Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення. 2

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет 

Вінницький торговельно-економічний  інститут

Кафедра товарознавства та маркетингу

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни «Організація та технологія торгівлі»

на тему: Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення

 

 

 

Студента ІІІ курсу, групи МР-32

денної форми навчання

факультету товарознавства

маркетингу та туризму

Фурик Віталій Ярославович 

 

 

Науковий керівник:

ст. викладач Ратова З.Т.

 

 

Вінниця 2009

 

 
Зміст

 

Вступ	4
1. Стан та перспективи  розвитку ринку продовольчих  товарів в Україні	6
2. Коротка організаційно-економічна  характеристика СТ «Золоте Руно»	11
3. Формування асортименту  продовольчих товарів	15
4. Вибір та аналіз  постачальників продовольчих товарів	21
5. Порядок укладення  договорів постачання на контроль  за їх виконання	29
Висновки  і пропозиції	36
Список  використаних джерел	39
Додатки	41

 

Вступ

 

З погляду вітчизняних науковців, пріоритетним та перспективним напрямком на сучасному етапі розвитку економіки України є насичення внутрішнього споживчого ринку конкурентоспроможними продовольчими товарами вітчизняного виробництва і поступове витіснення імпортних товарів не завжди гарної якості. Роздрібна торгівля - одна з найважливіших сфер забезпечення населення. При її посредстве здійснюється ринкова угода товарної пропозиції і купівельного попиту. Будучи джерелом надходження грошових коштів, торгівля тим самим формує основи фінансової стабільності держави.

За період ринкових перетворень вона зазнала корінні зміни. У роздрібній торгівлі, як ні в одній іншій галузі господарської системи, сформувалося багате конкурентне середовище. Підприємницька і інвестиційна активність в цій сфері найвища.

Сучасний ринок товарів  відрізняється щодо високою насиченістю, товарного дефіциту фактично немає. Бюрократична система розподілу товарів повністю замінена відносинами вільної купівлі-продажу. Динамізм об'ємів і структури реалізації товарів і послуг поступово набуває все більш стійкого характеру.

На підприємствах роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу засобів, вкладених у виробничі  предмети споживання, відбувається перетворення товарної форми вартості на грошову  і створюється економічна основа для відновлення виробництва товарів. Тут відбуваються постійні кількісні і якісні зміни, викликані застосуванням передової технології, вдосконаленням техніки і устаткування, методів управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових підприємств і підвищення культури торгівлі.

Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднаних або поєднуються  за певною ознакою.

Товарний асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повного задоволення.

У сучасних умовах конкуренції  ринок визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задовольнити попит краще і ефективніше, ніж конкуренти. При неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентноздатними.

Об’єктом дослідження  в курсовій роботі є СТ «Золоте Руно».

Мета курсової роботи полягає у комплексному вивченні організації продажу продовольчих товарів.

Мета курсової роботи потребує вирішення наступних задач:

• дати характеристику розвитку ринку продовольчих товарів в Україні;
• проаналізувати етапи формування асортименту продовольчих товарів;
• дати оцінку основних постачальників продовольчих товарів;
• розглянути порядок укладання договорів на поставку товарів.

 

 

 

1. Стан та перспективи  розвитку ринку продовольчих товарів в Україні

 

 

Дослідження проблем формування і розвитку ринку продовольчих споживчих ресурсів вимагають визначення концептуальних основ та особливостей його функціонування на сучасному етапі.

Сучасний ринок –  багатопланове явище зі складною структурою, яка має встановлену внутрішню структуру, а також ієрархію окремих елементів [5, с.14]. Тому в основу його має бути покладений системний підхід.

Місце ринку продовольчих ресурсів у структурі товарного ринку представлено на рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структура товарного ринку та визначення місця ринку продовольчих споживчих ресурсів

 

Ринки диференціюються  насамперед за ознакою споживчого призначення [7, с.191]. За цією ознакою виділяють наступні типи ринків: ринок товарів виробничого призначення, ринок товарів споживчого призначення (об’єднує субринки продовольчих і непродовольчих товарів) та ринок послуг.

Ринок продовольчих споживчих  ресурсів покликаний задовольнити потреби  населення у високоцінних продуктах харчування, напоях та сировинних ресурсах для деяких галузей господарства. Його функціонування повинне сприяти надходженню у державний бюджет податків у національній та іноземній валюті [8, с.116].

Насичення внутрішнього ринку необхідними продовольчими товарами можливе шляхом розвитку власного виробництва та шляхом завезення цих товарів із-за кордону. Україна має значний потенціал продовольчого виробництва, що вимагає освоєння. У той же час слід використовувати можливості міжнародного розподілу праці, тобто імпорт та експорт продовольчих товарів.

Втім, на нашу думку, основним напрямком формування ринку продовольчих споживчих товарів має стати ефективний розвиток власного виробництва.

Рівень споживання продовольчих продуктів є одним з основних показників економічного і соціального розвитку країни. Вищій рівень споживання продовольства свідчить про більш повне задоволення первинних потреб населення.

В залежності від виду продовольчих споживчих ресурсів вони можуть бути об’єктом купівлі-продажу на регіональних, загальнодержавних та міжнародних ринках, що обумовлюється можливостями транспортування, термінами і умовами зберігання, а головне, попитом на конкретний вид продукції [8, с.116].

Ринок продуктів є  неоднорідним, його кон’юнктура значно відрізняється за окремими населеними пунктами, районами та областями [6]. Споживання (попит) продовольчих ресурсів визначається щільністю населення, рівнем грошових доходів на душу населення та цінами продуктів.

Головним резервом насичення  внутрішнього ринку продуктами та розширення їх експорту є покращення використання наявних сільськогосподарських ресурсів та біокліматичного потенціалу України за рахунок впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, поглиблення спеціалізації виробництва, удосконалення розміщення культур, покращення природно-сортового складу насаджень, породного складу тварин, розширення переробки та зберігання продукції в місцях її виробництва, а також структурної перебудови виробництва та ресурсоекономний, особливо енергоекономний тип відтворення [9, с.162]. Ми вважаємо, що у перспективі слід надавати перевагу тим технологіям, які забезпечують енерго- та ресурсозбереження, скорочують втрати продукції та витрати живої праці, запобігають забрудненню оточуючого середовища, підвищують родючість ґрунтів та дозволяють відновлювати природні ресурси.

Виходячи з наведеної схеми, завдання дослідження особливостей ринку продовольчих споживчих ресурсів вимагає розгляду особливостей трьох основних складових ланок більшості продовольчих ланцюгів:

1. Використання та  видобуток природних ресурсів. Важливим  у використанні природних ресурсів є їх роль початкової або проміжної ланки у довгому ланцюгу, який пов’язує природу і продукцію, що поступила до споживача. Для останнього все одно скільки використовується природних ресурсів, головне – обсяги і якість продукції, що надійшла до нього.

2. Сільськогосподарське  виробництво. Перед аграрним сектором  сьогодні гостро постає завдання  прискорення розвитку, збільшення  темпів росту сільськогосподарського  виробництва з метою покращення продовольчого постачання. Мова йде не лише і не стільки про кількість, скільки про якість та цінову доступність продовольства.

3. Харчова промисловість.  Харчова промисловість України  є пріоритетною галуззю економіки  і покликана забезпечити потреби  населення у продовольстві за  науково обґрунтованими нормами [10, с.107]. Ефективність діяльності підприємств харчової промисловості насамперед визначається станом її сировинної бази, тобто розвитком сільського господарства та станом використання природних ресурсів.

За даними моніторингу  цін, що проводиться органами державного контролю за цінами, 10 грудня 2009 року порівняно з 30 листопада ц.р. цінова ситуація на споживчому ринку характеризувалася наступним [18].

Середні рівні цін  в цілому по Україні підвищилися на:

• хліб житньо-пшеничний - 0,3 відсотка;
• хліб з борошна вищого сорту - 0,2 відсотка;
• борошно вищого сорту - 0,3 відсотка;
• крупу гречану - 0,2 відсотка;
• не змінилися на:
• хліб з борошна І сорту; 
• вермішель;
• крупу манну;
• рис.

Структура споживання продовольчих товарів представлена в додатках А,Б,В. На тваринницьку продукцію та продукти її переробки середні рівні цін в цілому по Україні зросли на:

• ковбаси варені І сорту - 0,1 відсотка;
• молоко - 2,6 відсотка;
• сметану - 1,8 відсотка;
• масло вершкове - 2,4 відсотка;
• яловичину - 0,2 відсотка;
• сало - 0,1 відсотка;
• яйця (курячі) - 2,2 відсотка; 

Знизилися на:

• свинину - 0,1 відсотка;
• птицю (кури) - 0,6 відсотка.

На цукор впродовж першої декади грудня 2009 року середній рівень цін в цілому по Україні підвищився на 2,8 відсотка.

На олію соняшникову протягом досліджуваного періоду середній рівень цін в цілому по Україні підвищився на 0,1 відсотка.

На овочеву продукцію спостерігалося зростання середніх рівнів роздрібних цін на: картоплю - 2,3 відсотка та капусту - 1,8 відсотка; знизилися на: моркву - 0,9 відсотка.

За даними моніторингу цін на споживчому ринку продуктів харчування в аналогічному періоді 2008 року спостерігалося підвищення роздрібних цін на: хліб з борошна першого сорту, крупу манну, ковбаси варені І сорту, молоко, сметану, масло вершкове, яловичину, яйця (курячі), картоплю та капусту; зниження їх рівня на: крупу гречану, рис, цукор, олію соняшникову, свинину, сало, птицю (кури) та моркву.

 

 

 

 

2. Коротка організаційно-економічна  характеристика СТ «Золоте руно»

 

 

Будь-яке підприємство (в тому числі і магазин) в процесі свої діяльності прагне в першу чергу отримати прибуток, використовуючи для цього всі свої наявні сировинні та трудові ресурси. Від того на скільки ефективно на підприємстві  використовують ці ресурси і залежить величина цього прибутку. Хоча необхідно відмітити, що в великій мірі діяльність підприємства, залежить від зовнішніх чинників таких як законодавча база та конкуренція.

Об’єктом дослідження  в курсовій роботі виступає споживче товариство «Золоте Руно». Дане товариство є добровільним об'єднання приватних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. СТ «Золоте Руно» було створено в 1996 році. Фактична адреса: Вінницька обл. Бернадський р-н, с. Баланівка. СТ «Золоте Руно» займається роздрібною торгівлею продовольчими товарами. В товаристві працює 12 чоловік, організаційна структура магазина має лінійний характер.

З метою економічної  оцінки діяльності СТ «Золоте Руно»  проаналізуємо дані табл. 1.

Таблиця 1

Основні показників діяльності підприємства.

Основні показники	Роки			Відхилення 2008 року від
				2006		2007
	2006	2007	2008	Σ	%	Σ	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Товарообіг, тис. грн.	76,5	62,1	287,5	211,0	275,8	225,4	362,9
Чистий прибуток, тис. грн.	5,6	5,9	89,3	83,7	1494	83,4	1413

Продовження таблиці 1

1	2	3	4	5	6	7	8
Середньооблікова чисельність  працівників, чол..	15	12	12	-3	-20,0	-3	-20,0
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	42,16	45,60	55,23	13,07	31,0	9,63	21,1
Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	54,00	53,85	51,56	-2,44	-4,5	-2,29	-4,2
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	58,1	42,6	97,2	39,1	67,3	54,6	128,1
Вартість капіталу, тис. грн.	85,6	90,35	101,5	15,9	18,57	11,15	12,3
Продуктивність праці, тис. грн. на 1 чол.	5,78	4,325	13,07	7,295	126	8,75	202
Фондовіддача, тис. грн.	1,97	1,18	3,57	1,6	81,2	2,39	202
Витрати на 1 грн. товарної продукції	0,67	0,82	0,61	-0,06	-8,9	-0,06	-7,3
Рентабельність продажів	0,06	0,11	0,56	0,5	333	0,45	409
Рентабельність продукції	0,07	0,09	0,31	0,24	342	0,22	244
Рентабельність капіталу	0,065	0,065	0,87	0,805	1238	0,805	1238
Торгівельна націнка, %	21	26	29	8	38,09	3	11,5
Торгівельна площа, кв.	60	60	170	110	183,3	110	183,3

 

На основі табличних  даних та проведених нами розрахунків  ми можемо дати оцінку діяльності підприємства за минулі три роки.

Показником, який засвідчує  про ступінь ефективності виробництва  та успішність діяльності є товарообіг, даний показник мав тенденцію до зменшення в 2006 та в 2007 році, за цей період величина товарообігу зменшилася у абсолютному відношенні на 211,0 тис. грн., а у відносному на %. Тобто у 2007 році відбулося зменшення товарообігу, це зменшення відбулося за рахунок реконструкції магазину (деякий час магазин не працював).

В 2008 році після повномасштабного відкриття магазину та бару-ресторану товарообіг зріс до 287,5 тис. грн. тобто за аналізований період величина товарообігу збільшилася в 3,6 рази, що для підприємства є позитивним.

Середньооблікова чисельність  працівників за два роки, що розглядаються  суттєво не змінилася.

Основні засоби підприємства на протязі аналізованого періоду  мають тенденцію до збільшення, в 2006 році середньорічна вартість основних засобів становила 42,16 тис. грн., в 2007 році їх величина збільшилася і становила 45,60 тис. грн., а в 2008 році – 55,23 тис. грн. збільшення середньорічної вартості основних виробничих засобів підприємства пояснюється по перше, розширенням торгівлі, що несе за собою купівлю нового торгівельного обладнання та будівництво нових приміщень.

Одним негативним показником в період з 2006 по 2007 рік стало зменшення продуктивності праці, в 2006 році продуктивність праці працівників становила 5,78, а в 2007 році – 4,32тис. грн. / чол., попередньо ми зазначали, що 2007 рік характеризувався зменшенням обсягів товарообороту, отож саме тому і відбулося зменшення продуктивності праці, але відмітимо, що зменшення продуктивності праці супроводжувалося збільшення фонду оплати праці, що не є позитивним. Так, продуктивність праці зменшилася на 25% в той час, як фонд оплати праці зріс на 29%. В 2008 році ситуація виправилася і ми маємо ріст продуктивності праці до 13,075 тис. грн., а загальний темп зміни цього показника становив 2,26 рази.. при цьому фонд оплати праці збільшився в 2,7 рази. Ми бачимо, що продовжує зберігатися тенденція згідно якої темп зімни продуктивності праці не перевищує темп зміни фонду оплати праці, що в ідеалі не повинно бути.

Коефіцієнт оборотності  оборотних коштів, який свідчить про  ефективність використання оборотних  коштів зменшився в період з 2006 по 2007 рік, тобто погіршився в першу чергу за рахунок зменшення товарообороту підприємства, який як ми вже говорили був викликаний через часткове згортання діяльності. В 2008 коефіцієнт оборотності покращився, і становив 5.57, за аналізований період зміна цього показника становила 3,92.

Не дивлячись на негативне  значення деяких показників в 2006 та 2007 роках головний показник – рентабельність покращився. Це покращення стало можливим за рахунок того, що величина фінансового результату не дивлячись на зменшення обсягів товарообороту та доходу – змінилася не набагато. Цей фактор дав можливість покращити рентабельність і підвищити її до 11%, що безперечно має позитивний вплив на весь процес виробництва. Отож, можемо констатувати, що виробничо – господарська діяльність магазину СТ «Золоте Руно» в 2006 році серйозних змін не зазнала. 2008 рік характеризувався ще більшим покращення фінансової діяльності підприємства, в тому числі ростом рентабельності, а саме рентабельність продажу в 2008 році становила 56%, рентабельність продукції – 31%, а рентабельність капіталу – 87%. Ріст показника рентабельності є позитивним для підприємства і свідчить про покращення діяльності підприємства.

 

 

3. Формування асортименту  продовольчих товарів

 

 

Удосконалення організації  торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності торгового залу СТ «Золоте Руно» у значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів.

Формування товарного  асортименту - це процес підбору і  розміщення у певному порядку  номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі.

Товарний асортимент формується у два етапи. На першому  етапі встановлюється груповий асортимент товарів і визначається його структура, а на другому - залежно від товарних груп визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент.

Продовольчі товари переважно  відносяться до товарів повсякденного  попиту, тільки невелика їх кількість  за своїми якостями відноситься до категорії товарів періодичного вживання (торти, шоколадні набори тощо), які купують від випадку до випадку.

При формуванні асортименту та якості продовольчих товарів, враховуються деякі особливості попиту на продукти харчування. Попиту на продовольчі товари, в порівнянні з попитом на непродовольчі товари, притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні в фірмі  асортименту продовольчих товарів,  враховується фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну. Крім цього на продовольчі товари попит є комплексним, тобто при здійсненні покупки покупець купляє, доповнюючи один до одного товари.

Під час формування асортименту товарів у магазині СТ «Золоте Руно» найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупцiв при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченнi прибуткової роботи магазинiв.

Вихiдними даними пiд  час формування асортименту товарiв  у магазині СТ «Золоте Руно» є: чисельнiсть населення; його густота; особливостi попиту; iснуюча матерiально-технiчна база; наявнiсть конкурентiв, їх розмiщення тощо. Звичайно, в магазинi неможливо й економiчно невигiдно забезпечити наявнiсть усього торговельного асортименту товарiв. Тому для магазину повинен бути пiдiбраний оптимальний асортимент товарiв, який би дозволив, з одного боку, створити найкращі умови для покупцiв для придбання товарiв, а з другого — забезпечити рентабельнiсть роботи магазину.

При формування асортименту  встановлюєгься груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основi маркетингових  дослiджень, якi є основою вибору цiльового ринку. Як уже зазначалося вихiдними даними для визначення групового асортименту магазину є чисельнiсть населення, його густота, особливостi попиту, iснуюча матерiально-технiчна база, наявнiсть магазинiв-конкурентiв, їх розмiщення тощо.

Магазин «Золоте Руно» орієнтується на сiльське населення, чисельністю 3000 чоловік, з низькими доходами. Попит населення спрямований в основному на товари першої необхідності, такі як: хлібо-булочні вироби, бакалія, кондитерські вироби, ковбасні вироби та інші. Попит на молочні вироби, овочі, м’ясо – малий.

Попит на багато продовольчих товарiв пiддається коливанням, зв‘язаним iз сезоннiстю. Наприклад, у зимовий  перiод збільшується попит на м’яснi продукти, жири, крупи, макароннi вироби, а у весняно-лiтнiй перiод — на молочнi продукти, морозиво, безалкогольні напої. При формуваннi асортименту продовольчих товарiв треба враховувати необхідність задоволення попиту особливих категорiй покупцiв — дiтей i людей з рiзними захворюваннями. Тому в асортимент магазину включені товари дитячого i дієтичного харчування.

Одним із головних чинників формування асортименту продовольчих товарів виступає конкуренція. Одразу варто зауважити, що в селі, де знаходиться  магазин є лише два магазини, які  розміщуються один від одного на рівновіддаленій відстані. Тому значного впливу даний фактор немає.

Таблиця 2

Структура асортименту  продовольчих товарів 

Вид товару	Питома вага, %
Хлібобулочні вироби	6,4
Молочні продукція	4,5
Кондитерські вироби	11,5
Горілчані напої	12,9
Мінеральні води та соки	8,9
Слабоалкогольні напої	2,1
Макаронні вироби, борошно, крупи	21,7
Чай, кава, спеції	3,9
Ковбаса та м’ясні вироби	19,7
Рибна продукція	4,7
Тютюн	3,7
Всього	100

 

Аналізуючи структуру  асортименту продовольчих товарів відмітимо, що основна питома вага належить макаронним виробам, борошну та крупам – 21,7%. В сільській місцевості саме цей вид продовольчих товарів користується найбільшим попитом, оскільки в селі більше готують традиційні страви, такі як супи, каші, вареники. Також в великій мірі печуть хліб. При цьому ці товари представлені від трьох-чотирьох виробників.

Ковбаса та м’ясні вироби займають 19,7% питомої ваги структури  продовольчих товарів. В більшості випадків попитом користуються сардельки, варена ковбаса, фарш.

Одним із важливих видів  продовольчих товарів є горілчані  вироби, даний вид продукції користується великим попитом, за обсягами продаж горілчані вироби займають третє  місце. Формуючи асортимент горілчаних виробів продавці виходять в першу  чергу з побажань покупців та вартості продукції. Чим дорожча горілка тим менше її споживають і навпаки. Пов’язано це з тим, що дохід жителів села не дуже великий, однак від горілчаних виробів ніхто не відмовляється.

Кондитерські вироби також займають значну питому вагу, на їх долю припадає 11,5%. В основному купують печиво та цукерки і тут прослідковується така тенденція, що чим дорожчі цукерки тим краще їх беруть. В основному найбільшим попитом користуються шоколадні цукерки, однак для покупця вже не так важливо хто виробник даних цукерок. Так, асортимент цукерок в магазині представлений п’ятьма виробника і кожен має власного покупця.

В процесі формування асортименту мінеральних вод  та соків береться до уваги ціновий  факт, дорогу воду таких марок як ТМ «Моршинська», ТМ «Миргородська», ТМ «Боржомі» практично не купують. Покупці віддають перевагу таким торговим маркам як ТМ «Регіна», ТМ «Збручанська», ТМ «Барчанка». Серед солодких напоїв лідером є ТМ «Караван». Пояснюється такий попит тим, що покупці віддають перевагу старим, добре перевіреним торговим маркам, які до того ж є регіональними.

Формування асортименту  молочної продукції в магазині СТ «Золоте Руно» відбувається під  впливом ряду факторів: так заведено, що сільські жителі практично не вживають молочної продукції так званої «чужої». Тобто в селі практично в кожного є власна корова, яка дає молоко. Тому асортимент молочної продукції обмежується твердими сирами та йогуртами. Крім того асортимент молочних виробів не великий.

Чай та кава, а також  спеції є невід’ємною частиною споживання, формуючи асортимент цих товарів беруть до уваги в першу чергу їх вартість, саме тому чаї та кава, представлені в магазині характеризуються низькими цінами. В основному на прилавках представлені до досить відомі торгові марки, однак вартість їх продукції повністю задовольняє покупців.