику виробництво та збут продукції.

    Залежно від характеру витрат, які включаються  у собівартість продукції, в практичній діяльності підприємств розрізняють  виробничу і повну (комерційну) собівартість. До виробничої собівартості відносять  витрати, пов'язані з виробництвом та внутрішньогосподарським транспортуванням продукції до місця зберігання. Крім того, кожний виробник несе певні витрати  по збуту продукції. Собівартість розраховану  з урахуванням витрат по її збуту, називають повною, або комерційною.

    Собівартість 1 продукції знижується з підвищенням  продуктивності праці, із зниженням  трудомісткості продукції, із підвищенням  продуктивності птиці, із впровадженням  досягнень науково-технічного прогресу, із удосконаленням організації виробничих процесів, із зниженням матеріаломісткості продукції.

    Прибуток  становить різницю між виручкою (доходом) від реалізації продукції  та її повною собівартістю. Це загальна сума прибутку, яка визначається по всьому обсягу реалізованої продукції. Прибуток в розрахунку на одиницю продукції можна визначити відношенням загальної продукції або як різницю між ціною реалізації одиниці продукції і повною її собівартістю.

    Прибуток  на 1 гол. птиці розраховується діленням загальної суми прибутку від реалізації даного виду продукції на відповідне поголів'я птиці.

    Характеризуючи  рентабельність виробництва окремих  видів продукції недостатньо  визначити величину прибутку - необхідно  також порівняти її з виробничими  витратами. Для цього використовують такий показник, як рівень рентабельності. Його визначають за формулами:

    К=(П:С)100, або

    К=[(В:С)-1]-100, або

    К=[(Ц:С)-1]-100,де

    К - рівень рентабельності, %

    П - прибуток, грн.

    С - повна собівартість реалізованої продукції, грн.

    В - виручка від реалізації продукції, грн.

    Ц - ціна реалізації 1 продукції, грн.

    С - повна собівартість 1 реалізованої продукції, грн.

РОЗДІЛ 2

    Стан  та економічна ефективність виробництва  продукції птахівництва

    2.1. Організаційно-економічна характеристика господарства

    Природно - економічні умови розвитку птахівництва визначаються перш за все розміщенням господарства з точки зору природних та економічних умов.

           ЗАТ «Росток» розташоване в  м. Баштанка Миколаївської області  по вулиці Заводській, 2.  Птахофабрика лежить на рівнинній поверхні, де в грунтовому покриві переважають малогумусні, подекуди солонцюваті чорноземи. Клімат в Баштанському районі помірно-континентальний. Пересічні температури січня -4,7°С, липня 22,5°С. Річна кількість опадів 410 мм. Відстань від господарства до доріг 100-150 м; до районного центру – приблизно 4500 м; до населених пунктів – приблизно 1500 м. Розмір господарства приблизно 12 тис. м². На території птахофабрики наявні 4 курчатники, 3 пташники, кормоцех та фінансовий департамент (бухгалтерія і відділ аналітичного і стратегічного аналізу).

          Птахофабрика «Росток» була заснована  в 1999 році на базі колишньої  Державної  Племінної  Птахофабрики  ВАТ «Прогрес». З 2003 року по 2004 рік підприємство займалось  вирощуванням гусей, одночасно  проводячи реконструкцію і поновлення  виробничих приміщень, обладнання  і оснащення їх сучасними технологіями. Повністю були відновлені шість  пташників, придбана і змонтована  нова система вентиляції і  кондиціонування, встановлено сучасне,  повністю автоматизоване кліткове  обладнання, реконструйовані приміщення  пташників. Придбано нове обладнання  для підлогового вирощування  молодняку.

          В першому півріччі 2004 року із  значним збільшенням інвестування, виробництво птиці було розширено  як по профілю діяльності, так  і по поголів’ю. Були придбані курчата-несучки високовиробничих кросів і розпочато виробництво товарного яйця, приблизно 2 млн. яєць в місяць. Для подальшого розширення діяльності по птахівництву на даний момент підприємство втілює в життя проект по нарощуванню об’ємів виробництва яйця.

          Управління якістю виробляємої  продукції є найважливішим показником  для птахофабрики «Росток». Якість  – це залог до успіху. Продукція  є товаром першої необхідності, яйце входить в споживачеву  корзину всіх країн, навіть  з дуже низьким рівнем ВВП. 

     Розрахуємо  показники розміру господарства, що свідчать про рівень концентрації виробництва (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Показники розміру виробництва ЗАТ «Росток», Баштанського району