Експертиза згущеного молока

ЗМІСТ

ВСТУП

Молокопромисловий комплекс - це один із найважливіших  агропромислових комплексів України. З одного боку, важелів цієї галузі є трудомісткість молочного скотарства, з іншої - необхідність забезпечення населення молочною продукцією, а  молокопереробні підприємства - сировиною.

Молочні консерви призначені для заміни натурального молока в моменти, коли не є доцільним  його використання, а також у якості харчових домішок. Сутність виробництва  молочних консервів полягає у  видаленні баластної частки молока – води та одержання продукту, що складається з тих же самих  компонентів та у тому ж кількісному  співвідношенні, що й вихідний продукт, але у більш концентрованому  вигляді.

Завдяки тому, що молочні консерви мають  здатність зберігатися доволі тривалий термін та не втрачати споживчих властивостей, користуються найбільшим попитом.

Продукція, що не відповідає вимогам споживачів є наслідком неякісних виробничих і управлінських процесів та значною  мірою впливає на конкурентоспроможність підприємства. Вона вимагає додаткових витрат на контроль, виправлення, післяреалізаційне обслуговування та утилізацію. Потрапивши до споживача, як правило, має недовгий життєвий цикл, що вимагає додаткових коштів на придбання нової, знижуючи, таким чином, рівень життя, забруднюючи відходами навколишнє середовище та перетворивши у непотріб витрачені на неї ресурси.

Тож, в  даній курсовій роботі розглянуті аспекти  управління якістю та безпечності на підприємстві-виробнику молочної продукції  – ВАТ «Білоцерківський молочний комбінат».

РОЗДІЛ I

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Тенденції та перспективи розвитку молокопереробної галузі 
в Україні

Харчова промисловість є основною переробною ланкою агропромислового комплексу  України. До її складу належать такі галузі, як: м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна, цукрова, і крохмале-патокова галузі. Розглянемо детальніше молокопереробну  галузь. 
Молочна галузь належить до провідних у харчовій та переробній промисловості та формує привабливий за обсягами виробництва ринок. Це безпосередньо пов'язано з тим, що продукція цієї галузі займає важливе місце у споживанні населення. Частка витрат на молочні продукти становить 15 % від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби) [1].

Серед галузей  харчової промисловості молочна  галузь займає третє місце за обсягами виробництва після м'ясної та хлібопекарської галузей. 
Молокопромисловий комплекс - це один із найважливіших агропромислових комплексів України. З одного боку, важелів цієї галузі є трудомісткість молочного скотарства, з іншої - необхідність забезпечення населення молочною продукцією, а молокопереробні підприємства - сировиною. До складу молокопереробного комплексу відносять: виробництво, заготівлю, переробку молока та реалізацію молочної продукції. Економічні відносини у системі "виробництво-переробка молока" мали складний характер і давніше, а у теперішніх умовах вони потребують ще чіткішого розвитку і вдосконалення.

Молокопереробна галузь об'єднує такі основні групи  виробництва, як: маслоробна група, сироробна, виробництво незбираного молока та молококонсервне виробництво. Головна роль молочної галузі пов'язана із тим, що вона робить вагомий внесок у створення матеріально-технічної основи цілого суспільного виробництва. Також ця галузь виробляє значну частину матеріальних благ, зосереджених для задоволення потреб споживачів.

Основною  метою соціально-економічного розвитку кожної країни є забезпечення населення  якісними продуктами харчування. Проблема перспектив розвитку та функціонування молокопереробної галузі завжди є надзвичайно  актуальною. Оскільки саме молочні  продукти і молоко є особливо цінними  та незамінними продуктами харчування, особливо для осіб похилого віку і  дітей.

Для того, щоб стабільно реалізовувати  якісну продукцію за помірними цінами товар повинен бути насамперед конкурентоспроможним. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності необхідно ініціювати забезпечення підприємств новітніми технологіями.

Питання тенденцій розвитку та функціонування молокопереробної галузі в Україні  досліджували та опрацьовували у  своїх працях такі науковці: Л.А. Євчук, А.В. Барабаш, Г.О Єресько, Н.І. Працюк, В.М. Калінчик та ін. Дослідження цього типу безумовно мають важливе значення, особливо в умовах коли українські товаровиробники освоюють міжнародні ринки тощо.

В Україні  функціонує близько 2000 підприємств  харчової промисловості. Частка харчової промисловості в колишньому Союзі  становила 23 %. У молокопереробній галузі нараховують близько 300 підприємств, 80 з яких виробляють приблизно 90 % суцільномолочних товарів.Молочне скотарство - це одна із провідних галузей тваринництва, призначення якої полягає у забезпеченні виробництва молока у тих обсягах, які відповідають нормам державної  продовольчої безпеки та розширенню експортного потенціалу національної економіки. Тим більше, що із вступом  України до СОТ відкрилися нові можливості для реалізації продукції тваринництва на світових ринках за цінами світового  рівня. На жаль, в останні роки внаслідок  об'єктивних та суб'єктивних причин тваринницька галузь зазнала істотних негативних змін, внаслідок чого в галузі різко скоротилося поголів'я сільськогосподарських тварин усіх видів як у господарствах приватного сектору, так і в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності. Скорочення поголів'я молочного скотарства, своєю чергою призвело до зменшення сировинної бази для молокопереробних підприємств, зменшення доходів від реалізації продукції, зростання рівня безробіття сільських мешканців по Україні. 
Охарактеризуємо основні тенденції розвитку та функціонування підприємств молокопереробної галузі. Основними чинниками ефективного функціонування, розвитку та розміщення підприємств молокопереробної галузі є: наявність сировинної бази та місце споживання готової продукції. 
Головним чинником для розташування та ефективного функціонування підприємств, діяльність яких спрямована на виробництво продукції із незбираного молока (пастеризованого молока, сметани, ряжанки, кисломолочних сирів), є місце споживання готової продукції. Тобто підприємства цієї спеціалізації розміщені здебільшого в обласних центрах та великих містах. Наприклад, у Києві працює три потужні молокозаводи, також великі молокозаводи розташовані у Харкові, Одесі, Чернігові, Львові, Дніпропетровську, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Черкасах. Це зумовлено тим, що основною характеристикою цієї групи молочних продуктів є короткий термін споживання, тому виробництво зазначеної групи товарів зосереджується на масового споживача.

Виробники молочних товарів, термін зберігання яких перевищує 14 днів (масло, тверді сири тощо) перебувають у невеликих містах, районних центрах та селах, де розвинена  молочно-сировинна база. Отже, маслоробні комбінати та молококонсервні заводи розташовані в зонах і районах  високоінтенсивного молочного скотарства. Найбільші підприємства є в Рітках і Козельці (Чернігівська обл.), Бердянську (Запорізька обл.), Бахмачі (Ченігівська  обл.), Первомайську (Миколаївська обл.), Смілі (Черкаська обл.), Кременчугу (Полтавська обл.).

Також розвиток та функціонування молочних фірм має  тісний зв'язок із такими об'єктивними  чинниками, як: природні умови та науково-технічний  прогрес. Несприятливі умови для  функціонування та розвитку молочних підприємств виникли ще на початку 90-х років. Ціна на сільськогосподарську молочну продукцію підвищилась  в 5 разів. Результатом цього стало  різке зниження купівельної спроможності населення. Через це скоротились  обсяги споживання молочних товарів, що призвело до штучного надлишку зазначеної групи товарів. На зменшення кількості  виробництва продуктів харчування вплинуло не лише звуження внутрішнього продовольчого ринку, але й втрата зовнішніх ринків. Відповідно, утримання  молочного стада стало не лише нерентабельним, але й збитковим.

Вплив на зменшення обсягів виробництва  молочної продукції національними  товаровиробника мав також імпорт молочної продукції з консервантами, що збільшує її термін зберігання. Протягом цього часу з торговельної мережі, відповідно, витісняється якісна національна продукція. Як відомо, зменшення галузевих витрат і збереження якості продукції тісно пов'язані з розвитком таропакувального господарства. Розфасована вітчизняна молочна продукція в 90-ті роки становила лише близько 30 %, тоді як в економічно-розвинутих країнах значення цього показника близьке до 90 %.

Унаслідок загального спаду виробництва молочної продукції, лише деяким виробникам-гігінтам вдалося збільшити обсяги виробництва. Прикладом цього є ОАО "Харківський  молококомбінат". У Полтавській  області тоді ж на основі молока почали виробляти продукцію для  дитячого харчування.

Стабільність  розвитку галузі спостерігається, вже  починаючи із 2003 р. Обсяги та рівень виробництва основних груп молочних продуктів свідчать про стабільне  функціонування молокопереробної галузі, незважаючи на проблеми, що виникли  на ринку сировини. Функціонування молочної промисловості поступово розвивається, починаючи від випуску нефасованої продукції. Багато підприємств-переробників молока прагнуть відійти від "класичного" продукту до продуктів з більшою часткою біологічних добавок у складі готової продукції.

Конкуренція на ринку молочної промисловості  зростає. Внаслідок цього виробництво  готової молочної продукції на ринку  сировини більшою мірою зосереджується на великих підприємствах. Оскільки саме великі молокопереробні підприємства здатні мобільно реагувати на кон'юнктурні зміни ринку. Вони вкладають значні кошти у модернізацію виробництва, розширюють асортимент продукції, збільшують збутовий ринок. 
Якщо в 1990 р. виробництво всіх видів молочної продукції було високорентабельним то у 2000 р. - збитковим. Рівень збитковості молока становив -6,1 %. З початку 2002 р. спостерігається підвищення розвитку ринку молока. 2003 р. характеризується достатньо динамічним розвитком для ринку молочної продукції. Темпи зростання виробництва окремих молочних продуктів 2003 р. порівняно з 2002 р., становили від 12 % до 32 %. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на молокопереробних заводах становить 3-8 %. Виробництво сметани та сиру економічно вигідніше, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне виробництво дієтичної продукції: йогурта, ряжанки, кефіру [2]. 
За даними В.М. Калінчика, частка промислового перероблення молока в Україні у 2005 р. становила 40-50 %, тоді як у розвинених країнах світу вона сягає 70-80 % . Україна внаслідок сприятливих природних агрокліматичних умов має великий потенціал для того, щоб розвивати агропромисловий комплекс і молокопереробну галузь зокрема. Але за роки незалежності України (19902005 рр.) становище молочної галузі істотно погіршилось через те, що відбулося скорочення поголів'я молочного стада майже вдвічі. Результатом цього стало те, що виробництво молока на душу населення за 15 років зменшилося з 472,3 кг до 293 кг.

 При  цьому, споживання молочних продуктів  населенням зменшилося від 373 кг на одну особу у 1990 р. до 228 кг у 2005 р. (за рекомендованої норми споживання 390 кг на особу).

Молокопереробна галузь загалом є однією з галузей, що найдинамічніше та найстабільніше розвиваються: щорічний приріст ринку  молока та молочних продуктів оцінюють на рівні 10-12 % упродовж останніх років. Ємність цього ринку, залежно від оцінок, змінюється у межах від 2,8 до 3 млрд грн за оцінками 2007 р. [3].

Виробництво сирого молока в Україні у 2007 р. дорівнювало 12262 тис. т. Зазначений показник є на 10 % менший, ніж показник 2006 р. У 2007-2009 рр. частка витрат на молочну продукцію  становила 15 % від загальних витрат на харчування (четверте місце після  витрат на хлібобулочні товари, м'ясні, борошняні та макаронні вироби). Кінець 2009 р. - початок 2010 р. характеризується виробництвом вузького асортименту  молочної продукції багатьма заводами-перевиробниками. Особливого загострення молочний ринок  зазнав у осінньо-зимовий період. Це стало результатом дефіциту кількості  молочної сировини. Саме це було основним критерієм, який спричинив значний "стрибок" цін на молочні товари. 
З початку березня 2010 р. сировина почала повільними темпами вивільнятись, що стало основою до розширення асортименту молочних товарів на полицях супермаркетів та магазинів України. З кінця березня 2010 р. вагому конкуренцію для підприємств молокопереробної галузі створили малі приватні підприємства, які розпочали свою діяльність шляхом безпосереднього продажу свіжовидоєного фермерського молока. Відповідно попит споживачів на цей вид молока почав зростати через те, що ціна на цей товар нижча, ніж на упаковане молоко. Саме відсутність упаковки і дозволила виробникам скоротити витрати, тому економія для кінцевого споживача в разі купування свіжовидоєного фермерського молока була істотною.

Створення таких приватних підприємств  було зумовлене відсутністю будь-яких економічних зв'язків між виробником і перевиробником молока. Адже підприємства-перевиробники диктували свої умови на ринку молока. Наприкінці 2009 р. - на початку 2010 р. фірма-перевиробник закуповувала у виробника молоко вартістю 1 грн 20 коп. за літр, а відпускна ціна пастеризованого молока упакованого в поліетиленовий пакет становила мінімум 5-6 грн за літр. Отже, кінцевий споживач отримував літр молока за ціною 7 грн.

Надзвичайно важливим стримуючим аспектом розвитку ринку молочних товарів є зменшення  поголів'я корів, їхня низька продуктивність та порівняно високий рівень захворюваності. Сьогодні серед основних тенденцій  розвитку та функціонування українського ринку молокопереробної галузі виділяють:

- Безпосередньо  тривалу реструктуризацію та  концентрацію власності, значне  збільшення сфери впливу великих  "гравців". Це означає, що саме потужні підприємства-гіганти здатні диктувати умови "гри" на ринку. Ціни закупівлі молока у виробників молока, а також відпускні ціни на вже готову до споживання молокопереробну продукцію передусім залежать від показника рентабельності великомасштабних молокопереробних підприємств. Небагато дрібних молочних фірм не здатні створити потужної конкуренції заводам-гігантам [4].

- Динамічний  розвиток багатьох регіональних  ринків. Це означає, що багато  регіональних ринків проходять  етапи свого розвитку із певною  зазначеною динамікою.

- Запровадження  новітніх технологій, щоб переробляти  молоко. Ця тенденція є надзвичайно  позитивною не тільки для підприємств,  але і для кінцевого споживача  також. Саме використання новітніх  технологій може здійснити технологічний  прогрес у будь-якій сфері.  Завдяки новітнім технологіям  виробник має змогу скоротити  витрати на перероблення молока, на здійснення закупівлі сировини, підвищити якість кінцевої продукції  тощо. А споживач, своєю чергою, може купити необхідний якісний товар за нижчою ціною.

- Створення  інноваційних продуктів тощо. Ця  тенденція розвитку молочних  фірм є перспективою отримання  додаткових доходів виробником. А також це дає змогу задовольнити потреби споживачів різних контингентних груп.

Отже, дослідивши основні тенденції функціонування молокопереробної галузі, можна визначити такі перспективи розвитку цієї галузі, а саме:

- Скорочення  витрат на переробку молока  молокопереробними підприємствами, підвищення рівня якості готової  молокопереробної продукції завдяки  застосуванню новітніх технологій  з перспективою зниження ціни  на необхідний товар для кінцевого  споживача.

- Перспектива  отримання додаткових доходів  виробником та задоволення потреб  споживачів різних контингентних  груп шляхом створення інноваційних  продуктів молокопереробними підприємствами.

На основі цих перспектив можна зазначити  такі дві перспективи, а саме:

1. Перспектива виходу національних товаровиробників молокопереробної галузі на зовнішні ринки і закріплення на них, отримання більших прибутків, рекламування підприємства та торгової марки продукції на світовому рівні.
2. Перспектива залучення іноземних інвестицій для покращення діяльності підприємства, розширення товарного асортименту, закупівлі новітнього устаткування тощо.

1.2. Споживчі властивості згущених  молочних консервів,

їх зміна при зберіганні та аналіз дефектів якості

Органолептичні  властивості згущених молочних консервів  залежать від якості використовуваної сировини, технологічних параметрів, якості й кількості харчових наповнювачів і добавок, якості пакувальних матеріалів та тривалості зберігання. 

За зовнішнім  виглядом і кольором, згущені молочні  консерви є однорідну рідину з  глянцевою, чистою поверхнею. Колір  залежить від якості цукрового сиропу і наповнювачів [5-8]. 

Структура і консистенція визначаються насамперед вмістом сухих речовин у молоці, ступенем дисперсності жирових кульок і білка, кислотністю молока, температурою пастеризації молока, ефективністю гомогенізації, температурою і тривалістю згущення у вакуум-випарних установках, умовами  охолодження згущеного молока і  зберігання. 

Мікроструктура  згущеного молока з цукром залежить від розміру кристалів лактози, які повинні бути не більше 10 мкм.  
Запах, смак і аромат згущених молочних консервів повинні бути властивими пастеризованого молока. У процесі згущення деякі летючі компоненти видаляються з молока. Так, зміст низькомолекулярних жирних кислот зменшується до 15% вихідного молока, що покращує запах і смак готового продукту. 

Зміна кольору  і смаку згущеного молока з  цукром пов'язано із збільшенням  вмісту в ньому альдегідів і інвертного цукру, що з'являється в результаті інверсії сахарози. 

Структура і консистенція при зберіганні стає густішою, гелеобразной. На процесзагусання крім тривалості та умов зберігання згущеного молока з цукром впливають хімічний склад сировини, мікробіологічні, фізико-хімічні і технологічні чинники. Процес загусання продукту при підвищеній температурі зберігання пояснюють міжмолекулярним взаємодією білкових частинок, змінених після пастеризації та згущення молока у вакуум-випарних установках. Зберігання при низьких температурах істотно уповільнює загуснення згущеного молока з цукром [9, 10]. 

Консистенція  згущеного молока з цукром залежить від стану і розмірів кристалів лактози. Лактоза в продукті знаходиться в розчиненому і кристалічному станах.

Відстоювання  кристалів лактози призводить до пошаровим неоднорідності консистенції згущеного молока з цукром. Борошниста і піщанистий консистенція в згущеному  молоці з цукром з'являється при  різких температурних перепадах  в процесі зберігання.  
Поява грудочок, «гудзиків» у згущеному молоці з цукром може бути причиною розвитку цвілевих грибів. 

Запах, смак і аромат у згущеному молоці з  цукром при дотриманні умов зберігання в межах гарантованого терміну  зберігання не змінюється. Однак розвиток залишковою або вторинної мікрофлори може викликати бродіння, ліполіз і протеоліз, особливо при рідкої консистенції продукту. У результаті підвищеного вмісту вільного молочного жиру при зберіганні відбуваютьсяпроцеси окислення, прогоркания. Поява нечистого, кислуватого смаків пояснюється збільшенням вмісту альдегідів у згущеному молоці з цукром. 

Для прогнозування стійкості та зміни якості згущених молочних консервів з цукром застосовується комплексний контроль. Для цього в свіжому продукті визначають в'язкість, розміри жирових кульок і кристалів лактози, при яких зберігається пошарова однорідність продукту. Якщо в'язкість свіжого продукту становить 4-4,5 МПа, а розмір жирових кульок не більше 2 мкм, то в строки гарантійного зберігання не буде спостерігатися ні відстоювання білково-жирового шару, ні осідання кристалів лактози [11-13]. 

Пороки  згущених молочних продуктів бувають  фізичні, хімічні, біохімічні та мікробіологічні. 

Фізичні вади - відстій жиру, утворення осаду лактози, борошнистої, піщанистої, випадання кристалів сахарози, розшарування, загущення, гелеутворення. 

Хімічні пороки - потемніння, карамелизация, загущення, слабкий кормовий присмак. 

Біохімічні пороки - поява згірклого нечистого смаку. Мікробіологічні - загущення, появі цвілі, бомбаж, згортання, освіта нечистого смаку.  
Фізичні вади. Отстой молочного жиру, розшарування згущених продуктів з цукром і утворення осаду лактози виникає при рідкої консистенції згущеного молока з цукром [14, 15]. 

Борошнистої, піщанистого призводять до утворення  осаду на дні банку і з'являються при порушенні режимів охолодження продукту.  
Випадання кристалів сахарози на стінках і дні банки відбувається при збільшенні концентрації сахарози, зниження вологи або при низьких температурах зберігання. 

Загущення проявляється в освіті пастоподібної  консистенції, при якій продукт не випливає з банки.

Гелеутворення згущеного стерилізованого молока є результатом взаємодії агломерованих  частинок білка і втрати нормальної плинності продукту. 

 Бомбаж (помилковий), ляскаючі кінці банок, виникає в результаті термічного стиску та розширення міститься в банках згущеного молока і призводить до спучування дна і кришки банки. 

Хімічні пороки. Потемніння - в ​​результаті реакції меланоі-дінообразованія, при зберіганні понад 27° С змінюються колір (від вираженого кремового до темно-бурого) та смак (присмак карамелі).  
Карамелизация з'являється при підвищенні термічної обробки під час стерилізації. 

Загущення - при порушенні сольового рівноваги  і підвищення СОМО в продукті збільшується в'язкість до повної втрати плинності  згущеного молока з цукром. 

Кормовий  присмак є результатом пізнього введення цукрового сиропу, наявності  у продукті інвертного цукру понад 1%, відчувається у вигляді стороннього присмаку (присмак цукрового сиропу).  
Біохімічні пороки. Прогоркание згущених молочних консервів з цукром утворюється при липолизе молочного жиру [16-17]. 

Нечистий  смак - результат протеолізу білків в сировині чи в згущених молочних консервах з утворенням грудок білка.  
Мікробіологічні пороки. Загуснення виникає при вторинному обсеменении (фасуванні) продукту мікроорганізмами при цьому підвищуються в'язкість та кислотність продукту, виникає затхлий запах.

Поява цвілі (освіта гудзиків) можливе при попаданні  в продукт шоколадно-коричневої плісняви. Цей порок проявляється наявністю грудок, плоских ущільнень (згустків) від світло-жовтого або  кремового до темно-кремового кольору, появою присмаку карамелізації та легкої кислуватий.  
Бомбаж - результат зараження продукту дріжджами або гнильної мікрофлорою. Продукт не придатний для вживання.  
Згортання відбувається при розвитку спороутворюючих бактерій з утворенням грудочок, згустків. 

1.3. Вимоги до безпечності молока та молочних продуктів

Умови отримання  від сільськогосподарських тварин молока, перевезення, реалізації та утилізації сирого молока і сирих вершків, молочних продуктів непромислового виробництва  повинні відповідати вимогам  законодавства України про ветеринарію.  

Сире  молоко повинно бути отримано від  здорових сільськогосподарських тварин на території, благополучної щодо інфекційних  та інших спільних для людей і  тварин захворювань. 

Не допускається використання в їжу сирого молока, отриманого протягом перших семи днів після дня отелення тварин і протягом п'яти днів до дня їх запуску (перед  їх отеленням) і (або) від хворих тварин і знаходяться на карантині тварин.

Виробник  повинен забезпечувати безпеку  сирого молока з метою відсутності  в ньому залишкових кількостей інгібуючих, миючих, дезинфікуючих і нейтралізуючих речовин, стимуляторів росту тварин (в тому числі гормональних препаратів), лікарських засобів (у тому числі  антибіотиків), що застосовуються в  тваринництві з метою відгодівлі, лікування худоби і (або) профілактики його захворювань.

Молоко, що отримується від різних видів  сільськогосподарських тварин, за винятком коров'ячого молока, має відповідати  показникам, встановленим стандартами, нормативними документами федеральних  органів виконавчої влади, склепіннями  правил і (або) технічними документами.

Масова  частка сухих знежирених речовин  у коров'ячому сирому молоці має  становити не менше ніж 8,2 відсотка. Щільність коров'ячого молока, масова частка жиру в якому становить 3,5 відсотка, повинна бути не менш ніж 1027 кілограмів на кубічний метр при температурі 20 градусів Цельсія або не менш як еквівалентне значення для молока, масова частка жиру в якому інша.

До сирого молока, використовуваного для виробництва харчових продуктів з певними споживчими властивостями, можуть пред'являтися такі додаткові вимоги:

1) сире  молоко сільськогосподарських тварин, призначене для виробництва продуктів  дитячого харчування на молочній  основі, має відповідати вимогам  цієї статті, а також наступним  вимогам:

а) показник чистоти не нижче першої групи, показник термостійкості по алкогольної пробі  не нижче третьої групи відповідно до вимог національного стандарту;

б) кількість  колоній мезофільних аеробних мікроорганізмів  і факультативно анаеробних мікроорганізмів  не перевищує допустимий рівень, встановлений для сирого молока вищого сорту і  сирого молока першого сорту;

в) кількість  соматичних клітин не перевищує допустимий рівень, встановлений для сирого молока вищого сорту;

г) зберігання та перевезення сирого молока, призначеного для виробництва продуктів дитячого харчування на молочній основі, здійснюються в окремих ємностях з дотриманням  вимог;

д) використання сирого молока, показники ідентифікації  якого не відповідають виду сільськогосподарських  тварин, від яких отримано молоко, і (або) показники безпеки якої не відповідають вимогам закону, не допускається;

2) сире  молоко коров'яче призначене для  виробництва молока стерилізованого,  в тому числі молока концентрованого  або молока згущеного, повинно  відповідати вимогам цієї статті  та показником термостійкості  по алкогольної пробі не нижче  третьої групи відповідно до  вимог національного стандарту;