Копютерная сеть школы

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….

1. Аналітичний огляд існуючих рішень…………………………….
2. Аналіз технічного завдання……………………………………….
3. Стадії та етапи розробки………………………………………….
4. Вимоги до апаратного та програмного забезпечення……………
5. Побудова моделі комп’ютерної мережі………………………….

0. 5.1 Опис та обгрунтування вибору логічної та фізичної

 топологій комп’ютерної мережі……………………………..

5.2 Характеристика активного комунікаційного

 обладнання…………………………………………………….

6. Налаштування маршрутизатора…………………………….……

7. Тестування моніторинг та налагодження комп’ютерної  мережі……………………………………………………………...

Висновки………………………………………………………………… …….

Перелік посилань……………………………………………………………….

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

 

Темою курсової роботи є “Розробка локальної комп’ютерної мережі ЗОШ №1 села Яблунів”.

В даній роботі була поставлена задача створити єдину інформаційну мережу для ЗОШ, яка б підтримувала створення єдиного інформаційного простору, підвищення надійності та достовірності інформації. В роботі приведено теоретичні матеріали, що пояснюють викладки, вибрано комутаційне обладнання, топологію та технологію мережі. та інші компоненти.

Пояснювальна записка складається  з семи частин.

В перших чотирьох описано спосіб  побудови локальної мережі, який було обрано і чому саме він був обраний, вказано майбутні стадії та етапи розробки. Описано призначення даної мережі, вимоги до програмного, апаратного забезпечення  та ведення документації.

В п’ятій частині дається загальний опис задачі та її специфічні особливості. Здійснюється розробка схеми фізичного розташування кабелів та вузлів. Також тут здійснено обґрунтування вибору обладнання для мережі.

У шостій частині новидиться приклад  налаштування маршрутизатора, який використовується при побудові даної мережі.

В наступному розділі описано процедуру тестування мережі. Також описано основні тестові програми та використання тестових апаратних засобів.

До складу курсової роботи входить графічна частина, яка складається із плану приміщень та фізичної толопогої, на ньому, логічної топології і таблиці адресації, що виконані на окремих аркушах формату А3.

Загальний обсяг пояснювальної  записки 34 сторінки.

 

 

ВСТУП

 

 

В наш час складається така ситуація, що комп'ютеризація нашого повсякденного життя набирає дуже великого значення. Персональні комп'ютери з'являються практично в всіх галузях виробництва, що спричиняє швидкий розвиток комп'ютерних мереж. Потреба в останніх обумовлена такими важливими причинами, як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання з будь-якого куточка земної кулі, а також обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників, що працюють під різним програмним забезпеченням.

Такі величезні потенційні можливості, які несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом, який при цьому переносить інформаційний комплекс, а також прискорення виробничого процесу не дають права не застосовувати їх на практиці.

Тому необхідно розробити принципове рішення питання про організацію інформаційно-обчислювальної мережі на базі вже існуючого комп'ютерного парку і програмного комплексу, що відповідає сучасним науково-технічним вимогам, з урахуванням зростаючих потреб і можливістю подальшого поступового розвитку мережі в зв'язку з появою нових технічних і програмних рішень.

Дана курсова робота спрямована на розробку локальної комп'ютерної мережі ЗОШ №1 села Яблунів. При цьому, на основі аналізу технічного завдання та аналітичного огляду існуючих рішень, необхідно розробити логічну та фізичну топологію мережі, вибрати активне та пасивне обладнання, розробити інструкції з інсталяції та налаштування маршрутизатора.

 

 

1. Аналітичний огляд існуючих рішень

 

 

Кабельна система, яка з’єднує всі вузли мержі в різні топології, разом з програмним забезпеченням, яке визначає методи і протоколи обміну, називається мережною архітектурою.Зараз налічують більше двох десятків:

ArcNet, TokenRing, Ethernet, Fast Ethernet, FDDI, 100VG-AnyLan, Gigabit Ethernet, ATM та інші.

ArcNet (Attached Resource Computer Network) - архітектура мереж з розподіленим середовищем і широкомовною передачею, що працює з швидкістю 2.5Мбіт/с. Використовується топологія типу «зірка» або «шина». Як правило, в ній використовується коаксіальний кабель RG-62, але можна використати виту пару та оптоволокно.

TokenRing – будується в вигляді зірки, а працює як кільце. Використовуються двопарні екрановані (STP) та неекрановані (UTP) виті пари і оптоволокно. Швидкість передачі даних становить 4 або 16 Мбіт/с. Ця архітектура не поширена так, як Ethernet або ArcNet, через високу вартість обладнання.

AppleTalk - набір мережевих протоколів фірми Apple для з’єднання всіх апаратних засобів Apple та Macintosh. Використовуються наступні типи архітектур:

LocalTalk - для більшості старих систем Macintosh, не потребує мережевої плати. Використовується кабель вита пара, інтерфейс RS-422 і метод доступу CSMA/CA. Архітектура характеризується простотою та невеликою вартістю обладнання.

EtherTalk - реалізація Ethernet в версії Apple. EtherTalk Phase 1 базується на версії Ethernet II, а EtherTalk Phase 2, яка замінила LocalTalk в нових системах Macintosh, на Ethernet 802.3.

TokenTalk - реалізація TokengRing в версії Apple.

FDDITalk - реалізація архітектури FDDI з швидкістю передачі 100 Мбіт/с в версії Apple.

Ethernet - найпоширеніша зараз архітектура мережі з розподіленим середовищем і методом доступу CSMA/CD (широкомовна передача з виявленням колізій). Вона порівняно легко інсталюється, має продуктивність 10 Мбіт/с і досить низьку вартість.Найширше використовуються наступні фізичні реалізації:

• 10Base5, ThickNet («товстий») або ж Standart Ethernet, який використовує товстий коаксіальний кабель та шинну топологію. Максимальна довжина сегмента - 500.
• 10Base2, ThinNet («тонкий») або ж CheaperNet («дешевий») використовує тонкий коаксіальний кабель. Максимальна довжина сегмента - 185 м (для деяких мережевих адаптерів - 300 м). Вузли під’єднуються до кабелю за допомогою Т-конектерів, які встановлюються на мережевій платі, або за допомогою спеціальних розеток.
• Ethernet на витій парі (Twisted-pair) або 10BaseT використовує дві виті пари UTP (STP) категорії 3, 4 або 5 і має продуктивність в 10 Мбіт/с. Фізична топологія - зірка, а логічна - шина, де кожний вузол під’єднується до порту концентратора кабелем довжиною до 100 метрів. Можливе використання п’яти послідовно ввімкнених кабельних сегментів при максимальній кількості вузлів - 1024. Діаметр мережі - 500 м.

Fast Ethernet – удосконалена технологія Ethernet. У 1992 році почалися розробки для створення нової специфікації, яка об'єднала б окремі напрацювання різних компаній в області кабельної передачі даних. Разом з тим в інституті IEEE була почата робота по стандартизації нової технології. Створена для цього дослідницька група, з кінця 1992 по кінець 1993 року вивчила безліч 100-мегабітних рішень, запропонованих різними виробниками, а також високошвидкісну технологію, запропоновану компаніями Hewlett-packard і At&t. 26 жовтня 1995 року офіційно був прийнятий стандарт IEEE 802.3u, який з'явився доповненням до вже існуючому IEEE 802.3. Її перевагами над Ethernet:

• десятиразове збільшення пропускної спроможності сегментів мережі (до 100 Мбіт/с в напівдуплексі і до 200 Мбіт/с в дуплексі);
• збереження методу випадкового доступу Csma/cd, прийнятого в Ethernet;
• збереження формату кадру, прийнятого в стандарті IEEE 802.3;
• збереження зіркоподібної топології мереж;
• підтримка традиційних середовищ передачі даних - витої пари і волоконно-оптичного кабелю.

Gigabit Ethernet - технологія з швидкістю передачі даних 1000Мбіт/с, яка використовує метод доступу CSMA/CD і характеристики кадру класичного Ethernet. В якості середовища передачі використовується вита пара 5-ї категорії (дальність зв’язку 100 м), багатомодове (500 м) і одномодове (2 км) оптоволокно. Фізична топологія - зірка, логічна - шина.

100VG-AnyLAN використовує метод доступу з пріоритетом запитів, який забезпечує визначений час відповіді, що дозволяє використовувати цю мережу для вимогливих до часу додатків (мультимедіа та ін.). Використовується кабель UTP категорії 3, 4 і 5 з 4-ма парами дроту, 2 парами дроту STP категорії 5 та оптоволоконний. Фізична топологія - зірка. Пряма взаємодія з мережами Ethernet неможлива (тільки через мости і маршрутизатори), внаслідок чого поширеність такої архітектури обмежена. Довжина лінії між вузлами мережі 100 м для UTP 3 категорії, 150 м для UTP 5 категорії і STP та 2000 м для оптоволокна.

FDDI - одна з найбільш розроблених і зрілих 100 мегабітних технологій. Має маркерний метод доступу, топологія - кільце. Максимальна кількість вузлів - 1000, довжина кільця - до 100 км. Через високу вартість обладнання використовується в основному для з’єднання віддалених ділянок, серверів і потужних робочих станцій.

CDDI - реалізація FDDI на витій парі категорій 4 та 5. Довжина сегмента - 100 м для STP і 75 м для UTP. Реалізації на оптоволокні набагато дешевші.

ATM – найсучасніша технологія, яка використовує комутацію пакетів і призначена забезпечити одночасну передачу цифрових, голосових та відеоданих в режимі реального часу в локальних мережах і між віддаленими вузлами. Використовується оптоволокно (швидкість передачі до 2 448 Мбіт/с, дальність до 50 км в залежності від реалізації) або вита пара 5 категорії (155Мбіт/с, 100 м).

Ethernet в усіх модифікаціях, ATM і  FDDI є найвживанішими та перспективними архітектурами на даний час. Через низьку вартість реалізації та широкий спектр використовуємих кабелів технологія Ethernet одержала найбільше розповсюдження. При цьому вона надає можливість об’єднання з мережами ArcNet, TokenRing, FDDI, ATM та іншими, що привертає до нєї особливу увагу. Зараз біля 70 % мереж в усьому світі побудовано з використанням саме Ethernet, тому що обладнання для неї досить дешево й просто інсталюється. Для України цей показник ще вищій - приблизно 95 %. Завдяки легкій інтеграції з наступними високошвидкісними модифікаціями (Fast Ethernet з швидкістю обміну 100 Мбіт/с та Gigabit Ethernet з швидкістю обміну 1000 Мбіт/с) вона є найпривабливішою з точки зору нарощування продуктивності існуючої мережі. Саме тому при побудові більшості локальних мереж рекомендовано використовувати Ethernet або її модифікації.

Судячи з вищесказаного нам для практичної реалізації у курсовій роботі найкраще підійде варіант технології побудови мереж на основі Fast Ethernet.

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз технічного завдання

 

Темою даної курсової роботи є розробка комп’ютерної мережі для ЗОШ №1 села Яблунів.

Вищезазначена мережа побудована на основі деревовидної логічної топології. Мережа характеризується хорошою масштабованістю та захищеністю даних, що передаються в мережі. Вона побудована з врахуванням сучасних вимог до комп’ютерних мереж:

• надійність;
• запас пропускної здатності;
• безпека;
• продуктивність (пропускна здатність);
• підтримка можливості розширення та масштабування;
• керованість;
• сумісність (передбачає існування в мережі різних ОС);
• якість обслуговування (QoS).

Дана розробка знайде своє практичне застосування враховуючи ряд

переваг перед аналогічними рішеннями та невисоку її вартість.  Розроблювана мережа повинна відповідати наступним вимогам :

• захист всієї мережі від найбільш типових видів несанкціонованого

доступу та атак виду “відмова в обслуговуванні”;

• можливість збереження вкладених інвестицій при розширенні або

модернізації мережі.

Для вирішення вище поставлених завдань потрібно виконати наступні

умови:

• спроектувати та практично реалізувати мережу з деревовидною

логічною топологією;

• налаштування маршрутазитора, який би забезпечував

максимальний рівень безпеки для всієї мережі та забезпечував доступ до мережі Інтернет;

• збереження цілісності, конфіденційності даних в локальній мережі;
• надання можливості виходу в Інтернет будь-якій з робочих станцій у разі виникнення такої потреби.

3. Стадії та етапи розробки

 

Проектування комп’ютерної мережі для ЗОШ №1 села Яблунів поділяється на наступні етапи:

• Планування етапів розробки мережі, та вибір для цього необхідного активного та пасивного обладнання;
• Встановлення комутаційної шафи та підключення комутаційного обладнання;
• Налаштування центрального маршрутизатора;
• Встановлення та налаштуванян безпосередньо робочих станцій;
• Тестування мережі.

4. Вимоги до апаратного та програмного забезпечення

 

Для практичної реалізації курсової роботи потрібні апаратні та програмні засоби.

Центральний маршрутизатор повинен підтримувати основні протоколи маршрутизації, мати можливість фільтрації пакетів на транспортному та мереженому рівнях моделі OSI, підтримувати апаратні засоби шифрування інформації.

Центральний комутатор 3-го рівня повинен володіти можливістю фільтрування трафіку на 2-му та 3-му рівнях моделі OSI. Він буде об’єднувати всіх учнів школи, які безпосередньо працюватимуть на ньому та надаватиме доступ до локальних ресурсів.

В якості фізичного середовища передачі даних в даній локальній  мережі може  використовуватись:

“Вита пара” UTP cat5e для підключення робочих станцій користувачів

мережі в місцях, що не вимагають підвищених вимог до захисту від перешкод середовища передачі інформації.

“Вита пара” FTP cat5e для підєднання допоміжних комунікаційних кімнат до основної комунікаційної кімнати. Кабелі даного типу мають підвищений захист від механічних пошкоджень і  впливу електромагнітних перешкод.

Важливим місцем в комп’ютерній мережі посідає мережева операційна система (ОС) та протоколи третього рівня, які підтримуються в даній  ОС.

Мережева ОС дає змогу користувачу спільно використовувати:

• дорогі апаратні ресурси мережі – потужні (heavy duty) принтери, сканери, дискові накопичувачі, інше цінне периферійне обладнання;
• інформаційні ресурси, цінні бази даних;
• організувати сумісну роботу великого колективу користувачів з оперативним обміном інформацією між ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Побудова моделі комп’ютерної мережі

5.1 Опис та обґрунтування вибору логічної та фізичної топології комп’ютерної мережі

 

Топологія мережі визначає не тільки фізичне розташування комп’ютерів, але, що набагато важливіше, характер зв’язків між ними, особливості поширення сигналів мережею. Саме характер зв’язків визначає ступінь відмовостійкості мережі, необхідну складність мережної апаратури, найбільш підходящий метод керування обміном, можливі типи середовищ передачі (каналів зв’язку), припустимий розмір мережі (довжина ліній зв’язку й кількість абонентів), необхідність електричного узгодження й багато чого іншого.

До фізичної топології відносять безпосередньо розміщення комп’ютерів та прокладання кабелів до них. Найпоширенішими є наступні типи топологій:

Топологія шини. В цьому випадку комп’ютери з’єднуються один з одним кабелем. Інформація, що передається від одного комп’ютера мережі іншому, розповсюджується, як правило, в обидві сторони. Основними перевагами такої схеми є дешевизна й простота розводки кабелю приміщеннями, можливість майже миттєвого широкомовного звертання до всіх станцій мережі. Головний недолік спільної шини полягає в її низькій надійності: будь-який дефект кабелю чи якого-небудь із численних роз’ємів повністю паралізує всю мережу. Іншим недоліком спільної шини є її невисока продуктивність, так як при такому способі з’єднання в кожний момент часу тільки один комп’ютер може передавати дані в мережу. Тому перепускна здатність каналу зв’язку завжди поділяється тут між усіма станціями мережі.

 

 

 

Рисунок 5.1 – Топологія “Спільна шина”

 

Топологія “Зірка”. В цьому випадку кожний комп’ютер під’єднується окремим кабелем до спільного пристрою, що знаходиться у центрі мережі, і називається концентратором. У функції концентратора входить направлення інформації, що передається якимось комп’ютером, одному чи усім іншим комп’ютерам мережі. Головна перевага даної топології перед спільною шиною – вища надійність. Пошкодження кабелю стосується лише того комп’ютера, до якого цей кабель приєднаний, і тільки несправність концентратора може вивести з ладу всю мережу. Крім того, концентратор може відігравати роль інтелектуального фільтра інформації, що поступає від різних станцій у мережу, і при необхідності блокувати заборонені адміністратором передачі. До недоліків топології типу зірка відноситься вища вартість мережевого обладнання (вартість концентратора). Крім того, можливості з нарощення кількості станцій у мережі обмежуються кількістю портів концентратора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.2 – Топологія “Зірка”

 

Топологія “Кільце”. В мережах із кільцевою конфігурацією дані передаються по кільцю від одного комп’ютера до іншого, як правило, в одному напрямку . Це мережева топологія, в якій кожна станція має точно два зв'язки з іншими станціями. Якщо комп’ютер розпізнає дані як “свої”, то він копіює їх у свій внутрішній буфер. Оскільки у випадку виходу з ладу мережевого адаптера будь-якої станції переривається канал зв’язку між іншими станціями мережі, даний вид топології використовується в якості логічної топології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.3 – Топологія “Кільце”

 

Топологія дерева. Ця мережева топологія з чисто топологічної точки зору схожа на зіркову, в якій окремі периферійні мережеві пристрої можуть передавати до або приймати від тільки одного іншого мережевого пристрою в напрямку до центрального мережевого пристрою. Як і в класичній зірковій топології, окремі мережеві пристрої можуть бути ізольовані від мережі внаслідок ліквідації одного зв'язку (гілки), наприклад, внаслідок аварії на лінії. У мережі з топологією дерева існує один виділений мережевий пристрій, який є коренем дерева.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.4 – Топологія дерева

 

Топологія сітки. Даний вид топології дістають із топології повного з'єднання шляхом видалення деяких можливих зв’язків. Це мережева топологія, в якій існують щонайменше два комп’ютери з двома або більше шляхами між ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.5 – Топологія сітки

 

Змішана (гібридна) топологія. Це поєднання двох або більшої кількості мережевих топологій. Можна навести приклади, коли дві об'єднані основні мережеві топології не змінюють характеру топології мережі і тому не створюють гібридної мережі. Наприклад, сполучення мереж із топологією дерева дає мережу з такою ж топологією. Тому гібридна топологія мережі виникає тільки тоді, коли сполучені дві мережі з основними топологіями дають у результаті мережу, топологія якої не відповідає жодному з означень основних топологій. Наприклад, дві мережі із зірковою топологією при об'єднанні утворюють мережу з гібридною топологією. Гібридна топологія мережі виникає також при сполученні мереж із різними видами топологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.6 – Топологія “Гібридна”

 

Топологія подвійного кільця. Мережами з такою конфігурацією є мережі FDDI. Вони відрізняються вбудованою надлишковістю, яка забезпечує захист від системних відмов: основне кільце служить для передавання даних, а допоміжне кільце – для передавання управляючих сигналів. Існує можливість передавання даних по обох кільцях у протилежних напрямках у випадку відсутності обривів кабелю. Якщо ж трапляється обрив кабелю або одна зі станцій виходить із ладу основне кільце об’єднується з допоміжним, знову утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи мережі називається завертанням кілець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.7 – Топологія “Подвійне кільце”

 

При побудові мережі для ЗОШ №1 села Яблунів використовувалася топологія дерева, оскільки вона повністю задовільняє потреби цієї мережі.

 

5.2 Характеристика активного комунікаційного обладнання

Для захисту локальної мережі та спільного доступу до мережі Internet буде використовується мультисервісний маршрутизатор Cisco 857-k9.

Ці маршрутизатори з інтегрованими сервісами забезпечують широкосмугові кабельні і ADSL-з’єднання по аналогових телефонних лініях. Маршрутизатори, розраховані на найменші офіси, забезпечують захищені WAN-з’єднання з додатковою можливістю організації безпровідних локальних мереж - все це в одному пристрої. Легкість установки дозволяє розгортати маршрутизатори Cisco серії 850 в малих віддалених офісах і мережах компаній невеликого розміру, а підтримка віддаленого управління дозволяє ІТ-менеджерам і провайдерам послуг підвищити якість обслуговування віддалених клієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.8 – Мультисервісний маршрутизатор Cisco 857-k9

 

Протоколи маршрутизації і основні особливості маршрутизатора

• Routing Information Protocol (RIPv1 and RIPv2)
• Layer 2 Tunneling Protocol (L2TP)
• Network Address Translation (NAT) and Port Address Translation (PAT)
• RFC 1483/2684
• Point-to-Point Protocol over ATM (PPPoA)
• PPP over Ethernet (PPPoE)
• 802.1d Spanning Tree Protocol
• Dynamic Host Control Protocol (DHCP) server/relay/client
• Access control lists (ACLs)
• Generic routing encapsulation (GRE)
• Підтримка Dynamic DNS для Cisco IOS

Особливості безпеки

• Stateful Inspection Firewall
• Апаратне шифрування
• Підтримка IPSec, 3DES
• 5 VPN-тунелів
• Point-to-Point Tunneling Protocol (PPTP) pass-through
• L2TP pass-through
• Advanced Application Inspection and Control
• Засіб аналізу E-mail
• Засіб аналізу HTTP
• System Logging-EAL4 Certification Enhancements

Особливості якості обслуговування (QOS)

• Weighted Fair Queuing (WFQ)
• Policy-based routing (PBR)
• Per-VC queuing
• Per-VC traffic shaping

Особливості управління

• Cisco SDM
• Cisco Configuration Express
• Підтримка Cisco CNS 2100 Intelligence Engine
• Оновлення DSL-прошивки з флеш-пам’яті
• Cisco Service Assurance Agent (SAA)
• Telnet, Simple Network Management Protocol (SNMP), CLI, and HTTP management
• Позаполосне управління з допомогою зовнішнього модему через віртуальний AUX-порт
• RADIUS and TACACS+

Комутатор LAN

• Комутатор на 4 порта 10/100BASE-T з функцією автоматичного визначення MDI/MDX (Media Device In/Media Device Crossover) для авто-кросовера.

Комутатор D-Link DES-1016D/E 16port 10/100 Fast Ethernet Switch використовується для безпосереднього з’єднання маршрутизатора та робочих станцій.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.8 – Комутатор D-Link DES-1016D/E

Таблиця 5.3 Технічні характеристики D-Link DES-1016D/E

Виробник	D-Link
Модель	DES-1016D/E
Опис	Некерований настільний комутатор
Uplink	MDI uplink-порт
MAC Address Table	8000 адрес на пристрій
Буфер	2 Мб на пристрій
Порти Пост Ethernet	16 портів 10/100 Мбіт/сек
Розміри	36 х 26 х 9.8 см

 

6. Налаштування маршрутизатора

Оскільки в даному проекті використовуються апаратні засоби компанії Cisco то для налаштувань цих пристроїв використовуватиметься Cisco Security Device Manager (SDM). SDM це web-утиліта, яка призначена для використання з широким спектром маршрутизаторів Cisco, починаючи з серії 800 і закінчуючи серією 7301. Вона встановлена на кожен маршрутизатор Cisco з інтеграцією сервісів і забезпечує графічний інструмент для безпечного налаштування маршрутизатора. SDM підтримує конфігурації Lan/wan, VPN і міжмережевих екранів в рамках програмного середовища Cisco IOS.

Крім того, SDM виконує функції аудиту системи безпеки, вживані для перевірки конфігурації маршрутизатора, і пропонує варіанти підвищення рівня захисту відповідно до рекомендацій ICSA Labs і Cisco Technical Assistance Center. SDM пропонує простий і економічний спосіб управління всіма функціями безпеки, наявними в маршрутизаторах доступу Cisco, і налаштування маршрутизатора своїми силами.

Найперше що потрібно зробити це підключити маршрутизатор до комп'ютера через кабель консолі і запустите програму емуляції терміналу. Параметри порту - 9600,8,N,1.

Почніть з команди enable для переходу в привілейований режим EXEC. Потім введіть команду erase startup-config, щоб отримати порожню конфігурацію. Перезапустіте маршрутизатор за допомогою команди reload. Дайте негативну відповідь на запрошення IOS увійти до діалогового вікна початкового налаштування.

Наступним кроком буде ідентифікація інтерфейсів маршрутизатора. Для цього потрібно оглянути задню панель і вирішити які порти Ethernet використовуватимуться для яких цілей.

Один порт застосовуватиметься для підключення в глобальну мережу WAN; інший підключатиметься до локальної мережі. Якщо використовується пристрій 851w, потрібно звернути увагу на маркування: Fastethernet4 - інтерфейс WAN, а порти з Fastethernet0 до Fastethernet3 - інтерфейси локальної мережі. В разі коли маркування відсутнє можна ввести команду

show ip interface brief

з привілейованого режиму EXEC, щоб з'ясувати позначення портів.

Наступним пунктом буде налаштування IP адрес. Для цього з привілейованого режиму EXEC(для його активування потрібно ввести команду enable) запускаю режим налаштування терміналу з допомогою команди

configure terminal

Вводжу команду

no ip domain lookup

щоб запобігти спробам IOS перетворити імена доменів, введені з помилками.

Також вводжу команду

no logging console

щоб IOS не виводила повідомлення syslog в консоль під час роботи. Вони дуже заважають в процесі введення даних з клавіатури.

Тепер все готово, щоб призначити IP-адрес для інтерфейсу локальної мережі. Оскільки в даному проекті до маршрутизатора будуть підключені кілька комутаторів то налаштовувати доведеться і кожен порт відповідного комутатора.