Облік готової продукції та її реалізація. 2

 

 

Міністерство освіти і науки України

Буковинський університет

 

Економічний факультет

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни «Бухгалтерський облік ІІ»

 

на тему:

Облік готової продукції та її реалізація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка ІІІ курсу

Групи А-21

Громик А. І.

 

Науковий керівник

Рошко Н. Б.

 

 

 

 

 

Чернівці, 2009

 

Зміст

 

Вступ	3
Розділ І. Теоретичні основи обліку готової продукції та
її реалізації	6
1.1.Визнання, класифікація готової продукції	6
1.2.Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг)	10
1.3.Характеристика Чернівецького рукавично-трикотажного
підприємства ВАТ ͈Надія»	13
Розділ ІІ. Облік готової продукції та її реалізація
на підприємстві	16
2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації	16
2.2. Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів	21
2.3. Відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом готової
продукції і товарів та реєстрація у фінансовій звітності	26
Розділ ІІІ.  Шляхи вдосконалення  обліку готової
продукції на основі  впровадження новітніх
компютерних програм	34
Висновки	44
Список використаної літератури	47
Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасний бухгалтерський облік - це не сукупність регістрів і звітних форм, це передусім стиль мислення - менталітет бухгалтерів та ділових людей, на професійні уявлення яких безумовно впливають національні особливості.

Питання про необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні виникло від результатів переходу української економіки на ринкові важелі управління. І це закономірно, оскільки в усьому світі бухгалтерський облік та фінансова звітність, що складається на його основі є однією з найважливіших підстав для прийняття переважної більшості економічних рішень.

З прийняттям в 1999 році Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та у зв'язку із значними змінами, що відбуваються в організації і ведення бухгалтерського обліку, його удосконалення нерозривно пов'язане з вирішенням актуальних завдань в економіці України: збільшення обсягу продажу продукції (робіт, послуг), підвищення продуктивності праці, виявлення і використання внутрішньогосподарських резервів. Тому бухгалтерський облік, фінансовий аналіз, які з'явилися практично одночасно з писемністю стали фундаментальною необхідністю господарської діяльності. В університетах всього світу він призначений найважливішим предметом для студентів, які вивчають бізнес.

Чітка побудова бухгалтерського фінансового обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації і техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно-обгрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, системі оподаткування, у зобов'язаннях довгострокових, поточних і розрахункових операцій, у складанні балансу, фінансової звітності та інше.

Готова продукція займає важливе місце серед об'єктів обліку управління підприємством.

Важливою умовою правильної організації обліку готової продукції є розробка номенклатури готової продукції.

Необхідно правильно і чітко організувати облік готової продукції, тому що на різних підприємствах вона може мати різне призначення залежно від функцій, яку вони виконують у процесі реалізації. Тому важливо правильно згрупувати готову продукцію на підприємстві за її призначенням та роллю у процесі реалізації.

Необхідними умовами правильної організації обліку готової продукції є:

1. правильна організація складського господарства;
2. наявність інструкцій з обліку готової продукції;
3. правильне групування готової продукції;
4. розробка номенклатури готової продукції;
5. розробка норм запасу та норм витрат готової продукції.

У першому розділі висвітлюються теоретичні дані про готову продукцію; завдання обліку готової продукції, їх класифікація, а також оцінка.

У другому розділі  висвітлюється облік готової продукції на ВАТ „НАДІЯ”, відображення його в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

У третьому розділі висвітлюються проблеми автоматизації обліку готової продукції та порівняльна характеристика обліку готової продукції з іншими країнами світу. Міжнародний досвід представлено такими країнами: США, Канаді, Австралії та інші.

Об'єктом дослідження є облік готової продукції на ВАТ „НАДІЯ”.

Предметом дослідження є готова продукція та її реалізація.

Актуальність теми полягає в тому, що готова продукція відіграє важливу роль у процесі реалізації, тому необхідний її суворий облік та аналіз в процесі реалізації.

Для досягнення мети необхідно розглянути наступні проблеми:

1. набути глибокі теоретичні знання з питань бухгалтерського обліку;
2. розробка та реалізація завдань управління господарською діяльністю;
3. оволодіння навичками творчого, критичного погляду на діючий фінансовий механізм підприємства та розробки обгрунтованих пропозицій щодо його удосконалення;
4. набуття навичок оцінки соціально-економічної ефективності та наслідків управлінських рішень, що приймаються.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування сутності, змісту, ролі готової продукції в господарській діяльності підприємств, значення та місце готової продукції в бухгалтерському обліку, а також надання пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення методики обліку готової продукції.

У відповідності з зазначеною метою були поставлені наступні завдання:

1. детально ознайомитись з методологією та організацією обліку готової продукції;
2. дослідити методи оцінки готової продукції в бухгалтерському обліку та розробити пропозиції щодо визначення найкращого методу оцінки готової продукції, який може використовуватись при їх списанні, за певних умов господарювання на даному об'єкті дослідження;
3. дослідити можливість застосування комп'ютерних технологій в обліку готової продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації

 

1.1.Визнання та  класифікація готової продукції.

 

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена, яка пройшла випробування, приймання, укомплектування, згідно з умовами договорів, що відповідають затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції.

Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях - утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція може мати кількісні і якісні характеристики. Наприклад кількість виражається масою, довжина метрами, якість сортом. Але завжди продукція матиме вартісну характеристику.

При організації обліку продукції основним моментом є визнання її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або сукупною. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основної продукції.

Супутня продукція - це продукція отримана в одному технологічному циклі (процес) одночасно з основною.

Класифікація готової продукції за її характером наведено у таблиці 1.1.

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Класифікація готової продукції за її характером

 

За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу, має якісні і кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику

Побічна продукція - це продукція, що утворюються в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від сукупної (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) ґрунтується за укрупненими позиціями:

- вироби основного виробництва;

- товари широкого вжитку, вироблені з відходів;

- запасні частини;

- виконані роботи та надані послуги.

Облік готової продукції достатньо висвітлено в літературних джерелах. У зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку й переходом на новий План рахунків у промислових підприємствах виникла начальна потреба принципово змінити методологію обліку таких операцій, як економічна суть формування витрат виробництва, операцій з реалізації готової продукції.

Крім того термін  ͈сотова продукція̎  досить часто заміняють терміном ͈товар̎, що суперечить самому поняттю товарів як матеріальних цінностей, придбаних з метою подальшого перепродажу. Це підтверджує й Інструкція №291 ͈На промислових та інших виробничих підприємствах ̎, рахунок 28 ͈Товари застосовуються для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу ̎.

Що ж до готової продукції, то до неї відноситься продукція, обробка якої закінчена і яка пройшла випробування, приймання і відповідає технічним умовам і стандартам.

Бутинець Ф.Ф.  заповнює таке визначення готової продукції словами  ͈ і готова до споживання̎  продукції і відмічають, що надходження готової продукції власного виробництва відображається по фактичній виробничій собівартості.

В аналітичному обліку можливо відображення готової продукції по обліковим цінам. [6,ст. 85 ]

Лишиленко О.В. не дає визначення готової продукції, а відмічає, що до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам [16,ст. 358].

На мою думку найдоступніше для практики описує оцінку готової продукції Пушкар М.С.

В бухгалтерському обліку примінення методів оцінки готової продукції має бути таким, щоб не знижували витрати на її виробництво та не завищували її оцінку.

Готова продукція відноситься до активів підприємства. Активи це ресурси, які придбані (виготовлені) підприємством в минулому і в майбутньому підприємство очікує отримати від них економічну вигоду [20,ст. 158].

Під економічною вигодою готової продукції слід розуміти здатність її бути реалізованою, або обміняною, або використаною для господарських потреб тощо,

Якщо готова продукція не може принести підприємству економічну вигоду, тобто не може бути реалізованою, чи то обміняною тощо, то вона не являється активом, тобто ресурсом і повинна бути списана.

М.С. Пушкар собівартість продукції визнає універсальним показником, який в грошовому виразі акумулює всі витрати (прямі і не прямі) пов'язані збудь - яким процесом чи виробом.

Автор відмічає, що управлінський облік витрат вимагає, в першу чергу організації аналітичної бухгалтерії, функціями якої є:

● визначення витрат на виробництво і собівартість виробів;

● розрахунок фінансових результатів виробленої продукції;

● одлік витрат за центрами і сферами відповідальності

Н.М. Ткаченко готовою продукцією вважає ͈матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства̎. Автор значну увагу надає оцінці готової продукції. Готову продукцію, що надходить на склад з виробництва відображають за фактичною собівартістю по дебету рахунка 26 ”Готова продукція”. Відпуск готової продукції показують по кредиту рахунка 26 ” Готова продукція” за фактичною собівартістю.

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну собівартість готової продукції на кінець періоду

На відміну від інших авторів Ткаченко Н.М. показує відображення і оцінку залишків [ 21,ст. 401] незавершеного виробництва на кінець місяця, що визначається за формулою:

 

НВПк= НВПп + В - СРП, де

 

ВПК - незавершене виробництво продукції на кінець звітного періоду;

НВПп - незавершене виробництво продукції на початок звітного періоду;

В - витрати на виробництво продукції у звітному періоді;

СРП - собівартість реалізованої продукції.

Залишки незавершеного виробництва по дебету рахунка 23 ͈ Виробництво ̎ показують в балансі ( додаток А).

 

 

1.2. Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг)

 

Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна ͈ доходи̎. Стандартом бухгалтерського обліку 15 ͈ Дохід̎  дається така дефініція: ͈ Дохід̎ визнається під час збільшення активу або зменшення забовязання , що зумовлює зростання власного капіталу( за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства ), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента. Величина доходу, впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг, розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів робіт і послуг факторів виробництва  (ресурсів)

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік - регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

Нормативним документом , який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовійзвітності є Положення ( стандарт) бухгалтерського обліку 15 ͈ Дохід̎ який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11 99р. №290.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності ( крім бюджетних установ).

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення забовязання, що зумовлює зростання власного капіталу ( за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена!

Критерії визнання доходу, наведенні в Положенні (стандарті) 15 ͈ Дохід̎ застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більших операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій)

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума надходжень за договором комісії;агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента,принципала тощо.

• сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що  підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;
• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• сума авансу в рахунок оплати продукції її (товарів, робіт, послуг);
• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено     відповідним договором;
• надходження, що належать іншим особам;

Визнанні доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 ͈ Звіт про фінансові результати (додаток Б) ̎.

Дохід (виручка) від реалізації продукції ( товарів, інших активів) визначається в разі наявності всіх наведених нижче умов :

 ● покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інші активи);

● підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);  

● сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

● є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість. Дохід, пов'язаний з наданням послуг визначається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

● можливості достовірної оцінки доходу;

● імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

● можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

● можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

●  вивченням виконаної роботи;

●  визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

● визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки витрати, які відображають обсяг надання послуг на цю саму дану.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період ( крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг)

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат то дохід не визначається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою ціною.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 ͈ Дебіторська заборгованість̎.

 

1.3. Характетистика об'єкта дослідження.

Відкрите акціонерне товариство «Чернівецьке рукавично-трикотажне підприємство «Надія»  засновано відповідно до рішення Державного комітету України  з легкоїі текстильної промисловості, наказ від 08 квітн 1994 року № 66, шляхом перетворення Чернівецького державного виробничо - торгівельного рукавично-трикотажного підприємсива у відкрите акціонерне товариство « Чернівецьке рукавично-трикотажне підприємство «Надія»  відповідно до Указу Президента України « Про корпоратизацію державних підприємств» від 15 червня 1993 року.

Скорочене найменування - ВАТ «Надія».

Підприємство знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.. Комарова, 1.

Розрахунковий рахунок № 26001301520 у УСБ

МФО 356011

Код ЄДРПОУ - 00307556

       КОУТУУ - 7310136300

       КВЕД       - 18.24.0

       КФВ         - 10

       КОПФГ   - 231

Статутний фонд підприємства станом на 31.12.2007 р. складає 347500 грн. та поділений на 6950000 акцій по ціні 0,05 грн. за 1 акцію.

Індексація статутного фонду в зв'язку з індексацією основних засобів не проводилась.

Перша емісія  акцій була проведена у 1996 р. (свідоцтво № 62/1/96 ві02 серпня 1996 р.).

Друга емісія акцій проведена у 1998 р. (свідоцтво № 38/25/98 від 30 липня 1998 р.).

Третя емісія акцій проведена у 2002 р. ( свідоцтво № 15/25/02 від 12 грудня 2002 р.).

На засіданні Правління Товариства від 20.12.1002 р. ( протокол № 7) прийнято рішення про емісію акцій в кількості 939 780 штук, на суму 46 989 грн.(свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 03 квітня 2003 року, реєстраційний № 01/25/1/03). Станом на 01.01.2004 р. акції викуплені повністю.

На загальних зборах акціонерів  12 травня 2004 р. (протокол №12) прийнято рішення про додаткову емісію акцій  в кількості 3 190 600 штук на суму 159 530 грн.( свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 28 вересня2004 року , реєстраційний № 06/25/04). Станом на 31.12.2005 р. акцій викуплені повністю.

Дані про реєстратора: Введеня реєстру власників простих іменних акцій товариства здійснює відокремлений підрозділ реєстратора Чернівецька обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» м.Чернівці, вул.. Міцкевича, 2 ліцензія ДКЦПФР № АВ 376970 від 12 жовтня 2007 р., тел. 58-46-49, факс 58-46-39, код ЄДРПОУ 09356017.

Акціонерами підприємства на 31.12.2007 р. є :

Фізичні особи-3509 осіб, які оплатили 6950000 акцій на суму 347500 грн.

Середньооблікова чисельність штатного персоналу складає - 22 чол.

Загальна земельна площа складає - 3,2289 га. Державний акт на право користування землею виданий Чернівецькою міською Радою народних депутатів 29 грудня 1994 р. № 351/12.

Основні показники діяльності підприємства наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.    

Основні показники діяльності підприємства  за підсумками

2007-2008 рр.

№ п/п	Показник	2007	2008	Відхилення
				( +  -)	%
1       2       3   4   5   6     7   8   9   10	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)   Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт. Послуг)   Разом чисті доходи   Матеріальні затрати   Витрати на оплату праці   Відрахування на соціальні заходи   Амортизація   Інші операційні витрати   Разом витрати   Чистий прибуток збито	1017,9       1007,5       1010,3   530,0   152,3   59,2     99,0   119,9   1002,   7,6	982,9       982,9       997,4   386,7   200,5   40,4     98,4   146,8   991,6   5,8	-35       -24,6       -12,9   -143,3   48,2   -18,8     -0,6   26,9   -11,1   -1,8	-3,4       -2,4       -1,3   -2,7   31,7   -31,8     -0,6   22,4   -1,1   -23,7

 

 

Розділ ІІ. Облік готової продукції та її реалізація.

 

2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації.

 

Важливим документом, що визначає обов'язки виробника продукції, та споживача є договір купівлі - продажу, в якому зазначаються умови поставок, кількість, ціна, строки форми розрахунків. Умови поставок включають такі елементи, як упаковка, тара, вантажно-розвантажувальні роботи, доставка до перевізника, страхування вантажів, тарифи за перевезення та ін.

Відділ збиту підприємства реєструє договори в окремих картках, де відображаються показники укладених договорів, щодо кількості, якості ціни, строків поставок і робить відмітки про їх виконання. Невиконання умов договорів повинно аналізуватися щодо виявлення причин, відхилень та обставин, за яких вони виникли.

Відділ збуту формує портфель замовлень на продукцію, роботи та послуги і служить за його виконанням. У випадку зміни кон'юнктури ринку, попиту на продукцію працівники відділу збуту повинні планувати зміни у виробничій діяльності підприємства, щоб оперативно реагувати на поточні зміни на ринку і розробляти стратегію розвитку маркетингової та збутової діяльності. Роль відділу збуту полягає в забезпеченні стабільного рівня рентабельності і прибутковості підприємства, тому його працівники визначають, що є головним: рівень якості, обсяг збуту, ступінь інноваційності, вид упаковки чи інші показники, котрі забезпечують збут. Вони визначають, як організувати збут - через власну мережу доставки споживачеві чи скористатися послугами посередників, використати той чи інший вид реклами, встановити діапазон цін, визначити важливість цінового фактора у конкуренції, реакцію споживачів на ціни тощо.

Оперативна робота відділу збуту полягає в тому, щоби слідкувати за строками відвантаження продукції, для чого дається розпорядження експедиторам куди, в якому обсязі та яким способом відправити продукцію; виписувати накази - накладні, які служать для виписки рахунків - фактур (зазначаються юридичні адреси платника, кількість, ціна, сума за продукцію, роботи, послуги, податок на додану вартість).

Рахунки - фактури є основою для виписки платіжних документів на отримання з покупця плати за реалізовану продукцію. Крім вартості продукції, податку на додану вартість, у рахунках до оплати можуть бути вказані також транспортні витрати, сума страхування вантажів та інші елементи

Потрібно мати на увазі, що нестача продукції, матеріалів, або невідповідність їх якості умовам договору викликає штрафні санкції і повернення такої продукції. У цьому разі виробник повинен компенсувати сплачену покупцем суму, а продукцію віддати на переробку. З винних осіб необхідно стягувати (частково чи повністю) завдані підприємству збитки.