Експертиза розчинної кави

47

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи харчових продуктів

Курсова робота

з дисципліни «Експертиза товарів»

на тему: «Експертиза розчинної кави»

Студент 6 курсу 25 групи

заочної форми навчання

Багмут Сергій Володимирович

товарознавчого факультету

Науковий керівник

Романенко О.Л.

Київ 2011

Зміст

Вступ                                   3

1.      Стан ринку розчинної кави України.                                                                     6

2.      Класифікація розчинної кави.                                                                               16

3.      Вимоги до якості розчинної кави.                                                                        19

4.      Вимоги до пакування, маркування, зберігання розчинної кави.                       23

5.      Дефекти розчинної кави.                                                                                       28

6.      Фальсифікація розчинної кави та методи визначення.                                      30

7.      Експертиза розчинної кави різних виробників.                                                 33

7.1 Матеріали та методи дослідження.                                                                     33

7.2 Дослідження пакування, маркування та органолептичних показників.         35

7.3 Дослідження фізико-хімічних показників.                                                        39

Висновки та пропозиції                                                                                             41

Список використаних джерел                                                                                   44

Вступ

Розчинна кава - це напій, який отримують із смажених зерен кавового дерева, які за допомогою різних технологічних процесів перетворюються в порошок або гранули. Після додавання гарячої води виходить напій, близький по смаку до натуральної кави.

Багато років вчені намагалися розробити способи приготування кави без традиційного заварювання. Цьому були дві основні причини. По-перше, зварити каву буває неможливо у багатьох ситуаціях — в складних походних умовах, за відсутності посуду, джерел тепла, тощо. По-друге, існувала необхідність зберігання надлишків кавових бобів (у врожайні роки) які зазвичай досить швидко втрачають аромат та інші корисні властивості. Не останню роль відігравали потреби армії.

На відміну від загальної думки, історія розчинної кави досить давня. Ще в 1901 році у Чикаго хімік японського походження Саторі Като виготовив у лабораторії перші зразки кавового порошку. Пізніше, у 1906 році англійський хімік Джордж Констант Вашингтон, який жив на той час у Ґватемалі, помітив як на срібних карафах з кавою залишається наліт сухого конденсованого напою. Після експериментів він винайшов процес масового виробництва розчинної кави і запровадив свою марку (бренд) Red E Coffee. Наразі невідомо, чи пов'язані ці два винаходи.

У 1938 році швейцарський хімік Макс Моргенталер розробляє свій метод виготовлення розчинної кави на замовлення Анрі Нестле, підприємця і також хіміка, який вже встиг заробити гроші на виготовленні сухого молока. Разом вони запроваджують бренд Нескафе. Анрі Нестле почав опікуватись розчинною кавою після запиту бразильських виробників кавових бобів, які терміново шукали спосіб зберегти надто великий врожай зерен цього року. До їх відчаю додавався ще й тимчасовий дефіцит вантажних суден для транспортування сировини з Бразилії до Європи.

Розчинна кава - напій дуже поширений. Мабуть, немає такої країни у світі, де б не вживалася розчинна кава.

Каву вирощують для продажу майже в 60 країнах. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави.

Кава, дуже популярний напій в Україні. Кавовий ринок в Україні активно розвивається, хоча і далекий від насичення. Не дивлячись на те, що споживання кави в нашій країні за останні п’ять років збільшилося у декілька разів, Україна по цьому показнику поки сильно відстає від Європи. Середньостатистичний європеєць споживає 6 – 8кг, а українець, згідно останнім даним International Coffe Organization, – приблизно 1кг кави в рік. В Україні 85% споживаної кави - розчинна, 11% – мелена, та 4% - в зернах.

За даними митної статистики, основними країнами - імпортерами кави в Україну є: Німеччина, В'єтнам, Фінляндія, Iталія, Російська Федерація, Польща, Болгарія.

Україна експортує каву буквально в декілька країн. Основним імпортером української кави є Білорусь. Від 5% до 15% у загальному обсязі експорту натуральної кави з Україною перепадає на Молдову і Грузію. Сукупна частка інших країн не перевищує 5%.

Актуальність роботи, викликана стрімкими темпами насичення ринку даним товаром. Кава є однією з найбільш стабільних на ринку товарів повсякденного попиту. Лояльність до бренда тут дуже висока, і споживачі відмовляться від звичної марки і перейдуть на більш дешеву тільки в крайньому випадку. Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною. За останні роки число імпортерів кави до України істотно збільшилося, і багато хто з нових фірм-імпортерів поставляє каву нелегально. При великих закупках через недостатньо професіональну компетентність, а також роботи по принципу «кількістю більше, ціною менше» на український ринок потрапляє велика кількість фальсифікованої неякісної кави. Достатньо високі ціни на каву, широкий асортимент кавопродуктів сприяє можливості фальсифікації, яка зв'язана з пересортицею та недовкладенням. Оскільки мета фальсифікаторів — отримання незаконного прибутку, то дорогі компоненти замінюють більш дешевими продуктами.  Враховуючи те, що фальсифікація кави з кожним роком набирає великих розмірів і різних способів, стає доцільним і необхідним проведення товарної експертизи, а особливо, при імпорті кави в Україну та при покупках у велеких та малих кількостях.

Мета курсової роботи –  дати товарознавчу характеристику, аналіз ринку, визначити дефекти та способи фальсифікації та проведення експертизи якості розчинної кави.

Об’єктом товарознавчої експертизи якості буде розчинна кава вітчизняного та закордонного виробництва.

1        Стан ринку розчинної кави України.

Кава є однією з найбільш стабільних на ринку товарів повсякденного попиту. Лояльність до бренда тут дуже висока, і споживачі відмовляться від звичної марки і перейдуть на більш дешеву тільки в крайньому випадку. Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною.

Ринок кави характеризується слабкою сезонністю: спостерігається щорічне тимчасове зниження продажів в літні місяці – на 2-4% у натуральному вираженні – з відновленням у вересні. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найвищий сезон для ринку кави припадає на зимовий період.

Каву вирощують для продажу майже в 60 країнах. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста.

Найбільшим експортером кави в світі  є Бразилія. У 2010 році ця країна підтвердила свій лідерський статус, забезпечивши поставками 32% світового ринку. Так за даними національної Ради експортерів кави, бразильцям належить 46% світового ринку цінного сорту кави арабіка. Близько 18% поставок ароматних зерен на світовий ринок в минулому році забезпечив В'єтнам, на третьому місці Колумбія, на яку припало 8% світового кавового експорту. У цьому році Бразилія розраховує продати на зовнішніх ринках близько 30 млн. мішків кави, забезпечивши виручку в розмірі $ 4,6-4,8 млрд..

По прогнозами Міністерства сільського господарства США ("USDA"), світове виробництво кави в 2011/12 р. випереджатиме споживання вже другий рік поспіль, хоча запаси на кінець сезону залишаться на низькому рівні. Випуск у 2011/12 р. скоротиться на 2,9 млн. меш. За останнє десятиліття світове виробництво кави збільшилася на 23,5 млн. меш. (21%), головним чином, завдяки розширенню в Бразилії та В'єтнамі. Випуск в інших 50 країнах-продуцентів залишався відносно стійким. Приміром, виробництво у Нікарагуа, Гондурасі, Перу та Індонезії протягом цього періоду зросла на 1 млн. меш. Приблизно на стільки ж воно скоротилося в Кот-д'Івуарі та Колумбії. В останні кілька років виробництво кави в деяких країнах зменшилося через шкідників, хвороб або несприятливих погодних умов. Крім цього, в окремих країнах зниження випуску сприяли програми оновлення дерев.

Кава, без сумніву, дуже популярний напій в Україні. Місто, в якому з’явилась на Україні перша кава, був Львів. Датою появи його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього напою, будучи в Голландії. З того часу споживання кави постійно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російсьї складав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн.

Кавовий ринок в Україні активно розвивається, хоча і далекий від насичення. Не дивлячись на те, що споживання кави в нашій країні за останні п’ять років збільшилося у декілька разів, Україна по цьому показнику поки сильно відстає від Європи. Середньостатистичний європеєць споживає 6 – 8кг, а українець, згідно останнім даним International Coffe Organization, – приблизно 1кг кави в рік.

В Україні 85% споживаної кави - розчинна, 11% – мелена, та 4% - в зернах.

На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність. Відмічено майже двократний (в порівнянні з середньомісячним показником) спад в період з травня по серпень. Зростання попиту спостерігається у вересні місяці,і досягає найвищого показника у грудні, перевищуючи середньомісячний (за рік) показник приблизно у півтора рази.

Що стосується споживання кави по регіонах України, то існуюча думка про те, що на заході країни, що тяжіє до європейської культури, каву п'ють більше, ніж на сході, що зазнає сильний вплив російських традицій (у цьому випадку – чайних), є цілком слушною.

Географія смаків є наступною: схід і південь країни все ще віддають перевагу розчинному варіанту (тенденція, характерна для територій, де сильні чайні традиції), а захід і центр поступово відмовляються від нього на користь меленої та в зернах.

Як і в усьому світі, в нашій країні існують два основних сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку – рітейл, тобто продажі напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку.

Другий головний сегмент ринку кави, 25-30%, фахівці називають HoReCa (hotel, restaurant, cafe). Тобто це кава, який клієнт споживає не на власній кухні, а в публічних місцях. Ще є так зване «офісне споживання», 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати.

У період з 2006 по 2010 рр.. обсяг виробництва натуральної розчинної кави в Україні зріс практично вдвічі(див. рисунок 1.1). Так якщо в 2006 р. було вироблено 1037 тонн цього виду продукції, то в 2010 р. обсяг виробництва досяг 1834 тонн.

                               2006                 2007                2008               2009                 2010  

Рисунок 1.1. Динаміка обсягу виробництва натуральної розчинної кави в Україні за 2006-2010 р.р.

Найбільший темп приросту обсягу виробництва продукту спостерігався у 2008 р. відносно 2007 р. (33%). Суттєвий приріст цього показника мав місце також і в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. (22%).

Найбільшим виробником розчинної кави в Україні за підсумками ІI півріччя 2010 р. Є  СП ТОВ «Галка лтд», на частку якого припало більше 50% загального обсягу виробленої натуральної кави на території нашої країни (див. рисунок 1.2). Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції, на якому здійснюється повний цикл виробництва розчинної кави. Другим за величиною виробництва цього виду продукції є ТОВ «Віденська кава». Таким чином, м. Львів можна назвати центром виробництва натуральної кави в Україні.

Також серед вітчизняних виробників відомі такі виробники, як: АТ „Одесахарчокомбінат” його продукція продається під торговою маркою „Одеська кава”, випускається як смажена в зернах, так і розчинна; та ЗАТ „Дніпропетровський комбінат харчових продуктів”, відомий торговою маркою „Золоте зерно”, ВАТ «Мономах», ТОВ «Меделін», ПП «Антарес-7».

Рисунок 1. 2. Структура виробництва натуральної розчинної кави в Україні в розрізі основних виробників за 2010 р.

          Імпорт натуральної розчинної кави на територію України у 2006 р. склав 15,7 тис. тонн. У 2007 і 2008 рр.. цей показник скоротився по відношенню до 2006 р. на 5%. У 2009 р. порівняно з 2007 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20%. Що ж стосується 2010 р., тут ми знову спостерігаємо незначне зниження цього показника по відношенню до попереднього року(див. рисунок 1.3).

                                  2006               2007               2008               2009                2010  

Рисунок 1.3. Динаміка обсягу імпорту натуральної розчинної кави на територію  України в 2006-2010 р.р

За даними митної статистики, основними країнами - імпортерами кави в Україну є: Німеччина, В'єтнам, Фінляндія, Iталія, Російська Федерація, Польща, Болгарія(див. рисунок 1.4). Основна частка імпорту кави на територію України належить Німеччині. За І півріччя 2011 р. імпорт продукту з цієї країни склав 17% загального обсягу ввезеної кави. Значну питому вагу в обсязі імпорту належить також Росії, Польщі та Італії. Частка імпорту продукції з Фінляндії, Болгарії та Португалії склала від 5% до 10%. На решту країн-імпортерів припадає менш ніж 5% обсягу імпорту кави на територію України. Серед них необхідно виділити Швейцарію, Індію, Австрію, Бразилію та Португалію.

Рисунок 1.4. Структура імпорту натуральної розчинної кави до України в 2010 р.

Серед зарубіжних марок основними операторами ринку кави в Українs є наступні компанії: “Nescafe, Jacobs”, “Tchibo”, “Maxwell House”, “Monterrey”, “Ambassador”, “Сarte Noire”, „Luxor”, „Жокей”, „Café Pele”, „Lavazza”, „Mill House”, „Ellitte Fort”, „Blaser”, „Черная Карта”, „Milagro” та ін.

Лідером з продажу розчинної кави вважається фірма „Nestle”, що відома кавою „Nescafe”. Корпорація «Nestle» є однією з найбільших у сфері виробництва продуктів харчування і володіє понад 500 фабриками та підприємствами в 86 країнах. В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави: „Nescafe Classiс”, престижний асортимент, що включає „Nescafe Gold”, „Nescafe Gold Decaf”(кава без кофеїну), „Alta Rica”, „Cap Colombie”, „Unser Bester”, а також Nescafe 3*1 (кава з вершками та цукром). Вся продукція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г.

Друге місце посідає „Kraft Jacobs Sushard”, що представляє каву „Jacobs Monarch”, „Jacobs Maxima”, „Jacobs Golden Crystal”, „Jacobs Espresso” „Jacobs Monarch” мелену та смажену в зернах, а також каву без кофеїну. А також кавові суміші „3 в одному” з різними смаками.

У 2006 р. Україна експортувала незначний, порівняно з наступними роками обсяг  кави в інші країни (всього 59 тонн) (див. рисунок 1.5). У 2007 р. цей показник збільшився практично в 3 рази. Протягом 2008-2009 рр.. спостерігається приріст експорту продукту в межах 30-40%. У 2010 р. по відношенню до попереднього року Україна скоротила обсяг експорту натуральної кави на 12%.

                          2006                2007                 2008               2009                 2010  

Рисунок 1.5. Динаміка обсягу експорту натуральної розчинної кави за межі  України в 2006-2010 р.р

Україна експортує каву буквально в декілька країн (див. рисунок 1.6). Основним імпортером української кави є Білорусь. Від 5% до 15% у загальному обсязі експорту натуральної кави з Україною перепадає на Молдову і Грузію. Сукупна частка інших країн не перевищує 5%.

Рисунок 1.6. Структура експорту натуральної розчинної кави за межі

України в 2010 р.

За І півріччя 2010 р. обсяг виробництва натуральної розчинної кави на території України склав 1159 тонн, що на 37% перевищує значення цього показника за аналогічний період 2009 р.(див. рисунок 1.7). За іншими показниками, які характеризують ринок натуральної кави Україні, також спостерігається помітне зростання в порівнянні з І півріччям 2010 р. Так темп приросту імпорту склав 10%, а експорту – досяг 21%.

Рисунок 1.7

У більшості країн світу споживання кави вже практично стабілізувався, а в деяких навіть пішло на спад. В Україні ж воно росте і досить стрімко – на 12-15% щорічно або до 6 тис. тонн загальною сумою $ 150-250 млн. Близько третини обсягів кави у нас реалізується через кав'ярні та бари.

Згідно офіційної статистики, в 2006 р. обсяг споживання натуральної кави на території України склав 16,7 тис. тонн(див. рисунок 1.8). У 2007 р. Цей показник дещо знизився, після чого до 2009 р. включно має місце щорічний приріст обсягу споживання продукту. У 2009 р. цей показник склав 20,2 тис. тонн. У І півріччі 2010 р. відносно аналогічного періоду 2009 р. обсяг споживання українцями натуральної кави зріс на 10,5%.

                                   2006                2007               2008               2009               2010  

Рисунок 1.8. Динаміка обсягу споживання натуральної розчинної кави в Україні в 2006-2010 р.р

Роздрібна ціна на розчинну каву в Україні може підвищитися на 15-20%, а на каву в зернах – на 30%. Такі прогнози українських експертів у відповідь на нещодавно оприлюднені прогнози про те, що ціни на каву можуть підвищитися на 40%, 11 провідних аналітиків ринку.

Світові аналітики аргументували подорожчання великим градом у Бразилії, а також серйозним похолоданням і заморозками, які очікуються у цій країні

Українські експерти підтверджують ці прогнози. «Будь-які зміни на світових ринках таких продуктів, як кава і какао, автоматично відбиваються на українському ринку, - заявила начальник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колесник. - Зростання вартості сировини закладається в ціну кінцевого продукту, незалежно від того, імпортуємо ми готову каву чи сировину для її виробництва на українських підприємствах».

"Оскільки кава - це продукт з високою доданою вартістю, 40-відсоткове зростання сировини зовсім не означає, що і ціна в роздробі підніметься на ті ж 40 відсотків, - каже експерт. - Можна прогнозувати, що розчинна кава подорожчає в роздробі на 15-20 відсотків, а кава в зернах додасть у ціні до 30 відсотків".

2        Класифікація розчинної кави

Кава натуральна розчинна – це сухий, розчинний у воді порошко-подібний, гранульований чи сублімований продукт, одержаний висушуванням чи виморожуванням екстракту натуральної смаженої кави, який використовують для швидкого приготування напоїв або в якості харчової добавки.

На даний час існує безліч компаній, що випускають розчинну каву, і багато видів самого напою. Головна їхня відмінність — в технології виробництва.  Натуральну розчинну каву залежно від технології виробництва поділяють на види:

—              порошкоподібну;

—              гранульовану;

—              сублімовану.

  Найдешевший спосіб виробництва розчинної кави - це виробництво порошку. Сира кава проходить очищення, після чого її обсмажують. Потім зерна дроблять до часток розміром 1,5-2 мм. Наступна технологічна операція – витягання розчинних речовин гарячою водою під тиском. Для цього дрібно розмолоту каву обробляють 3-4 години гарячою водою під тиском 15 атмосфер. Після охолоджування отриманий екстракт фільтрують, видаляють нерозчинні і смолисті речовини і сушать гарячим повітрям. Потім отриману порошкоподібну масу охолоджують.

Гранульована кава – це кава, збита в дрібні грудочки парою. Виробничий цикл майже не відрізняється від виробництва порошку. Різниця лише в останньому етапі, коли порошок збивають в гранули парою. Слід зауважити, що інтенсивний тиск змінює молекулярну структуру зерна і робить шкідливий вплив на аромат і смак кави.

Сублімація (від латинського sublimatio – «піднесення, вознесло») – обезводнення, висушування заморожених продуктів під вакуумом при низькому тиску. Сушка сублімації зберігає основні біологічні якості матеріалу, оскільки при цьому кисень повітря не окислюється і не змінюється об'єм продукту. Сублімація дозволяє отримувати продукти високої якості, що наближаються за органолептичними показниками до свіжих. Це найновіший метод виробництва розчинної кави. Він найдорожчий, але дозволяє максимально зберігати всі вихідні властивості натуральної кави. Суть його виробництва полягає в тому, що кавовий відвар заморожують при дуже низьких температурах. В результаті утворюються крижані кристали. Ці кристали зневоднюють під вакуумом – саме завдяки цьому в каві зберігаються натуральні корисні речовини. Така кава володіє тоншим смаком і ароматом. Зневоднену масу розбивають – в результаті отримують кристали нерівної форми, які ми і бачимо в кавових баночках.

За масовою часткою кофеїну натуральну розчинну каву поділяють на:

—              з кофеїном;

—              декофеїновану.

Кава натуральна розчинна з кофеїном - це сухий, розчинний у воді порошкоподібний, гранульований чи сублімований продукт, одержаний висушуванням чи виморожуванням екстракту натуральної смаженої кави, з вмістом кофеїну не менше ніж 2,3 %, який використовують для швидкого приготування напоїв або в якості харчової добавки

Кава натуральна розчинна декофеїнована - це сухий, розчинний у воді порошкоподібний, гранульований чи сублімований продукт, одержаний висушуванням чи виморожуванням екстракту натуральної смаженої кави, з вмістом кофеїну не більше ніж 0,3 %, який використовують для швидкого приготування напоїв або в якості харчової добавки.  

Розчинна кава незалежно від країни походження або експорту,  яка ввозиться на митну територію України та   класифікується  згідно  з  Державним  класифікатором  України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної  діяльності", за кодами - 2101 11 11 11,  2101 11 11 12 ( 2371а-14 ) і має такий опис:

     1. За кодом 2101 11 11 11:

     "Екстракти, есенції та  концентрати  з  кави,  чаю  або  мате (парагвайський чай) та готові  продукти на їх основі або на основі кави,  чаю чи мате (парагвайського чаю);  смажений цикорій та інші смажені замінники кави та екстракти, есенції і концентрати з них:

     - екстракти,  есенції та концентрати з кави і готові продукти на  основі  цих екстрактів,  есенцій та концентратів або на основі кави;

     - екстракти, есенції та концентрати;

     - з  вмістом  сухої  речовини  на основі кави 95 мас. %   або більше;

     - розчинна кава в упаковці до 10 кг".

     2. За кодом 2101 11 11 12:

     "Екстракти, есенції та  концентрати  з  кави,  чаю  або  мате (парагвайський  чай) та готові продукти на їх основі або на основі кави,  чаю чи мате (парагвайського чаю);  смажений цикорій та інші смажені замінники кави та екстракти, есенції і концентрати з них:

     - екстракти,  есенції та концентрати з кави і готові продукти на  основі  цих екстрактів,  есенцій та концентратів або на основі кави:

     - екстракти, есенції та концентрати:

     - з вмістом сухої речовини на  основі  кави  95  мас.  %  або більше:

     - розчинна кава в упаковці більше 10 кг".

3 Вимоги до якості розчинної кави.

Натуральна розчинна кава повинна відповідати вимогам стандарту і виготовлятися по технологічній інструкції і рецептурі з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених в установленому порядку.

Не зважаючи на те, що Україна не вирощує каву, стандарти на неї у нас є. Наприклад, ДСТУ 4394:2005 "Кава  натуральна розчинна". Цей стандарт поширюється на каву натуральну розчинну, яка є висушеним екстрактом натуральної смаженої кави та призначена для швидкого приготування гарячих і холодних кавових напоїв, для реалізації в торговельній мережі та підприємствах ресторанного господарства, для промислового переробляння та інших застосувань.

Кава натуральна розчинна – це сухий, розчинний у воді порошко-подібний, гранульований чи сублімований продукт, одержаний висушуванням чи виморожуванням екстракту натуральної смаженої кави, який використовують для швидкого приготування напоїв або в якості харчової добавки.

За органолептичними показниками кава повинна відповідати певним вимогам, залежно від виду і сорту.

Натуральна розчинна кава: порошкоподібна – це дрібнодисперсний, сипучий порошок, без грудочок; гранульована – крихкі агломеровані частинки різних форм і розмірів з пористою структурою; сублімована – щільні частинки різної форми і розмірів, з гладенькою або злегка шорсткою поверхнею. В обидвох останніх видах (залежно від технології виробництва) дозволено не більше ніж 0,3% зруйнованих до дрібнодисперсного порошку гранул або частинок. За кольором розчинна кава може бути від світло- до темно-коричневого, однорідного за інтенсивністю. Смак і аромат виражені, з різними відтінками, які властиві цьому продукту.

Як у натуральній смаженій, так і у розчинній каві усіх сортів не дозволяються сторонні присмаки і запахи.

Стандартом нормуються фізико-хімічні показники натуральної розчинної кави, вміст токсичних елементів. Вони подані у таблицях(див. таблиці 3.1; 3.2).

Таблиця 3.1 Фізико-хімічні показники розчинної кави