Оборотні активи та їх організація на підприємстві

 

 

 

 

1 СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

1. Сутність, склад і структура оборотних активів

 

Поряд з основними фондами  для роботи підприємства має величезне  значення наявність оптимальної  кількості оборотних коштів.

Оборотні кошти являють  собою сукупність коштів, авансованих  для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг.

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі  фонди вступають у виробництво  у своїй натуральній формі  й у процесі виготовлення продукції  цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди  обігу зв'язані із обслуговуванням  процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а  є її носіями. Після закінчення виробничого  циклу, виготовлення готової продукції  і її реалізації вартість оборотних  коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу  виробництва, що здійснюється шляхом безперервного  кругообігу засобів підприємства.

У своєму русі оборотні кошти  проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Перша стадія кругообігу коштів являється підготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою  безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але  не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково  авансуються витрати на заробітну  плату і зв'язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт  праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на другій стадії. Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться  в грошову, авансовані кошти відновлюються  за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану  їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних  коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Грошова форма, яку приймають  оборотні кошти на третій стадії їхнього  кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів. [1]

Кругообіг оборотних коштів відбувається за формулою:

 

                                                                          (1.1)

де Г – кошти,що авансуються;

    Т – предмети прці і товари;

    В – виробництво;

    Т' - готова продукція;

    Г' – кошти отримані від реалізаці готової продукції.

 

Точки (...) означають, що обертання  коштів перерване, але процес їхнього  кругообігу продовжується в сфері  виробництва. Оборотні кошти при  русі знаходяться на всіх стадіях  і у всіх формах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства.

К. Маркс зазначав, що для  існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто  гроші. Вони будуть використані на закупівлю  матеріалів, сировини, конструкцій  деталей: на формування трудових ресурсів та придбання основних виробничих фондів підприємства, тобто на створення (купівлю) товару. Придбані за гроші товари братимуть участь у виробничому процесі. Результатом виробничої діяльності буде виготовлення якої-небудь продукції, тобто нового товару. Потім продукція має бути реалізована, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші частково будуть витрачені на відшкодування виробничих витрат, тобто знову на закупівлю сировини та матеріалів, оплату праці робітникам та на оновлення основних виробничих фондів, частково на накопичення і розширення виробництва. І все починається з початку.

Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і  фонди обігу обумовлюється особливостями  їхнього використання і розподілу  в сферах виробництва продукції і її реалізацій.[2]

Оборотні виробничі фонди  містять у собі:

• предмети праці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини);
• засоби праці із малим терміном служби (малоцінні, швидко зношувані предмети й інструменти);
• незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення не закінчені повністю виробництвом);
• витрати майбутніх періодів (нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування).

До фондів обігу відносяться :

кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені;

• кошти, в розрахунках;
• грошові кошти в касі і на рахунках.

Розмір оборотних коштів, зайнятих у виробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовлення виробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й  організації праці. Сума засобів  обігу залежить головним чином від  умов реалізації продукції і рівня  організації системи постачання і збуту продукції.

Співвідношення між окремими елементами оборотних коштів, виражене у відсотках, називається структурою оборотних коштів. Різниця в структурах оборотних коштів галузей промисловості  обумовлюється багатьма факторами, зокрема, особливостями організації  виробничого процесу, умовами постачання і збуту, місцезнаходженням постачальників і споживачів, структурою витрат на виробництво. Структуру оборотних коштів розглянемо на рисунку 1.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1  Структура  оборотних коштів 

2. Класифікація і організація оборотних коштів

 

По джерелах формування оборотні кошти поділяються на власні і  позикові.

Власні оборотні кошти  – це кошти, що постійно знаходяться  в розпорядженні підприємства і  сформовані за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін.). У процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщатися коштами, що є по суті частиною власних, авансованих на оплату праці, але  тимчасово вільними (у зв'язку з  одноразовістю виплати заробітної плати). Ці кошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами.

Позикові оборотні кошти - кредити банку, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів  при мінімальних витратах. Мінімізація  витрат - це, у першу чергу, оптимізація  структури джерел формування оборотних  коштів підприємства, тобто розумне  сполучення власних і кредитних  ресурсів.

Оборотні кошти підприємств  класифікуються за трьома ознаками:

• залежно від участі їх у кругообігу коштів;
• за методами планування, принципами організації та регулювання;
• за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі  фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер — сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, тим ефективніше використовується оборотний капітал.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані  та ненормовані.

Необхідність розподілу оборотних  коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Встановлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві  та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні фонди включають  фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

• власні та прирівняні до власних;
• залучені.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає  можливість підприємству визначити  оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних  коштів. Від цього значною мірою  залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних  коштів побудована на певних принципах.

По-перше, надання підприємствам  самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

По-друге, визначення планової потреби  і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної  потреби в оборотних коштах, яка  б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).

По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

По-четверте, раціональна система  фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

По-п 'яте, контроль  за  раціональним  розміщенням  і використанням

оборотних коштів. Мається на увазі  проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.[3]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «РОШЕН»

 

2.1 Загальна характеристика ПАТ  «Кременчуцька кондитерська фабрика  «Рошен»

 

Фабрика була заснована в 1898 році підприємцем П. Н. Поддєрєгіним, а в 1925 році на її базі було створено державне підприємство з обсягом виробництва до 140 тонн продукції на рік.

До 1990року продуктивність фабрики зростає до 24 тис. тонн кондитерських виробів на рік.

У 2000 році фабрика увійшла до корпорації «Roshen». У тому ж році було встановлено німецьку високопродуктивну карамельну лінію, що не має аналогів в Україні .

Сьогодні асортимент підприємства нараховує більше 70 найменувань  кондитерських виробів, серед яких цукерки, карамель, шоколадно-горіхові батончики .

На підприємстві розроблена й упроваджена  система якості. У 2005 році ЗАТ «ККФ» було сертифіковане в міжнародній системі менеджменту якості ISO 2001:2000.

У березні 2007 року Кременчуцька кондитерська фабрика була нагороджена сертифікатом відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 22000:2005, а в кінці року фабрика сертифікована відповідно до вимог міжнародного стандарту IFS .

Вироби кондитерської фабрики  неодноразово удостоювалися престижних нагород на різних виставках і  конкурсах .

З лютого 2001 року розпочала випуск оригінальної льодяникової карамелі серії «Рошен», «Шипучка», «Норд», «Віт».

У квітні 2003 року на фабриці розпочато виробництво двох нових видів карамелі — вершкової відливної карамелі «Капрі» і вершково-фруктової відливної карамелі «Малібу».

 У 2004 році асортимент поповнився новим видом карамелі — «Еклер» (із шоколадною начинкою), а в 2005 році — карамеллю «Молочна капля» (з молочною начинкою).

У 2007 році створено новий «Еклер» — із молочною начинкою .

У 2006 році випущено нові види продукції: карамель «Цитрусовий мікс» і «Фітоактив». Льодяникова карамель «Цитрусовий мікс» має три різні смаки та оригінальну форму у вигляді цитрусової скибочки. Льодяникова карамель «Фітоактив» випускається із чотирма різними смаками, та їй притаманні оздоровчі властивості, так як до її складу входять натуральні екстракти рослин алое деревовидного, ехінацеї пурпурної, женьшені, імбиру .

 

2.2 Фінансовий аналіз ПАТ «Кременчуцька  кондитерська фабрика «Рошен»  за 2012 рік

 

У таблиці 2.1 наведено дані, що характеризують стан основних засобів підприємства в звітному періоді:

 

Таблиця 2.1

Характеристика стану  основних засобів підприємства

Показник	На початок  року		На кінець року
	тис. грн	%		тис. грн	%
1	2	3		4	5
1.Первісна вартість основних  засобів	237 126	X		256 652	X
1	2	3		4	5
2. Надійшло основних засобів	X	X		20 867	X
3. Знос основних засобів	69 701	X		83 725	X
4. Вибуло основних засобів	X	X		(1 341)	X
5. Коефіцієнт, %: - зносу основних засобів;	X	0,30		X	0,33
- придатності основних  засобів	X	0,70		X	0,67
- оновлення основних засобів	X	X		X	0,08
- вибуття основних засобів	X	X		X	0,006

 

Розрахуємо показники, що характеризують стан основних засобів підприємства.

Коефіцієнт зносу основних засобів (Кз) показує, на який відсоток профінансовані за рахунок зносу заміна і відновлення основних засобів

 

                                         (2.1)

 

 На початок року

Кз	=	69701	=	0,30
		237126

 

На кінець року

Кз	=	83725	=	0,33
		256625

 

Спостерігається збільшення даного коефіцієнта на кінець року, що свідчить про погіршення стану  матеріально-технічної бази підприємства.

Доповненням цього показника  до 100% (чи одиниці) є коефіцієнт придатності основних засобів(К_прид)

 

К_прид=1-К_з                                                                  (2.2)

Коефіцієнт придатності  показує, яка частина основних засобів  придатна для експлуатації в процесі  господарської діяльності.

На початок року   К_прид = 0,70

На кінець року    К_прид = 0,67

Коефіцієнт оновлення  основних засобів (К_оновл)

 

                      (2.3)

		= 0,08

Визначає частку від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, яка складає нові основні засоби.

Коефіцієнт вибуття основних засобів (K_вuб)  

 

                                   (2.4)

 

Показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство розпочало діяльність у звітному періоді, вибула з різних причин:

Квиб	=	1341	=	0,0057
		237126

 

 

 

Згідно з балансом проведемо аналіз структури та динаміки оборотних активів підприємства в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки і структури  оборотних активів

Найменування статті	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення (+, -)
	∑, тис., грн.	питома вага, %	∑, тис., грн.	питома вага, %	∑, тис., грн.	в %	темпи зростання, %
1	2	3	4	5	6=4-2	7=5-3	8=4:2*100
II. Оборотні активи (ряд.260):	109 818
запаси і витрати ряд. 100+ 11 0+1 20+1 + +30+140)	15 643	14,24	6 724	12,55	-8 919	-1,69	43,00
- векселі одержані (ряд. 150)	0	-	0	-	0	-	-
- дебіторська заборгованість (ряд. 160+ 170+ 180+ + 190+200+210)	94 092	85,68	46 805	87,33	-47 287	+1,65	49,74
- поточні фінансові інвестиції (ряд.220)	0	-	0	-	0	-	-
- грошові кошти і їх  еквіваленти (ряд.230+240)	83	0,08	62	0,12	-21	+0,04	74,70
- інши оборотні активи (р.250ф.1)	0	-	0	-	0	-	-
III. Витрати майбутніх періодів (ряд.270)	0	-	0	-	0	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8
Всього оборотного капіталу (р.260+р.270ф.1)	109 818	100,0	53 591	100,0	-56 227	-	48,80

 

 

Згідно з балансом підприємства  проведемо аналіз динаміки і структури дебіторської заборгованості за звітний період. Дані зведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз динаміки і структури дебіторської заборгованості

Найменування статті	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення (+,-)
	∑, тис., грн.	питома вага, %	∑, тис., грн.	питома вага, %	∑, тис., грн.	в %	темпи зростаня, %
1	2	3	4	5	6=4-2	7=5-3	8=4:2*100
Векселі одержані (ряд. 150)	0		0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: - чиста реалізаційна вартість (р. 160); - первісна вартість (ряд.161); - резерв сумнівних боргів (р.162)	90 867	96,57	42 393	90,57	-48 474	-6,0	46,65
Дебіторська заборгованість за розрахунками:	-	-	-	-	-	-	-
- з бюджетом (ряд. 170)	1 096	1,16	53	0,11	-1 043	-1,05	4,84
- за виданими авансами (ряд. 180)	0		0
- з нарахованих доходів (ряд. 190)	0		0
- із внутрішніх розрахунків (р.200)	0		0
Інша поточна дебіторська заборгованість (ряд.210)	2 129	2,26	4 359	9,31	+2 230	+7,05	204,74
Усього дебіторської заборгованості (сума всіх рядків)	94 092	100,0	46 805	100,0	-47 287	-	49,74

 

 

Згідно з балансом підприємства проведемо порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

 

 

 

Розрахунки	Дебіторська заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення заборгованості
			Дебіторської	Кредиторської
1	2	3	4	5
За векселями (р.150,р.520)	0	0
3 дебіторами та кредиторами за товари, роботи, послуги (р.160, р.530)	42 393	111 736		69 343
За авансами (р.180, р.540)	0	0
3 бюджетом (р. 170, 550)	53	550		497
3 нарахованих доходів  (р.190)	0	0
3 позабюджетних платежів (р. 560)	0	0
Зі страхування (р.570)	-	1 080		1 080
3 оплати праці (р.580)	-	2 176		2 176
3 участниками (р.590)	0	0
Із внутрішніх розрахунків (р.200, р.600)	0	0
3 іншими (р.210, р.610)	4 359	357	4 002
Всього	46 805	115 899	4 002	73 096

 

Згідно з балансом підприємства  проведемо аналіз стану запасів та витрат за звітний період в 4.5.

Таблиця 4.5 - Аналіз стану запасів та витрат

 

 

Найменування статті	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення (+,-)
	∑, тис., грн	питома вага, %	∑, тис., грн	питома вага, %	∑, тис., грн	в %	темпи зростання, %
1	2	3	4	5	6=4-2	7=5-3	8=4:2* 100
Виробничі запаси (ряд. 100)	15 643	99,47	6 724	99,09	-8 919	-0,38	42,98
Незавершене виробництво (ряд. 120)	0		0
Готова продукція (ряд. 130)	0		0
Товари (ряд. 140)	0		0
Грошові кошти і їх еквіваленти (ряд.230+240)	83	0,53	62	0,91	-21	+,38	74,7
Інші оборотні активи (Р.250Ф.1)	0		0
Витрати майбутніх періодів (ряд.270)	0		0
Всього запасів та витрат (сума всіх рядків)	15 726	100,0	6 786	100,0	-8 940		43,15

 

З наведених нище даних (див. табл. 4.6) по підприємству ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен», визначемо:

Коефіцієнт оборотності  запасів (у днях).

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості (у днях).

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості (у  днях).

Таблиця 4.6 – Фінансові дані ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен»  за 2012 рік.

 

		01.01.2012	01.01.2013
1	Необоротні активи	167 425	172 927
2	Запаси і витрати	15 643	6 724
3	Дебіторська заборгованість	94 092	46 805
4	Грошові кошти	83	62
5	Кредиторська заборгованість	161 772	111 736
6	Вартість власного капіталу	91 978	92 905
7	Виручка від реалізації продукції	189 882	213 750

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. ПОКАЗНИКИ СТАНУ І ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

3.1 Показники використання оборотних  активів і шляхи прискорення  їх обертання

 

Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових активів.

Тому раціональне та економне використання має неабияке значення.

Для характеристики використання оборотних коштів застосовують такі показники:

Коефіцієнт оборотності  оборотних коштів – характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період:

Тривалість одного обороту:

Економічне значення оборотності  оборотних коштів полягає в тому, що підприємство може зробити і реалізувати з меншими оборотними коштами той же самий обсяг продукції з тими ж засобами випустити більше продукції.