Епiтет як художнiй засiб в сучаснiй англiйськiй мовi

 

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра англійської філології  та методики викладання англійської  мови

№ реєстрації___________                                         оцінка________________

«___»____________2012р.                                        протокол №___________

________________ підпис                                        члени комісії___________

                                                                                     ______________________

                                                                                     ______________________

 

 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«ЕПІТЕТ ЯК ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ  МОВІ(НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ ОСКАРА УАЙЛЬДА  «THE HAPPY PRINCE»)»

                                                  

 

                                                    студентки 321 групи, ІІІ курсу

                                             філологічного факультету

Нівіровської Анастасії Олександрівни

 

                                                

                                                Науковий керівник: старший

                                                викладач кафедри англійської

                                                       філології та методики викладання

                                                  англійської мови Ярошенко М.І.

 

 

Мелітополь-2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЕПІТЕТ ЯК ОДИН ІЗ НАЙУЖИВАНІШИХ  ТРОПІВ …………5

1. Визначення епітета, загальні характеристики……………………………5
2. Класифікація епітетів………………………………………………………6
1. Мовні й мовленнєві епітети………………………………………….6
2. Структурні типи епітета……………………………………………...7
3. Класифікація за семантичним принципом………………………….8

РОЗДІЛ 2.ЕПІТЕТИ В МОВІ ОСКАРА УАЙЛЬДА(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ  «THE HAPPY PRINCE»)………………………………………………16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає у тому, що, з одного боку, проблема епітета є недостатньо розробленою в сучасній науковій літературі, а з іншого, цей стилістичний прийом є цікавим предметом дослідження.

Мета роботи полягає в узагальненні та систематизації наявного теоретичного матеріалу стосовно ролі і місця епітета в англійській літературній мові, у дослідженні особливостей художнього засобу у контексті обраного твору.

     Поставленою  метою передбачено коло завдань:

• узагальнити існуючий теоретичний матеріал щодо функціонування епітета в англійській мові;
• дослідити вживання письменником цього художнього засобу.

     Об’єктом дослідження є епітет як художній засіб.

Предметом курсової роботи є епітет у доробку Оскара Уайльда «Щасливий Принц» («The Happy Prince»).

Матеріалом дослідження слугували наукові розвідки відомих стилістів та лексикологів, а також казка Оскара Уайльда «Щасливий Принц».

Методологічна основа. При розв’язанні поставлених у роботі завдань було використано низку методів сучасної лінгвістики, зокрема метод аналізу, класифікації, критичний аналіз літературних джерел.

 Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні й систематизації особливостей епітету в сучасній англійській мові взагалі та та у тексті англомовної прози зокрема.

Практичне значення роботи полягає у можливому використанні матеріалу дослідження у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, академій та університетів.

Структура курсової роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЕПІТЕТ ЯК ОДИН ІЗ НАЙУЖИВАНІШИХ ТРОПІВ

 

 

1.1 Визначення  епітета, загальні характеристики

 

 

Відома дослідниця англійської  мови І.В. Арнольд наголошує на том, що епітет є тропом лексико-синтаксичним, оскільки він виконує функцію означення(a silvery laugh), або звертання(my sweet!), відрізняється необов’язковим переносним характером слова, що його виражає і обов’язковою наявністю в ньому емотивних або експресивних та інших конотацій, завдяки яким передається ставлення автора до предмету.  Властивість бути епітетом з’являється в слові або у декількох словах тільки у сполученні з назвою предмета або явища, яке він означує[2; с. 68].

Професор І.Р. Гальперін у свою чергу визначає епітет як стилістичний прийом, заснований на взаємодії предметно-логічного й контекстуального значень у визначенні, яке може бути виражене словом, фразою або навіть реченням[4; с. 137].

Необхідно розрізняти епітет і логічне означення. Епітет носить завжди суб'єктивно-оцінний характер. Так, наприклад, прикметники в словосполученнях white snow, blue skies, round table є логічними означеннями. Вони вказують на ті якості предметів, які вважаються загальновизнаними. Прикметники ж у словосполученнях wild wind, destructive charms, radiant maiden вказують на невід'ємну якість предмета, властиву йому. Вони носять суб'єктивно-оцінний характер і є епітетами. Іншими словами, характеризуючи предмет з несподіваної сторони, епітет повідомляє якусь додаткову інформацію про нього.

 

 

 

1.2 Класифікація  епітетів

 

 

Найбільш чіткою й стрункою нам уявляється класифікація епітетів, запропонована І.Р. Гальпєріним. Класифікація ця заснована на трьох принципах: за принципом закріпленості-незакріпленості епітети діляться на мовні (language epithets) і мовмовленнєві (speech epithets); за морфолого-синтаксичним вираженням класифікація виділяє ряд структурних моделей епітета в сучасній англійській мові; за семантичним принципом епітети діляться на асоційовані й неасоційовані.

 

 

1.2.1 Мовні та мовленнєві епітети

 

 

На мовні і мовленнєві І.Р. Гальперін підрозділяє епітети в залежності від певним чином складених відносин між епітетом і словом, до якого він належить. До мовних (стертих) він відносить епітети в словосполученнях, що стали стабільними літературними кліше, відтвореними в мовленні, які інакше називаються фіксованими (fixed) епітетами, наприклад, unbearable pain, close friendship, deep feeling. Відзначимо, що подібні епітети властиві народному епосу або певному авторові, конкретному доробку[4, 139].

При вивченні індивідуального стилю  письменника й розглядаються  традиційні епітети (тобто епітети, характерні для якого-небудь літературного  жанру або напрямку, для представників  однієї літературної школи), улюблені епітети (тобто епітети, особливо часто  вживані яким-небудь окремим письменником, які несуть в його творах особливе стилістичне навантаження) і прикріплені епітети (тобто епітети, які наполегливо, іноді протягом цілого доробку надаються автором тому самому об'єкту з метою виділити його провідні риси або підкреслити своє ставлення до нього).

Мовленнєвими (свіжими) є оригінальні епітети, створені спеціально для даного твору. Як зразок мовленнєвих епітетів професор І.Р. Гальперин наводить словосполучення slavish knees, sleepless bay.

 

 

1.2.2 Структурні типи епітета

 

 

а) Найбільш частотною є модель, у якій епітет виражений прикметником у препозиції (A+N): mysterious river, pearly beauty, flat-cheeked visage, owl-like eyes, heart-burning sigh, golden-haired baby.

 Слід підкреслити, що простий прикметник як епітет може вживатися в одному зі ступенів порівняння, наприклад, a faint and bitter smile.  Епітети, виражені складними прикметниками, звичайно називають складними епітетами.

Варто зазначити, що складні прикметники із суфіксом –ed, наприклад, flat-cheeked, mild-eyed найпоширеніші в англійській мові.

Складні прикметники, побудовані на уподібненні  ознак зі словом like  передають ідею схожості, наприклад, ribbon-like snake;a small, bird-like head.

б) Другою за поширеністю є модель Participle+N. Епітет може бути виражений:

- дієприкметником теперішнього часу(Participle I), наприклад, crackling fire; sleeping, yawning world;

- дієприкметник минулого часу(Participle II), наприклад, choked, miserable voice; a screwed-up smile.

в) у ролі епітета може виступати іменник, ужитий у функції означення, N+N. Епітет може бути виражений загальним іменником:

- у загальному відмінку, наприклад, hedgehog; gypsy wife; a giant tree;

- у присвійному відмінку, наприклад, clown's; lizard tongue;

- іменник в of-phrase (“reversed epithet” - «зворотній епітет»), наприклад, a shadow of a; a man of courage.

Епітет може бути виражений власним  іменем у загальному або в присвійному  відмінку, наприклад, her Gioconda; a shadowy little man, with Murillo eyes; his loud Titan's laugh.

г) у статусі епітета можуть вживатися словосполучення, прислів'я, приказки, стійкі вирази й цілі речення, що стягаються в одне слово за допомогою дефісів, так званих hyphenated phrases. І.Р. Гальперін пропонує для цього структурного типу епітета термін фразовий епітет (phrase epithet). Наприклад, Mildred turned her face again to the worried preoccupied, infinitely to-be-looked-after bald-headed Hugh.

Зазначимо, що фразові епітети майже завжди є мовленнєми, створеними спеціально для певного контексту, на певний випадок. У письменника виникає необхідність створити фразовий епітет, коли є потреба точно визначити ознаку, для позначення якої в мові немає окремого слова.[4; c. 141]

д) ще однією моделлю епітета є модель Adv.+A, наприклад, her eyebrows were boldly, a hellish dull empty room.

 

 

1.2.3 Класифікація епітетів за семантичним принципом

 

 

Професор І.Р. Гальперін пропонує поділити епітети з погляду їх семантики на асоційовані й неасоційовані.

 

а) Асоційовані епітети вказують на такі ознаки предмета, які властиві йому за самою його природою, наприклад, dark forest, dreary midnight, careful attention. Вживаючи асоційований епітет письменник обирає найістотнішу ознаку з багатьох, властивих предмету або явищу

 

б) Неасоційовані епітети характеризують предмет, додаючи йому подібність, яка  може бути притаманна йому тільки за певних обставин, наприклад, sullen earth «похмура земля», voiceless sands «безмовні піски».

Аналіз значеннєвого змісту неасоційованих епітетів дозволяє розділити їх на дві великі групи: образні і необразні.

 

1. Образні епітети, у свою чергу, можна розділити на метафоричні епітети, порівняльні епітети, синестетичні епітети, звукоподібні епітети.

- Метафоричні епітети є найбільш  численною й багатою за змістом  групою. Метафоричний епітет, як  і будь-яка метафора, заснований на взаємодії предметно-логічного й контекстуального значень слова, яке переважає в залежності від свіжості або стертості епітета й частоти його вживання в епітеті, наприклад, moon face, pig eyes, butterfly word. [2; c. 70]

Слід зазначити, що часто для  типових контекстів контекстуальне (метафоричне) значення входить у  значеннєву структуру слова й  стає новим словниковим значенням. Наприклад, слово starry у комбінації starry eyes придбало значення «променисті очі», слово silvery у сполученні silvery laughter – значення «дзвінкий, мелодійний сміх», слово honeyed у комбінації honeyed tongue – значення «улесливі слова». [4; c. 142]

Цікавим різновидом метафоричного  епітета є епітет, заснований на приписуванні неживим предметам  властивостей і ознак живих істот. Такі епітети називаються персоніфікуючими, наприклад: narrow-shouldered, rachitic house, pitiless rain, thievish shadows .

Цікаво зазначити, що з погляду морфолого-синтаксичного вираження серед персоніфікуючих епітетів, переважають епітети, виражені дієприкметником теперішнього часу, наприклад: sleeping, yawning world, waltzing trees.

Різновидом персоніфікуючих епітетів є антропонімічний епітет, тобто такий епітет, який приписує неживим предметам або тваринам риси, властиві тільки людині, наприклад: the yellowest and most obstinate of the leaves, wrath-bearing tree.

Ще один різновид метафоричного  епітета – зоосемічний епітет, заснований на приписуванні людині ознак або якостей тварин,наприклад, tortoise eyes.

 

- Порівняльні епітети – епітети,  засновані на порівнянні. За морфологічним вираженням порівняльні епітети являють собою звичайно складні прикметники з елементом –like. У порівняльному епітеті виражається лише подібність двох більш-менш далеких понять, причому ступінь образності порівняльного епітета залежить від дистанції між означенням і означуваним.

Порівняльні епітети створюють  зорові або слухові, тактильні і  т.д. образи й виражають суб'єктивне  авторське сприйняття того чи іншого предмета або явища і його відношення до нього, наприклад, plum-like cheek, pincer-like fingers.

Порівняльні епітети, що позначають людину й частини її тіла, часто бувають засновані на зоосемії, але вони не ототожнюють частину тіла людини з відповідною частиною тіла тварини, а тільки вказують на існуючу в сприйнятті автора подібність між ними, наприклад: sharp, bird-like nose; dry, snakelike skin.

Ще одним способом морфологічного вираження порівняльного епітета  з вираженою основою порівняння є складні прикметники типу coal-black, перший елемент яких виражений іменником, що позначають яку-небудь речовину або предмет, а другий елемент – прикметником, що позначає якість або ознаку, найчастіше колір, наприклад: blood-red nostrils, steel-bright eyes.

Як і всякий інший вид образного  епітета, порівняльний епітет може переходити з ряду оригінальних, мовленнєвих у розряд звичних і мовних епітетів, наприклад: fish-like eyes, pig-like eyes, moon-like face, childlike smile, coal-black eyes, sky-blue eyes, crystal-clear eyes.

 

- Синестетичні епітети – засновані на явищі, відомому в психології за назвою синестезії, яке полягає в тому, що «який-небудь подразник, діючи на відповідний орган відчуттів, викликає не тільки відчуття, специфічне для певного органу відчуттів, але одночасно ще й додаткове відчуття, характерне для іншого органа відчуттів». [12]

Найпоширенішим проявом синестезії є «кольоровий слух», тобто певні  зорові (кольорові) уявлення, що виникають  при сприйнятті тих або інших  звуків. С.Ульман, англійський лінгвіст, який ввів це поняття, вважає явище синестезії одним із семантичних універсалій.[16; c. 3] Приклади синестезії: acid daylight; soft, fluffy bark; brooding green silence.

Синестетичі епітети, як і всі образні епітети, мають властивість «стирання» їхньої образності в результаті частого вживання.

Так, у слова chilly «прохолодний, мерзлякуватий» у словосполученнях chilly smile, chilly voice, chilly laughter від частого вживання ефект несподіванки зтерся; з таких комбінацій викристалізувалося нове значення слова chilly – unfriendly «непривітний».

 

- Звукоподібні епітети - звуконаслідування, алітерація й звуковий символізм. Відповідно, виділяються три різновиди епітетів: звуконаслідувальні, алітеруючі, звукосимволічні.

Звуконаслідувальні епітети виражені звуконаслідувальними словами, тобто  словами, звукова оболонка яких імітує які-небудь реальні звуки навколишньої дійсності: голосу птахів або тварин, звуки людського сміху, кашлю, чхання й т.п., звуки дзенькоту, скреготу, стукоту металу, дерева й інших природних матеріалів, звуки грому, дощу й інших явищ природи, наприклад: roaring voice, chirpy comments, snorting lorry, cooing undertone. 

 Другим різновидом звукообразних епітетів є алітеруючі епітети, засновані на явищі алітерації, тобто на «повторенні однакових, співзвучних приголосних звуків для посилення виразності художнього мовлення».

Найчастіше алітерується початковий приголосний: це пояснюється, очевидно, найбільшою психологічною значимістю початкової позиції звуку в слові, наприклад: they are deadly dull; his huge, hanging, helpless hands; drooling drunks, weary warren.

Третім різновидом звукоподібних епітетів є звукосимволічні епітети. Семантика звукосимволічних епітетів обумовлена значенням звукових образів або звукових символів, тобто таких звукових комплексів, які своїм звучанням викликають наші наочні уявлення. наприклад, в епітетах sloppy «мокрий, брудний, сльотавий», splashing «що шльопає по воді, бруду» переважає негативна оцінка із загальним значенням «мокрої брудної поверхні».

 

1. Необразні епітети також можна розділити на кілька груп: перенесені епітети, оксюморонні епітети, гіперболічні епітети, антономасійні епітети.

 

- Перенесені епітети полягають  в тому, що прикметник, що логічно  визначає яке-небудь слово, займає  синтаксичну позицію означення  при іншому слові, пов'язаному  з першими якими-небудь відносинами метонімічного типу. Ця зміна позиції й дала назву явищу – перенесений або зміщений епітет, наприклад: florid dress; hungry teeth; sleepless pillow; unbreakfasted morning.

 

- Значення оксюморонних епітетів прямо протилежне значенню означуваних ними слів. Явище це відзначалося в стилістиці ще із часів античних риторів і широко відоме за назвою оксюморона: в атрибутивну групу поєднуються слова, не здатні в нормі сполучатися одне з одним завдяки наявності в їхній значеннєвій структурі сем протилежного значення.

Компонентний аналіз слів, що входять  в оксюморонну комбінацію, методом порівняння словникових дефініцій, виявляє зіткнення сем, що взаємовиключають одна одну за змістом. Так, у словосполученні wise foolishness зустрічаються семи “having experience, knowledge, good judgment” і “without reason, sense or judgment, unwise”. У словосполученні laborious idleness зустрічаються семи “hard working” і “doing no work”.

 

- Гіперболічні епітети виявляються  у надмірному перебільшенні ступеня  якої-небудь ознаки, властивої означуваному  предмету.

Гіперболізований ступінь ознаки завжди пов'язаний з авторською суб'єктивною оцінкою. Гіперболічний епітет навмисно перебільшує яка-небудь ознака предмета, доводячи його до гротескних розмірів, з метою особливо виділити яку-небудь сторону предмета, яка викликає особливу емоційну реакцію автора. Автор навмисне перебільшує цю ознаку, і читач  знає про це.

У словосполученні lethal prices «смертельні ціни» у слові lethal на перший план виступає сема інтенсифікації значення, у той час як сема понятійної співвіднесеності відсувається на периферію значеннєвої структури й сприймається тільки опосередковано, через свій зв'язок із семою інтенсифікації значення (букв.: price so high as to cause death).

Гіперболічні епітети найвищою мірою піддані стиранню їх виразності. Однак навіть звичні мовні гіперболічні епітети, у яких сема інтенсифікації значення закріплена в словникових дефініціях (такі, як tremendous, enormous, huge, vast, immense, gigantic і т.п.) не втрачає здатності виражати яскраві емоційні й оцінні коннотації. Це зв'язане, очевидно, з тим, що для всіх цих слів характерне значення гіперболізації порівняно з нормою якості. У значеннєвій структурі слова fabulous у словнику зафіксоване значення “hard or impossible to believe”, тому в словосполученні fabulous luxury його можна розглядати як звичний гіперболічний епітет.

 

- Антономасійні епітети – це такі епітети, в основі яких лежить стилістичний прийом антономасії. З погляду морфологічного вираження такі епітети, які можна назвати антономасійними епітетами, являють собою або іменник ( власне ім'я, що називає яку-небудь широковідому історичну особу, або персонажа з міфології, літературного героя), чи прикметник, утворений від такого іменника. Наприклад: Gorgon glance, Marie-Antoinettish joke, Minerva-like head.

Найчастіше зустрічаються антономасійні епітети літературного походження, причому супроводжується метонімічним переносом: ім'я письменника переноситься на його персонажів або ім'я художника – на характерні риси його картин, наприклад: Dickensian person.

 

Висвітлюючи тему епітета І.В. Арнольд, спираючись на праці І. В. Веселовського, з семантичного кута зору класифікує епітети на тавтологічні, пояснювальні, метафоричні і синкретичні.

Під тавтологічним епітетом розуміється семантично погоджений епітет, що підкреслює яку-небудь основну властивість обумовленого: fair sun, the sable night, wide sea, тобто, що повторює у своєму складі сему, що позначає невід'ємну властивість сонця, ночі або моря. Пояснювальні епітети a grand style, unvalued jewels, vast and trunkless legs of stone вказують на яку-небудь важливу рису обумовленого, не обов'язково властиву всьому класу предметів, до яких він належить, тобто, що дійсно характеризує саме його. У метафоричному епітеті обов'язкова двоплановість, вказівка подібності й відмінності, семантична неузгодженість. Можливі, наприклад, анімістичні метафоричні епітети, коли неживому предмету приписується властивість живої істоти: an angry sky, the howling storm, або антропоморфний метафоричний епітет, що приписує людські властивості й дії тварині або предмету: laughing valleys, surly sullen bells. [2; c. 69]

Таким чином, класифікуючи епітети  із семантичного погляду, їх можна розділити на дві більші групи: група без порушення семантичного узгодження й група з порушенням узгодження.

Останнім часом усе  більше уваги приділяється характеристиці епітета з погляду його структури  й положення в контексті. Найбільш звичайним для англійської мови є однослівний епітет у препозиції, виражений прикметником, дієприкметником  або іменником в атрибутивній функції. Експресивність епітета підвищується, якщо він стоїть в постпозиції, якщо один предмет характеризується цілим  ланцюжком епітетів і деякими  іншими засобами.

Непередбачуваність епітета  може також створюватися за рахунок оказіонального словотвору за типом деривації або словоскладання: The widow-making, unchilding, unfathering deeps .

Таким чином, епітет — експресивна оцінна характеристика якого-небудь явища, особи або предмета, іноді, але необов'язково, образна. Епітети вивчаються залежно від їхньої семантики й структури й із кута зору їхнього функціонування в різних жанрах. Дослідники багато уваги приділяли фольклорному епітету. Структура епітета може бути дуже різноманітна, і уявлення про те, що епітет виражається або прислівником, або прикметником, є помилковим.

Експресивність епітета  підвищується завдяки взаємодії  з іншими стилістичними засобами, за рахунок створення ланцюжка епітетів, поміщення в постпозицію, зсувів й перепідпорядкування, голофразису, спеціальної метафоричної атрибутивної конструкції з перепідпорядкуванням та іншими способами.

 

 

РОЗДІЛ 2.ЕПІТЕТИ  В МОВІ ОСКАРА УАЙЛЬДА(НА МАТЕРІАЛІ  ТВОРУ «ЩАСЛИВИЙ ПРИНЦ» («THE HAPPY PRINCE»)

 

 

Оскар Уайльд (також Вайльд), повне ім'я Оскар Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд (Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde,16 жовтня 1854, Дублін, Ірландія  — 30 листопада 1900, Париж, Франція) — англо-ірландський поет, драматург,письменник, есеїст.

Народився у сім'ї лікаря Вільяма Уайльда і письменниці  Джейн Франциско Елджі .Отримав класичну освіту: естетичні погляди формувались у Триніті коледжі (Дублін) та оксфордському коледжі св. Магдалени, — проте ішов власним шляхом, керуючись власною тезою: «Те, що дійсно треба знати, не розтлумачить ніхто».

У 1888 році О. Уайльд публікує збірку «Щасливий Принц» та інші казки», до якої увійшло п’ять казок: «Щасливий Принц», «Соловей та Роза», «Велетень-егоїст», «Вірний друг», «Чудесна ракета».

Ми вважаємо, що для кращого  розуміння тропів, використаних автором, слід проаналізувати казку, виокремити основні проблеми.

У проаналізованій нами казці  «The Happy Prince» яскраво виражені проблема співвідношення краси зовнішньої та внутрішньої: гарний та безтурботний Принц не знає турбот за високими стінами свого замку. Його людське серце не знає ні сліз, ні журби. Обмеженість уявлень Принца-людини про життя відображена в тому, що під гарною оболонкою знаходиться свинець.

Однією з основних є також проблема внутрішньої самопожертви, яка розкривається в образі Принца та Ластівки. В досліджуваній казці Щасливий Принц плакав, бачачи нещастя бідних жителів міста, але зовсім не помічав нещасть своєї посланниці Ластівки. Тому смерть друга виявилася для нього повною несподіванкою й відкрила глибину всіх тих страждань, які перенесла Ластівка, погодившись стати його посланницею. Таким чином, свинцеве серце розкололося від скорботи Принца-Статуї за вірним другом.

Некрасиву статую зняли й переплавили. Глава міста вирішив, що настав час поставити йому пам'ятник самому, але Радники були не згодні – всі пересварилися. Олов'яне серце і мертву птицю викинули на смітник, звідки їх забрав Ангел, якого Господь попросив принести найдорогоцінніше, що він знайде в цьому місті.

Всього у досліджуваній казці виявлено 90 епітетів(включаючи повтори).

Найбільш вживаними є little  у словосполученні little swallow(17 разів), happy у словосполученні The Happy Prince(14 разів). Ці два епітети є мовними(стертими) та прикріпленими до «їхніх» іменників. Ми вважаємо, що ці тропи надаються протягом всього доробку тим самим об’єктам для кращого розкриття їх значення. Ласкаве звернення до ластівки наводить на думку, що у маленького створіння може бути таке велике серце. А прикметник  happy, що завжди знаходиться в препозиції звертає увагу читача саме на стан статуї, підкреслює страждання свинцевого серця.

Третім за вживаністю є  мовний епітет  beautiful, що зустрічається у казці 9 разів, прикріплений до різних іменників.

Як вже було зазначено  в теоретичній частині, за морфолого-синтаксичною будовою класифікація виділяє ряд структурних моделей епітета в сучасній англійській мові. Проаналізувавши текст твору ми виявили, що в мові Оскара Уайльда домінує модель Adjective+Noun(епітет, виражений прикметником у препозиції) – нами досліджено 74 випадки. Крім того, зустрічається модель Adjective+ Adjective+Noun (4 випадки) та  прикметник  в постпозиції – модель Noun+ Adjective або Noun+ Adjective+ Adjective(2 випадки). Цікавими для вивчання є моделі Noun+of-phrase(2 випадки), Participle I+Noun(1 випадок) та Participle II+Noun(3 випадки). Результати здійсненого нами дослідження подаємо у таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Модель		%	приклади
Adjective+Noun			(14) The Happy Prince; (3)  fine gold; bright sapphires; sensible mother; wonderful statue; (17) Little Swallow; slender waist; silver ripples; ridiculous attachment; graceful curtseys; golden bedroom; curious thing; human heart; lofty wall; solid gold; (2) poor house; rude boys; wonderful stars; how wonderful is the power of love; delicious slumber; good action; remarkable phenomenon; dreamy eyes; chill snow; lovely beat of glass; marvelous things; dark lanes; black streets; scarlet caps; curious crack; leaden heart; strange thing; broken lead heart; (9) beautiful.
Adjective+ Adjective+Noun			low musical voice; pale green jade; great granite throne; broken lead heart.
Noun+ Adjective			the climate…is…dreadful.
Noun+ Adjective+ Adjective			the stars are quite bright and clear; streets..  bright and glistening
Noun+of-phrase			my heart is made of lead; city of gold
Noun  у присвійному відмінку+ Noun			the loveliest of the Queen’s maids-of-honor to wear; the children's faces grew rosier
Participle II+Noun			coarse, red hands, all pricked by the needle; distinguished stranger; withered violets
Participle I+Noun			starving children
Adjective(найвищій ступінь порівняння)+Noun			the loveliest of the Queen’s maids-of-honor to wear; the two most precious things
Всього