Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Грузовые перевозки. 10

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Національний гірничий університет»

Кафедра: «Управління на транспорті»

курсова робота

з дисципліни «вантажні перевезення»

Виконав:

студент гр. ТТмм-09-2

Оболонський Д. Г.

Перевірив:

доц. Таран І.О.

Дніпропетровськ

2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….	3
1. Визначення правил перевезення вантажів……………………………………	5
2. Розрахунок найкоротших відстаней…………………………………………..	7
3. Призначення маршрутів руху автомобілів…………………………………...	11
4. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах…………………………..	14
5. Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах……...	19
6. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів……………	23
7. Складання заявки на перевезення вантажу…………………………………...	24
8. Виписування подорожнього листа автомобіля………………………………	25
9. Економічні показники роботи автомобілів…………………………………...	26
Висновок…………………………………………………………………………..	29
Список використаної літератури………………………………………………...	30
Додатки до курсової роботи……………………………………………………...	31

Вступ

Вантажні автомобільні перевезення являються важливим фактором розвитку економіки країни. Збільшення частки автотранспорту у загальному об’ємі вантажоперевезень забезпечує підвищення якості життя населення, сприяє розвитку ринкової економіки та формуванню стійких зовнішньоекономічних зв’язків.

За останнє десятиріччя кардинально змінилося геополітичне положення України і економічна ситуація в країні. Директивні методи управління поступаються ринковим відносинам. Вантажний автомобільний транспорт став працювати в умовах конкуренції, що розвивається, і відсутності вказівок і допомоги. Стрімко збільшується число автотранспортних зв'язків, підвищуються вимоги до термінів доставки вантажів. Система управління вантажними автомобільними перевезеннями з багаторівневої перетворилася практично в однорівневу.

В цій ситуації практично кожне підприємство (АТП) повинне прагнути мінімізувати витрати на транспортні перевезення, одержуючи при цьому максимум прибутку.

Проблеми та їх шляхи вирішення:

Однією з основних проблем автотранспорту є підвищення швидкості руху. Ця проблема комплексного, потребуючого підвищення коефіцієнта корисної дії (КПД) двигуна шляхом заміни традиційного двигуна внутрішнього згоряння із КПД у межах 20 %, на могутніші : газотурбінний, дизельний (часткове рішення, тому що він має масу недоліків, зокрема екологічних), газодизельний, інерційний і ін. Підвищення КПД повинне йти не тільки за рахунок заміни двигуна, але й за рахунок зміни методів діагностування, режиму руху й інших організаційно-технічних заходів.

Тривають роботи зі створення автомобілів підвищеної вантажопідйомності й пасажировмісності, що вимагає вирішити цілий ряд питань, зв'язаних насамперед з якістю автомобільних доріг. Для забезпечення якості доріг необхідна заміна традиційних матеріалів на нові, більше міцні й дешеві (удалий досвід добавок, у тому числі гуми з відпрацьованих автомобільних шин), а також зміна принципів, що закладаються при проектуванні та будівництві ( підземні, навісні та ін.), експлуатації й ін.

Для зниження вартості автомобільних перевезень необхідно вирішити проблему збільшення моторесурса, тобто підвищення довговічності із двигуна й інших частин автомобіля, що пов'язана з конструкцією автомобіля, його призначенням, матеріалами, точністю складання, якістю доріг і ін.

Отже усі існуючі проблеми придатні до вирішення і в майбутньому це буде зроблено. Таким чином, можна зробити один простий висновок: вантажоперевезення в наші дні дійсно є невід'ємною частиною життя суспільства.

Мета курсової роботи - закріплення теоретичних знань з дисципліни "Вантажні перевезення" на основі самостійно здійснених розрахунків, а також розвиток творчих здібностей та ініціативи при вирішенні задач планування транспортного процесу. Тематика курсової роботи розроблена з урахуванням бази сучасного стану організації міських перевезень у наявних містах і великих транспортних районах.

1. Визначення правил перевезення вантажів

1.1. Правила перевезення соняшникової олії.

Тара: пляшки у ящиках, бочки, бідони.

Об’ємна маса: 0.47-0.62 т/м³.

Загальні правила перевезення:

перевозиться автомобілями-фургонами, автомобілями з бортовою платформою (при необхідності-з укриттям брезентом), а також у контейнерах;
пляшки укладають в дерев’яні ящики, дротяні та поліетиленові ящики або картонну тару;
при не повністю заповненому кузові ящики слід фіксувати щоб запобігти їх пересуванню;
тара, що має ознаки течі, до перевезення не приймається;
температура для перевезення +2-+10°С.

1.2. Правила перевезення картоплі.

Тара: мішки, ящики, насипом.

Об’ємна маса: 0.6-0.73 т/м³.

Клас вантажу: 1.

Загальні правила перевезення:

перевозиться тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами;
не допускаються до перевезення вантажі в тарі: з вологістю більше 15%, заражені шкідниками, недегазовані, якщо вони зазнали перед навантаженням газової дезінсекції, ті, що мають сліди підмочування, у нестандартній або несправній тарі, без належного маркування на мішках;
основною тарою можуть бути цупкі, сухі, не прілі мішки, не заражені шкідниками і без сторонніх запахів;
під час вантажних операцій забороняється кидати та тягнути мішки, застосовувати гаки та відбирати проби способами, що призводять до пошкодження мішків.

1.3. Правила перевезення граніту.

Тара: без упаковки.

Клас вантажу: 1.

Загальні правила перевезення:

перевозиться безтарним способом автомобілями-самоскидами та бортовими автомобілями великої вантажності;
особливих умов для перевезення не потребує.

1.4. Правила перевезення газет.

Тара: кипи.

Об’ємна маса: 0.65-0.77 м/т³

Клас вантажу: 1.

Загальні правила перевезення:

перевозиться автомобілями-фургонами, а також у контейнерах;
при транспортуванні вантаж слід захищати від атмосферних опадів;
повинна бути забезпечена захищеність від механічних пошкоджень, бруду та зволоження.

1.5. Правила перевезення азотної кислоти.

Тара: скляна тара у ящиках, автоцистерни (алюмінієвих та сталевих).

Об’ємна маса: 0.55 м/т³

Клас небезпечних вантажів: 8 (підклас 8.1)

Загальні правила перевезення:

Перевезення дозволяється у:
- закритих транспортних засобах з металевим кузовом;
-закритих металевих контейнерах;
- критих брезентом, що не займається, металевих кузовах транспортних засобів та великих металевих контейнерах: критих брезентом, що не горить, кузовах транспортних засобів та контейнерах, підлога та стінки яких захищені від впливу речовини, що перевозиться;
забороняється перевезення разом із харчовими продуктами;
не допускати перегріву; дотримуватись правил пожежної безпеки та технічних вимог при роботі з кислотами.

2. Розрахунок найкоротших відстаней.

Перед розрахунками наношу на карту Дніпропетровська (відповідно до заданих номерів квадратів, де перша цифра є стовпець, а друга - рядок) місце розташування відправників і споживачів вантажу, а також АТП та будую за отриманою схемою граф транспортної мережі, який являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу з позначенням найкоротшої відстані між сусідніми пунктами. Для побудови моделі введемо транспортні вузли на насичених перехрестях, їх кількість не повинна перевищувати за підсумком - двадцять п'ять.

Відстань по ланці транспортної моделі вимірюємо по карті міста згідно з наявною вуличною шляховою мережею, При цьому шляхи сполучення мають проходити по основних проспектах та вулицях, які відповідають умовам безпечного руху вантажного транспорту.

Побудований граф представляю на рис. 2.1., де:

А₁…А_n – відправники вантажу; В₁…В_n - споживачі;

С₁…С_n – транспортні вузли на насичених перехрестях (мости).

Та приведемо матрицю найкоротших відстаней між відправниками та споживачами вантажів (табл. 2.1). При розрахунках через відсутність у заданих квадратах поселень та доріг я був змушений перенести декілька точок дислокації:

А3 (01) →(02);
В9 (38) →(37);
В3 (78) →(72);
В10 (10) →(13).

Рис. 2.1 – Граф транспортної мережі міста

Таблиця 2.1

Матриця найкоротших відстаней між відправниками та споживачами вантажів (км)

	A1	A2	A3	A4	A5	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9	В10	С1	С2	С3	С4
А1	0	27	13	14	12	27.3	14	17	11	24	21	25	0.9	29	15	16	18.5	12	14.2
А2	27	0	40	19	29	0.3	40	26	17	11	21	23	29	2.6	25
А3	13	40	0	26	26	40	0.8	29	24	36	15	13	12	41	8
А4	14	19	26	0	11	19.3	26	9.4	9.9	9.9	16	26	15	18	28	8.3		3.2
А5	12	29	26	11	0	29.3	27	6.4	20	21	24	26	15	30	28	18		13
В1	27.3	0.3	40	19.3	29.3	0	40.3	26.3	17.3	11.3	21.3	23	29.3	2.4	25.3
В2	14	40	0.8	26	27	40.3	0	30	24	37	17	26	13	41	5.1	29		26
В3	17	26	29	9.4	6.4	26.3	30	0	19	18	24	14	18	27	31	15		11
В4	11	17	24	9.9	20	17.3	24	19	0	14	11	20	12	19	16	7.9		9.6
В5	24	11	36	9.9	21	11.3	37	18	14	0	17	20	25	12	22
В6	21	21	15	16	24	21.3	17	24	11	17	0	2.7	22	22	14	9.7		14
В7	25	23	13	18	26	23	14	26	14	20	2.7	0	23	25	11	12		16
В8	0.9	29	12	15	15	29.3	13	18	12	25	22	23	0	30	14	17		14
В9	29	2.6	41	18	30	2.4	41	27	19	12	22	25	30	0	27
В10	15	25	8	28	28	25.3	5.1	31	16	22	14	11	14	27	0	14		26
С1	16			8.3	18		29	15	7.9		9.7	12	17		14	0
С2																	0
С3	12			3.2	13		26	11	9.6		14	16	14		26			0
С4																			0

За допомогою програми MERCS розрахуємо оптимальне закріплення споживачів за відправниками. Результати привожу у таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Закріплення споживачів за відправниками

Відправники		Споживачі
№	Загальний об’єм	№	Об’єм поставок
1	304	4	10
		7	13
		8	109
		10	172
2	225	1	44
		5	146
		7	10
		9	25
3	274	2	63
3	274	7	211
4	306	3	197
		5	69
		6	40

Результати розрахунків у програмі приводжу у додатку до пояснювальної записки.

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

Планом перевезень передбачено, що відправники А₁...А_n мають відправити споживачам В₁...В_n досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюємо на основі організації машинних перевезень вантажів. Оскільки вантажі можуть відноситися до різних класів за використовуванням вантажності, то необхідно перейти від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотон:

А_Т = Q_доб/γ_і (3.1)

де Q_доб - обсяг перевезення і-го виду вантажу за добу, т; γ - коефіцієнт використовування вантажності для і-го виду вантажу.

γ для вантажів дорівнює [8]:

-для соняшникової олії - 0.95;

-для картоплі -1;

-для граніту -1;

-для газет - 1.

Таким чином:

А_Т1=304/0.95=320 (автотон);

А_Т3=225/1=225 (автотон);

А_Т2=274/1=274 (автотони);

А_Т4=306/1=306 (автотон).

Однією з основних задач, що вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнта використання пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використаємо метод "таблиць зв'язків" та на його основі призначимо маятникові, із зворотнім холостим пробігом, і колові маршрути. Порядок призначення маршрутів має бути таким: маятникові, із зворотним порожнім пробігом, колові.

Перша половина таблиці показує обсяг вантажу, який вивозиться від кожного відправника, а друга -обсяг відправлення споживачами порожніх автомобілів.

Приведемо дані таблиці в роботу (табл. 3.1).

Маятникові маршрути:

1) А₃B₇B₇А₃=211 (т);

2) А₂B₅B₅А₂=146 (т);

Кільцеві маршрути:

1) А₄B₁₀B₁₀A₁A₁B₃B₃А₄=344 (т);

2) А₂B₅B₅A₄A₄B₈B₈А₁А₁B₃B₃A₄A₄B₉B₉А₂=100 (т);

3) А₁B₁B₁A₂A₂B₅B₅А₄А₄B₈B₈A₁=132 (т);

4) А₃B₆B₆A₄A₄B₈B₈А₁А₁B₂B₂A₃=120 (т);

5) А₁B₂B₂A₃A₃B₇B₇А₂А₂B₄B₄A₁=30 (т);

6) А₁B₂B₂A₃A₃B₇B₇А₁=26 (т);

Таблиця 3.1

Таблиця зв’язків

Ділянка	Об’єм вантажу,т	Ділянка	Об’єм вантажу,т
А₁В₁	44/0	В₄A₁	10/0
А₁B₂	63/23/13/0	В₇A₁	13/0
А₁B₃	197/25/0	B₈А₁	109/65/40/0
A₂B₄	10/0	B₁₀A₁	172/0
A₂B₅	215/69/44/0	B₁A₂	44/0
A₃B₆	40/0	B₅A₂	146/0
A₃B₇	234/23/13/0	B₇A₂	10/0
A₄B₈	109/65/40/0	B₉A₂	25/0
A₄B₉	25/0	B₂A₃	63/23/13/0
A₄B₁₀	172/0	B₇А₃	211/0
		B₃A₄	197/25/0
		B₅A₄	69/44/0
		B₆А₄	40/0

Відправник А5 постачає споживачам В₁...В_n вантаж малими обсягами (партіями). Тому для їх перевезення завданням передбачено використовувати конкретний (наперед заданий) автомобіль. Мій автомобіль – вантажністю 6 т. При цьому призначають розвізні маршрути. Оптимальним, маршрутом є такий, на якому, залежно від поставленої мети, досягаються мінімальні витрати часу та матеріальні витрати на перевезення вантажу. У нашому випадку критерієм оптимальності приймають мінімальний загальний пробіг автомобіля на маршруті.

Розвізні маршрути я розрахував за допомогою програми BASICA. Результатами розрахунків є такі маршрути:

1) А₅B₂B₂B₁₀B₁₀A₅

2) А₅B₁B₁B₉B₉A₅

3) А₅B₃B₃A₅

4) А₅B₅B₅B₇B₇B₆B₆B₄B₄B₈B₈A₅

Результати, видані програмою, подані у додатку.

4. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах

Після призначення маршрутів вибираємо тип і модель автомобіля (автопоїзду). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснююємо на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу. Альтернативні, (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначимо орієнтовно за раціональною вантажністю:

, (4.1)

де Q_М - середній обсяг перевезення по маршрутах (визначають як середній арифметичний між призначеними маршрутами), т; γ_C - середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначають як середній арифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів); п - кількість обертів за час на маршруті, од.

Таким чином :

Кількість обертів на маршрутах визначається за залежністю:

, (4.2)

де Т_м - час роботи автомобіля на маршруті (призначають T_М =10 год.); t_ОБС -середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

Таким чином:

n = 10/3.8=3 (оберти).

Середній час оберту автомобіля на маршруті:

, (4.3)

де l_МС -середня довжина маршруту (визначається як середній арифметичний між призначеними маршрутами), км; V_Е - експлуатаційна швидкість автомобіля, призначають 15 км/год.

Таким чином:

t_ОБС =57.4/15=3.8 (год.).

Одержане значення q_p порівняємо із мінімальним значенням обсягів перевезення на маршрутах : q_p=46.7т >26 т.

Для подальшої роботи мною було обрано такі автомобілі:

1) МАЗ-64221+МАЗ-93866 (25.2 т)

2) Volvo FH412+TREILOR RF30-56 (24.6 т)

3) DAF-95XF+TREILOR-Lambert (23.7т)

Для обраних автомобілів (автопоїздів) визначимо продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховують для п'яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

, (4.4)

де – номінальна вантажність автомобіля, т;

– довжина вантажної поїздки, км;

– коефіцієнт використовування пробігу;

– середня технічна швидкість, км /год.;

– час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку.

При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані, км по осі абсцис за залежністю:

(4.5)

де , – найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед наявних маршрутів, км, а “5” – кількість інтервалів.

Значення середньої технічної швидкості беру за нормативами. У населеному пункті 25 км/год – для автомобілів вантажністю 7 і більше тонн.

Час простою під навантаженням і розвантаженням автомобіля приймаю згідно з нормативом [4, с.35].

Коефіцієнт використовування пробігу беру як середній арифметичний між маршрутами.

Дані розрахунків для заношу до табл. 4.1.

Собівартість перевезень визначають у вигляді витрат на транспортування 1 т вантажу для тих же значень відстані, що і для визначення продуктивності. За наведеною нижче залежністю розраховую в середовищі MS EXCEL значення собівартості на інтервалах.

(4.6)

де , – витрати відповідно змінні, грн./км, і постійні, грн./год., при роботі автомобіля.

МАЗ-64221+МАЗ-93866 =121.6 коп; =2341.5 коп
Volvo FH412+TREILOR RF30-56 =96.2 коп; =2648.3 коп
DAF-95XF+TREILOR-Lambert =85.3 коп; =2382.7 коп

Необхідний автомобіль обираю виходячи із залежності:

, де -середнє значення продуктивності і-го автомобіля, -середнє значення собівартості і-го автомобіля.

. Аналогічно для інших автомобілів. , . Значення середніх собівартостей визначаються так само:

S_t1=3.07 (грн.) S_t2=3.13 (грн.) S_t3=2.91 (грн.)

Максимальне значення ∆ досягається при відношення

Отже, обираємо автомобіль МАЗ-64221+МАЗ-93866 вантажністю 25.2 т. Доведемо наш вибір графіками 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1

Показники для обирання рухомого складу

Показник	Модель автомобіля	Значення показників по інтервалах
Показник	Модель автомобіля	11-21	22-31	32-41	42-51	52-61
Продуктивність, т/год	МАЗ-64221+МАЗ-93866	10.59	8.32	6.84	5.81	5.05
	Volvo FH412+TREILOR RF30-56	10.34	8.12	6.68	5.68	4.93
	DAF-95XF+TREILOR-Lambert	9.96	7.82	6.44	5.47	4.75
Собівартість перевезення, грн/т	МАЗ-64221+МАЗ-93866	2.02	2.55	3.07	3.6	4.12
	Volvo FH412+TREILOR RF30-56	2.12	2.63	3.13	3.64	4.14
	DAF-95XF+TREILOR-Lambert	1.98	2.44	2.91	3.38	3.84

Рисунок 4.1-Залежність продуктивності від довжини маршруту

Рисунок 4.2-Залежність собівартості від довжини маршруту

5. Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах

Розрахунок основних технічно-експлуатаційних показників проводжу на основі картограми маршрутів.