Організація галузей тваринництва та перспективи їх розвитку в СФГ «Поляна»

План

Вступ

Розділ 1. Організація і сучасний стан галузі рослинництва СФГ«Поляна».

1. Природно-економічні умови в СФГ«Поляна»
2. Спеціалізація господарства
3. Організація виробництва продукції рослинництва
4. Економічна ефективність виробництва скотарства

Розділ 2. Планування розвитку скотарства

2.1. Обгрунтування виробничої  програми з скотарства

2.1.1. Планування відтворення  стада

2.1.2. Планування виробництва  і використання продукції скотарства

2.2. Планування потреби  в кормах

2.3. Планування трудових  ресурсів

2.4. Планування собівартості та реалізації продукції скотарства

Розділ 3. Перспективи  розвитку галузі скотарства

Висновок

Додатки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Для розвитку тваринництва необхідно, насамперед, підвищувати продуктивність тварин, збільшувати поголів’я худоби на основі всебічного зміцнення кормової бази, зростає актуальність глибокого осмислення організаційно-економічного аспекту виробничого процесу, розробки і здійснення комплексу заходів щодо раціонального використання його складових: землі, трудових ресурсів і засобів виробництва.

У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва  тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких  галузей на сільськогосподарських підприємствах. У кожному господарстві розробляються перспективні, річні та оперативні плани і завдання, в яких визначається розвиток галузей тваринництва на відповідний період.

Для досягнення корінних змін у підвищенні ефективності сільського господарства необхідно здійснити системний підхід при проведенні виробничого процесу на промислову основу з урахуванням досягнень НТП та передового досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Організація і сучасний стан галузі рослинництва СФГ«Поляна».

1.1. Природно-економічні умови в СФГ«Поляна»

Юридична адреса підприємства :

Рівненська обл., Березнівського р-ну, с.Поляни, вул.Л.Українки, буд.72, тел. +380365356229.

В процесі виробництва  продукціі беруть участь висококваліфіковані.

Вигідне географічне положення та багаті природні ресурси. Господарство розташоване на північному заході України. Територія області знаходиться між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Клімат області помірний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню. За рік в області випаровується 555-565 мм вологи, на це витрачається до 25 ккал/см кв тепла, на турбулентний теплообмін підстилаючої поверхні з атмосферою – 6 ккал/см кв, на теплообмін у грунті – 2,8 ккал/см кв.

Типовими для Українського Полісся є дерново-підзолисті піщані ґрунти. Вони поширені майже на всій поліській території.

 Отже, основна кількість  тепла, яку одержує поверхня  області, витрачається на випаровування, а турбулентний теплообмін підстилаючої поверхні з атмосферою і теплообмін у грунті порівняно невеликий. Тому в межах Волинської області формується помірно вологий клімат з невеликими коливаннями температури. Кількість опадів перевищує випаровування.

Оскільки, головним засобом  виробництва продукції рослинництва і тваринництва є наявність земельних  ресурсів, то ефективність їх використання значною мірою визначає темпи  розвитку і рівень ефективності всього сільського господарства.

Розглянемо склад і структуру сільськогосподарських угідь господарства на основі таблиці 1.1.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Склад і структура  сільськогосподарських угідь СФГ«Поляна»

Угіддя	2008		2010		Відношення 2010р  до 2008р,%
	га	%	га	%
Всього с.-г. угідь,га	1138	100	1387	100	121,9
в тому числі:
рілля	835	73,37	1136	81,9	136
сіножаті, пасовища, багаторічні насадження	303	26,63	251	18,1	82,8

 

           В структурі с/г. угідь найбільшу вагу займала площа ріллі і це природньо. Частка площ пасовищ, багаторічних насаджень та сінокосів складала у 2010 році 251 га., а в 2008 році 303 га., тобто на 52 га. менше, що є неактивним. Але оскільки СФГ «Поляна» має ці землі, то видно, що тваринництво має оберти на існуючих ресурсах, воно має можливості для свого існування, зокрема, спеціально виділені господарством площі під пасовища та сінокоси.

Людина з її здатністю  до праці є головною продуктивною силою суспільства, будь-якої його сфери, в тому числі аграрного сектора. Саме завдяки праці людини відбувається поєднання засобів і предметів  праці та землі і  стає можливим процес виробництва.

Трудові ресурси - це сукупність здатних до праці людей, які мають  необхідний фізичний розвиток, знання та практичні навики, приймають або  спроможні приймати участь у виробництві  матеріальних та духовних благ.

Трудові ресурси сільського господарства включають працездатне  населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Трудові ресурси підприємства беруть участь у виробничому процесі  і формують персонал підприємства.

Розглянемо трудові  ресурси господарства та їх використання (табл. 1.2):

Таблиця 1.2

Трудові ресурси  господарства СФГ«Поляна» та їх використання

Показник	2008р.	2009р.	2010р.	2010 р. у % до 2008 р.
Середньорічна чисельність  працівників, осіб	86	82	71	82,6
У тому числі: рослинництва	37	34	29	78,4
тваринництва	49	48	42	85,7

 

Провівши розрахунки трудових ресурсів та їх використання, ми можемо зробити висновок, що трудові  ресурси господарства у 2010 р. зменшилися на 17,4 %, а саме: в рослинництві зменшились на 21,6 %, в тваринництві на 14,3 %. Скорочення працівників можна пояснити тим, що відбувся спад обсягів виробництва з використанням ручної праці. Оскільки, однією з важливих передумов забезпечення ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств стало впровадження у виробництво сучасних технологій, передових досягнень світової та вітчизняної науки і техніки.

Основний капітал - це грошова оцінка основних фондів. Склад і структура основних фондів залежать від особливостей спеціалізації галузі, технології та організації виробництва, технічної оснащеності. Структура основних фондів може бути різна по галузях промисловості і всередині окремої галузі у зв'язку з тими ж причинами.

 Для кращого використання  основних фондів у процесі  їх експлуатації необхідно вести чіткий облік наявності та руху основних фондів на підприємстві. Цей облік повинен забезпечити знання загальної величини основних фондів, їх динаміки, ступеня їх впливу на рівень витрат виробництва та інші. Бухгалтерська звітність підприємства є завершальним етапом облікового процесу. У ній відображаються підсумкові дані, що характеризують майнове і фінансове становище підприємства, результати його господарської діяльності.

 За даними бухгалтерської  звітності встановлюється надлишок  або недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, при цьому є можливість визначити забезпеченість підприємства власними, кредитними та іншими позиковими джерелами.

Норма прибутку визначається з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів і визначається у відсотках.

Розглянемо динаміку забезпеченості підприємства основними  виробничими фондами  в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Забезпеченість  підприємства основними виробничими  фондами

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Вартість основного капіталу, тис. грн.	5909,6	5945	5998	101,5
на  1 га. с.-г. угідь (капітало-забезпеченість)	5,2	4,9	4,3	82,7
на 1 середньорічного працівника (капіталоозброєність)	68,7	72,5	84,5	123
Капіталовіддача, грн.	0,21	0,45	0,2	95,24
Капіталомісткість продукції, грн.	4,55	2,21	5	109,9
Норма прибутку, %	3,9	1,44	0,13	Х

 

Провівши розрахунки, можна зробити висновок, що вартість основного капіталу на 1 га с-г угідь з 2008 по 2010 роки  збільшилася на 78,4 тис. грн. ( 101,5 %), також збільшилась вартість основного капіталу на 1 середньорічного працівника на 15,8 тис. грн. (123 %). Капіталовіддача з 2008 по 2010 роки зменшилась і становить 95,24%, а капіталомісткість збільшилась, вона становить 109,9%. Оскільки норма прибутку не опустилася ніякого року нижче нуля, це свідчить про те, що підприємство не збиткове.

Ефективність використання основних фондів визначається не тільки наявністю і складом основних фондів, але і повнотою їх використання протягом розрахункового періоду. Основні фонди відображаються у балансі підприємства (фірми) на початок і кінець звітного періоду. Протягом року відбувається рух основних фондів у зв'язку з надходженням та вибуттям. Основні фонди приймаються на облік за актами приймання в експлуатацію, у запас або на консервацію; надходження основних фондів може бути у вигляді нових основних фондів і у вигляді раніше використовуваних, безоплатно переданих від юридичних і фізичних осіб.

 Об'єкт основних  фондів вибувають з різних  причин: через ветхість і зносу,  реалізації об'єкта іншій юридичній або фізичній особі, безоплатної передачі (дарування). На підставі проведених розрахунків управління підприємством повинна коригувати процеси виробництва, удосконалювати управління виробництвом підприємства з метою підвищення ефективності виробництва.

Систему показників економічної  ефективності виробництва у сільськогосподарських  підприємствах доцільно будувати на основі показників валової продукції  у натуральному та вартісному вигляді, валового і чистого доходу. Так  у валовому доході, окрім обсягу виробництва, відбувається також економія затрат матеріальних, а в чистому доході ще й економія затрат на оплату праці. Отже валовий дохід відображає результат виробництва у більш концентрованому вигляді, ніж валова продукція, а чистий доход – ще в більш конкретнішому, ніж валовий.

Ефективність використання землі характеризується натуральними і вартісними показниками. До вартісних  показників відносяться: валова продукція, товарна продукція, валовий дохід  і прибуток.

Валова продукція сільського господарства являє собою всю масу виробленої в даному році продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.

Валовий дохід – знов створена вартість живою працею робітників колективу за рік. Вона включає в  себе фонд оплати праці і чистий дохід.

Прибуток – вираховується як перевищення виручки від товарної продукції над її собівартістю.

Розглянемо економічну ефективність виробничої діяльності підприємства в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Економічна  ефективність виробничої діяльності СФГ«Поляна»

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Вартість валової продукції, грн..	1299151,9	2691955,2	1199429,9	92,3
на  1 га. с.-г. угідь	1141,6	2230,3	864,8	75,8
на 1 середньоріч-ного працівника	15106,4	32828,7	16893,4	111,8
на 1 грн. вироб-ничих витрат	672,9	225,99	529,7	78,7
Валовий прибуток, грн..	105,3	140	148	140,6
на 1 га с.-г. угідь	0,09	0,12	0,11	122,2
на 1 середньоріч-ного працівника	1,2	1,7	2,1	175
Рівень рентабельності підприємства, %	21,76	6,94	0,63	х

 

Провівши розрахунки, можна зробити висновок, що вартість валової продукції в 2010 році в  порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,7 %, валовий прибуток збільшився на 40,6 %. Рівень рентабельності з кожним роком знижується, щей швидкими темпами, що може призвести до поганих наслідків.

 

 

1.2. Спеціалізація  господарства

 

Однією із форм суспільного  поділу праці є спеціалізація  виробництва.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у  виробництві товарної продукції. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрям господарства. Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних і економічних зон.

У процесі господарської  діяльності підприємств постійно здійснюється

кругообіг коштів, який характеризується вкладанням коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Важливим фактором розвитку будь-якого підприємства є грошові  надходження, що перевищують платежі  підприємства. Від наявності або  відсутності коштів буде зрештою  залежати можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан.

Основним джерелом грошових надходжень на підприємство є виручка  від звичайної діяльності, яка  залежить від галузі функціонування підприємства, обсягів його діяльності, впровадження науково-технічних розробок, а отже, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції. В умовах розвитку підприємницької діяльності створюються об'єктивні передумови реального втілення в життя зазначених факторів.

Розглянемо структуру  грошових надходжень від реалізації продукції в таблиці 1.5.

 

 

 

Таблиця 1.5

Структура грошових надходжень від реалізації продукції в

                                              СФГ«Поляна»

Показник	2008 р.		2010 р.		2010 р. у % до  2008 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	373,3	33,7	408,8	29,7	88,1
Ріпак озимий	79,8	7,2	12,6	0,9	12,5
Інша продукція рослин-    ництва	49,3	4,5	21,2	1,5	33,3
Всього по рослинництву	502,4	45,3	442,6	32,1	70,9
Продукція скотарства	553,4	50	845,4	61,3	122,6
у тому числі: великої рогатої худоби	208	18,8	444,5	32,2	171,3
молоко	345,4	31,2	400,9	29,1	93,3
Продукція свинарства	7,1	0,6	-	-	-
Інша продукція  тварин-ництва	45,1	4,1	90,5	6,6	161
Всього по тваринництву	605,6	54,7	935,9	67,9	124,1
Разом по рослинництву і  тваринництву	1108	100	1378,5	100	Х

 

Провівши розрахунки, можна зробити висновки, що грошові надходження від реалізації продукції рослинництва в 2010 році в порівнянні з 2008 роком зменшилися на 29,1 %, а саме: зерна на 11,9 %,ріпак озимий на 87,5 %, інша продукція рослинництва на 66,7 %. А грошові надходження  продукції тваринництва в 2010 році, в порівнянні з 2010 роком збільшилися на 24,1 %, а саме: за рахунок великої рогатої худоби на 71,3 % збільшився, за рахунок молока на 6,7 % зменшився, за рахунок іншої продукції тваринництва на 61 % збільшився.

Головним складовим  елементом виручки є виручка  від реалізації, а саме та її частина, яка залишається після вирахування  матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції. Тому найважливішим завданням  коленого господарюючого суб'єкта є одержання максимального прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії при витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання. Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.

Отже господарство спеціалізується  на мясо-молочному скотарстві.

 

1.3. Організація  виробництва організації скотарства

 

Найважливішою галуззю  продуктивного тваринництва України  є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я ВРХ та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємcтву сільського господарства, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище.

Виробнича спеціалізація  господарства визначається питомою  вагою ведучої товарної продукції. Ведучою галуззю в даному господарстві, СФГ “Поляна ” є тваринництво.

Динаміку виробництва молока можна побачити із таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Динаміка валового виробництва продукції  тваринництва в СФГ «Поляна»

Показник	2008	2009	2010	2010р. до 2008р.,%
Поголів’я корів, гол.	450	470	470	104,4
Удій молока від однієї корови, кг.	5100	5195	5200	102
Валовий надій молока, ц	23391	22597,6	24440	104,5
Приріст ВРХ, ц	765,5	780	770,3	100,6
Всього валової продукції, ц	24156,5	23377,6	25210,3	104,4

 

Розглянувши динаміку виробництва  молока в СФГ «Поляна», можна зробити  висновок, що в 2010 році порівняно з 2008 роком поголів’я корів збільшилось  на 4,4 %, а удій молока від однієї корови збільшився на 2%, в такому випадку причинами може бути: достатність кормів для того щоб тварина була ситою, повне забезпечення пасовищами, хороший догляд і т.д. Приріст ВРХ в 2010 році порівняно з 2008 роком збільшився на 0,6%.

Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

Вся вироблена продукція в господарстві несе назву валова продукція. При цьому проводять аналіз рівня товарності в розрізі окремих видів продукції. Рівень товарності в галузі тваринництва значно більш ніж в галузі рослинництва. Це можна пояснити тим, що більшість продукції рослинництва використовують на внутрішньогосподарські потреби.

На підставі обґрунтування  основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають  галузі, визначають їхній обсяг і  види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я. 
На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби в стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці і коштів.

Проаналізувати дані по динаміці поголівя на СФГ «Поляна» можна за допомогою таблиці 1.6 та таблиці 1.7.

 

 

 

Таблиця 1.7

Динаміка поголів’я  ВРХ в СФГ «Поляна»

Статево-вікові групи	2010 рік	2009 рік	2008 рік	2010р. до 2008р., %
	Голів	голів	голів
Корови	470	470	450	104,4
Нетелі	61	50	51	119,6
Бугаї	3	3	3	100
Телиці: Народження позаминулого року Минулого року	116 369	115 350	110 370	105,5 99,7
Бички : Народження позаминулого року Минулого року	176 317	155 310	154 310	114,3 102,3
Разом	1512	1453	1448	Х

 

Отже, можна  зробити висновок, що кількість голів корів зросла у 2010 році в порівнянні з з 2008 на 4,4%; кількість голів нетелів збільшилась на 19,6%; кількість телиць народження позаминулого року збільшилась на 5,5%; кількість голів телиць минулого року зменшилась на 0,3%; кількість голів бичків народження позаминулого року збільшилась на 14,3%; кількість голів бичків минулого року збільшилась на 2,3%.

Головним якісним показником розвитку тваринництва є продуктивність худоби і птиці. Тож, продуктивність сільськогосподарських тварин це кількість і якість продукції, яку одержують за певний період (добу, місяць, рік, протягом життя) від тварини, або здатність робочої худоби виконувати певну роботу. Сільськогосподарських тварин розводять головним чином з метою виробництва продуктів харчування і сировини для переробної промисловості, тому продуктивність сільськогосподарських тварин — основна їх господарсько-корисна властивість. Продуктивність визначається спадковістю, залежить від виду, породи, вікових та інших особливостей і буде високою лише за сприятливих умов годівлі й утримання тварин.

До основних показників продуктивності, що їх встановлюють у планах сільськогосподарських підприємств, належать: у скотарстві — надій на середньорічну корову за рік (кг), середньодобовий приріст живої маси молодняку на вирощуванні, відгодівлі й нагулі (г); у свинарстві — кількість поросят на матку (голів), середньодобовий приріст на вирощуванні (старше двох місяців) і відгодівлі (г); у вівчарстві — настриг вовни з розрахунку на вівцю, наявну на початок року (кг); у птахівництві — кількість яєць на середньорічну курку-несучку.

Таблиця 1.8

Динаміка та досягнутий рівень продукції тваринництва в СФГ «Поляна»

Показники	Роки			2010 до 2008 у %
	2008	2009	2010
Середньорічний надій молока від 1-ї корови, кг	5198	5195	5200	100
Середньодобовий приріст 1-ї голови ВРХ, г.	445,5	446	450	101

 

Аналазуючи дану табличку ми можемо сказати, що продуктивність корів залишилась такою ж самою томущо надій молока у 2010 році в порівнянні з 2008 роком не змінився. Продуктивність ВРХ збільшилась у звязку із збільшенням приросту живої маси на 1%.

 

4. Економічна ефективність виробництва скотарства

Оцінка економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  ґрунтується на комплексному підході  до визначення його кінцевих результатів  з урахуванням залучених ресурсів та ступеня їх використання.

Економічна ефективність виробництва продукції скотарства залежить від ряду факторів:кількість тварин – чим більше поголів’я тим більше валової продукції, тим менші постійні і змінні витрати в розрахунку на одну голову % якісні параметри тварин: маса однієї тварини, вікова структура стада, порідний склад.

Рекомендована маса корови – 500 і більше кг., первістки –  до 400 кг, телиці в 18-20 місячному віці – 300-500 кг, народженні телята – до 30-32 кг.

Від дотримання цих показників залежить розвиток і здоров’я тварини, що в  свою чергу впливає на продуктивність.

Розглянемо на прикладі таблиці 1.9 економічну ефективність виробництва молока в СФГ «Поляна».

Таблиця 1.9

Показники економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва в СФГ «Поляна»

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Вартість валової продукції, грн.	1299151,9	2691955,2	1199429,9	92,3
на  1 га. с.-г. угідь	1141,6	2230,3	864,8	75,8
на 1 середньоріч-ного працівника (продук-тивність праці)	15106,4	32828,7	16893,4	111,8
на 1 грн. вироб-ничих витрат (окупність виробничих витрат)	672,9	225,99	529,7	78,7
Валовий прибуток, грн.	105,3	140	148	140,6
на 1 га с.-г. угідь	0,09	0,12	0,11	122,2
на 1 середньоріч-ного працівника	1,2	1,7	2,1	175
Рівень рентабельності підприємства, %	21,76	6,94	0,63	х