Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Економіка Центрального регіону, стан і перспективи розвитку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з «Регіональної економіки»

на тему: «Економіка Центрального регіону,

стан і перспективи розвитку»

Студентки 1 курсу групи 0507 «А»

напряму підготовки

економіка та підприємництво

спеціальності маркетинг

Питайло Світлани Віталіївни

(прізвище та ініціали)

Керівник Кучко Валерія Андріївна

______________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

Донецьк - 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу студентки економічного факультету спеціальності маркетинг

П.І.Б. студентки _Питайло Світлана Віталіївна_________________________

Тема «Економіка Центрального регіону, стан і перспективи розвитку»

____________________________________________________________

Обсяг роботи _______________ стор., кількість джерел літератури ___________

Характеристика курсової роботи (повнота і якість виконаної роботи, обґрунтування актуальності, мети, задач, методів; відображення у плані основних питань теми; кількість і повнота використання теоретичних матеріалів, нових джерел; вміння робити висновки та узагальнення, логічність у викладанні матеріалу та відповідність плану; якість ілюстративної частини роботи; вміле використання та аналіз статистичних даних; грамотність і оформлення роботи у відповідності до вимог ДГСТу) _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ __ _ _ _ _ _ Зауваження__________________________________________________________________ _ __ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Висновки та оцінка з роботи ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рецензент (прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, дата та підпис) ___________________ __________________________________________________

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ТА

СОЦІАЛЬНО- ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ 5

1.1. Природні умови 5

1.2. Природні ресурси 6

1.3. Соціально-демографічний потенціал 9

РОЗДІЛ 2. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА

РЕГІОНУ ТА СУЧАСНІ ПРОЦЕСИ ЇХНЬОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ 12

2.1. Промисловість 12

2.2. АПК 14

2.3. Транспортна система. 17

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА

ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 21

3.1. Соціальний аспект 21

3.2. Економічний аспект 23

3.3. Екологічний аспект 25

ВИСНОВКИ 27

ДОДАТКИ 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Вступ

Україна розташована в центрально-східній частині Європи - одній із найдавніших освоєних частин світу. За площею Україна посідає перше місце серед європейських країн, що зумовлює різноманіття її природних умов та ресурсів. Україна розділена на регіони. Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл., м. Київ (отримало статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська обл. Загальна площа становить 49,8 тис км2, а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км2, що вцілому складає 8,3% від площі країни.

Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним регіоном є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими є постійні господарські взаємозв'язки. Регіон не забезпечує себе паливними ресурсами. Тут є в невеликій кількості буре вугілля і торф. Тому сюди ввозяться газ, нафтопродукти, кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали тощо. Регіон має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких сучасних технологій.

На території регіону розміщена столиця України - Київ з населенням 2625,1 тис. чол. станом на 1 січня 2006 р. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього, культурно-духовного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національна Академія Наук з чисельними науково-дослідними інститутами, освітньо-культурні, медичні та спортивні заклади. [1, с.373]

Актуальність даної теми полягає в тому, що потрібно показати стан і перспективи розвитку даного регіону в наш час. Також слід зауважити, що метою курсової роботи є розкриття економічної характеристики Центрального економічного району.

Завданням курсової роботи є висвітлення наступних питань:

значення регіону для економіки України;
економічна характеристика його природно-ресурсного потенціалу;
трудові ресурси та населення регіону;
галузева структура господарства та її економічна оцінка;
проблеми і перспективи розвитку регіону.

Об’єктом даної роботи є Центральний економічний регіон України, а предметом – особливості розвитку територіально-виробничого комплексу цього регіону, сучасні процеси його трансформації, проблеми і перспективи, з якими регіон стикається.

Центральний економічний район відіграє провідне місце в економіці нашої держави і є одним з найрозвинутіших територіально-виробничих комплексів на території України.

При написанні даної курсової роботи використовувалися методи збору, систематизації і аналізу літературних, картографічних і статистичних даних, метод картографування, порівняльний і аналітичний метод. Теоретичною основою дослідження є використання учбової та наукової літератури, соціологічні і економічні дослідження, статистичні і картографічні джерела.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ТА

СОЦІАЛЬНО- ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ.

1.1 Природні умови

Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва

Клімат регіону помірно-континентальний, середня температура січня - -6° ... -8 °С, а найтеплішого місяця липня - +16°...+20 °С, кількість опадів - від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в регіоні є значні коливання погодних умов з року в рік (разом з вологими бувають і посушливі роки).

В регіоні переважають дерново-підзолисті ґрунти та чорноземи, в деяких районах (Київська область) трапляються світло-сірі лісові ґрунти, які в своєму складі мають невисокий вміст гумусу і підвищену кислотність. Лісовий покрив регіону представлений хвойними та змішаними лісами. [2]

Регіон має вдосталь рекреаційних ресурсів, підземні мінеральні води, в тому числі лікувальні, що сприяє організації лікування та відпочинку населення. У регіоні трапляються радонові води різного хімічного складу.

У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів на окремих територіях помітно знизилась. Проте в регіоні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні зони для відпочинку та лікування.

Головним джерелом водопостачання регіону є р Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке).

У регіоні особливе місце належить підземним водам. Найбільш чисті використовуються переважно для задоволення потреб населення. Запаси поверхневих і підземних вод можуть забезпечувати власні народногосподарські потреби в прісній воді.

Центральний економічний регіон займає 8,2 % території України і зосереджує 11,9 % її населення. Він виробляє 9,3 % продукції всієї промисловості України і 10,7 % валової продукції сільського господарства. [1, с.374-376]

1.2 Природні ресурси

У регіоні є достатньо потужний природно-ресурсний потенціал, який використовується у господарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу в мінеральній сировині. Як зазначалося раніше, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів.

Черкаська обл. багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали (див. Табл. 1.1). Граніти різних типів трапляються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорськітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади металургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

Табл. 1.1

Основні родовища Черкаської області [3]

Вид корисних копалин	Назва родовища	Район
Буре вугілля	Рижанівське	Звенигородський
	Козацьке	Звенигородський
	Журавське	Городищенський
	Юрківське	Звенигородський
	Кайтанівське	Катеринопільський
Титанові руди	Смілянське	Смілянський
Бентоніт	Черкаське	Лисянський
Граніт	Танське	Уманський
Граніт	Старобабанівське	Уманський
Гіпс	Звенигородське	Звенигородський

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Київ і Київська обл. характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси піску для будівельного розчину та бетону, шляхового будівництва, силікатних матеріалів і глиняної сировини для отримання будівельної кераміки. В області відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту; скляна сировина належить до розряду низької якості. Дефіцит цих ресурсів поповнюється поставками із Житомирської, Винницької, Чернігівської та інших областей.

Як уже зазначалося, регіон має достатню водно-ресурсну базу. Головними річками регіону є в першу чергу Дніпро з притоками, який, в основному, забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг. Із малих річок найбільш значними є Рось, Сула, Супій, Тясмин, Ятрань та ін.

У регіоні є велика кількість озер та ставків, які, в більшості, мають рекреаційне значення. Тут розташовані великі водосховища на Дніпрі, про що йшла мова вище. Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж в середньому по Україні. Підземні води регіону гідравлічно не з'єднані з річковим стоком. Прогнозні експлуатаційні ресурси оцінюються у межах 2,3 км3.

Найбільшими споживачами води є промислові підприємства Києва та Київської обл., на яких використовується понад 70 % свіжої питтєвої води. У Черкаській обл. - близько 30 %. Великий обсяг споживання води припадає на тепло і енергетику. Тут функціонує найбільша на Україні Трипільська ДРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Велика частка використання води припадає на хімічну, харчову та машинобудівну промисловість.

У зв'язку з ситуацією, що склалася на Чорнобильській АЕС, доцільно перейти на підземні води для споживання населення регіону.

Лісові ресурси відіграють важливу роль у розвитку економіки регіону. За господарським призначенням ліси розподіляються на дві категорії: до першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення - їх частка в регіоні становить близько 70 % загальної площі, до другої категорії належать ліси, що експлуатуються, а також спецзона і смуги вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.

Загальна площа лісів становить 968 га, запаси деревини - 141 млн. м3. Породний склад лісів-твердолистяні у Черкаській обл. і змішані у Київській обл. (дуб, береза, сосна, вільха, тополя та ін).

У регіоні значну роль відіграють захисні лісонасадження. їх призначення - захист від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату тощо. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях. Значною мірою ведення лісового господарства спрямоване на формування декоративних, біологічно стійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями та формуванням мальовничих насаджень.

Центральний економічний регіон відомий своїми природно-рекреаційними ресурсами, які характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для оздоровлення і відпочинку лісами. Для відпочинку і оздоровлення населення найбільше використовуються узбережжя Дніпра, околиці Києва, зокрема санаторії, що розташовані у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці.

Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Як рекреаційний ресурс використовуються малі річки, які переважно належать до басейну Дніпра. Наявність родовищ радонових мінеральних вод у Черкаській обл. дозволяє розвивати мережу санаторно-курортних установ

Для збереження ландшафтів та відтворення рослинного і тваринного світу в регіоні створена густа мережа об'єктів природно-заповідного фонду, серед них є Поліський заповідник, дендропарк "Олександрія" (Біла Церква), Дніпровсько-Тетерівське і Заліське заповідно-мисливські господарства. У регіоні є багато пам'ятників архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню значної туристичної діяльності. [1, с. 376-378]

1.3 Соціально-демографічний потенціал

Усі процеси, що пов’язані зі зміною кількості населення, називають демографічними. Причини, що впливають на зміни кількості населення є дуже різноманітними й по різному проявляються у різні історичні періоди.

Численність населення регіону на 1 січня 2006 р. складає 5651,7тис. чол. (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська обл. - 1,7731 тис. чол., Київ - 2625,1 чол. і Черкаська обл. - 1353,5 тис. чол. Одночасно регіон є одним із найбільш густозаселених - густота населення становить 118,0 чол/км2. Як і по країні в цілому, тут також спостерігається різке падіння народжуваності, природного приросту населення. Так, у 2005 р. кількість народжених становила 53146 чол., а померли - 87649 чол. На 1000 чол. населення становить: народжених - 9,6, а померлих - 16. [4]

Крім цього, тут висока дитяча смертність. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи та нестабільності економіки.

В регіоні налічується 45 районів, 42 міста, серед яких 18 мають статус державного, республіканського та обласного підпорядкування. В економічному регіоні розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад. Питома вага міського населення складає 76,4 % до загальної чисельності населення регіону.

У регіоні високий приріст міського населення, в основному - за рахунок мі грації, частка якої становить понад 50 % загального збільшення чисельності міських жителів, переважно за рахунок молоді.

Сільські населені пункти Поліської зони невеликі (250-500 чол.) і розташовані переважно на підвищеній місцевості, а в лісостепу села (500-1500 чол.) тяжіють до річок, долин, ярів. [1, с. 378-379]

Населення має бути соціально захищеним, а специфічна демографічна політика повинна підсилюватися заходами держави щодо виходу з економічної кризи. Держава повинна забезпечувати соціальний захист своїх громадян, але не перетворювати їх на утриманців.

Найвища мета такої політики - домогтися, щоб якомога менша частина населення залежала від суспільної благодійності.

Це у свою чергу передбачає удосконалення умов реалізації трудового та духовного потенціалів населення, його ефективне включення в суспільний поділ праці, нарощування зусиль щодо примноження суспільного добробуту. Цьому можуть слугувати заходи щодо забезпечення зайнятості населення - створення нових робочих місць, навчання та перекваліфікації працездатних, особливо у тих галузях суспільного виробництва, де очікується найбільше безробіття. Таким чином, у сучасних умовах, коли суспільне життя продовжує знаходитись у стані кризи і невизначеності, коли не вироблена обґрунтована економічна стратегія на державному рівні, демографічна ситуація перетворилася на суцільну проблему. З метою поліпшення демографічної ситуації необхідно спрямувати соціально-економічну політику на розв'язання найгостріших проблем сім'ї: стимулювання народжуваності, підвищення медичного обслуговування, посилення охорони та оплати праці, поліпшення побутових умов і впровадження здорового способу життя, створення широкої мережі державних та недержавних служб соціальної допомоги.

РОЗДІЛ 2. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ ТА СУЧАСНІ ПРОЦЕСИ ЇХНЬОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2.1 Промисловість

Центральний економічний регіон виступає важливим промисловим та аграрним комплексом у територіальному поділі праці. Відношення галузей промисловості регіону ми можемо спостерігати на Рис. 2.1. Показник валової додаткової вартості (ВДВ) в розрахунку на душу населення в економічному регіоні значно перевищує середній показник по Україні (приблизно 800 грн). При цьому його рівень у Києві значно більший, ніж у Київській та Черкаській обл.

Виробничий потенціал регіону утворюють 1174 промислові підприємства, що перебувають на самостійному балансі: З них 31,0% припадає на галузь машинобудування і металообробки, 10,4 % - на легку промисловість, 9,1 % - на промисловість будівельних металів. [1, с. 381]

Київська область - промислова. Її спеціалізація - машинобудування, електронна і обчислювальна техніка, електротехнічні вироби, сільськогосподарські машини, легка, хімічна і харчова промисловість. Працюють заводи сільськогосподарського машинобудування, «Електрокераміка», гумотехнічних виробів та азбестовий, екскаваторний, «Ірпіньторфмаш», приладобудівний, «Радіатор», холодильників, пластмас, порошкової металургії, великовантажних кранів; виробниче об’єднання «Білоцерківщина», заводи мікробіологічної промисловості, домобудівні комбінати, картонно-паперовий комбінат, меблеві фабрики. Легка промисловість представлена суконною, швейною, трикотажною, шкіряно-взуттєвою галузями. З харчової промисловості найбільше розвинута харчова. Машинобудівна галузь виробляє понад 25% валової продукції промисловості. На місцевій та привозній сировині працює лісовиробничий комплекс.

Електроенергію виробляють Київська ГЕС та Трипільська ДРЕС.

Черкаська область – індустріальна. Основні напрями спеціалізації – харчова (особливо цукрова), хімічна промисловість, випуск машин для харчової і легкої промисловості. Частка промисловості у сукупній валовій продукції становить близько 66%. Черкащина дає для країни устаткування для харчової, текстильної, хімічної промисловості, баштові крани, тракторні причепи, телефонну апаратуру, верстати. Найбільші підприємства: заводи «Строммашина», «Фотоприлад», «Імпульс», приладобудівний, НВО «Ротор», виробниче об’єднання «Оризон», «Уманьферммаш», заводи «Мегомметр» і оптико-механічний, машинобудівний, електромеханічний, виробничі об’єднання «Азот» та «Хімволокно». В області 24 цукрові заводи, два великі м’ясокомбінати, інші підприємства харчової промисловості. Є підприємства будівельних матеріалів, легкої промисловості.

Енергетичне господарство області представлене Канівською і Кременчуцькою ГЕС, Черкаською ТЕЦ.

Гострою залишається екологічна проблема. В повітрі міста Черкас в 1999р. були виявлені максимальні концентрації: по аміаку – 4,3 ГДК, сірковуглецю – 2,1 ГДК, діоксиду азоту – 3,4 ГДК, етилбензолу – 3 ГДК, пилу – 1,4 ГДК, формальдегіду – 2,5 ГДК, оксиду вуглецю – 2 ГДК. Основними джерелами забруднення повітря міста Черкаси є ВАТ "Азот", ВАТ "Хімволокно", ТЕЦ, автотранспорт. Із проб атмосферного повітря, відібраних під факелом промислових підприємств, перевищення ГДК встановлено в 12,7% проб.

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Як ми бачимо на Рис. 2.2, індекс промислової продукції за останні п’ять років істотно змінювався. З 2009 по 2010 рік намітився значний приріст промисловості, а з 2010 по 2012 рр. навпаки - простежується спад виробництва. Така ж сама тенденція спостерігається і по всій території України.

Рис. 2.2 - Індекси промислової продукції за регіонами

(відсотків до попереднього року) [5]

2.2 АПК

Сільське господарство регіону тісно взаємодіє з багатьма галузями промисловості та інфраструктурою (Рис. 2.3). Результатом цієї взаємодії стало утворення потужного агропромислового комплексу (АПК). Так галузі промисловості забезпечують сільське господарство необхідною продукцією: знаряддями праці, технікою, мінеральними добривами, отрутохімікатами, паливно-мастильними матеріалами, тощо. Галузі харчової та легкої промисловості переробляють продукцію сільського господарства. Галузі виробничої інфраструктури забезпечують транспортування, заготівлю, збереження, збут сільськогосподарської продукції. Галузі соціальної інфраструктури включають житлово-комунальне господарство, медичне та культурне обслуговування селян. [8]

Рис.2.3 - Схема міжгалузевих зв’язків сільського господарства

Сільське господарство Центрального регіону має свої особливості і це великою мірою пов'язане з тим, що на території регіону знаходиться столичне місто Київ, яке акумулює велику кількість населення і виробничих галузей, але не має сільськогосподарського виробництва. У регіоні зосереджено 4,7 % сільгоспугідь України і 9,0 % ріллі. Структура землекористування відповідає середнім показникам по Україні. Посівні зернові площі становлять 48.7 %, на другому місці кормові культури-31,5 %, технічні культури займають 10,2 %, картопля та овочеві культури - 9,6% посівних площ. [9]

За обсягом продукції тваринництво зрівнялося з рослинництвом. Тваринництво Центрального регіону має м’ясо-молочний напрямок. Найінтенсивніше воно розвинуте поблизу Києва та обласних центрів. Провідними галузями тваринництва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, бджільництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво.

Економіка Центрального регіону, стан і перспективи розвитку 📙 Курсовая → 🆔 77362