Кодекс професійної етики аудиторів

37

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….…….3

1.  ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………………………......4

1.1       Основні елементи визначення аудиторської діяльності……………... 4

1.2       Права та обов’язки аудиторів, установлені законодавством………… 5

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ І ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА…………………………………………………………………….  8

3. КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ АУДИТОРІВ, ЙОГО СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………………………………….  13

ВИСНОВОК……………………………………………………………………  35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………. 37

ВСТУП

       Актуальність теми. Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач»,  тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

        Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

        Сутність аудиту полягає в перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства з метою висловлення думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням бухгалтерського обліку.

        Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов’язаний  захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв’язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.

         Але святий обов’язок аудитора - зробити все, що в його силах з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства: пояснити, попередити, розказати.

1.     ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1    Основні елементи визначення аудиторської діяльності

          Аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

1.2    Права та обов’язки аудиторів, установлені законодавством

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитори й аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:

1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі діючого законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;

2) одержувати необхідні документи, що мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи, що стосуються предмета перевірки, зобов'язані надати їх за вимогою аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно завірена замовником;

3) одержувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва і працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта перевірки контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, у відношенні яких здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Обов'язки аудитора визначені статтею 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", відповідно до якого аудитори й аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту і виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати дані, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і інших видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз.

6) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про аудиторську діяльність.

Стаття 20 Закону України визначає спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудиту:

1) аудиторам, що мають прямі родинні відносини з членами органів управління суб'єкта, що перевіряється;

2) аудиторам, що мають особисті майнові інтереси в суб'єкта, що перевіряється;

3) аудиторам — членам органів управління, засновникам чи власникам суб'єкта, що перевіряється;

4) аудиторам — працівникам суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5) аудиторам – працівникам, співвласникам дочірнього підприємства, філії суб’єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної та ступінь відповідальності аудитора;

7) аудиторам в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських   фірм,  які  не  є  аудиторами,  а  теж  засновникам,  власникам

учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

2.     ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ І ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА

            Аудиторські перевірки повинні здійснюватися аудиторами відповідно    до загальноприйнятих  у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Основні принципи і вимоги щодо проведення аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту -  № 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" і № 3 "Основні принципи, що регулюють аудит". Останній унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності та поведінки , які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту . Вони є основою всіх міжнародних нормативів аудиту, на них має ґрунтуватись і вітчизняний аудит.

           Принципи аудиту – це основні засади, на яких здійснюється аудиторська діяльність. Вони поділяються на дві великі групи:

      фундаментальні принципи;

      методологічні принципи.

           Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності. У теорії та практиці аудиту важливе місце займає професійна етика аудитора. Вона включає в себе ряд принципів службової поведінки та ставлення до виконання фахових обов’язків, що відповідають вимогам міжнародних нормативів аудиту. Від дотримання цих етичних принципів залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати найскладніші завдання.

            Принципи професійної етики обов’язкові для дотримання в усіх випадках проведення аудиту. До них належать: чесність, незалежність, об'єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка та доброзичливість.

1.      Чесність.   Професійний  аудитор  повинен   бути  відвертим  та

чесним надаючи професійні послуги. Чесність передбачає не просто чесність, а й справедливе ведення ділових стосунків та правдивість.

2.      Незалежність.  Цей принцип являє собою головну рису професії

аудитора. Вона обумовлена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським організаціям і не залежить від них. Думка аудитора з фінансових питань не має залежати від гонорару, який виплачується клієнтом.

           На незалежність аудитора можуть вплинути такі факти:

-         фінансові взаємовідносини з клієнтом (володіння  акціями,  робота,

родичі);

-         позики, що надаються чи отримуються  клієнтои,  посадовою особою

чи великим акціонером компанії клієнта.

          Принцип незалежності аудитора поділяється на:

     незалежність думки – та спрямованість думок, яка дає можливість

надати висновок без будь-якого впливу, який може ставити під загрозу професійне судження та діяти чесно з об’єктивністю і професійністю;

      незалежність поведінки –  уникнення фактів  та обставин на стільки

суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію в тому числі застосовані застережні заходи обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірми, члена групи з надання впевненості знаходяться під загрозою.

3.     Об'єктивність. Об'єктивність  є  поєднанням   неупередженості,

інтелектуальної чесності та відсутності конфлікту  інтересів.  Аудитору слід бути справедливим  та не дозволяти собі необ’єктивності або  упередженості,

конфлікту  інтересів та впливу інших осіб,   які будуть завдавати шкоди його об’єктивності.

4.     Професійна компетентність та належна ретельність. Аудитору

необхідно виконувати послуги з належною ретельністю,  компетентністю та старанністю. Він повинен постійно підтримувати професійні знання, навички на  рівні,  потрібному для  надання  клієнтові  чи  роботодавцеві  професійних послуг компетентної особи, яка опирається на сучасні методи роботи,сучасне  законодавство, тенденції у практиці.

5.      Професійна поведінка.  Аудитор має дотримуватися відповідних

законодавчих актів та інших нормативних документів, утримуватися від будь

яких дій , що можуть дискредитувати професію.

6.      Доброзичливість.  Аудитор повинен проявляти до клієнта добро-

зичливе ставлення. Так, аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх свої професійних  зусиль, працюючи в їх інтересах. Аудитор також повинен поводити себе з   колегами так, щоб сприяти співпраці та встановленню гарних з ними стосунків, підвищувати репутацію своєї професії. Аудитор повинен проявляти до клієнта доброзичливе відношення та дотримуватись у спілкуванні з ним спокійного і витриманого тону. Доброзичливість повинна проявлятись і у ставленні до колег.

Методологічні ж принципи, визначені в нормативах, можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер, проте аудиторам  нехтувати ними не слід.

До методолгічних принципів  слід віднести наступні:

1.      Дотримання  законодавчих  і  нормативних  вимог  – даний

принцип означає, що аудитор повинен дотримуватися відповідних вимог при аудиторській перевірці фінансових звітів.

2.      Планування аудиту – здійснюється з метою ефективного прове

дення аудиторської перевірки. Планування означає розробку загальної стратегії виконання завдання та плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до прийнятного низького рівня.

3.      Розуміння внутрішнього контролю і оцінки ризиків суттєвих

викривлень – означає, що аудитору слід отримати таке розуміння суб’єкта господарювання та його внутрішнього контролю, яке буде достатнім для визначення і оцінки ризиків суттєвого викривлення у фінансових звітах в результаті шахрайства або помилки, а також буде достатнім для розробки і виконання подальших аудиторських процедур.

4.      Аналіз роботи виконаної іншими фахівцями  –  означає,  що

аудитор може використати результати роботи інших аудиторів чи експертів, але він повинен визначити як ці результати впливатимуть на аудиторську перевірку. Аудитор під час аудиторської перевірки може розглянути роботу внутрішнього аудитора, при чому він повинен розглянути вплив діяльності внутрішнього аудиту на процедури зовнішнього аудиту.

5.      Аудиторські докази – означає,  що аудитор повинен одержати

достатні і відповідні аудиторські докази внаслідок використання незалежних  аудиторських процедур, які дадуть можливість сформулювати обґрунтовані висновки в процесі підготовки аудиторського висновку.

6.      Документація   з аудиторської   перевірки  –   аудитор   має

документувати свою роботу у вигляді аудиторської документації або робочих документів, зокрема листів, програм аудиту, меморандумів з окремих питань. Аудитор має своєчасно формувати аудиторську документацію, яка забезпечує:

a)     достатній і відповідний запис основи для аудиторського висновку;

b)    докази   того,   що   аудиторська   перевірка   виконана  відповідно   до

міжнародних стандартів аудиту та законодавчих і нормативних вимог з питань функціонування суб’єкта господарювання.

7.      Формування аудиторського висновку –  означає,  що аудитор

має проаналізувати свої заключення на основі зібраних аудиторських доказів і чітко  сформулювати думку в аудиторському висновку щодо фінансових звітів.

         Метою професії незалежного аудитора визначене забезпечення високого професійного рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованого на задоволення потреб українського суспільства.

          Для досягнення зазначеної мети аудитор повинен дотримуватися чотирьох основних вимог:

1.      вірогідність  – українське суспільство відчуває      потребу в   

користуванні достовірною інформацією.

2.      професіоналізм – висуваються вимоги до аудиторів, що можуть

бути визначені клієнтами, роботодавцями й іншими зацікавленими сторонами до фахівців-аудиторів.

3.      якість послуг  –  виконання    аудиторських   послуг    повинне

здійснюватися в строгій відповідності з діючими нормативами і правилами аудиту і Кодексу етики.

4.      довіра - користувачі послуг аудитора повинні бути упевненими

в тім, що він ніколи не порушить професійної етики і буде дотримувати її протягом усієї практики.

         Отже, наведені вище принципи, яких повинен дотримуватися професійний аудитор є основою для проведення ефективної аудиторської перевірки суб’єкта господарювання і недотримання хоча б одного з них може  призвести до негативних наслідків для аудитора та клієнта.

3.     КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ АУДИТОРІВ, ЙОГО СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА

        Аудиторська палата України, усвідомлюючи відповідальність аудиторської  професії  перед  суспільством  і  виконуючи  головні завдання,  покладені  на  неї  Законом  України  "Про  аудиторську діяльність" (  3125-12  ),  що  полягають  у   сприянні   розвитку незалежного  аудиту в державі,  вирішенні на єдиній методологічній основі  принципових  питань  аудиторської  діяльності,   а   також сприянні   гармонізації   особистих   ділових  якостей  аудиторів, прийняла рішення N 73 від 18 грудня 1998 починаючи з 1 січня  1999 року  затвердити і ввести в дію Кодекс професійної етики аудиторів України.

          Справжній Кодекс запроваджує:

     - правила надання аудиторських послуг;

     - фундаментальні   принципи  етики,  яких  має  дотримуватися аудитор.

Норми  і фундаментальні засади етики,  викладені у Кодексі професійної етики аудиторів,  обов'язкові для виконання усіма аудиторами-практиками  при наданні ними аудиторських послуг.

Професія аудитора має свої особливості і характеризується:

     - володінням   професійними   навичками,   набутими  під  час навчання;

    - взяттям  на себе відповідальності як стосовно суспільства в цілому, так і стосовно клієнта зокрема;

             - об'єктивністю у роботі з клієнтами;

              - наданням послуг,  що відповідають найвищим вимогам  норм  і правил поведінки і виконання аудиторських послуг.

          Необхідність у спеціальних знаннях,  підготовці і досвіді, потрібних для того,  щоб бути кваліфікованими аудиторами,  а також специфіка послуг,  що їх надає професійний аудитор (як правило,  у користувачів  таких послуг виникають труднощі у розумінні й оцінці їхньої якості),  відповідальність аудитора, а також дотримання ним вимог норм і правил, що регулюють аудиторську практику.

Головним завданням даного  Кодексу професійної етики аудиторів  є  встановлення етичних вимог  для аудиторів-практиків із  метою  забезпечення гарантії високої якості  їхньої  роботи  і  задоволення  інтересів суспільства і держави. Таким чином слід зазначити інтереси українського суспільства.

Визначальною   рисою   професії   незалежного  аудитора  є визнання  ним  відповідальності  перед  українським  суспільством. Українське   суспільство   складається   з  клієнтів,  кредиторів, виконавчої   та   державної   влади,   роботодавців,   інвесторів, підприємців   та  інших  суб'єктів  держави,  що  покладаються  на об'єктивність і чесність професійних аудиторів.  Такий стан  справ допомагає   підтримувати   стабільне  і  нормальне  функціонування ринкових  відносин  у  країні.  Ця  довіра  з  боку   українського суспільства   надає   професії   незалежного  аудитора  державного значення.

Але  задоволення  потреби  клієнтів - це  не  кінцева  мета аудитора.  Аудиторські норми і правила,  насамперед,  визначаються інтересами  українського суспільства,  вони допомагають незалежним аудиторам  у  підтримці   прозорості   і   реальності   фінансової звітності,  наданої фінансовим установам,  від яких клієнт отримує кредити і позички,  сприяють  акціонерам  у  одержанні додаткового капіталу.  Консультації  з  питань керування фінансовими ресурсами підприємства   сприяють ефективному   використанню   їх.   Послуги внутрішніх  і  незалежних  аудиторів  забезпечують  впевненість  у правильному   функціонуванні   системи    внутрішнього    контролю підприємства, що  у  свою  чергу  підсилює вірогідність фінансової інформаці про  підприємства.    Консультації в галузі оподатковування, що  здійснюються  на  конфіденційній  і довірчій основі,  допомагають одержати правильне уявлення системи  і  порядку  оподатковування  в  країні,  що стимулює їхнє дотримання.

Консультації  з  менеджменту  допомагають  правильному   прийняттю рішень  керівництвом  підприємств.  Таким чином,  суспільна роль діяльності  аудиторів  при  наданні  ними  послуг   впливають   на економічну стабільність і добробут українського суспільства.

Аудитори  є  представниками  еліти  ділової  громадськості країни   тільки  за  умови  надання  ними  професійних  послуг  на постійній основі  і  рівні,  що  відповідає  вимогам  суспільства. Найважливішою   умовою,   від   якої залежить   подальша   доля аудиторської професії,  є  забезпечення  і  підтримка  впевненості суспільства  в  тому,  що  послуги  виконуються відповідно до його сподівань - на високому фаховому рівні,  згідно з вимогами Кодексу  професійної етики аудиторів і Міжнародних нормативів аудиту.

Завдання,  як і фундаментальні засади аудиторської етики, дають аудиторам тільки основні визначення і поняття. У відриві від Кодексу професійної етики неможливо вирішувати етичні конфлікти.  Тому  Кодекс професійної етики аудиторів дає детальне керівництво застосування на практиці завдань і фундаментальних засад у відношенні  багатьох  типових  ситуацій  і призначений для вирішення етичних конфліктів.

Дотримання вимог Кодексу професійної етики контролюється Аудиторською палатою України в рамках її компетенції.  У випадку не  дотримання вимог Кодексу професійної етики,  аудитором або аудиторською фірмою відповідно до статті 12 "Повноваження  Аудиторської  палати  України"  Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12) вони позбавляються ліцензії,  або  дія ліцензії припиняється на термін,  встановлений Аудиторською палатою України.

Аудитор  має  право оскаржити в суді рішення Аудиторської палати України про припинення або  позбавлення  його  ліцензії  на аудиторську діяльність.

Безпосередньо Кодекс професійної етики аудиторів України складається з 14 розділів. Перелічимо назви зазначених розділів:

          Розділ 1 — Об'єктивність;

          Розділ 2 — Вирішення етичних конфліктів;

          Розділ 3 — Професійна компетентність;

          Розділ 4 — Конфіденційність;

          Розділ 5 — Податкова практика;

          Розділ 6 — Закордонна діяльність;

          Розділ 7 — Самореклама;

          Розділ 8 — Незалежність;

          Розділ 9 —Оплата за угодою і комісійні;

          Розділ 10 —Несумісна з практикою аудитора діяльність;

          Розділ 11 — Грошові суми клієнтів;

          Розділ 12 — Відносини з іншими аудиторами;

          Розділ 13 — Реклама і пропозиція послуг;

          Розділ 14 – Посібник для прийняття клятви аудитора.

          Охарактеризуємо кожен розділ Кодексу професійної етики аудиторів України.

           Розділ 1. Об'єктивність. Принцип об'єктивності зобов'язує аудитора бути безстороннім у думках, чесним і незалежним. Аудитор може надавати широке коло аудиторських послуг, але в будь-якому випадку він повинен демонструвати свою об'єктивність, професіоналізм і неупередженість. Об'єктивності необхідно дотримуватись в будь-яких випадках, звернувши особливу увагу на наступне:

     а) аудитори можуть потрапити в обставини, при яких можливий тиск на їхню незалежність;

     б) аудитор може виявляти упередженість у відносинах з людьми;

     в) під час надання аудиторських послуг керівники аудиторської фірми зобов'язані забезпечити дотримання принципів об'єктивності працівниками аудиторської фірми, а також приваблюваними експертами інших підприємств.

           Для забезпечення дотримання принципу об'єктивності можна рекомендувати наступні норми поводження:

      якщо яка-небудь із ситуацій не укладається в рамки діючих стандартів чи закону — керуйтеся здоровим глуздом і логікою;

      не давайте приводу для виникнення думок про утрату вами об'єктивності і незалежності;

      не дозволяйте пропонувати вам які-небудь подарунки чи підношення, а також пропонувати свої послуги, які можуть послужити приводом засумніватися в об'єктивності ваших дій і суджень;

      у відносинах з людьми виявляйте толерантність і неупередженість;

      забезпечте дотримання принципів об'єктивності працівниками аудиторської фірми, а також експертами інших підприємств, приваблюваними до роботи.

         Розділ 2. Вирішення етичних конфліктів. Аудитори повинні постійно тримати в полі зору обставини, що можуть привести до конфліктів. При цьому необхідно враховувати, що з'ясування взаємин між аудитором і іншою стороною не завжди можуть регламентуватися питаннями етики. Тому в кожному окремому випадку необхідно ретельно з'ясовувати обставини.

          На аудитора можуть впливати такі обставини, як тиск із боку керівництва чи акціонера, сімейні чи особисті взаємини з клієнтом, дії, що суперечать професійним нормам і стандартам, і т.п..

          У будь-якому випадку, зіштовхуючись з необхідністю рішення етичних питань, необхідно виходити з договірних взаємин між аудиторською фірмою і клієнтом, а також з норм діючого законодавства і принципів, закладених у Кодексі професійної етики аудиторів України.