Методика складання балансу

ВСТУП

В даній курсовій роботі розкривається склад, структура бухгалтерського балансу, методика складання та його роль в управлінні підприємством.

Правові засади регулювання,  організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року        № 996-XIV зі змінами.

Зміст і форми фінансової звітності  підприємства визначаються Положеннями  бухгалтерського обліку, які затверджені  наказами Міністерства фінансів України.

Бухгалтерський баланс охоплює  самі різні аспекти життєдіяльності  підприємства. Проведення балансового  аналізу навіть невеликою кількістю  методів дозволяє виявити фінансовий стан підприємства, його стійкість, ефективність господарювання, перспективи розвитку і найбільш небезпечні для його благополуччя тенденції. Баланс зручний саме можливістю виявлення напряму подальших, детальних  досліджень, що проводяться на основі аналітичного обліку, а так само тим, що завдяки величезному числу  способів  розгляду здатний дати інформацію найбільш достовірних і  адекватних ситуації висновків.

У бухгалтерському балансі господарські засоби відображені, з одного боку за їх складом і розміщенням, а з іншого – за джерелами формування. Стан господарських засобів і їх джерел показується на певний момент, як правило, на перше число звітного періоду у вартісному вираженні. Зважаючи, що їх угрупування і узагальнення в балансі наводиться і на початок року, можна стверджувати, що стан показників приведений не лише в статиці, але і в динаміці. Це значно розширює кордони пізнання сутності бухгалтерського балансу, його місця у визначенні фінансової стійкості економічного суб'єкта на ринку товарів, робіт і послуг. Суть бухгалтерського балансу виявляється в його призначенні. З одного боку, він є частиною методу бухгалтерського обліку, з іншого – бухгалтерський баланс одна з форм періодичної і річної звітності.

Серед інших складових методу бухгалтерського обліку подвійне призначення характерне лише для балансу. У цій подвійності не лише суть закону єдності протилежностей, але і основа для оцінки фінансового стану фірми.

Методика складання бухгалтерського балансу і закономірності його структури надзвичайно важливі для здобуття на його основі достовірних висновків. Різноманіття економічних ситуацій не дозволяє автоматично застосовувати методи дослідження, орієнтовані на гіпотетичні підприємства з усередненими показниками. Вибір конкретного методу аналізу, його коректування (при необхідності), вирішення протиріч, між логічними і математичними залежностями неможливі без знання природи балансових даних.

         Такий важливий елемент бухгалтерської  звітності, як баланс в різний  час вивчався різними авторами  і фахівцями. Значення бухгалтерського  балансу настільки велике, що  він виділяється в окрему звітну  одиницю. Бухгалтерський баланс  відрізняється багатогранністю  і ємкістю вмісту.

Актуальність даної теми привертає увагу у зв'язку з тим, що баланс в сучасному бухгалтерському обліку займає, на думку багатьох фахівців і рядових працівників бухгалтерської сфери, центральне місце в звітності.

Мета  курсової: аналіз складу бухгалтерського балансу, виявлення його сучасної суті, положення в системі бухгалтерського обліку, розгляд особливостей складання балансу в КП «Шкільне харчування».

Об’єктом дослідження є Комунальне підприємство «Шкільне харчування», яке займається організацією харчування в шкільних їдальнях Голосіївського району міста Києва. Отже, предметом дослідження є Баланс КП «Шкільне харчування» за 2011 рік.

1. Бухгалтерський баланс та його будова

Центральне місце в системі  фінансової звітності кожного суб’єкта господарювання посідає Баланс. Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Поняття про бухгалтерський баланс, зміст і форма Балансу, та загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 2 «Баланс», затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 16.03.1999р. № 87. Норми цих П(С)БО застосовують до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Для роздільного відображення господарських  засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом^*, – джерела утворення засобів і їх цільове призначення.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Мета складання Балансу – надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації – необхідна умова для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Бухгалтерський  баланс схематично можна зобразити  так:

Баланс

В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні  цінності, нематеріальні активи, грошові  кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві – статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках  та ін.).

Актив балансу складається з трьох розділів: 1. Необоротні активи. 2. Оборотні активи. 3. Витрати майбутніх періодів.

У Пасиві балансу п'ять розділів: 1. Власний капітал. 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів. 3. Довгострокові зобов'язання. 4. Поточні зобов'язання. 5. Доходи майбутніх періодів.

Всі розділи складаються зі статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. За П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» стаття — це елемент фінансового звіту, що відповідає критеріям, встановленим цим Положенням (стандартом) [4].

Найважливішою вимогою до бухгалтерського  Балансу є рівність підсумків  його Активу і Пасиву. Отже, взаємозв’язок між активами, власним капіталом та зобов’язаннями характеризується формулою:

Активи = Власний  капітал + Зобов’язання [25, с. 384]

Рівність  підсумків активу і пасиву балансу  зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику  одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі - за складом і розміщенням, в пасиві - за джерелами їх утворення  і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага"^*.

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про  наявність помилок, допущених в  облікових записах або при  складанні самого балансу.

В Україні статті активу Балансу  розміщені за принципом зростання  ліквідності, а статті пасиву – за принципом зменшення терміновості платежів. Під ліквідністю засобів  розуміють можливість конвертування  їх у грошові кошти (готівку) з  метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними  фінансовими зобов’язаннями. Дотримання цієї вимоги полегшує аналіз балансу: зіставляючи оборотні активи з поточними  зобов’язаннями, можна зробити висновок про покриття останніх.

Для форми № 1 «Баланс» звітним  періодом є квартал. В Україні  Баланс складається на останній календарний  день кварталу: на 31 березня, на 30 червня, на 30 вересня, на 31 грудня.

З метою порівнянності у Балансі  наводиться інформація на початок та кінець звітного періоду. Дані на початок (гр. 3 ф. № 1) переносяться з Балансу на кінець попереднього звітного періоду, а дані на кінець (гр. 4 ф. № 1) заповнюється методом перенесення сальдо за рахунками та субрахунками Головної книги на кінець звітного періоду чи оборотної відомості (рис. 1) [25, с. 384].

Баланс складають за методом  нетто, тобто у валюту Балансу  не включають суми регулюючих рахунків, які наводять в дужках. Необхідно  також пам’ятати, що згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО (наприклад, відстрочені податкові  активи і зобов’язання).

Умовні  позначення:

                 – запис

                 – зрівняння

1. зрівняння даних синтетичного і аналітичного обліку;
2. складання оборотної відомості за синтетичними рахунками та субрахунками;
3. складання оборотних відомостей за аналітичними рахунками;
4. звірка даних оборотних відомостей;
5. складання балансу на підставі даних оборотної відомості за синтетичними рахунками та субрахунками.

Рис. 1. Завершальні  роботи в бухгалтерії перед складанням балансу

1. Класифікація бухгалтерських балансів

та  вимоги до їх складання

Існує кілька видів бухгалтерських балансів в залежності від мети їх складання.

За часом складання бухгалтерський баланс може бути:

• вступний — відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації.
• поточні — складається протягом усього часу існування підприємства.
• реорганізаційний (ліквідаційний, розподільчий, об’єднуючий)  — складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об’єднанні.

За джерелами складання баланс поділяється на інвентарні, книжкові та генеральні.

За обсягом інформації баланс поділяється  на:

• одиничні — характеризує результати діяльності тільки одного підприємства.
• зведені — складається шляхом об’єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів.
• консолідовані — складаються на підставі Балансів підприємств, юридично самостійних, та дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

За характером діяльності баланси можуть бути основної (Баланси юридичних осіб в межах статутної діяльності) і не основної діяльності.

За формами власності розрізняють  баланси державних, муніципальних, кооперативних, колективних, приватних, змішаних і спільних підприємств, громадських організацій.

За способом очищення можуть бути баланси-брутто (включаються сальдо як основних, так і регулюючих рахунків) і баланси-нетто (не включається сальдо регулюючих рахунків) [7, с. 435].

До бухгалтерського балансу  ставляться такі вимоги:

• Правдивість (вірність)
• Реальність
• Єдність
• Послідовність
• Ясність

У результаті виробничо-господарської  діяльності відбуваються безперервні  зміни в активах підприємств  та джерелах їх утворення. Це знаходить  відображення у зміні статей балансу  в динаміці. За напрямками і ступенями  впливу на розміри, структуру валюти балансу все майно фактів господарської  діяльності поділяються на чотири типи.

Бухгалтерська звітність та бухгалтерський баланс у складі бухгалтерської звітності повинні давати достовірне і повне уявлення про фінансовий стан організації, фінансові результати її діяльності, зміни в її фінансовому становищі.  
У бухгалтерському балансі активи та зобов'язання повинні надаватися з підрозділами в залежності від терміну звернення (погашення) на короткострокові та довгострокові. Активи та зобов'язання представляються як короткострокові, якщо термін обігу (погашення) із них не більше 12 місяців після звітної дати або тривалості операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Всі інші активи і зобов'язання представляються як довгострокові.

2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому  вимірнику стан засобів господарства та джерел їх формування на певну дату. Проте в процесі господарської  діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом  господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або  зникнення інших [13].

Для з'ясування характеру цих змін, розуміння їхнього змісту, складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо всі можливі типи господарських операцій.

Баланс на 01.06.2012р. (початковий)

Протягом місяця на підприємстві були здійснені такі господарські операції.

Операція 1. Оприбутковано у касу грошові кошти, одержані в банку з поточного рахунка підприємства, в сумі 15 000 грн.

Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшився на 15 000 грн. і сума по статті "Каса" становитиме 16 000 грн. (1000+15000). Водночас на поточному рахунку підприємства кошти на 15 000 грн. зменшилися і по статті активу балансу "Рахунки в банках" залишок становитиме 70 000 грн. (85 000-15 000).

Як бачимо, відбулося тільки переміщення  грошових коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву балансу не порушилася.

Після першої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс (після першої операції)

Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в  активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу  не змінюється.

До операцій такого типу належать: відпуск матеріалів у виробництво, надходження заборгованості від  дебіторів у касу або на поточний рахунок підприємства, видача коштів із каси підзвітним особам, оприбуткування готової продукції із виробництва  та ін.

Схематично цей тип змін у  балансі можна зобразити так:

A + Z – Z = П,

де  А – актив балансу,

П – пасив балансу,

Z – загальна сума змін [26, 171].

Операція 2. Зараховано на збільшення статутного капіталу прибуток у сумі 30000 грн.

У результаті цієї операції відбулися  зміни в джерелах засобів: сума прибутку зменшилася на З0000 грн. (було 50000, залишилося 20000), а статутний капітал одночасно  збільшився на цю суму (було 810000, стало 840000). Отже, друга операція внесла зміни  тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила тільки перегрупування у джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків  активу і пасиву балансу також  не порушилася. Баланс після другої операції матиме вигляд:

Баланс (після другої операції)

До операцій такого типу належать: погашення заборгованості постачальникам за рахунок отриманих  кредитів банку; утримання прибуткового податку із заробітної плати робітників і службовців, що підлягає перерахуванню  до бюджету, та ін.

Це другий тип змін у балансі  і схематично його можна зобразити  так:

А = П + Z – Z

Операція 3. Оприбутковано на склади підприємства матеріали, придбані у постачальників, на суму 50 000 грн.

Внаслідок третьої операції відбулося збільшення запасів матеріалів на складах підприємства на 50000 грн. Відповідно залишок по статті балансу "Виробничі запаси" становитиме тепер 200000 грн. (150000 + 50000). Одночасно відбулося збільшення заборгованості постачальникам за одержані матеріали на цю ж суму. Залишок по статті "Кредиторська заборгованість" зросте до 90000 грн. (40000 + 50000).

Ця  операція відрізняється від попередньої: вона водночас вносить зміни в  актив і пасив балансу. Проте, оскільки зміни у статтях активу і пасиву відбулися на одну і ту ж суму (в бік збільшення), то загальний  підсумок балансу також збільшиться, але рівність його не порушиться.

Баланс  після третьої операції матиме вигляд:

Баланс (після третьої операції)

До операцій такого типу можна віднести: зарахування кредиту, наданого банком, на рахунок підприємства; зарахування на баланс основних засобів, введених в експлуатацію, з одночасним збільшенням статутного капіталу як джерела їх утворення; нарахування  заробітної плати працівникам з  одночасним збільшенням витрат виробництва  та ін.

Схематично третій тип змін має  такий вигляд:

А + Z = П + Z

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка підприємства банку для погашення заборгованості по раніше одержаному кредиту в сумі 30000 грн.

Ця операція викликала зменшення  грошових коштів на поточному рахунку  підприємства в сумі 30000 грн., залишок  на якому тепер становить 40000 грн. (70000 – 30000), і водночас – зменшення  заборгованості банку по раніше одержаному кредиту на цю ж суму; в результаті залишку на пасивному рахунку "Кредити  банків" не буде (30000 – 30000). Отже, ця стаття пасиву балансу зникає.

Четверта  операція, як і третя, вносить зміни  одночасно у статті активу і пасиву балансу. У зв'язку з тим, що актив  і пасив зменшується на одну і  ту ж суму (30 000), рівність підсумків у цьому випадку зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться і становитиме 970 000 грн. (1000000-30000).

Після відображення четвертої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс (після  четвертої операції)

Схематично четвертий  тип операцій виглядає так:

А –  Z = П – Z

До операцій такого типу належать: списання з балансу основних засобів  і, відповідно, зменшення статутного капіталу; погашення заборгованості (з поточного або іншого рахунка) постачальникам за матеріали, підрядчикам  за надані послуги; перерахування до бюджету податків та інших платежів тощо.

Розглянуті чотири операції охоплюють  всі можливі варіанти змін у балансі  і дають змогу зробити такі висновки.

1. Кожна  господарська операція вносить  зміни не менше ніж у дві  статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.

2. Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерелах їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.

В узагальненому вигляді тип  балансових змін подано у Таблиці 1 [17, 381].

Таблиця 1

Баланс

3. Підсумки  активу і пасиву балансу змінюються  тільки у тому випадку, коли  господарська операція стосується  одночасно і засобів господарства  і джерел  їх формування, тобто при надходженні засобів або їх вибутті (операції III і IV типів). Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі (І тип) або зміни їх джерел у пасиві балансу (II тип), на підсумок балансу не впливають.

4. Рівність  підсумків активу і пасиву  балансу зберігається після будь-якої  операції. Ця рівність зумовлена тим, що здійснювані операції викликають або перегрупування залишків у статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення (або зменшення) на однакову суму статей активу і пасиву.

Розглянуті типи балансових змін мають  важливе значення для розуміння  економічної сутності господарських  операцій, правильного відображення їх в Системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському  обліку балансового узагальнення, при  якому кожна господарська операція відображається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використання засобів.

3. Форма, структура і зміст балансу

Баланс побудований за принципом  «Баланс – нетто»: основні засоби, нематеріальні активи включаються  до підсумку за залишковою вартістю, дебіторська  заборгованість за товари, роботи, послуги  – за вирахуванням резерву сумнівних  боргів, власний капітал – за вирахуванням непокритих збитків, вилученого і неоплаченого капіталу.

Форма Балансу наведена в Додатку  А.

Баланс складається з двох частин: «Актив» і «Пасив».

В актив Балансу включені три  розділи:

1. Необоротні активи.
2. Оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів.

У пасив Балансу включено п’ять  розділів:

1. Власний капітал.
2. Забезпечення наступних витрат і платежів.
3. Довгострокові зобов’язання.
4. Поточні зобов’язання.
5. Доходи майбутніх періодів [10, 308].

Структура і зміст Балансу згідно П(С)БО 2 «Баланс» подані у Таблиці 2 [18].

У першому розділі активу Балансу відображують вартість основних засобів, нематеріальних активів, капітальних вкладень та авансів підрядчикам, довгострокових фінансових вкладень, довгострокову дебіторську заборгованість та довгострокові фінансові інвестиції тощо, які характеризують необоротні активи.