Капітал і виробничі фонди

 

 

 

 

 

 

 

Конспект  лекцій

на  тему

 

 

«Капітал і виробничі фонди»

 

 

 

 

 

П л а н

 

 

1. Економічна суть капіталу та  його види.

 

2. Характеристика основних виробничих  засобів    підприємства. 

 

3. Характеристика основних невиробничих  засобів (майна соціального призначення).

 

4. Класифікація і структура основних  виробничих засобів; 

 

5. Вартісна оцінка основних засобів. 

 

6. Показники ефективності використання  основних засобів. 

 

7. Спрацювання і старіння основних  засобів. 

 

8. Просте  та розширене відтворення основних  засобів

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ КАПІТАЛУ ТА ЙОГО ВИДИ.

 

Обов’язковою умовою створення підприємства, а у подальшому успішного його розвитку в умовах ринкової економіки є його самофінансування. Воно передбачає функціонування і розвиток підприємства за рахунок певного розміру фінансових ресурсів підприємства. Таким чином підприємець повинен мати у своєму розпорядженні капітал, який забезпечить його існування та розвиток.

 

Капітал - це головна сума коштів необхідних для започаткування підприємства та здійснення його діяльності.

 

Цей капітал витрачається на закупівлю:

    • засобів праці;
    • робочої сили.

 

Такий капітал  має назву – авансований капітал.

Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником капіталу у певне підприємство з метою одержання прибутку.

Цей капітал  поділяється на два види:

 

    • постійний, який витрачається на придбання засобів праці;
    • змінний, який витрачається для найму робочої сили.

 

Основними джерелами утворення капіталу вважаються:

1. Власні кошти, які утворюються за рахунок чистого прибутку, який підприємець одержує в результаті ефективної діяльності.

2.Статутний фонд, який формується при утворенні підприємства за рахунок внесків власників підприємства.

3. Пайовий фонд.

4.Резервний  фонд.

Власні кошти  підприємства вважаються внутрішнім його капіталом.

5. Позичені кошти, які утворюються за рахунок кредитів банку;

6. Залучені кошти. До яких відносять безповоротні фінансові допомоги, благодійні внески, цінні подарунки.

 

Таким чином, для здійснення господарської діяльності і розвитку підприємства воно повинно  мати початковий капітал і постійно його поповнювати. 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ  ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

Для здійснення господарської діяльності підприємство повинно мати досконалу матеріальну технічну базу, яка складається з матеріальних ресурсів. Створення такої матеріально-технічної бази здійснюється за рахунок частини авансованого капіталу.

За рахунок цієї частини авансового капіталу підприємство купує основні засоби. Вони створюють умови для успішної діяльності підприємства та виконують виробничі процеси.

До складу основних засобів включають:

 

    • споруди,
    • будівлі;
    • передавальні пристрої;
    • машини;
    • МШП, строком служби більше одного року.

 

Структура  основних засобів характеризує співвідношення кожного виду основних засобів у їх загальній сумі.

Перелічені основні засоби групуються за такими ознаками:

 

- активні, ті що виконують виробничі процеси;

- пасивні, які створюють умови для господарської діяльності.

 

Основні засоби - це частина матеріальних ресурсів, які мають вартість і функціонують у виробничому процесі тривалий час у незмінній споживчій формі.

 

Вартість основних засобів переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється на підприємстві частинами, протягом тривалого часу.

Основні засоби мають велике значення для ефективної роботи підприємства.

Вони мають  певні особливості:

 

1. Використовуються у натуральному вигляді протягом тривалого часу.

2. Схильні до зносу, що характеризуються поступовою втратою їх первісних можливостей у подальшій експлуатації. Це відбувається за рахунок спрацювання, старіння та закінченням резерву потужності основних засобів.

3. Основні засоби мають специфічну характеристику кругообігу та відшкодування через механізм поступової амортизації.

 

3.ХАРАКТЕРИСТИКА  ОСНОВНИХ НЕВИРОБНИЧИХ ЗАСОБІВ  ( МАЙНА СОЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ).

 

Господарська  діяльність кожного підприємства забезпечується основними виробничими засобами, ефективне використання яких дає підприємству необхідний прибуток.

Крім  основних виробничих засобів, деякі підприємства мають у своєму розпорядженні основні невиробничі засоби, які вважаються засобами соціального призначення.

До  них відносять:

 

    • житлові будинки;
    • гуртожитки;
    • дитячі дошкільні заклади;
    • профілакторії;
    • будинки відпочинку;
    • палаци культури;
    • спортивні споруди;
    • пасажирський транспорт.

 

Такі  основні засоби створюють умови  для лікування, оздоровлення і відпочинку, як працівників підприємства так  і членів їх сімей. Вони вважаються об’єктами соціального призначення. Якщо основні виробничі засоби забезпечують процес виробництва то основні невиробничі засоби створюють умови для соціального розвитку колективу працівників підприємства і сприяють зростанню продуктивності праці.

Такі  основні засоби можуть мати великі підприємства, у яких високий рівень власного капіталу. Ці основні засоби знаходяться на балансі підприємства. На їх придбання та утримання підприємство витрачає великі кошти з власного капіталу або за рахунок кредитів банку. Таким чином основні не виробничі засоби соціального призначення забезпечують умови для ефективної роботи підприємства, бо працівники підприємства та члени їх сімей користуються ними.

 

4. КЛАСИФІКАЦІЯ І СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ЗАСОБІВ

 

Для ведення обліку основних засобів, проведення аналізу їх наявності  та ефективності використання, планування необхідно виділити такі ознаки їх класифікації:

 

1. За характером використання:

    • основні виробничі засоби;
    • основні невиробничі засоби соціального призначення;

 

2. За цільовим призначенням:

    • будівлі і споруди;
    • передавальні пристрої;
    • машини;
    • виробничий інвентар, інструменти;

 

3. Залежно від участі у виробничому процесі:

    • активні, які виконують виробничі процеси (машини, обладнання, інструменти);
    • пасивні, які створюють умови для процесу виробництва (будівлі, споруди);

 

4. Залежно від джерел фінансування:

    • власні кошти;
    • позичені кошти.

 

Структура основних засобів характеризує співвідношення кожного виду основних засобів у їх загальній сумі. На виробничих підприємствах таке співвідношення може бути:

 

    • 45-47 % - будівлі, споруди;
    • 40-42 % - устаткування;
    • 2,5-3 % - транспорт.

Структура основних засобів може змінюватися  під впливом внутрішніх і зовнішніх  факторів.

 

 

5. ВАРТІСНА  ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

Облік основних засобів на підприємствах здійснюється у різних одиницях вимірювання:

 

  1. Натуральні, які показують кількість одиниць основних засобів.
  2. Вартісні, у грошових одиницях..

 

Для підприємств великого економічного значення набуває облік основних засобів у грошових одиницях. Це необхідно для проведення бухгалтерських операцій, аналізу і планування основних засобів.

До  вартісних одиниць вимірювання  основних засобів відносять:

 

  1. Первісна вартість, за якою підприємець купує основні засоби.
  2. Відновлена вартість - це їх вартість за сучасними цінами.
  3. Повна вартість, яка включає і первісну і відновлену.
  4. Залишкова, яка визначається, як різниця між первісною вартістю і накопиченою амортизацією.
  5. Ліквідаційна - це ринкова вартість основних засобів на момент їх реалізації по закінченню строку служби.
  6. Балансова вартість - це вартість яка визначається на кінець кожного поточного року після вирахування накопиченої амортизації протягом цього року.
  7. Середньорічна - це вартість основних засобів, яка визначається для економічних розрахунків.
  8. Вартість основних засобів на кінець звітного року.

9. Справедлива  вартість – основних засобів визначається при їхній переоцінці або здійсненні обміну. 

6. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

Основні засоби повинні забезпечувати підприємству ефективну діяльність, а саме:

 

    • підвищення обсягів виробництва продукції;
    • зростання продуктивності праці;
    • зростання прибутку;
    • зниження витрат.

 

Для того щоб впевнитися в ефективності їх використання проводиться аналіз. З цією метою визначаються показники за два або більше років і порівнюються між собою. Ці показники і характеризують ефективність використання основних засобів.

Показники ефективності основних засобів для підприємства виробника.

    1. Фондовіддача:

 

 

 

    1. Фондомісткість:

 

 

 

    1. Рентабельність О.З.:

 

 

 

    1. Фондоозброєність:

 

 

 

    1. Доходовіддача:

 

 

 

    1. Середньорічна вартість основних засобів:

 

 

 

 – 

 

Для визначення забезпеченості та руху основних засобів визначають такі коефіцієнти:

 

    1. Коефіцієнт оновлення основних засобів:

 

 

 

    1. Коефіцієнт вибуття основних засобів:

 

 

 

    1. Коефіцієнт змінності основних засобів, який показує використання основних засобів протягом доби:

 

 

 

При визначенні показників ефективності використання основних засобів на торговому підприємстві замість обсягів виробництва продукції використовують показник товарооборот (для визначення фондовіддачі, фондомісткості).

Крім  того визначають показник

 

Ефективність використання площі  торгового залу (виробнича):

 

 

 

 

 

 

7. СПРАЦЮВАННЯ І СТАРІННЯ ОСНОВНИХ  ЗАСОБІВ

 

Основні засоби на підприємстві виконують господарську діяльність і створюють умови для неї.

В процесі експлуатації основні засоби зношуються бо зазнають фізичного спрацювання, економічного та техніко-економічного старіння.

Період  їх роботи на підприємстві має назву  «Строк корисної експлуатації». Але науковий технічний прогрес не стоїть на місті, тому на зміну діючих основних засобів приходить нове покоління з більш високими можливостями. Їх використання приносить підприємству більші вигоди, тому діючі основні засоби не можуть з ними конкурувати.

В процесі експлуатації основні засоби зношуються і деякі з них поступово вибувають з експлуатації.

Підприємство намагається підтримувати основні засоби у робочому стані.

 

Виділяють такі види спрацювання і старіння основних засобів:

 

    1. Фізичне спрацювання, яке показує що основні засоби в результаті зносу втратили свої первісні можливості;

 

    1. Економічне спрацювання, яке показує зменшення вартості основних засобів в результаті їх фізичного спрацювання;

 

    1. Техніко-економічне старіння - це процес зносу основних засобів, втрати їх можливостей і знецінення в результаті появи нового покоління основних засобів.

 

Фізичне спрацювання і техніко-економічне старіння діючих основних засобів можна усунути частково або повністю за рахунок проведення технічного огляду і обслуговування, поточного і капітального ремонту, модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, а також придбання (спорудження) нових аналогічних об’єктів. Це здійснюється за рахунок додаткових фінансових вкладень власних коштів підприємства, або кредитів банку.

 

8. ПРОСТЕ ТА РОЗШИРЕНЕ ВІДТВОРЕННЯ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

У процесі експлуатації основні засоби  втрачають свої виробничі можливості за рахунок їх спрацювання та старіння. Звідси виникає необхідність їх заміни або відновлення.

Виходячи з цього здійснюється просте та розширене відтворення основних засобів.

До  простого відтворення основних засобів відносять:

 

  1. Поточний ремонт, який забезпечує збереження основних засобів праці. Він потребує незначних витрат часу і грошових коштів. Як правило він здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.
  2. Капітальний ремонт, який допомагає максимально відновити первісні можливості основних засобів. Такий ремонт вважається більш складний, тривалий. Він потребує більшого вкладання грошових коштів і, як правило здійснюється частково за рахунок власних коштів та кредитів банку.
  3. Відновлений ремонт, потреба в якому виникає внаслідок стихійного лиха. Він потребує тривалого часу і великих витрат  грошових коштів.

 

Особливу  увагу потрібно приділити розширеному відтворенню основних засобів.

До  розширеного відтворення основних засобів відносять:

 

  1. Технічне переозброєння діючого підприємства, яке проводиться буз розширення діючих площ;
  2. Реконструкція діючого підприємства, яка передбачає повне або часткове переобладнання виробництва (спорудження нових об’єктів, розширення діючого підприємства);
  3. Розширення діючого підприємства – це спорудження за новим проектом додаткових виробничих комплексів, нових цехів.

Розширене відтворення основних засобів потребує досить тривалого часу, вкладання  грошових коштів частково за рахунок  власних фінансових ресурсів і частково за рахунок кредитів банку.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

  1. Закон України «Про підприємництво» Прийнятий Верховною Радою України 7 лютого 1991.
  2. Про власність: Закон України від 26.03.91 р. // Нові закони України. – К., 1991.
  3. Господарський кодекс України. – К.: Істина, 2003.
  4. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. К.: КНЕУ, 2001.
  5. Ушакова Н.М. Лігоненко Л.О., Чаюн І.О. Опорний конспект з курсу «Економіка підприємства». – К.: КНТЕУ, 2002.
  6. Шваб Л.І. Економіка підприємства. К.: «Каравела» 2004.

Капітал і виробничі фонди 📙 Курсовая → 🆔 101339

Капітал і виробничі фонди 📙 Курсовая → 🆔 101339

Капітал і виробничі фонди