Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

Навчально –  науковий інститут бізнесу

 

Економічний факультет

 

Кафедра аграрної економіки

 ім. проф. І. Н. Романенка

Курсова робота

Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання

 

 

 

 

 

Студентка відділення

« Облік і  аудит  »

8 групи 1ст. курсу                 _________________             Г.Ю. Васильченко 

(підпис)

 

Керівник,  

к.е.н, доцент                   _____________________        Т.П. Авраменко                       (підпис)

 

 

 

Київ - 2012

Зміст

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I Наукові основи ефективного використання капіталу підприємства

1. 1. Економічна суть капіталу сільського господарства

1. 2. Показники забезпеченості й економічної ефективності використання основного та оборотного капіталу

РОЗДІЛ II Забезпеченість господарства капіталом й економічна ефективність його використання

2. 1. Організаційно – економічна характеристика підприємства

2. 2. Динаміка забезпеченості та структура основного і оборотного капіталу

2. 3. Економічна ефективність використання основного та оборотного капіталу

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ринкова економіка  являє собою розвиток підприємств  різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств.

З’явився такий  вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто  діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Капітал є частиною фінансових ресурсів, що використовується підприємством в обороті та дає  доходи від цього обороту, тобто  це виробнича частина фінансових ресурсів, яка змінює свою форму та забезпечує своє збільшення. Рух коштів,його швидкість і масштаби визначають ефективність фінансової системи. З руху коштів розпочинається і рухом коштів закінчується кругообіг засобів господарюючого суб‘єкта, оборотом всього капіталу підприємства. Ефективність використання капіталу я буду досліджувати на матеріалах приватно-орендного підприємства «Лан».

РОЗДІЛ I Наукові основи ефективного використання капіталу підприємства

1. 1. Економічна  суть капіталу сільського господарства

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Для своїх цілей  економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а  частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед  власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

По приналежності  підприємству виділяють власний  і позиковий капітал. Власний  капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини  активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

Додатковий  капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється  з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

Нерозподілений  прибуток - основне джерело нагромадження  майна  підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів  за рахунок прибутку на інші цілі.

Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру.

До інших  резервів відносяться резерви, що створюються  на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.

Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать  джерелами формування засобів, використовуваних організацією  для досягнення поставлених цілей.

Інвестований  капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад  номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга - додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя - додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.

Накопичений капітал  знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку. Незважаючи на те, що джерело утворення окремих  складових накопиченого капіталу одне - нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються.

По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний  види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

По формах власності  виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

По організаційно - правових формах діяльності виділяють  наступні види капіталу: акціонерний  капітал (капітал підприємств, створених  у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.).

По характеру  використання власником виділяють  споживчий і  накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання утрачає функції капіталу. Він являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників).  Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2.  Показники забезпеченості й економічної  ефективності використання основного та оборотного капіталу

Забезпечення високих  темпів розвитку підприємства та підвищення ефективності виробництва  можливе  за умов інтенсивного відтворення і раціонального використання основного капіталу. Відтворення та використання основного капіталу підприємства характеризується системою показників, які поділяються на три групи: 1) показники, які характеризують відтворення основного капіталу, тобто його технічний стан; 2) показники, які характеризують оснащеність підприємства основним капіталом; 3) показники, які характеризують ефективність використання основного капіталу підприємства.

Розвиток підприємства, темпи зростання виробництва  продукції та підвищення продуктивності праці залежить від оснащеності підприємства основним капіталом . Забезпеченість сільськогосподарських підприємств основним капіталом характеризують такі показники, капіталозабезпеченість господарства і капіталоозброєність праці.

Капіталозабезпеченість господарства – це вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. І визначається діленням середньорічної вартості основного капіталу на загальну площу сільськогосподарських угідь.

Капіталооозброєність  праці – це середньорічна вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на одного середньорічного працівника. Визначається діленням середньорічної чисельності працівників на площу сільськогосподарських угідь.

Економічна ефективність використання основного виробничого капіталу підприємств характеризується такими показниками, як капіталовіддача, капіталомісткість продукції та норма прибутку.

Капіталовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. виробничого капіталу.

Капіталомісткість продукції – це середньорічна вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на 1 грн. валової продукції. Цей показник обернений до капіталовіддачі. Він визначає розмір основного виробничого капіталу, необхідний підприємству за даних умов для виробництва валової продукції вартістю 1 грн.

Для визначення економічної ефективності основного і оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств обчислюють норму прибутку. Цей показник визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основного і оборотного капіталів і виражається в процентах.

Оборотні кошти  аграрних підприємств становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів у процесі господарювання має велике економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу підприємств використовують такі показники:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) визначається діленням виручки від реалізації продукції за рік на середньорічний залишок нормованого оборотного капіталу. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотного капіталу за рік і визначається обсягом реалізованої продукції поділеної на середньорічний залишок нормованого оборотного капіталу.

Для аналізу  динаміки ефективності використання оборотного капіталу визначають два показники: коефіцієнт оборотності нормованих оборотних коштів та коефіцієнт оборотності всіх оборотних засобів, крім коштів, які перебувають на розрахунковому рахунку в банку.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті – показник, обернений до коефіцієнта оборотності, який показує, скільки оборотних коштів припадає на 1 грн. реалізованої продукції

Тривалість одного обороту (в днях) визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів: t= 360: K.

 Тривалість  одного обороту характеризує  швидкість обертання. Цей показник  обчислюється в днях і визначається періодом, за який оборотні засоби підприємства здійснюють один оборот. Швидкість обертання оборотних засобів характеризує ефективність їх використання.

Тривалість обертання  коштів – це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результат процесу матеріального відтворення та ефективність використання у цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Рентабельність  оборотних коштів визначається відношенням прибутку підприємства до середньорічного залишку оборотних коштів. Цей показник показує масу прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів підприємства.

Оборотні засоби, проходячи через стадії виробництва  і обігу, здійснюють свій кругообіг  протягом одного виробничого циклу.

Зменшення тривалості обороту  фондів сприяє підвищенню ефективності виробництва, а отже, і зміцненню економіки підприємства.

Капітал сільського господарства являють собою нагромаджене суспільне багатство. Вони знаходяться у безперервному русі, зміні й удосконаленні. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання капіталу великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності.

Таким чином, розвиток сільського господарства потребує постійного нарощування капіталу. Спостерігається інтенсивне старіння техніки, а в умовах погіршення забезпеченості запасними частинами і ремонтними матеріалами, паливом і мастилами наростаючими темпами погіршується використання основного капіталу.

 

РОЗДІЛ II Забезпеченість господарства капіталом й економічна ефективність його використання

2. 1. Організаційно  – економічна характеристика  підприємства

Приватно – орендне сільськогосподарське підприємство «Лан», в подальшому ПОП «Лан» засноване 27 травня 1998 року в місті Новий Буг, Новобузького району, Миколаївської області. Район розташований в східній частині Миколаївської області, займає площу 12,4 тис. км, що складає 5,1% від загальної території області ,межує з Баштанським, Казанківським, Єланецьким, Березнегуватським районами Миколаївської області та Устинівським і Бобринецьким районами Кіровоградської області. Через районний центр м. Новий Буг проходить автомагістраль державного значення Миколаїв-Дніпропетровськ, в 5 кілометрах від міста проходить гілка Одеської залізниці. Відстань від м. Миколаєва по шосейних дорогах – 105 км. Площа Новобузького району становить 1243,8 кв. км.. В районі налічується 1 місто - Новий Буг, який є районним центром, і 57 сіл.

В районі проживає (станом на 01.03.2010)32 186 осіб. .

Рельєф району переважно  рівнинний. Клімат помірно-континентальний, сухий, грунт – суглинистий чорнозем. Відчувається дефіцит місцевих водних ресурсів. Корисні копалини представлені, головним чином, нерудними родовищами. Водні ресурси – річкою Інгул. Природні та кліматичні умови сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства.

 В господарстві всі основні виробничі цехи (ферми, тракторні бригади) і населенні пункти зв'язані між собою дорогами, які мають тверде покриття. Рілля коператива - чорноземи. По механічному складу відноситься до суглинистих. По якості потрібно підвищувати родючість шляхом правильного агротехнічного примінення внесення мінеральних і органічних добрив, а також зберігання вологи.

В процесі виробництва  продукціі беруть участь висококваліфіковані  працівники з великим досвідом роботи.

Підприємство  діє у відповідності до законів України «Про власність», «Про підприємство», «Про підприємства в Україні», Земельного кодексу та інших законодавчих актів України. Підприємство є юридичною особою згідно із законодавство України має самостійний баланс, власні основні фонди й оборотні кошти, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглу печатку та кутовий штамп.

Головною метою  діяльності підприємства є виробництво  товарної сільськогосподарської продукції  її переробка та реалізація, направлені на отримання максимального прибутку.

У сільському господарстві результати виробництва безпосередньо  визначаються кількістю обробленої землі, її родючістю та рівнем ефективності використання. Земля – незамінний засіб виробництва.

Для детального дослідження господарства почнемо із огляду структури сільськогосподарських угідь.

Таблиця 2.1.

Склад і структура сільськогосподарських  угідь ПОП «Лан»

за 2009-2011рр

Види угідь	2009р		2010р		2011р
	Га	%	га	%	га	%
Усього сільськогоспордарських угідь, у тому числі:	3504	100	3490	100	3522	100
рілля	3504	100	3490	100	3522	100
Сінокоси	_	_	_	_	_	_
Пасовища	–	–	–	–	_	_
багаторічні насадження	–	–	–	–	–	–

Аналізуючи склад і  структуру земельних угідь  ПОП  «Лан» можна зробити висновок, що її склад за аналізований суттєво змінився. Площа сільськогосподарських угідь в 2011р порівняно з 2009р збільшилась на 18 га.

Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах широкого вжитку із сільськогосподарської  сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих результатів розрізняють такі види їх: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція, чиста продукція і прибуток.

Валова продукція сільського господарства — це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва , а у вартісній — оцінений за порівнянними цінами відповідного року.

Визначення обсягу валової  продукції сільського господарства у натуральній формі необхідне для: оцінки розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення і переробної промисловості в окремих видах сировини;

визначення  обсягу перевезень і зберігання продукції, потреби в транспортних засобах  і складських приміщеннях;

обґрунтування потреб підприємств у власній  сільськогосподарській продукції, що використовується на виробничі цілі (корми, насіння тощо) для наступного циклу відтворення;

планування  обсягів виробництва і реалізації продукції, укладання договорів, здійснення експортно-імпортних операцій;

визначення  натуральних показників ефективності виробництва окремих видів продукції (трудомісткості і собівартості одиниці продукції, її енерго-, водомісткості тощо).

У вартісній формі валову продукцію сільського господарства розраховують у порівнянних цінах (нині у цінах 2005 р.) з метою визначення:

обсягу її виробництва в цілому по підприємствах, окремих регіонах і на державному рівні;

низки вартісних  економічних показників, що характеризують рівень річної, денної і годинної продуктивності праці, фондовіддачі основних і оборотних  фондів, фондомісткості виробництва, його капіталомісткості та ін.;

темпів зростання  валового виробництва продукції, продуктив­ності  праці та інших якісних показників у цілому по сільському господарству, його комплексних галузях (рослинництву і тваринництву), по окремих підприємствах  і для досягнення порівнюваності цих показників у часі і просторі.

При визначенні вартості валової  продукції сільського господарства до її складу включають вартість основної, побічної і супутньої продукції  рослинництва і тваринництва, приріст  незавершеного виробництва в цих галузях і вартість вирощування за рік молодих культурних насаджень (до вступу їх у період плодоношення).

На сільськогосподарських  підприємствах валова продукція  у вартісному виразі визначається і  за собівартістю виробництва з наступним  використанням цього показника для розрахунку чистої продукції підприємства.

Далі розрахуємо вартість валової продукції підприємства за 2011 рік у порівнянних цінах 2005 р.                                                                  Таблиця 2.2.

Види продукції	Ціна 1 ц, грн.	Кількість продукції, ц	Вартість валової  продукції, тис. грн.
Зернові і зернобобові – всього	Х	Х
Пшениця(озима  і яра)	40,29	11695	471,2
Жито (озиме  і яре)	32,31	50	1,6
Ячмінь (озимий і ярий)	46,77	17408	814,2
Овес	34,95	-	-
Кукурудза на зерно	35,19	4707	165,6
Просо	30,39	-	-
Гречка	83,90	172	14,4
Горох	38,53	-	-
Цукрові буряки	16,99	-	-
Вика і викові суміші	84,65	-	-
Інші зернобобові	50,88	-	-
Солома озима  і яра	3,28	-	-
Соняшник	88,02	25790	2270,0
Картопля	67,61	-	-
Овочі закритого  грунту	279,76	-	-
Соя	98,91	-	-
Ріпак озимий	113,57	-	-
Ріпак ярий	81,85	-	-
Силос	8,31	18640	154,9
Усього  по рослинництву	Х	Х	3891,9
Приріст, приплід  ВРХ	664,71	146	97,1
Молоко	104,27	1776	185,2
Приріст, приплід  свиней	1004,88	123	123,6
Приріст птиці	736,63	-	-
Яйця – за 1000 штук	305,26	-	-
Мед	1208,43	21,24	25,7
Усього  по тваринництву	Х	Х	431,6
Усього  по підприємству	Х	Х	4323,5

 

У ПОП «Лан» вартість валової  продукції на 2011 рік становила 3891,9 тис. грн. у рослинництві і 2972,6тис. грн. у тваринництві. Всього по підприємству 6864,5 тис. грн. у порівнянних цінах 2005р.

Розрахуємо вартість валової продукції підприємства за 2009 рік у порівнянних цінах 2005 р.

Таблиця 2. 3.

Види продукції	Ціні 1ц, грн.	Кількість продукції, ц	Вартість валової  продукції, тис. грн.
Зернові і зернобобові  – всього	X	X
Пшениця(озима  і яра)	40, 29	4876	196, 5
Жито (озиме  і яре)	32,31	42	1,4
Ячмінь (озимий і ярий)	46,77	18077	845,5
Овес	34,95	-	-
Кукурудза на зерно	35,19	725	25,5
Просо	30,39	-	-
Гречка	83,90	73	6,1
Горох	38,53	-	-
Цукрові буряки	16,99	-	-
Вика і викові суміші	84,65	-	-
Інші зернобобові	50,88	-	-
Солома озима  і яра	3,28	-	-
Соняшник	88,02	18330	1613,4
Картопля	67,61	-	-
Овочі закритого  грунту	279,76	-	-
Соя	98,91	-	-
Ріпак озимий	113,57	-	-
Ріпак ярий	81,85	-	-
Силос	8,31	6650	55,3
Усього  по рослинництву	X	X	2743,7
Приріст, приплід  ВРХ	664,71	90	59,8
Молоко	104,27	1123	117,1
Приріст, приплід  свиней	1004,88	64	64,3
Приріст птиці	736,63	-	-
Яйця – за 1000 штук	305,26	-	-
Мед	1208,43	31,00	37,5
Разом по тваринництву	X	x	278,7
Разом по підприємству	X	x	3022,4