Грузовые перевозки. 14

 

Вступ

 

  У наші дні дуже перспективним видом надання послуг є вантажні перевезення, а також послуги вантажників. З кожним місяцем число фірм, що займаються цією справою, стрімко росте. На сучасному етапі практики у всіх сферах виробничо-господарської діяльності автомобільний транспорт є одним з основних перевізників вантажів.

  За останнє десятиріччя кардинально змінилося геополітичне положення України і економічна ситуація в країні. Директивні методи управління поступаються ринковим відносинам. Вантажний автомобільний транспорт став працювати в умовах конкуренції, що розвивається, і відсутності вказівок і допомоги. Стрімко збільшується число автотранспортних зв'язків, підвищуються вимоги до термінів доставки вантажів. Система управління вантажними автомобільними перевезеннями з багаторівневої перетворилася практично в однорівневу.

  В цій ситуації практично кожне підприємство (АТП) повинне прагнути мінімізувати витрати на транспортні перевезення, одержуючи при цьому максимум прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

1.Визначення правил перевезення  вантажів…………………………………..6

2.Розрахунок найкоротших відстаней…………………………………………10

3.Призначення маршрутів руху  автомобілів………………………………….13

4.Вибір рухомого складу...……………………………………………………..16

5.Визначення основних показників  роботи автомобілів на маршрутах…….24

6.Узгодження роботи транспортних  засобів і вантажних пунктів…………..28

7.Складання заявки на перевезення  вантажу…………………………………29

8.Виписування подорожнього листа  автомобіля……………………………..30

9.Економічні показники роботи  автомобілів…………………………………31

Висновок

Список використаної літератури

Додаток А

Додаток В

Додаток С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначення правил перевезення  вантажів

 

1.1. Правила перевезення молока свіжого

Клас вантажу – 3

Коефіцієнт використання вантажності  – 0,8

Тара –бідони, фляги, пакети ; об’ємна маса – 0,6 т/м³ 

Молоко має органолептичні властивості: смак, запах, колір. Неабияке значення мають способи первинної обробки і зберігання молока до попадання його на транспортний засіб. Специфічні властивості молока: кислотність (градус Тернера); жирність (%); механічна чистота, тобто відсутність сторонніх домішок; бактеріологічне обсіменіння (тис. бактерій в 1 мл); густина (г/см³), можливість спінюватися. Кисле молоко, а також молоко з різко виявленим кормовим присмаком цибулі, часнику, полину тощо, з гірким, згірклим, плісеневим та іншим присмаком і запахом, забруднене, з тягучою концентрацією і стороннім колірним відтінком до перевезення не приймається. Жирність і густина молока не залежать від умов перевезення, проте на решту властивостей молока транспортні умови можуть вплинути. Ідеальною температурою транспортування молока вважається 4°С. Молоко (крім такого, що перевозять молочними цистернами) і молочні продукти для перевезення повинно бути розфасовано та укладено в ящики. Молоко свіже, вершки, масло тваринне, сири, сметану, сирну масу і сирки перевозять ізотермічними транспортними засобами та авторефрижераторами, а молоко також молочними цистернами. Молоко і молочні продукти повинні подаватися для перевезення у свіжому стані з температурою не вище ніж плюс 8°С. Молоко і вершки стерилізовані розфасовують у дрібну упаковку (пакети або пластиковий посуд) та укладають в ящики. Молоко і вершки не стерилізовані перевозять у флягах.

    Вантажовідправник зобов'язаний надавати до перевезення у рефрижераторних контейнерах швидкопсувний вантаж, зазначений у плані перевезень і в тарі, що відповідає вимогам цих правил.

    Вантажовідправник несе відповідальність за наслідки, пов'язані завантаженням в рефрижераторний контейнер вантажів у недоброякісної тарі.

    Холодильний агрегат рефрижераторного контейнера (або групи контейнерів, в яких передбачається перевозити конкретний швидкопсувний вантаж) приблизно за 6-18 годину. до початку завантаження повинен бути включений в роботу, а вантажне приміщення рефрижератора охолоджене або нагріте до заданої температури.

 

1.2. Правила перевезення брусники

Клас вантажу  – 2

Коефіцієнт використання вантажності  – 0,6

Тара –  ящики; об’ємна маса – 0,3-0,35т/м³

         При перевезенні брусники Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов’язані вживати заходів по охороні її від механічних пошкоджень, атмосферних опадів, впливу низьких і високих температур.  
Бруснику перевозять в рефрижераторах, ізотермічних автомобілях, автомобілях-фургонах або автомобілях (автопоїздах) з бортовою платформою.          

          Рухомий склад для перевезень брусники Перевізники вибирають з урахуванням температури зовнішнього повітря і тривалості перевезення. Рухомий склад, що надається Перевізниками для перевезень брусники має бути чистим, без зайвих запахів, з бортовою платформою, а також забезпеченийм брезентом і вірьовками.  Вантажовідправник повинен подавати ягоди, які належить перевезти, чистими, непошкодженими механічно, шкідниками та захворюваннями, однаковими за ступінню зрілості, упакованими у справну, чисту, суху, з гладкою внутрішньою поверхнею, без зайвих запахів тару. Вантажовідправник повинен складати вантажні місця ягодами в кузовах автомобілів щільними рядами без проміжків між ними. Ягоди у легкій тарі при перевезенні укладаються в контейнери, клітки або скріплюються в паки. Приймання від вантажовідправників і здача вантажоодержувачам ягід здійснюються Перевізником за масою.  При перевезенні у контейнерах або автомобілях-фургонах на адресу одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою вантажовідправника.  При перевезенні ягід в одному автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник повинен розміщати їх у кузові так, щоб забезпечувалось вивантаження всього асортименту вантажів, адресованого кожному вантажоодержувачу, а також виписувати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу. 

 

1.3.Правила  перевезення ґрунту жирного

Клас вантажу  – 1

Коефіцієнт використання вантажності  – 1

Тара –  навалом, пакетах; об’ємна маса -1,7/м³

    Войлок  технічний шлаковий відноситься  до волокнистих вантажів.

    При  перевезенні войлока необхідно запакувати їх в кіпи, після скласти їх у сухий авто, кіпи повинні бути без масляних плям та вологості. Необхідно забезпечити від захист атмосферних опадів та вологості.

    До  початку перевезення не обходимо  привести авто в повну готовність  пожежогасіння. 

 

1.4. Правила перевезення автомобілів дитячих педальних

Клас вантажу  –3

Коефіцієнт використання вантажності – 0,9

Тара –  ящики

 

До побутових машин (приладів) відносяться  електропилососи, електронатирачі  підлоги, пральні та автомобілі дитячі і т. п.

Дитячі машини і прилади слід подавати для перевезення в упаковці виготовлювачів, яка забезпечить збереження їх при транспортуванні від пошкоджень, або у контейнерах.

На упаковці обов'язково наноситься маркування, а  також чіткі написи «ОБЕРЕЖНО», «НЕ  КАНТУВАТИ», «ВЕРХ», «ЕЛЕКТРОПРИЛАД»  тощо.

Ті побутові машини і прилади, які  упаковані в картонні коробки, слід подавати для перевезення укладеними в контейнери або в дерев'яні  ящики.

У всіх випадках упаковка повинна  уберігати побутові машини і прилади  не тільки від механічних пошкоджень, але й від атмосферних опадів.

1.5.Правила  перевезення води мінеральної

Клас вантажу  – 1

Коефіцієнт використовування вантажності – 0,9

Тара –  бутилки в ящиках, об’ємна маса – 0,5 т/м³

    Вода  мінеральна перевозиться у критих та ізотермічних  
вагонах  у  скляних  або пластикових пляшках, упакованих у закриті  
ящики або спеціалізовані контейнери. Допускається перевезення води  
в  пластикових  пляшках,  упакованих  у  пакети,  обтягнуті міцною  
термостійкою плівкою.

     Вода  мінеральна  перевозиться  у літній та перехідний періоди  
року  без  охолодження,  у  зимовий  -  в  ізотермічних  вагонах з  
опаленням  або  без опалення на термін транспортування не більше 7  
діб з температурою води при завантаженні не нижче +12 град. C.

 

2. Розрахунок найкоротших відстаней.

Перед розрахунками наношу на карту Дніпропетровська (відповідно до заданих номерів квадратів, де перша цифра є стовпець, а друга - рядок) місце розташування відправників і споживачів вантажу, а також АТП та будую за отриманою схемою граф транспортної мережі, який являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу з позначенням найкоротшої відстані між сусідніми пунктами. Для побудови моделі введемо транспортні вузли на насичених перехрестях, їх кількість не повинна перевищувати за підсумком - двадцять п'ять.

   Відстань по ланці транспортної моделі вимірюємо по карті міста згідно з наявною вуличною шляховою мережею, При цьому шляхи сполучення мають проходити по основних проспектах та вулицях, які відповідають умовам безпечного руху вантажного транспорту.

   Побудований граф представимо на рис. 2.1., де:

    А₁…А_n – відправники вантажу;

    В₁…В_n - споживачі;

    С₁…С_n – транспортні вузли на насичених перехрестях (мости).

   Та приведемо матрицю найкоротших відстаней між відправниками та споживачами вантажів (табл. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

 

Матриця найкоротших відстаней

 

-	A1	A2	A3	A4	A5	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	B8	B9	B10
A1	0	16	32	38	36	35	14	28	28	7	20	29	21	19	28
A2	16	0	28	34	32	23	10	23	24	9	24	25	23	15	16
A3	32	28	0	9	4	40	18	50	9	27	52	3	22	13	44
A4	38	34	9	0	5	46	24	56	11	33	58	9	24	19	50
A5	36	32	4	5	0	44	22	54	13	31	56	7	26	17	48
B1	35	23	40	46	44	0	22	10	36	31	15	37	35	27	7
B2	14	10	18	24	22	22	0	32	14	9	34	15	13	5	26
B3	28	23	50	56	54	10	32	0	46	32	8	47	45	37	7
B4	28	24	9	11	13	36	14	46	0	23	48	6	13	9	40
B5	7	9	27	33	31	31	9	32	23	0	27	24	22	14	25
B6	20	24	52	58	56	15	34	8	48	27	0	49	41	39	8
B7	29	25	3	9	7	37	15	47	6	24	49	0	19	10	41
B8	21	23	22	24	26	35	13	45	13	22	41	19	0	11	39
B9	19	15	13	19	17	27	5	37	9	14	39	10	11	0	31
B10	28	16	44	0	48	7	26	7	40	25	8	41	39	31	0

 

У зв’язку  з потраплянням однієї із координат за межі дорожної мережі присвоїмо їй інше місцезнаходження:

В1 – 03

Наносимо  на карту (відповідно до заданих номерів  квадратів, де перша цифра є стовпець, а друга – рядок) місце розташування відправників і споживачів вантажу, а також АТП.

 

                        

 

 

Рис.2.1-Схема  транспортної мережі міста

 

За допомогою  програми MERCS розрахуємо оптимальне закріплення споживачів за відправниками. Результати рорахунків приводимо у таблиці 2.2.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

 

Закріплення споживачів за відправниками

Відправники		Споживачі
Номер	Загальний об'єм	Номер	Об'єм поставок
1	128	5	84
		6	44
2	329	3	35
		5	174
		10	120
3	264	2	2
		5	18
		7	220
		9	24
4	230	1	55
		2	36
		4	53
		8	86

 

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

    Планом перевезень передбачено, що відправники А₁...А_n мають відправити споживачам В₁...В_n досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюємо на основі організації машинних перевезень вантажів. Оскільки вантажі можуть відноситися до різних класів за використовуванням вантажності, то необхідно перейти від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотон:

 

    де - обсяг перевезення і-го виду вантажу за добу, т; - коефіцієнт використовування вантажності для і-го виду вантажу.

γ для вантажів дорівнює [8]:

- для молока свіжого - 0,8

- для брусники - 0,6

- для ґрунту жирного - 1

- для автомобілів дитячих педальних  - 0,9

Таким чином:

 

 

 

 

 

     Однією з основних задач, що вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнта використання пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

    Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використаємо метод "таблиць зв'язків" та на його основі  призначимо маятникові, із зворотнім холостим пробігом, і колові маршрути. Порядок призначення маршрутів має бути таким: маятникові, із зворотним порожнім пробігом, колові.

 Перша половина таблиці показує обсяг вантажу, який вивозиться від кожного відправника, а друга - обсяг відправлення споживачами порожніх автомобілів.

Зводимо дані до таблиці (табл. 3.1):

Таблиця 3.1

Таблиця зв’язків

Ділянка	Об’єм вантажу,т	Ділянка	Об’єм вантажу,т
А1В1	55/0	В5 А1	84/0
А1B2	38/2/12/24/0	B6 A1	44/12/12/20/0
А1B3	35/0	B3 А2	35/0
A2B4	53/0	B5 A2	174/0
A2B5	276/102/18/0	B10 A2	120/55/53/12/0
A3B6	44/2/18/24/0	B2 A3	2/0
A3B7	220/0	B5 A3	18/0
A4B8	86/0	B7 А3	220/0
A4B9	24/0	B9 А3	24/0
A4B10	120/55/53/12/0	B1 A4	55/0
		B2 А4	36/12/24/0
		B4 A4	53/0
		B8 A4	86/0

 

Маятникові  маршрути:

1) А₃B₇ B₇А₃=220 (т);                3) А₂B₃B₃А₂=35 (т);

2) А₄B₈ B₈А₄=86 (т);                4) А₂B₅ B₅А₂=174 (т);

Кільцеві  маршрути:

1) А₁B₁ B₁A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₂ А₂B₅ B₅А₁=165 (т);

2) A₁B₂ B₂A₃ A₃B₆ B₆А₁=4 (т);

3) A₂B₄  B₄A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₂ =106 (т);

4) А₄B₉ B₉A₃ A₃B₆ B₆А₁ А₁B₂ B₂А₄ =36 (т).

5) А₂B₅ B₅A₃ A₃B₆ B₆А₁ А₁B₂ B₂А₄ А₄B₁₀ B₁₀А₂=48 (т).

    Відправник А5 постачає споживачам В₁...В_n вантаж малими обсягами (партіями). Тому для їх перевезення завданням передбачено використовувати конкретний (наперед заданий) автомобіль. Мій автомобіль – вантажністю 2,5 т. При цьому призначають розвізні маршрути. Оптимальним, маршрутом є такий, на якому, залежно від поставленої мети, досягаються мінімальні витрати часу та матеріальні витрати на перевезення вантажу. У нашому випадку критерієм оптимальності приймають мінімальний загальний пробіг автомобіля на маршруті.

    Розвізні маршрути розраховано за допомогою програми BASICA.  Результатами розрахунків є такі маршрути:

    маршрут №1: А₅В₁В₁А₅=2,92 (т);

    маршрут №2: А₅В₇В₇А₅=3,91 (т);

    маршрут №3: А₅В₄В₄В₈В₈В₉В₉А₅=2,75 (т).

 

4. Вибір рухомого складу для  роботи на маршрутах

     Після призначення маршрутів вибираємо тип і модель автомобіля (автопоїзду). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснююємо на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу. Альтернативні, (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначимо орієнтовно за раціональною вантажністю:

 

    де - середній обсяг перевезення по маршрутах (визначають як середній арифметичний між призначеними маршрутами), т; - середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначають як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів); п - кількість обертів за час на маршруті, од.

    Таким чином :

 

    Кількість обертів на маршрутах визначається за залежністю:

 

 де - час роботи автомобіля на маршруті (призначають =10 год.); - середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

    Таким чином:

 

 

    Середній час оберту автомобіля на маршруті:

 

    де - середня довжина маршруту (визначається як середній арифметичний між призначеними маршрутами), км; - експлуатаційна швидкість автомобіля, призначаємо 15 км/год.

    Таким чином:

 

Одержане значення q_p порівняємо із мінімальним значенням обсягів перевезення на маршрутах :  q_p=22,76 т>4 т. Потреби у корегуванні немає. Необхідні марки автомобілів для подальшої роботи наведені у таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1

Обрані марки автомобілей

Марка автомобіля	Вантажність, т	Витрати		Оптова ціна, грн.
		змінні, коп./км	Постійні, коп./год.
IVEKO-Magirus 380	22,0	73,2	3653,0	450700
Scania-456+TREILOR-REG79	23,5	89,5	2366,3	420500
MАЗ-54323+МАЗ-9397	20,9	94,1	1791,5	201000

 

  Для обраних автомобілів (автопоїздів) визначимо продуктивність і собівартість перевезень.

    Годинну продуктивність розраховують для п'яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

,

    де – номінальна вантажність автомобіля, т;

    – довжина вантажної поїздки, км;

    – коефіцієнт використовування пробігу;

    – середня технічна швидкість, км /год.;

    – час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку.

Розрахунок  годинної продуктивності для  IVEKO-Magirus 380:

 

 

Розрахунок  годинної продуктивності для Scania-456+TREILOR-REG79

      

 

Розрахунок  годинної продуктивності для MАЗ-54323+МАЗ-9397       

                         

                         

                         

 

  При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані, км по осі абсцис за залежністю:

 

 

    де , – найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед наявних маршрутів, км, а “4” – кількість інтервалів.

    Значення середньої технічної швидкості беремо за нормативами. У населеному пункті 25 км/год – для автомобілів вантажністю 7 і більше тонн.

    Час простою під навантаженням і розвантаженням автомобіля приймємо згідно з нормативом [4, с.35].

   

   Коефіцієнт використовування пробігу беремо як середній арифметичний між маршрутами.

   

   

Дані розрахунків для  заносимо до табл. 4.2.

Собівартість перевезень визначаємо у вигляді витрат на транспортування 1 т вантажу для п'яти значень (ті ж значення, що і для визначення продуктивності) відстані перевезень [3, с.199]:

,

((7)

де  , – витрати відповідно змінні, грн./км, і постійні, грн./год., при роботі автомобіля (див. табл. 4. 1).

Розрахунок  собівартості перевезень для IVEKO-Magirus 380:

 

      

Розрахунок  собівартості перевезень для Scania-456+TREILOR-REG79:

               

     

  

 

   

Розрахунок  собівартості перевезень для MАЗ-54323+МАЗ-9397:                          

Результати розрахунків заносимо у табл. 4. 3.

   

 

Таблиця 4.1

Показники для обирання рухомого складу

Показник	Модель автомобіля	Значення показників по інтервалах
		11	31	51	71	91
Продуктивність, т/год	IVEKO-Magirus 380	9,14	6,33	4,84	3,9	3,3
	Scania-456+TREILOR-REG79	8,3	5,75	4,4	3,56	3
	MАЗ-54323+МАЗ-9397	5,2	3,61	2,76	2,23	1,88
Собівартість перевезення, грн/т	IVEKO-Magirus 380	3,8	6,43	9,06	11,68	14,31
	Scania-456+TREILOR-REG79	3	5,42	7,84	10,25	12,67
	MАЗ-54323+МАЗ-9397	3,93	7,38	10,83	14,28	17,73

 

Кінцевий результат розрахунків - побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від  відстані вантажної поїздки( рис. 4. 1., рис. 4. 2.).

 

Рис. 4. 1. - Графік залежності продуктивності від відстані вантажної  їздки

 

Рис. 4. 2. - Графік залежності собівартості перевезень від відстані вантажної  їздки

 

Необхідний  автомобіль обираємо виходячи із залежності:

,

де  -середнє значення продуктивності і-го автомобіля, -середнє значення собівартості і-го автомобіля.

    Значення середніх собівартостей визначаються так само:

S_t1=9,06 (грн.)

S_t2=7,84 (грн.)

S_t3=10,83 (грн.)

    За допомогою аналізу графіків за критеріями максимальної продуктивності та мінімальної собівартості призначаємо модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на маршрутах. Найвищу продуктивність спостерігаємо у автомобіля марки IVEKO-Magirus 380, а собівартість перевезень є невисока та немала. Найгірші показники по продуктивності у MАЗ-54323+МАЗ-9397, проте собівартість перевезень більша за аналогічний показник у Scania-456+TREILOR-REG79, який має при цьому кращі показники продуктивності. А отже, обираємо автомобіль марки Scania-456+TREILOR-REG79.

 

5. Визначення основних показників  роботи автомобілів на маршрутах

 

    Розрахунок основних технічно-експлуатаційних показників проводемо на основі картограми маршрутів. Для маршруту А₁B₁ B₁A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₂ А₂B₅ B₅А₁ наводжу формули, пояснення до формул і приклад розрахунку.

    До основних показників роботи автомобілів на маятникових та колових маршрутах, які необхідно визначити, відносяться наступні:

1) довжина  маршруту за один оберт – 

2) відстань  вантажного пробігу за один  оберт –  (на колових маршрутах беруть як суму вантажних пробігів)

3) коефіцієнт  використовування пробігу на  маршруті:

4) добовий  обсяг перевезення –  (визначається виходячи із обсягів перевезення на маршруті)

5) коефіцієнт  використовування вантажності –